Звернення проти «повернення» Петра Чайковського до української культурної спадщини київська спільнота композиторів спрямувала до уряду, Інституту нацпам’яті та консерваторії.
Про це пише видання LB.ua.
Це звернення виникло у відповідь на рішення учасників круглого столу «Повернення та збереження культурної спадщини України в умовах російсько-української війни» від 20 лютого 2024 року, в якому пропонується розробити та впровадити «повернення українських митців», серед яких є ім'я Чайковського.
Круглий стіл відбувся в Національній музичній академії України ім. Чайковського за участі третього Президента України Віктора Ющенка, ректора НМАУ ім. Чайковського Максима Тимошенка, голови наглядової ради НМАУ Василя Чернеця, радниці МКІП Діани Трими, директора держпідприємства «Кримський дім» Ахтема Сеітаблаєва, академіка НАН України Миколи Жулинського, голови Національної спілки композиторів України Ігоря Щербакова та ін.
Київські композитори висловили незгоду з рішенням круглого столу та наголосили, що ім’я Чайковського неможливо повернути Україні, адже воно ніколи не належало до української спадщини.
Зокрема, Чайковський сформувався як композитор в Росії, не написав жодного твору на українські тексти, ідентифікував себе як росіянина. Популяризацію його імені в українському медіапросторі композитори вважають популяризацією культури країни-агресора і пропонують натомість зосередитись на популяризації українських мистців, таких як Бортнянський, Березовський, Ведель, Лисенко та ін. Вони також зауважили, що голова Національної спілки композиторів Ігор Щербаков підписав рішення круглого столу без його обговорення з членами спілки.
Композитори спрямували звернення до президента, голови ВР, прем’єр-міністра, міністра юстиції, т.в.о. міністра культури, голови Інституту нацпам’яті та колективу Національної музичної академії ім. Чайковського. Його підписали близько 20 композиторів, зокрема Андрій Бондаренко, Ілля Разумейко, Золтан Алмаші, Алла Загайкевич, а також диригент Міхеїл Менабде, піаніст Павло Гінтов та ін.
Публікуємо повний текст звернення:
Ознайомившись з Рішенням учасників круглого столу на тему «Повернення та збереження культурної спадщини України в умовах російсько-української війни» від 20 лютого 2024 року, в якому пропонується розробити та впровадити «програму повернення українських митців», серед яких з-поміж інших виділяється ім'я російського композитора Петра Ілліча Чайковського (1840-1893), вважаємо за необхідне наголосити на такому:
1. П. І. Чайковський, на жаль, українцем не був, оскільки:
народився, здобув освіту і сформувався як особистість саме на теренах Росії (на відміну від Д. Бортнянського, М. Березовського та А. Веделя);
мав на 50% російське походження (Посохови, Попови) і, частково, французьке (Асьє) та австрійське (Віттіг);
не написав жодного твору на українські тексти, натомість писав майже виключно на російські тексти (на відміну від свого сучасника М. Лисенка), окремі твори – також французькою;
у листуваннях, що збереглися, ідентифікував себе як «росіянин у цілковитому розумінні цього слова», а щодо українців вживав слово «хохол».
2. Популяризація українського мистецтва є однією з найважливіших задач культурної дипломатії України. На жаль, у світі досі маловідомими лишаються твори українських композиторів, навіть таких як М. Лисенко, М. Леонтович чи Б. Лятошинський. Тож, маємо докладати зусилля до популяризації творчості саме українських композиторів, а не російських.
3. Ми боремося за наше право на самоідентифікацію, право говорити українською мовою і право бути українцями. Але в такому випадку ми не маємо права намагатися примусово «повертати» митців, які зробили свій усвідомлений вибір на користь іншої країни, іншої культури і іншої мови.
4. У розв'язаній проти нас війні росіяни широко використовують дезінформацію, сфальсифіковані дані та пропаганду імперських міфів. Ми маємо протиставляти міфам правдиву історію, а не власні міфи і фальсифікації.
Зважаючи на викладене вище і на той факт, що Рішення круглого столу підписав чинний голова Національної спілки композиторів України Ігор Щербаков без жодних обговорень з членами очолюваної організації, звертаємось до Вас із проханням:
активно протидіяти спробам пропаганди культури країни-агресора;
вжити заходів до імплементації рекомендацій Українського Інституту національної пам'яті щодо виконання ЗУ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Джерело: kultura.rayon.in.ua
Симфонічний оркестр вінницької філармонії відродив одну з програм славетного легендарного оркестру Поля Морія.
Концерт запланований на 20 березня о 18:00.
Фантастична можливість провести чудовий вечір разом з «Бітлз», Мішелем Лєграном, Джеєм Рідом, Андреа Бочеллі, Ендрю Ллойдом Уеббером і, звичайно, Полем Моріа, - інформують організатори.
