Рівненська обласна філармонія відкрила 85 концертний сезон першим музичним фестивалем «Рівненські класичні резиденції». До програми фестивалю увійшли сім ексклюзивних імпрез та дві артподії, пов’язані з історією та музичним життям Рівного.
Відкриття пройшло 1 жовтня у Залі камерної та органної музики. Що пов’язує фестиваль з родом князів Любомирських, як з’явилася ідея його заснування та якими прем’єрами дивували гостей події – з’ясовувала журналістка Район.Культура.
Довгий червоний килим, прикрашені квітами арки та живі скульптури зустрічають гостей на задньому дворику органного залу. Це місце повністю змінило своє обличчя, ставши локацією для першої музичної імпрези фестивалю – «Відлуння джазу».
Облаштування «Готичного саду органного залу» – одна з ідей директорки установи Елеонори Стеценко. Його впорядковував колектив Рівненської обласної філармонії. Долучився до облаштування простору і рівненський художник Костянтин Качановський, який створив мурал з дівчинкою, яка грає на фортепіано.
Така синергія не випадкова, адже, за словами організаторів, «Рівненські класичні резиденції» – це фестиваль класичної музики, який не тільки відроджує європейські музичні традиції міста і знайомить широку аудиторію з високим мистецтвом, а й об’єднує митців та діячів культури, котрі люблять Рівне і прагнуть наповнити його культурний простір новими сенсами.
«Я сподіваюся, і наша команда сподівається на те, що фестиваль буде щорічним і буде масштабуватися на інші локації у нашому місті. Напевне, це символічно, що День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День 80 річниці Української повстанської армії, Покрова Пресвятої Богородиці об’єдналися з Міжнародним днем музики. Це символічно, бо наша духовність, наша культура, наша музика, наша сила і Збройні сили України – це спільний шлях до нашої перемоги», – зазначає Елеонора Стеценко.
У Рівному відбуваються великі змінотворчі процеси в сфері культури. Це зауважує голова правління громадської організації «Агенція сталого розвитку міста» Олена Хмельник. Представники різних сфер мистецтва, культури та туризму об’єднуються, щоб напрацьовувати проєкти, які можуть промотувати Рівне та його історію на національному й міжнародному рівнях.
Така співпраця стала однією з рушійних сил, що допомогли заснувати перший фестиваль класичної музики у Рівному.
На честь Збройних сил України фестиваль розпочинають акцією пам’яті та висаджують калину в новоствореному «Готичному саду органного залу».
Музична частина події стартує із твору класики аргентинської музики ХХ століття – сюїти «Буенос-Айрес» у чотирьох частинах композитора й гітариста Максімо Дієго Пуйоля. Переклад твору для саксофона з оркестром спеціально до відкриття фестивалю створив диригент Академічного камерного оркестру Рівненської обласної філармонії Юрій Скрипник. Соло виконує саксофоніст Тарас Пастушок.
Після невеликої перерви, під час якої гості мають можливість випити теплих чи міцних напоїв та поспілкуватися, усіх запрошують до «Мистецького цоколя».
Там на присутніх вже чекають князь Казимир Любомирський та відвідувачі його традиційних музичних салонів. Театралізована постановка від артистів філармонії повертає в XIX століття, коли Рівним керував рід Любомирських. Князь Казимир, який був композитором та написав чимало фортепіанних п’єс, часто збирав прим європейських оперних театрів, поетів та інших представників тогочасної інтелігенції у своєму Палацику на «Гірці».
Ця споруда не збереглася до наших днів, тож створити певну інтерпретовану реконструкцію подібного музичного салону вирішили у іншій будівлі, збудованій за ініціативи князя Казимира Любомирського – костелі святого Антонія, тобто сучасному Органному залі у Рівному.
Лунає поезія Адама Міцкевича – генія польського романтизму, який теж ставав гостем вечірок Любомирського. Його вірші власник Рівного навіть поклав на музику. Виконують також твори Франца Шуберта, Фридерика Шопена, Едварда Гріга та мазурки самого князя Казимира.
«Для того, щоб написати сценарій я тісно співпрацювала з краєзнавицею Світланою Калько. Вона дала мені ці імена, тому що такої інформації у вільному доступі точно немає. Вона шукала її на різних польських сайтах, в архівах. Усі персонажі, які тут були, справді бували на цих вечорах князя Казимира Любомирського. Ми хотіли відтворити цю атмосферу, передати її такими невеличкими діалогами, вокалом. Мені здається, що нам вдалося це зробити. Бо люди змогли поринути й відчути, як воно тоді було в ту епоху, в цих музичних салонах», – ділиться деталями режисерка дійства Таніна Позняк.
Представники княжого роду Любомирських 300 років були власниками міста і зробили чималий внесок у його становлення, економічний та культурний розвиток. Однак небагато рівнян обізнані з історією свого міста. Популяризація цього періоду історії Рівного – одне з головних завдань фестивалю «Рівненські класичні резиденції».
Таніна Позняк стверджує, що зростання уваги та цікавості до цих історичних персоналій зумовлене тим, що знайшлися люди, які готові займатися промоцією цієї справи.
