Відомий одеський піаніст та засновник фестивалю симфонічної музики Odessa Classics Олексій Ботвінов готує в Європі 10-ювілейний фестиваль. Він відкриється 28 березня у Вільнюсі. Далі пройдуть три концерти у Цюріху. 4 квітня на сцені Тонхалле гратиме Литовський національний симфонічний оркестр, понад 70 музикантів під керуванням Модестаса Пітренаса, та литовський ансамбль Nico.

Солісти – Олексій Ботвінов та Гедімінас Гельготас, засновник та керівник ансамблю Nico. Два в одному: традиційна класика – Брамс та Бах та такі твори сучасної класики на межі кросовера, як Вівальді та Бетховен в обробці Макса Ріхтера. До того ж ансамбль Nico – це мінімалістська музика та перформанс.

Традиційно фестиваль представляє юні обдарування. В Одесі фестиваль провів п’ять конкурсів для найкращих українських музикантів. Роман Федюрко, І премія та Гран-прі Першого Всеукраїнського конкурсу юних піаністів імені Серафими Могилевської, Гран-прі 2023 року конкурсу Горовиця (Всесвітня федерація міжнародних музичних конкурсів, WFIMC) – він гратиме в Тонхаллі з швейцарською скрипалкою Ільвою Ейгус. Вони виконають 7 квітня третю сонату Брамса.

Третій концерт у Цюріху буде у храмі Святого Петра. Минулого року Ботвінов вже виступав під цими склепіннями з польським музикантом Янушем Вавровськи. Він грає на скрипці, яку зробив у 1685 році Антоніо Страдіварі. 9 квітня виконають твори Грига, Сільвестрова та інших композиторів.

Далі заплановані різні концерти у Бремені та Бонні, у Греції, можливо, у Таллінні та інших містах. І є особливий швейцарський концерт 25 червня – сольний концерт Євгена Кісіна у рамках Odessa Classics у KKL Люцерна. Голос Кісіна сьогодні найгучніший серед топів класичної музики на захист України. Він і до 24 лютого 2022 року постійно виступав із заявами на підтримку демократії, і тепер каже: “Необхідно підтримувати Україну!” Євгеній Кісін щотижня відправляє гроші захисникам України, бо там добро протистоїть злу.

Джерело: culturemeter.od.ua

Весняна музика особлива: чуттєва, радісна і, водночас, щемлива. Вона дарує надії і сподівання. Поезією весни була сповнена нова програма Академічного народного хору “Ой ти, веснонько, веснися!”.

Прем’єра проєкту відбулася 16 березня 2024 року. Про це повідомляють у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм.

Артисти хору на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Володимиром Коцуром поєднали у програмі образи краси і гармонії, якими наповнюється душа в той час, коли оживає природа, з образами сили і звитяги українського народу, його віри і любові.

Програма “Ой ти, веснонько, веснися!” показала народні дійства, що здавен о цій порі були у традиціях українства. Прозвучали веснянки, закличні пісні, народні твори в обробці Володимира Коцура, Олександра Стадника, Анатолія Пашкевича, Григорія Верьовки, Миколи Борща, у запису Тетяни Олійник.

Із захопленням прийняли глядачі оркестрові номери колективу, по-весняному яскраві хореографічні композиції у постановці Олександра Штирьова, Віктора Войникова, Вікторії Єрмак, Надії Цюренко.
Часто слово “весна” є синонімом “радості”. Справжню радість цього дня подарувала глядачам програма Академічного народного хору “Ой ти, веснонько, веснися!”.

Джерело: cheline.com.ua

19 березня Моцарт, Березовський, Вербицький, Ведель-Дичко, Скорик звучатимуть на філармонічній сцені до роковин трагедії в Маріуполі – лікарні та театру…

У проєкті «Філармонія Нескорених» – легендарний Камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії та один з найавторитетніших хорових колективів України і Європи – хорова капела імені Платона Майбороди Українського радіо під орудою Юлії Ткач за участю солістів: сопрано Каріни Кондрашевської, мецо-сопрано Ольги Гончаренко, тенора Сергія Андрощука, баса Сергія Ковніра, – виконають культові твори, як данину пам’яті невинним жертвам.

