Кожен квітневий концерт Національної філармонії наче ковток свіжого повітря: нові імена, молоді музиканти, несподівані програми та прем’єри. Гортайте афішу: на вас очікує, зокрема, багато нових українських творів («Так звучить моє ВДОМА» 9 квітня), Моцарт (монографічний концерт 6 квітня), несподіваний погляд на органну музику (концерти 4 та 7 квітня), забутий і віднайдений шедевр української музики – Концерт для фортепіано з оркестром українського композитора і піаніста-віртуоза Ігоря Драго у програмі 19 квітня, відкриття світу Святослава Луньова і ще багато чого. А ще декілька перлин у Музичному салоні: увага на два дні «Українського електроакустичного виміру», прем’єру музичного перформансу для дітей від 6-ти до 10-ти років, програму «Sax & Piano – NО Jazz!», яка взялася довести, що саксофон – це не тільки джаз. Все це зібрано у нашому огляді та під новим сезонним хештегом філармонії – #слухаємовесну.

3 квітня у Колонному залі Національний симфонічний оркестр України дасть концерт-присвяту скрипалю Богдану Крисі – представнику легендарної династії музикантів.

Пам’ять Богдана Криси вшановує оркестр, з яким пов’язана уся його творча біографія, а також родина: племінник Тарас, син Орест та невістка Тоня.

У концерті звучатиме скрипка, на якій Богдан грав більшу частину свого життя і яка стала його голосом у світі музики.

У 80-х роках минулого сторіччя надзвичайною подією стало створення, виконання та запис платівки циклу концертів з творів Антоніо Вівальді, до якого долучились тоді вже всесвітньовідомі скрипалі Олег Криса, Богодар Которович, Олег Которович, й, звісно, Богдан Криса. Крім концертних виступів й концертмейстерства в оркестрі, музикант вів активну викладацьку діяльність, його учні успішно працюють в Україні та за її межами. Важка хвороба змусила Богдана розлучитися зі скрипкою, 2023 року у колі сім’ї він відійшов у кращі світи …

Цього вечора звучатимуть: «Диптих» Богдани Фроляк, Концертна симфонія для скрипки і альта з оркестром Вольфганга Моцарта та Симфонічна поема «Життя героя» Ріхарда Штрауса. За диригентським пультом – Тарас Криса

4 квітня на сцені філармонії – Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики під орудою диригента Андрія Сиротенка.

За більш ніж тисячоліття побутування органа в практиці церковних богослужінь тембр цього інструмента набув чітких образних трактувань. Звучання органа найчастіше пов’язане із сакральним простором, склепіннями готичних храмів, відображених у будові інструмента, та канонічними текстами, які звучали у його супроводі. До того ж розквіт органної музики в XVII-XVIII століттях закарбував асоціацію звучання органа саме з цим часом.

Тембр органа в музиці композиторів ХХ століття часто не позбавлений цих кліше, або ж навпаки – залучений до партитури саме для того, аби викликати притаманні інструменту асоціації. Твори, що звучатимуть у програмі – саме такі: Симфонія №7 Валентина Бібіка, «Концерт для органа, струнного оркестру і литавр» Франсіса Пуленка, «Пасакалія» та «Концертштюк» Олександра Козаренка.

Вражаюча програма 5 квітня занурить слухачів у різнонаціональний музичний колорит. Прозвучить останній великий оркестровий твір норвезького романтика Едварда Гріга «Симфонічні танці», написаний на народні теми. Також публіка почує вигадливу сюїту англійця Едварда Елгара «Корона Індії», яка була створена на основі раніше написаної музики до театральної вистави, поставленої 1912 року на честь візиту короля Георга V і королеви Марії в Делі для їх коронації як імператора та імператриці Індії. А ще слухачі познайомляться з твором французького композитора, дириґента, органіста та музичного критика Вінсента Д’Енді – Фантазією для оркестру і гобоя, в якій солістом виступить Володимир Литвиненко.

6 квітня – концерт Київського камерного оркестру під орудою маестро Наталії Пономарчук, присвячений Амадею Моцарту, що представить твори з різних періодів життя австрійського генія. Звучатимуть: знаменита симфонія № 35 ре-мажор, яку ще називають Гаффнерівською – за прізвищем приятеля Моцарта Зіґмунда Гаффнера, що виступив замовником твору, дивертисмент для струнних інструментів Зальцбурзька симфонія №3, урочиста «Serenata Notturna» для струнних ре мажор й безумовний шедевр у жанрі камерної мініатюри – «Маленька нічна серенада», написану на честь дружини Констанці, яка на момент написання чекала дитину.

7 квітня

СИМФОНІЯ ЗВУКІВ

Концерт задумано як поєднання трьох «голосів», трьох виразних тембрів: органу, скрипки та голосу. Це стане продовженням органних концертів за участі органістки Національної філармонії Тетяни Жук-Сєдової і покаже її виконавський універсалізм – як солістки та в ансамблях з вокалом, скрипкою.

