У межах конкурсу троє переможців та лауреат спеціальної премії отримають грошові винагороди.
Всеукраїнський композиторський конкурс імені Мирослава Скорика започаткували у Львові у 2021 році у пам’ять про видатного українського композитора Мирослава Скорика. Конкурс організовує і проводить Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика спільно з департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.
Партнером конкурсу є Львівська організація Національної Спілки композиторів України (ЛОНСКУ).
На конкурс було подано вісім партитур і передано на оцінювання міжнародному журі. Переможців визначали за шістьма критеріями оцінювання поданих на Конкурс партитур:
Згідно з результатами оцінюваннями, три композиції-переможці отримали по 320, 278 та 246 балів відповідно.
І місце — партитура під кодом “Jupiter141”, Концерт для віолончелі та оркестру «Concellastra» (автор Юрій Пікуш, м. Дніпро)
II місце — твір із символом “siddal”, Поема для контрабаса та оркестру «Antonych-fragments» (авторка Рената Сокачик, м. Ужгород)
III місце — твір із символом “Seishin”, Концерт для віолончелі з оркестром № 1 «Картини війни» (автор Нікіта Іванченко, м. Маріуполь)
Трьох переможців відзначать винагородами відповідно у 200 000 грн (брутто), 170 000 грн (брутто) та 130 000 грн (брутто). Крім цього, їхні твори прозвучать на концерті 29-го Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» (за участі Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії, диригент — Вінсент Козловський).
Спеціальну премію Конкурсу від Оани та Сімона Камартін — присудили твору під кодом «Cookie Monster» («Монолог-діалог-полілог» для контрабаса та оркестру, автор Остап Мануляк, м. Львів). Її грошовий еквівалент складатиме 750 євро.
Нагородження переможців відбудеться 1 жовтня у Львівській національній філармонії.
«Започаткування цього конкурсу вважаю дуже важливим і своєчасним. Це відбулося в перші дні після поховання Мирослава Михайловича, коли ми зустрілись у Львівській обласній державній адміністрації разом з його родиною, з департаментом культури й, очевидно, багато говорили – яким чином ми будемо надалі вшановувати ім'я Скорика і популяризувати його? Як його ім'я може надати імпульс для подальшого розвитку української академічної музики? І ось: Львівська філармонія стала імені Мирослава Скорика, віднедавна філармонія знаходиться на вулиці Мирослава Скорика – вже вдруге філармонія буде проводити конкурс композиторів імені Мирослава Скорика. Ця ініціатива вже дає хороші плоди, але в майбутньому, я певен, їх буде щораз більше.
До роботи в журі Конкурсу ми запросили сучасних українських музичних діячів: не тільки композиторів, виконавців, а й музикознавців, людей, які мають широкий світогляд та досвід у світі сучасної музики. Цьогоріч це Юрій Ланюк, Богдана Фроляк, Іван Небесний, Кармелла Цепколенко та Назарій Стець. Важливо для нас також залучати міжнародних партнерів – з одного боку, щоб використати їхній виконавський та організаційний досвід: наприклад, Єжи Корновіч є багаторічним головою спілки композиторів Польщі, Вінсент Козловський – відомий польський диригент.
Віримо, що переможці з шаною нестимуть високе реноме Конкурсу та пам’ятатимуть внесок Мирослава Скорика, діяча, що виховав цілі покоління українських композиторів», – зазначив генеральний директор Львівської національної філармонії Володимир Сивохіп.
Джерело: loda.gov.ua
З 23 по 31 серпня 2023 року Народний оркестр духових інструментів «CRYSTAL BRASS» Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського перебував у культурно-мистецькій подорожі країнами Європи та став учасником надзвичайного музичного дійства у місті Баньєр-де-Люшон (Франція).
Оркестр духових інструментів, під керівництвом талановитого музиканта та вимогливого диригента Володимира Гришина, за сприяння ГО «Яскрава країна», пройшовши ретельний відбір, мав честь представити музичну Україну та Сумщину світові. Зокрема, учасниками Міжнародного фестивалю стали оркестри з Франції, Великобританії, Іспанії та Польщі.
Надзвичайна атмосфера співдружності та порозуміння, гостинність, щирі слова підтримки та теплі обійми - саме таку зустріч підготувала місцева влада, організатори фестивалю разом з жителями Баньєра-де-Люшона, ГО «Яскрава країна» для колективу студентів-музикантів з України. Своєю чергою, оркестр із Сумщини створив незабутні враження та став справжньою родзинкою свята у Баньєрі!
Учасники Міжнародного фестивалю під час творчої подорожі відвідали Польщу, Німеччину, Францію, Італію, Словенію та Угорщину. Зокрема, надихнулися атмосферою міст Лазурного Берега - Каннами, Ніццою, Марселем, королівством Монако та неперевершеною Венецією.
