Народна артистка України, доктор філософії
Народна артистка України,
«Хрест Пошани» «За відродження України» І ступеня,
Медаль «За визначний внесок у поширення ідеї єдності Європи»,
стипендіатка Міжнародного Вагнерівського фестивалю,
лауреатка міжнародних конкурсів,
володарка диплому Книги світових рекордів (Book World Records)
сопрано, музична-громадська діячка, доктор філософії,
почесний професор Університету Ланьчжоу
Лауреатка IV ступеню Першого Всеукраїнського конкурсу солістів–вокалістів імені К. Чічки–Андрієнка (1993, м. Тернопіль). Дипломантка Першого Міжнародного конкурсу оперної, камерної вокальної музики імені І. С. Паторжинського (1997, м. Луганськ). Дипломантка XVII Міжнародного конкурсу вокалістів імені М. І. Глінки (1997, м. Самара, Росія). Стипендіатка Міжнародного Вагнерівського фестивалю (1998, “Richard Wagner Stipendienstiftung”, м. Байройт, Німеччина). Почесна відзнака «Трудова слава» від Міжнародного академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна» (2006). Лауреатка Міжнародної літературно-мистецької премії імені Г. С. Сковороди (2006). Лауреатка IV премії Міжнародного конкурсу вокалістів у рамках Міжнародного музичного фестивалю «Харківські асамблеї» (м. Харків). Заслужена артистка України (2008). Подяка Голови Служби зовнішньої розвідки України (2010). Лауреатка Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники» (2010, м. Кролевець). «Хрест Пошани» «За відродження України» І ступеня (2013). Медаль «За визначний внесок у поширення ідеї єдності Європи» (2013, Київ/Франкфурт на Майні). Народна артистка України (2015). Доктор філософії за спеціальністю «Філософія освіти» (2016). Володарка титулів «Берегиня», «Чарівний голос» та «Визнання року» Національної презентаційно-рейтингової програми «Діловий імідж України» (2011). Почесний професор Університету Ланьчжоу (2019, Lanzhou University, Китайська Народна Республіка).
Закінчила Комсомольську дитячу музичну школу (1988, кл. фортепіано, нині – м. Горішні плавні Полтавської обл.), Рівненський державний педагогічний інститут за спеціальністю «Музика та методика виховної роботи» (1994), Харківський державний інститут мистецтв імені І. П. Котляревського (кл. оперного співу Л. Г. Цуркан, концертмейстерський кл. Д. А. Гендельман, нині – Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського), Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2021, освітня програма «Публічне управління та адміністрування»).
1994–96 – концертмейстер Харківського ліцею мистецтв № 133 (нині – Харківська спеціалізована школа з поглибленим вивченням окремих предметів № 133 «Ліцей мистецтв»). 1996–2001 – концертмейстер і викладач з вокалу Харківського ліцею мистецтв № 133. Від 2007 і до сьогодні – викладач, доцент (2009), професор (2019) Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Від 2007 – солістка–вокалістка Національної філармонії України.
О. Чубарева – яскрава, неординарна співачка, цікавий інтерпретатор з широким діапазоном, силою, харизмою і неперевершеною красою тембру. Рівноцінно володіє всіма особливостями камерного та оперного виконавства, різними музичними стилями та жанрами – від Й. С. Баха до А. Шенберґа, від старовинної музики до авангарду. Універсальне сопрано співачки дозволяє поєднувати академічний спів із джазом, естрадою, “classical crossover”. Виконувала провідні партії у світових прем’єрах опер «Біг» В. Бібіка (2010, партія Марії Костянтинівни, диригент–постановник Р. Кофман), «Сільська опера» Є. Станковича (Росія, м. Тюмень), опері–балеті «Вій» В. Губаренка (2009, партія Няньки Панни Сотниківни, режисер–постановник Т. Федорова), літературно-музичній виставі «Майська ніч, або Утоплена» М. Лисенка (2009, партія Галі, режисер – Т. Федорова, диригент–постановник – І. Гамкало), «Черевички» П. І. Чайковського (2009, партія Оксани, дочки Чуба, Харківський державний академічний театр опери і балету (ХАТОБ) з нагоди 200–річного ювілею письменника режисер–постановник І. Нестеренко); сольні партії у Коронаційній месі (Krönung messe) C–Dur, KV 317 В. А. Моцарта (2008), у Симфонії–кантаті № 2 «Хвалебна пісня» для солістів, хору і симфонічного оркестру Ф. Мендельсона (2008), у “Stabat Mater” Дж. Россіні (2010).
