30 вересня в залі Ужгородської музичної школи №1 відбулося урочисте нагородження лауреатів І Відкритого конкурсу юних органістів, інформує міська рада.
Свято музики розпочалося концертом юних виконавців – переможців у своїх вікових категоріях. Саме під час цього виступу журі визначило головну інтригу вечора – володаря ГРАН-ПРІ.
Із вітальним словом до учасників і гостей звернувся голова журі, відомий концертуючий органіст, викладач Університету музики Фридерика Шопена (Варшава, Польща) Войцех Беднарський. Він привітав усіх учасників, подякував викладачам, особливо викладачам класу фортепіано всіх лауреатів, адже опановувати мистецтво гри на органі неможливо без фундаментальної фахової підготовки по фортепіано, побажав творчого довголіття конкурсу. Привітала учасників і начальниця Управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради Алла Чернобук, яка від імені міськради як одного з організаторів конкурсу подякувала всім, хто підтримав ініціативу проведення конкурсу, та вручила пам’ятні подарунки. Особливий подарунок – монографію «Органи Закарпаття» з автографом автора, органного майстра Шандора Шрайнера, отримав учень Чернівецької музичної школи № 1 Ілля Гончаренко (клас Світлани Бардаус). Хлопець менше року вивчає орган, але вже мріє поглибити знання про цей інструмент. Такий самий примірник книги отримав і голова журі конкурсу. Спеціальні відзнаки конкурсу: Федір Кохтенко (Київська школа мистецтв № 5 ім.Л.Венедиктова, клас заслуженої артистки України Ольги Дмитренко) – сертифікат від Закарпатської обласної філармонії на участь у XIV Міжнародному фестивалі органної музики ім. Наталії Висіч у 2027 році. Тетяна Яворська (Ужгородська музична школа № 1, викладач Катерина Гажо) – за краще виконання твору українського композитора. Матвій Ходоренко (Ужгородська музична школа № 1, викладач Катерина Гажо) – як наймолодший учасник конкурсу. Головну нагороду конкурсу – ГРАН-ПРІ – здобула учениця Ужгородської музичної школи № 1 Вероніка Гажо.
Джерело: uzhgorod.net.ua
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило конкурс на здобуття премії імені Б. М. Лятошинського у 2026 році.
Премія у розмірі 20 тисяч гривень присуджується щороку в січні професійним композиторам за творчий доробок у певному музичному жанрі — симфонічний, вокально-хоровий, оперний, камерно-інструментальний.
У конкурсі можуть брати участь завершені музичні твори у жанрах академічного музичного мистецтва, які були написані та виконані упродовж останніх 5 років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття премії.
Відбір творів здійснюється за такими критеріями:
Подавати пропозиції до Держмистецтв щодо робіт претендентів можуть:
На здобуття премії потрібно подати документи до 1 грудня 2025 року до Держмистецтв на електронну пошту [email protected].
Джерело: mcsc.gov.ua
За словами організаторів, проєкт набуває особливої актуальності у сучасному контексті російської агресії проти України та української ідентичності як такої.
«Українська класична і традиційна музика представляє багатий та унікальний культурний доробок, який зараз як ніколи вимагає популяризації та визнання, і сьогодні українці, зокрема, молоде покоління, на яке націлений проєкт, перевідкривають її для себе, вона звучить у нових форматах, на театральній сцені, у TikTok чи на стадіоні», — йдеться в прес-релізі.
У новому сезоні глядачі дізнаються про:
«Те, що раніше могло видаватися анахронізмом, сьогодні перетворюється на джерело натхнення для молодих людей. Анімовані відеоролики, у яких поєднуються авторський малюнок, живий спів, архівні записи видатних артистів, допомагають зробити українську музичну класику цікавою, актуальною, такою, яка резонує з сучасними трендами і допомагає нам усім відчувати власну силу та гідність. І головне послання нашого проєкту звучить просто: “Українська музика – це класно!”» — наголошує виконавча директорка фонду «Толока» Марія Горбонос.
Джерело: lyuk.media
Світова прем’єра сценічної постановки першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яка вважалася втраченою понад 200 років, відбудеться в українському театрі, який максимально схожий на венеційський оперний театр «Сан-Бенедетто», де відбулася її концертна прем’єра в 1776 році.
Про це в коментарі Укрінформу заявив диригент-постановник опери, автор проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт»" Герман Макаренко.