Програма концерту представить музику німецьких та італійських композиторів з кінця XVII до середини XIX століття між якими простежуються цікаві зв’язки. Розпочнемо, звісно, з творчості почесного експерта в сфері органної музики – Іоганна Баха. Прозвучать і твори його італійського сучасника Антоніо Вівальді. Музика останнього неабияк цікавила Баха – він навіть зробив авторські обробки його концертів. Німецький романтик Фелікс Мендельсон в свій час заново відкрив публіці та популяризував творчість Баха.

Прозвучать дивовижні твори-перлини світських жанрів, що сповнені глибоким змістом і особливою милозвучністю гармонії, а також композиції, що познайомлять з тогочасною духовною музикою.

9 квітня проєкт-колаборацію молодих українських композиторів та музикантів, які наразі перебувають закордоном або нещодавно повернулася до України – «Так звучить моє ВДОМА представляє його авторка, режисерка Марина Рижова в межах стипендії Vidnova Fellowship Ukraine.

Проєкт має на меті продемонструвати потенціал української молоді та показати, що попри все, сьогодні в світі – Україна звучить не тільки звуками війни та статистикою в новинах.

Українці борються за свою свободу, ідентичність і культуру. Цей проєкт – можливість познайомитися із невідомою музикою та культурою української молоді, яка, на жаль, часто стає визнаною за кордонами Батьківщини раніше, ніж на рідній землі. Отже, цей концерт – можливість познайомитися з молодими митцями, які творять свою історію та історію нової країни просто зараз.

Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою диригентки Наталії Стець виконають твори: Михайла Чедрика, Тараса Зданюка, Назарія Стеця, Каті Суглобіної, Сергія Вілки, Антона Стука, Вікторії Шинкаренко.

10 квітня Національний симфонічний оркестр України під батутою диригента Віктора Плоскіни виконає твори композиторів-романтиків: Концерт для скрипки та віолончелі Йоганнеса Брамса та опус «Тассо» Ференца Ліста, який став зразком нового жанру – симфонічної поеми. Центральним же твором програми стане Симфонія № 3 Всеволода Сіренка, написана впродовж 2022-2023 років та присвячена захисникам України. Твір виник як реакція на події повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Віктор Плоскіна, диригент, заслужений артист України: «Звернутися до творчості Всеволода Сіренка мене спонукала його симфонія. Не зважаючи на його молодість, вірю в щасливу творчу долю Всеволода. Тому, разом з оркестром, докладемо зусиль якомога якісніше "прочитати" партитуру, бо новий твір - це завжди дуже відповідально…»

12 квітня рекомендуємо звернути увагу на концерт у назві якого присутнє словосполучення «Нові імена». Симфонічний оркестр Національної філармонії України вже не вперше представляє обдарованих юних музикантів. Щойно разом із філармонічним оркестром, у березні грав піаніст Савва Золотарьов, аж ось на сцені Колонної зали – три солісти-інструменталісти: гобоїст Степан Сивохіп, скрипаль Павло Ульянченко та віолончелістка Марія Ходаківська. Для свого прем’єрного виступу кожен з музикантів підготував абсолютно новий твір одного зі знакових українських композиторів: Степан Сивохіп зіграє «Романтичне концертино» для гобоя з оркестром Левка Колодуба, Павло Ульянченко – «Українську поему» для скрипки з оркестром Євгена Станковича, а Марія Ходаківська – Концерт для віолончелі з оркестром Любави Сидоренко. За пультом цього вечора – диригент Антоній Кедровський. У фіналі звучатиме Симфонія № 41 «Юпітер» Вольфганга Моцарта в якості нагадування про те, що композиторський чи виконавській геній, якщо він є, – має властивість прокидатися вельми рано. Тож, приходьте підтримати талановиту молодь!

15 квітня віолончеліст Гліб Сасько та піаністка Анна Поліщук об’єднаються в дует, щоби зіграти вельми вишукану програму з творів двох німецьких композиторів-романтиків, які були близькими друзями в реальному житті – Роберта Шумана та Йоганнеса Брамса. Ціле відділення концерту також буде присвячено творчості українського композитора та піаніста Віктора Косенка. Його Соната d-moll для віолончелі та фортепіано є однією з перших українських віолончельних сонат, створених у XX столітті. Також ви почуєте Пассакалію композитора із фортепіанного циклу «11 етюдів у формі старовинних танців».

16 квітня Національний ансамбль солістів «Київська камерата», який продовжує у цьому сезоні святкувати своє 30-ти річчя, присвятить свій концерт засновнику і незмінному керівнику ансамблю – Валерію Матюхіну.

У програмі під назвою «Сторінки української музики» прозвучить ціла «антологія» сучасних композиторів: Губаренко, Сильвестров, Загорцев, Ківа, Кириліна, Швед, Безбородько, Станкович, Гомельська. До музикантів камерати – Богдани Півненко, Кирила Бондара, скрипка Дмитра Таванця, фортепіано, Дмитра Кузьміна, флейта, – доєднається співачка Тоня Матвієнко.

17 квітня Національний симфонічний оркестр України під керівництвом свого головного диригента Володимира Сіренка поєднає в концертному вечорі – барокову гармонію та вишуканість, втілену в музиці Йоганна Баха, класицистичну простоту і виразність скрипкового Концерту Вольфганга Амадея Моцарта та багатозначність і глибину творчості Густава Малера, твір якого стане заключним у програмі. Солісти Анатолій Баженов, скрипка сопрано Каріна Кондрашевська.

