Потужний, емоційний та суто український симфонічний вечір від Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії (диригент Володимир Сивохіп) та Йожефа Ерміня (фортепіано) відбувся 26 січня.

Два велети української музики ХХ століття постали у цій програмі: драматичний, ефектний симфоніст Борис Лятошинський та елегантний, колоритний шанувальник фольклору Микола Колесса.

Особливо прикметно, що Микола Філаретович був одним із засновників симфонічного оркестру Львівської філармонії, а також диригентом Львівського театру опери та балету, працював художнім керівником і диригентом хорової капели «Трембіта».

MozArt BirthDay

27 та 28 січня Львівська національна філармонія підготувала серію концертів, присвячених музиці знаменитого віденського класика. Цього разу слухачі мали нагоду насолодитись віртуозними композиціями митця у виконанні відомого Струнного квартету «Фенікс». До нього долучилися Сергій Чубріков та Олександр Холодюк – музиканти, що зіграли на духових інструментах кращі зразки творчості вічно молодого митця.

А також святкували уродини Моцарта разом із музикантами Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» філармонії, під батутою Тараса Вергуна. У виконанні оркестру та солістів: Степана Сивохіпа, Михайла Сосновського та Іванни Гетто прозвучали наповнені світлом та легкістю твори композитора.

28 січня також пройшов черговий концерт з циклу «Автостопом по музичній галактиці» – це серія інтерактивних музичних пригод Дзень-Бума та його друзів по музичній галактиці. Юні слухачі приходять до філармонії, щоб потрапили у дивовижну атмосферу планет музичної галактики, де можуть познайомитися з їхніми мешканцями та особливостями кожної з планет. Щоразу перед кожним концертом, об 11:00 на маленьких слухачів чекатимуть веселі інтерактиви з унікальним музичним реквізитом від Центру музичного розвитку «TEMPO», а знайомить дітей та їхніх батьків з музикою — Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії та диригент Сергій Хоровець.

Джерело: leopolis.news

27 січня у Чернігівському обласному філармонійному центрі відбулася нова програма духового оркестру на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Ткачуком. «З музикою – в майбутнє України».

Оркестр виконав відомі й популярні композиції українських і зарубіжних авторів – Володимира Івасюка, Тоні Роніса, Ігоря Поклада, Карла Дженкінса, Миколи Лисенка, Гленна Міллера, Степана Єднака, Ісаака Альбеніса.

Прозвучали й авторські твори художнього керівника та головного диригента оркестру Анатолія Ткачука – «Фантазія на теми українських пісень», «Дитячий світ», «Ми діти твої, Україно!»

«Людство залежне від музики стільки, скільки існує: вона як духовне світло, що проникає в нас та створює своєрідну магію, – зазначають музиканти колективу. – Сьогодні, під час війни, ця магія музики потрібна абсолютно всім».

Також у програмі «З музикою – в майбутнє України» взяли участь солісти філармонійного центру заслужений артист України Сергій Сулімовський, Яна Сидоренко, Андрій Рекун. Провів програму Сергій Сидоренко.

За інформацією прес-центру Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

Відбувся концерт Полтавського академічного симфонічного оркестру для дитячої аудиторії «Казковий світ Діснею».
Джерело: Полтавська ОВА.

За диригентським пультом – диригент Єлізар Пащенко. Ведуча – Аліна Синяговська.

У виконанні симфонічного оркестру відбулася захоплива музична подорож у світ відомих та улюблених мультфільмів Walt Disney Company у супроводі цікавих відеороликів.

Джерело: np.pl.ua

Два велети української музики ХХ століття постануть у цій програмі: драматичний та ефектний симфоніст, фундатор українського модернізму Лятошинський, а також елегантний, колоритний шанувальник фольклору, засновник української диригентської школи Колесса.

Це символічна подія для світу високої музики. Вона відбудеться 26 січня о 19:00 год у Львові.

Як видатний музикант, Колесса проявив себе не лише в композиторстві. Митець постійно виступав і в якості диригента: сучасники запам’ятали його, як талановитого інтерпретатора музики різних стилів і жанрів. Микола Філаретович був одним із засновників симфонічного оркестру Львівської філармонії, а також диригентом Львівського театру опери та балету, працював художнім керівником і диригентом хорової капели “Трембіта”.