У програмі:

Михайло Вербицький, слова Павла Чубинського «Ще не вмерла України…»

Максим Березовський Симфонія №1

Артемій Ведель, версія з оркестром Лесі Дичко Духовний концерт «Помолихся лиця Твоєму всім серцем моїм»

Мирослав Скорик «Мелодія»

Вольфганг Амадей Моцарт Requiem

Партія клавесина Галина Куликовська

Ведуча Галина Бабій

Слухаємо красиву музику, віримо у світлі сили та Перемогу!

Джерело: day.kyiv.ua

100 000 грн з проданих квитків на симфонічний концерт-закриття буде передано на допомогу ЗСУ: а саме на купівлю пікапа для Сьомого прикордонного Карпатського загону.

У виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під керівництвом головного диригента оркестру Теодора Кухара прозвучали твори Мирослава Скорика та Моріса Равеля. Програма була присвячена знаменній даті для історії української музики – Дню народження Мирослава Скорика.

Попри злочинні дії країни-агресора 120-й сезон став доленосним для Львівської національної філармонії. Восени свій ювілей масштабною програмою відзначив Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, попри обстріли та блекаути щотижня філармонія запрошувала слухачів до своєї зали, а артисти та колективи філармонії дарували ще більше емоцій, таланту, надії, ще більше знайомили слухачів з усього світу з українською музикою. Кожен виступ, що відбувся, музиканти присвячували Збройним Силам України.

На завершення, Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії підготував грандіозну програму. Концерт №1 для віолончелі з оркестру Мирослава Скорика, на думку музикознавців, є одним із кращих українських творів кінця ХХ століття. Його глибокий драматизм, емоційна напруга та ювелірне використання тембрів вражають. Ця музика справді здатна зачепити найприхованіші струни людської душі.

Під час святкової промови генеральний директор Філармонії Володимир Сивохіп привітав усіх та подякував за вклад у боротьбу України. Він зазначив, що було віднайдено рукопис хорового твору 30-річної давності “Пори року”, а також оригінал твору “Арія” для віолончелі та фортепіано.

Сюїта Мирослава Скорика до драми Лесі Українки "Камінний господар" розкриває інші барви таланту Маестро – це надзвичайна театральність його музики, теми та мелодії, які надовго залишаються в пам'яті. Доповнила програму балетна сюїта Моріса Равеля «Дафніс і Хлоя». Уже традиційно, за бажанням Мирослава Скорика, його твори поєднуються в програмі з музикою цього французького композитора, якого митець особливо шанував та вивчав.

Джерело: galinfo.com.ua

Нові творчі здобутки мають талановиті учні Дитячої школи мистецтв та дитячої музичної школи міста.

Три І премії ІІ Всеукраїнського конкурсу талантів “Fect Добро” здобули вихованці викладача Надії Копцевої з Дитячої школи мистецтв. Піаністки представляли свої таланти у номінації “Фортепіано”.

Злата Лукафейник та Елеонора Ковальчук виконали українську народну пісню, ансамбль у складі Ксенії Бурядник та Ангеліни Бурядник й окремо Елеонора Ковальчук зіграли композиції з опери “Наталка Полтавка”.

Учні Дитячої музичної школи відзначені в двох творчих конкурсах.

Чеха Дар'я та викладач Лариса Білоус стали лауреатами І премії Міжнародного двотурового конкурсу мистецтв "Нові імена" у номінації "Фортепіано".

І премію цього конкурсу у тандемі з викладачем здобула також Єва Мирошниченко.

ІІ премію Міжнародного двотурового багатожанрового дистанційного фестивалю - конкурсу мистецтв "STAR SPACE" вручили вихованиці Лілії Захарової - Маргариті Матковській.

Вітаємо юних музикантів. Натхнення, нових творчих досягнень та яскравих виступів!

Джерело: pkrv.dp.gov.ua

Як зазначають організатори, на гостей чекає «Аllegretto» – це жива музика в синтезі з вражаючими повнокупольними проекціями.

В програмі прозвучать твори Моцарта, Скарлатті, Шопена, Шопенгауера, Дебюссі, Білаша, Сен-Санса, Бізе та ін.

Концерт відбудеться в Зоряній Залі о 19.30. Оpen door о 19:00.

Відвідувачів також пригощатимуть ігристим.

Вартість квитків становить 800 – 1200 грн. Придбати їх можна за посиланням.