Джерело: sorada.gov.ua
Про це повідомляє пресслужба Рівненської обласної філармонії
"Якби геніальний Бах жив сьогодні, він без сумніву був би зіркою першої величини.Свого часу цей 20-ти річний юнак був визнаний найкращим органістом Європи. Кожна нота ним написана, кожен заграний звук залишаються неперевершеними і сьогодні, через 300 років після створення.",- зазначає художній керівник Руслана Варнава
У концерті беруть участь:
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Ольга СТРІЛЕЦЬКА – фортепіано, клавесин
Ірина КОЗАЧУК – клавесин
Академічний камерний оркестр Рівненської обласної філармонії
диригент Юрій СКРИПНИК
У програмі:
Й. С. Бах Концерт f-moll BWV 1056 у перекладі для органа
Й. С. Бах Концерт с-moll BWV 1060 у перекладі для клавесина і органа
У програмі на вересень - джазові обробки Баха, фестиваль «Камерні акценти осені», Кадиш Равеля.
Ювілейний 160-й концертний сезон Національної філармонії України відкриється 8 вересня. Про це повідомила пресслужба закладу. Також філармонія оприлюднила повний розклад концертів на вересень.
Соліст Шимон Нерінг (фортепіано, Польща) виконає П’яту симфонію Людвіга ван Бетховена, Другий фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса, а також інспіровану польським фольклором «Малу сюїту» Вітольда Лютославського. Відкриє концертну програму «Рубікон» для симфонічного оркестру Сергія Пілютікова: композитор написав його 2023 року у Києві на замовлення диригента Миколи Дядюри. Це одночастинний твір, де слухач упізнає як класичні принципи композиції, так і техніку авангарду.
Що спільного між музикою Баха й джазом? Паралелі неодноразово проводили як дослідники джазу, так і джазові музиканти. Знаменитий американський саксофоніст Лі Конітц взагалі називав Йоганна Себастьяна Баха родоначальником джазу.
Імпровізаційність пронизує бахівські клавірні твори; є тут і характерні свінгові ритми. Та й сам Бах чудово імпровізував на органі й чембало. Є думка, що «Гольдберг-варіації» Баха – це певна універсальна модель музичних варіацій. Конструкція бахівських тем, які часто являють собою так званий квадрат, складаються із восьми чи дванадцяти тактів (як у блюзі), або із шістнадцяти чи тридцяти двох тактів (як у джазових стандартах).
У концерті солістів Національного будинку музики Ірини Харечко й Максима Сидоренка прозвучить як духовна, так і світська музика Баха, зокрема авторські джазові парафрази його творів.
Національний ансамбль «Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова представить музику від епохи Відродження до сучасності. Розпочнуть концерт Старовинні танці й арії італійського композитора початку ХХ століття Отторіно Респіґі: він досліджував старовинну музику і написав три оркестрові сюїти на основі мелодій епохи Відродження. Одна з них прозвучить на концерті.
Також у програмі два скрипкові концерти Баха, рання композиція Шенберґа та твір українського композитора Юрія Шевченка (1953 – 2022) «Ми є!», що є парафразом на тему національного гімну України.
Центром програми цього концерту філармонічного симфонічного оркестру під орудою диригента Антонія Кедровського стане Другий скрипковий концерт польського композитора початку ХХ століття Кароля Шимановського. Солістом буде український скрипаль-віртуоз Андрій Павлов.
Музика Шимановського не так часто звучить на українських сценах, хоча він є виходцем з України. Скрипкових концертів у Шимановського всього два, проте обидва в силу витонченості рис пізнього романтизму й імпресіонізму, майстерності використання гуральського фольклору належать до найкращих взірців жанру.
Програма «Concerti Grossi» диригентки Наталії Пономарчук за участю Київського камерного оркестру відкриває фестиваль «Камерні акценти осені».
Сoncerto grosso – різновид інструментального концерту, своєрідне «змагання» між невеликою групою солістів й оркестром. Концерт продемонструє, як розвивався цей жанр у ХХ столітті. Прозвучать concerto grosso трьох авторів: швейцарсько-американського композитора Ернеста Блоха, британця Ральфа Воана-Вільямса та американця Генрі Діксона Ковелла.
Прозвучить музика двох титанів художньої думки своєї доби: головного оперного реформатора ХІХ століття Ріхарда Вагнера й основоположника нової української музики, видатного композитора-модерніста Бориса Лятошинського.
Вагнера не часто можна почути на українських сценах. Композитор використовував розширений (почасти потрійний, а то й четверний) склад оркестру, що вимагає відповідних можливостей та умов. Поза тим, далеко не кожному співаку під силу виконання його опер, вже не кажучи про постановку. Щодо Лятошинського, то його музика усе ж звучить. Водночас, як це не парадоксально, його симфоній немає у постійному репертуарі жоден український оркестр.
