Menu
Menu
31.08.2023

Національна філармонія України відкриває 160-й концертний сезон

У програмі на вересень - джазові обробки Баха, фестиваль «Камерні акценти осені», Кадиш Равеля.

Ювілейний 160-й концертний сезон Національної філармонії України відкриється 8 вересня. Про це повідомила пресслужба закладу. Також філармонія оприлюднила повний розклад концертів на вересень.

8 вересня. Концерт-відкриття сезону

Соліст Шимон Нерінг (фортепіано, Польща) виконає П’яту симфонію Людвіга ван Бетховена, Другий фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса, а також інспіровану польським фольклором «Малу сюїту» Вітольда Лютославського. Відкриє концертну програму «Рубікон» для симфонічного оркестру Сергія Пілютікова: композитор написав його 2023 року у Києві на замовлення диригента Миколи Дядюри. Це одночастинний твір, де слухач упізнає як класичні принципи композиції, так і техніку авангарду.

12 вересня. «Коли Бах посміхається. Бах і джаз»

Що спільного між музикою Баха й джазом? Паралелі неодноразово проводили як дослідники джазу, так і джазові музиканти. Знаменитий американський саксофоніст Лі Конітц взагалі називав Йоганна Себастьяна Баха родоначальником джазу.

Імпровізаційність пронизує бахівські клавірні твори; є тут і характерні свінгові ритми. Та й сам Бах чудово імпровізував на органі й чембало. Є думка, що «Гольдберг-варіації» Баха – це певна універсальна модель музичних варіацій. Конструкція бахівських тем, які часто являють собою так званий квадрат, складаються із восьми чи дванадцяти тактів (як у блюзі), або із шістнадцяти чи тридцяти двох тактів (як у джазових стандартах).

У концерті солістів Національного будинку музики Ірини Харечко й Максима Сидоренка прозвучить як духовна, так і світська музика Баха, зокрема авторські джазові парафрази його творів.

14 вересня. Ансамбль «Київські солісти». Соліст – Дмитро Ткаченко (скрипка)

Національний ансамбль «Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова представить музику від епохи Відродження до сучасності. Розпочнуть концерт Старовинні танці й арії італійського композитора початку ХХ століття Отторіно Респіґі: він досліджував старовинну музику і написав три оркестрові сюїти на основі мелодій епохи Відродження. Одна з них прозвучить на концерті.

Також у програмі два скрипкові концерти Баха, рання композиція Шенберґа та твір українського композитора Юрія Шевченка (1953 – 2022) «Ми є!», що є парафразом на тему національного гімну України.

15 вересня. Симфонічний оркестр НФУ. Соліст – Андрій Павлов (скрипка)

Центром програми цього концерту філармонічного симфонічного оркестру під орудою диригента Антонія Кедровського стане Другий скрипковий концерт польського композитора початку ХХ століття Кароля Шимановського. Солістом буде український скрипаль-віртуоз Андрій Павлов.

Музика Шимановського не так часто звучить на українських сценах, хоча він є виходцем з України. Скрипкових концертів у Шимановського всього два, проте обидва в силу витонченості рис пізнього романтизму й імпресіонізму, майстерності використання гуральського фольклору належать до найкращих взірців жанру.

16 вересня. «Concerti Grossi» (КвінтоФест «Камерні акценти осені»)

Програма «Concerti Grossi» диригентки Наталії Пономарчук за участю Київського камерного оркестру відкриває фестиваль «Камерні акценти осені».

Сoncerto grosso – різновид інструментального концерту, своєрідне «змагання» між невеликою групою солістів й оркестром. Концерт продемонструє, як розвивався цей жанр у ХХ столітті. Прозвучать concerto grosso трьох авторів: швейцарсько-американського композитора Ернеста Блоха, британця Ральфа Воана-Вільямса та американця Генрі Діксона Ковелла.

17 вересня. Вагнер, Лятошинський (КвінтоФест «Камерні акценти осені»)

Прозвучить музика двох титанів художньої думки своєї доби: головного оперного реформатора ХІХ століття Ріхарда Вагнера й основоположника нової української музики, видатного композитора-модерніста Бориса Лятошинського.

Вагнера не часто можна почути на українських сценах. Композитор використовував розширений (почасти потрійний, а то й четверний) склад оркестру, що вимагає відповідних можливостей та умов. Поза тим, далеко не кожному співаку під силу виконання його опер, вже не кажучи про постановку. Щодо Лятошинського, то його музика усе ж звучить. Водночас, як це не парадоксально, його симфоній немає у постійному репертуарі жоден український оркестр.

Оркестрова музика Вагнера й Лятошинського прозвучать у перекладенні для двох фортепіано. Гратимуть Марія Клименко, Олександр Олійник, Максим Шадько та Гліб Фаренюк.

18 вересня. «Астор П’яццолла Forever» (КвінтоФест «Камерні акценти осені»)

Астор П’яццолла подарував танго нове життя. Видатний аргентинський композитор відродив цей танець, що виник наприкінці ХIX століття у найбідніших кварталах Буенос-Айреса. Він додає танго елементи джазу і класичної музики. Програму «Астор П’яццолла Forever» представить Національний ансамбль «Київська камерата» під керівництвом диригента Олега Маринченка.

19 вересня. Органний речиталь (КвінтоФест «Камерні акценти осені»)

У часи Баха твори для голосу й органа не вважалися чимось надзвичайним, а були радше буденною практикою композиторів та виконавців. Орган був невіддільно пов'язаний із церковною культурою. Крім музики барокових композиторів, Баха й Вівальді, у концерті прозвучать композиції для органа відомих і менш відомих митців кінця ХІХ й ХХ століть, зокрема Йозефа Райнбергера, Антоніна Дворжака, Александра Гільмана, Шарля-Марі Відора.