Нагадаємо, планетарій знаходиться на вулиці Велика Васильківська, 57/3, біля станції метро «Олімпійська».

Джерело: bigkyiv.com.ua

Україна представила проєкт, який став швидкою реакцією міста на виклики бойових дій

Українське місто Львів увійшло до фіналу конкурсу New European Bauhaus Prizes-2024, передає "Дивогляд" із посиланням на пресслужбу Львівської міської ради.

Рекреаційна зона "Над джерелом", що розташована неподалік центру матері та дитини UNBROKEN Mothers за адресою вул. гетьмана Івана Мазепи, 25Б, змагатиметься за головний приз у фінальній частині конкурсу від Європейської комісії.
Проєкт став швидкою реакцією Львова на виклики бойових дій, що тривають в Україні. Він створювався з метою відновлення занедбаної території для інтеграції внутрішніх переселенців у місцеву громаду, а також їхнього психологічного відновлення на території модернізованої ділянки.

Цього року Україна вперше взяла участь у конкурсі New European Bauhaus Fest. Проєкт країни представлений у категорії "Відновлення зв’язку з природою", зважаючи на те, що управління архітектури та урбаністики змогло відновити занедбану ділянку колишнього кар’єру.

Переможця конкурсу оголосять 12 квітня у Брюсселі (Бельгія). На церемонії буде нагороджено близько 20 проєктів, метою яких є створення майданчиків для прояву творчості, креативних ідей у сфері архітектури та дизайну на користь суспільства.

Джерело: 5.ua

Міський духовий оркестр «Полтава» запрошує своїх шанувальників на концерт, присвячений до 220-річчя з Дня народження засновника славнозвісної музичної династії Штраусів!
Для Вас – справжній вечір класичної музики у вишуканому залі філармонії. Яскраві та талановиті музиканти оркестру, за диригентським пультом – художній керівник та головний диригент, заслужений артист України Едуард Головашич. Насолоджуйтесь вальсами, галопами, польками, фантазіями та маршами короля вальсів, Йоганна Штрауса-сина та його знаменитої родини.

У програмі концерту: вальс «Весняні голоси», захоплюючі польки: «Трік-трак», «Піцикато», «На полюванні», енергійні марші: «Марш Радецького», «Наполеон-марш», «Кікі-марш» та «Бандит-галоп», «Галоп подихів»….

Вас чекає незабутній вечір, сповнений класичної європейської музики у живому виконанні духового оркестру.

Чекаємо на концерті – 15 березня о 18:00 у залі Полтавської обласної філармонії.

Квитки можна придбати в касі філармонії та на сайті

Джерело: np.pl.ua

Ресторан БарМаки та Рівненська обласна філармонія запрошують на гастрономічний та музичний захід!
Це буде кавовий джаз у виконанні оркестру під час смачної вечері. А ще комплімент усім гостям - кавовий пунш від ресторану «БарМаки».
Дійові особи та виконавці:

▪️ШЛЕНДРІАН — заслужений артист України Микола Швидків
▪️ЛІЗХЕН — Анастасія Янцур
▪️БАРИСТА — Павло Мищук
▪️ВЛАСНИЦЯ КАВ’ЯРНІ — Таніна Позняк
▪️ОФІЦІАНТ — Дмитро Давидчук
А також:
▪️Ірина Козачук (клавесин)
▪️Тарас Пастушок (саксофон)
▪️Леся Островська (флейта)
▪️Академічний камерний оркестр РОФ, диригент Юрій Скрипник
▪️ Режисер-постановник Таніна Позняк

Організаційний збір заходу - 1000 грн. Половину вартості квитків передадуть на потреби ЗСУ за сприяння благодійного фонду «Дар». Щоб забронювати столик, звертайтеся за номером 068 876 58 76.

Усіх гурманів-меломанів чекають 15 березня о 18:30 у ресторані «БарМаки»!

За повідомленням з Рівненської обласної філармонії.

Джерело: ogo.ua

Відомий композитор з родом з Кропивницького Юлій Мейтус створював композиції зокрема і на тексти Тараса Шевченка. Шевченкіану у творчій спадщині композитора дослідила науковця та викладачка Кропивницького музичного фахового коледжу Марина Долгіх.

