Львівська національна філармонія вшановує світлу пам’ять видатного українця, композитора, музикознавця й піаніста Олександра Козаренка, який відійшов у засвіти цього березня. 24 серпня йому виповнилося б 60 років. 22 серпня 2023 року відбудеться презентація науково-публіцистичного видання «Олександр Козаренко: Недочитана партитура життя… Спогади про митця» (концепція видання, упорядкування та редакція доктора мистецтвознавства, професора Ганни Карась; ідея видання та упорядкування — доктора філософії Романа Дзундзи. Івано-Франківськ : Фоліант, 2023). Крім презентації, подія вмістить ще дві складові: виставку фотопортретів та концертну частину, де твори Козаренка прозвучать у виконанні Ірини Ключковської та Мар’яни Самотос.
Модерувати зустріч-спомин про геніального митця буде генеральний директор Філармонії Володимир Сивохіп. З вітальним словом та оповіддю про видання виступлять Ганна Карась (доктор мистецтвознавства, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Заслужений працівник культури України, член НТШ, член Національної Спілки композиторів України, лауреат обласної премії ім. Д. Січинського,м. Івано-Франківськ) та Роман Дзундза (доктор філософії, диригент симфонічного оркестру Івано-Франківської обласної філармонії ім. Іри Маланюк, м. Івано-Франківськ).
Запрошені особливі гості-спікери:
Луців Юрій – симфонічний і оперний диригент, лауреат державної премії ім. Т. Г. Шевченка, народний артист України, професор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка
Юзюк Іван – професор, народний артист України, завідувач кафедри хорового та оперно-симфонічного диригування Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка
Содомора Андрій – письменник, науковець, професор кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка
Курташ-Карп Юлія – поетеса
Фотовиставка Сергія Смірнова
Фотовиставка «60 епізодів життя композитора Олександра Козаренка» – це результат 24-річних фотозйомок для газет, журналів, обкладинок для компакт-дисків, а також відвідувань концертних виступів львівським фотохудожником Сергієм Смірновим. Перші кадри були зроблені у 1998 році на прем’єрі вистави для дітей «Пітер Пен» у театрі ім. М. Заньковецької, для якої Олександр Козаренко написав музику.
Завдяки редакційним завданням у львівських газетах «Високий замок» і «Тиждень», які постійно висвітлювали культурне та музичне життя міста в статтях журналістів Григорія Храмова, Галини Вдовиченко, Світлани Веселки та Галини Доможирової, фотокореспондент Сергій Смірнов документував події музичного середовища. Яскравим явищем була діяльність композитора, виконавця та педагога Олександра Володимировича Козаренка, якій зачаровував глядачів своєю майстерністю виконання фортепіанної музики у залах Львівської філармонії, консерваторії ім. Миколи Лисенка, музеї Соломії Крушельницької та на музичній кафедрі в університеті ім. Івана Франка.
Як розповідає фотограф, з часом у композитора з’явилась потреба у виданні і оформленні компакт-дисків з авторськими творами класичної музики. І тоді в пригоді стали фотографії з концертів за участю скрипальки, народної артистки України Лідії Шутко, піаніста Олега Криштальського та інших виконавців. Обкладинки для наступних музичних дисків вже фотографувалися окремо, з певною підготовкою одягу та настрою.
За рік до смерті композитор передзвонив фотографу і повідомив про те, що він загубив диск з фотографіями, який треба поновити. Фотограф зібрав всі зроблені ним фотографії Олександра Козаренка за 24 роки співпраці й віддав йому. Але…
Джерело: philharmonia.lviv.ua
Нещодавно виповнилось 152 роки з дня народження видатного українського фольклориста, композитора, літературознавця, засновника українського етнографічного музикознавства Філарета Михайловича Колесси. «Ніщо не може розірвати єдності народу, тому що його об’єднує в одне ціле історична традиція, тисячолітня єдина культура та її плоди – багата мова, величава народна поезія і пісня», – казав він.
СІМЕЙНІ ВИТОКИ
Філарет Колесса народився 17 липня 1871 року у селі Татарське (нині – Піщани Стрийського району Львівської області) в родині священника Михайла Колесси та Марії з роду Лаврінських. Слід зазначити, що родина мала багаті музичні традиції. Дядько Марії, Іван Лаврінський, був відомим українським композитором, педагогом і диригентом. Крім керівництва хором Львівської греко-католицької духовної семінарії, писав музику до вистав створеного в Галичині першого українського професійного театру.
