28 липня, у наступну п’ятницю, Полтавський літературно-меморіальний музей І.Котляревського запрошує всіх бажаючих до Музею-садиби І.П.Котляревського на яскраву етноподію – фестиваль «Мандрівка минувщиною”. Докладніше про мистецьку імпрезу розповідає заступник директора музею Котляревського Марина Голубнича.

- Пані Марино, захід присвячено Дню державності?

- Фестиваль задуманий як традиційне українське свято, душевне і патріотичне водночас. Гості заходу мають можливість ближче познайомитися з культурною спадщиною Полтавського краю. Дійство присвячене Дню Державності України та підкреслює приналежність до європейської спільноти.

- Які особливості очікують на гостей і учасників?

- Етнофестиваль урочисто розпочнеться об 11 годині з презентації народних майстрів та виробів декоративного та ужиткового мистецтва: гончарства, лялькарства, лозоплетіння тощо. Вітальні промови та концертна програма за участі викладачів та учнів Полтавської дитячої музичної школи № 3 імені Б.Гмирі створить неповторну атмосферу та налаштує на мандрівку минувшиною. Об 11-30 гостей свята найкращі майстри нашого регіону, члени Полтавського осередку національної спілки майстрів народного мистецтва України запросять на майстер-класи, а саме: Євген Пилюгін – майстер-клас з розпису аквареллю; Наталія Свиридюк – виготовлення ляльки-мотанки; Тамара Пилипенко – лялька з природного матеріалу; Лідія Орел – розпис фарбами та пластиліном. З 13 до 16 години запрацює музейний етно-простір «Мандрівка минувшиною», де усім охочим науковці музею презентують екскурсійні мандрівки виставковими локаціями музею.

- Гості зможуть довідатися про унікальні особливості етнічної моди?

- З 16-ї години відкриє роботу арт-майстерня «Мистецькі перлини Полтави» за участі аматорського колективу «Полтавська криниченька», школи танцю «Ректайн», вокального ансамблю «Берегиня». В програмі артмайстерні незабутньою цікавинкою для гостей фестивалю буде етноподіум за участі Центру моди «Століття краси» (керівник Ольга Агеєва) та заслуженої майстрині Народної творчості України Наталії Свиридюк.

- І якою буде родзинка свята?

- До уваги глядачів також буде презентований театрально-гумористичний перфомерс «Іван Котляревський сміється» у виконанні співробітників літературно-меморіального музею І. Котляревського.

 

Спілкувалася Марія Бойко

Джерело: np.pl.ua

У Черкасах біля музичної школи № 1 імені Миколи Лисенка з’явиться алея ліхтарів-музикантів. Там вже встелили тротуар.

Про це повідомив міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.

“Тут з’являться фігури у вигляді саксофоніста, трубача, контрабасиста й скрипаля висотою три метри, музиканта із арфою, який сягає близько 2,5 метрів. Усі ліхтарі виготовлені з оцинкованої сталі”, – зазначив мер.

Він нагадав, що свого часу цей проєкт запропонувала директорка музичної школи Юлія Темченко й подала його для участі в громадському бюджеті.

Додамо, школа розташована по вулиці Байди Вишневецького.

Як писав “18000“, департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради провів тендер на створення алеї ліхтарів-музикантів по вулиці Байди Вишневецького. Його вартість – 1,38 мільйона гривень. Роботи мають завершити до кінця року.

Джерело: 18000.com.ua

У Києві 26 липня відбудеться подія, яку ви просто не можете пропустити. На даху ЦУМу прозвучить легендарна музика композиторів Людовіко Ейнауді і Яна Тірсена.
Вона перенесе вас у часі та подарує відчуття спокою та чарівності моменту, передає 24 Канал.

А виконає легендарні мелодії соліст оркестру "Віртуози Києва" Юрій Салуха зі своїм тріо, до якого входять кращі музиканти столиці. Серед композицій, які виконають, буде й всіма відома музика до фільму "Амелі": чуттєва та ніжна.

Подаруйте собі та близьким неймовірний вечір на найкрасивішому даху улюбленого міста! Частина прибутку від заходів йде на благодійність,
– зазначили організатори.

