Не пропустіть – головна музична подія спеціального до головного свята усіх українців
Emily Resort проведе п’ятий, ювілейний, проєкт із циклу великих симфонічних концертів у стінах найсучаснішого залу України – Emily Event Hall – The Sound Of Freedom, присвячений 32-ій річниці Незалежності України.
Про це повідомили організатори дійства з Emily Resort.
«Для нас усіх 24-го серпня – дата, що з 1991-го року здобула найвеличніше із можливих значень. Цей день подарував нам віру у світле, вільне майбутнє, тож вшануймо всіх, хто загинув в боротьбі за ідентичність і незалежність українського народу, відвідавши п’ятий благодійний концерт «The Sound Of Freedom. One Year Gala», прибуток від якого спрямують на підтримку Збройних сил України», – сказано в повідомленні.
Цього разу, 24-го серпня 2023-го року, Emily Orchestra вийде вп’яте на сцену Emily Event Hall. Твори українських композиторів і музичні хіти світової класики у виконанні професійного оркестру та найкращих солістів обіцяють стати справжнім національним шедевром, що підкорить Ваші серця своєю ексклюзивністю та любов’ю до рідного краю.
Станьте одним з 830-ти обраних гостей ювілейного гала-концерту до 32ої річниці Незалежності України та не втратьте можливість поринути у велич та красу багатогранності мистецтва.
Музичні шедеври українського народу і світових композиторів звучатимуть наживо на найкращому в Європі звуковому обладнанні – L-Acoustics K3 у стінах найсучаснішого Emily Event Hall.
«Не пропустіть – головна музична подія спеціального до головного свята усіх українців. The Sound Of Freedom – музика свободи, що звучить у кожному із нас! З вірою в ЗСУ!» – наголосили організатори.
Коли: 24-го серпня, четвер, початок о 19:00
Де: Emily Event Hall, територія комплексу Emily Resort, Львів-Винники, вул. Хмельницького, 9Б
Ексклюзивні партнери заходу
Ювелірний бутик «Il Cammeo»
Будівельна компанія Auroom
Західноукраїнський автомобільний дім
First Casino Lviv
Кількість місць обмежена. Вітається дрес-код у стилі українського етно.
Джерело: nta.ua
Трубач Денніс Аду — один з найяскравіших джазових музикантів України. Звучання його інструменту робить будь-який виступ особливим. Тому голос труби Аду можна почути у роботах Грегорі Портера і Кертіса Фуллера, Джиммі Боша і Шеймуса Блейка, Дени Де Роуз і Френка Лейсі... Денніс Аду випустив два сольних альбоми – “Influences” (2017) та “Sunlight above the Sky” (2021).
З різними колективами він неодноразово виступав і в Чернігівському обласному філармонійному центрі.
5 серпня 2023 року квінтет Денніса Аду (Денніс Аду – труба, флюгельгорн, Борис Могилевський – альт-саксофон, Олександр Малишев – клавішні, Олександр Ємець – контрабас, Ярослав Борис – барабани) разом зі співачкою Яною Вяловою представили глядачам проєкт Dennis Adu Quintet feat. Yana Vialova на кращому джазовому майданчику міста — у затишному дворику філармонійного центру. Концерт розпочався з виконання Державного Гімну України.
Яна Вялова – вокалістка бенду “Freedom Jazz”. Джаз, поп, соул — стилі, в яких працює співачка. Вона учасниця таких помітних музичних акцій як “Ukrainian Music Bridge”, “Art Jazz School”, ”Waztaty Jazzowie”.
У виконанні Dennis Adu Quintet та Яни Вялової прозвучали як авторські твори, так і відомі джазові стандарти та навіть українські народні пісні в обробці Денніса Аду.
Джерело: sknews.net
Військовий оркестр “Едельвейс” 10 ОГШБр м. Коломия, Івано-Франківська області у власний спосіб підтримав бойовий дух побратимів. Вони виконали український кавер на легендарну пісню гурту Queen.
Військовий оркестр “Едельвейс” виконав кавер на легендарну пісню гурту Queen “We Will Rock You”. Відповідне відео опублікували в телеграм-каналі Байрактар NEWS.