Він зазначив, що постановка опери Бортнянського «Креонт», так само як і опери Моцарта, що створювалися у ХVІІІ столітті, для свого сценічного втілення потребували театрального приміщення з особливими вимогами до акустики, певних розмірів сцени та зали, а також вишуканого інтер'єру. Ці вимоги стали для організаторів проєкту головними, оскільки відродження музичного шедевру має здійснитися в первісному музичному та акустичному звучанні, характерному для періоду пізнього бароко-раннього класицизму, і саме на максимальній відповідності цим вимогам наполіг координатор проєкту - засновник «Земляцтва буковинців у місті Києві», професор Микола Проданчук.
"Національна опера України чи оперні театри Одеси та Львова - розкішні, але дещо завеликі для опери раннього класицизму або другої половини XVIII століття. Театри у Дніпрі та Харкові - прекрасні, але теж мають дещо іншу естетику, оскільки побудовані в сучасний період. Тому Миколою Проданчуком запропоновано чи не єдиний в Україні театр періоду бароко та класицизму - Чернівецький музично-драматичного театр ім. О. Кобилянської - «мрія з оксамиту та золота», збудований у 1905 році, внутрішня архітектура та акустика якого виявилася аналогічною венеційському театру «Сан-Бенедетто» де вперше була поставлена опера «Креонт»", - підкреслив Макаренко.
Організатори проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт»" провели дослідження будівельних креслень та малюнків оперного театру «Сан-Бенедетто» у Венеції, збудованого у 1755 році. Цей театр не зберігся в своєму історичному вигляді, але залишилися його креслення, які фактично збіглися з кресленнями Чернівецького театру, будівлю якого 120 років тому спроєктувала компанія Фердинанда Фейнера та Германа Гельмера, коли Буковина була частиною Австро-Угорської імперії (за їхніми проєктами у 1873-1919 роках. були споруджені понад 200 будівель у Європі, зокрема 48 театральних, серед яких оперний театр в Відні, театр опери та балету в Одесі, театр в Чернівцях).
«Креслення фактично співпали, тобто венеційський оперний театр «Сан -Бенедетто» і Чернівецький музично-драматичного театр ім. О.Кобилянської за своїми акустичними та естетичними параметрами найбільш гармонійно підходили для постановки опери XVIII століття, що стало ідеальним місцем для здійснення цієї прем'єри», - наголосив Макаренко.
Проєкт реалізується спільно з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією, Чернівецькою обласною радою та Чернівецькою міською радою за підтримки меценатів та спонсорів Києва та Чернівців.
«Громади Буковини та міста Чернівці фактично забезпечили успішну підготовку та реалізацію оперної прем’єри, що є безпрецедентним в Україні. Унікальним є також той факт, що світовій прем’єрі театральної постановки, яка здійснюється у Чернівцях, надала офіційний патронат Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки та культури ЮНЕСКО», - підкреслив автор проєкту Макаренко.
Дмитро Бортнянський - український композитор, співак і диригент народився у 1751 році у Глухові. Свою першу оперу «Креонт» він написав у 25 років в Італії. Цей твір став підсумком навчання у відомого італійського композитора Бальтасаре Ґалуппі. Однак після прем’єри опери в 1776 році рукописна партитура твору зникла і понад 200 років опера вважалася втраченою. У 2024 році рукопис знайшла музикознавиця Ольга Шуміліна в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), де зберігаються рукописні колекції португальського королівського двору.
11 листопада 2024 року в залі Дипломатичної академії України відбулася світова прем’єра віднайденої першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт» в концертному форматі, а 3-5 жовтня у Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської відбудеться світова прем’єра сценічної постановки опери.
Джерело: ukrinform.ua
Грандіозне міжнародне шоу, яке об’їхало півтора десятка країн Європи, від Парижа до Риму, матимуть змогу побачити та почути сьогодні мешканці та гості міста Хмельницького. Фантастичний «The World Of Hans Zimmer» занурить їх у яскравий вир емоцій, музики, світла й кіноатмосфери!
Це саме те грандіозне міжнародне шоу, з яким Хмельницький академічний симфонічний оркестр під орудою неперевершеного маестро Тараса Мартиника протягом семи місяців об’їхав півтора десятка країн Європи! Це були найкрутіші концертні майданчики Парижу, Мадриду, Брюсселя, Лісабону, Риму та багатьох інших міст, де наших артистів шквалом овацій вітали тисячі захоплених глядачів. А ще вкотре в цьому турне наші музиканти виступили культурними амбасадорами України, розповідаючи про нашу боротьбу та незламність.