19 квітня концерт симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою диригента Віктора Олійника, представить європейську музику: Увертюру данського композитора Нільса Гаде «Гамлет», яка була написана в 1861 році і є музичною поемою за п’єсою Шекспіра, та П'яту симфонію Грузинського композитора Гії Канчелі, створену 1978 року з присвятою пам'яті батьків композитора.

Центральним твором програми стане Концерт для фортепіано з оркестром українського композитора Ігоря Драго. Заново відкрив цей твір соліст Роман Рєпка – піаніст, лауреат національного та дипломант міжнародного конкурсів. Виконавську та викладацьку діяльність музикант поєднує з просвітницькою. Останнім часом основу репертуару піаніста складають маловиконувані або забуті шедеври української музики. В 2011 він повернув на українську сцену Концерт для фортепіано з оркестром Левка Ревуцького в першій редакції, партитуру, яка багато десятиліть поспіль вважалась втраченою. Тепер в центрі його музичного інтересу опинився Концерт Ігоря Драго.

Роман Рєпка про подробиці цього музичного відкриття: «Більше року тому я розпочав проєкт, який я називаю «Ре-візією». Я брав у бібліотеці ноти фортепіанних творів українських композиторів, які були мені невідомі, грав їх та писав на них рецензії. Рахунок йде на сотні книжок. Я відкрив для себе твори, які поділили моє життя на «до» і «після». Серед них – цей опус, він попався мені буквально одразу, «в першу жменю» так би мовити. Твір вразив, це був просто музичний нокаут! Композитору на час написання було 44 роки, це був зрілий сформований митець. Цікаво, що Драго сам був гарним піаністом-віртуозом і виконував цю фортепіанну партію на концертах. Щоб довести Концерт до сценічного виконання, мені потрібен був диригент-сподвижник, який би погодився провести багато додаткової роботи. Зацікавився Віктор Олійник. Перша редакція Концерту має партитуру і партії, а друга, на жаль, ні. Є тільки клавір, і нам довелося дооркеструвати пару епізодів [...] Ця музика має звучати зараз! В ній заскалює не причесана енергія, присутній певний бруталізм. Я не пригадую подібних творів в українській музиці. По стилю це орієнтовно близько до лінії творчості Бели Бартока».

21 квітня в межах циклу авторських концертів українських композиторів «Сучасне й позачасове» Київський камерний оркестр під керівництво ми диригентки Наталії Пономарчук відкриватиме Світ Святослава Луньова.

«Сучасне й позачасове» – новий проєкт, започаткований «Домом Майстер клас» і Національною філармонією України, який представляє собою серію авторських концертів сучасних українських композиторів, які вже увійшли в історію української музичної культури.

Другий концерт циклу присвячено музиці київського композитора Святослава Луньова. Він є автором симфонічної, камерно-інструментальної, камерно-вокальної, хорової, електронної музики, а також двох опер та музики до кіно. Дана програма представить його камерні твори для струнного оркестру: цикли «Нічна музика», «Денна музика» і Триптих для струнних TRISTIUM – один з найвизначніших творів композитора.

22 квітня – «Скринька раритетів». Це вже 6й концерт, в якому артисти оркестру Національної Опери України зберуться на сцені Національної філармонії, щоб зіграти унікальні камерні твори. Оркестранти об’єдналися для спільних проєктів камерної музики в 2019 році. Авторкою ідеї й душею творчого починання стала піаністка Ліана Косович, яка вже багато років працює концертмейстеркою театру. Мета проєкту незмінна – показати, що в головній оркестровій ямі країни працюють музиканти вищого ґатунку, кожен з яких веде й активну сольну діяльність.

Цього разу назва «Скринька раритетів» втілює ще одну провідну ідею циклу концертів – показати неймовірне різноманіття світової музики та відкривати слухачам маловідомі музичні сторінки. Програму виступу музиканти почали формувати за півроку, розшукуючи твори, що відкрили б для публіки нові музичні горизонти композиторів.

Відкриє концерт Квінтет українського композитора Дмитра Бортнянського, написаний під впливом перебування митця в Італії в дусі тогочасних класицистичних тенденцій. Надалі ж прозвучать три «музичні раритети» італійської, французької та німецької музики.

23.04.1968: РЕКОНСТРУКЦІЯ. Це другий концерт циклу Національного будинку музики спільно з Liatoshynsky Foundation, які продовжує досліджувати спадок Бориса Лятошинського напередодні 130-річчя від дня народження композитора.

Програми концертів з музикою Лятошинського, які він зберігав у своєму робочому кабінеті, знову зазвучать для київської публіки. Така реконструкція – майже подорож у часі, під час якої ми можемо критично поглянути на власний музичний спадок ХХ століття, часто пов’язаний із необхідністю авторів маневрувати між власною творчою реалізацією та вимогами совєтської тоталітарної ідеології.

