200 років тому:

10.10(28.09).1825 – у Санкт-Петербурзі помер Дмитро Бортнянський, композитор, співак, диригент, педагог, реформатор духовної музики. Рід походив із с. Бортне на Лемківщині – батько Стефан Шкурат переїхав до Глухова став міщанином та змінив прізвище на Бортнянський, згодом обраний сотником Ніжинського полку. З шести років навчався у Глухівській співацькій школі, яка готувала співаків для придворної хорової капели в Петербурзі. У 7-річному віці (1758) за винятковий голос забраний до Петербурга, де навчався в директора хорової капели Марка Полторацького, італійського композитора Бальдассаре Ґалуппі та інших знаних музикантів. Крім того паралельно навчався в Кадетському корпусі. Невдовзі досягнув настільки високого виконавського рівня, що Ґалуппі дозволив 11-річному хлопчаку виступати на сцені в жіночих ролях, через два роки в опері Раупаха «Алцеста» виконати головну чоловічу роль Адмета. За сприяння Ґалуппі у 1769-1779 Бортнянського відпустили з царського двору на навчання в Італії (Венеція, Болонья, Рим, Неаполь). Там, на італійське лібрето, творив опери, які з успіхом ставились у Римі, Венеції та Модені, писав літургійні співи на латинські та німецькі тексти, брав участь у діяльности музичної академії в Болоньї – членами академії могли стати тільки найвидатніші композитори, склавши перед тим вимогливий іспит. Молодий композитор не поспішав повертатись в Московитську імперію, тим більше маючи сумний приклад Березовського, який 1777 доведений до відчаю наклав на себе руки. Проте 1779 від директора Імператорських театрів Івана Єлагіна отримав «переконливу пропозицію», що вже час «возвратиться вам в отечество». По приїзді – капельмейстер придворної капели в Гатчині і Павловську, в якій співали виключно українці, з 1796 і до кінця життя управитель придворної співочої капели, яка також поповнювалась переважно українцями. 1804 обраний почесним членом Петербурзької академії мистецтв, з 1815 – почесний член Філармонічного товариства. Автор понад 100 хорових церковних і світських творів в тому близько 70 концертів, 6 опер, 2 літургій, камерно-інструментальних творів, до трьох десятків окремих літургійних співів. У творах неперевершено поєднував здобутки європейської музики, мелодику українських народних пісень і традиції українського хорового мистецтва. Наприкінці життя готував до друку повне зібрання своїх творів, яке, проте, побачило світ більш як через півстоліття по смерті композитора (1882) у 10 томах за редакції П. Чайковського. Був першим композитором Московитської імперії чиї твори друкувалися як партитури та виконувались на сценах західноєвропейських театрів. Народився у столиці Гетьманщини м. Глухів 1751.

Похований на Смоленському кладовищі. У 1937 більшовики перепрофілювали кладовище на парк, знищивши всі надгробні пам’ятники. У 1953 прах перенесено на Тихвінське кладовище при Олександро-Невській лаврі, проте незрозуміло чи перезахоронено останки саме Бортнянського оскільки могила була сплюндрована ще в кінці 1930-х.

