Костянти́н Іва́нович Михайлов-Стоян (* 25 березня 1850 Великий Буялик — † 25 квітня 1914, Софія), український і болгарський співак (тенор), музичний діяч, сценічне ім'я Стоян.
Життєпис
Походить з багатодітної родини вихідців із Болгарії. Виховувався в Південнослов'янському (болгарському) пансіоні (Миколаїв).
Закінчив Петербурзьку консерваторію 1882 року (клас Василя Самуся).
У 1882—1884 роках працював у трупі Марка Кропивницького, Михайло Старицького зокрема, в Ростові-на-Дону, Київському — 1891—1892, та Одеському оперних театрах.
В 1888—1890 та 1897—1898 — соліст Большого театру, виступав в Саратові — у опереті, Казані.
Протягом 1890—1893 років виступав в «Товаристві оперних артистів» Іларіона Прянишникова в Москві та Києві.
На початку 1890-х вдосконалював свою майстерність в Мілані — у Мартіна Петца та Гваданіні.
1897 року заснував оперне товариство, з котрим виступав у Вітебську, Керчі, Смоленську.
Виступав з гастролями — 1899 в Болгарії, 1900 — Саратові й Казані, 1903 — Ризі.
З 1907 року жив у Князівстві Болгарія. 1908 — один із засновників Болгарського оперного товариства в Софії.
Здійснював педагогічну роботу у Вільні, в Ростові-на-Дону був директором музичного училища.
Писав музикознавчі роботи, серед них:
«По въпроса за основаването на българска народна опера», Софія, 1907;
«Сповідь тенора», 2 томи, Москва, 1895—1896,
«Глінка і Пушкін в „Руслані й Людмилі“», Санкт-Петербург, 1905,
«Закони вокальності», Москва, 1912.
В характерних партіях виступав у комічному амплуа.
Між його партнерів по виступах — Єлизвета Азерська, Олександр Антоновський, Степан Власов, Василь Грицай, Марія Дейша-Сіоницька, Маргарита Ейхенвальд, Алевтина Пасхалова, Леонід Собінов, Йоаким Тартаков, Степан Трезвинський, Василь Тютюнник, Павло Хохлов.
Виступав під керівництвом, зокрема, Ульріха Авранека, Йосипа Прибіка.
Серед виконаних партій —
Андрій, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, перший виконавець на українській сцені, 1884;
Володимир Ігоревич, «Князь Ігор» Бородіна, 1891, Київ,
Левко, «Травнева ніч» Римського-Корсакова, 1892,
Єрошка, «Князь Ігор» Бородіна, Москва, 1898,
Ражамес, «Аїда» Верді,
Герцог, «Ріголетто» Верді,
Манріко, «Трубадур» Верді,
Тангейзер, «Тангейзер» Вагнера,
Альфред, «Травіата» Верді,
Манріко — «Трубадур», Джузеппе Верді,
Баян, «Руслан і Людмила» Глинки,
Фауст, «Фауст» Гуно,
Князь — «Русалка» Даргомижського,
Беппо, Каніо, «Паяци» Леонкавалло,
Петро — «Наталка Полтавка» Лисенка,
Турідду, «Сільська честь» Масканьї,
Рембо, «Роберт-диявол» Мейєрбера,
Йонтек, «Галька» Монюшка,
Таміно, «Чарівна флейта» Моцарта,
Мисаїл, «Борис Годунов» Мусоргського,
Дефорж, «Дубровський» Едуарда Направника,
граф Альмавіва, «Севільський цирульник», Россіні,
Синодал, «Демон» Рубінштейна,
Вася, «Вража сила» Сєрова,
Княжой дурак, «Рогнеда» Сєрова,
Вагоа, «Юдита» Сєрова,
Герман — Винова краля Чайковського,
Ленський, Тріке, «Євгеній Онєгін» Чайковського,
Паїсій, «Чародійка» Чайковського,
шкільний вчитель, «Черевички» Чайковського.