Оркестрова музика Вагнера й Лятошинського прозвучать у перекладенні для двох фортепіано. Гратимуть Марія Клименко, Олександр Олійник, Максим Шадько та Гліб Фаренюк.
Астор П’яццолла подарував танго нове життя. Видатний аргентинський композитор відродив цей танець, що виник наприкінці ХIX століття у найбідніших кварталах Буенос-Айреса. Він додає танго елементи джазу і класичної музики. Програму «Астор П’яццолла Forever» представить Національний ансамбль «Київська камерата» під керівництвом диригента Олега Маринченка.
У часи Баха твори для голосу й органа не вважалися чимось надзвичайним, а були радше буденною практикою композиторів та виконавців. Орган був невіддільно пов'язаний із церковною культурою. Крім музики барокових композиторів, Баха й Вівальді, у концерті прозвучать композиції для органа відомих і менш відомих митців кінця ХІХ й ХХ століть, зокрема Йозефа Райнбергера, Антоніна Дворжака, Александра Гільмана, Шарля-Марі Відора.
Концерт виконають лауреатки міжнародних конкурсів Тетяна Жук-Сєдова (орган) та Єлізавета Ліпітюк (сопрано).
Артисти музичної формації Nota Bene Chamber Group Національного будинку музики за підтримки Фундації Лятошинського виконають камерні твори видатного українського модерніста Бориса Лятошинського, а також його сучасника, угорця Бели Бартока.
Попри вагомий внесок Бориса Лятошинського у розвиток української симфонічної музики, унікальним явищем українського модернізму є також його камерні твори. Як і старші сучасники Лятошинського, він опирається у власній творчості на пізньоромантичні витоки, безпосередньо пов‘язані з іменами Ваґнера, Ліста, Малера. Водночас, у його камерних композиціях доволі помітний вплив як пізнього Скрябіна, так і естетики австрійського експресіонізму й композиційних принципів нововіденської школи (перш за все Шенберґа й Берґа). Також у музиці Лятошинського відчувається народнопісенна основа, що базується на українському фольклорі. Зокрема, це можна почути й в «Українському квінтеті», одному з найяскравіших творів у доробку камерної музики мистця.
Разом із філармонічним симфонічним оркестром під орудою головного диригента Миколи Дядюри Поліна Сасько виконає Перший фортепіанний концерт Моріса Равеля.
Поліна народилася в Києві у родині музикантів, закінчила Національну музичну академію України й Університет музики та театрального мистецтва Ґраца в Австрії, де наразі є доценткою фортепіанного факультету. 2017-го вона блискуче дебютувала у Stefaniensaal у місті Ґрац з оркестром під орудою маестро Патріка Лянґе. Як солістка, вона регулярно виступає на європейських й українських фестивалях. Має широкий сольний та камерний репертуар у якому є, зокрема, твори багатьох сучасних композиторів – зокрема, Олега Безбородька, Михайла Степаненка, Ганни Гаврилець, Жан-Фредеріка Нюбуржера, Хао-Фу Джана, Тошіо Хосокави, Андраша Ґеллері.
Камерний хор «Moravski» під орудою диригентки Олени Радько представляє розмаїту програму із творів українських та зарубіжних композиторів. Також прозвучить народна музика в оригінальних обробках для хору.
Хор «Moravski» створено 2017 року, названо на честь видатного українського хорового диригента Павла Муравського. Хор об’єднує людей різноманітних професій, більшість із яких не мають професійної музичної освіти.
У концерті «Музика єднає світ» Національного духового оркестру України диригент Олексій Рощак розділить сцену зі своїм колегою з Литви. Вітаутас Пілібавічус – диригент, композитор і тромбоніст. Відтак і програма концерту – українсько-литовська: складається із авторських творів українських композиторів, Миколи Лисенка й Миколи Леонтовича, Левка Колодуба й Івана Карабиця, Ігоря Шамо й Володимира Матвійчука, українських народних пісень, а також із литовських народних пісень в обробці Вітаутаса Пілібавічуса.
Поруч із українськими солістами, Єлізаветою Ліпітюк (сопрано) та Євгеном Бортником (тенор) виступить також литовська вокалістка Лорета Сунгайлєне.
29 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві розпочалися масові розстріли, які тривали протягом двох років. Відтак Бабин Яр, ставши мовчазним свідком злочину нацистської Німеччини, перетворився на один із всесвітніх символів Голокосту. Концерт пам’яті жертв у Бабиному яру – «Kaddish» – ініціюють артисти Національного будинку музики, Liatoshynskyi Capella: orchestra and choir під орудою диригента Богдана Пліша за участю солістів Артема Полуденного (віолончель), Романа Лопатиньского (фортепіано), Ірини Харечко (орган), Олени Яковенко (арфа) та Дмитра Ульянова (ударні).
