Бандурист, композитор, диригент та педагог.
Біографія
Народився 5 січня 1934 р. (за паспортом, а насправді — 5 травня 1932 р.) на станції Григорівка Дмитрівського (тепер частина Бахмацького) району Чернігівської області. Батько був залізничником, мати — домогосподарка. У сім'ї було четверо дітей: двоє старших — Борис і Олекса, середущий — Анатолій та молодший — Леонід. Ходив до школи за 1 км у с. Зірка, а з третього класу — у с. Григорівка.
З 1948 р. навчався у Київському державному музичному училищі ім. Р. М. Глієра (тепер Київський інститут музики імені Рейнгольда Глієра) на двох спеціальностях: хорове диригування — клас Г. Й. Ткаченко та бандура — клас В. А. Кабачка (по сольфеджіо та гармонії навчався у П. І. Майбороди).
Після закінчення училища А. Маціяка одразу ж вступив до Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського) знову на два факультети: диригентсько-хоровий — клас М. А. Прокопенка та оркестровий — клас В. А. Кабачка, а згодом — А. М. Бобиря. Одночасно з навчанням, з 1955 по 1959 роки, навчав гри на бандурі у Київському державному музичному училищі ім. Р. М. Глієра. Серед учнів Анатолія Маціяки — Елеонора Пилипенко-Миронюк, Валентина Пархоменко, Л. Ливаковська.
Після навчання працював у Національній заслуженій капелі бандуристів України імені Г. Майбороди. З 1962 по 1989 роки паралельно викладав у Кобзарській студії при капелі.
Помер композитор 10 квітня 2019 р. у Києві.
Список творів
Для бандури:
Цикл з 12 п'єс «Дитячий альбом» (виданий у 2017 р.);
Цикл з 12 п'єс «Акварелі» (1960—1965 рр.; виданий у 2008 р.);
Ряд окремих мініатюр для бандури «Легенда», «Наспів», «Розповідь» (29.05.1999 р.), «Награш»;
Соната a-moll для бандури solo у 4-ох частинах присвячена дружині (1983 р.; 3 част. - «Скорботне скерцо» - дописана 6.1(2).2000 р.);
Концерт для бандури з симфонічним оркестром у 2 частинах (1974 р.; оркестрування Романа Стельмащука 2015 р.; прем'єра — 25 березня 2016 р. в концертному залі імені М.І. Глінки Запорізької обласної філармонії, соліст — Олег Созанський)
Для голосу:
Збірник «Романси та пісні» для голосу і фортепіано («Пісня буремних літ», «Ранок» (для мішаного хору), «Батькові» (балада), «Пісня про матір» (є також варіант супроводу для бандури), «Плече вітчизни», «Елегія», «Журба» на слова В. Кота; «Чого являєшся мені у сні» на слова І. Франка; «Уж ночь давно...» на слова М. Горького; «В тебе коси - два потоки весняні...» на слова А. Дрогомирецького);
Цикл зі 7 романсів на вірші Лесі Українки для голосу і фортепіано (1965 р.) («Нічка темна і тиха була», «Не співайте мені», «Горить моє серце», «Знов весна і знов надії», «Дивлюсь я на яснії зорі», «Стояла я і слухала весну», «Хотіла б я піснею стати»);
Диптих на вірші Л. Костенко для голосу і фортепіано (1994 р.) («Напитись голосу твого», «І як тепер тебе забути»);
«Три обрядові пісні» для бандурного жіночого тріо («Засвітилася зорина», «Величальна дідусям і бабусям», «Не впади порошино»);
Обробки українських народних пісень у супроводі бандури («Летить галка через балку», «Не питай, чого в мене заплакані очі», «Ой піду я до млина», «Ой, по горі, по горі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Ой у полі три криниченьки» та ін.)
Для хору:
«Поема» на слова Т. Шевченка для мішаного хору;
«Ранок» на слова В. Кота для мішаного хору;
«Слався в віках моя Київська Русь» (Гімн України)
Для оркестру:
Симфонія №1 (незакінчена; 1 част. та нариси 2 част.);
Велика кількість обробок та оркестровок, що були написані для оркестру та солістів Національної заслуженої капелі бандуристів України ім. Г. Майбороди (серед них - «Ой ти, дівчино зарученая» (оркестровано у 1973 р., відновлено з пам’яті в 1994 р.); латиська народна пісня «Вій вітерець» 1973 р.; переклади класичних творів: Дж. Россіні Хор «Поговір» з опери «Севільський цирульник», З. Фібіх «Поема»)
Для різних інструментів:
«Adagio» для скрипки й фортепіано;
«Фуга» для фортепіано;
«Полонез» для фортепіано