Цього вечора його музика повернеться у рідний зал та стане окрасою симфонічної програми від Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою Володимира Сивохіпа.

На першому курсі я був учасником симфонічного оркестру консерваторії, і в нас була обов’язково дисципліна, ми грали зі студентами, а Микола Філаретович мав своїх студентів і показував, як потрібно диригувати. Це було незабутньо, як він вибігав на пульт. Родзинкою його диригування були дві симфонії – симфонія Дворжака "З Нового світу" і Третя симфонія Бетховена, – про композитора ділиться спогадами Біщко Юрій, скрипаль оркестру.

Микола Філаретович прожив більше як 100 років, тобто все XX століття. Він мав про що згадати і мав про що говорити.

Коли я вже був у складі симфонічного оркестру філармонії, і я пам’ятаю як Колесса диригував Другу Симфонію свою – він вже старенький був. Це був, напевно, 1985/86 рік і мав проблеми з руками. Але дуже весело й цікаво було за ним спостерігати. Він картини такі малював в тій симфонії… Незабутню картину я пам’ятаю, про скерцо третьої частини. Там є така собі гумористична картина: “Я собі так то малював, що гуцул зайшов собі в корчму, трошки випив і хотів потанцювати, але забагато випив і впав, і не може встати – і раз впав, і другий раз впав, і третій…Ото така картина, я б хотів, аби ви то все показали в оркестрі, відзначили як це може бути…, – розповів він.

Квитки можна придбати за посиланням: https://soldout.ua/booking/1331-liatoshynskyj-kolessa

Джерело: maximum.fm

Володимир Івасюк – видатний український композитор, поет та співак, чиї пісні стали справжніми класиками української музичної культури. Він мав неймовірний талант, що проявився у його творчості, наповненій глибиною почуттів, емоційною силою та красою виразу. Що саме робить пісні Володимира Івасюка такими вражаючими? У цій статті ми розглянемо декілька ключових чинників, що роблять його творчість неперевершеною.

1. Глибокий зміст та емоційна сила
Першим і, можливо, найважливішим фактором, який робить пісні Володимира Івасюка вражаючими, є їхній глибокий зміст. В кожній пісні він розкриває складні емоції, пов’язані з любов’ю, тугою, розчаруванням та надією. Тексти його пісень будуються на реальних життєвих ситуаціях та проблемах, що додає їм ще більшу емоційну силу та автентичність.

Крім того, Володимир Івасюк майстерно використовував музику, щоб підкреслити емоційний навантаження його пісень. Кожна нота та мелодія передають силу слова та посилюють вплив, який вони мають на слухача. Його музика нерідко встигає до самої душі, залишаючи незабутнє враження.

1.1 Підсвідоме сприйняття
Одним з особливих аспектів творчості Володимира Івасюка є його вміння створювати музику та тексти, які впливають на підсвідомий рівень сприйняття. Він використовує ритмічні та мелодійні прийоми, щоб захопити увагу слухача та створити глибокий емоційний зв’язок.

Це особливо помітно в його піснях, які мають піднесений темп та потужні ритми. Коли слухаєш його творчість, відчуваєш, що музика буквально оживає, заповнюючи кожну клітинку організму ритмом та енергією.

2. Універсальність тем та музичних жанрів
Ще один аспект, який робить пісні Володимира Івасюка вражаючими, – це їхня універсальність. Він вдало поєднує різні жанри музики, від популярної до фольклорної, створюючи твори, які здатні сподобатися слухачам різного віку та музичного смаку.

Також варто відзначити, що тематика пісень Володимира Івасюка є універсальною та актуальною навіть у сучасному світі. Вони стосуються таких важливих питань, як любов, мир, свобода, які є важливими для кожної людини, незалежно від часу та місця.