Військовий оркестр "Едельвейс" належить до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади у місті Коломия, Івано-Франківської області. Вони прославились своїм виконанням пісень популярних українських гуртів та композиторів.
Слова деяких загальновідомих світових хітів, оркестр "Едельвейс" переклав на українську мову та адаптував під свій військовий підрозділ.
Нагадаємо, що з початком повномасштабного вторгнення 10-та окрема гірсько-штурмова бригада виконувала бойові завдання на Волинському та Поліському напрямках, а 8-й окремий гірсько-штурмовий батальйон діяв на Бориспільському та Харківському напрямках.
Джерело: maximum.fm
Живе українське слово та фортепіанна музика поєднаються в літературно-музичному перформансі від Театру Кафки на благодійному концерті у Києві
Як повідомляє Театр Кафки "Еспресо.Захід", концерт відбудеться під назвою "Просто музика".
"Проста музика – це перформанс, в якому органічно поєдналися класичні та авангардні вірші геніальних українських поетів, а також шедеври європейської фортепіанної мініатюри.
На концерті ви почуєте музику наступних композиторів: Філіп Ґласс, Арво Пярт, Ерік Саті, Федеріко Момпоу, Рюіті Сакамото, Йоганнес Брамс, Франсіс Пуленк, Дьордь Лігеті, Леош Яначек, Ервін Шульгофф, Гія Канчелі, Картер Бервелл, Іван Карабиць та Валентин Сильвестров", – йдеться у повідомленні.
У перформансі братимуть участь:
Наталія Мартинова-Гуцул - фортепіано
Назарій Боденко - актор
Герман Гошкадор - режисер
Де: Будинок вчених НАН України, Велика зала
Коли: 12 серпня
О котрій: 18:00
Вхід: Благодійний внесок
Живий звук.
Інформація про виконавців:
Наталія Мартинова-Гуцул - українська піаністка, доцентка кафедри спеціального фортепіано та провідна концертмейстерка ЛНМА ім. М Лисенка. Викладачка фортепіано Львівського державного музичного ліцею ім. С. Крушельницької. Активна пропагандистка української музики.
Назарій Боденко - актор Львівського театру імені Франца Кафки, перформер
Герман Гошкадор - президент Громадської організації Експеримент, режисер театру Франца Кафки
Львівський театр імені Франца Кафки було створено в 2009 році учасниками молодіжного руху Експеримент для просування авангардного театрального мистецтва в Україні. Останні роки театр активно займається музичними виставами та музичними перформансами.
До слова, уперше за довгі 12 років відомий український гурт "Мертвий Півень" провів сольний концерт та повертається на велику сцену
Джерело: zahid.espreso.tv
Бах і орган ідеально доповнюють один одного, як два фрагменти одного пазла. Логіка і фантазія, рух і споглядальність, розрахунок і піднесення, простота і пишність – усе це поєднується у музиці Баха. Вибрані органні твори композитора прозвучать у виконанні солістки Органного залу Олени Мацелюх.
Виконавиця:
Олена Мацелюх — орган
Програма:
Йоганн Себастьян Бах:
Прелюдія і фуга до мажор, BWV 531
Симфонія з Кантати "Wir danken dir, Gott, wir danken dir", BWV 29
Хоральна прелюдія "Ich ruf zu Dir Herr Jesu Christ", BWV 639
Фантазія і фуга ля мінор, BWV 561
Концерт соль мажор, BWV 1048
"Schafe können sicher weiden", BWV 208/9
Пасакалія до мінор, BWV 582
Токата і фуга ре мінор, BWV 565
Тривалість концерту — близько години
Просимо мати з собою документ, що посвідчує особу.
У разі оголошення повітряної тривоги під час концерту його буде перервано, а гостям запропоновано перейти в безпечне місце.
Квитки можна придбати:
у касі Органного залу щодня з 13:00 до 19:00
//вікові обмеження: ~7+//
Джерело: lvivconcert.house
Микола Малейко – музикант із Чернівців. З дитинства хлопця виховувала родина музикантів: прабабуся вигравала на клавесині, бабуся співала у дівочому хорі, мама – закінчила музичну школу.