За думкою експертів, Лаврінсьий є одним із співавторів нового українського композиторського стилю. Другий родич Марії – Модест Менцінський був співаком зі світовим ім’ям. Першу любов до народної пісні хлопцеві прищепила мати. До того ж його дитинство проходило у мальовничому селі Ходовичі, що на Прикарпатті, яке відрізнялось самобутнім фольклором: за словами Філарета, він захоплювався ним змалку.
Особливий вплив на музичні та фольклорні зацікавлення майбутнього етнографа мав старший брат Іван Колесса, автор збірника «Галицько-руські народні пісні з мелодіями». За його настановами Філарет активно збирав народну творчість, опрацьовував пісні для хору і вокальних ансамблів.
ПЕРІОДИ НАВЧАННЯ
Коли Філарету виповнилося сім років, під час пологів померла його мама, і батько лишився сам із п’ятьма дітьми на руках. Попри невеликі статки сільського священника, він зробив усе, щоб дати їм гідну освіту. Філарет Колесса навчався у Стрию, Відні та Львові.
Перебуваючи у 1882-1890 роках у Стрийській гімназії, він почав співати у хорі, яким на той час керував український композитор Остап Нижанківській. Під його впливом хлопець «вгризався» в історію та теорію музики, збирав пісні, опрацьовуючи їх для хору, і пробував писати власні композиції. Свої записи публікував у часописі «Народ». Тоді ж познайомився з роботами Миколи Лисенка і в 1896 році наважився надіслати знаному композиторові власні обробки українських пісень та щедрівок. Отримавши схвальну оцінку, ще більше впевнився у необхідності роботи в цьому напрямку.
Протягом 1891 року Колесса проходив навчання у Віденьській духовній семінарії, та врешті-решт зрозумів, що то не його покликання. У своїх спогадах розповідав, як разом із своїм другом Богданом Лепким потайки тікав із семінарії, щоб потрапити на концерти симфонічного оркестру або подивитись оперну виставу. У 1892 році Філарет Колесса вступив на філософський факультет Львівського університету, а по завершенню навчання понад 30 років викладав у гімназіях Стрия, Самбора, Львова, поєднуючи педагогічну працю з наукою.
ПОРИНУВ У НАУКУ
Починаючи з 1929 року, Філарет Михайлович повністю присвятив себе науковій праці. Він зблизився з Іваном Франком, що мало величезне значення для спрямування його поглядів та подальшої творчої діяльності. Упродовж багатьох років активно співпрацював з Іваном Франком, Миколою Лисенком, Володимиром Гнатюком, Климентом Квіткою, Лесею Українкою, Станіславом Людкевичем, Осипом Роздольськии, а також із закордонними колегами – Ільмарі Кроном, Робертом Ляхом, Матіашем Мурком і Ласло Лайтом. Ще у 1890 році у журналі «Народ» за сприяння Франка була опублікована перша етнографічна праця Колесси «Людові вірування на Підгір’ї в селі Ходовичах».
Чотирма роками поспіль він узяв участь в організації Етнографічного комітету. Завдяки Миколі Лисенку почав розвиватися як фольклорист і композитор. Свої відчуття з цього висловив у книзі «Спогади про Миколу Лисенка». У 1903 році опублікував свої перші записи фольклору як музичні ілюстрації до книги Володимира Шухевича «Гуцульщина». Також записував мелодії Гуцульщини для скрипки та сопілки. Його першою великою фольклорною роботою стала «Ритміка українських народних пісень». Згодом її побачив Іван Франко та ініціював друк у «Записках наукового товариства ім. Шевченка».
ПОЛТАВСЬКІ ПОДОРОЖІ
У 1908 році Філарет Колесса взяв участь в експедиції Наддніпрянською Україною, яка була організована і профінансована Лесею Українкою та її чоловіком Климентом Квіткою. Його метою були запис і збереження традиційного українського кобзарського та лірницького репертуару. Обіцяючи фольклористу всебічну допомогу в роботі та організації побуту, Квітка писав: «Сі мелодії будуть записані або Вами, або ніким». Зі свого боку, Колесса попросив долучити до експедиції ще й збирача і дослідника української народної музики Осипа Роздольського. Слід зазначити, що урядовці не дали Філарету Михайловичу дозволу на поїздку Полтавщиною, тож він діяв на свій «страх і ризик».