2.1 Вплив на покоління
Творчість Володимира Івасюка мала великий вплив на покоління західної України, а також на людей по всій країні. Його пісні стали гімном багатьох романтиків та тих, хто вірили у справжнє значення музики. Вони надихали на подолання труднощів, викликали почуття національної самосвідомості та показували, що краса та мистецтво можуть подолати будь-які кордони.

Саме завдяки своїй талантливості та незламній волі, Володимир Івасюк став символом національного відродження. Він зумів знайти універсальну мову, яка об’єднала багатьох людей та надала їм силу й надію на краще майбутнє.

3. Суперечливість та оригінальність
Ще одна риса, що робить творчість Володимира Івасюка вражаючою, – це її суперечливість та оригінальність. Його пісні часто містять складні, несподівані поєднання музичних ідей та сильних емоцій, які знаходяться в протиріччі один з одним.

Така суперечливість робить його творчість цікавою та непередбачуваною. Кожен його твір – це своєрідний шедевр, що знаходиться на кордоні між геніальністю та експериментом. Його пісні завжди відрізнялися від усіх інших, що робить його творчість незабутньою та унікальною.

3.1 Контрастність мелодій
Одним з особливих моментів у творчості Володимира Івасюка є його вміння поєднувати контрастні мелодії. Він використовує яскраві перепади в темпі, динаміці, тональності та інтенсивності звучання, щоб створити особливу атмосферу у своїх піснях.

Це додає його музиці додаткову напругу та емоційну глибину, роблячи її більш енергійною та запальною. Такі контрасти надають пісням Володимира Івасюка неповторного шарму та вражаючої магії, яка зачаровує слухача з перших нот.

Висновок
Пісні Володимира Івасюка вражають своєю глибиною, емоційною силою та унікальністю. Вони мають вразливу частину, яка доторкається до душі кожного слухача, незалежно від його смаку та відвертості до музики. Кожна нота та слово, створене Володимиром Івасюком, несе в собі почуття, емоції та думки і це робить його музику незабутньою.

Джерело: reporter.zp.ua

Відома піаністка, уродженка України Наталія Пасічник додала своє ім’я та бачення до видатного списку майстрів, що звертались до вічного фортепіанного шедевру Йоганна Себастьяна Баха “Добре темперований клавір”.

19 січня вийшов подвійний альбом “Переосмислення “Добре темперованого клавіру”, який став втіленням і підсумком багатьох років творчості піаністки.

“Її інтелектуальний і водночас духовний погляд на це питання, ймовірно, буде саме таким, яким передбачав композитор. Керуючись твердженням Баха про те, що кінцева мета музики – прославляти Бога та омолоджувати дух, Пасічник досліджує перетин божественного натхнення та людського існування. Результат – справжній tour de force сили та чутливості; раціональної прозорості, але з найніжнішим почуттям; припливу сили й могутності, але й безтурботної легкості. Тріумф”, – так характиризує доробок Navona Records, американський музичний лейбл, що випустив платівку.

Альбом складається з двох частин по 48 композицій. Перша частина записана у колаборації із Calmus Ensemble – одним із найуспішніших вокальних колективів Німеччини. Друга частина – виключно фортепіанна інтерпретація Баха.

“Це зовсім новий погляд на дуже відому річ. Я пропоную поціновувачам класичної музики фактично нові твори та нову аранжацію, яка має українське підґрунтя. Адже натхненням для мене була концепція українського музикознавця і композитора Болеслава Яворського”, – розповіла Пасічник.

“Переосмислення “Добре темперованого клавіру” вийшло на усіх основних музичних платформах: Spotify, Amazon Music, Apple Music, YouTube, Deezer, Tidal.

Довідка:

Наталія Пасічник – лауреат кількох міжнародних конкурсів піаністів, працює у Стокгольмі та концертує по всьому світу. Завдяки своїм глибоким інтелектуальним і творчим інтерпретаціям утвердила себе як одна з провідних піаністок Європи. Найбільший шведський журнал класичної музики OPUS magazine двічі (у 2014-му та 2022 роках) включав її до списку найвпливовіших культурних діячів Швеції.