У репертуарі О. Чубаревої – оперні партії: Маргарити («Фауст» Ш. Гуно), Дідони («Дідона і Еней» Г. Перселла), Мі-мі («Богема» Дж. Пуччіні), Ізольди («Трістан і Ізольда» Р. Вагнера), Тетяни («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Оксани («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака–Артемовського), Мікаели («Кармен» Ж. Бізе); твори світової й української класики, неаполітанські пісні, українські народні пісні в обробці М. Лисенка, А. Кос–Анатольського, Д. Задора, М. Стецюна, М. Вілінського, Ю. Карнауха, О. Доскалова та ін.
Серед мистецьких проєктів О. Чубаревої – «Від Франка до Рильського – лине в співі мова українська», «Рідна мова калинова», концертні програми – «Франц Шуберт», 210-річчю від дня народження присвячується (2007); «Фестиваль творчої молоді Національної філармонії України» (2008); «Петро Ілліч Чайковський» (2008); «Роман Кофман. Цикл концертів “Український авангард”» у рамках Міжнародного музичного фестивалю «Київська весна» (2010); «Опера. Джаз. Блюз» (2012); Концерт циклу «Великі поети в музиці», присвячений Л. Костенко (2013); «Два генії поезії» (концерт присвячений 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря і М. Лермонтову) (2014); Концерт циклу «Великі поети в музиці» До 125-річчя від дня народження А. Ахматової (Горенко) (2014); «Вечір іспанської сарсуели у філармонії (2016, світова прем’єра); Літературно-музична композиція за творами Л. Костенко «Сьогодні день такий…» (2016); “Lady Opera”. День Незалежності України (2016, Співоче поле, м. Київ); «Єдина Україна» (2021); Міжнародний арт–проєкт «Єднаймося!» до 30-ї річниці Незалежності України (2021, м. Горишні плавні Полтавської обл.); «Хіти саундтреків» (2023); «Pasion» (2023); «Романс про кохання» (2023); «Янголи мистецтва», присвята загиблим артистам (2023); «Червона рута», 75-річчю Володимира Івасюка присвячується (2024); “Cherchez la femme” (2024); «Квітка Цісик. Tribute» (2024); “Bel сanto” (2024); «1+1 Ріхард» (твори Р. Вагнера і Р. Штрауса) (2024); «Diva» (до 100-річчя М. Каллас) (2024).
Виступала із Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України під керівництвом Р. Комфана, Р. Касеро (Іспанія), Дж. Крочі (Італія), І. Палкіна, М. Дядюри, Заслуженим академічним симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України під керівництвом В. Протасова, В. Литвиненка, Полтавським симфонічним оркестром Полтавського академічного обласного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя під керівництвом В. Скакуна, Симфонічним оркестром Вінницької філармонії під керівництвом Г. Куркова, Камерним оркестром Рівненської обласної філармонії під керівництвом І. Муравйова, Заслуженим академічним Ансамблем пісні і танцю Збройних Сил України під керівництвом Д. Антонюка, Національним президентським оркестром під керівництвом В. Василенка, Національним академічним духовим оркестром України під керівництвом О. Рощака, Академічним хором імені П. Майбороди Національної радіокомпанії України під керівництвом Ю. Ткач, Академічним хором імені В’ячеслава Палкіна Харківської обласної філармонії під керівництвом А. Сиротенко, Національним академічним оркестром народних інструментів України під керівництвом В. Гуцала, О. Кунтія, І. Кореня, Камерним оркестром «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії під керівництвом В. Крячка, Муніципальним камерним хором «Хрещатик», Камерним хором «Кредо», Дитячим хором «Щедрик», Великим дитячим хором Національної радіокомпанії України під керівництвом Т. Копилової, Групою хорової капели «Дзвіночок», Народним колективом «Дитяча опера» під керівництвом Н. Нехотяєвої, Шоу–балетом «А6», ансамблем «Рідні наспіви», ансамблем народних інструментів «Дивограй», Квартетом баяністів імені Миколи Різоля, Квартетом гітаристів «Київ», режисерами – І. Нестеренко, В. Лукашевим, Т. Федоровою, Р. Кофманом; диригентом – А. Шароєвим; сопрано – А. Родіною, В. Матюшенко, Є. Ліпітюк; мецо-сопрано – О. Романенко, А. Швачкою, О. Табуліною, тенорами – А. Гнатюком, І. Борком, І. Лозано (Іспанія), Е. Феррер (Іспанія), М. Пізапіа (Італія), Л. Декаро (Італія), К. Оресте (Італія), Д. Каваццін (Італія), К. Річчі (Італія), О. Востряковим, С. Бортником, С. Максутовим, В. Одринським, Д. Сагіровим, П. Міжурою, М, Чорним, В. Лісковецьким, П. і П. Приймаками, О. Гурцем; баритонами – В. Тіткіним, Р. Страховим, А. Юрченком; басами – А. Кочергою, Т. Штондою, О. Харламовим (Печенкіним), А. Гнатюком, Р. Смоляром; скрипалем – В. Попадюком; піаністами – Е. Пірадовою, Т. Андрієвською, І. Порошиною, Н. Афанасьєвою, М. Віхляєвою, В. Кнорозком; органістами – В. Михалюком, В. Балаховською, Т. Жук-Сєдовою; музикознавцями – С. Корецькою, О. Колодуб, М. Бахуринською; майстрами художнього слова – А. Паламаренком, Б. Лободою, О. Хмель, О. Захаревич, О. Рудьком, Н. Насікан, В. Бондарчук та ін.