У Миргороді йому допомагав художник і великий поціновувач кобзарських дум Опанас Сластіон. Саме він переконав Лесю Українку і Климента Квітку в необхідності скористатися фонографом для запису кобзарського співу, бо на папері можна записати мелодію і слова думи, але не манеру виконання кожного кобзаря і лірника. А ще – надав Колессі для роботи власний фонограф і організував роботу так, щоб вони самі приїжджали на запис, хоча декого все ж доводилося привозити «за 70 верстов».
Таким чином був зібраний унікальний «голосовий» матеріал, а етнографічна експедиція Філарета Колесси стала чи не першою серйозною спробою зібрати повноцінний музичний архів. Ознайомившись із роботою дослідника, Леся Українка писала: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине. Честь Вам і дяка за Ваші труди!».
«ОБ’ЄКТ» ПРОПАГАНДИ
У 1918 році Філарет Колесса отримав науковий ступінь доктора філології у Віденському університеті. Пізніше викладав українську словесність у Львові і Українському таємному університеті. 1938 рік відзначився публікацією фундаментальної праці «Українська усна словесність». Фактично це був перший посібник з історії українського фольклору як для навчальних закладів, так і для самонавчання.
У 1939 році на Галичину прийшла Радянська влада, зробивши Колессу одним з об’єктів своєї пропаганди. Він очолив кафедру фольклору та етнографії у Львівському університеті, а пізніше – Львівську філію Інституту українського фольклору та Львівський етнографічний музей. Вченого навіть обрали народним депутатом УРСР. Щоправда, за це йому довелося виконати певне замовлення партії: у 1945 році Філарет Михайлович став упорядником збірки «Фольклор Вітчизняної війни», в якому оспівувалися Червона армія, партизани і Сталін.
НАУКОВО-МУЗИЧНА СПАДЩИНА
Філарет Колесса належить до визнаних українських діячів, які зробили величезний внесок у ствердження української культури на тлі імперсько-радянської русифікації. Колесса дослідив ритміку українських народних пісень і затято доводив, що українська музика збереже свою оригінальність, опираючись на неповторні народні джерела. Наукові праці вченого, його виступи на міжнародних етнографічних з’їздах, конгресах сприяли пропаганді національної пісенної культури далеко за межами України.
Також Філарет Колесса зробив дуже багато в напрямку розробки наукової методики збирання та дослідження пісенного фольклору. Власне, вся його діяльність є ключем для історичної періодизації української фольклорної музики і для розуміння її еволюції. Твори Колесси й досі виконуються сучасними професійними та самодіяльними колективами і, безперечно, є цінною частиною української хорової спадщини.
Він пішов з життя 3 березня 1947 року і був похований у родинному гробівці на Личаківському кладовищі. Пам’ять вченого вшановано меморіальною табличкою, встановленою на будинку Наукового товариства ім. Шевченка на вулиці Винниченка, 24 у Львові. Його іменем названо вулиці у низці міст України; Львівське музично-педагогічне училище і кафедру української фольклористики у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
ПОЛІНА ДМИТРІЄВА
(ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛ)
Джерело: vesti.dp.ua
Співачка, керівник Заслуженого ансамблю пісні і танцю України ім. В. Міщенка “Лтава” Наталія Іванова представила Україну на міжнародному конкурсі імені Квітки Цісик у місті Прага та отримала “Золоту зірку” за перше місце.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Центру культури та дозвілля.
“Наталія Іванова – зразковий приклад таланту та пристрасної любові до музики. Пісні у її виконанні заворожують слухачів, надихають і дарують незабутні емоції! Ця перемога є заслуженою нагородою за роки праці та зразком наполегливості у здійсненні своєї мрії! Вітаємо пані Наталію з цією перемогою”, – йдеться у повідомленні.
Джерело: np.pl.ua
У вересні у Варшаві вже вдевʼяте пройдуть «Дні української музики», під час яких будуть представлені твори сучасних українських композиторів. Організаторами заходу є фонд Pro Musica Viva та його очільник польський та український композитор та диригент Роман Ревакович. Вже чверть століття фонд займається популяризацією української класичної музики в Польщі.
