Menu
Menu

Дутківський Лев Тарасович

1943

Левко́ Дуткі́вський (Лев Тарасович Дутковський, нар. 9 квітня 1943, Кути, нині Івано-Франківська область) — український музикант і композитор, засновник і керівник вокально-інструментального ансамблю «Смерічка», Народний артист України, режисер, педагог, один із основоположників української естрадної музики.
1963 року закінчив Мукачівське музпедучилище за спеціальністю вчитель музики і співів.

1977-го закінчив Київський державний інститут культури ім. О. Корнійчука, (спеціалізація режисура масових видовищ).

1966 року на Буковині у місті Вижниця Левко Дутківський створив біг-біт групу «Смерічка», яка вперше використавши електроінструменти, стала одним із перших ВІА в колишньому СРСР.

1968-го одружилися з Аллою Дутковською. Йому було 25, а їй — 18.

Для ансамблю Дутківський написав і аранжував пісні «Сніжинки падають» (1966), «Бажання» (1967), «У Карпатах ходить осінь» (1968) на слова Анатолія Фартушняка, рок-композицію «Черемоше сивий» (1969) на слова Миколи Негоди, блюз-баладу «Скрипка без струн» (1971) на слова Анатолія Драгомирецького та інші. Ці твори з елементами рок-, поп-музики, джазу та українського фольклору визначили творчий напрямок «Смерічки», що дали українській естрадній пісні в 60–70 роках XX століття нову музичну хвилю. Левко Дутківсьий з нуля навчав грати на музичних інструментах переважну більшість музикантів, розписував і розучував з ними партитури пісень, вчив співати, працюючи над вокальною манерою. В той час «Смерічку» легко можна було впізнати без оголошення по радіо і телебаченню. Ансамбль зі своєю оригінальною манерою виконання яскраво вирізнявся серед інших подібних колективів в Україні, які робили спроби копіювати «Смерічку».

Своєрідний новаторський музичний стиль і манеру виконання «Смерічки» Дутківського підхопив тоді і юний студент Чернівецького медінституту Володимир Івасюк. Свої перші твори Івасюк приніс Дутківському, які завдяки ансамблю «Смерічки» стали популярними у світі. Керований Левком Дутківським колектив здобув лауреатські перемоги з піснями «Червона рута» і «Водограй» на Всесоюзних телеконкурсах «Пісня-71», «Пісня-72». А 1972-го ансамбль «Смерічка» з піснею Дутківського «Горянка» на слова Миколи Леонтюка в Москві став лауреатом телеконкурсу «Алло, ми шукаємо таланти».

З 1973-го Дутківський разом із «Смерічкою» працює в Чернівецькій обласній філармонії і гастролює майже по всіх республіках тодішнього СРСР та за кордоном (1973–1982). Ним написано понад 100 музичних творів, які стали надбанням українського естрадного мистецтва і увійшли до репертуару видатних, популярних співаків та колективів. Пісні Левка Дутківського записано Московською фірмою «Мелодія» на 14 платівках (1970–1991), канадською фірмою «Евшан» (1979) та ін., надруковані в багатьох збірках, звучать у телефільмах «Червона рута» (Укртелефільм, 1971), «Виступає ансамбль „Смерічка“ під керівництвом Левка Дутківського» (Таллінфільм, 1975) й ін.

Завдяки Дутківському та керованому ним ансамблю «Смерічка», починався професійний злет і популярність солістів «Смерічки» Назарія Яремчука і Василя Зінкевича, композитора Володимира Івасюка, співаків: Софії Ротару, Людмили Артеменко, Іво Бобула, Павла Дворського й інших.

1996-го заснував і провів як режисер та сценарист Всеукраїнський фестиваль естрадної пісні ім. Н. Яремчука у м. Вижниця. Левко Дутківський постійно працює з обдарованою молоддю, є головою і членом журі престижних пісенних фестивалів. Очолює на громадських засадах обласний благодійний фонд імені Назарія Яремчука.

Відзнаки й нагороди
Левко Дутківський — лауреат всеукраїнських фестивалів як композитор (1988, 1997, 1998, 2001), переможець фестивалю «Шлягери ХХ століття» за народне визнання пісні «Якщо любиш, кохай» на вірші Михайла Ткача (2000) у місті Києві.
1981-го присвоєно звання заслужений артист УРСР.
1994 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Вижниці».
1997 року став володарем Ґран-прі Президента України за власні вірші та музику рок-кантати «Діва Марія, сохрани нам Україну».
1997-го — народний артист України.
1997 року за заслуги перед Україною нагороджений Українською стрілецькою громадою Канади «Лицарським Хрестом Заслуги».
2000 року занесений на «Алею Зірок» міста Чернівці.
2008-го нагороджений почесною відзнакою Чернівецької міської ради — медаллю "На славу Чернівців".
2010-го нагороджений почесною відзнакою "Буковина" Чернівецької обласної державної адміністрації.
2011-го нагороджений Вижницькою районною державною адміністрацією та Вижницькою районною радою почесною відзнакою "За заслуги перед Вижниччиною".
2013 року — кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.
2014 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Чернівці».
2018 року нагороджений почесною відзнакою "На славу Буковини" Чернівецькою обласною державною адміністрацією.
2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин Буковини»
2018 року нагороджений Чернівецькою обласною державною адміністрацією ювілейною відзнакою 100 років БУКОВИНСЬКОМУ ВІЧЕ"
2019 року — кавалер ордена «За заслуги» ІІ ступеня.

X
Menu
2024 © Ukrainian Musical World
General partner:
Opera World