Цікаво! Ціни на квитки складають від 350 до 550 гривень з людини. Придбати їх ви можете за посиланням.
Що відомо про композиторів
Людовіко Ейнауді – відомий італійський композитор і піаніст. Почав свою кар'єру як класичний композитор, незабаром додавши до своїх творів інші стилі, включно з поп- і рок-музикою, етнічною та народною музикою. Найвідоміші його твори: Fly, Una Mattina, Divenire.
Ян Тірсен – французький музикант і композитор-мінімаліст. У 1980-х роках він брав участь у декількох рок-групах у Ренні. Він також почав писати музику для короткометражних фільмів. Композитор набув популярності після написання музики для фільму "Амелі".

Автор: Альона Захарова

Джерело: fun.24tv.ua

У Чернівецькій філармонії відбудеться фестиваль камерної та органної музики "Invictus. Нескорені". Фестиваль відбудеться з 29 липня по 24 серпня включно 2023 року. До Чернівців завітають видатні музиканти-віртуози з Франції, Німеччини, Одеси, Львова, Харкова.

Про це йдеться у дописі Чернівецької обласної філармоніх ім. Д. Гнатюка.

Придбати абонемент на VI фестиваль органної та камерної музики «INVICTUS. НЕСКОРЕНІ», відтепер можна в касах обласної філармонії ім. Д. Гнатюка, за адресою, вул. П.Чайковського, 10, 52-43-38 з 11:00 до 17:00 год".

Події фестивалю в Органному залі, вул Українська, 30:
29 липня 17:00
Відкриття, Олена Удрас, орган, Одеса.
30 липня 17:00
Віталій Дворовий та Христина Бенюк орган, фортепіано, Львів.
5 серпня 17:00
Жан Марі Леруа, орган, Франція. Ігор Мацелюх, саксофон, най, Львів.
6 серпня 17:00
Жан Марі Леруа, орган, Франція.
9 серпня 18:30
Станіслав Калінін, орган, Харків.
12 серпня 17:00
Ольга Стрілецька, орган, Львів.
13 серпня 17:00
Світлана Бардаус, орган, Чернівці.
19 серпня 17:00
Олена Мацелюх, орган, Львів. Марта Герега, скрипка, Львів.
20 серпня 17:00
Олена Мацелюх, орган, Львів.
24 серпня 18:30
Закриття, Бьорн О'Віде, орган, Німеччина.

Ціна абонементу 1000 грн за 10 концертів.

Джерело: promin.cv.ua

Кожен олександрієць знає, що при нашій військовій частині є чудовий духовий оркестр, проте не кожен знає, що керує колективом музикантів перша в Україні жінка – диригент військового оркестру. Спостерігаючи за виступом цього колективу, зачаровуєшся чіткими, вишуканими і вправними рухами диригента – Юлії Колєснік.

Завжди питаєш себе – як цій юній вродливій жінці вдається так добре “тримати” оркестровий стрій? І хто сказав, що диригент не жіноча професія?
Ми зустрілися з Юлею та розпитали про особливості військово-музичної служби. Виявилося, що оркестр при Олександрійській військовій частині існував давно, але до 1999 року це був аматорський колектив, який тримався на ентузіазмі військових та цивільних, які збиралися разом та грали у вільний від служби чи роботи час. І лише з 15 травня 1999 року він став офіційним підрозділом з усіма атрибутами армійської служби (як ідеться в Положенні про військово-музичні підрозділи, завдання оркестру – здійснювати музичне забезпечення військових ритуалів, церемоніалів, загальногромадських, культурно-масових заходів тощо).
Сьогодні оркестр Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України – це штатний підрозділ військової частини.
В тому, що до колективу приймають переважно військових, є свої плюси – дисципліна, субординація, матеріальне забезпечення. А якщо кандидат не служивий – не біда, головне щоб він підходив за професійними даними, станом здоров’я та морально-психологічними якостями.