3, 5 та 10 вересня 2023 року у Варшаві відбудеться найбільша культурна подія у Польщі, яка представляє українську класичну музику – «Дні української музики». Організаторами фестивалю є фонд Pro Musica Viva, який цьогоріч відзначає 25-ліття своєї діяльності. Співзасновником (разом з Євою Самборською) та незмінним очільником фонду є польський і український композитор та диригент Роман Ревакович.
Фонд Pro Musica Viva постав 17 липня 1998 року у Варшаві. З того часу організація послідовно займається популяризацією польської класичної музики в Україні та української – у Польщі. Першою масштабною подією новоствореного фонду була організація у 1999 році у рамах фестивалю сучасної музики «Контрасти» у Львові виконання твору польського композитора Кшиштофа Пендерецького Credo. Саме тоді – у час активної співпраці Романа Реваковича з львівським музичним середовищем та представлення польської класичної музики і польських виконавців в Україні – у композитора виникла ідея організації подібних заходів у Польщі, де б польські слухачі могли познайомитись з українською музикою. Так виникла з’явилися «Дні української музики у Варшаві».
Перший фестиваль відбувся у польській столиці у грудні 1999 року. Тоді твори українських композиторів прозвучали в одному з найкращих варшавських концертних приміщень – у Концертній студії Польського радіо ім. Вітольда Лютославського. З того часу з короткими перервами фестиваль української класичної музики у Польщі відбувається до сьогодні. З 2019 року, коли «Дні української музики» було організовано впʼяте, фестиваль перейшов у режим щорічного заходу завдяки трирічним дотаціям від міста Варшава. У 2023 році польська столиця вкотре підтримала фестиваль, тому «Дні української музики» відбуватимуться також у 2024 та 2025 роках.
Цьогоріч 9-ті «Дні української музики у Варшаві» відбуваються за фінансової підтримки головних партнерів Фестивалю – Фонду Most the Most та Банку Господарства Крайового, а також Міста Варшава, польського Міністерства культури та національної спадщини у співпраці з Національним інститутом музики та танцю і Фонду MAGOVOX.
Партнерами Фестивалю є Товариство захисту авторських прав ZAiKS, ESTELL – естетична медицина та стоматологія, Об’єднання українців в Польщі, Фонд «Український Дім».
Програма фестивалю
3 вересня, 19:00 – Сольний концерт Kyiv Piano Duo
Місце проведення: Концертна студія Польського радіо ім. Вітольда Лютославського (вул. Модзелевського, 59 / Modzelewskiego 59).
Виконавці: Kyiv Piano Duo – фортепіанний дует у складі Олександра Зайцева та Дмитра Таванеця.
У програмі:
Євген Станкович – «Прадавні гірські танці Верховини»;
Золтан Алмаші – «Карпатська пісня»;
Євген Оркін – «Im Zwergenland» («У країні гномів»), «Rosa de Barcelona» з циклу «Мозаїки»;
Олег Безбородько – «Фанфари та фуга»;
Богдан Сегін – «Ru-um-bambar»;
Михайло Швед – «Відзвуки»;
Мирослав Скорик – «Сумний блюз», «Канкан зі старої грамофонної плити»;
Геннадій Ляшенко – «І дзвону дивного звучання, і тріпотіння листя на вітру…»;
Ігор Щербаков – «Баркарола»;
Богдана Фроляк – «Сюїта in C: Intrada – Romanza – Toccata – Nocturne»;
Костянтин Віленський – «Танок диявола».
5 вересня, 19:00 – хоровий концерт Wrocław Baroque Ensemble
Місце проведення: Концертна студія Польського радіо ім. Вітольда Лютославського (вул. Модзелевського, 59 / Modzelewskiego 59)
Виконавці: Wrocław Baroque Ensemble – ансамбль, що спеціалізується на історичному виконанні, зосереджуючись на відкритті маловідомого репертуару з Центральної Європи. Виконує переважно музику польського ренесансу та бароко, від камерних композицій до ораторій і кантат. Wrocław Baroque Ensemble був заснований у 2012 році Анджеєм Косендяком і від самого початку діє під його мистецьким керівництвом.
У програмі: Микола Дилецький (бл. 1630 – бл. 1690) – український музичний теоретик, композитор – «Реквіяльна літургія» для 8-голосного хору та «Воскресний канон» для 8-голосного хору.
10 вересня, 18:00 – симфонічний концерт
Місце проведення: Атріум офісної будівлі SENATOR (вул. Бєлянська, 12 / Bielańska 12).