Вияснення істинного значення Бортнянського в історії світового та для розвитку українського й московитського музичного мистецтва вже тривалий час «провокує» численні дослідження й дискусії. Українець, який в дитячому віці з корінням вирваний з рідної землі, який в часи, коли Московія жорстоко і методично знищувала Україну, усе життя творив на полі окупанта, який в царині музичної культури та духовности «розбудовував і зміцнював» ворожу імперію, писав оди для потреб царського двору чи, попри це, хоч дещицею прислужився для рідної культури? Чи взагалі залишився українцем? Чи правомірно музичні критики ще царської, а потім й радянської імперії обізвали його фундатором і «дєдом русской класічєской музикі»? Саме в цьому, щоби з ранніх літ красти найталановитіших українців, переламувати їх у яничар та їхнім розумом і працею розбудовувати власну імперію, полягав сатанинський план упокорення і знищення України. У семирічному віці забрали «в ясир» Бортнянського – віці ще піддатливому для беззастережної асиміляції. Чи з легкою душею погодились на це батьки сьогодні важко судити, але, зрештою, хто тоді запитував про такий «дріб’язок», коли на кону стояв великий інтерес імперії. Та все ж, хоч ще дитиною вихоплений з рідного дому, і на чужині, він продовжував зростати в українському середовищі. Його вчителем і наставником у чужому Петербурзі був українець М. Полторацький, петербурзька придворна хорова капела набиралась переважно з українців, в холодній північній столиці була чимала українська діаспора, в подальшому через усе життя емігранта в професійних музичних колах працював також в більшості з українцями, але найпевнішим свідченням його національної формації є велетенська кількість у творах українських пісенних мотивів на всіх етапах творчости. Свого часу історик мистецтва Дмитро Антонович зазначив, що для московитського церковного співу значення творчості Бортнянського швидше негативне, бо спричинило повний занепад і так не надто розвиненої автохтонної пісенної культури, в той час як для українського мистецтва це було великим кроком вперед. Українські хори, окремі співаки, композитори, зокрема М. Березовський, А. Ведель і врешті Бортнянський повністю «вичистили» церковний спів Московії від місцевої московитської народної музичної традиції, фактично знищили автентичність московської духовної музики, натомість нав’язавши в їхніх церквах та монастирях «київський спів» та українську традицію партесного концерту. Десь на підсвідомому рівні московити відчули цю «духовну українську диверсію» і після смерти композитора наступає деякий період забуття «дєда русской класічєской музикі». Ба більше «отєц русской музикі» Михайло Глінка роздратовано написав: «Что такое Бортнянский? Сахар Медович Патокин – довольно!» і зарахував його в епігони італійської моди. Важко сказати, що керувало «отцом» в оцінці «дєда» – заздрість чи злоба на «хохла», проте незаперечним є той факт, що вплив Бортнянського на московитських композиторів проявився на кілька поколінь вперед в тому числі й на самого Глінку. Але не менший формаційний чин (позитивний) справив Бортнянський і на творчість українських композиторів М. Лисенка, К. Стеценка, М. Вербицького, М. Леонтовича, М. Дремлюги, Л. Ревуцького, К. Домінчена. Б. Лятошинського та інших. На визначальному впливі Бортнянського на розвиток сучасної української музичної культури ще в середині 1920-х наголосив музикознавець і композитор С. Людкевич, зазначивши, що «немає йому рівних у нас, а може і в Европі» та закликав українських музикантів розвивати традиції, закладені Бортнянським, шукати в його творчости основи нашого відродження.

«Твори Бортнянського позначені рідкісною майстерністю в поводженні з хоровими масами, дивовижним поєднанням відтінків, повнозвучністю гармонії і, що дивно, надзвичайно вільним розташуванням голосів, чудовою зневагою всіх правил, перед якими схилялися як попередники, так і сучасники Бортнянського, і особливо італійці, чиїм учнем його вважали… У цій гармонічній тканині чулися такі переплетення голосів, які уявлялися чимось неймовірним; чулися зітхання та якісь невимовно ніжні звуки… час од часу лунали інтонації, що за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце й перервати стиснуте дихання у грудях… Здавалося, що це хор ангелів, що підіймається від землі до небес і поступово зникає в царстві Божому». Гектор Берліоз (1803–1869), визначний французький композитор.

Джерело: ukrpohliad.org

10 жовтня у приміщенні Полтавського академічного симфонічного оркестру відбувся спеціальний захід до Дня ментального здоров’я. Подія пройшла в межах Всеукраїнської програми «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, яка спрямована на підтримку ментального здоров’я українців.

Модератором зустрічі виступила Юлія Ющенко. Музичну атмосферу для учасників створили скрипаль Дмитро Голобородов та камерний квартет у складі Юлії Сисенко, Марини Погорілої, Євгенії Мороз та Єлизавети Лазарєвої.

Подія стала частиною Національної галереї сили теплих дій «Дотики підтримки». Цей проєкт нагадує, що «бути поруч – це вже багато», підкреслюючи важливість взаємної підтримки та уваги до емоційного стану в умовах сьогодення.

Джерело: np.pl.ua

Львівську національну оперу, яка стала згодом стала одним із найвідоміших символів міста відкрили 4 жовтня 1900 року. Сьогодні театр відзначає ювілей у компанії почесних гостей та з гордістю за свою культурну спадщину. З нагоди 125-річчя в Львівській опері відбулись урочистості, де державними нагородами відзначили працівників театру
На святкуванні побувала журналістка Еспресо Ірина Давосир.

Будівлю Львівської опери звели на перетині ХІХ–ХХ століть за проєктом архітектора Зигмунд Горголевський. Урочисте відкриття відбулося 4 жовтня 1900 року прем’єрою опери "Янек" польського композитора Владислав Желенський. На сцені виступав всесвітньо відомий український співак Олександр Мишуга.

