На ювілейному вечорі пролунали найвідоміші твори з репертуару колективу, колектив відзначили подяками та нагородами.
Напередодні, 21 жовтня, у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика відбувся святковий концерт до 35-річчя від дня створення Галицького камерного хору «Євшан».
На ювілейному вечорі пролунали найвідоміші твори з репертуару колективу — від класичних композицій Миколи Дилецького та Джоаккіно Россіні до сучасних саундтреків з фільмів «Гра престолів», «Гаррі Поттер» і «Володар перснів».
Під час урочистої частини заступник голови Львівської ОДА Іван Собко вручив подяку колективу Галицького камерного хору «Євшан» за високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток хорового мистецтва та промоцію української культури на міжнародній арені.
Також подяками з грошовими винагородами відзначили художню керівницю хору Ірину Кресленко та артиста хору Андрія Капія.
Іван Собко подякував колективу за відданість українській музиці:
«Євшан» — це не просто хор, це культурний символ Львівщини, який уже 35 років несе українську музику у світ. Ваші виступи на престижних сценах Європи, участь у міжнародних фестивалях і благодійних проєктах — це доказ, що українська культура має потужний голос і серце. Дякуємо за вашу працю, талант і любов до України», — наголосив Іван Собко.
Нагадаємо, що хор створили у Львові 11 вересня 1990 року творча молодь. З 2018 року колектив очолює Ірина Кресленко. «Євшан» виступав у Ватикані, співав під час візиту Папи Івана Павла ІІ до Львова. За 35 років діяльності хор представив Україну на сценах Європи, США та Канади, здобувши Ґран-прі, золоті медалі й спеціальні нагороди міжнародних конкурсів. Колектив став першим українським хором, який долучився до мистецьких проєктів «Гра престолів», «Гаррі Поттер», «Володар перснів» та «Герої III».
Джерело: loda.gov.ua
Як виступи наших виконавців на сценах найвідоміших театрів створюють бренд великої української культури
Найвідоміша українська оперна співачка Людмила Монастирська із 2011 року не виконує російського репертуару та принципово відмовляється з 2014-го від будь-якої співпраці з російськими закладами та представниками. Загалом співає італійською, французькою, іспанською, німецькою, англійською. Минулого року виконувала «Реквієм» Джузеппе Верді латинською мовою.
Понад десять років тому дебютувала в Ла Скала в Мілані та Метропелітен-опері в Нью-Йорку, виступала в Ковент-Гардені у Лондоні, у Штатсопері Берліна, в інших прославлених театрах світу. Укрінформ розпитав Людмилу Монастирську – народну артистку України, лауреатку Національної премії України імені Тараса Шевченка про виклики, які стоять там перед нашими виконавцями.
НЕЩОДАВНЯ «СИЛА ДОЛІ» НА МАЛЬТІ ТА ІНТЕНСИВ ЗАКОРДОННИХ ВИСТУПІВ 2022 РОКУ
На сцені Метрополітен-опера Людмила Монастирська дебютувала 2012 року Аїдою.
На сцені Метрополітен-опера Людмила Монастирська дебютувала 2012 року Аїдою.
Критики відзначають довершене виконання драматично-колоратурних партій солістки Національної опери України Людмили Монастирської: леді Макбет з однойменної опери, Одабелли з «Аттіли», Леонори з «Трубадура», арії Норми Casta diva. Ще 2012 року співачка дебютувала Аїдою на сцені Метрополітен-опери в Нью-Йорку, пізніше співала там «То́ску», «Набукко», «Турандот», «Сільську честь». Їй аплодують шанувальники опери в багатьох країнах.
Нещодавно відома українська виконавиця на Мальті, на острові Гозо, у знаменитому театрі «Аврора», була задіяна в чотиригодинній виставі «Сила долі» Верді. Це були перші острівні гастролі Людмили Монастирської. Серед глядачів, що подивувало, були навіть земляки з Черкащини.
Співачка згадує надзвичайно насичений графік виступів за кордоном упродовж першого року повномасштабної російсько-української війни. Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року налякало світ і змусило дуже багатьох людей зреагувати на новини про масовані страшні атаки агресора цікавістю до культури нашої великої європейської країни, яку вирішив нищити путінський режим.
Людмилу Монастирську повномасштабна російсько-українська війна застала в Неаполі, у лютому вона співала у Театрі Сан-Карло. За кілька днів мала їхати додому в Київ. Але довелося міняти плани.