Виконавці: Ігор Лещишин (США) – гобой, вокальний секстет proMODERN та симфонічний оркестр Вроцлавської філармонії Narodowe Forum Muzyki.
Диригент – Роман Ревакович.
У програмі:
Богдана Фроляк – Концерт для гобоя з оркестром (прем’єра);
Олена Ільницька – «До перемоги» для вокального секстету та оркестру (прем’єра).
Квитки на концерти будуть доступні на сайті Bilety24.
Більше про «Дні української музики у Варшаві» за посиланням.
Джерело: Збруч, пресматеріали
У суботу в Чернівцях відбулося відкриття шостого фестивалю органної та камерної музики під назвою «INVICTUS/НЕСКОРЕНІ». Честь відкрити його надали органістці з Південної Пальміри, заслуженій діячці естрадного мистецтва України, почесній членкині Американської гільдії органістів Олені Удрас. Як зазначив виконуючий обов’язки директора Чернівецької обласної філармонії імені Д. Гнатюка Юрій Гавриляк, відкрити фестиваль органної музики виступом одеситки Олени Удрас вирішили умисно. Адже останніми тижнями російські агресори немилосердно бомбардують її Одесу. Агресивні рашисти зруйнували житлові квартали, адмінбудівлі, пошкодили порти, Будинок науки, Свято-Преображенський собор… Полегшити біль втрат може тільки музика.
Олена Удрас до своєї програми вносить твори, котрі прославляють нашого Творця, бо саме в ньому наше спасіння
Віртуозну виконавицю, композиторку, блискучу аранжувальницю, викладачку Одеської національної музичної академії, знають не лише в Україні, а й далеко за її межами: грою Олени захоплювалися прихильники органної музики у багатьох містах Німеччини, Італії, Іспанії, Ізраїлю, Молдови, Америки. Вона, крім того що грає, ще й пише музику, яку охоче заносять до своїх репертуарів відомі органісти. До прикладу, наступного ж дня після її виступу у Чернівцях, 30 липня, в Єрусалимі японська органістка виконала її «Пісню дельфіна».
– Справді, нелегкі часи настали для Одеси, – розповіла журналістам за дві години до виступу Олена Удрас. – Морська столиця країни безпідставно зазнала руйнувань, зокрема є влучання в об’єкти архітектури, гинуть люди, інші залишаються без даху, без майна… Але одесити особливі люди й оптимізм та віра у нашу перемогу переважають тривоги. Люди допомагають один одному. Хтось приніс генератор, інші – одяг, продукти харчування… Одесити розуміють, що наступний «приліт» може бути по їхньому будинку. Допомагає пережити нещастя музика. Хтось скаже, що мистецтво нині не на часі? Це не так. Відновленню фізичного і духовного стану людей допомагає прекрасне. Вона сприяє бодай на невеличкий час відключитися від жахів війни. Бо дуже часто після концертів чую слова вдячності. Люди запевняють, що знову хочуть жити. А для мене велике щастя, що своєю музикою можу відновлювати душевний стан людей і дати їм сили боротися.
Органістка пригадала нещодавній концерт у Кривому Розі, коли в класичну музику всесвітньовідомих композиторів постійно впліталася канонада з передової, близькі розриви мін і снарядів. Попри це, концертна зала була переповнена і люди навіть стояли у дворі. «Після таких концертів відчуваєш, що ти і твоя творчість потрібні людям, що допомагаєш їм відновлюватися», – розповіла пані Олена.
У творчому доробку Олени Удрас не лише органна класика. Вона полюбляє виконувати твори Антоніо Вівальді, оригінально звучать у її виконанні на акустичному органі хіти рок-музики власного аранжування. Чимало з них вона виконала на відкритті шостого фестивалю органної та камерної музики, здійнявши бурю овацій та сплеск емоцій чернівчан і гостей міста. Загалом пані Олена дуже виважено і прискіпливо склала свою програму, включивши до неї твори вітчизняних і зарубіжних композиторів, оригінальні авторські композиції. Дуже органічно впліталися також твори, присвячені Творцю. На концерті велично звучало попурі з українських народних пісень. Як зізналася пані Олена, українську сучасну і класичну музику вона обов’язково включає до своїх програм. Переконує, що вітчизняна музика дуже подобається закордонному слухачу, а для американських шанувальників органної музики вона стала відкриттям. Вони із задоволенням слухають твори Кос-Анатольського, Лисенка, Шуха…
Фестиваль органної й камерної музики «INVICTUS/НЕСКОРЕНІ» триватиме у Чернівцях до 24 серпня. Чернівчан і гостей міста тішитимуть виконавці цієї величної музики з Чернівців, Львова, Харкова, Франції та Німеччини.
