Гастрольне турне музичного колективу присвячене двом ювілейним датам: 100-річчю «Українського радіо» та 95-річчю заснування самого симфонічного оркестру.
Протягом двох тижнів виступи симфонічного оркестру «Українського радіо» пройшли у Черкасах, Полтаві, Житомирі, Хмельницькому, Чернівцях, Тернополі, Рівному та Луцьку. Львів став заключним дев’ятим містом у концертному турі.

15 жовтня Львівська національна філармонія приймала у своїй камерній залі столичних музикантів. Глядачі збираються у фоє задовго до початку концерту, у повітрі розлите радісне передчуття від зустрічі з прекрасною музикою. Тиха вуличка старого центру міста ніби оживає та заповнюється поціновувачами мистецтва. Гості заходу радіють можливості почути шедеври української та світової класики у виконанні Заслуженого академічного симфонічного оркестру «Українського радіо» під орудою Володимира Шейка.

Симфонічний оркестр, який має таку ж багату історію, як і «Українське радіо», був заснований третім серед усіх радійних оркестрів Європи. Він записав десятки тисяч творів української та світової класики, які зберігаються у фондах звукозаписів. У серпні 2005 року Заслужений академічний симфонічний оркестр «Українського радіо» очолив Володимир Шейко, відкривши нову сторінку у творчому житті колективу.

Творчий колектив співпрацював із відомими оперними співаками та виконавцями-інструменталістами, серед яких Джон Лорд, Кейко Мацуї, Анатолій Кочерга, Людмила Монастирська. Симфонічний оркестр «Українського радіо» мав гастрольні тури головними залами 17 країн Європи, Азії та Африки. А от турне містами України відбулося вперше за кілька десятиліть.

«Цей тур для мене є якоюсь місією, певним творчим відкриттям маршруту Україною, бо ми весь час їздимо за кордон, а зараз уперше за кілька десятиліть їздимо Україною. Я вважаю, що цей тур об’єднав навколо Суспільного, навколо радіо українську громаду, українських людей. Програма спеціально підібрана й виконує три місії Суспільного: просвітництво, інформування, розваги. Вона повністю вкладається в концепцію нашого туру. Програма підібрана так, що вона може бути цікавою як для фахового слухача, так і для широкого загалу. Для усіх тих, хто слухає “Українське радіо”, бо це радіо українського народу. Це дуже важливо, це об’єднує», — розповів «Детектору медіа» художній керівник і головний диригент, народний артист України Володимир Шейко.

На глядачів чекала особлива програма, яка побудована так, щоб кожен знайшов щось для себе — композиції різні за стилем і жанром. За словами Володимира Шейка, це не класичний філармонійний концерт, а скоріше формат живого радіоефіру, що близький багатьом слухачам «Українського радіо».

«Добрий вечір, Львів! Ми щасливі бути сьогодні на цій сцені, продовжуючи ювілейний тур симфонічного оркестру “Українського радіо”», — привітав глядачів ведучий концерту Роман Коляда. Зал відгукнувся оплесками, які супроводжували музикантів упродовж майже трьох годин виступу.

Глядачі, які прийшли на концерт, разом із Заслуженим академічним симфонічним оркестром «Українського радіо» попрямували у мандрівку в часі та просторі. У першому відділенні звучали музичні твори української та світової класики 19-го століття. Друге відділення завдяки симфонічному аранжуванню Володимира Івасюка, перенесло глядачів у сучасність, у 21-ше століття.

Розпочався виступ із музики, яка вперше прозвучала в той рік, коли почалося мовлення «Українського радіо», — у 1924 році. Це увертюра до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка. Далі звучав твір, який німецька композиторка українського походження Ліза Гессе написала, відреагувавши на російський обстріл Полтави та Львова на початку вересня, цю композицію симфонічний оркестр виконав лише у цих двох містах. Музична мандрівка продовжилася «Симфонією №1» Левка Ревуцького. Симфонічна поема «Фінляндія» Яна Сібеліуса перенесла глядачів на північ Європи. «Соло для оркестру» Євгена Станковича та «Симфонія №9» Антоніна Дворжака оркестр виконав на завершення першого відділення концерту.