Кадиш – єврейська поминальна молитва, одна з найважливіших і центральних молитов у єврейській літургії. Основною ідеєю поминальної молитви є звеличення імені Бога, публічне свідчення Його величі й вічності: «Нехай Його велике ім’я буде благословенне назавжди і навіки». Музику до Кадиша писали чимало композиторів. Одну із найкрасивіших музичних інтерпретацій створив французький композитор першої половини ХХ століття Моріс Равель. Це дві єврейські мелодії, дві жалобні пісні, які композитор використовує із мінімальним супроводом, декламаційним (близьким до речитативу) характером мелодики й довгими мелізмами.
Існує декілька варіантів Равелевої молитви. Прем’єра однієї з перших версій відбулася у червні 1914 року у виконанні Альвіни Альві (яка виступила замовницею) у супроводі фортепіано (виконував автор). Пізніше – у 1919-1920 роках – Равель оркестрував свій «Кадиш». У нинішньому концерті Кадиш Равеля прозвучить у версії для віолончелі, фортепіано та струнних.
Джерело: https://lb.ua/culture/2023/08/30/572568_natsionalna_filarmoniya_ukraini.htmllb.ua
Уперше українська опера «Запорожець за Дунаєм» в афіші Європейського театру. З нагоди Дня Незалежності України Вроцлавська опера разом з українськими артистами представила виставу «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського у постановці Йоланти Денейко та Олени Савчук. До вистави залучили діток, які тимчасово знайшли притулок у Польщі через війну, яку розв’язала рф.
«Саме ці діти сьогодні є послами української культури в той час, коли їхня Батьківщина бореться за свободу», — сказав директор Оперного театру Томаш Янчак, звертаючись до гостей.
«Артемовський і його «Запорожець» досі актуальний, навіть пронизливо-реальний і зворушливий. Таким «Запоріжжям» для багатьох українців стали польські будинки. Вони шукають контакту зі своєю культурою, традиціями та мовою. Музика є клеєм цих світів. Завдяки цьому польський глядач може пізнати українську чутливість, а українцям це нагадує про дім, за яким вони так сумують. Мистецтво виступає тут як засіб, який об’єднує, інтегрує та дарує емоції, які часто неможливо передати словами», — поділився артистичний директор Міхал Знанецький.
Фонд Марії Дідковської «Відкрита музика міста» став партнером прем’єри та допоміг з оцифруванням партитури, котра тепер має сучасний вигляд. А це — важливий крок, без якого українські твори не могли звучати на європейській сцені.
Для глядачів також підготувала відеозвернення перша леді України Олена Зеленська. А оркестр грав під батутою диригента Андрія Савчука.
«Для того щоб іноземні оркестри могли виконувати українські твори, потрібно мати оцифровані партитури, яких, на жаль, у нас немає… Якщо точніше, не було, адже за справу взялася команда фонду «Відкрита музика міста». Ми хочемо зберегти музичний спадок і культурний зв’язок поколінь. Оцифрована партитура «Запорожця за Дунаєм» — це наша маленька перемога», — поділилася засновниця фонду «Відкрита музика міста» Марія Дідковська.
Почесний патронат над виставою «Запорожець за Дунаєм», яка відбулася 24 серпня, узяв пан Василь Зварич — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща.
Джерело: jetsetter.ua
У серпні відбувся ІІ Двотуровий Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтв «Харків – місто-герой 2023».
Організаторами виступили Міністерство культури та інформаційної політики України, Харківська державна академія культури та благодійний фонд підтримки талановитих дітей та молоді «Жар-птиця», президентом якого є Заслужена артистка України Людмила Кудрич.
Головною метою фестивалю-конкурсу було сприяння становленню та розвитку національної культури і духовності дітей та молоді, а також допомога у зборі коштів для потреб Збройних сил України східного напрямку.
Учениця фортепіанного відділу Кам’янської мистецької школи № 2 Марія Паліївець отримала диплом лауреата І ступеня в номінації «Інструментальний жанр. Фортепіано», ІІІ вікова категорія (11-13 років). Подякою відзначена і викладач лауреатки Ксенія Зубриліна.
Вітаємо юну зірочку та її викладача з блискучою перемогою!
Джерело: mis.dp.ua
Цього вересня Львівська національна філармонія запрошує на ряд оркестрових концертів! Унікальні твори української та світової музики, грандіозне звучання оркестру та майстерна гра солістів — усе це чекає слухачів у філармонії.
1 вересня «Дворжак. Брух»
Під орудою відомого диригента Богдана Дашака у виконанні Академічного симфонічного оркестру філармонії прозвучать шедеври романтичної класики, твори Антоніна Дворжака та Макса Бруха.