Зараз Миколі 17 років. Після початку війни хлопець разом із сестрою виїхали за кордон, пише molbuk.ua
Півтора року Микола живе в Лондоні, де навчається в британській школі-пансіоні Dulwich College.
– У Чернівцях я навчався у гімназії №4, яка зараз більш відома, як ліцей №9. Там я закінчив 11 класів, а цього року закінчив 12-ий клас у британській школі. З навчанням поєдную музику. Зараз граю на синтезаторі, з часом планую освоїти композиторські та диригентські навички, – розповідає Микола Малейко.
"Він у нас як Моцарт, тільки чернівецький"
Після кількох занять вдома, знайомі порадили Миколі звернутися до викладача музики. Ним стала Дарина Зайцева, що допомогла хлопцю вивчити ази музичного мистецтва.
– Прийшовши до Дарини Вадимівни, я вже знав на той час "Місячну сонату" Бетховена, "Фантазію-експромт" Шопена. Вона була в захваті. Дарина Вадимівна вчила мене теорії та практики, – каже Микола.
Дарина Зайцева згадує Миколу як унікального учня.
– Коли він вперше прийшов до мене на заняття, то не знав нотної грамоти, бо вчився по картинках. Проте за рік йому вдалося підтягнути всі знання, і вже зараз на рівні будь-якого музиканта вміло читає ноти. Окрім синтезатора, йому також вдалося опанувати кларнет та орган. Він у нас як Моцарт, тільки чернівецький, – розповідає усміхаючись Дарина Зайцева.
Музичний талант Миколи помітили й у британській школі.
– Мені пощастило з учителями в школі, я познайомився з викладачкою музики з Боснії і Герцоговини. Вона мене тримає весь час у тонусі. Також мої здібності примітив сам директор коледжу, – зазначає Микола.
В Англії українців підтримують.
– Було дуже приємно, коли на українське Різдво англійці присвятили українцям службу у церкві, а ми їм приготували наші традиційні страви та співали разом з ними українські колядки, – розповідає Микола.
Зараз Микола на канікулах, тож у рідному місті долучився до благодійного концерту, де збирали кошти на підтримку військових.
– Ми зібрали майже три тисячі гривень. Надалі я планую організовувати ще благодійні концерти за кордоном, у цьому допоможе моя британська школа. Англійцям дуже цікавою є наша культура, тому хочеться її ще більше популяризувати за межами України, щоб про неї говорили… Я не люблю коли нам тільки співчувають. Більше поважаю, коли щось роблять для нас.
Джерело: molbuk.ua
Про цього блискучого майстра опери поет Дмитро Білоус сказав, що його голосом Україна розмовляє з Богом.
5 серпня виповнюється 120 років від дня народження видатного українського співака Бориса Гмирі (1903-1969).
Його вважають одним з найславетніших українців за тисячолітню історію нашого народу, а на думку музикознавців у його оксамитовому та унікальному за тембром голосі сконцентровані генетичний код та національний дух українців.
У день пам’яті легендарного артиста, «Вечірній Київ» згадує його життєвий і творчий шлях.
Борис Гмиря народився у незаможній робітничій родині в містечку Лебедин Харківської губернії (нині Сумської області). Батько працював муляром, мати — швачкою, але родина жила настільки бідно, що хліб ділили за допомогою нитки.
Хлопчик закінчив церковнопарафіяльну школу і з одинадцятирічного віку був змушений працювати кур’єром у суді та наймитом. Через 5 років він перебрався до Севастополя, де працює різноробом на припортовому заводі, згодом портовим вантажником, кочегаром та матросом шхуни «Святий Павло». На важких роботах майбутній співак отримав травму спини, яка надалі позначиться на його здоров’ї, спричинивши багато неприємностей у житті.
У 18 років юнак повертається до Лебедина, де працює секретарем земельного відділу. За кілька років він очолив сільський клуб у Решетилівці, а пізніше перебрався до Полтави, де обійняв посаду відповідального секретаря у товаристві «Геть неписьменність!». Борис був наполегливий у підвищенні свого освітнього рівня на вечірньому робітничому факультеті, і після чотирьох років навчання здобуває повну середню освіту.
