15 серпня відбувся симфонічний Гала-концерт як результат майстер-класів молодих симфонічних диригентів. Ініціатором майстер-класу стало Студентське науково-творче товариство «Octopus» Національної музичної академії України, якому у партнерстві із Львівською національною філармонією вдалося створити проєкт, який дозволив студентам долучитися до професійного життя мистецької інституції ще під час навчання, поринути у творчу атмосферу філармонії, перейняти унікальний досвід фахівців світового рівня та розширити горизонти свого професійного майбутнього в Україні.
Головний диригент Академічного симфонічного оркестру Теодор Кухар поділився своїми враженнями від менторства на проєкті:
“Концепція майстер-класів для дириґентів не вперше реалізується в Україні та для мене було важливо, щоб це проводилося саме для українців, також при відборі учасників, а я знаю, що заявок було понад 250, при обранні для мене було важливо тримати рівність між чоловіками та жінками, аби половина учасників, оскільки майстер-клас у Львові — була саме зі Львова. Я обрав тих, які були варті цього. Обрані твори для вечора – оркестру були добре знані, адже чимало раз виконувалися впродовж минулого сезону — Симфонія №9 Дворжака звучала 25 разів. Учасники-дириґенти мали час для роботи з оркестром. А Симфонічний Гала-концерт був досить вдалим».
Учасники також з вдячністю прокоментували цей захід. Так, Антон Буланенко зазначив: “Особливо мене захопила зацікавленість широкого кола музикантів до цієї події, які, зокрема, були присутні в ці дні. Досвід пана Теодора Кухара в реаліях музичного життя України є досить цікавим та по своєму унікальним. Він мав нагоду чудової практики роботи за кордоном, але також він чудово розуміє нашу ментальність, нашу виконавську школу та традиції. Саме це, на мій погляд, дозволяє нам краще розуміти його ідеї і робить досвід закордонного виконавства доступнішим для наших музикантів, за що йому велика подяка! Особисто для мене над важливим досвідом було спілкування з високопрофесійним складом симфонічного оркестру Львівської філармонії та з паном Теодором безпосередньо, подібні зустрічі тільки мотивують розвиватися далі. Спілкування з іншими молодими диригентами з різних куточків України стирає певні кордони”.
Спеціальним бонусом молодим диригентам від оркестрантів стало обрання шляхом анонімного голосування музиканта, який матиме можливість виступити з оркестром у проєкті “Дириґенти. Українською”. Обраницею стала Наталія Кіричук. За її словами, “Це були незабутні 5 днів практики, спілкування та цінного досвіду. Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії – це супер професіонали, які люблять свою справу, тому я, як молода диригентка, відчувала себе впевнено і змогла взяти від цієї події все по-максимуму. Пан Теодор – диригент світового рівня, протягом цих 5 днів невпинно допомагав нам, давав поради і ділився життєвим досвідом. Гала-концерт майстер-класу був дуже добре сприйнятий публікою”. Яструбецька Валерія також з радістю зазначила, що отримала чудовий досвід роботи з професійним колективом, незабутні враження під час та опісля концерту, колосальний досвід під час репетицій з наставником Теодором Кухаром, що мотивує її розвиватися потужніше у сфері диригування.
Олег Чаплинський також подякував команді “Octopus” за організацію цінного майстер-класу для молодих дириґентів, а також пану Теодору Кухару та оркестру Львівської національної філармонії за “терпіння, розуміння, повагу і віддачу від першого дня аж до закінчення концерту”.
Насамкінець, молода музикантка Юлія Грабовська розповіла: “Ця неймовірна подія – робота з таким професійним колективом була справді ціннісним досвідом, адже завдяки спільним зусиллям вийшов чудовий результат. Особлива подяка пану Теодору, який поділився своїми спостереженнями, практичними порадами та музичними секретами, які для мене були новими та цікавими. Приємно, що професійне було поєднане з емоційним, адже так музика справді жива. Дякую всім організаторам і причетним до цієї великої роботи, яка для нас студентів стала ще одним кроком до кращого розуміння та комунікації з оркестром”.