Анатолій ІСАК
Джерело: pogliad.ua
Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика спільно зі Студентським науково-творчим товариством Octopus організовує масштабний Всеукраїнський майстер-клас для симфонічних диригентів. JetSetter.ua та благодійний фонд Марії Дідковської «Відкрита музика міста» стали партнерами ініціативи.
Молоді талановиті диригенти зможуть отримати знання від ментора майстер-класу Теодора Кухара — американського диригента українського походження, володаря численних нагород. Здобуті знання вони втілять на прикладі найвідоміших симфонічних творів. Тож запрошуємо на симфонічний гала-концерт, який стане фінальною подією майстер-класу.
Коли? 15 серпня о 19:00.
Де? Львівська національна філармонія.
Квитки — за посиланням.
Виконавці:
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії;
Ярослав Близнюк (Київ);
Антон Буланенко (Київ);
Юлія Гарбовська (Львів);
Наталія Кіричук (Київ);
Олег Чаплинський (Львів);
Валерія Яструбецька (Львів).
Програма:
Вольфганг Амадей Моцарт. Симфонія № 41 до мажор;
Людвіг ван Бетховен. Симфонія № 2 ре мажор;
Антонін Дворжак. Симфонія № 9 мі мінор «З Нового світу».
Джерело: jetsetter.ua
6 серпня команда на даху Gulliver звучатимуть саундтреки з улюблених фільмів та відомі рок-хіти у виконанні симфонічного оркестру. А приємним бонусом стане неймовірний краєвид на серце столиці, який відкривається з тераси ТРЦ Gulliver.
В подіях візьмуть участь GosOrchestra — оркестр, що виконуватиме музику з відомих кінострічок («Індіана Джонс», «Амелі», «Шерлок Голмс», «Інтерстеллар» та багато інших).
Спеціальні концертні програми з авторськими аранжуваннями, розроблені оркестром під керівництвом Олександра Госачинського, дають можливість почути улюблені хіти по-новому, а склад оркестру формується індивідуально в залежності від програми кожної події.
Частина коштів від продажу квитків відправиться фонду Helper, який зараз займається допомогою потерпілим внаслідок трагедії в Херсонській області. Крім цього, на заходах проходять благодійні аукціони, до яких можуть долучитися глядачі.
Ціна: Від 300 грн
Джерело: bzh.life
25 червня 2023 року в рамках серії історичних концертів у Львівському органному залі прозвучала Перша симфонія (1982) знаного сучасного композитора Віктора Камінського. Рукопис партитури симфонії, з якою працювали виконавці – це величезна книга у твердій палітурці з сотнями сторінок, на кожній з яких дбайливо і детально зафіксована особлива музика. Створена вона понад 40 років тому тоді ще молодим викладачем Львівської консерваторії, амбітним композитором, що цікавився і апробував різноманітні стилі та жанри музики: від авангардних течій та інноваційних прийомів до естрадних пісень і театральної музики. Сьогодні він професор та лауреат найвищих державних премій. А написана ним “музична книга” під назвою “Симфонія №1” звучить у новому прочитанні.
Паралель Першої симфонії з книгою не закладена автором, проте така асоціація не є випадковою. Звучання трьох частин симфонії, так само як сюжет книги, розгортається поступово і оригінально. Драматургія кожної частини нагадує структуру тексту, що складається із зачину, основної частини з кульмінацією та кінцівки. Розвиток музичного сюжету з кожною секундою захоплює слухача все більше, і більше, ніби цікава історія. І здавалося б, у цієї “книги” один оповідач – композитор. Та форма і фактура симфонії доводять зворотне: кожен інструмент симфонічного оркестру є самостійним “героєм”, зі своїм унікальним, важливим голосом. Це симфонія монологів і втілення гармонії світу у його різноманітності і багатогранності. Незліченні послідовності сольних епізодів та підголоскових мотивів утворюють певну мережу, що робить музичний розвиток кожної частини безперервним і динамічним.
З якого боку не подивитись, Симфонія №1 Віктора Камінського – це небанальний і досить складний твір. Та слухати його аж ніяк не складно. Просто уявіть, що у вас в руках добра книжка, яка читається на одному диханні і спонукає до рефлексій.