Довідки: 0432-66-13-50; 0432-66-06-91
Концерт відбувається з дотриманням вимог воєнного стану
Електронний продаж квитків – AFISHA vn.ua
Нагадаємо, академічний камерний оркестр «Арката» започатковує музичний проєкт «Відкрий Україну» і запрошує усіх, хто бажає побачити своє відображення у люстрі сучасної української музики.
Джерело: vitatv.com.ua
4 березня народився український композитор і поет Володимир Івасюк. В пам’ять про легенду української естради у Хмельницькому проведуть благодійний концерт.
“Концерт Хмельницького академічного муніципального естрадно-духового оркестру «Пісня буде поміж нас», присвячений 75-річчю українського композитора і поета, Володимира Івасюка, відбудеться 4 березня о 18:00 у Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. Старицького”, - повідомили в Управлінні культури і туризму м. Хмельницького.
Вхід вільний. Проте під час благодійного концерту до 75-річчя Володимира Івасюка збиратимуть кошти на потреби ЗСУ, - додають в Хмельницькій міській раді.
Примітка: Володимир Івасюк – видатний український композитор і поет, один із основоположників української естрадної музики. Народився 1949 року у містечку Кіцмань, Чернівецької області. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Окрім поезії та музики, мав ще й хист до малювання. На заключному концерті першого телефестивалю «Пісня-71» – «Червона рута» була визнана найкращою піснею в СРСР. До 1979 року він створюв ще чудові пісні, аж поки 18 травня його тіло знайшли в Брюховецькому лісі, проте загадка смерті й досі не розкрита. Володимира Івасюка визнано Героєм України (2009, посмертно), Лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно).
Джерело: vsim.ua
24-го лютого 2024 року, у м. Харків на станції метро «Історичний музей», на запрошення директора-головного диригента Харківської обласної філармонії, народного артиста України Юрія Янка, артисти Полтавського академічного симфонічного оркестру доєдналися до колег у проведенні Реквієму памʼяті та вшанування загиблих захисників і захисниць. ?️
Низький уклін усім, хто захищав і зараз захищає нашу землю від ворога!
Честь, шана і вічна пам'ять полеглим Героям!
Слава Україні!
Джерело: Сторінка Полтавського академічного симфонічного оркестру на Facebook
"Jazz-Time" – так називалася концертна програма столичного колективу, до якої увійшли найкращі хіти Тедда Демерона, Джонні Мендела, Джо Семпела, Гордона Гудвіна, Діззі Гіллеспі, Боба Мінцера, Телоніуса Монка...
Джаз – один із провідних і найулюбленіших стилів у музичному мистецтві. Він поєднує в собі складні ритмічні фігурації та чарівні мелодійні малюнки. Джаз здатний викликати найрізноманітніші емоції у слухача. Що це саме так, ми змогли переконатися, відвідавши джазовий концерт Біг-бенду Національного президентського оркестру під керівництвом бенд-лідера та соліста, заслуженого артиста України Олександра Рукомойнікова, який відбувся 22 лютого в Полтавській обласній філармонії.
Блискуче виконання, драйв, вишуканий стиль, професіоналізм і майстерність виконавців, різножанровість музичних композицій, емоційність джазу – усім цим насолоджувалися вдячні глядачі протягом усього концерту. Артисти працювали з величезною віддачею та захопленням, демонструючи бездоганне відчуття ансамблевої гри. Неперевершений джазовий саксофоніст, бенд-лідер Олександр Рукомойніков просто вражав яскравим, виразним, тембрально багатим звуком і блискучою технікою.
А ще надзвичайно приємно було бачити та чути серед висококласних музикантів випускника нашого лисенківського мистецького коледжу, віртуоза-трубача Антона Сліпченка.
Концертна програма Jazz-Time викликала щире захоплення у глядачів, інформують Новини Полтавщини. Колектив справив справжній фурор, а полтавська публіка віддячила джазменам справжньою овацією.
Тріумфом джазу можна назвати те, що відбувалося на концерті Біг-бенду Національного президентського оркестру в залі обласної філармонії.
Джерело: poltava365.com
25 лютого в Українському домі відбудеться благодійний концерт на підтримку Збройних сил України та виставка мистецьких робіт художника Сергія Музики. Початок заходу о 17:00 год. Вхід вільний.
«Загадкова класика» Муніципального галицького камерного оркестру та художник Сергій Музика поєднають музику та малярство в одній благодійній мистецькій програмі. Для шанувальників класики прозвучать два концерти видатного українського композитора XVIII століття Дмитра Бортнянського та філігранні і яскраві твори одного із найвідоміших представників епохи бароко – Йоганна Себастьяна Баха.