Із весни до осені виступила понад 20 разів у різних країнах на двох континентах, – погодьтеся, це немало. Щоразу солістка Національної опери України, часто з іншими українськими виконавцями, нагадувала своєю творчістю іноземцям про те, що Росія веде повномасштабну збройну війну в Україні.
Уже 12 березня була у місті Лієпая неподалік від Риги, виконувала сольний концерт, який був свідченням солідарності України і Латвії. На завершення акапельно виконала українську пісню – зал стоячи аплодував. Багато людей плакали.
У Варшаві 25 березня виконали «Реквієм» Верді із так само запрошеним Валентином Дитюком і двома польськими солістами. А через два дні в Парижі, в Опера Гарньє – в одному з найрозкішніших театрів, відбувся спільний концерт на підтримку України. Зібрали тоді понад 300 тисяч євро на підтримку українських захисників.
У квітні – головна партія у «Турандот» у знаменитій постановці Франко Дзефереллі в Метрополітен-опері (США). Фото виходу на поклон після тієї вистави – в синьо-жовтому прапорі – облетіло немало світових ЗМІ.
Між цими виступами ще пропонували долучитися до концерту на підтримку України в Баден-Бадені (Німеччина). «Але я відмовилася. Бо там виступали росіяни», – каже Людмила Монастирська. Проте згодом з участю співачки пройшов концерт у Берлінській філармонії. П’ять виступів відбулися в межах відомого міжнародного фестивалю в Італії «Арена ді Верона».
НАЙПОМІТНІШЕ УКРАЇНУ ЗА КОРДОНОМ ПІДТРИМУЄ МЕТРОПОЛІТЕН-ОПЕРА
Нагадаємо, відомі зарубіжні театри, демонструючи підтримку України, після 24 лютого 2022 року терміново розірвали контракти з відверто пропутінськими діячами, диригентом Валерієм Гергієвим і співачкою Анною Нетребко (2014-го вона в Санкт-Петербурзі голові парламенту самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» Олегові Царьову передала сертифікат на 1 млн рублів з особистих коштів на допомогу колаборантам, які продовжували працювати під вивіскою Донецького театру опери та балету). Також відмовилися від виступів з народженою в Піцунді російською сопрано Хіблою Герзмавою.
Натомість Метрополітен-опера та інші найпрестижніші театри світу після 24 лютого 2022 року вирішили надати можливість виконати ролі саме українським солістам, виявляючи цим солідарність із країною, на яку напала РФ. До того ж намагалися створювати для них щонайліпші умови. Людмила Монастирська розповідає, що тоді, у 2022‑му Метрополітен-опера єдиний раз за понад десять років співпраці оплатила її проживання у Нью-Йорку.
«Житло там дуже дороге, – уточнює співачка. – Від 5000–6000 до 16 000 доларів США щомісяця. Я жила тоді з краєвидом на річку Гудзон і штат Нью-Джерсі».
З ініціативи Метрополітен-опери і Великого театру Варшави 2022 року був створений Ukrainian Freedom Orchestra, до складу якого увійшли музиканти з України – біженці й ті, хто залишився працювати в країні, яку донині атакують російські війська, а диригентом стала канадсько-американська маестро Кері-Лінн Вілсон.
«Я в першому турі оркестру співала арію Леонори з опери «Фіделіо» Бетховена – звернення дружини ув’язненого за протест проти тиранії. За задумом, у концерті це був заклик до Путіна припинити війну», – розповідає Людмила Монастирська.
Солістка зауважує, що турне відбувалося у стислі терміни: з 28 липня по 20 серпня виконали 11 концертів на двох континентах. Досить виснажливими були постійні переїзди й поселення в нові готелі. Після вранішніх репетицій увечері грали концерти.
Сергій Кислиця і Людмила Монастирська у Нью-Йорку після виконання опери «Турандот».
Сергій Кислиця і Людмила Монастирська у Нью-Йорку після виконання опери «Турандот».
«Кожен виступ був дуже зворушливим, завершували виходом з українськими прапорами. Спочатку в кількох країнах Європи, а потім в Америці. Ми пишалися тим, що представляємо Україну. Але фізично було важко. Це ще був період, коли всюди здавали ковідні тести. Кілька людей на завершення туру так вибилися із сил, що не змогли взяти участі в останньому концерті», – згадує виконавиця.