І от нарешті виступ удома, в Хмельницькому. Мандрівка в епічні кіносвіти, справжній екшн і крутий саунд, харизматичні особистості, гумор і драйв, шалена енергетика сцени, і найголовніше – музика геніального Ганса Ціммера!
Композитор-легенда, що змінює межі уяви: музика до понад 150 фільмів, ціла колекція престижних нагород, серед яких 2 «Оскари», 5 «Ґреммі», «Золотий глобус», і ще більше номінацій, зірка на Голлівудській алеї слави, медаль Стівена Гокінга за популяризацію науки, орден «За заслуги перед Німеччиною» і навіть освідчення в коханні під час свого шоу – такий він, цікавий і несподіваний Ганс Ціммер.
Українцям творчість цього композитора знайома, зокрема, за відеокліпом, присвяченим подіям на Євромайдані – музичним супроводом цього відео стала композиція “Time”. Поєднання звуку та вражаючих кадрів з Майдану Незалежності у столиці у грудні 2013 року досі пробирає до мурах, попри те, що цьому відео вже майже 12 років.
Цього вечора саундтреки, які вже стали культовими – від «Гладіатора», «Інтерстеллара», «Піратів Карибського моря» та «Інсепшна» до «Короля Лева», «Дюни», «Шерлока Холмса» і «Топ Ґана» – звучатимуть наживо у виконанні професійного симфонічного оркестру і яскравих солістів!
Досі думаєш? Геть сумніви! Візьми свій квиток у магічний «The World Of Hans Zimmer» і приготуйся до абсолютної кіношної естетики та шалених сюрпризів! Обіцяємо, цей вечір запам’ятається надовго! – закликають у Хмельницькій обласній філармонії.
Квитки у касі та на karabas.com. Початок шоу – 28 вересня о 17:00.
Джерело: podillyanews.com
Найкращі композиції оперної та симфонічної музики. У Харкові відкрився «Схід Опера Фест – 2025», який відбувся вперше з початку повномасштабного вторгнення. Гала-концерт з нагоди відкриття фестивалю присвячений 100-річчю Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенка та 150-му театральному сезону.
АРМЕН КАЛОЯН ГОЛОВНИЙ РЕЖИСЕР ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ІМ. ЛИСЕНКА, ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
Всі завжди питають, чому нам 100 років, але 150 сезон. Але 150 років тому в Харкові була організована стаціонарна трупа. Театр існував, але він не був український. А в 1925 році, після прем’єри «Тараса Бульби» Лисенка, вирішили, що Україні потрібен власний національний оперний театр. І от 100 років наш театр існує в Україні.
До 19 жовтня Харківська опера стане головною мистецькою сценою країни. На глядачів чекає насичена фестивальна програма: опери, балети, прем’єри сучасних постановок та яскраві виступи провідних українських солістів. «Схід Опера Фест» у цьому році також ювілейний.
АРМЕН КАЛОЯН ГОЛОВНИЙ РЕЖИСЕР ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ІМ. ЛИСЕНКА, ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
Ми повернули фестиваль «Схід Опера». Колись ми називалися «Схід Опера», але зараз Харків відомий, тому театр – «Харків Опера». Фестиваль залишили під старою назвою, бо з 2014 року ми були форпостом культури й опери на Сході. Цьогоріч він ювілейний – десятий. До нас приїдуть друзі з театрів Дніпра, Львова, Києва та Одеси. Вони братимуть участь і в концертах, і у виставах. Ми відновлюємо два балети – «Корсар» і «Собор Паризької Богоматері». Плануємо й нові постановки: «Лісову пісню» Лесі Українки, оперу Корейка, французьку й німецьку дитячу оперу, а також нові балети. Але найбільша мрія – щоб закінчилася війна, щоб повернулися артисти й усі театри Харкова знову жили повним життям.
У рамках фестивалю заплановані вистави «Аїда» Дж. Верді, «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, концерт «Viva Verdi», а також гала-концерти за участю провідних солістів театру та запрошених зірок.
НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА
Це мій улюблений театр. Я дуже часто сюди ходжу. Думаю, концерт буде гарний. Це дає надію, що все буде добре. Можливість прийти до театру у роки війни – дуже важлива. Це відволікає, підіймає настрій, з’являється віра, що все буде добре.