Органічним доповненням до дзвінких акордів клавесина стане виставка мистецьких робіт художника Сергія Музики. До експозиції, яка буде представлена під час концерту, увійде 27 мистецьких робіт, створених в авторській манері, що відображає символічну візію митця на світобудову.
Цей захід благодійний і кошти, зібрані під час дійства, будуть спрямовані на підтримку підрозділів, де проходять військову службу тернополяни.
Джерело: gazeta-misto.te.ua
Щорічно на честь святкувань дня народження Йоганна Себастьяна Баха Львівська національна філармонія проводить «БахМаратон». Концерти відбудуться 21-24 березня.
Цей маратон входить у п’ятірку найнезвичніших змагань світу, адже у його головній ролі — ментора, судді, та зрештою й переможця водночас — майже священний Йоганн Себастьян Бах. "Відкиньте всі умовності (його пишну перуку, нахмурене чоло і т.д.) та забігайте до Філармонії. Маратон нового й актуального бахівського мистецтва від наших артистів гарантуємо!", - кажуть організатори.
Джерело: lviv.vgorode.ua
Як відомо, саме музикою можна передати те, про що неможливо сказати, і те, про що неможливо мовчати. Очевидно, в цьому і полягає одна із її загадок. А скільки ж їх – загадок та таємниць ще існує у цього виду мистецтва, яке називають ліками для розуму, поезією повітря чи звуками почуттів? Відшукати відповідь на це запитання разом із глядачами сподіваються артисти Муніципального Галицького камерного оркестру у концерті «Загадкова класика». Відбудеться захід в Українському Домі у неділю, 25 лютого 2024 року. Важливо підкреслити, що цей концерт є благодійним, на підтримку ЗСУ.
У програмі із цією інтригуючою назвою звучатимуть дуже цікаві твори – як шалено популярні, так і мало відомі, які хочеться для себе відкривати. Такими будуть, зокрема, два концерти українського композитора XVIII століття Дмитра Бортнянського. Це Хоровий Концерт №3 в обробці для струнного оркестру та Концерт для клавесину і струнного оркестру, який було віднайдено і розшифровано лише у 80-х роках двадцятого століття. Соло на клавесині виконає прекрасний піаніст Віталій Бобровський.
Ще одним із способів, аби спробувати розгадати загадки класики, у концерті стане музика Йогана Себастьяна Баха – видатного німецького композитора та органіста XVIII століття. У програмі звучатиме Концерт для двох скрипок з оркестром ре-мінор – один із найвідоміших і найуспішніших творів композитора, який також відноситься до тих, що й досі виконуються найчастіше. Солістки – молоді талановиті скрипальки Анастасія Шілінговська та Ангеліна Логвись, для яких цей виступ є дебютом перед широкою публікою шанувальників оркестру.
Але основне завдання щодо розкриття секретів популярності класичної музики і любові до неї слухачів, яка триває вже понад три століття, покладатиметься на Оркестрову сюїту №2 сі-мінор Й.С. Баха. Сім частин цього твору складають унікальну музичну мозаїку, елементами якої, скажімо, є легке, як подих весняного вітерця, Рондо, стрімке, наче бурхлива річка, Бурре, романтичний і ніжний, немов перше побачення, Полонез чи іскрометний та повний шарму Жарт. Неординарність викладу сюїти у цьому концерті полягатиме ще в тому, що солюючим інструментом буде скрипка, а не флейта, як це задумано автором в оригіналі. Звучатимуть ці дзвінкі та яскраві сольні партії у виконанні чудової скрипальки Оксани Довгань.
Але і це ще не все. Загадки класики допоможе привідкрити під час концерту ще один вид мистецтва – малярство. Не дарма кажуть, що художники і музиканти дуже схожі, тільки перші пишуть свої картини на полотні, прикрашаючи світ кольорами і формами, а другі – на тишині, наповнюючи її звуками. Відтак свою колекцію, яка теж повністю відповідає назві «Загадкова класика», представить тернопільський художник Сергій Музика. До експозиції увійде 27 мистецьких робіт, створених в авторській манері, у яких домінує символічна візія митця на світобудову, яка дуже тонко і виразно перегукується з чіткою та глибокою музика Баха. Автор послуговується філософськими доктринами Григорія Сковороди, герменевтики, феноменології, відтак його роботи, що проектують світ свідомості, феноменів через образи, кольори та форми, накладаючись на музику, створять свою неповторну ауру для звучання і розуміння музики.
Отож, запрошуємо усіх шанувальників мистецтва на програму «Загадкова класика». Чекаємо у неділю, 25 лютого, о 17 годині. Вхід вільний. Живий звук.
Джерело: lypa.com.ua
На концерті «Незламна Україна» пролунає музика Бетховена, двох сучасних українських композиторів та французької авторки.