Одна вершин творчості чеського генія Дворжака — це симфонія № 8, сповнена світлих почуттів, піднесеного спокою, трепетного поривання. Однак вона не позбавлена моментів драматизму, що втаємничує слухача у всесвіт глибоких особистісних переживань ліричного героя.
Нова сторінка в концертному репертуарі для двох фортепіано з оркестром, твір Макса Бруха, автора, який досить пізно визнав фортепіано як гідного суперника оркестру. Перу Бруха належить віртуозний, урочистий, але й філософський задум, який цього вечора якнайкраще втілять Оксана Рапіта та Мирослав Драган, відомі солісти філармонії.
8 вересня «Між епох: Респігі, Бібік, Брамс»
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії підготував програму з шедеврів світової та української музичної класики. Так всі дороги цього концерту спершу вестимуть до Риму, де багатство мальовничих картин природи буде лунати через музику італійця Отторіно Респігі. А далі — фантастичний Фортепіанний концерт Валентина Бібіка, особливої постаті ХХ століття для нашого мистецтва. Ця музика вкрай рідко звучить на українських сценах, цього року буде озвучена відомим солістом Олегом Безбородьком. Також запрошуємо почути знамениту романтичну Симфонію № 3 Йоганнеса Брамса у виконанні Академічного симфонічного оркестру під орудою знаного диригента Віктора Плоскіни. У назві концерту «Між епох» відбилось бажання як провести паралелі між цими творами, так і показати різноманіття симфонічної музики, яку не обов’язково знати достеменно, щоб її розуміти: і у цій універсальності її особлива краса.
9 вересня «Народження»
Відкриття 25-й ювілейного сезону симфонічного оркестру INSO-Львів вечором героїчних симфоній. Колись нас надихали сміливі мрії та музичні експерименти. Та сьогодні ми черпаємо силу від неабиякого героїзму, який щодня демонструють українські захисники й захисниці на фронті.
На їхню честь у виконанні академічного симфонічного оркестру INSO-Львів під батутою Пола Манна (Велика Британія) прозвучать одразу дві «Героїчні» симфонії: обидві відверті, знакові, видатні.
Музика, що руйнує будь-які стіни. Енергія, що циркулює між минулим і сучасністю.
12 вересня «Пори року. Вівальді, Алмаші, П’яццолла»
До Львівської філармонії з особливим проєктом завітає Національний ансамбль солістів «Київська камерата» — оркестр, де кожен музикант є віртуозом та сольним виконавцем! «Київська камерата» святкує 30-річчя діяльності як незалежного колективу та дає низку концертів з присвятою багатолітньому наставнику та творчому керівнику Валерію Матюхіну.
Повертаючись із гастролей з Німеччини, оркестр зіграє програму з музикою Антоніо Вівальді, Астора П’яццолли та сучасного композитора, а також соліста «Київської камерати» — Золтана Алмаші. «Пори року в Буенос-Айресі» П’яццолли — це звернення до традиції, започаткованої Вівальді, та чуттєвості танцю Південної Америки.
Композитор Золтан Алмаші черпав натхнення для написання свого циклу в музиці і Вівальді, і П’яццолли. Яскраві музичні образи, насичення натуралістичними ідеями — так проглядає українська природа крізь музичне полотно. Автор дає поетичні назви до кожної та звертається до барокового жанру Concerto grosso, створюючи «Пори року» для скрипки та камерного оркестру. Календарний рік для кожного композитора починається з різних пір: для Вівальді, без сумніву, це весна. В чуттєвій мелодиці П’яццолли «Пори року» беруть свій початок зі спекотного літа в аргентинській столиці. Натомість для Золтана Алмаші початок року пов’язаний із річним календарем та першим місяцем в ньому.
14 вересня. «Ювілей Віктора Камінського»
Цього року свій 70-й ювілей святкує український композитор, львів'янин Віктор Камінський. Він надзвичайно різний у своїй творчості — від пісень, які ставали улюбленими хітами до масштабних симфонічних полотен. Його музика — це органічний сплав національно орієнтований на фольклорній інтонації з модерними гармоніями та тембральними ефектами. В програмі прозвучать знакові твори Віктора Камінського у виконанні Академічного камерного оркестру «Віртуозів Львова» та солістів — Софії Соловій, Оксани Рапіти, Олени Мацелюх та Катерини Шалайської.
24 вересня «Музичний світ Мирослава Скорика»
Львівський камерний оркестр «Академія» знають як колектив з вічно молодою душею, перший камерний оркестр в Україні, який було створено студентами та готовими їх підтримати професорами.
Безсмертним вогником душі оркестру стала музика Мирослава Скорика, з неї виростав репертуар колективу, який окрім класичних творів включав оригінальні танцювальні та джазові обробки та водночас акцентував на високій майстерності оркестрантів.