У заході взяв участь міський голова Ігор Терехов. Він привітав колектив театру, гостей та харків’ян із відкриттям фестивалю, подякував митцям за відданість справі й зазначив, що історія ХНАТОБу нерозривно пов’язана з історією міста.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Історія ХНАТОБу нерозривно пов’язана з Харковом. До війни ми насолоджувалися виставами та музикою у великій залі. А під час війни зробили укриття, і тепер насолоджуємося культурою тут. Я пам’ятаю концерти в метрополітені, в укриттях. Сьогодні ця зала об’єднує людей і дарує надію. Те, що ви робите як команда театру, – це неперевершено. Я вдячний вам за цю роботу, це незламність Харкова. І хочу привітати з ювілеєм. Вірю, що скоро ми знову зберемося у великій залі.
Мер також вручив подарунок Почесному громадянину міста Харкова, народній артистці України Світлані Коливановій-Попеску та привітав її з ювілеєм.
Автор: Марія Соловйова
Джерело: infocity.kharkiv.ua
З 27 вересня по 11 жовтня 2025-го року в Києві пройде ХХХVI Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2025».
Провідний музичний фестиваль сучасної класичної музики в Україні було засновано Національною спілкою композиторів України у 1990-му році. Не випадково цьогорічний девіз фестивалю – «Невмируща наша сила, невмируща воля!». Про це повідомляють Контракти.UA. Назустріч фестивалю, за пропозицією Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під орудою головної диригентки Кері-Лінн Вілсон (Канада), 18 вересня мав відбутися концерт «Сталь. Фіалка. Лють» із творів українських композиторів. Але тривала повітряна тривога завадила розпочатися святу мистецтва. Численна публіка, яка зібралася на зустріч із прекрасним, провела 2,5 години у сховищі й змушена була розійтися по домівках. Такі, на жаль, наші реалії. Утім фестиваль, його творці й учасники готові до будь-яких випробувань. Цей концерт тепер перенесено на 2-ге грудня цього року.
Нагадаємо, що 2022 року «Київ Музик Фест» став чи не єдиним міжнародним музичним фестивалем у країні, який усе ж відбувся, попри повномасштабне вторгнення росії в Україну. От і зараз головний фестиваль НСКУ готовий продемонструвати досягнення сучасної української музики широкому загалу. Назву першому концертові дали рядки вірша цьогорічної зіркової ювілярки Ліни Костенко: «Усе моє, все зветься Україна», концерт-відкриття пройде «У молитвах за Україну», програма Тріо бандуристок Українського радіо зветься «Моя земля», концерт-закриття – «Пісні, обпалені війною». Можна далі й далі наводити заголовки з буклету, котрі безпосередньо віддзеркалюють тематику фестивалю.
Попри складнощі поточного періоду, фестиваль представить 22(!) концерти. Серед них 2 симфонічних, 3 камерно-оркестрових, 10 камерних, 6 хорових та 1 – електронної музики. У святі музичного мистецтва (нагадаємо, що слово «фестиваль» означає свято!) візьмуть участь провідні українські колективи Це Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національний камерний ансамбль «Київські солісти», Камерний хор «Київ», Академічна хорова капела імені Платона Майбороди Українського радіо, Академічний камерний хор «Хрещатик», Ансамбль солістів «Благовість», Київський квартет саксофоністів, Ансамбль нової музики «Рикошет» та багато інших. Чимало солістів та ансамблістів, у тому числі й широко відомих у світі, мають виступити у заходах фестивалю, причому значна частка з них погодилася зробити це на благодійній основі. Організатори акції, користуючись нагодою, висловлюють їм особливу подяку!
Міжнародний статус події засвідчує наявність у програмі прізвищ композиторів і виконавців із 13-ти країн. Це Австрія, Аргентина, Велика Британія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Канада, Китай, Німеччина, Польща, Словенія, Україна, Франція. Приємно відзначити, що цілий ряд опусів написано спеціально для першопоказу саме в Україні на знак солідарності з нашим народом. І ми це надзвичайно високо цінуємо. Загалом буде виконано 192 твори 118-ти композиторів, у тому числі 102 прем’єри. Погодьтеся, цифри вражають! Концерти, як і щороку, проходитимуть у різних локаціях Києва. Цьогоріч цілих п’ять(!) вечорів зі своєї афіші виділила фестивалю Національна філармонія України, починаючи з концерта-відкриття 27-го вересня, сім концертів відбудеться у чудовому за акустикою залі Національної академії мистецтв України, чотири – у рідному для фестивалю Концертному залі Національної спілки композиторів України, три – в alma mater багатьох учасників і відвідувачів музичних подій Національній музичній академії України імені Петра Чайковського. Ще один захід 6-го жовтня заплановано в Архівно-музейному комплексі «Літературно-мистецькі Плюти», де вже сьомий рік поспіль проводяться традиційні мистецькі «Зустрічі в Плютах», започатковані дружиною одного із засновників і першого художнього керівника «Київ Музик Фесту» видатного українського композитора, педагога й громадського діяча, цьогорічного ювіляра Івана Карабиця Мариною Копицею-Карабиць.