Два роки тому, 24 лютого 2022 року, росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. По всій країні люди прокинулись від вибухів бомб та у новій реальності, в якій не стало жодного безпечного місця.
За період з 24 лютого 2022 року по 25 січня 2024 року зазнали пошкоджень або руйнувань 1938 об’єктів культурної інфраструктури. З них 314 — знищені.
З 2014 року, коли фактично почалася ця війна, Україна втрачає акторів, музикантів, письменників, режисерів, солістів балету, кінорежисерів, поетів, перекладачів, культурологів, істориків, культурних менеджерів.
Серед них і ті, хто виступав на сцені Національної філармонії України у Києві. Як от оперний співак Василь Сліпак, що був солістом Паризької національної опери, а у 2016-му загинув в бою на сході України. Або вбитий на фронті у 2023 році фаготист і диригент Костянтин Старовицький. Чи їхній колега з Херсона — диригент Юрій Керпатенко, якого росіяни розстріляли просто у власному будинку у вересні 2022 року за відмову співпрацювати з окупантами.
«Українська культура та її діячі — під російським ударом. Саме тому її видимість у світі є важливою як ніколи, — зазначають в закладі. — 24 лютого концерт Національної філармонії України почують у Франції та світі завдяки трансляції, здійснений у партнерстві з Паризькою філармонією. Як символ української незламності та потужності нашої культури, що звучить на повний голос попри все — бомбардування та втрати».
Виступ Академічного симфонічного оркестру НФУ під орудою дириґента Сергія Голубничого, відкриє бетховенська Увертюра Леонора №3 (1806), яка вважається однією з найбільш монументальних увертюр в історії музики та завершується ствердженням свободи.
Українська музика буде репрезентована творами двох сучасних композиторів: Євгена Станковича та Вікторії Полевої.
Євген Станкович залишився в Києві та продовжує творити. Вершиною інструментальної творчості Станковича є Другий скрипковий концерт (2006). Був написаний невдовзі після подій 2004 року, відомих як «Помаранчева революція»: ще тоді український народ показав свою незгоду із наступом на демократичні цінності, які продовжує захищати і зараз. Соліст концерту — Дмитро Ткаченко, випускник Національної музичної академії України (Київ) та Школи музики і драми Гілдхолл (Лондон).
Не залишала Київ у перші дні війни і композиторка Вікторія Полева. Її «Bucha. Lacrimosa» — оплакування, увічнення у мистецтві пам’яті про сотні мирних жителів, закатованих росіянами у березні 2022 в передмісті Києва — містечку Буча.
У фіналі програми прозвучить музика сучасної французької композиторки Камій Пепан «На вістрі бурі», натхненна швидкоплинними світловими спалахами, які знаменують розпал нестримного буревію. Втім, композиція дуже точно резонує зі станом, в якому зараз перебувають українці — а зрештою, і весь світ — балансуючи на межі, в очікуванні переламного моменту.
Коли: 24 лютого о 19:00
Де: Колонна зала імені Миколи Лисенка Національної філармонії України, Володимирський узвіз, 2
Вартість квитків: 190-350 грн.
Трансляція Philharmonie Live: https://philharmoniedeparis.fr/fr/live
Джерело: vechirniy.kyiv.ua
Баварський Ландтаг нагородив Конституційним орденом-2023 першу жінку-диригентку, яка очолила оперний театр в Італії, українку Оксану Линів.
Про це повідомило Посольство Німеччини в Україні.
«Оксана Линів отримує нагороду за видатну мистецьку діяльність, зокрема, як перша жінка-диригент Байройтського фестивалю, а також за її пристрасну відданість викладанню класичної музики та заохоченню молодих талантів у цій галузі», – зазначено на сайті Баварського Ландтагу.
Ландтаг – місцевий представницький законодавчий орган, земельний парламент. Цим орденом вшановують громадян, які зробили видатний внесок у реалізацію принципів баварської конституції.
«Демократією треба жити – і обрані особистості роблять це у видатний спосіб. Вони віддані нашим демократичним цінностям, як у малому, так і у великому масштабі», – президент Баварськиого Ландтагу Ільзе Айгнер.
Вручення нагород відбудеться 29 лютого в Мюнхені.
Оксана Линів отримала пропозицію від Teatro Comunale, оперного театру в Болоньї, очолити його на три роки, ставши музичною директоркою.
“Я тоді не розуміла, що стану першою жінкою-диригенткою в італійській опері. Для мене велика честь – бути частиною цього історичного поворотного моменту”.
Досі Оксана Линів була головною диригенткою опери міста Грац, Австрія.
У липні вона стала першою жінкою-диригенткою, що відкривала Байройтський оперний фестиваль у Німеччині – вперше за 145 років існування цього фестивалю
Джерело: donpatriot.news