Щиру вдячність філармонія висловлює партнерам проєкту – Студентському науково-творчому товариству “Medianta” Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка та Благодійному фонду «Відкрита музика міста», який у межах проєкту «Заради майбутнього» опікується підтримкою молодих музикантів в Україні та допомагає молодим музикантам грати з українськими оркестрами і в українських філармоніях.
Ольга МАКСИМ’ЯК
Джерело: photo-lviv.in.ua
У Вінниці 25-27 серпня відбудеться благодійний мистецький вікенд “Ticket to the SUN”. Серед іншого, передбачені майстер-класи, еко-активності, розважальні та освітні події, мандрівки Сабарівським лісом та виступи музичних виконавців.
Як анонсують організатори, програма мистецького вікенду розподіляється на безкоштовну денну і платну вечірню.
– Останній вікенд цього жаркого та складного літа в умовах повномасштабного вторгнення попри все об’єднає мистецтво і природу, аби підтримати українську культуру і наших військових.
…Денна програма, як завжди, включатиме у себе майстер-класи, еко-активності, розважальні та освітні події, музику, спілкування, мандрівки Сабарівським лісом. Вечірня програма – це виступи наших українських виконавців та гуртів. До того ж, цього разу відкриємо для вас ще одну локацію – Forest Stage, сцена посеред Сабарівського лісу в унікальному ландшафті, – йдеться в анонсі.
Вказано, що кошти, зібрані з квитків, підуть на підтримку військових. Вхід військовослужбовцям на вечірні заходи безкоштовний.
Так, 25 серпня захід передбачає безкоштовний день і вечір для всіх охочих та гостей міста (“завдяки підтримці Goethe-Institut в рамках програми #EU4Culture на виконання Стратегії розвитку культури Вінницької МТГ до 2025 року”).
26-27 серпня вхід за абонементами на вечірню музичну програму, а денна програма залишатиметься безкоштовною.
Деталі щодо учасників цьогорічного Ticket to the SUN повідомлять згодом.
Вказано, що повномасштабне вторгнення росії вносить свої корективи в організацію фестивалю, тому будуть існувати наступні правила:
– цьогоріч на Території SUN не буде кемпінгу;
– програма завершується о 21:00 (о 22:00 територія зачиняється);
– у разі оголошення “повітряної тривоги” усім відвідувачам потрібно буде покинути територію (карта найближчих укриттів буде розміщена на території).
Благодійний мистецький вікенд “Ticket to the SUN” відбудеться 25-27 серпня на Території SUN (вул. Синьоводська (колишня Маяковського), 243). Ранні квитки за зниженою ціною (далі вартість збільшуватиметься) можна придбати ТУТ.
Джерело: vezha.ua
26-27 серпня 2023 на батьківщині Тараса Шевченка відбудеться восьмий фестиваль ШЕ.FEST — на учасників чекають виступи українських гуртів, виконавців, театрів, спікерів, науковців та активістів; очікується борщ з карасями, музей Ше.Fest та аукціон військових трофеїв.
Фестиваль існує вже багато років і шанувальники люблять його за атмосферу нешароварного українського духу та можливість не лише отримати позитивні емоції, а й навчитися чогось нового. На 12 локаціях фестивалю можна буде почути виступ Kozak System, “GG Гуляйгород”, “Мова”, “Колір ночі”, “Крутий заміс”; лекції про Шевченка та війну або взяти участь у поетичному батлі (Просвітницька галявина), побачити виставку зброї та зіграти в гру “Пес Патрон шукає друзів” (Дитяча галявина), подивитися вистави на Театральній сцені, побувати на екскурсіях шевченківськими місцями, взяти участь у майстер-класі з народного танцю, послухати фольклорні гурти (Фольк-сцена) і багато чого іншого.
Традиційно на фестивалі буде багато музики від сучасних виконавців — можна буде послухати справжню кобзу та ліру, бардів та рок, військовий оркестр і хори. Події розраховані на людей будь-якого віку та мистецьких вподобань, тож буде цікаво всім.
Більше про мистецьке та просвітницьке наповнення ви зможете дізнатися з Програми фестивалю.
ШЕ.FEST — некомерційний волонтерський фестиваль, організований спільними зусиллями небайдужих людей, фондів, підприємців та місцевих державних установ: Моринської сільради, Черкаської обласної адміністрації, Благодійного фонду “МХП – Громаді”.
