Постать Володимира Федоровича Сіренка займає виняткове місце в історії сучасної української музичної культури. Як багаторічний художній керівник та головний диригент Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України, він не лише зберіг і примножив традиції вітчизняного виконавського мистецтва, але й вивів українську симфонічну музику на найпрестижніші концертні майданчики світу. Його творчий шлях є відображенням еволюції української академічної музики кінця двадцятого та початку двадцять першого століть, епохи становлення незалежної держави та утвердження її культурної ідентичності на світовій арені.
Володимир Сіренко народився 1 листопада 1960 року в селі Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області. Цей регіон, багатий на глибокі народні пісенні традиції, заклав первинний фундамент музичного світосприйняття майбутнього маестро. Першим інструментом, який опанував Володимир, став баян. У період з 1970 по 1976 рік він навчався у Хорольській дитячій музичній школі в класі викладача М. О. Сокола, де продемонстрував неабиякі здібності до музичного мистецтва.
Професійна музична освіта продовжилася у Полтавському музичному училищі імені Миколи Лисенка, куди Володимир вступ у 1976 році. Саме тут відбулося розширення його творчих горизонтів. Окрім вдосконалення гри на баяні під керівництвом заслуженого вчителя України О. Д. Білька, він розпочав заняття з диригування в класі В. В. Жорнової. Цей крок став визначальним у його подальшій біографії, адже заклав основи розуміння роботи з музичним колективом.
У 1980 році Володимир Сіренко вступає до Київської державної консерваторії імені Петра Ілліча Чайковського (нині Національна музична академія України). Його навчання в цьому закладі проходило у два етапи, що свідчить про глибокий і ґрунтовний підхід до здобуття професії. З 1980 по 1985 рік він навчався на оркестровому факультеті по класу баяна у доцента С. О. Крапиви та диригування у професора А. А. Семешка. Згодом, усвідомивши своє справжнє покликання, з 1984 по 1989 рік він продовжив навчання на диригентському факультеті. Його наставником з оперно-симфонічного диригування став видатний український педагог, професор Аллін Григорович Власенко. Школа Власенка відзначалася надзвичайною вимогливістю до техніки диригування, глибоким аналізом партитури та повагою до авторського задуму композитора.
Симфонічний дебют молодого диригента відбувся ще під час навчання, у 1983 році, на сцені Київської державної філармонії. Для свого першого виступу він обрав надзвичайно складну і нетипову для тогочасного радянського репертуару програму, що складалася з творів Ігоря Стравинського, Арнольда Шенберга та П'єра Булеза. Це свідчило про непересічний інтелект музиканта та його інтерес до музичного авангарду двадцятого століття.
Визнання на міжнародному рівні прийшло до Володимира Сіренка у 1990 році, коли він став дипломантом та фіналістом престижного Міжнародного конкурсу диригентів у Празі. Цей успіх відкрив йому шлях до керівних посад у провідних музичних колективах України.
У 1991 році, який став роком проголошення незалежності України, тридцятиоднорічний Володимир Сіренко очолив Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України на посаді художнього керівника та головного диригента. Цей період, що тривав до 1999 року, став часом колосальної роботи та творчого гартування.
Специфіка роботи радіооркестру полягає у необхідності швидко та якісно засвоювати величезні обсяги нового музичного матеріалу для здійснення фондових записів. За вісім років керівництва цим колективом Володимир Сіренко здійснив понад двісті записів у фонди Українського радіо. Серед них були як перлини світової класики, зокрема симфонії Вольфганга Амадея Моцарта та Людвіга ван Бетховена, так і численні твори українських композиторів різних епох. Цей досвід дозволив диригенту досконало вивчити оркестрову специфіку, навчитися ефективно використовувати репетиційний час та виробити власний, впізнаваний диригентський почерк, що характеризується чіткістю жесту, емоційною наповненістю та бездоганним відчуттям музичної форми.
У 1999 році розпочався найважливіший етап у професійній діяльності Володимира Сіренка — його було призначено художнім керівником та головним диригентом Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України. Цей колектив, заснований ще у 1918 році, є головним симфонічним оркестром держави, і керівництво ним вимагає не лише бездоганної музичної майстерності, але й стратегічного бачення розвитку вітчизняної культури.
Під керівництвом Володимира Сіренка оркестр значно розширив свій репертуар, охопивши твори від епохи бароко до музики двадцять першого століття. Диригент ініціював виконання масштабних циклів, які стали епічними подіями в музичному житті України. Серед найвагоміших здобутків — виконання всіх симфоній Густава Малера, що є своєрідним тестом на професійну зрілість для будь-якого симфонічного колективу світу. Також під його орудою прозвучали всі симфонії видатного українського композитора Бориса Лятошинського, що сприяло переосмисленню та актуалізації його творчої спадщини.
Особливе місце в репертуарі оркестру посіли монументальні вокально-симфонічні твори. Володимир Сіренко здійснив виконання всіх чотирьох Пасіонів (Страстей за Матвієм, Лукою, Марком, Іоанном) та Меси сі мінор Йоганна Себастьяна Баха. До переліку масштабних постановок також увійшли ораторія Жанна д'Арк на вогнищі Артюра Онеггера, драматична легенда Засудження Фауста Гектора Берліоза та містерія Мучеництво святого Севастіана Клода Дебюссі.