Програма, що звучала 23 квітня 1968 року, поєднала музику чотирьох українських композиторів: Олександра Зноско-Боровського, Юлія Мейтуса, Андрія Штогаренка та Бориса Лятошинського. Концерт мав стати продовженням циклу «Камерні вечори», в межах якого виконувалися твори членів Спілки композиторів України. Однак раптова смерть Лятошинського 15 квітня змінила сприйняття цієї програми та творів композитора у ній…

24 квітня у концерті Національного симфонічного оркестру України під керівництвом диригента Сергія Голубничого, – центральним стане Концерт № 3 для фортепіано та симфонічного оркестру сучасного вітчизняного композитора Ігоря Щербакова, солістом в якому, виступить лауреат та дипломант міжнародних та всеукраїнських конкурсів, випускник Національної музичної академії України, – піаніст Євген Геплюк.

Обрамлять цю програму твори знакових німецьких композиторів – віденського класика Людвіга ван Бетховена та реформатора романтичної доби Ріхарда Вагнера.

25 квітня на сцені філармонії примадонна сопрано Людмила Монастирська та баритон Сергій Макієнко разом з Ансамблем «Рідні наспіви» у концерті «Знов весна і знов надії…»
Яскрава біографія ансамблю почалася ще в роки навчання його учасників у столичній Національній музичній академії на кафедрі народних інструментів. Велика заслуга у формуванні творчого обличчя ансамблю належала викладачеві консерваторії Юрію Алексику. Від витоків діяльності ансамблю в самій його назві закладено основне творче кредо: популяризація і поширення насамперед української музики: народної, класичної, сучасної. Цього вечора до музикантів долучаться видатні виконавці, а у програмі звучатимуть твори Білаша, Скорика, Рунчака, Колядюк, Орла, Огієнка, Хіменеса, Ібера, Пьовані, Маноліса, Каччіні, Ірадьєра, Кальмана й, звісно ж, українські народні пісні.

27 квітня за диригентським пультом Київського камерного ансамблю після кількарічної перерви – Петро Товстуха. Під орудою Маестро прозвучить розмаїта програма барокових (Кореллі), романтичних (Мендельсон) та сучасних (Пілютіков) творів. Її родзинка – нова блискуча транскрипція Олександра Щетинського сюїти Фелікса Мендельсона «Сон літньої ночі», а також новий твір Сергія Пілютікова "Книга змін" для струнного оркестру, який відкриватиме вечір.

Музичний салон. Квітень. #слухаємовесну

5 квітня о 17:00 продовження наш серіалу-проєкту «Музичний салон 2.0» у найвишуканішому укритті столиці.

Геніальна музика віденських класиків звучатиме у виконанні солістів – флейтиста Юрія Шутка та піаністки Анни Поліщук. У час повномасштабної війни такий концерт можна і треба сприймати як музикотерапію. У програмі – перші дитячі композиції Моцарта, знаменитий шедевр молодого Бетховена, а також останній прижиттєвий твір Гайдна. Прозвучать й твори українських класиків – Бортнянського та Березовського. Звісно, на пубілку очікує й цікава дискусія з музикантами, яку проведе музична керівниця НФУ – диригентка Наталія Стець.

6 і 7 квітня Два дні «Українського електроакустичного виміру». Електроакустична музика – наймолодший жанр сучасного українського музичного мистецтва, що постає з футуристичних марень поетів «наших 20-х», перших звукових монтажів кінострічок Дзиґи Вертова у ВУФКУ, сміливих музичних експериментів композитора театру Леся Курбаса Анатоля Буцького, музики перших українських модерністів Бориса Лятошинського та Миколи Рославця.

Історія української електроакустичної музики – це історія задумів принципово нової «конкретної музики» Віталія Годзяцького, розробок власних методів синтезу звуку Святослава Крутикова, алгоритмічної композиції Леоніда Грабовського. Це історія відкриття безмежного внутрішнього «простору звуку», час багаторічних наукових досліджень та творчих експериментів Геннадія Когута, Ігоря Пясковського, Леоніда Диса. Досвід розбудови перших студій електроакустичної музики, фестивалів та музичних лейблів.

«Український електроакустичний вимір», що відбувається за підтримки Асоціації електроакустичної музики України, дозволить відчути нерв сучасної української електроакустичної сцени, її жанрове різноманіття, та здатність до відкритого емоційного висловлювання.

У фокусі дводенного проєкту – 6-7 квітня – твори для інструментів та електроніки, сольні фіковані електроакустичні твори Антона Стука, Євгена Дубовика, Алли Загайкевич, Святослава Луньова, а також електроакустичні перформанси відомих київських артистів Edward Sol та Ujif_notfound. Проєкт відбувається з використанням 8-канальної аудіо-системи.

13 квітня о 17:00 піаністка Інеса Порошина запрошує до музичного салону послухати цикл Антоніна Дворжака Poeticke nalady / Поетичні настрої» з тринадцятьма частинами, які разом тривають понад п’ятдесят хвилин і є найдосконалішим фортепіанним циклом композитора . Він написав їх навесні 1889 року: менш ніж за два місяці. Частково в Празі, частково у своїй літній резиденції у Високій біля Пршибрама. Тринадцять частин представляють багату палітру різноманітних настроїв, від романтичних і мрійливих до стилізацій дикого та шаленого танцю. Завдяки своєму поетичному темпераменту та технічно виграшній фортепіанній стилізації це один із найпопулярніших фортепіанних творів Дворжака.