Упродовж концерту ведучий Роман Коляда між представленням наступного номера програми розповідав про історію «Українського радіо», доповнюючи її цікавими фактами, яких за сто років існування було чимало. «16 листопада 1924 року вперше пролунало “Алло, алло, алло! Говорить Харків, перша в Україні радіотелефонна станція”. Це був початок сторічної історії, а симфонічний оркестр створює золотий фонд української музики», — розповів Роман Коляда.

Він нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення кілька місяців «Українське радіо» мовило зі Львова, який став місцем евакуації, але не припинило роботи ні на мить. «“Українське радіо” у 2022 році не вперше мовило з евакуації, йому вже траплялося переживати війни, зокрема Другу світову. Був такий період, коли “Українське радіо” мовило з поїзда, розміщуючись у кількох вагонах», — говорив Роман Коляда.

Глядачі слухали, однаково уважні й до музики, й до його слів.

«Знаєте, Україна вражає. Я був ведучим концертів у Черкасах, Полтаві, Рівному, Луцьку та Львові. Ніби скрізь українська доброзичлива публіка, але водночас у кожному місті щось своє. Різні зали, різний темперамент. Десь більше молоді, десь більше людей старшого віку. Десь мало не весь колектив “Українського радіо” за весь час існування прийшов на концерт, як на Волині. У Рівному прийшло мало не все музичне училище. Тут, у Львові, дуже по-особливому, тому що ми звідси в евакуації мовили. Для мене це дуже особливі відчуття, так кожного разу, коли я потрапляю у Львів. Сьогодні це був дуже потужний сеанс терапії, і для мене також», — поділився своїми відчуттями «Детектору медіа» Роман Коляда.

У антракті глядачі мали змогу залишити побажання «Українському радіо», написавши їх на спеціальній дошці або ж доєднатися до збору, який Суспільне разом із фондом «Повернись живим» розпочали для підтримки батальйону безпілотних авіаційних систем 14 окремої механізованої бригади ЗСУ.

Друге відділення концерту повернуло глядачів із минулих століть у сучасність завдяки симфонічним роздумам про музику Володимира Івасюка. У залі була присутня сестра українського композитора та виконавця Галина Івасюк, яку зал привітав гучними оплесками. І далі розпочалася музична феєрія з добре відомих кожному композицій. Цього вечора прозвучали: «Незване моє кохання», «Я піду в далекі гори», «Я твоє крило», «Нестримна течія», «Балада про мальви», «Балада про дві скрипки», «Відлуння твоїх кроків», «У долі своя весна», «Колискова для Оксаночки», «Тільки раз цвіте любов», «Водограй». Звичайно, не обійшлось і без «Червоної рути». Її співав весь зал, не стримуючи емоцій.

«Львів і Івасюк — це особлива історія. Так, “Червону руту” співають в усіх містах, співають по-різному. У Львові це особливо, бо сестра Івасюка на балконі, бо тут усі розуміють, що за постать Івасюк», — говорить Роман Коляда.

«Івасюк — неймовірний мелодист, неймовірний психолог, реноватор людських душ. Це підсвідоме бажання співати “Червону руту” об’єднує всю Україну», — говорить Володимир Шейко.

Львів’яни дякували Заслуженому академічному симфонічному оркестру «Українського радіо» оплесками та довго не розходилися після концерту.

«У жодної зали немає дверей на сцену, я завжди стояв за кулісами. Коли відкриваєш кулісу — тебе ніби зносить цією хвилею оплесків глядачів. Єдине, що хочу сказати: “Хочу ще!”. Сподіваюся, що гастролі ще будуть, є ще міста, в які ми не їздили, є ще куди їхати: і на схід, і на північ. Я розумію всі безпекові виклики, але ми обов’язково будемо про це думати, тому що цей контакт із публікою віч-на-віч є дуже цінним», — розповів «Детектору медіа» Роман Коляда.

А вже найближчим часом зустріч із Заслуженим академічним симфонічним оркестром «Українського радіо» чекає на киян. 15 листопада творчий колектив виступатиме у Національній опері України, 18 листопада — у Будинку звукозапису «Українського радіо».

Джерело: stv.detector.media