Одним із головних напрямків діяльності Володимира Сіренка на чолі оркестру стала системна промоція сучасної української музики. Він є першим виконавцем та неперевершеним інтерпретатором багатьох творів провідних українських композиторів сучасності, зокрема Валентина Сильвестрова та Євгена Станковича. Під його керівництвом відбулися світові прем'єри Сьомої, Восьмої та Дев'ятої симфоній Валентина Сильвестрова.
Співпраця з Євгеном Станковичем також принесла видатні результати. Володимир Сіренко представив публіці його Шосту симфонію, ораторії Слово про похід Ігорів та Страсті за Тарасом. Важливим досягненням стала також постановка легендарної фольк-опери-містерії Коли цвіте папороть, яка десятиліттями була заборонена радянською цензурою. Як запрошений диригент він здійснив цю постановку у Львівській національній опері, а пізніше там же представив прем'єру опери Страшна помста.
Міжнародне визнання виконавського рівня Національного симфонічного оркестру під проводом Володимира Сіренка підтверджується численними аудіозаписами. Оркестр записав понад п'ятдесят компакт-дисків для відомих світових лейблів. Історичною подією для всієї української музичної культури стала номінація на найпрестижнішу музичну премію світу Греммі у 2005 році за запис твору Валентина Сильвестрова Реквієм для Лариси. Це стало першим випадком в історії незалежної України, коли вітчизняний музичний колектив досяг такого високого міжнародного визнання.
Володимир Сіренко є одним із найактивніших амбасадорів української культури у світі. Географія його виступів охоплює найвідоміші концертні зали планети. З Національним симфонічним оркестром та як запрошений диригент він виступав у Концертгебау в Амстердамі, Берлінській філармонії, Барбікан-холі та Кадоган-холі у Лондоні, Театрі на Єлисейських полях та Опера-Комік у Парижі, Брукнерхаусі в Лінці, Театрі Ла Феніче у Венеції, Палау де ла Музіка у Валенсії, Сеул Арт Центрі та багатьох інших залах.
Його запрошували до співпраці провідні світові колективи. Володимир Сіренко диригував Королівським філармонічним оркестром Лондона, Філармонічним оркестром Бі-Бі-Сі, оркестром Сімфонія Варсовія, Національним симфонічним оркестром Польського радіо у Катовицях, Симфонічним оркестром Братиславського радіо, Єрусалимським симфонічним оркестром, Ізраїльською Сімфонієттою та Бруклінським філармонічним оркестром.
В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну роль Володимира Сіренка та його оркестру набула нового, ще більш вагомого значення в контексті культурної дипломатії. Оркестр під його керівництвом здійснив масштабні тури країнами Європи та світу, нагадуючи міжнародній спільноті про багатство української культури та стійкість українського народу. Важливою принциповою позицією маестро стала повна відмова від виконання музики російських композиторів після 24 лютого 2022 року, що стало проявом культурного спротиву та захисту національного інформаційно-культурного простору. Під час закордонних гастролей оркестр незмінно включає до програм твори українських класиків, зокрема Другу Драматичну симфонію Євгена Станковича, твори Бориса Лятошинського, Мирослава Скорика та інших видатних митців.
Окрім активної концертної діяльності, Володимир Сіренко приділяє велику увагу вихованню нового покоління українських музикантів. Він є професором кафедри оперно-симфонічного диригування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Передаючи свій колосальний практичний досвід, він формує нову генерацію диригентів, які продовжуватимуть традиції української виконавської школи.
Його внесок у розвиток музичної науки та мистецтва був відзначений обранням членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України, що підтверджує його статус не лише як видатного практика, але й як глибокого теоретика та мислителя в галузі музичної культури.
Багатогранна та невтомна праця Володимира Сіренка на благо українського мистецтва здобула високе державне та суспільне визнання.
У 1997 році йому було присвоєно почесне звання Заслуженого діяча мистецтв України. Здобутки на ниві популяризації української симфонічної музики були увінчані найвищою творчою відзнакою держави — Національною премією України імені Тараса Шевченка, лауреатом якої диригент став у 2001 році.
У 2008 році за значний особистий внесок у розвиток музичного мистецтва, вагомі творчі здобутки та високий професіоналізм Володимиру Сіренку було присвоєно звання Народного артиста України. Згодом, у 2018 році, його заслуги були відзначені орденом князя Ярослава Мудрого п'ятого ступеня.
Життєвий та творчий шлях Володимира Сіренка є прикладом беззавітного служіння мистецтву. Завдяки його таланту, ерудиції та організаторським здібностям Національний симфонічний оркестр України утвердився як колектив світового рівня. Його інтерпретації класичної спадщини відзначаються стилістичною точністю та філософською глибиною, а невтомна праця з популяризації творчості сучасних українських композиторів назавжди вписала його ім'я в історію національної культури. Володимир Сіренко продовжує свою місію, відкриваючи нові горизонти симфонічної музики для слухачів в Україні та далеко за її межами.
