Вадим Борисович Гомоля́ка (нар. 30 жовтня 1914, Київ — 7 травня 1980, Київ) — український радянський композитор; лауреат Сталінської премії за 1951 рік; заслужений діяч мистецтв УРСР з 1958 року. Син актора Бориса Авшарова.
Народився 17 [30] жовтня 1914 року в Києві. З 1939 по 1941 вчився на історико-теоретичному факультеті Київської консерваторії, а з 1941 по 1942 на композиторському факультеті Ташкентської консерваторії. Брав участь у радянсько-німецькій війні. Через рік після закінчення війни, в 1946 році закінчив Київську консерваторію (у Льва Ревуцького). В 1946—1948 роках — викладач теоретичних предметів у Київській консерваторії. Член КПРС з 1953 року. В 1951—1956 секретар Спілки композиторів. З 1958 по 1976 роки — начальник Управління українського відділення музфонду СРСР.
Могила Вадима Гомоляки
Помер 7 травня 1980 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 2).
Творчість
Автор семи концертів з оркестром (1949—1980), хорів, романсів, сюїт і пісень.
Ескізи
Закарпатські ескізи
Балети
«Запорожці» (1954)
«Сорочинський ярмарок» (1956)
«Чорне золото» (1957)
«Кіт у чоботях» (1958)
«Оксана» (1964)
«Либідь» (1973)
«За двома зайцями» (1965)
Музичні комедії
«Оленушка»(1959)
«Соловей у міліції» (1964)
Музика до фільмів
«Блакитні дороги» (1947)
«Зоря над Карпатами» (1948)
«Максимко», яку написав разом з Ігорем Шамо (1953)
«Командир корабля» (1954)
«Над Черемошем» (1954)
«Земля» (1954)
«Верховино, мати моя» (1959, к/м)
«Олекса Довбуш» (1959)
«За двома зайцями» (1961)
«Радість моя» (1961)
«У мертвій петлі» (1962)
«Ключі від неба» (1964)
«Анничка» (1968)
«У неділю рано зілля копала» (1968, фільм-спектакль)
«Ні пуху, ні пера» (1973)
«Весільний вінок, або Одіссея Іванка» (1978, к/м)
«Золоторогий олень» (1979, мультфільм)
«Прибульцям новим» (1999, документальний; використовується музика)