Цікаву програму «Школа Мирослава Скорика» представить Національний ансамбль «Київські солісти» у Київському будинку архітектора. Вхід на всі заходи, окрім спеціально зазначених випадків, вільний! Нагадаємо студентам, що за дві години до будь-якого концерту в касі філармонії продаються квитки вартістю у дві гривні на вільні місця після пред’явлення студентського квитка. Уважно ознайомившись із програмою фестивалю, шанувальники музики помітять органічне поєднання класики й сучасності, величезну кількість прем’єр, творів визнаних метрів і молоді, розмаїття жанрів, стилів, навіть епох. Отже, кожен слухач знайде щось цікаве для себе.
Джерело: kontrakty.ua
Гарний вечір української симфонічної музики запропонував днями Львівський Органний зал. Програму концерту становили світові прем’єри двох творів українських авторів для симфонічного оркестру – «Поклики» молодої львівської композиторки, недавньої випускниці Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Анастасії Сисенко та тричастинної симфонії композитора старшого покоління Якова Лапинського.
Плекання, популяризація, пропагування творів українських авторів – як класиків, так і сучасних у концертних виконаннях, так і у звукозаписі – шляхетна мета, до якої впродовж багатьох років неухильно та успішно прямує своєю діяльністю і має значні здобутки Львівський органний зал на чолі з Тарасом Демком та Іваном Остаповичем, диригентом цього вечора. Актуальність такої праці нині, в часі повномасштабного вторгнення і національного підйому, поглибленого інтересу до української культури, не викликає жодного сумніву і варте всілякої підтримки і схвалення.
Програма концерту прозвучала у виконанні Академічного симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії – колективу, який внаслідок воєнних реалій дислокується у Львові, і своєю діяльністю є яскравим свідченням культурного єднання сходу і заходу України в умовах війни. Оркестр під батутою Івана Остаповича звучав добре, злагоджено щодо балансу звучання оркестрових груп. Останнє особливо цікаво з огляду на те, що в колективі на сцені було лише по три пульти перших і других скрипок, хоч стандартом є п’ять. До місії світової прем’єри творів колектив поставився зі всією професійною чесністю і реалізував програму якнайкраще. Шкода тільки, що слухачів було не так багатоБ як хотілося, але зрештою, з огляду на те, що пропонована програма вимагала підготовленого слухача, можливо так воно і мало бути.
Хоч музичні твори з назвою «Поклик» є в класичній традиції (твори Віктора Косенка, Станіслава Людкевича), зрозуміти суть цього заголовку у творі Анастасії Сисенко було проблематичним: в чому поклики? До чого поклики? Музика цього одночастинного твору повільна, медитативна, самозаглиблена, позбавлена патетики, пов’язаної з закликами і покликами, плинність і «повноводність течії» розгортання якої підсилена ще й підкресленим поліфонічним мисленням композиторки. У зазначеній плинності авторові цих рядків зі слухацького сприйняття бракувало вибудуваної єдиної генеральної кульмінації, до якої був би векторно спрямований хід всього твору (тоді б і назва «поклик» була зрозумілою). У твору прослуховувалися окремі спалахи, які могли б стати поштовхом до такої кульмінації, але вони не знайшли розвитку. У цьому сенсі назву твору можна б інтерпретувати як «поклики» різних оркестрових інструментів, які провадять між собою діалог. Твір засвідчив значний рівень відчуття композиторки і володіння барвами симфонічного оркестру, хоч тембровий баланс не завжди був рівномірним. Відчутне було поліфонічне, рельєфне ведення кожної оркестрової групи, та домінувала звуково (не знаю, чи внаслідок виконання в капризній акустиці органного залу, чи внаслідок інструментовки самого твору) духова група, що подекуди загрожувало певною монотонністю.