Виконавці:
Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії, Іван Остапович – дириґент.
Звукорежисер – Володимир Пунько.
Запис з концерту у Львівському органному залі (25.06.2023) в рамках стратегії Ukrainian Live. Директор – Тарас Демко.
Текст: Вікторія Антошевська
Джерело: ukrainianlive.org
17-20 серпня 2023 році на території Національного заповідника "Софія Київська" відбудетья фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage-2023
Дорогу підкорює той, хто іде
Іде 18-й місяць нашого доленосного шляху до Перемоги.
18 місяців – це великий і драматичний відрізок шляху, сповнений втратами й болем, люттю та безкомпромісністю і водночас – єдністю й стійкістю, людяністю й взаємодопомогою, безумовною вірою у Перемогу. Але попереду – найвідповідальніша частина нашої дороги до Свободи і переломна сторінка новітньої історії.
Наш шлях до Перемоги – це не швидкісний спринт, а довгобіг – марафон, загальна площа якого 603 628 км². Марафонці добре знають, що останні кілометри найважчі. Стає сутужно, як фізично, так і морально, здається що ця дорога нескінченна, але саме віра у перемогу дає над-силу марафонцям подолати останню вирішальну дистанцію до фінішу.
Для нас, українців, наважливше на цьому етапі – не зійти з дистанціі, продовжувати свій шлях попри все, бути сильними, об’єднаними, впевненими у своїй місії звільнення сучасного цивілізованого світу від середньовічного варварства рашизму. На своєму культурному фронті ми намагаємось йти цим шляхом.
Від початку повномасштабного вторгнення поряд з нами були митці, з якими ми пройшли пліч-о-пліч впродовж 18 місяців війни.
Наші побратими культурного фронту – композитори, музиканти, актори, художники, кіномитці не сходили зі своєї дороги ні на мить і протягом цих жахливих 18 місяців втрат і смутку створили багато світлих й життєствердних проектів, таких необхідних Україні і світу.
Разом з митцями і глядачами зміцнювався наш дух й віра у Перемогу Світла і ми ставали свідками того, як культура набуває першорядного значення, на порядки більшого, ніж коли небудь раніше.
Саме тому, фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage – шостий від народження і другий проведений під час війни безсумнівно відбудеться!
Цьогорічний Bouquet Kyiv Stage це:
Сильні духом, об'єднані, не зупиняючись ні на мить, ми здолаємо свою дорогу до Свободи і Перемоги.
Дорогу підкорює той, хто іде.
Засновник та організатор фестивалю - Культурний центр Дом Майстер Клас
Проведення фестивалю в умовах воєнного стану вимагає від нас дотримання певних правил.
Задля нашої безпеки:
Ми розуміємо, що правила безпеки вже стали частиною нашого життя, і зі свого боку, як організатори, зробимо все необхідне, щоб кожен із вас почував себе у безпеці і став частиною фестивалю Bouquet Kyiv Stage 2023.
Радимо вам:
Офіційний сайт фестивалю Bouquet Kyiv Stage-2023
У Луцьку відкрили 5-ий Волинський фестиваль органної музики «Luchesk Organum».
У неділю, 30 липня у Кафедральному костелі Святих апостолів Петра і Павла зібралось багато людей. Всі вони прийшли на концерт органної музики, щоб послухати та насолодитись творами світової класики. Серед відвідувачів був і журналіст Район.Культура.
Організовує фестиваль Волинська обласна філармонія. Перший день під назвою «Viv la France» розпочали Жан Марі Лєвруа (орган, Франція) та Ігор Мацелюх (флейта Пана, Львів).
У програмі прозвучали твори Йоганна Себастьяна Баха, Жуля Массне, Шарля Турнеміра, Вінсента Любека, Астора П'яцолли, Енніо Морріконе, а також української композиторки і музикознавиці Богдани Фільц.
За словами директора Волинської обласної філармонії Сергія Єфіменка, фестиваль популяризує академічну музику, зокрема її органний жанр — чи не найстаріший вид музики людської цивілізації. За участі найкращих музикантів Європи на органі німецького виробництва, який має 40 регістрів та 2680 труб, протягом фестивалю звучить найкраща музика світу: від Баха до Скорика, від епохи бароко до модерну.
Джерело: kultura.rayon.in.ua