“Культура – це не про розваги чи хайп, це — про наше коріння, — розповідає Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду “МХП – Громаді”. — Це відповідь на питання, в чому наша сила й чому «Київ не впав за 3 дні». Це символи, яких ми ще не усвідомили й не вивчили, і тому важливо відкривати їх для себе і в собі зараз. Тому наш Фонд активізував системну підтримку регіональних музеїв, кобзарів, музичних гуртів, театральних постановок та таких фестивалів як Ше.Fest. Бо для нас це насамперед про віднайдення національної ідентичності”.
Цього року ШЕ.FEST відбувається у воєнний час і спрямований на підтримку та єдність українців у важкий період боротьби за свою Незалежність та існування нашого народу. Саме тому організатори вбирали гасло “Шевченко чинить опір!” та ключову цитату з рядків Кобзаря: “Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте…”
“Цього року ми змістили акценти і розповідаємо не про самого Шевченка, а більше про його ідеї — ідеї вільної України, незламності нашого духу і того, що в кінці нас всіх очікує Перемога, — розповідає засновниця фестивалю Юлія Капшученко-Шумейко. — Як каже він у своєму творі “Стоїть в селі Суботові”, “церков-домовина розвалиться… і з-під неї встане Україна”. Насправді в кожній поезії Тараса є дух Перемоги, і цьогоріч ми будемо цей дух передавати”.
Під час заходів будуть проводитися збори на потреби ЗСУ та розіграш військових трофеїв для цієї мети.
Вхід на фестиваль безкоштовний, на всіх локаціях ШЕ.FEST заборонено вживати та продавати алкоголь.
“Новинарня” – інформаційний партнер фестивалю ШЕ.FEST.
Джерело: novynarnia.com
Цьогорічний фестиваль присвячується героїчній боротьбі українського народу проти російських загарбників.
26-27 серпня в Одесі пройде ХХVІІІ Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні та дві ночі нової музики». Як повідомляє пресслужба Одеської міськради, фестивальна програма проходитиме в Одеський обласний філармонії. Цьогорічний фестиваль присвячується героїчній боротьбі українського народу проти російських загарбників. Як повідомили організатори фестивалю, програма об’єднає твори українських та зарубіжних композиторів, які написані під час війни та відображають незламність українського народу та Збройних Сил України. “Музика покликана стати виразом людського існування в усій його глибині, з усіма його стражданнями, розпачем, страхом смерті й загибелі і, проте, слугуватиме знаком надії, супротиву та віри у швидку й неминучу Перемогу”, – йдеться у повідомленні.
Джерело: odessa.online
У Львові молоді диригенти України запрезентують свої вміння за пультом одного з найдавніших та найвідоміших оркестрів України
Про це повідомила Львівська філармонія, інформує Еспресо.Захід.
15 серпня Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика спільно зі Студентським науково-творчим товариством "Octopus" проведе Гала-концерт всеукраїнського майстеркласу для молодих симфонічних диригентів. Унікальна співпраця державної інституції зі студентами музичних вишів України перетвориолася у перший крок до створення освітньої платформи для набуття практичних навичок молодих диригентів.
Як наголосили у філармонії, ментором проєкту став головний диригент Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії Теодор Кухар. Відтак від 11 по 15 серпня шість активних учасників майстер-класу мали змогу не просто стати за пульт одного з найдавніших та найвідоміших оркестрів України, вдосконалити свої навички диригування, а також виступити у філармонічному гала-концерті, що підсумує подію. Адже упродовж окресленого терміну молоді талановиті диригенти досліжували питання відчуття балансу звуку, детально попрацювали мануальну техніку, навчалися тонкощів психології впливу диригента на оркестр, розвивали вміння надихати оркестрантів творити музику.
Як наголосив генеральний директор Володимир Сивохіп, освітня діяльність складає вагому частку пріоритетних завдань Львівської філармонії. Адже послідовне забезпечення гідного розвитку для молодих митців — свідчення зрілості нації.