Постать і творчість Якова Лапинського (1928-2020) – київського автора, який своє творче і фізичне багатоліття завершив в еміграції в німецькому Дармштадті, невідома ще як належить львівському слухачеві. А вже виконання цього твору показало його як потужного і цікавого майстра, якому притаманне тяжіння до експресіонізму і великих концепційних полотен. Конфлікт, який експонований в першій частині твору, пронизує весь твір, і залишається риторичним, відкритим, оскільки у фінальній третій частині твору не розв’язаний остаточно, а переростає у якусь вселенську трагедію. Уже початок першої частини, який своєю агресивною зловіщою ходою нагадує в чомусь першу частину Шостої симфонії Г. Малера, характерний для образного світу цієї симфонії. Ліричні осередки прориваються у панування цієї агресії, створюють контраст і конфлікт, але агресія все ж домінує. У музичному стилі звучання першої частини часто дає алюзії до музики Д. Шостаковича (особливо в епізодах певної іронії, наче глузування). Все це композитор майстерно передає оркестровими барвами і у володінні оркестровкою показує себе учнем українського класика-симфоніста Левка Ревуцького.
На противагу невмолимій агресії першої частини, друга частина цілком інтровертна, наче показує внутрішній світ людини в умовах тої зовнішньої агресії (цим частина могла б змальовувати і сучасні реалії). Внутрішній світ людини зазнає різких і епізодичних втручань зовнішнього насильства і злості, однак все ж залишається цільним і неподоланим. «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була..» – ці слова Павла Тичини настирливо приходили на думку при прослуховуванні цієї частини твору. Фінал (третя частина) твору є продовженням боротьби, започаткованої у першій частині. Боротьба доходить тут своєї кульмінації – тої точки, до якої спрямований весь твір і яка постає питанням: чи справді та агресія має панувати над людиною? Невже не знайдеться в людині сил подолати її?
Дуже компактний часово, але глибокий і наповнений змістовно концерт, назагал сприйнявся добре, залишив у свідомості і душі слухачів глибоке враження і матеріал до роздумів. Якими б далекими, різними і незалежними один від одного були автори пропонованих творів, виконана програма подекуди зближала їх на ґрунті образів самозаглиблення (друга частина симфонії Я. Лапицького і твір А. Сисенко), спогляданням внутрішнього світу людини і окреслення цього засобами модерної музичної мови. Може, таке тяжіння і є мистецьким віддзеркаленням тих непростих реалій, в яких зараз живемо?
Автор: Яким Горак
Джерело: zbruc.eu
18 жовтня 2025 року о 18:00 у Палаці «Україна» відбудеться Великий ювілейний концерт Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки. Подія присвячена 120-річчю від дня народження Григорія Верьовки — видатного українського композитора, хормейстера і педагога.
Хор презентує унікальну програму «Піснею єднаєм покоління», що поєднає класику української музичної спадщини та сучасні прем’єри.
У програмі:
На сцені виступить 130 артистів — хор, оркестр і балет у яскравій синергії співу, музики та танцю.
Спеціально для київського концерту підготовані унікальні колаборації:
Цей концерт більше, ніж святкове дійство. Це живий подих України, що єднає покоління та зберігає спадщину Григорія Верьовки для майбутнього.
Джерело: mcsc.gov.ua
Ігор Муравйов буде виконувати обов’язки генерального директора Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика.
Про це повідомили у фейсбук-сторінці філармонії.
Там розповіли, що попередній очільник закладу — музикознавець, диригент Володимир Сивохіп, який керував філармонією з 2006 року. Тепер він обійняв посаду керівника музичних проєктів, а також співпрацюватиме з Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова», що перебуває у складі філармонії.
Що відомо про Ігоря Муравйова
Ігор Муравйов — скрипаль, диригент та культурний менеджер. Зокрема, концертмейстер австрійсько-українського оркестру K&K Philharmoniker, засновник і художній керівник проєкту «The Sounds of Dance», художній керівник Академічного струнного ансамблю «Quattro Corde» та диригент Рівненської обласної філармонії.
Ігор Муравйов є випускником Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка за двома спеціальностями — скрипка та оперно-симфонічне диригування.
Музикант виступає на провідних концертних сценах України та Європи, серед яких — Берлінська філармонія, Кельнська філармонія, Ельбфілармонія та інші знані майданчики. Співпрацює з провідними оркестрами та видатними артистами сучасності.
Автор: Ольга Бомко
Джерело: dyvys.info