– Окрім безпосередньо музичних здібностей та профільної освіти, треба пройти відбір, як і до будь-якого військового підрозділу, – розповідає Юлія. – Відповідно і службу ми несемо на рівні з іншими. Ходимо в наряди, на чергування, займаємося фізичною, вогневою, стройовою підготовкою та виконуємо інші завдання, поставлені перед військовою частиною.
Сама Юлія з дитинства жила музикою, та мріяла про оркестр, але не думала, не гадала, що це буде саме військовий оркестр. Народилася вона в селі Ганнівка Долинського району нашої області. Батько грав на тромбоні та керував місцевим аматорським духовим оркестром. Юлія відвідувала хореографічний та художній гуртки, а з 9 років почала грати в шкільному оркестрі на альті. Оскільки репетиції розпочиналися до початку уроків, то дівчині доводилося вставати спозаранку, у будь-яку погоду сідати на велосипед та їхати до Будинку культури, що був за вісім кілометрів від домівки.
– Чесно кажучи, батьки були не в захваті, коли я повідомила, що хочу йти вчитися на професійного музиканта, – продовжує Юлія. –Тато бачив мене юристом, але любов до музики, сцени, концертних виступів узяла верх, тож після 9-го класу я вступила до Олександрійського училища культури (зараз фаховий Коледж мистецтв) на спеціалізацію “Народне інструментальне мистецтво, духові та естрадні інструменти”.
В училищі Юлія опанувала не лише флейту, як основний інструмент, а ще сім музичних інструментів, серед яких саксофон, флейта-пікколо, сопілка. До речі, в оркестрі училища вона грала на саксофоні.
По закінченні навчання працювала в районному Будинку культури методистом з музичного жанру, а у 2010 році вступила до Харківської державної академії культури на факультет музичного мистецтва. Тут вивчала не лише основні предмети, а й відвідувала додаткові заняття з диригентської справи. Тож у дипломі з`явився запис: “Диригент оркестру”, який відіграв визначальну роль у її подальшій долі. Загалом Юлія Колєснік отримала дві вищі профільні освіти.
Ще під час навчання в Училищі культури вона виступала у складі Олександрійського муніципального оркестру “Ліра”. На концертах часто перетиналася з оркестром військової частини, а оскільки її чоловік був начальником клубу наших авіаторів, то брала участь і в аматорських виступах членів сімей військовослужбовців.
У 2014 році Юлія вийшла з декретної відпустки і саме в цей час в оркестрі військової частини з’явилася вакансія “музикант оркестру”. Вирішила піти на цю посаду, подала документи, пройшла співбесіду, аж тут виявилося, що й посада керівника колективу вільна. І командир військової частини прийняв рішення – узяти мене диригентом оркестру. Як з’ясувалося пізніше, на той час я була єдиною в Україні жінкою, що керує військовим оркестром.

– Тоді мені було всього 23 роки, – розповідає Юлія. – А в оркестрі грали маститі музики, набагато доросліші та досвідченіші за мене. Як я буду керувати таким колективом? Важко було починати, були непорозуміння, адже колектив оркестру – це не тільки військові з великою вислугою років, а й, перш за все, ще й творчі люди.
– Нічого, прижилися, притерлися, – сміється Юлія. – Можливо, комусь я здаюсь занадто суворою, але якщо ми не будемо багато і плідно працювати, то не буде й очікуваного результату. Оркестр нашої частини високо тримає планку, і ми маємо не тільки підтримувати рівень, а й підвищувати його. Бувають творчі розбіжності – я відстоюю свою думку, вони – свою, але в результаті приходимо до єдиного знаменника. Тож сьогодні наш колектив – це мої надійні, сильні, вольові та талановиті однодумці. Врешті решт – це наша велика сім’я!
У штаті нашого оркестру багато універсальних музикантів, які можуть грати на різних інструментах, і є два соліста. У складі оркестру є два колективи – диксиленд та вокально-інструментальний ансамбль “Екіпаж”.
Також маємо оркестрову студію і, звичайно, всі необхідні професійні інструменти. До початку війни були плани командування оновити інструментальну базу, придбавши новий комплект, але всі зараз розуміють, що це не на часі.
До речі, на сьогоднішній день нам потрібен музикант ударних інструментів. Якщо хтось бажає стати військовим барабанщиком – ласкаво просимо! Звертайтеся до військової частини.
Що ми граємо? До початку війни наш репертуар був дещо ширшим, адже окрім основних музичних творів, що супроводжують військові церемонії, сучасних українських маршів, ми виконували попурі на відомі народні пісні, класику і навіть джаз і рок. Уявіть, що в репертуарі були композиції Майкла Джексона і Deep Purple! Це було нашою стратегією – виконувати не лише суто військові композиції, а й те, що ближче цивільним людям. Безперечно, нашою “фішкою” було оркестрове дефіле. Це можна назвати вершиною віртуозності та творчої майстерності будь-якого військового оркестру. Адже у виконанні композиції треба не тільки грати, а й виконувати стройові прийоми і навіть танцювати!
Проте війна внесла свої корективи як у особливе ставлення до нашої роботи і завдань оркестру, так і в репертуар. До 2022 року я не розуміла до кінця, що таке російщина, як глибоко вона прокралася у наше буття, і як через це ми багато втратили свого власного.
Тож ми переглянули репертуар. Вирішили, що рок і джаз на даний час будуть не зовсім доречні, ну а від творів радянського періоду відмовилися зовсім. Сьогодні головним орієнтиром є підтримання морального духу. Тож стало більше творів патріотичного та життєстверджуючого спрямування.
На жаль, зараз нам доводиться здебільшого здійснювати супровід поховальних ритуалів. До цього не можна звикнути, кожен похорон проходить через серце… Це важко, але для нас це не навантаження, а обов’язок і велика честь!
Сподіваюсь, що наші зусилля, наша творчість робить свій гідний внесок у загальну справу – перемогу над російськими загарбниками!