Як розповів гендиректор театру Василь Вовкун, попри повномасштабну війну, театр залишається активним культурним центром країни: лише за останні два роки колектив представив 12 премʼєр, дав понад 600 оперних і балетних вистав, які відвідали понад 350 тисяч глядачів.

"125 років — це справді ювілейна дата з усіх боків: і з державного, і з театрального. Наш театр відкривався як один із перших у Європі, адже тоді ми були частиною Австро-Угорщини. Це був міський театр, який мав технології, яких не мав жоден інший: тут вперше використали електричне освітлення та бетон у фундаменті", — розповів Василь Вовкун.

Він нагадав, що за перше десятиліття театр поставив увесь репертуар Ріхарда Вагнера, і про Львівську оперу знали в усій Європі.

Вовкун також зазначив, що святкування ювілею дещо відтермінували, щоб зустріти почесних гостей, серед яких директор Opera Europa, представник OperaVision та генеральний директор Metropolitan Opera.

За його словами, на платформі OperaVision вже вийшов подкаст про львівський театр опери. Саме на цьому каналі також вперше з’явився український культурний продукт — опера "Коли цвіте папороть" та відбулась пряма трансляція балету Івана Небесного "Тіні забутих предків".

"Ми зустрічаємо цей ювілей гордо, по-львівськи — гонорово. Відчуваємо велику увагу й повагу до себе. Усі вистави відбуваються з аншлагами. Це найкраща ознака того, що ювілей нам вдасться", — підсумував Василь Вовкун.

Джерело: zahid.espreso.tv

28, 29 та 30 листопада у Києві відбудеться благодійний музичний фестиваль B-Mall Fest 2025. Локацією для події традиційно стане ТРЦ Blockbuster Mall.

Основна мета заходу – зібрати щонайменше 5 000 000 гривень на підтримку збору "Рій помсти" Фонду Сергія Притули. Кошти підуть на забезпечення українських військових ударними FPV-дронами.

Фестиваль збере понад 20 українських та міжнародних артистів, а серед перших анонсованих зірок – Тіна Кароль, MAX BARSKIH, YAKTAK, LATEXFAUNA та Hämatom. Організатори поступово оголошують повний лайн-ап, тож слідкувати за новинами та анонсами можна на сайті: bmallfest.com.

B-Mall Fest 2025 буде проводитися вдруге. Кількість відвідувачів минулого року довела, що людям важливо мати простір, де можна відволіктися, відчути спільність і просто бути присутніми тут і зараз. Цього року фестиваль залишається безкоштовним і, звісно, благодійним, надаючи можливість кожному відвідувачу підтримати наших захисників завдяки донатам, – зазначає CEO B-Mall Fest Юрій Зейкан.

Фестиваль продовжує традицію масштабних благодійних подій у Blockbuster Mall, який вже неодноразово збирав на заходах десятки тисяч гостей і мільйони гривень на підтримку ЗСУ, і цього разу також обіцяє насичену музичну програму з великими розіграшами, фотозонами та благодійними аукціонами.

Де? ТРЦ Blockbuster Mall, просп. Степана Бандери, 36
Коли? 28-30 листопада
Скільки? Вхід вільний (з можливістю задонатити комфортну суму)

Джерело: ucsc.org.ua

У жовтні Національна філармонія України підготувала яскраву музичну програму, у якій поєдналися світова класика, українська сучасність і багатоголосся культур.
Слухачів чекають ювілей «Київських солістів», “Діалог культур” між Україною та Європою, концерти пам’яті, польська музика ХХ століття і традиційне святкування дня народження Ференца Ліста.