У 1930 році Борис Гмиря приїжджає до Харкова і вступає до інженерно-будівельного інституту, який через п’ять років закінчує з відзнакою. Гмирю приймають до аспірантури Харківського науково-дослідного інституту споруд. За два аспірантські роки він публікує одну наукову статтю.
За ці сім років навчання у житті Бориса Гмирі відбувається багато подій, які повернули його долю та кар’єру у новому напрямку. Він одружується з Ганною Грецькою, студенткою, майбутньою вчителькою. Молода пара оселилася на Шатилівці, звідки до місць навчання Борис добирався велосипедом.
Важким випробуванням для родини Гмирь стали страшні дні Голодомору 1932-1933 років, внаслідок якого померли батько та сестра співака. Дізнавшись про це, він терміново приїхав до Лебедина, врятувавши матір літром молока, який привіз із собою.
У своїх щоденниках, які Борис Гмиря почав вести у 1936 році він з особливою теплотою та ніжністю писав про свою матір.
Під час навчання в інституті Борис Гмиря брав активно участь у мистецькій самодіяльності, співав та навіть керував хором студентів. Згодом взяв участь у прослуховуванні до Харківської консерваторії. Члени приймальної комісії високо оцінили голос і виконання твору, але й були здивовані тим, що майбутній співак абсолютно не знав нотної грамоти.
Однак за унікальний вокальний талант, Бориса зараховують до класу відомого професора Павла Голубєва. Для студента зробили великий виняток, дозволивши навчатися одночасно у двох вишах — відповідне розпорядження на прохання викладачів консерваторії зробив особисто нарком освіти УРСР Микола Скрипник.
За рік навчання Борис стає одним з кращих студентів, а вже на третьому курсі він дебютує на сцені Харківського театру опери та балету, де й працює до закінчення з відзнакою консерваторії 1939 року.
На думку музикознавців, вже на той час він був чудовим та професійним співаком, тож невдовзі Борис Гмиря стає солістом Київського театру опери та балету імені Тараса Шевченка.
З перших виступів слухачів зачаровував його сильний, м’який, оксамитовий бас-кантанте найширшого діапазону, щирість та емоційність, висока виконавська культура та техніка. Його називали «королем опери», «Великим Борисом», співаком-філософом, а голос — басо- «абсолюто».
Окрім оперних партій, в широкому репертуарі видатного співака були понад три сотні українських пісень і романсів; кілька сотень творів західних класиків.
Свого часу Борис Гмиря став першим українським співаком, який виконав сольну програму з творів на слова Тараса Шевченка. Також він став першим виконавцем забороненого твору братів Лепких «Чуєш, брате мій». При кожному виконані він наполягав на оголошенні авторів — брати Лепкі, якщо ж конферансьє «забував», то оголошував сам.
«Його спів треба описувати віршами, бо Гмиря — неперевершений, осяйний поет звуків і камерного співу. Його променистий голос, який глибоко проникає в душу, облагороджував і поетизував усе, про що він оповідав» — зазначав видатний український диригент Веніамін Тольба.
Окрім музичної творчості, співак мав чимало різноманітних хобі: він добре ліпив і навіть брав участь у створенні свого бюста. Ще одним захопленням Борис Гмирі були переклади віршів творів з іноземних рідною мовою.
У вільний час артист також захоплювався риболовлею, полюванням, любив займатися автомобілем, розбирався в моторах. Але найбільшою його любов’ю залишалося музичне виконавство творів, що навіть через півстоліття після смерті видатного артиста залишається неперевершеним та еталонним.
Цікаво склалося й особисте життя видатного співака. Перша дружина Бориса Гмирі Анна Іванівна Грецька важко хворіла і померла у 1950 році. Своє друге кохання Борис Романович зустрів на відпочинку — жінка на ім’я Віра була фізіологом, її чоловік пропав безвісти у роки війни. Жили вони спокійно та мирно — він любив, як кохана готує, підтримував її під час написання наукових робіт, вона — відповідала за злагоду та тепло у домі.