В. Петренко

Джерело: ot.kr.ua

Цьогорічний Міжнародний фестивальний проєкт «Музика у старому Львові та Кракові» буде ювілейним – десятим, і триватиме з 15 до 31 серпня.

Ідея одночасного проведення фестивалю у Кракові та Львові належить Народному артистові України, засновнику Академічного камерного оркестру "Віртуози Львова" Сергію Бурку. Цю ідею з ентузіазмом підтримали засновник і директор Краківського фестивалю Станіслав Галонський та видатний український диригент, народний артист України, лауреат Національної премії Т. Шевченка професор Юрій Луців.

«Дуже особливою є формула, яка була закладена в основі концепції фестивалю. Йдеться про виконання видатними солістами та колективами високої класики та шедеврів світової музики в храмах, історичних та пам'ятних місцях, ознайомлення з особливою атмосферою історико-архітектурних пам'яток європейської культури та історії Львова і Кракова, доступність. Ці речі стали визначальним чинником майбутнього успіху фестивалю, еліксиром духовного збагачення, релаксації меломанів та любителів класичної музики, гостей міст та вимушених переселенців», - повідомляють організатори.

Окрім унікальності та духовної місії, проєкт також має багато досягнень. Зокрема, у межах фестивалю у Львові та Кракові відбулася прем'єра опери Дмитра Бортнянського "Сокіл" (керівник Наталя Свириденко), реалізовано багато цікавих та ексклюзивних проєктів: "Органна майстерня Яна Слівінського", "Нова квадромузична система", "Музика в княжому Львові", "Музична історія Львова" (брати Доплери, Кароль Ліпінський), "Три Моцарти", "Кавова кантата" та низка інших.

Незмінним генеральним партнером фестивалю є АТ "Кредобанк", а також Львівська національна філармонія ім.М.Скорика, Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, Львівська міська рада.

Довідка
Вперше фестиваль «Музика у старому Львові» стартував у серпні 2014 року в партнерстві з відомим та авторитетним у світових, зокрема європейських музичних колах, польським фестивалем з півстолітньою історією "Музика в старому Кракові". Вже десять років всупереч непростим обставинам (2014 - рік вторгнення росії; 2019-22 роки – пандемії Covid-19; 2022-23 – повномаштабна війна в Україні) фестиваль обʼєднує не просто міста – він обʼєднує народи.

Постійними учасниками Львівського і Краківського фестивалів стали камерний оркестр "Віртуози Львова" (керівник Сергій Бурко), камерний хор "Глорія" (керівник Володимир Сивохіп), "Collegium Zieleński", “Krolewski Rorantysci” (керівник Станіслав Галонський). Неодноразово в фестивальних концертах брав участь Маріупольський камерний оркестр "Ренесанс" (керівник Василь Крячок). Також учасниками є симфонічний оркестр Краківської Бетховенської Академії (диригент Тадеуш Стругала), Івано-Франківський та Рівненський камерні оркестри, Белфастський філармонічний хор, Галицький камерний хор, Ельжбета Стефанська (клавесин, Краків), Наталя Свириденко (клавесин, Київ), скрипалі: Богдана Півненко, Євген Кострицький, Лідія Шутко, Остап Шутко, альтисти: Валентина Пришляк, Андрій Савич, органісти: Олена Мацелюх, Роман Перуцький (Польща), Владислав Шиманський (Польща), Петер Плани (Чехія), Гейл Арчер (США), Оксана Рапіта (фортепіано), Андрій Карпяк (флейта), Лукаш Длугощ (флейта, Краків), солісти – Маріанна Лаба, Софія Соловій, Наталія Дитюк, квартет «Дудаліс», Софія Іванова (музикознавець) та багато інших відомих музикантів.