Ще восени 2022‑го було екстразапрошення Людмилі Монастирській від Оксани Линів, тоді запрошеної диригентки оперного театру «Комунале» в Болоньї, заспівати в концерті до 100-ліття Соломії Крушельницької. «Я саме була за контрактами на Фестивалі Верді в Пармі. А до Болоньї звідти трохи більше 200 км. Далі я летіла в Мюнхен виконувати «Бал-маскарад». Мені тоді весь час потрібно було, щоб десь поряд був аеропорт, щоб швидко переміщатися з однієї країни в іншу», – уточнює співачка.
У Київ повернулася наприкінці 2022 року. Відтоді нерідко виступає на сцені Національної опери України.
Людмила Монастирська виокремлює найпомітнішу значущу підтримку від Метрополітен-опери Україні впродовж понад трьох із половиною років, у час, коли точиться повномасштабна російсько-українська війна. У театрі в Нью-Йорку солістка співала «То́ску» у квітні 2023-го, а в наступному сезоні двічі виконувала свої партії в «Набукко» Верді.
ЯК ДИПЛОМАТИЧНОЮ ПРИСУТНІСТЮ І ПРОМОЦІЄЮ УКРАЇНСЬКОЮ КУЛЬТУРИ ВІДІГНАТИ ПРОРОСІЙСЬКИХ АГЕНТІВ
«Щодо багатьох інших відомих закордонних оперних театрів, то я навіть не веду мови про запрошення у вистави українських виконавців. У період, коли російська зброя вбиває українських дітей, було б логічно не толерувати виступів та постановок представників країни-агресора. Мітинги-протести проти виступів Нетребко були в Мілані, Берліні. Тепер збирають підписи проти її виступу у Женеві.
На жаль, кастинг-директори за кордоном часто вважають, що не варто «змішувати» культуру й політику. Ба більше, театри на мітингувальників навіть скаржилися правоохоронцям. Бо обурені тим, що їм заважають показувати вистави, на які вже продані квитки», – розповідає співачка.
Той чи інший виконавець, запрошений до участі у виставах в інтернаціональну команду, значною мірою залежить від агентів, які формують свої списки кандидатів у постановки відомих оперних театрів. Проросійським, наприклад, називають італійця Алессандро Аріозі. Це підтверджує хоча б те, що в соціальних мережах його «от всей души поздравляет» команда «Русского музыкального общества».
Людмила Монастирська, яка має великий досвід виступів у відомих театрах світу, каже, що не варто жити ілюзіями, що за кордоном надто переймаються долею українців. «Поки ворожі ракети летять в Україну, для багатьох європейців, на жаль, російська культура залишається ˮвєлікойˮ. Проте це не має зупиняти нашого прагнення якомога ширше представляти світові українську культуру, консолідуючи зусилля митців, дипломатичних представництв та державних інституцій», – упевнена українська виконавиця, на чиї виступи шанувальники їздять в інші країни і навіть на інші континенти.
Співачка глибоко вдячна за щиру підтримку вітчизняним дипломатам Сергієві Кислиці, Андрію Мельнику та іншим, хто долучався до організації виступів українських митців за кордоном.
Завжди, а особливо в період, коли Росія намагається відкрито зброєю знищити українську ідентичність, вимушені переселенці (внаслідок війни), а таких у Європі залишається понад 4 млн осіб, мають знаходити нагоду підтримувати в залах закордонних театрів артистів високого мистецтва, які представляють нашу незламну країну. Найкращих українських виконавців варто знати всім українським дипломатам і привертати до них увагу своєю присутністю та запрошеннями на офіційні прийоми.
Бо ворог, який маніпулятивно створив болотяного коло́са на глиняних ногах «вєлікая русская культура», що допомагає затуляти очі світу на злочини Росії в Україні щонайменше з року винищення Батурина, в 1708 році, – красивим життям і гонорарами підступно постійно зваблюють у своє коло найкращих талантів з України, які вибудовують міжнародну оперну чи балетну кар’єру.
Щоб українська культура за кордоном не перебувала в тіні будь-якої іншої, треба згадати початки української культурної дипломатії часів УНР. Тоді у виданнях багатьох країн за кілька років було надруковано три тисячі рецензій на виступи там хору Олександра Кошиця. Такий результат не був спонтанним: маючи поперередній журналістський досвід, Симон Петлюра особисто заохочував створювати інформаційні приводи, зокрема, запрошення посадовців, представників королівських родин, інших поважних гостей.