Має записи на Українському радіо і телебаченні. Брала участь у телевізійних марафонах пам’яті М. Джексона; «Африканські пристрасті», присвяченому чемпіонату світу з футболу; у Днях Києва у м. Кіото (Японія), у концерті «Зірки опери» до Дня Незалежності України; у концертах, присвячених Дню України в Парламенті Ради Європи (м. Страсбург, Франція) і на щорічному прийомі мера Страсбурга у Палаці Жозефіни, у концерті «Майстер хорового співу», присвяченому 75-річчю від дня народження В. Палкіна (2010). Член журі Всеукраїнського конкурсу імені Р. Кириченко та програми «Нові імена України».
Гастролювала у Угорщині, Франції, Іспанії, Італії, Німеччині, Люксембурзі, Польщі, Австрії, Чехії, Росії, США, Японії, Ірландії.
О. Чубарева – автор ідеї, продюсер, режисер власних проєктів. Нею зареєстрована торгова марка “Lady Оpera”. У 2013 був започаткований міжнародний авторський мистецький проєкт “Lady Opera” – музичне дійство, що поєднує академічний вокал, хор і симфонічний оркестр, класичну і сучасну музику. Відбувались концерти на престижних сценах і на головній сцені країни – у Національному палаці «Україна». Були представлені унікальні шоу–програми за участю зірок світової опери з Італії та Іспанії, солістів Arena di Verona та La Scala: «Lady Opera і зірки світової сцени», (2013), «Europe» (2015), «Сни Роксолани» (2016), “Vivere” (2018). Концерти проєкту були окрасою та урочистим дійством open air під час щорічних святкувань Дня Незалежності України. Ювілейний концерт в Колонному залі Національної філармонії України до 10-ї річниці міжнародного проєкту “Lady Opera” (2023) був виявом шани музикантам, артистам, які брали у ньому участь всі ці роки та подяка всім, причетним до проєкту.
У 2025 році О. Чубарева увійшла до Книги світових рекордів (Book World Records) і стала володаркою диплому про встановлення світового рекорду: «Тріумфальний марафон оперного мистецтва: найбільша кількість оперних шедеврів, виконаних однією співачкою в межах однієї концертної програми» (арії з опер, В. Белліні, Г. Доніцетті, А. Понк’єллі, Р. Вагнера, П. Масканьї, Ж. Бізе, Дж. Пуччіні, Дж. Верді, А. Каталані, Ф. Чілеа).
Любов до української пісні та бажання надати їй нового звучання в джазовій обробці надихнули О. Чубареву на створення альбому «Не питай» (2013, студія звукозапису «Комора», зведення та мастерінг Є. Положнікова).
Зірка на ім’я OLGA CHUBAREVA, розташована між сузір'ями Ліри та Лебедя та занесена в міжнародний каталог KEPLER під номером KIC 8105550.
Вихована в мистецькій родині музикантів, художників, ювелірів, як продовжувач сімейних традицій багатьох поколінь, Ольга Чубарева успішно займалася гравіюванням по металу. Здавалося б, це суто чоловіча справа, та Ольга прикрашала рушниці, шаблі. Крім того, оправляла ікони різьбленими шатами. До того ж, малювала і займалася гончарством. А ще вона захоплюється дизайном одягу та інтер’єру, активно брала участь у проектуванні власного заміського будинку своєї мрії. Професійні архітектори та будівельники були у захваті від неординарних свіжих ідей та рішень планування й оформлення будинку.
Виростила та виховала сина Святослава. Випускник юридичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, здобув магістерську освіту за фахом міжнародного економічного права. Також захоплювався музичним мистецтвом, зокрема навчався грі на гітарі та вокалу. Брав участь разом з мамою у Міжнародному фестивалі родинної творчості Світлани та Віталія Білоножків «Мелодія для двох сердець».
За матеріалами статті О. М. Гуркової, опублікованій у Енциклопедії сучасної України від Інституту енциклопедичних досліджень НАН України