Піаністка присвячує багато енергії розкриттю невідомого українського музичного скарбу для західної аудиторії. Пасічник виступає в Європі, США, Японії та Аргентині з провідними оркестрами, такими як Симфонічний оркестр Шведського радіо, Камерний оркестр Ковент-Гарден, Ельбська філармонія Laeiszhalle Hamburg, Orchester d'Auvergne, Львівський національний філармонічний оркестр, Краківський філармонічний оркестр та Познанський філармонічний оркестр. Піаністка працює з такими диригентами, як Крістофер Гоґвуд, Євгеній Свєтланов, Ар’є ван Бек, Яцек Каспшик, Марек Мос, Б. Томмі Андерссон, Роберт Штелі.

Пасічник має вчені ступені доктора мистецтва та доктора мистецтвознавства.

У 2014 році піаністка заснувала Український інститут у Швеції – платформу для зустрічей шведів та українців, що підвищує обізнаність про значущу спадщину та багате культурне життя України. Організація працює над зміцненням шведсько-українських культурних зв'язків. Значну частину своїх гонорарів Пасічник спрямовує на діяльність Інституту.

VIII Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проєкт», присвячений памʼяті Юлія Мейтуса, урочисто відкрився у великій залі Кропивницького музичного фахового коледжу у понеділок, 22 січня.

Увазі шанувальників музичного мистецтва власну програму «Нехай мої струни лунають» презентували артисти Національного будинку музики. Присвята Юлію Мейтусу, створена до 120-річчя видатного українського композитора, земляка, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, народного артиста України.

Зі щирими словами вітання до учасників фестивалю звернулася заступниця начальника обласної військової адміністрації, депутатка Кропивницької міської ради Катерина Колтунова.

- Організація подібних фестивалів важлива тому, що це забезпечує стабільний розвиток української музичної культури та дозволяє зберегти і поширювати спадщину великих українських композиторів. – наголосила Катерина Колтунова. - Фестивальні сцени стають майданчиком для творчого обміну, стимулюють творчу активність та сприяють підтримці талановитих артистів. Такі ініціативи важливі також для підтримки українського мистецтва загалом та виховання нового покоління музикантів, які продовжуватимуть розкривати красу української класичної музики.

Яскраві емоції та щирі захоплення глядачів викликали вокальні твори Юлія Мейтуса у виконанні заслуженої артистки України, сопрано Іванни Пліш з акомпанементом лауреата міжнародних конкурсів Андрія Васіна. Це ліричні романси на слова Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить», «Розсипає сонце» на слова Володимира Сосюри, зврорушлива драматична балада « Ксеня» на слова Андрія Малишка. Яскравим відкриттям фестивалю стало виконання пʼяти романсів на слова Лесі Українки «Сім струн я торкаю».

Камерно-інструментальні твори Юлія Мейтса - три пʼєси для скрипки і фортепіано: «Поема», «Ноктюрн», «Алегро» представив у майстерному виконанні лауреат міжнародних конкурсів Михайло Білич.

- Музика Юлія Мейтуса кожного разу відкривається новими гранями, надихає та викликає бажання пізнавати і досліджувати різноманітну і цікаву мистецьку спадщину композитора, - відзначила начальниця управління культури та туризму міської ради Анна Назарець.

А фестиваль продовжується і з нетерпінням очікує слухачів на своїх наступних заходах. Вже сьогодні, 23 січня о 16.00 в залі Музею мистецтв розпочнеться вечір українського романсу «Співають, плачуть солов’ї», на якому прозвучать твори Юлія Мейтуса, українські народні пісні, романси та солоспіви українських композиторів у виконанні учнів, студентів та викладачів мистецьких закладів Кропивницького.

Джерело: kr-rada.gov.ua

У Вінниці 28-31 березня відбудеться VII Міжнародний конкурс духової музики VIN VENTI, захід буде спрямований на підтримку ЗСУ.

«У Вінниці триває прийом заявок на участь у VII Міжнародному конкурсі духової музики VIN VENTI. Конкурс відбуватиметься за номінаціями: «Дерев’яні духові інструменти» та «Мідні духові інструменти», – та має благодійну складову – всі грошові надходження будуть спрямовані на потреби Збройних Сил України», – йдеться у повідомленні.