20 квітня о 17:00 ексклюзивна програма в усіх сенсах: «Sax & Piano – NО Jazz!». Саксофоніст Роман Фотуйма (до речі, лауреат престижної музичної премії імені Левка Ревуцького) і піаністка Дар’я Шутко за допомогою музики українських сучасних та американських композиторів та диригентки Наталії Стець, яка вестиме дискусію, – спробують довести, що саксофон – це не тільки джаз. І поєднання фортепіано і сакса – теж, не виключно джазова ознака. Маємо дуже багато академічної, концептуальної музики, написаної для такого складу. Звучатимуть Ю. Іщенко Ю. Гомельська Л. Ларсен і В. Олбрайт.

21 квітня о 12:00 прем’єра музичного перформансу для дітей від 6-ти до 10-ти років «Де шукати друзів?» за твором Жанни Колодуб «Пригоди дівчинки Веснянки». Разом із головною героїнею наші наймолодші слухачі відправляться на пошуки натхнення та справжніх друзів, а доєднаються до них: Метелик, тітонька Мишка та пан Крот.

Маленькі гості не тільки слухатимуть музику, але й створять власними руками оригамі, отримають таємні завдання від тітоньки Мишки, візьмуть участь у танцювальному майстер-класі від Кавалера Крота і познайомляться з професією диригента!

Під звуки мелодій сучасної української композиторки Жанни Колодуб до них прилетить… Метелик, щоб отримати своє натхнення у світлі! Проте як засвітити Метелика щастям ми тут не розповімо, адже для цього треба прийти до філармонії й долучитись до нашого нового музичного інтерактиву. Буде весело, рухливо і пізнавально!

Джерело: day.kyiv.ua

У квітні в Запоріжжі проведуть мистецько-музичний фестиваль «Бути в Україні». Захід пройде в «Незламному хабі Титан», що знаходиться по вулиці Перемоги, 131.

Про це повідомляють організатори.

На гостей заходу чекають творчі майстер-класи, ярмарок представників локальних виробників, лекції, дискусії, художні виставки та виступи відомих музичних гуртів. Модератором фестивалю стане Тимур Мірошниченко. Серед запрошених артистів — неосоул гурт ADAM, документально-музичний проєкт Антона Слєпакова та Андрія Соколова «WARnyakannya». Хедлайнери музичної частини фестивалю — гурт KAZKA.

«Мета події — підтримати жителів прифронтового Запоріжжя, внутрішньо переміщених осіб, створити безпечний простір для знайомства та взаємодії. Нагадати про важливість української культури в процесі протистояння російським наративам»,— кажуть організатори.

Вхід на подію, яка відбудеться 20 квітня з 12:00 до 21:00, вільний, але за попередньої реєстрації за посиланням.

Джерело: 1news.zp.ua

Сьогодні, 28 березня 2024 року, о 19:00 у Львівській філармонії спільно з австрійським диригентом Парвізом Яхʼяві Академічний камерний оркестр “Віртуози Львова” представить програму присвячену містам: Лондону, Празі та Маріуполю.
«Мріємо підбадьорити кожного», — австрійський диригент про оркестровий концерт у Львівській філармонії.

Впродовж останніх двох років філармонія для слухачів та музикантів стала не лише місцем зустрічі з музикою, а місцем, де музика допомагає дати раду емоціям, заспокоює, або ж навпаки, розблоковує почуття.

Виступ у Львові має особливе значення для запрошеного диригента. Музикант активно підтримує Україну та уже втретє співпрацює з оркестром.

“Виконання твору «Місто Марії» талановитого сучасного українського композитора Золтана Алмаші присвячуємо українцям, які постраждали внаслідок російської військової агресії, а також вшановуємо памʼять жертв нападу росії. Наступним твором програми є «Dives and Lasarus» Воан-Вільямса. Ця музика несе надію, через неї ми з музикантами прагнемо наголосити, що незважаючи на все, віримо і сподіваємось на перемогу світла над темрявою, добра над злом.

Романтичними серенадами хочемо подарувати людям гарний і приємний настрій, перенести у гармонійну і світлу атмосферу, таким чином подолати і розвіяти тривожний стан і гнітючий настрій. У цей надзвичайно тяжкий час для українців, мріємо підтримати і підбадьорити кожного, і вселити надію.” – диригент Парвіз Яхʼяві про програму концерту.

Ольга МАКСИМ’ЯК

Джерело: photo-lviv.in.ua

Для проведення головного весняного музичного свята краю – Міжнародного фестивалю «Музика без кордонів» Закарпатська обласна філармонія обрала найчарівнішу для Ужгорода пору – весну – пора пробудження, кохання, неповторності, чарівності, гармонії, а ще в цей час місто вбирається у пишний сакуровий цвіт.
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
У фестивальні дні на головній сцені краю глядачі зможуть мандрувати музичними просторами та насолоджуватися музикою, яка долає як географічні, так і жанрово-стильові бар’єри. Цікавими будуть зустрічі та знайомства з гостями фестивалю – яскравими виконавцями і колективами з різних куточків України та за кордону.

Отже, з 5 по 22 квітня 2024 велика зала Закарпатської філармонії наповниться музикою без кордонів.