1 серпня 1969 року, внаслідок серцевого нападу, Борис Гмиря раптово пішов з життя. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
В пам’ять про легендарного співака названа вулиця на столичних Осокорках.
Його дружина Віра Августівна пережила чоловіка на 27 років, доклавши максимум зусиль, щоб зберегти архів та музичну спадщину Бориса Гмирі.
Світова спільнота висловила співакові своє захоплення, коли у 1962 році внесла його ім’я до міжнародного довідника «Who is who?», а у 1992 році — до сотні найвідоміших українців за всю історію України.
Міжнародна організація ЮНЕСКО у своєму посланні від 11 вересня 2003 року до 100-річчя видатного українського вокаліста зазначила:
«Борис Гмиря відомий як „Борис Великий“ і його величний бас визнаний як унікальний феномен, що належить не лише Україні, а й культурі в цілому. Вокальна спадщина співака є неоціненним внеском у скарбницю світового виконавського мистецтва. Його філософські й епістолярні праці також становлять велику цінність для світової культури».
Тетяна АСАДЧЕВА
Джерело: «Вечірній Київ»
Музикознавиця Оля Лозинська і громадська діячка Ната Болібрух об'єдналися з метою збереження музичної спадщини та популяризації української класичної музики.
Вони заснували Українську фундацію класичної музики — організацію, яка заснована на мріях, талантах та невтомній праці, як кажуть засновниці. Журналісти Район.Культура дізналися про це з офіційної сторінки фундації.
Українська Фундація Класичної Музики створена задля збереження української музичної спадщини, популяризації класичної музики в Україні та закордоном, а також - задля всебічної підтримки українських виконавців та композиторів.
Їхня місія полягає в тому, щоб відкривати нові імена в сфері класичної музики та показувати вже відомих майстрів і їх твори в зовсім іншому світлі.
«Ми розкриємо нові глибини, що ховаються в кожній ноті. Однак наша місія не зупиняється лише на цьому. Ми маємо рішучість повернути те, що колись було позбавлено нас радянським союзом. Ми ставимо собі завдання відновити втрачену гордість і повагу до української класичної музичної спадщини, яка заслуговує на всесвітнє визнання», – кажуть в організації.
Джерело: kultura.rayon.in.ua
17 серпня у Міжнародному центрі культури і мистецтв (Алея Героїв Небесної Сотні, 1) у Києві відбудеться концерт "Національного камерного ансамблю "Київські солісти".
Диригент – Ігор Пучков
Солісти – Володимир Кисельов, Марта Стьопіна (скрипка), Святослав Боровик (віолончель), Дмитро Третяк (контрабас)
У програмі – твори Ж.Бізе , К.Дебюссі, Г. Форе, К. Сен-Санса, М. Равеля , Ж. Массне
П. Моріа , Л.Армстронга
12 серпня Kyiv Symphony Orchestra зіграє Симфонію №2 Левка Ревуцького та П'ятий концерт Людвіга ван Бетховена на одному з найбільших оркестрових фестивалей біля замку Grafenegg (Австрія), засновником та художнім керівником якого є піаніст.
Рудольф Бухбіндер понад півсторіччя співпрацює з видатними оркестрами та диригентами по всьому світу. Його інтерпретації Бетховена вважаються еталонними: зокрема, він понад 60 разів виконував 32 сонати композитора у 45 країнах.
Концерт відбудеться в акустичній залі Wolkentrum (“Хмарна Вежа”) — одній з найкращих у світі сцен просто неба в оточенні природного ландшафту та старовинного замку.
Виступ транслюватиме Національне телебачення та Національне радіо Австрії.
Рудольф Бухбіндер, рояль
Luigi Gaggero, диригент
▫️Людвіг ван Бетховен, Концерт для фортепіано та оркестра мі-бемоль мажор op.73
▫️Левко Ревуцький, Симфонія №2 мі-мажор op.12 (1927, перша редакція)
За інформацією офіційної сторінки Facebook Kyiv Symphony Orchestra
