Українсько-канадський оперний співак (баритон), музичний педагог.
Творчий шлях
1920 року закінчив учительську семінарію, а в 1931-му ― Музично-драматичний інститут у Києві (клас М. Чистякова), розпочав артистичну діяльність як співак і хормейстер у Чернігові, згодом співав у капелі «Думка» в Києві.
1933—1939 — соліст Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка, мав численні гастролі теренами України. З 1940 по 1944 роки — соліст Львівської філармонії. Разом з ним у концертах брала участь і його дружина Олена Лозицька (сопрано).
Від 1944 року проживав на еміграції. Виступав з власними концертами у Берліні, Празі, Братиславі. 1948 року переїхав до Канади, де продовжив свою творчу та педагогічну діяльність.
У репертуарі — численні українські народні пісні, а також романси М. Лисенка, Я. Степового, М. Стеценка, Я. Лопатинського, В. Барвінського, Я. Ярославенка та ін. 1963 року записав платівку народних пісень та романсів українських композиторів.
Педагогічна діяльність
Педагогічну діяльність розпочав у Чернігівській музичній школі (1920—1926). В 1940—1941 роках — доц. Львівської консерваторії. Від 1945 викладав у Православній духовній академії в Мюнхені. У Канаді викладав у консерваторії при Альбертському коледжі в Едмонтоні, а також мав власну вокальну студію. Серед його учнів — Іван Рудавський, Остап Роп'яник, Йосип Гошуляк.