5 квітня - відкриття фестивалю, на Закарпаття завітає гість з Австралії Олександр Цибульський у супроводі Академічного камерного оркестру (керівник - заслужений артист України Владислав Юрош), Мирослави Швах-Пекар / мецо-сопрано та Артема Позднякова / тенор.

10 квітня прозвучить концерт «Золота доба флейти» у виконанні заслуженого артиста України, соліста Національної філармонії України Юрія Шутка за участі Академічного камерного оркестру під керівництвом заслуженого артиста України Владислава Юроша.

14 квітня особливий музичний вечір подарують артисти Київського квартету саксофоністів Національної філармонії України (керівник - заслужений артист України Юрій Василевич) у супроводі Академічного естрадно-духового оркестру (диригент - народний артист України Володимир Співак).

17 квітня фортепіанний концерт запропонує слухачам гість зі Львова народний артист України Йожеф Ермінь та Академічний симфонічний оркестр (диригентка - заслужена артистка України Вікторія Свалявчик-Цанько).

22 квітня закриватимуть наш фестиваль гості з Будапешта - Ансамбль старовинної музики «Ensemble Cantilene», концерт пройде за підтримки генерального консульства Угорщини в м. Ужгород.

Джерело: zakarpattya.net.ua

Відкритий конкурс “Грай, музико!” проводять у Черкасах уже вп’яте. У заході взяли участь музиканти, які грають на народних інструментах.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Творчі номери підготував 81 учасник в очному форматі та 83 учасники в дистанційному. Конкурсанти виконували номери на гітарі, бандурі, домрі, баяні, акордеоні та народній сопілці.

Змагались виконавці у таких номінаціях:

«Солісти»;
«Ансамбль малих форм»;
«Ансамбль».
До участі доєдналися представники різних мистецьких шкіл України.

хлопчик грає на гітарі

Крім Черкаської, отримали заявки із Полтавської, Вінницької, Харківської, Одеської, Хмельницької, Чернігівської, Дніпропетровської, Івано-франківської, Житомирської та Донецької областей.

Конкурс започаткували у Черкаській дитячій музичній школа №2 у 2014 році, його проводять один раз на два роки. Винятком був 2022 рік.

Джерело: 18000.com.ua

Сьогодні, у суботу, 23 березня, о 18.00 у Вінницькому театр ім. Садовського пройде фантастичний концерт НАОНІ Оркестру, який, рухає і надихає. Вінничан запрошують насолодитися надзвичайним звучанням понад 40 унікальних українських народних інструментів і драйвувати під світові шедеври.

На концерті НАОНІ Окрестра (Національний академічний оркестр народних інструментів) «Рок-хіти і саундтреки» у Вінниці почуємо все найкраще з репертуару культових рок-гуртів усіх часів та легендарних кінофільмів.
З хітами Pink Floyd, AC/DC, Deep Purple, Queen та шедеврами з «Місія нездійсненна», «Кримінальне чтиво», «Зоряні війни», «Мисливці за привидами», «Пірати Карибського моря».

«Готуйтесь до 1000 % захвату і музичної насолоди, яку не порівняти ні з чим!
НАОНІ Оркестра — гордість нашої країни, єдиний професійний оркестр народних інструментів», – йдеться у повідомленні організаторів.
Титулований український колектив — команда справжніх віртуозів, що кожен виступ перетворюють на незабутнє свято музики й емоцій для глядачів.

За свою 55-річну історію оркестр дав тисячі концертів на всіх континентах! З колективом виступали найвідоміші українські співаки: Анатолій Солов’яненко, Дмитро Гнатюк, Євгенія Мірошниченко, Вікторія Лук’янець та багато інших.
Сім разів колективу заслужено діставалася перемога на проєкті «Битва оркестрів», а за останні кілька років під художнім керівництвом Віктора Гуцала експерименти оркестру ставали дедалі цікавішими, сміливішими та новаторськими.

Виступ на відкритті «Євробачення-2017», участь у різноманітних фестивалях, насичені гастролі та багатотисячні аншлаги.
Музиканти крокують в ногу з часом, тож часто проводять спільні концерти з зірками української сцени, як ONUKA, Джамала, Олег Скрипка, Руслана та презентують сучасні проєкти. Те, як віртуозно НАОНІ поєднують звучання понад 40 рідкісних українських народних інструментів в одну потужну хвилю музичного драйву, треба бачити і чути!

Джерело: news.vn.ua

Українського диригента Кирила Карабиця нагородили почесним орденом від короля Великої Британії (Honorary OBE) за просування української музики.

Він отримав нагороду від Його Величності 21 березня "за заслуги в музичній галузі та популяризацію симфонічних творів з України та Східної Європи", повідомляє Борнмутський симфонічний оркестр, а також Opera Wire.

Кирило Карабиць – киянин, який з 2009 року є головним диригентом Борнмутського симфонічного оркестру на південному заході Англії.

У жовтні цього року завершиться 15-річне перебування на цій посаді, і він стане художнім керівником проєкту "Голоси зі Сходу".

За 15 років, що Карабиць очолює Борнмутський симфонічний оркестр, він виконав понад 60 творів зі Східної Європи та Центральної Азії.

