Останньою прем'єрою 214-го сезону для дітей порадували в Одеському Національному академічному театрі опери та балету. Дитячий балет «Червона Шапочка» на музику Верді, Деліба, Россіні та Гріга створювався для дітей та за участю маленьких артистів ансамблю класичного танцю «Фуете» (керівники Марина Козяр та Ганна Погорецька).
«Червону Шапочку», як і будь-який предмет одягу, треба регулярно міняти або ж оновлювати. Балетмейстер Яніна Кисельова (вона ж автор лібрето) вдихнула нове життя в сюжет улюбленої казки разом із заслуженим артистом України Сергієм Доценком.
Класична хореографія, вишукані пози, гумор та лірика – все тут є. Артисти раз за разом опиняються в залі на велику радість глядачам. Білочка (Анастасія Корно) танцює під штраусівську «Польку-піццикато», катається верхи на доброму Ведмеді (Роман Калін), синички попереджають зворушливу Червону Шапочку (Наталя Івасенко) про все, що відбувається у лісі.
Високий, вродливий, станний Вовк (Андрій Кунтиш), рятуючись від мисливців, один з котрих озброєний списом, десь роздобув спідничку, практично пачку та видає себе підсліпуватій Бабусі (Поліна Каліна) за онучку. В залі запановує мертва тиша, коли мисливці вражають лежачого звіра. Але на уклін він обов’язково вийде, подарує Червоній Шапочці квіточку та зробить пару ефектних підтримок! А раптом він перевиховався?
Балетмейстер Яніна Кисельова розказала, що виставу було задумано ще під час їхнього з Сергієм Доценко навчання в університеті й ставилася вона для студії Світлани Антипової. Пізніше вона гастролювала разом із трупою театру.
«Зовсім недавно дирекція запропонувала здійснити цю постановку на нашій сцені за участю наших артистів. Ми заново оживили цю виставу й пропрацювали її з диригентом-постановником Ігорем Чернецьким. Ідея полягала в тому, щоб наші маленькі глядачі отримали задоволення та позитивні емоції, а головне — сміх, — зазначила Яніна Кисельова. — На мою думку, нам це вдалося. Єдина лінія вистави — гумор та взємодія з глядачем. Тому діти не бояться Вовка, а хочуть з ним поспілкуватися, коли артист виходить до зали. Нас, як постановників, тішить дитячий сміх та щирість. Позитивні емоції — це життя, особливо в наш непростий час».
Автор — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського
Джерело: dumskaya.net