Започатковані Мирославом Михайловичем традиції продовжили керівник та диригент оркестру Ігор Пилатюк та художній керівник та концертмейстер — Артур Микитка, музика ж композитора стала невіддільною частиною репертуару «Академії». Концерт присвячено 85-річчю від дня композитора.
Твори, які прозвучать в програмі розкривають різні та контрастні грані таланту Мирослава Скорика: тужливі та драматичні, жартівливі та екстравагантні, відчайдушні та нестримні у своїй щирості.
10 вересня «Планета Добрих нот»
Львівська Національна філармонія запрошує на новий цикл концертів для найменших відвідувачів від проєкту «Family concerts». «Автостопом по музичній галактиці» — це цикл інтерактивних музичних пригод Дзень-Бума та його друзів по музичній галактиці. Вони не тільки познайомлять вас з усіма музичними інструментами симфонічного оркестру, але і створять приємні спогади на все життя. Першою зупинкою мандрівки стане Планета Добрих нот.
Протягом 10 концертів разом із Дзень-Бумом юні слухачі побувають на дивовижних планетах музичної галактики, де зможуть познайомитися з їхніми мешканцями та особливостями кожної з планет. Також кожен перед кожним концертом, об 11:00 на маленьких слухачів чекатимуть веселі інтерактиви з унікальним музичним реквізитом від Центру музичного розвитку «TEMPO»
Джерело: wz.lviv.ua
У Львівському органному залі у вересні 2023 року заплановано 40 подій. Серед них – концерт музикантів з Литви, дві екскурсії, сольні виступи запрошених органістів з різних куточків України, нові програми від хору «Гомін», Луганського симфонічного оркестру та солістів Органного, а ще – концерти при свічках, джаз у виконанні симфонічного оркестру, інтерактивна дитяча подія та органний концерт для всієї сімʼї.
Про це повідомляє пресслужба Львівського органного залу.
Першою запрошеною виконавицею вересня в Органному стане органістка з Хмельницького Наталія Молдован, яка 2 числа привезе програму «Німецька органна музика».
7 вересня відбудеться «Концерт скрипкових сонат», де український скрипаль з Нідерландів Юрій Шундяк та піаністка з Одеси Олександра Грінченко виконають музику Віктора Косенка, Валентина Сильвестрова та твори інших європейських композиторів, написані під час Другої світової війни.
9 вересня звучатиме «Європейська органна музика» у виконанні Ольги Чундак з Ужгорода.
12 вересня відбудеться особливий концерт «Квіти і порох: Литва-Україна». Дует литовського піаніста Дарюса Мажинтаса та української солістки Надії Адамчук доповнить відеоінсталяція від литовських колег. Дарюс Мажинтас відомий своєю підтримкою України в часи російської агресії, зокрема піаніст одним з перших приїхав у деокуповани Ірпінь і влаштував там концерт просто неба.
Подія відбувається за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні та Почесного консульства Литовської Республіки у Львові.
28 вересня музику Баха виконає органістка з Києва Валерія Балаховська.
Череду симфонічних концертів в Органному залі розпочне 6 вересня «Блискуча класика» від Академічного симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії під дириґуванням Івана Остаповича. 17 вересня вони виконають найкрасивіші частини з симфоній Густава Малера на концерті «Малер Гала». А 21 вересня під дириґуванням Любомира Ліщука звучатиме «Джазовий симфонічний концерт». Завершить симфонічний марафон велике святкування 80-річчя Луганської обласної філармонії. Урочисті концерти зі святковою програмою та запрошеними музикантами (зокрема, дириґуватиме цього вечора Курт Шмід – головний почесний дириґент оркестру з 2002 року) відбудуться 30 вересня та 1 жовтня.
Хор «Гомін» під диригуванням Вадима Яценка презентує нову програму «Francis Poulenc. Голоси» з творів французького композитора. Премʼєра відбудеться 23 вересня, повтор програми – 27 вересня.
9 вересня у виконанні «Гомону» звучатиме вже знайома слухачам, але надзвичайно красива програма «Звуки ангелів» зі найкрасивіших та найпроникливіших зразків сучасної хорової музики.
Для найменших слухачів Львівський органний зал підготував оновлений інтерактивний концерт «Граємо». 23 вересня кожен з відвідувачів зможе відчути себе музикантом та познайомитися з класикою через гру. 30 вересня відбудеться органний концерт для всієї сімʼї «Карнавал тварин». У ці дні на сцені – органістки Ольга Стрілецька та Світлана Позднишева.