Зокрема, його серія "Голоси зі Сходу" включає твори з Вірменії, Азербайджану, Грузії, Македонії, Польщі, Туркменістану та України.

"Я глибоко вдячний за цю почесну нагороду за подорож, яку я мав честь розділити з музикантами і слухачами Борнмутського симфонічного оркестру протягом останніх 15 років – я глибоко пишаюся тим, чого ми досягли разом", – сказав Карабиць.

Він додав, що з нетерпінням чекає можливості виступити у Брістолі, Пулі та Лондоні цієї весни.

Про нагороду також висловився Дугі Скарф, генеральний директор Борнмутського симфонічного оркестру.

"Ми дуже раді, що вплив Кирила на музичний ландшафт Великої Британії був відзначений почесним орденом Британської імперії. Він – музичний детектив, не схожий на інших. Для нас було справжньою пригодою досліджувати цю музику", – сказав Скарф.

Нагадаємо, Кирило Карабиць – син композитора Івана Карабиця, який у 2009 році очолив один з основних симфонічних оркестрів Великої Британії.

Також працював з іншими знаменитими оркестрами світу, зокрема Віденським, Чиказьким, Французьким національним, Сіднейським філармонічним, Мюнхенським філармонічним, Оркестром BBC тощо.

Водночас під час повномасштабної війни Карабиць, як і диригентка Оксана Линів, зазнав критики через виконання творів російських композиторів Чайковського та Рахманінова.

Джерело: life.pravda.com.ua

Наприкінці березня, коли весь музичний світ відзначає День народження Йогана Себастьяна Баха, у Львівському органному залі відбудеться кілька “бахівських” концертів.

Величний геній бароко, найвідоміший композитор у світі Йоганн Себастьян Бах народився 1685 року. За старим, григоріанським календарем, який діяв тоді, день народження Баха – 21 березня. За новим, юліанським, ця дата перемістилася на 31 березня.

Ще досі деякі люди сперечаються стосовно дати святкування Дня народження композитора, проте найголовнішим є вшанування памʼяті генія виконанням його музики. І в останні дні березня та на початку квітня музика Баха звучить по всьому світові.

Не є виключенням і Львівський органний зал. Цього року Органний запрошує відвідати такі “бахівські” концерти:

23 березня о 19:00 органістка Олена Мацелюх гратиме прелюдії, фуги, фантазії, хорали, пасторалі, пасакалії, токати Йоганна Себастьяна на концерті “Музика Баха”.

31 березня о 14:15 свою версію “бахівських” хітів представить публіці органістка Надія Величко.

31 березня о 19:00 львівʼян запрошують на концерт “Меса соль мінор”, де однойменний величний твір звучатиме у виконанні Луганського філармонійного оркестру, солістів львівського хору “Гомін”, органістки Світлани Позднишевої під дириґуванням Івана Остаповича.

Меса соль мінор для солістів, хору, органа та оркестру (BWV 235) – одна з чотирьох “коротких мес”, яку Бах створив після своєї знаменитої Високої меси сі мінор. Ця музика, написана 300 років тому, дарує нескінченну піднесеність та естетичну насолоду. У Месі солюватимуть Галина Гончарова (сопрано), Анастасія Кулініч (мецо-сопрано), Ігор Гуцайлюк (тенор) та Вадим Яценко (бас).

Величний твір обрамлятимуть симфонії з кількох кантат Баха у виконанні Світлани Позднишевої (орган).

Львівський органний зал запрошує насолодитися фантастичним поєднанням раціональності та емоційності, логіки та спонтанності, неземного спокою та потужної енергії у музиці Йоганна Себастьяна Баха.

2 квітня о 19:00 “Концерт, натхненний Бахом”, гратиме органістка Надія Величко. Тут звучатимуть твори самого Йоганна Себастьяна, обробки його творів, здійснені іншими композиторами, а також сучасні композиції, натхненні творчістю генія бароко.

4 квітня о 21:00 відбудеться подія “Бах при свічках” від органістки Олени Мацелюх, де музикою одного з найвизначніших композиторів у світі можна буде насолоджуватися в чарівній атмосфері Органного залу при свічках.

Квитки на концерти можна придбати на сайті kontramarka.ua або у касі Органного залу за адресою вул. С. Бандери, 8.

Концертний зал працює відповідно до безпекових рекомендацій Львівської міської ради.

Джерело: lvivconcert.house

20 березня у Житомирській обласній філармонії імені Святослава Ріхтера відбулося відкриття Міжнародного фестивалю, що носить імʼя видатного піаніста. Про це повідомляє пресслужба Житомирської обласної ради.

Музичне дійство пройшло за участю камерного складу Академічного симфонічного оркестру Тернопільської обласної філармонії. Головний диригент – народний артист України, лауреат обласної мистецької премії ім. С. Крушельницької Мирослав Кріль. Партію фортепіано виконував Ігор Рябов – кандидат мистецтвознавства, доцент Національної музичної академії України.

Для поціновувачів музики звучав концерт для фортепіано з оркестром №2 Фридерика Шопена, а також твори композиторів Віктора Камінського та Густава Холста.