Джерело: zahid.espreso.tv
Цього року фестиваль відбудеться 7 раз
Одеський національний академічний театр опери та балету запрошує одеситів та гостей міста на VIIІ Міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері».
Фестиваль відкриється у День Незалежності України – 24 серпня.
З 24 серпня до 23 вересня 2021 року в Одеському національному академічному театрі опери та балету вкотре відбудеться фестиваль мистецтв "Оксамитовий сезон в Одеській опері". Цього року фестиваль приурочено до Дня незалежності України. Про це повідомили в
Одеській міській раді. Відкриє “Оксамотивой сезон” опера Катерина, композитор Олександр Родін. Наступного дня на одеситів та гостей міста чекає концерт “Нова музика України”, а також виступ Ансамблю “Partes” лабораторії “Musica sacra Ukraine Open Opera Ukraine” з Київа. Художня керівниця і диригентка – Наталія Хмілевська. Лекторка – музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, програмна директорка Open Opera Ukraine Анна Гадецька. Матимуть змогу відвідати і оперу Турандот - останню у своїй творчості Джакомо Пуччіні. Завершить фестиваль опера цього ж композитора - 23 вересня о 18.00 "Флорія Тоска".
Раніше “Коментарі” повідомляли, театральний сезон в Одеському театрі опери та балету закінчиться прем’єрою балету для дітей "Дюймовочка". У наступному сезоні в театрі продовжать проєкти, які запустилися у 2022 році. Про це повідомила Людмила Сергійчук, помічниця генеральної директорки та художньої керівниці Одеського національного академічного театру опери та балету.
Нагадаємо, що Одеський театр юного глядача 30 липня завершив театральний сезон виставою “Джалапіта” в стилі “манкі-драма”. Як пояснила режисерка Поліна Коробейник (Булюк) в основі вистави сюрреалістичний твір Емми Андієвської - про героя Джалапіту, що мандрує світом. Єдине, що точно відомо про Джалапіту - що він добрий.
Анатолій Авдієвський п’ятдесят років був художнім керівником і головним диригентом Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки.
«Маестро Авдієвський» — так назвали добірку фото Героя України та людини, яка пів століття керувала головним хором країни.
«Аудіовізуальні документи з фондів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву розкривають багатогранний талант і мистецьку діяльність Анатолія Авдієвського, дають змогу краще пізнати та оцінити його надзвичайну майстерність», — написали в анонсі до фотопідбірки архіваріуси.
Анатолій Авдієвський народився в один з найтрагічніших періодів української історії — 1933 році, який нині всі знають, як рік Голодомору. Його рідне село — Федвор (тепер Підлісне) Кіровоградської області.
Анатолій був старшим сином у сім’ї, яка виростила попри всі випробування п’ять дітей. Щоб врятувати їх від голоду, батькам вдалось вивезти родину на Одещину.
Щоправда, світлин тих часів немає… А страшні спогади маестро чув у дитинстві від бабусі.
Дар Божий давав можливість Анатолію Авдієвському чути голос природи. Його сестра Валентина згадує, що він якось прибіг до неї та сказав, що чув, як співають піски. Він дуже любив відкрите море і піски навколо.
Його рідна сестра зізнається, що як не намагалась, але не могла почути сама отих: «Дзень, дзень!», звуків, які видавали піски навколо моря, голос природи, який чув її старший брат.
У фондах Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву збереглись не лише фото, а документальні стрічки, присвячені маестро Авдієвському. І вони дають уявлення сьогодні про людину, яка зберегла Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки.
Вітчизняні ЗМІ сьогодні згадали про те, що 16 серпня Анатолію Авдієвському — 90 років.
Він пройшов шлях від хлопчика, що «грав» на кришках від каструль на маминій кухні, до народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, академіка Академії педагогічних наук України, Академії мистецтв України, професора, Герой України.
Анатолій Авдієвський прожив довге й насичене життя. Останні 50 років Анатолій Тимофійович був художнім керівником і головним диригентом Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки.
На жаль, сьогодні вже не можна записати з ним інтерв’ю. Але маестро Авдієвський залишив чимало спогадів і одкровень про свої відкриття у музиці, народній пісні.
Про автентику він говорив з побожністю, як про те, що не можливо створити, а можна лише отримати в спадок і зберегти.