Органна та фортепіанна музика
9 жовтня, 19:00 — “Органна музика Баха”
Прозвучать знамениті твори великого Йоганна Себастьяна Баха — від могутньої Токати і фуги ре мінор до витончених хоральних прелюдій.
Виконавці: Ганна Бубнова та Максим Сидоренко.
13 жовтня, 19:00 — Сольний концерт Людмили Марцевич
Народна артистка України представить музику Моцарта, Бетховена та Шопена, об’єднану спільною ідеєю гармонії та людяності.
Симфонічні вечори: від романтизму до сучасності
10 жовтня — Сметана, Дворжак, Сибеліус
Академічний симфонічний оркестр під орудою Теодора Кухара, соліст — Іржі Барт (Чехія).
15 жовтня — Шуберт, Штраус, Родін, Васкс
Оркестр під керівництвом Миколи Дядюри поєднає українську сучасність і європейську класику.
26 жовтня — Ліст, Вагнер, Штраус
Урочиста програма під орудою Володимира Сіренка, піаністи — Артем Ляхович і Аліна Романова.
30-річчя Національного камерного ансамблю «Київські солісти»
12 жовтня, 19:00 — “До 30-річчя Київських солістів”
Ювілейний концерт, присвячений спадщині Богодара Которовича, засновника ансамблю.
Програма охоплює музику від бароко до сучасності — шлях колективу від традицій до експериментів.
“Діалог культур” та польська музика
16 жовтня — “Діалог культур: Україна — Балтія — Скандинавія — Велика Британія”
Виконує Хорова капела ім. П. Чубинського. У програмі — твори Сильвестрова, Ешенвалдса, Дженкінса, Уусберга та інших сучасних композиторів.
Вхід вільний за реєстрацією.
24 жовтня — “Польська музика в Україні”
Під орудою Романа Реваковича прозвучать твори Лютославського, Карловича та Гурецького.
Камерна музика та пам’ять митців
8 жовтня — Дебюссі. Франк. Дютійо.
Французький музичний вечір із творами різних епох.
17 жовтня — “Філармонія Нескорених”
Концерт пам’яті загиблих митців у виконанні камерного оркестру «Ренесанс».
19 жовтня — “Київська камерата” під орудою Ніколоза Рачвелі
Музика Сильвестрова, Канчелі, Брайерса.
Шуберт, Ліст та Станкович
20 жовтня — “Шуберт”
Класична камерна програма у виконанні Марії Віхляєвої, Анастасії Шипак та Дмитра Глущенка.
21 жовтня — “Ференц Ліст”
До дня народження композитора. Солістка — угорська піаністка Клара Вюрц, участь бере Андрій Заходякін.
31 жовтня — “Veritas in Symphonia. Станкович #3”
Київський камерний оркестр під керівництвом Наталії Пономарчук представить камерні симфонії Євгена Станковича.
Для дітей
11 жовтня, 12:00 — “Гра в класику 3+”
Інтерактивна програма з кроликом Філармоном і музикою Вівальді.
26 жовтня, 12:00 — “Бременські музики”
Музична казка для всієї родини за мотивами відомої історії братів Грімм.
Жовтень у філармонії — це зустріч поколінь і культур, де музика стає мовою єднання, пам’яті та натхнення.

Автор: Ірма Шелест

Джерело: life.kyiv.ua

У четвер, 9 жовтня, о 18:30 Рівненська обласна філармонія запрошує на особливий концерт – виконання “Кавової кантати” Йоганна Себастьяна Баха. Захід відбудеться у Мистецькому цоколі філармонії з участю Академічного камерного оркестру та солістів.

“Кавова кантата” – єдиний справді комічний твір великого німецького композитора, створений у Лейпцигу XVIII століття, коли аромат нового напою – кави – підкорював Європу. Це музика з посмішкою: легка, іронічна та дотепна.

У творі батьківська суворість змагається з юнацькою впертістю, а любов до кави перетворюється на символ свободи та радості життя. У ніжних аріях і грайливих дуетах головних персонажів – Шлендріана та його доньки Лізхен – слухачі впізнають маленькі людські пристрасті й звички, без яких світ втрачає барви.

Бах, відомий як майстер глибинної духовної музики, у цій кантаті відкривається з несподіваного боку: як тонкий психолог, жартівник і спостерігач за людськими слабкостями. Організатори обіцяють, що його музика смакуватиме, мов ковток міцної кави – трохи гіркувато, але надзвичайно солодко.
Особливістю вечора стане атмосфера, наближена до кав’ярень XVIII століття, коли європейці вперше відкривали для себе цей напій та збиралися на музичні вечори.

Квитки на концерт можна придбати у касі Органного залу або онлайн на сайті ticketclub.com.ua. Вартість квитка – 300 гривень. Концерт триватиме близько години з невеликою перервою.

Джерело: my.rv.ua

4 жовтня 2025 року Академічний симфонічний оркестр «Філармонія» Чернігівського обласного філармонійного центру під орудою художнього керівника та головного диригента, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Сукача представив слухачам вечір Йозефа Гайдна. За диригентським пультом цього вечора стояв заслужений артист України Андрій Шевчуковський.

У програмі прозвучали три симфонії австрійського класика — №85 сі-бемоль мажор, №82 до мажор та №86 ре мажор. Вибір саме цих творів невипадковий. Це так звані «Паризькі симфонії», написані у 1780-х роках на замовлення масонської ложі “Олімпік. Їхнє звучання особливо актуальне нині, адже музика Гайдна втілює віру в людську стійкість і силу духу, відкриває слухачам відчуття світлого та впорядкованого світу.