Коли маємо 34 роки незалежності України, навіть проживаючи випробовування страшною збройною війною, – демонструємо світові велику українську культуру. Бо складно не помітити таких визнаних зірок, як Людмила Монастирська. Загалом галактика українських талантів наповнена багатьма світилами.
Валентина Самченко, м. Київ.
Джерело: ukrinform.ua
У Харкові 18 жовтня відбувся урочистий гала-концерт, присвячений 100-річчю створення першого українського оперного театру - Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка (ХНАТОБ).
Голова Харківської ОДА Олег Синєгубов привітав колектив, передав особисті привітання від Президента Володимира Зеленського та вручив почесні нагороди. Міський голова Ігор Терехов подякував артистам і працівникам за стійкість і збереження духовної основи міста.
На сцені ХНАТОБу виступали зірки української опери (Марія Литвиненко-Вольгемут, Борис Гмиря) і балету (Світлана Коліванова і Теодор Попеску), які заклали основу харківської хореографічної школи.
Театр відомий історичними постановками, серед яких:
Джерело: sq.com.ua
– стажиста артиста (актора) всіх спеціальностей (жінки, балетна трупа) – 1 шт. од.
Кваліфікаційні вимоги:
фаховий молодший бакалавр відповідного напряму підготовки (хореографія), без вимог до стажу роботи за професією.
Спеціальні кваліфікаційні вимоги:
встановлений навчальним закладом рівень виконавської майстерності;
добрі хореографічні, музичні, сценічні здібності, професійна підготовка.
Конкурсна програма для претендентів на участь у конкурсі на заміщення вакантних посад стажистів (балету) Національної опери України:
В перелік документів, що подаються, входять:
Претенденти на участь в конкурсі мають право подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (копії документів про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня або вченого звання, почесного звання, характеристики, рекомендації, публікації, інформаційні матеріали про творчі досягнення за останні три роки, репертуар, список виконаних партій, відомості про державні нагороди, лауреатство у конкурсах, фестивалях, рецензії, відгуки, фотографії сцен з вистав, СD та DVD-записи тощо).
Відповідальність за достовірність поданих документів несе претендент.
Заяви про участь у конкурсі та інші необхідні документи приймаються з 17 жовтня 2025 р. по 31 жовтня 2025 р. (включно) за адресою: м.Київ, вул.Лисенка, 5, 2-й поверх, відділ кадрів, з 11-00 до 13-00 та з 15-00 до 17-00.
Тел. для довідок: 234-51-93, 234-61-68.
Дата проведення конкурсу – 07 листопада 2025 року.
Місце проведення конкурсу: Національна опера України, м.Київ, вул. Володимирська, 50, великий балетний зал, початок конкурсу о 10-00 год.
ДП «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» переможців конкурсу житлом не забезпечує.
Витрати на проїзд до місця проведення конкурсу та проживання під час конкурсу – за рахунок претендентів.
Джерело: mcsc.gov.ua
Це друга частина масштабного музичного циклу, присвяченого пам’ятним Бетховенським датам — від 250-річчя від дня народження (2020) до 200-річчя від дня смерті генія (2027).
У неділю, 19 жовтня, на сцені Рівненська обласна філармонія виступить Ігор Рябов, один із найяскравіших українських піаністів сучасності, лауреат міжнародних конкурсів, доцент Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Він представить програму у супроводі Академічного камерного оркестру Рівненської обласної філармонії.
Ігор Рябов — єдиний в Україні виконавець повного циклу 32 сонат Бетховена, його гра поєднує глибоку інтелектуальність, віртуозну техніку та щиру емоційність.
За диригентським пультом — Ігор Муравйов, український скрипаль і диригент.
У програмі концерту:
– Соната №9 Мі мажор, тв.14 №1
– Соната №10 Соль мажор, тв.14 №2
– Соната №8 до мінор, тв.13 «Патетична»
– Концерт для фортепіано з оркестром №2 Сі-бемоль мажор, тв.19
Початок концерту о 17:00 год.
Квитки можна придбати у касі Органного залу або онлайн.
Джерело: horyn.info
В Одеському національному академічному театрі опери та балету презентували оновлену постановку опери «Запорожець за Дунаєм» із сучасною режисурою, костюмами та хореографією, позбавленою етнічних кліше.
Ключові моменти:
Подробиці нової постановки
У постановці використані мінімалістичні декорації та сучасні світлові рішення. Інтерактивні відеопроекції переносять глядача з сіл кінця XVIII століття в сучасність.