«Я особисто дізналася про князя Любомирського, коли почала працювати у Рівненській обласній філармонії. І наша директорка дуже хотіла розкрити цю історію, щоб про неї дізналися всі. Вона все робить для цього зараз. Ми зробили виставку «300 років князів Любомирських на Рівненщині», проводимо екскурсії. Ми хочемо це популяризувати, тому що почали відкривати такі цікаві факти про створення нашого міста. Якби не Любомирські, воно не було б таким, яким є зараз. Це дуже круто, це треба знати і всім розповідати», – підкреслює режисерка.
За словами Таніни Позняк, фестиваль базується на класичній музиці. Окрім концертів, на глядачів чекають також виставки, зокрема проєкт рівненського фотографа Олександра Харвата і Family Day – свої картини, на яких будуть зображені архітектурні пам’ятки, які залишили по собі Любомирські на Рівненщині, презентуватимуть юні художники.
Після завершення музичного салону в вітражній залі «Мистецького цоколю» можна зробити миттєві фото на пам’ять та поділитися враженнями від події.
«Мені подобається усе таке тематичне, я зрозуміла, що не проти на наступний захід навіть по дрес-коду вдягнутися. Хоча нам взагалі нічого не треба, аби лише кудись піти, гарно вбратися, змінити імідж, зробити зачіску. У Бердянську я мала жіночий клуб і ми там щонеділі мали якийсь захід: панянки готувалися, вибирали образ, чи то був захід, на який ми їхали в інше місто, чи йшли в театр на вистави. Ми не ходимо в церкву, але в неділю відвідуємо такі творчі майстерні. Тому ми дуже вдячні організаторам, дуже щасливі взяти участь і на майбутнє надалі готові сидіти на цих місцях VIP, бо це так атмосферно. Всі артисти з тобою спілкуються, ходять поблизу», – ділиться емоціями гостя фестивалю Поліна.
Жінка евакуювалася до Рівного з Бердянська у квітні 2022 року. Каже, спершу було важко адаптуватися. На початку той факт, що в Бердянську люди живуть в окупації, а тут – на Заході України – спокійно п’ють каву та прогулюються вулицями, бентежив і злив. За рік відчуття змінилися. Тепер Поліна з родиною відчувають провину перед її чоловіком-рятувальником, який перебуває в Запоріжжі, але цінують можливість жити у відносних тиші та спокої у Рівному.
«Тепер я розумію, як це прекрасно. Я не виїхала з країни, чоловік на фронті, я тут. Я маю можливість з ним бачитися, їздити далеко. Регіон як потужний тил: приймає всіх, долучає, розважає, намагається придумати ще щось, подарувати. Тому ми приймаємо це з вдячністю. Елеонора каже: «У нас був задум створити щось помпезне». Не стримуйтесь, бо ми підтримуємо!» – закликає Поліна.
Завершальною подією першого фестивального дня стає великий концерт на головній сцені органного залу за участю Академічного камерного оркестру.
«Три імпрези, які ми сьогодні запропонували – це три різні програми, на різних локаціях органного залу. Такий формат першого фестивального дня зовсім не випадковий. Адже міркуючи над назвою фестивалю, ми використали слово «класичний» у його найширшому сенсі, а отже відштовхувалися від його латинського значення – взірцевий. Латиною ми вирішили також назвати заключний концерт першого фестивального дня – Europa Sonore – «Звуки Європи», – розповідає художня керівниця Рівненської обласної філармонії Руслана Шаліга.
Залу наповнюють перші ноти твору Юрія Шевченка «Ми є», який називають одним з найтонших, найоригінальніших трактувань українського національного гімну.
Це не єдиний український композитор, який звучить нині в стінах органного залу. Прем’єрою стає виконання у Рівному твору Антоніни Журак з назвою «Історія одного містечка або Там де живе магія». На момент його створення авторці було 15 років.
Утверджує європейську орієнтацію, зазначену в назві концерту, виконання романтичної «Серенади для струнного оркестру» чеського композитора Йозефа Сука, романс Габріеля Форе, написаний на вірші невідомого тосканського поета, у виконанні Інни Бобомуратової та рапсодія для скрипки з оркестром «Циганка» Моріса Равеля.
«Равель не випадково часто використовує у своїй творчості південний фольклор. Переважно йде мова про іспанські та циганські народні мотиви. Річ у тому, що у цьому французькому композиторі по лінії матері текла кров басків. Народу, що мешкає на території кордону Франції та Іспанії й має дуже самобутню мову й культуру. У своїй рапсодії Моріс Равель не цитує жодної автентичної циганської мелодії, однак у цьому творі є їхній палкий дух, пристрасть і свобода», – пояснює Руслана Шаліга.
Яскраво демонструє гостроту й вир емоцій цього твору соло скрипаля Ігоря Муравйова.
Динамічний та багатий на події перший день дебютного фестивалю класичної музики «Рівненські класичні резиденції» завершується оплесками й подяками від глядачів.
«Ми стартували, далі він буде розвиватися, набирати ще більших обертів. Хтось мені сказав, що хочеться зробити Рівне таким, щоб це було не просто місто між Києвом і Луцьком, а щоб це було знакове місто для України, де відбуваються класні мистецькі проєкти», – розповідає режисерка.
Відвідати наступні концерти та артподії за участю не лише рівненських музикантів, а і запрошених учасників з музичних столиць України, рівняни зможуть протягом трьох тижнів – фестиваль триватиме у Рівному до 22 жовтня.
Джерело: kultura.rayon.in.ua