Кілька місяців тому Органний зал започаткував екскурсії, відвідувачів яких знайомлять з історією залу, тим, як влаштований орган та як працює культурна установа. У вересні такі екскурсії відбудуться 2 та 9 числа. Остання буде проходити в рамках Днів європейської спадщини у Львові, вхід на них буде вільний за умови реєстрації.
Також нагадуємо, що в Органному залі діє Квиток підтримки – спеціальна пропозиція для людей, які постраждали від російсько-української війни. Більше про нього можна дізнатися, подзвонивши на рецепцію.
Підготував Володимир Піняжко
Джерело: leopolis.news
Видатний український баритон створив на оперній сцені понад 30 різнопланових образів, зачарувавши назавжди світову публіку своїм неповторним тембром та бездоганною вокальною технікою.
Сьогодні, 28 серпня виповнюється 80 років з Дня народження видатного українського співака, оксамитового баритона Романа Майбороди (1943-2018), який полишив яскравий і незабутній слід в історії українського оперного мистецтва.
Роман Майборода народився у селі Кирияківка на Полтавщині в родині відомого українського композитора Георгія Майбороди, автора опер «Тарас Шевченка», «Ярослав Мудрий» та «Мілана». Його дядько Платон Майборода також був не менш успішним композитором-піснярем, автором пісень: «Про Рушник», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» та інших.
Зростаючи у музичному середовищі, хлопець також вирішив пов’язати долю з мистецтвом, ставши оперним співаком.
Видатний оперний співак та професор консерваторії Роман Майборода. Фото з архіву Національної опери України
За спогадами Романа Майбороди, його знамениті батько й дядько бачили в ньому чудовий потенціал для диригента, але аж ніяк не співака. А до його занять співами імениті родичі спочатку ставилися досить скептично.
«Краще хороший диригент, ніж поганий співак», — вважав його батько.
Спершу хлопець погодився, вступивши до музичного училища на диригентський факультет, однак все одно хотів лише співати, однак до консерваторії нащадка відомих митців не взяли.
— Ну, як я не поступив до консерваторії? Перший рік — не поступив. Другий рік — не поступив. Продивлявся по п’ять раз списки абітурієнтів — нема прізвища. А потім уже прийшла реальність, що мене немає. Другий рік, третій, і на четвертий рік, тільки підготувавшись як слід, тоді вже я став студентом Київської консерваторії, де навчався в класі Тетяни Михайлової, — згадував в одному з інтерв’ю Роман Майборода.
Завдяки щоденній та наполегливій праці, співакові вдалося не лише досконально опанувати секрети оперного мистецтва, але й стати переможцем декількох престижних вокальних конкурсів, серед яких: всесоюзний конкурс вокалістів імені Глинки у Вільнюсі (1971, II премія), Міжнародний конкурс у Тулузі (1974, III премія), гран-прі та золота медаль Міжнародного конкурсу молодих оперних співаків (Софія, 1976).
З 1971 — 2012 року Роман Майборода був провідним солістом Національного театру опери та балету імені Тараса Шевченка.
У доробку митця — понад тридцять партій, які за своєю емоційною напругою і технічною складністю є вершинами вокально-сценічного мистецтва: Барон Скарпіа, Марсель в операх «Тоска» і «Богема» Дж. Пуччіні, найскладніші та найдраматичніші партії вердіївського репертуару: Ріголетто, Набукко, Амонасро, Ренато, Симон, Яго, Ді Луна, Жорж Жермон в київських та іноземних постановках опер «Ріголетто», «Набукко», «Аїда», «Бал-маскарад», «Симон Бокканегра», «Отелло», «Трубадур», «Травіата»; Мазепа, Євгеній Онєгін, Князь Ігор, Дон Жуан в однойменних операх П. Чайковського, О. Бородіна, В., А. Моцарта та інші.
З Людмилою Юрченко (Фенена) у виставі «Набукко» Джузеппе Верді
Також Роман Майборода вважався одним з найяскравіших виконавців-інтерпретаторів української класичної й сучасної оперної музики, зокрема творів його батька, композитора Георгія Майбороди. Серед виконаних ним партій — Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Максим, Мартин, Гаральд («Арсенал», «Милана», «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди), Омар («Купало» А. Вахнянина). У концертному репертуарі мав безліч українських народних пісень, солоспівів, романсів, творів сучасних українських композиторів, зокрема, рідного дядька Платона Майбороди.
Навіть вже в роки роботи у театрі, коли співак виконував найскладніші партії баритонового репертуару, підкорити серце батька вдалося не одразу.
«Я був в поїздці з Георгієм Майбородою. Були його авторські концерти, і мені прийшлось співати арію Максима з опери „Арсенал“. І він сказав: знаєш, Романе, а може, будуть люди. І оце по цій фразі я зрозумів, що він погодився», — розповідав співак.