«Я давно зрозумів, що ми, освічені люди, котрі позакінчували виші, неспроможні розкрити технічні засоби, збережені народом на генетичному рівні. Це передавалося із роду в рід найталановитішими і зробило увесь наш народ талановитим. Розумію думку Лепського щодо неповторності дитячого співу, особливо при виконанні духовної музики. Він висловив її у козацькому селі, коли познайомився із багатодітними сім’ями, де всі хлопчики й чоловіки співали. Зауважу: дружини козаків не співали, матері були виховательками й берегинями родинного вогнища», — визнавав Авдієвський.
Про сакральність пісні Анатолій Авдієвський розповідав так, як людина, яка збагнула велику таємницю, віддавши пізнанню все життя:
«Коли душа співає, людина стає пророком, бо в неї гармонійний стан, вона здобуває крила. Співає душа — людина творить і перетворює цей світ на ще більшу красу. Можна навіть сказати, що пісня — то форма існування душі народу. Це явище набагато серйозніше, складніше, утаємниченіше, ніж ми уявляли. Нині люди багато в чому починають прозрівати, зокрема й у ставленні до народної пісні. Якби ми знали, як потрібно цінувати, дорожити народною піснею, яка завжди мала величезну місію в людському житті».
У роки, коли про Незалежність України мріяли лише найсміливіші, хор Верьовки, яким керував Анатолій Авдієвський, ніс у світ образи українок і українців, мову, музику, дух — все те, що не вимагає перекладу і відкриває серця.
Сьогодні, у важкі воєнні роки, ті, хто взяв керівництво прославленим хором після маестро Авдієвського, визнають його талант дипломата.
«Він був дуже відомою людиною. Він відчував, як треба балансувати, щоб зберегти хор», — розповів «Вечірньому Києву» про важкі 70-ті Ігор Курилів, український диригент, продюсер, який є нині керівником Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки.
За великим рахунком, вважає Ігор Курилів, як і у 1943 році, коли хор тільки створили, так і у всі роки його діяльності, а особливо — 50 років під керівництвом Анатолія Авдієвського, це був найпотужніший спосіб зберегти бойовий дух нації. І те, що хор вдалось зберегти не, як музей, а творчу лабораторію — величезна заслуга саме Авдієвського.
До слова, зовсім скоро, на початку вересня у Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки — теж ювілей — 80 років від дня заснування. І більшу частину цього віку його розвивав саме маестро Авдієвський.
Читайте також:
«Мирославу Скорику — 85: у столиці відбувся вечір пам’яті видатного композитора».
«Зіркова алея у столиці засяяла новими іменами». У 2001 році першою на «Алеї Зірок» стала іменна зірка Василя Зінкевича, потім в різні роки лауреатами цієї престижної нагороди стали: Софія Ротару, Євгенія Мірошниченко, Сергій Бубка, хор імені Григорія Верьовки та Анатолій Авдієвський, Богдан Ступка, Ада Роговцева, Олег Блохін, Тарас Петриненко, Михайло Воронін, Дмитро Гнатюк, Юрій Рибчинський, Олександр Злотник, Мирослав Вантух та Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського та інші відомі діячі.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
Свій 156-й театральний сезон Національна опера України розпочинає незвично рано — 19 серпня — оперою Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
А вже наступного дня — прем’єрний показ опери «Литовці» Амількаре Понк’єллі у концертному виконанні.
Й особлива подія — гала-концерт з нагоди Дня відновленої Незалежності України. Хоча і це ще далеко не все найцікавіше.
Тож уже в суботу — перлина українського оперного мистецтва «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка. Твір наповнений гумором, танцями та фольклорною історією кохання. Музична редакція Мирослава Скорика. Сценічна редакція Анатолія Солов’яненка.
Композитора Миколу Лисенка свого часу привабив сюжет «Наталки Полтавки» Івана Котляревського щирим розкриттям життя простого народу, реалістичним відображенням народного побуту. Хоча коли у класичному творі звучить мем про паляницю, то зрозуміло, що це штрих із сучасності.