Нова колекція костюмів поєднує традиційні елементи українського костюма з авангардними силуетами та матеріалами. Дизайнери відмовилися від хрестоматійних шароварів і вишиванок, створивши лаконічні костюми, що відображають дух козацької епохи через сучасну призму.
Хореографічне рішення зберігає енергетику народних танців, одночасно відкидаючи кліше і стереотипні рухи. Використано авторський танець, який поєднує елементи сучасного балету та етнічного пластичного мистецтва, підкреслюючи патріотичні мотиви опери.
Мета проекту — донести історію козацтва та боротьби за свободу до сучасного глядача, зберігши автентичність оригіналу. Постановка апелює до цінностей незалежності та мужності, акцентуючи увагу на актуальності цих тем сьогодні.
Автор: Артем Тихонов
Джерело: odessa-life.od.ua
«Сон літньої ночі»: Мендельсон і гармонія небесної музики у Національній філармонії України
Поширити:
facebook
twitter
viber
telegram
Актуально16.10.2025
«Сон літньої ночі»: Мендельсон і гармонія небесної музики у Національній філармонії України
У суботу, 18 жовтня о 19:00, у стінах Національної філармонії України пролунають звуки, що колись підкорили серця Європи. Концерт під назвою «Сон літньої ночі» об’єднає два шедеври Фелікса Мендельсона – музику до драми Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі» та Симфонію № 2 «Гімн хвали».
Це подія, яка виходить за межі звичайного концертного вечора. Як підкреслює диригент Віктор Плоскіна, це надзвичайно цікавий концерт – і в музичному, і в культурному, і в духовному сенсі.
Історія цієї музики почалася, коли юному Мендельсону було лише сімнадцять. Натхненний шекспірівською п’єсою, він створив концертну увертюру, яка миттєво зробила його знаменитим у Європі. Пізніше, на прохання прусського короля, композитор повернувся до теми й написав повну сценічну музику – 14 номерів, сповнених чарівності, гумору й лірики.
У програмі концерту пролунають найвідоміші епізоди – «Ноктюрн», «Весільний марш», «Скерцо», «Інтермецо», «Пісня з хором» та інші перлини, що створять незабутню атмосферу.
Другий відділ концерту присвячений монументальній Симфонії № 2 «Гімн хвали» / «Lobgesang», створеній Мендельсоном у 1840 році до 400-річчя винайдення друкарського верстата Ґутенберґом. Це твір про просвітництво, вдячність і духовне піднесення.
«Друга симфонія Мендельсона написана на 400 років книговидавництва, і в кожній частині він славить Бога, – наголошує Віктор Плоскіна. – Я просто закликаю всіх приходьте і отримуйте величезну насолоду. І від тексту, і від музики».
У розмові з Русланом Кухарчуком, головою руху «Всі разом!», у програмі «Відповіді» диригент неодноразово підкреслював духовний вимір цих симфоній: «Музика народжується на небесах і ретранслюється на землі». Саме тому цей концерт – не лише подія для шанувальників класики, а зустріч із музикою, у якій лунає відлуння небес.
Виконавцями цього вечора стануть Liatoshynskyi Capella під орудою Віктора Плоскіни. Солістами виступлять Олеся Люба, Ольга Швидка, Андрій Кирилов.
Дата і час: 18 жовтня (субота), 19:00
Місце: Національна філармонія України
Програма:
Мендельсон – музика до драми В. Шекспіра «Сон літньої ночі»
Мендельсон – Симфонія № 2 «Гімн хвали»
Джерело: vsirazom.ua
30 жовтня о 18:30
Ви коли-небудь замислювались, чому Моцарт – “у шоколаді”, а Сальєрі – під підозрою? Чому одному ставлять пам’ятники і дарують цукерки, а іншого згадують лише з фразою “той, що заздрив”? 
Антоніо Сальєрі повертається, щоб поставити усі крапки над “і”.
Так, саме він! Живий, іронічний, блискучий, розумний. Не мститься, не виправдовується, а просто говорить правду.
Про музику, про Моцарта, про міфи, про нас усіх, хто любить історії й гарну музику.
Це не концерт у звичному сенсі, і не вистава, де все “по ролях”.
Це музичний стендап – коли оркестр грає наживо, а Сальєрі говорить щиро.
Говорить гостро, дотепно, з тією елегантністю, яка притаманна лише тим, хто був у тіні геніїв і нарешті виходить на світло.