Концерт виконають лауреатки міжнародних конкурсів Тетяна Жук-Сєдова (орган) та Єлізавета Ліпітюк (сопрано).

20 вересня. Барток, Лятошинський (КвінтоФест «Камерні акценти осені»)

Артисти музичної формації Nota Bene Chamber Group Національного будинку музики за підтримки Фундації Лятошинського виконають камерні твори видатного українського модерніста Бориса Лятошинського, а також його сучасника, угорця Бели Бартока.

Попри вагомий внесок Бориса Лятошинського у розвиток української симфонічної музики, унікальним явищем українського модернізму є також його камерні твори. Як і старші сучасники Лятошинського, він опирається у власній творчості на пізньоромантичні витоки, безпосередньо пов‘язані з іменами Ваґнера, Ліста, Малера. Водночас, у його камерних композиціях доволі помітний вплив як пізнього Скрябіна, так і естетики австрійського експресіонізму й композиційних принципів нововіденської школи (перш за все Шенберґа й Берґа). Також у музиці Лятошинського відчувається народнопісенна основа, що базується на українському фольклорі. Зокрема, це можна почути й в «Українському квінтеті», одному з найяскравіших творів у доробку камерної музики мистця.

22 вересня. Симфонічний оркестр НФУ. Солістка – Поліна Сасько (фортепіано)

Разом із філармонічним симфонічним оркестром під орудою головного диригента Миколи Дядюри Поліна Сасько виконає Перший фортепіанний концерт Моріса Равеля.

Поліна народилася в Києві у родині музикантів, закінчила Національну музичну академію України й Університет музики та театрального мистецтва Ґраца в Австрії, де наразі є доценткою фортепіанного факультету. 2017-го вона блискуче дебютувала у Stefaniensaal у місті Ґрац з оркестром під орудою маестро Патріка Лянґе. Як солістка, вона регулярно виступає на європейських й українських фестивалях. Має широкий сольний та камерний репертуар у якому є, зокрема, твори багатьох сучасних композиторів – зокрема, Олега Безбородька, Михайла Степаненка, Ганни Гаврилець, Жан-Фредеріка Нюбуржера, Хао-Фу Джана, Тошіо Хосокави, Андраша Ґеллері.

23 вересня. Камерний хор «Moravski»

Камерний хор «Moravski» під орудою диригентки Олени Радько представляє розмаїту програму із творів українських та зарубіжних композиторів. Також прозвучить народна музика в оригінальних обробках для хору.

Хор «Moravski» створено 2017 року, названо на честь видатного українського хорового диригента Павла Муравського. Хор об’єднує людей різноманітних професій, більшість із яких не мають професійної музичної освіти.

27 вересня. «Музика єднає світ». Національний академічний духовий оркестр України

У концерті «Музика єднає світ» Національного духового оркестру України диригент Олексій Рощак розділить сцену зі своїм колегою з Литви. Вітаутас Пілібавічус – диригент, композитор і тромбоніст. Відтак і програма концерту – українсько-литовська: складається із авторських творів українських композиторів, Миколи Лисенка й Миколи Леонтовича, Левка Колодуба й Івана Карабиця, Ігоря Шамо й Володимира Матвійчука, українських народних пісень, а також із литовських народних пісень в обробці Вітаутаса Пілібавічуса.

Поруч із українськими солістами, Єлізаветою Ліпітюк (сопрано) та Євгеном Бортником (тенор) виступить також литовська вокалістка Лорета Сунгайлєне.

28 вересня. «Kaddish». Liatoshynskyi Capella

29 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві розпочалися масові розстріли, які тривали протягом двох років. Відтак Бабин Яр, ставши мовчазним свідком злочину нацистської Німеччини, перетворився на один із всесвітніх символів Голокосту. Концерт пам’яті жертв у Бабиному яру – «Kaddish» – ініціюють артисти Національного будинку музики, Liatoshynskyi Capella: orchestra and choir під орудою диригента Богдана Пліша за участю солістів Артема Полуденного (віолончель), Романа Лопатиньского (фортепіано), Ірини Харечко (орган), Олени Яковенко (арфа) та Дмитра Ульянова (ударні).

Кадиш – єврейська поминальна молитва, одна з найважливіших і центральних молитов у єврейській літургії. Основною ідеєю поминальної молитви є звеличення імені Бога, публічне свідчення Його величі й вічності: «Нехай Його велике ім’я буде благословенне назавжди і навіки». Музику до Кадиша писали чимало композиторів. Одну із найкрасивіших музичних інтерпретацій створив французький композитор першої половини ХХ століття Моріс Равель. Це дві єврейські мелодії, дві жалобні пісні, які композитор використовує із мінімальним супроводом, декламаційним (близьким до речитативу) характером мелодики й довгими мелізмами.

Існує декілька варіантів Равелевої молитви. Прем’єра однієї з перших версій відбулася у червні 1914 року у виконанні Альвіни Альві (яка виступила замовницею) у супроводі фортепіано (виконував автор). Пізніше – у 1919-1920 роках – Равель оркестрував свій «Кадиш». У нинішньому концерті Кадиш Равеля прозвучить у версії для віолончелі, фортепіано та струнних.

Джерело: https://lb.ua/culture/2023/08/30/572568_natsionalna_filarmoniya_ukraini.htmllb.ua

Стрічка новин
X
Menu
2024 © Ukrainian Musical World
General partner:
Opera World