Як зазначають у філармонії, в умовах воєнного часу саме мистецтво допомагає створити певний настрій, вплинути на нашу продуктивність. Тому триденний фестиваль майстрів мистецтв імені Святослава Ріхтера спрямований на те, щоб наповнити внутрішні резерви приємним, радісним та красивим – усім, що допомагає відчути себе краще.

Джерело: sk1.tv

Всесвітньо відома українська зірка оперної сцени вперше під час повномасштабної війни виступить у філармонії - це станеться саме у Запоріжжі
Вперше на сцені Запорізької обласної філармонії виступить оперна діва, народна артистка України, прима Національної опери України Людмила Монастирська. Концерт відбудеться 22 березня.

Зарубіжна критика називає співачку новою зіркою світового вокалу, називаючи її «Королевою нюансу» та «Королевою піанісимо», а ще наступницею традицій Соломії Крушельницької, Марії Каллас, Монсеррат Кабальє, пророкуючи їй блискуче майбутнє, що засвідчують численні контракти з найпрестижнішими театрами світу, серед яких Ла Скала, Королівський Ковент-Гарден, Метрополітен-опера, Віденська опера та інші.

Одна з найталановитіших солісток світової оперної сцени, як ми писали, співатиме у супроводі академічного симфонічного оркестру Запорізької облфілармонії під керуванням заслуженого артиста України Василя Коваля. На концерті також виступить провідний соліст Київської опери, лауреат міжнародних конкурсів, баритон Сергій Макієнко.

Опера з "вогником"
У Людмили Монастирської дуже красиве лірико-драматичного сопрано. У чому вже переконалась журналістка zprz.city - сьогодні була перша спільна репетиція оперних співаків та оркестра. Людмила Монастирська виявилась дуже приємною у спілкуванні.

- Це четверта філармонія в Україні, де я маю приємність співати - була Київська, Одеська і Черкаська. Але я вперше виступатиму у філармонії у воєнний час. І я дуже щаслива, що я тут. Вдячна за запрошення керівниці філармонії Ірині Конаревій і головному диригенту Василю Ковалю, - каже Людмила Монастирська.

- Як пройшла перша репетиція з оркестром Запорізької філармонії?

- Прекрасно. Це симфонічний оркестр, який, мабуть, не часто акомпанує саме оперним співакам. Але у мене дуже приємне враження. Я мала можливість виступати з різними оркестрами у Європі та в Америці. Запорізький не уступає!

- Якщо не секрет - хто вам шиє сценічні наряди?

- У мене є готові сукні з паризьких, з нью-йоркських магазинів. Є й сукні, які зшиті на мене на замовлення. У Києві є людина (не буду називати її ім'я), яка не один рік цим займається. Створює шедеври! І ось якраз в цій сукні я й буду на післязавтрашньому концерті.

- У вас були гастролі у Метрополітен-опера. Розкажіть, будь ласка, про це.

- Це мій контракт з Метрополітен-опера. Було декілька вистав. Було вісім вистав «Набукко» Джузеппе Верді. З приводу постановки продукції - вона дуже непроста, темна на сцені. Взагалі, такі продукції дуже складно співати. Це продукція старого стиля. На сцені палає справжній вогонь, хтось ходить з факелами.

Цю продукцію я співаю вже вдруге. Колись, у 2017 році, ми співали її з Пласідо Домінго. Власне, Пласідо співав царя Набукко. І стався такий казус - на генеральній репетиції щось загорілось на сцені. Організатори припинили репетицію, загасили. Так що такі моменти небезпечні.

Це дуже велика честь співати на таких сценах. Я щаслива і рада. Люблю свою роботу і дуже рада, що мене запрошують. Представляти Україну - то велика честь.

...Додамо, що на початку повномасштабної війни Людмилу Монастирську запросили замінити у постановці Метрополітен-опера росіянку Анну Нетребко, контракт з якою розірвали через підтримку путінського режиму.

"Це велика подія для нашого міста"

Головний диригент симфонічного оркестру Василь Коваль не стримує емоцій:

"В Запоріжжі 22 березня буде свято. Маємо честь співпрацювати з такою відомою оперною співачкою, як Людмила Монастирська. Це велика подія для нашого міста.

Ви почуєте шедеври оперного мистецтва - світового зарубіжного й українського, а також почуєте українські пісні, гарні твори, гарні увертюри".

На концерті прозвучать арії та дуети з опер Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, Вінченцо Белліні, Руджеро Леонкавалло, Гаетано Доніцетті, українські народні пісні.

Василь Коваль, який ще працює диригентом у Дніпровському академічному театрі опери та балету «Дніпро – Опера», розповів, у цей ювілейний сезон Людмила Монастирська співала там в "Аїду".

"Я набрався сміливості й запросив таку поважну співачку, як Людмила Монастирська. І цей проєкт здійснився. Так почалась творча співпраця. Також Людмила Вікторівна ще заспівала у Дніпрі виставу "Турандот". Співпраця продовжується в Запорізькій філармонії, чому я дуже радий".

***

Концерт відбудеться у філармонії 22 березня, початок о 17.00.

Тривалість - 1 година 30 хвилин.

Захід проходитиме із дотриманням необхідних вимог безпеки в умовах воєнного стану. Під час повітряної тривоги заходи призупиняють і глядачам пропонують перейти в укриття. У філармонії воно є.

Джерело: zprz.city