Вірші Тараса Шевченка у музичних творах Мейтуса
У статті «Музичне відтворення поезій Т.Г. Шевченка в солоспівах композитора Ю.С. Мейтуса» Марина Долгіх зазначає, що у творах Юлія Мейтуса прослідковується глибинне розуміння вагомості творчості Тараса Шевченка для світового музичного мистецтва.

Наприклад, опера на чотири дії «Гайдамаки», написана Юлієм Мейтусом у співавторстві з композиторами Всеволодом Рибальченком і створену упродовж 1941-1943 роках у співавторстві з В.П. Рибальченком і Михайлом Тіцом. Або присвята Тараса Шевченку у творі-меморіалі. До цього науковиця віднесла вокальний цикл для низького голосу й симфонічного оркестру «Кобзареві» у восьми частинах, створений у 1963 році.

Поеми «Сон», Думка» і «Я не нездужаю» у романсах композитора
Щодо власне солоспівів, до шевченкіани у творчості композитора Юлія Мейтуса Марина Долгіх віднесла три романси. Два романси належать до початку композиторської діяльності у 1927 році – це «Я не нездужаю» і «Думка», а романс для низького голосу і фортепіано «Сон» – на 20 років пізніше.

Романс «Думка» композитора Юлія Мейтуса
Романс «Думка» (Сonmoto, e-moll) випустило в друк видавництво «Українське видавництво драматургів і композиторів».

«Перед слухачем розгортається історія козака, який шукає свою долю на стороні, нехтуючи сімейними радощами, турботою про батьків, коханням», – пише науковця.

Марина Долгіх вказує, що текстова частина романсу наближена до жанру кобзарської думи, але цей твір можна визначити як козацьку баладу завдяки його ритміці та мінливості тональних планів. Мелодія змінюється відповідно до змісту вірша. Наприклад, слова «пішов козак» супроводжуються ритмом ходи, «грає синє море» – дисонуючими хвилями, а кульмінаційна зона – контрастом крещендуючих акордів з короткочасними тризвуками та речитативними фразами.

«Епічна природа висловлення, образні паралелі, символізм сюжетних ліній дозволяють закріпити означений солоспів у напрямку психологічно драматичних, насичених внутрішнім протестом», – пише Марина Долгіх.

Вірш Шевченка «Я не нездужаю» у музиці композитора з Кропивницького
Щодо романсу «Я не нездужаю» науковця підкреслює, що вдумливий характер віршу-монологу дав можливість Юлію Мейтусу вийти на новий рівень і створити модернову композицію. Тут відсутня по сутності мелодійна лінія, а замість неї – речитативно декламаційні фрази. Наприклад, у другому розділі цього романсу за назвою «Болить» передає полярність настрою героя поліметрією і химерними динамічними хвилями фортепіано.

У третьому розділі романсу композитор через ритміку і підвищений тонус вказує на емоційний вибух, який обривається при словах «вона [воля] заснула». А фінальна частина романсу «Я не нездужаю» нагадує притишену поховальну ходу з барабанним дробом.

Романс «Сон» на поему Шевченка
Солоспів Юлія Мейтуса на поему Тараса Шевченка «Сон» вирізняється глибиною драматизму й речитативністю мелодики наближений до попередніх шевченківських композицій композитора. Марина Долгіх вказала на цікаве композиторське рішення у частині, де йдеться про колисання дитини мамою-кріпачкою.

«Це не спокійний рух колиски, що заспокоює дитинку, а пунктирний – ніби рваний, надривчастий крик малюка, який спочатку голоснішає, а отримавши мамину увагу – стишується», – йдеться у статті.

У розділі, де йдеться про сон кріпачки, в якому вона бачить сина дорослим заможним і щасливим чоловіком, що контрастує із сьогоденням. Тут мелодика композитора переходить на мажорний, майже святковий, струмінь. Але завершальний тритакт твору відтворює зойк болю, що визначає безпросвітність страждань.

«Таким чином, сфера шевченківських солоспівів у творчості Юлія Мейтуса – це напрямок, де сфокусовані серйозні, вдумливі композиції. Композитор одним з перших в українському музичному мистецтві досягнув наскрізності в драматургічному розвитку кожного з вищеозначених творів», – підкреслила науковця Марина Долгіх.

Джерело: gre4ka.info