4 квітня о 18:00 у Великій філармонійній залі Національний одеський філармонійний оркестр зіграє разом з шанованими гостями із Харкова та Києва неймовірний симфонічний концерт, на якому прозвучать твори Бетховена та Шумана.
Ви почуєте гру піаністки ТЕТЯНИ ШАФРАН, котра підкорює публіку своїм «рідкісним поєднанням ясності та сили» (All Music Guide) та «пронизливою, технічно точною і яскравою» музикальністю. Молода українська піаністка не новачок у найпрестижніших концертних залах світу, включно з Shenzhen Grand Theatre, Lindeman Hall і Palau de la Musica. Вона виграла понад 20 міжнародних конкурсів піаністів, включно із Золотою медаллю знаменитого Міжнародного конкурсу піаністів Ольги Керн і Першою премією на Concours International de Piano France-Amériques у Парижі, Франція, обидва 2019 року.
За диригентським пультом – народний артист України маестро ЮРІЙ ЯНКО. Диригент виступав у таких всесвітньо відомих залах як Музикферайн (Відень), Карнеґі-хол (Нью-Йорк), Рудольфінум (Прага) та в багатьох кращих залах європейських, азійських, та американських столиць. Професор, Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня, лауреат Міжнародного конкурсу Вахтанга Жорданія.
ПРОГРАМА КОНЦЕРТУ:
– Концерт для фортепіано з оркестром Ля мінор, Op. 54 витонченого композитора-романтика РОБЕРТА ШУМАНА
Цей твір неодмінно змусить битися Ваше серце частіше, а декого – пролити тиху сльозу від неймовірної краси співочої музики.
Незважаючи на три частини, твір зберіг характер фантазії. Основна ідея, виражена у концерті – це туга і щастя між двома люблячими людьми. Шуман музично транформує боротьбу за своє кохання. А кохана композитора, Клара Шуман, писала про концерт після прем’єри: «… який багатий на винаходи, який цікавий від початку до кінця, який свіжий і який прекрасний цілісний твір!»;
– Симфонія № 2 ключової фігури класичної музики ЛЮДВІГА ван БЕТХОВЕНА
Хронологічно робота над твором (1801-1802рр.) збігається з драматичними подіями в житті Бетховена – виявленням прогресуючої глухоти. «Мій поганий слух переслідував мене скрізь, наче привид, і я уникав людського спілкування», писав композитор. Та все ж, у піднесеному дусі, він заявляє: «Я вхоплю долю за горлянку, і вона, безумовно, не знищить мене до кінця». Тому Симфонія № 2 – смілива, натхненна, авантюрна – генерує й утримує бадьорий ентузіазм, демонструючи силу та рішучість композитора, який знаходить сили для опору долі. Згодом Гектор Берліоз напише про цей твір так: «У цій симфонії посміхається усе».
Автор Олег Май
Джерело: culturemeter.od.ua