Згідно з повідомленням, конкурс відбудеться у Вінниці 28-31 березня. У ньому братимуть участь солісти-інструменталісти мистецьких шкіл, спеціалізованих мистецьких шкіл-інтернатів, а також студенти мистецьких вишів усіх рівнів акредитації з різних регіонів України та країн закордоння.

Учасники конкурсу змагатимуться у трьох вікових групах та зможуть продемонструвати майстерність гри на дерев’яних та мідних духових інструментах.

Основна мета цього мистецького випробування – виявлення і підтримка обдарованої молоді, популяризація творчості українських та закордонних композиторів, а також обмін науково-методичним досвідом розвитку та престижу української національної школи гри на духових інструментах. Також організатори прагнуть привернути увагу громадськості до проблем духової музики в Україні та за кордоном і забезпечити обмін досвідом та підвищення рівня кваліфікації викладачів мистецьких шкіл і професійних спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

VII Міжнародний конкурс духової музики VIN VENTI проводять Вінницька міська рада, департамент культури міської ради спільно із закладом «Вінницька дитяча музична школа № 1» та громадська організація «Простір майбутнього». Він проходить за підтримки Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Національної спілки композиторів України, а також Асоціації виконавців на духових та ударних інструментах Національної Всеукраїнської музичної спілки.

Джерело: today.vn.ua

Дніпропетровський театр опери та балету гастролює зараз по США.

Дніпропетровський театр опери та балету з гастрольним туром у США та Канаді викликає бурхливі овації залів.

Про це на свої сторінці у Facebook розповів голова Дніпропетровського ОДА Сергій Лисак.

"Овації залу Saenger Theatre у Флориді… їх зривають артисти Дніпровського театру опери та балету. І на сцені з'являється Прапор України. Люди аплодують стоячи. Попри війну, українське мистецтво живе. Й об'єднує людей з різних куточків світуґґ". – зазначив він.

Дніпропетровський академічний театр опери та балету створено 90 років тому. У 1931 році він почав працювати під назвою Дніпропетровський робітничий оперний театр. Артисти театру виступали у різні роки на сценах Франції, Італії, Китаю, США.

Автор: Галина Галкіна

Джерело: meta.ua

23 січня о 19:00 у Львівському органному залі відбудеться завершальний концерт із серії різдвяних подій цього сезону – “Колядки. Щедрівки. Різдво з “Легендою”.

Дрогобицький муніципальний камерний хор “Легенда” під дириґуванням Наталії Самокішин виконає улюблені різдвяні, новорічні мелодії з усього світу, йдеться у повідомленні органного залу.

“Щедрик”, “Carol of the Bells”, “Небо і земля”, “Let it snow” звучатимуть поруч із творами сучасних композиторів – Іван Небесного, Віталія Лиса, Ганни Гаврилець, Ольги Токар та ін.

Концерт відбудеться 23 січня і стане чудовою можливістю трохи розтягнути святковий настрій.

Львівський органний зал запрошує почути музику світла і радості на концерті камерного хору “Легенда” під дириґуванням Наталії Самокішин.

Камерний хор “Легенда” з Дрогобича відомий своїми численним виступами в Україні та за кордоном.

Хор був створений у 1970 році. За роки свого існування колектив здобув чимало нагород на багатьох міжнародних, всеукраїнських конкурсах та фестивалях в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині, Словаччині, Франції, Бельгії, Австрії, Іспанії. Колектив є засновником великоднього фестивалю хорової музики “Хваліте Господа з Небес” (місто Дрогобич, Україна).

У складі хору викладачі та студенти музичних навчальних закладів міста Дрогобича.

У репертуарі колективу декілька концертних програм з музики Михайла Вербицького, Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артемія Веделя, а також сучасних українських композиторів, обробки народних пісень, західноєвропейська хорова музика композиторів XX століття, пісні народів світу та ін. Хор записав чотири компакт-диски. “Легенда” регулярно проводить благодійні концерти, а виручені кошти передає на потреби ЗСУ.

Джерело: leopolis.news