Леонід Татарів (5 квітня 1895, Чигирин, Київська губернія (нині — Черкаська область, Україна) – 26 квітня 1971, Честер, Філадельфія, США) — повстанець, службовець уряду УНР, співак, громадський діяч, просвітятин, актор, інженер-агроном (10 липня 1932); співак капели Олександра Кошиця (1919 – 1920), актор Чеського національного (народного) театру у Брно (до 15 серпня 1926), член Ужгородської “Просвіти”.
Життєпис
Українець. Мав брата Юрія.
З 1915 – у саперному батальйоні російської армії.
По революції служив у Міністерстві праці УНР як урядовець. Учасник антигетьманського повстання.
1919 — вступив до української капели, з котрою їздив по Європі до її ліквідації.
1920 емігрував до Чехословаччини, служив в Ужгородській “Просвіті”, готуючись “до вступу на вищу господарську школу”.
1921 — вступив до вищої господарської школи в Ґожицах.
1926 — закінчив середню господарську школу в Подєбрадах.
1925 – член Чеського національного театру у Брно, із котрого вийшов 15 серпня 1926 з метою вступити до Української Господарської Академії в Подєбрадах.
10 липня 1932 — закінчив аграрний відділ аграрно-лісового факультету УГА в Подєбрадах.
Дипломну роботу “Історія виведення і розвитку культурних порід коней в Чехословаччині та заходи до поліпшення конярства” виконав “дуже добре, а дипломний іспит склав з успіхом добрим”.
Емігрував до США через наступ московитів на Євпопу.
У 1950-х – 1960-х складав пожертву на “Бюлетень Товариства абсольвентів УГА-УТГІ”.
Брав участь в 11 – 12-й зустрічах “подєбрадців” у США.