Ось, наприклад: «Ми чомусь хочемо, щоб генії мали тяжку долю. Щоб мучились, бідніли, а потім – посмертне визнання. Так легше, бо тоді геній ніби “свій”. Але, amici miei, геніальність – це не страждання. Це свобода. Це радість творення. І, можливо, трохи шоколаду». 
Тож, якщо вам цікаво подивитись на історію музики очима самого Сальєрі, з іронією, гумором і симфонічним драйвом, НЕ ПРОПУСТІТЬ прем’єру “Моцарт у шоколаді” у Рівненській філармонії 
Академічний камерний оркестр Рівненської філармонії, диригент Юрій Скрипник
У ролі Сальєрі – Андрій Пермяков
Режисер – Таніна Позняк
Автор сценарію – Анастасія Маслакова.
Квитки на захід можна придбати у касі Органного залу та за посиланням:
https://ticketclub.com.ua/eventsession/16158
Джерело: Рівненська Обласна Філармонія
Вінницька обласна філармонія запрошує на незабутній концерт академічної хорової капели «Орея», який відбудеться 21 жовтня о 19:00. Цей колектив вважається одним із найталановитіших і найвідоміших хорових ансамблів України.
Заснована у 1986 році, «Орея» здобула численні міжнародні нагороди, серед яких 9 Гран-прі та понад 40 перших місць на престижних хорових конкурсах. Керівник капели, заслужений діяч мистецтв України Олександр Вацек, уродженець Вінниці, прославляє українську культуру на світовій сцені, поєднуючи високий професійний рівень вокалу з театральною виразністю.
У програмі концерту – класична музика, сучасні композиції та унікальні обробки українських народних пісень, що створюють особливу атмосферу та торкаються серця кожного слухача. Колектив виступав на міжнародних фестивалях у Європі та Азії, здобуваючи схвальні відгуки критиків і глядачів.
Не пропустіть можливість насолодитися неперевершеним звучанням «Ореї» у рідному місті її керівника.
Автор: Мала Тетяна
Джерело: presspoint.in.ua
Хори зі Львова, Дрогобича, Великого Колодного та Шептицького поділилися своєю творчістю та долучилися до Року Митрополита Андрея Шептицького.
Напередодні, 12 жовтня, Шептицький став осередком хорового мистецтва. У стінах церкви РКЦ «Зіслання Святого Духа» відбувся духовно-патріотичний фестиваль хорів «Під Твоїм покровом», який уперше об’єднав колективи з різних куточків Львівщини.
Хори зі Львова, Дрогобича, Великого Колодного та Шептицького ділилися своєю творчістю, дарували музику громадам і долучилися до Року Митрополита Андрея Шептицького, що триває у громаді з нагоди 160-річчя від дня народження духовного лідера.
На фестивалі хори виконали духовні піснеспіви, народні твори та сучасні композиції. Фестиваль став не лише мистецькою подією, а й символом духовної згуртованості та подяки митрополиту Андрею – покровителю, який своїм життям і вченням надихає українців і сьогодні. У фіналі зведені хори фестивалю виконали твір-присвяту митрополиту Андрею Шептицькому – «Покаяння».
Учасниками фестивалю стали:
Народний камерний хор «Кристинопіль» (кер. Наталія Зіньків);
Хор «Алетея» (УГКЦ святого Юрія, кер. Олена Кондратьєва);
Хор «Елеос» (УГКЦ Пресвятої Богородиці Владичиці України, регентка Любов Лопатюк);
Хор «Благословення» (УГКЦ святого Йосафата, регентка Оксана Гейко);
Народний аматорський хор імені Євгена Козака (с. Велике Колодно, кер. Катерина Кравець);
Народний чоловічий хор «Дзвін» (ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, кер. Руслан Ляшенко);
Дрогобицький муніципальний камерний хор «Легенда» (кер. Наталія Самокішин);
Заслужена хорова капела України «Боян» імені Євгена Вахняка (ЛНУ ім. Івана Франка, кер. Василь Чучман).
«Такі події вкотре доводять, що сила українського духу живе в пісні. Хорова традиція – це наша історія, молитва і пам’ять, які об’єднують покоління. Дякую кожному колективу за любов до української музики та за те, що не просто співаєте, а несете світло і віру людям. Фестиваль «Під Твоїм покровом» став прекрасним знаком єдності мистецтва й духовності нашої землі», – зазначила директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк.
Джерело: loda.gov.ua
