Menu
Menu

Брижак Олег

1960-2015

Німецький оперний вагнерівський співак (бас-баритон) українського походження; співав арії Альберіха («Золото Рейну», «Зіґфрід», «Загибель богів»), Клінгзора («Парсіфаль»), Голландця («Летючий Голландець») та Ганса Сакса («Нюрнберзькі мейстерзінгери») на провідних сценах ФРН, Австрії, США тощо. Протодиякон Української православної церкви у Крефельді під Дюссельдорфом.

Життєпис

Батько Олега у 15-річному віці під час німецько-радянської війни 1941—1945 років був вивезений з окупованої України до Німеччини на примусові роботи:

Він вижив лише для того, щоб після звільнення Червоною армією стати «ворогом народу» та «зрадником», і провести 25 років у казахстанському ГУЛАЗІ. В цьому таборі, на поселенні, я і народився.

— Олег Брижак, інтерв'ю «Deutsche Welle», серпень 2014 року.

1979 року закінчив Карагандинське музичне училище по классу баяну. Під час навчання в училищі для заробітку працював у студентському хорі. Там вперше помітили його голос. Але остаточно вмовити спробувати співати вдалося лише батькові Олега. Після закінчення 1984 року Алма-Атинської консерваторії по класу вокалу працював викладачем Джезказганського та Темиртауського музичних училищ.

У 1986 — 1989 роках був солістом Челябінського та Львівського оперних театрів.

У 1989 — 1991 роках — соліст Капели імені М. І. Глінки у Ленінграді. 1990 року отримав 2-у Премію на міжнародному конкурсі колоратурних співаків імені Сільвії Гесті (нім. Internationalen Koloratur-Gesangswettbewerbs-Sylvia Geszty) у Штуттгарті.

Після еміграції з Радянського Союзу до Німеччини у 1991 — 1996 роках — соліст Баденського державного театру у Карлсруе. З 1996 року — соліст Німецької опери на Рейні у Дюссельдорфі.

Неодноразово, ще за життя Вольфганга Вагнера, брав участь у щорічному вагнерівському Байройтському фестивалі; востаннє — у червні 2014 року, коли несподівано, за тиждень до вистави «Кільце Нібелунга» був запрошений замінити соліста Мартіна Вінклера в ролі Альберіха.

Своє ставлення до подій у Криму, на сході України, російської військової агресії Олег Брижак висловив так:

Мені дуже болить спостерігати за подіями в Україні. Мій батько був українцем.
…я зростав серед дітей інших колишніх в'язнів з росіянами та українцями, литовцями та грузинами, латишами та казахами. Був такий інтернаціонал. Для мене міжнаціональна ворожнеча — щось незрозуміле.
Але найстрашнішим для мене, і я кажу вже не як оперний співак, а як протодиякон, що у цьому конфлікті гинуть люди. Кожного дня, кожної години. Гинуть діти. Жодна політична ціль цього не може виправдати.

— Олег Брижак, інтерв'ю «Deutsche Welle», серпень 2014 року.

Служба у церкві

Наприкінці 1980-их років був висвячений на диякона у Російській православній церкві.

У Німеччині багато вільного від роботи часу отець Олег присвячував службі в Українській православній церкві у Крефельді, де мав духовний сан протодиякона. Служба правилася двома мовами — українською та німецькою:

До нашої церкви приходять православні усіх національностей: росіяни, українці, ефіопи, серби та православні німці.
Євангеліє читається двома мовами. А вигуки та єктенії — я вже дивлюся, кого сьогодні більше. Я щасливий, що можу служити…

— Олег Брижак, інтерв'ю «Deutsche Welle», серпень 2014 року.

Трагічна смерть
Загинув біля 11-ї години 24 березня 2015 року у катастрофі літака Airbus A320-211 бюджетної авіакомпанії Germanwings на території муніципалітету Пра-От-Блеон у департаменті Альпи Верхнього Провансу на півдні Франції. Цим літаком Олег Брижак та його колега, оперна співачка Марія Раднер, поверталися додому з Барселони після виступів в опері Ріхарда Вагнера «Зіґфрід» у Великому оперному театрі «Лісеу».

X
Menu
2024 © Ukrainian Musical World
General partner:
Opera World