Джерело: city-adm.lviv.ua

Літературно-меморіальний музей Лесі Українки у Звягелі

Уже багато років у літературній вітальні музею письменниці стоїть фортепіано "Україна". На ньому, зазвичай, грають музиканти під час заходів. Увагу на нього звертають і відвідувачі закладу. Однак старання навіть найталановитішого музиканта можуть зійти нанівець, якщо інструмент розстроєний.
Музейне фортепіано, виготовлене на Чернігівській фабриці музичних інструментів, давно потребувало "терапії". Йому на допомогу прийшов майстер Юрій Вовк. Під час огляду Юрій Васильович пояснив, що фортепіано - це "живий" організм, який реагує на коливання температури, зміну вологості і частоту використання.
Коли музикант грає на фортепіано, слухачі насолоджуться музикою, слідкують за рухом пальців піаніста. І не здогадуються, які процеси в цей момент відбуваються всередині інструмента. Звуки різної частоти відтворюються вібруючими струнами при ударі по них молотками, пов'язаними з клавішами. У натягу цих самих струн і криється «таїнство» налаштування. Щоб привести до ладу механізм, майстри використовують спеціальні ключі, заглушувачі звуку, камертони або електронні тюнери.
Після "обстеження" та "лікування", яке провів Юрій Васильович, фортепіано зазвучало по-особливому. Дякуємо майстру за допомогу! Окрема подяка - директорці Школи мистецтв м. Звягеля Лілії Полтавченко, яка посприяла цій справі.

Джерело: Facebook сторінка музею

Тут займаються учні, починаючи із 11-річного віку. Нині це 8-10 вихованок. Опановують гру на органі під керівництвом солістки Закарпатської обласної філармонії Катерини Гажо. Літом на канікули не йдуть, адже готуються до великого міжнародного фестивалю у вересні.

 

 

Джерело: uzhgorod.net.ua

28 лип., 19:00 – 20:00

Львівський органний зал, вулиця Степана Бандери, 8, Львів, Львівська область, Україна, 79000

Про захід
КВИТКИ ТУТ!

Чи ви чули колись гру чотирьох роялів водночас? Чи уявляєте, як звучатиме музика у виконанні такого квартету? Ціла лавина вражень та емоцій чекає на слухачів концерту “Чотири роялі” у Львівському органному залі!

Гра в квартеті піаністів вимагає неабиякого таланту, зіграності, відчуття команди.

Саме це продемонструють наші солісти, які дивуватимуть вас віртуозними творами Баха, Сен-Санса, Лавіньяка, Келера, а родзвинкою вечора стане Концертний квартет для чотирьох роялів Карла Черні.

Відчуйте вау-ефект від звучання чотирьох роялів на сцені Органного!

Виконавці:

Світлана Позднишева – фортепіано

Меланія Макаревич – фортепіано

Андрій Макаревич – фортепіано

Ольга Стрілецька – фортепіано

Програма:

Йоганн Себастьян Бах – Концерт ля мінор

Карл Черні – Концертний квартет для чотирьох роялів

Альбер Лавіньяк – Марш-галоп

Каміль Сен-Санс – Танець смерті

Бела Келер – Угорська комедійна увертюра, Op.108

Тривалість концерту — близько години

Просимо мати з собою документ, що посвідчує особу.

У разі оголошення повітряної тривоги під час концерту його буде перервано, а гостям запропоновано перейти в безпечне місце.

Квитки можна придбати:

у касі Органного залу щодня з 13:00 до 19:00

онлайн на https://lviv.kontramarka.ua/uk/concert/lvivskij-organnyj-zal-533.html

//вікові обмеження: ~7+//

Любі слухачі, ми надзвичайно радіємо такій підтримці. Для каналу офіційного представництва української національної установи — це вкрай вагомий результат! Вкотре хочемо коротко нагадати про його структуру та представити поповнення у колекції записів.

Сьогодні на каналі філармонії ви можете переглянути різноманітні концерти з фестивалів та проєктів, що відбулись в останні роки. Міжнародний фестиваль сучасної музики “Контрасти”, проєкт “Україна. Музи не мовчать”, Міжнародний Фестиваль Давньої Музики у Львові, Конкурс молодих вокалістів імені Василя Сліпака, Перший Всеукраїнський Конкурс імені Мирослава Скорика, “Pro et Contra. Сцена нової музики” та інші філармонійні заходи зручно погруповані в розділі “Списки відтворення”. В розділі “наживо” можна прослідкувати за анонсами майбутніх прямих етерів. На каналі — 680 відео, 358 прямих трансляцій.

Пропонуємо вашій увазі кілька останніх здійснених нами записів української музики: