Петро́ Дми́трович Селе́цький (14 березня 1821, Малютинці — 17 березня 1880) — урядовець київського генерал-губернаторства, композитор і піаніст
Походив з козацько-старшинського роду Селецьких. Власник села Малютинці Пирятинського повіту. Отримав гарну музичну освіту. З гри на фортепіано консультувався у Ф. Ліста, в Лейпцигу спілкувався з Ф. Мендельсоном.
Урядовець Київського генерал-губернаторства (з 1844), київський віце-губернатор (1858 — 1866 року), київський губернатор, маршал дворянства (1866 — 1880).
Знайомий Т. Шевченка (через князів Рєпніних) з 1843 року, 1845 р. разом мали працювати над оперою «Мазепа», але розійшлися в поглядах на історичні події, що й відбилося на їх дальших взаєминах: Селецький керував таємним наглядом за Шевченком під час перебування поета в Києві 1859 р.
1863 року один з організаторів Київського відділення Російського музичного товариства, його перший голова (впродовж 10 років).
Автор «Записок», опублікованих у «Киевской старине» 1884 (чч. 2 — 9).