Степан Фіцич та Роман Майборода у виставі «Тарас Бульба»
Роман Майборода розповів, що ці слова значили для нього дуже багато, адже батько був завжди суворий у своїх оцінках. Взагалі ніколи не говорив «добре». або «дуже добре». Найвища похвала: «Нічого, нічого…».
Роман Майборода успішно виступав не лише на сцені рідного театру, але й за кордоном, здобувши славу «вердіївського баритона».
З великим успіхом співак виступав на сценах театрів у Ризі, Таллінні та Варшаві, а у сезон 2000—2001 років був запрошений у Мадридську Королівську оперу.
У складі колективу, концертних груп, як запрошений соліст гастролював у Франції, Німеччині, Швейцарії, Італії, Іспанії, Канаді, Японії, Греції, Чехії, Латвії, Естонії, Польщі та інших країнах.
На думку музикознавців, Роман Георгійович Майборода був яскравим представником українського музичного мистецтва кінця ХХ-початку ХХІ століття, видатний співак, з ім’ям якого пов’язана одна із найзначніших сторінок сучасного оперного мистецтва.
У творчій манері співака поєднано технічну вокальну довершеність і справжню, непідробну природну красу голосу, артистизм і вміння надати кожному своєму герою психологічної правдивості.
За визначні здобутки у мистецтві, співак отримав почесне звання народного артиста України (1989) та став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка (2002).
Людмила Монастирська та Роман Майборода у виставі «Аїда», Київ 2011 рік.
У 2012 році співак вирішив завершити вокальну кар’єру, повністю сконцентрувавшись на викладацькій роботі в Національній музичній академії України.
«Не хочу боротися з часом. Ліпше піти зі сцени за рік раніше, ніж на годину пізніше», — вважав Роман Майборода,
Роботі з ним завдячують своїми успіхами багато провідних майстрів сучасного українського вокального мистецтва. Його студенти з гордістю називають себе учнями Романа Майбороди, співака, який полишив яскравий і незабутній слід в історії українського музичного мистецтва.
Корифей столичної оперної сцени раптово пішов з життя 4 вересня 2018 році на 76 році життя.
Лариса Тарасенко, мистецтвознавиця, архіваріуска та дослідниця Національної опери України згадує співака:
«На початку вересня вже мине 5 років, як Роман Георгійович залишив цей світ. Його прекрасний голос завжди зачаровував, а в численних записах продовжує чарувати своєю силою і красою, внутрішньою наповненістю і неповторною тембральністю. Кожен його виступ, кожна роль визначалася довершеність музичного виконання, а також великим талантом та поетичною натхненністю…».
Тетяна АСАДЧЕВА
Джерело: vechirniy.kyiv.ua
Чернівецька обласна філармонія
1 вересня, 18:30
Квитки - 150 - 250 грн
"Той, хто сьогодні піднесений, завтра буде принижений"
"Того, хто сьогодні прибуває внизу, фортуна завтра піднесе до вершин"
"Пані Фортуна обертає колесо швидше, ніж вітряк"
Костюмована постановка, хореографія та відеопроекція.
Одне з найбільш спірних класичних творів 20-го століття - симфонічна кантата для хору, солістів та оркестру "Carmina Burana". З моменту прем'єри і до цього дня можна зустріти діаметрально протилежні думки як про твір, так і про його автора. Але все протиріччя відповідають духу епохи: 1937 року, нацизм у Німеччині, єврейське коріння композитора ... Не інакше як сама доля, або Фортуна, розпорядилася тут жеребом.
Свій найзнаменитіший твір німецький композитор написав на власне лібрето за матеріалами рідкісної збірки середньовічної поезії скальдів і ченців початку XIV століття, неповна назва якого на традиційній латині Carmina Burana перекладається як "Пісні Боєрна".
Виконавці:
Академічний симфонічний оркестр
Художній керівник та головний диригент – заслужений діяч мистецтв
України – Йосип Созанський
Академічний камерний хор "Чернівці"
Художній керівник – Заслужена діячка мистецтв України Надія Селезньова
Хормейстер - Євгеній Гнатчук
Хор Заслуженого академічного буковинського ансамблю пісні і танцю ім. А. Кушніренка.
Художній керівник - Народний артист України Ярослав Солтис.
Хормейстер – Сергій Мунтян.
Балетна група Заслуженого академічного буковинського ансамблю пісні і танцю ім. А. Кушніренка.
Балетмейстер-постановник – Заслужений артист України Леонід Сидорчук.
Дитячий вокальний ансамбль
Солісти:
Аріан Бузенко
Лауреатка обласної мистецької премії імені Сіді Таль Богдана Зайцева-Чебан
Заслужений артист України Володимир Фісюк
Режисер – Тетяна Воронова
Диригент – Йосип Созанський
Художній керівник проекту – Руслана Косар
Живий звук.