Вечір Гайдна у філармонійному центрі став не просто концертом, а подією, що дарує віру в силу мистецтва навіть у найважчі часи. Зал вдячно прийняв кожен твір, а музиканти подарували публіці справжнє відчуття духовної піднесеності.

У часи, коли країна живе в умовах воєнного стану, мистецтво набуває нового сенсу. Своєю грою оркестр відволікає слухачів від тривожних новин, нагадуючи: попри темряву навколо, існує музика, здатна дарувати надію й відчуття внутрішнього спокою.

Джерело: Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

11 жовтня Львівський органний зал презентує концерт “Симфонічний модернізм. Сениця. Шипович”, де вперше у Львові прозвучить музика заборонених в радянські часи модерністів.

Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії під батутою Івана Остаповича виконає Симфонію №1 Павла Сениці та Сюїту з музики до мультфільму “Жук в зоопарку” Костянтина Шиповича.

Павло Сениця – один з перших українських модерністів, якого сучасники називали “найсерйознішим композитором після Лисенка”. Родом із Полтавщини, він більшу частину життя провів у Москві, займався дослідженням фольклору. Його музику не виконували з 1930-х; лише останніми роками його творчість починають повертати на українські сцени. Симфонія №1, яку Сениця написав ще у студентські роки, пролунала лише раз понад сто років тому.

Костянтин Шипович – авангардист, член Спілки композиторів України, автор музики до кіно й мультфільмів, що прагнув передати ритми індустріальної доби. У 1940 році його заарештували за доносом, після звільнення він уже не зміг відновити здоров’я і помер у віці 35 років. Його Сюїта з музики до мультфільму “Жук в зоопарку” (1936) – це живий документ українського модернізму, який довго вважали втраченим; її віднайшов у архівах піаніст і дослідник Тиміш Мельник.

На концерті у Львівському органному залі твори Сениці та Шиповича виконає академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії – один із найстаріших симфонічних колективів України, що понад 80 років формує музичне життя Луганщини. Після релокації до Львова у 2022 році оркестр став активним учасником культурного життя міста, презентуючи українську класику, прем’єри сучасних композиторів і міжнародні колаборації. Диригуватиме Іван Остапович, композитор і культурний менеджер, директор Львівського органного залу.

Програма концерту:
Павло Сениця – Симфонія №1 фа мажор, op.2 №3 (1905–1907)
Костянтин Шипович – Сюїта з музики до мультфільму “Жук в зоопарку” (1936)
Тривалість концерту – близько 1 години.

Джерело: lb.ua

Запорізька обласна філармонія пропонує чудовий вечір релаксу шанувальникам імпресіонізму та сучасної французької класики!

Дев’ятого жовтня – прем’єра вишуканої концертної програми «Французька музика».
Програма прозвучить у виконанні талановитих музикантів –
авторки програми, піаністки Олени Бекетової,
скрипальки Тетяни Гапотченко,
флейтистки Анастасії Косюк
та кларнетиста Микити Новікова.
Прозвучать музичні шедеври Клода Дебюссі, Франсіса Пуленка, Даріуса Мійо, Жака Ібера.
9 жовтня, о 17.00
Не пропустіть нагоду поринути у витончену красу французької музики та відчути всю палітру її звучання!

Джерело: mig.com.ua

Вінничан запрошують 8 жовтня о 19:00 на натхненний і затишний концерт - «Осінній бал».

Про це інформує Вінницька обласна філармонія.

Осінь у філармонії звучить особливо. Її настрій – трохи меланхолійний, але водночас натхненний і затишний – розкриється у музиці Академічного камерного оркестру «Арката». 8 жовтня о 19:00 запрошуємо на концерт «Осінній бал», - читаємо у повідомленні.

У програмі прозвучать:

прем’єри двох танцювальних сюїт – «Українська сюїта» Квінсі Портера та мініатюрна сюїта Армстронга Гіббса.
концертна класика Йогана Себастьяна Баха
ніжна «Пісня таємничого саду»
щемна лірика Астора П’яццоли
Особливою окрасою стане виступ юної піаністки, учениці ДМШ №1 Соломії Петрик, яка разом з «Аркатою» виконає Концерт №1 фа мінор Баха.

«Осінній бал» – це запрошення зануритись у світ краси, де кожна нота нагадує про багатство й тепло осені, – зауважують у Вінницькій обласній філармонії.

Джерело: vitatv.com.ua