У Києві 20 серпня представлять прем’єрний показ концертного виконання опери «Литовці» Амількаре Понк’єллі, яке вже була нагода послухати у Вільнюсі. Так колектив Національної опери України долучився до вшанування Дня державності Литви 6 липня.
Гастролі колективу з великим успіхом відбулися у межах почесної культурної місії напередодні саміту НАТО. Виступ транслювали наживо в етері литовських телеканалів.
Опера «Литовці» виконується досить рідко. Тож липневий виступ став знаковою подією для митців і щирою подякою Литві за неймовірну підтримку і всебічну допомогу, котрі Україна відчуває з початку повномасштабного російського вторгнення. Перед початком «Литовців» українські артисти долучилися до виконання литовського національного гімну у прямому етері.
Показово, що під час святкування Дня державності Литви у 2022 році на сцені ІІ Міжнародного фестивалю Литовського національного театру опери та балету «Литовцями» диригував український маестро, головний диригент Національної опери України — Микола Дядюра. Тоді твір виковував колектив литовської опери.
Прем’єра опери «Литовці» відбулася в знаменитому міланському театрі «Ла Скала» у 1874 році. Твір, який розповідає про героїзм литовців під час воєн з хрестоносцями, мав великий успіх і став символом боротьби за свободу.
В основі сюжету опери італійського композитора лежить історична поема Адама Міцкевича «Конрад Валленрод», де описуються патріоти-литовці, що б’ються з головним своїм ворогом — Тевтонським орденом.
Головні партії, як і на литовській прем’єрі, виконають провідні солісти Національної опери України: Вікторія Ченська (Альдона), Геннадій Ващенко (Арнольдо, литовський принц), Сергій Магера (Альбано), Дмитро Кузьмін (Вальтер, Конрад Валленрод) та Володимир Тишков (Вітольдо) під керівництвом головного диригента театру Миколи Дядюри.
У першій частині гала-концерту з нагоди Дня відновлення Незалежності України 24 серпня звучатиме хорова симфонія-перфоманс «Осяяні чорним сонцем» сучасного вітчизняного композитора Євгена Петриченка. Ще у програму концерту, який традиційно завершиться «Молитвою за Україну» Миколи Лисенка, увійшли інші кращі твори світової та української класики.
Балет Михайла Скорульського «Лісова пісня» показуватимуть 25 серпня. Лірико-драматична історія кохання за мотивами твору Лесі Українки — одна з перлин українського балету. В головних ролях цього разу — найромантичніша балетна пара Тетяна Льозова (Мавка) та Ярослав Ткачук (Лукаш). Диригуватиме Сергій Голубничий.
Наступного дня — опера Джузеппе Верді «Травіата» в осучасненій постановці Анатолія Солов’яненка. Прем’єра вистави відбулася у жовтні 2022 року. Оригінальна постановка видатного класичного шедевра новими засобами повертає до історії Віолетти Валері. Головну партію співатиме Лілія Гревцова.
Витончено-романтичний балет «Жізель» Адольфа Адана представлять 27 серпня. (Взагалі його прем’єра відбулася ще у 1841 році й не втрачає своєї популярності й у наш час). За сюжетом твору, граф Альберт закохався в просту селянську дівчину Жізель. Однак він уже заручений із заможною аристократкою Батильдою, тож змушений удавати з себе селянина.
Дівчину також кохає лісник Ганс, який розкриває їй правду про графа. Не витримавши жахливої зради коханого, Жізель божеволіє і помирає. Альберт не може її забути, тож він таємно відвідує цвинтар. Там його чекає остання зустріч з духом коханої, що рятує його від смерті.
Виконавський склад показу: Ольга Голиця (Жізель), Ян Ваня (Альберт), Михайло Дробот (Ганс), Олеся Воротнюк (Батільда), Ксенія Іваненко (Берта) та ін. Диригент — Герман Макаренко. У випадку повітряної тривоги глядачів театру запрошують до тимчасового укриття у приміщенні гардероба, розташованого поверхом нижче під фоє партеру.
