Menu
Menu

Вериківська Олена Михайлівна

1932-2004

Оле́на Миха́йлівна Верикі́вська (нар. 15 березня 1932, Харків — 22 вересня 2004, Київ) — українська піаністка, педагог. Донька композитора Михайла Вериківського, сестра Ірини Вериківської, дружина Едуарда Митницького. Заслужений працівник культури України (1993).

Життєпис
1955 — закінчила Київську консерваторію (клас А. А. Янкевича-Янкелевича).

З 1955 — викладач класу фортепіано, з 1986 — завідувачка фортепіанного відділення Київського музичного училища ім Р. Глієра.

Водночас 1964—1971 років — викладач кафедри спеціального фортепіано Київської консерваторії.

Проводила майстер-класи в Польщі, Німеччині, Венесуелі.

З кінця 1980-х років започаткувала серію концертів «Антологія української фортепіанної музики».

1995 року організувала регіональний конкурс юних піаністів (з 2004 року — імені Олени Вериківської).

Пішла з життя 22 вересня 2004 року. 24 березня 2006 року в класі № 9 Інституту музики ім. Р. М. Глієра за підтримки Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця було відкрито меморіальну дошку її пам'яті.

Її син Дмитро (нар. 1958) — контрабасист, працює в оперному театрі міста Гера, Німеччина.

Режисер Едуард Митницький, який прожив з нею в шлюбі понад 52 роки, присвятив пам'яті своєї коханої дружини книгу «Леля», яка вийшла в світ 2006 року.

Нагороди
Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України»
1993 — Заслужений працівник культури України
Праці
Особливості фортепіанних творів М. Вериківського // Матеріали 1-ї конференції Асоціації піаністів-педагогів України. — Х., 1992
«Митець, свідомий свого призначення». Спогади про батька: Збірник стаптей до 100-річного ювілею М. Вериківського. — К., 1997

X
Menu
2024 © Ukrainian Musical World
General partner:
Opera World