Джерело: umoloda.kyiv.ua
Львівський академічний будинок органної та камерної музики (місто Львів, вул. С.Бандери, 8), відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про культуру» (формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури здійснюється на конкурсній основі) та Порядку формування на конкурсній основі кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури, затвердженого наказом Міністерства культури України від 01.07.2016 № 497, оголошує конкурс на заміщення вакантних посад, а саме:
Кваліфікаційні вимоги:
Для артиста - соліста вищої категорії - повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією I категорії не менше 3 років.
Для артиста - соліста І категорії – повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст, бакалавр); для магістра - без вимог до стажу роботи, для спеціаліста - стаж роботи за професією артиста хору другої категорії не менше 2 років, бакалавра не менше – 3 років.
Для артиста - соліста ІІ категорії – повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст, бакалавр, молодший спеціаліст) без вимог до стажу роботи.
Для концертмейстера – повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр); для магістра, спеціаліста – без вимог до стажу роботи, для бакалавра – підвищення кваліфікації та стаж роботи за професією акомпаніатора, концертмейстера не менше 3 років.
Повна програма для участі у конкурсі доступна за посиланням.
Для участі в конкурсі громадянин України надає наступні документи:
Претенденти на участь в конкурсі мають право подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (копії документів про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня або вченого звання, почесного звання, характеристики, рекомендації, публікації, інформаційні матеріали про творчі досягнення за останні три роки, репертуар, список поставлених вистав, зіграних ролей, виконаних номерів, відомості про державні нагороди, лауреатство у конкурсах, фестивалях, рецензії, відгуки, фотографії сцен з вистав, СD та DVD-записи тощо).
Працівники, які знаходяться у трудових відносинах з Львівським академічним будинком органної та камерної музики та беруть участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії тільки заяву про участь у конкурсі.
Документи на конкурс можуть подаватися безпосередньо відповідальному секретареві конкурсної комісії в робочі дні з 09:00 по 18:00 у приміщенні Львівського академічного будинку органної та камерної музики та/або шляхом направлення заяв на участь у конкурсі з додатками на наш е-mail: [email protected] з 14 серпня по 29 серпня 2023 року до 18.00.
Конкурс буде проведено у Львівському академічному будинку органної та камерної музики об 11:00 31 серпня 2023 року.
Телефон для довідок – 098-871-01-80
Джерело: galinfo.com.ua
Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика спільно зі Студентським науково-творчим товариством «Octopus» запрошує на особливу симфонічну подію: Гала-концерт всеукраїнського майстеркласу для молодих симфонічних диригентів
Унікальна співпраця державної інституції зі студентами музичних вишів України стала першим кроком до створення освітньої платформи для набуття практичних навичок молодих музикантів.
У рамках партнерства головний диригент Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії Теодор Кухар виступив ментором проєкту. З 11 по 15 серпня 2023 року шість активних учасників майстер-класу мали змогу стати за пульт одного з найдавніших та найвідоміших оркестрів України, вдосконалити свої навички диригування, а також виступити у філармонічному гала-концерті, що стане підсумком події.
Генеральний директор Володимир Сивохіп так прокоментував цю подію:
«Особливий привід зібрав музикантів з усієї України. Сердечно вітаємо музичну спільноту та зокрема наших партнерів зі знаковою подією, яка відзначає високий рівень професійної майстерності та креативного потенціалу нових генерацій. Відродження та збереження вікових традицій українського мистецтва поряд із впровадженням новітнього — надзвичайно цінне та необхідне надбання сьогодні.
Освітня діяльність Філармонії складає вагому частку наших пріоритетних завдань. Адже послідовне забезпечення гідного розвитку для молодих митців — свідчення зрілості нації. З гордістю та пошаною звертаємось до симфонічних диригентів, що тільки-но ступили на професійний шлях. Перед вами постають нагальні питання самореалізації, доєднання до культурної спільноти, презентації творчості українців на міжнародній арені та можливості рушійного впливу на мистецтво. Сподіваємось, що завдяки майстер-класам Теодора Кухара та Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії ви утвердитесь у ціннісних творчих та людських орієнтирах.
Радіємо можливості спільно формувати майбутнє та приймати виклики часу. Музикантам бажаємо дивовижних відкриттів, цінного досвіду та прихильності публіки! Слухачам — дякуємо за довіру та багатолітню підтримку!"
Джерело: wz.lviv.ua
