Фестиваль стартує 13 квітня 2024. Відкриє KharkivMusicFest грандіозний концерт, який відзначиться кількома прем’єрами, повідомляє Інфосіті.
Зокрема, організатори анонсували виступ диригента Рока Фаргаса (Іспанія – Німеччина) із Національним ансамблем солістів «Київська камерата» та прем’єру твору молодого українського композитора Золтана Алмаші «Місто Марії», присвяченого Маріуполю.
Рок Фаргас буде вперше диригувати в Харкові. Він єдиний іноземний артист, який мав сміливість погодитись на виступ в нашому місті.
Програма концерту-відкриття KharkivMusicFest:
Бела Барток – «Дивертисменто для струнних»,
Віталій Губаренко – «Концерт для флейти»,
соло – Дмитро Кузьмін,
Фелікс Мендельсон – «Струнна симфонія №9 до мінор»,
Золтан Алмаші – «Місто Марії»,
Олександр Козаренко – Концерт «Рутено» для фортепіано,
соло – Дмитро Таванець,
Володимир Зубицький – «Концерт для скрипки»,
соло Богдана Півненко.
«Наш фестиваль – це демонстрація того, що прифронтовий Харків живий і залишається культурним центром, – коментує Сергій Політучий, президент фестивалю KharkivMusicFest. – В програмі відкриття фестивалю – твори композиторів, пов’язані з Харковом: Бела Барток, Віталій Губаренко, Фелікс Мендельсон та українці Золтан Алмаші, Олександр Козаренко, Володимир Зубицький. Так, угорський композитор та знавець національного мелосу Бела Барток на початках ХХ сторіччя перебував з концертами у Харкові, про що в архівах залишились афіша й рецензії. Віталій Губаренко – харківець, який саме тут починав свою блискучу композиторську й педагогічну кар’єру і його музика повертається до міста у рік його 90-річчя. Фелікс Мендельсон-Бартольді – особистість, яка всьому світову повернула ім’я Й.С.Баха. Український композитор та справжній філософ в музиці Олександр Козаренко є автором багатьох творів, що вже стали класикою. Його творчий шлях – це свідоме відкриття світові українських композиторів – Миколи Лисенка, Анатолія Кос-Анатольського, Бориса Лятошинського, не випадково його називали «лицарем української музики». Дарує свою музику світові й український композитор Володимир Зубицький – яскравий виконавець, віртуоз, частий гість Харкова, автор численних віртуозних творів. Один з таких – концерт для скрипки – надзвичайно складний як для оркестру, так й для соліста. Він існує в рукописі й ексклюзивно виконується «Київською камератою» і скрипалькою Богданою Півненко. І ще одна фестивальна прем’єра в програмі відкриття – «Місто Марії» молодого українського композитора Золтана Алмаші. Минулого року саме з його «Пори року» розпочався фестиваль. Участь «Київської Камерати» у відкритті фестивалю також має важливе символічне значення – 30-ти річчя діяльності оркестру та 75-ти річчя з дня народження Валерія Матюхіна – засновника колективу, уродженця Харкова».
Щоби потрапити на концерт-відкриття, організатори просять зареєструватися за посиланням.
Цього року фестиваль пройде з 13 квітня по 1 червня. В програмі фестивалю – концерти альтернативної програми, виступ «Дитячого оркестру» та «Фестивального оркестру», проєкти «Кольорова класика», «Чуттєвості», Kharkiv Art Therapy Days-2024, «Музичні читанки».
«Слухати. Чути. Відчувати» – новий меседж фестивалю, який працює у воєнний час, у воєнному місті. Ми зараз зовсім по-іншому прислухаємось до всього, що звучить навколо, – зазначає Юлія Ніколаєвська, професорка, програмна директорка фестивалю. – Ми слухаємо світ, який для нас змінився, але не просто слухаємо. Ми чуємо найменші нюанси, розрізняємо відтінки звуків. Ми стали більше чути тих, хто поруч. Ми дійсно стали більше відчувати життя – його біль, страх, страждання, радість. Наш фестиваль – про ситуацію, в якій опинився слухач часів війни, про відчуття й зміни, які відбуваються з нами, про важливість чуттєвості до часу, в якому ми живемо й гостроту почуттів. А ще – про творчу силу згуртованості в наш час, про те, що бентежить, надихає і підтримує».
Організатором фестивалю є фонд громади Харкова «Толока».
Автор: Ірина Куліченко
Джерело: izvestia.kharkov.ua
14 квітня львів’ян запрошують у Львівську філармонію на “Музичне відновлення при свічках” з композитором Alex Pian. Початок концерту о 19.00.
Зі сцени лунатимуть твори Яна Тірсена, Людовіко Ейнауді та авторські композиції від Alex Pian і «Time» Ханса Циммера.
За словами організаторів, вечір обіцяє бути наповненим неймовірними емоціями, неперевершеними мелодіями та чудовою атмосферою. Також на всіх гостей чекає солодкий подарунок.
Alex Pian – композитор та піаніст, який грав під сиренами на львівському вокзалі, про нього писали світові медіа, а Ганс Циммер на своєму концерті в Лондоні показав відео, як Олексій виконує його композицію «Time».
Квитки в продажу за посиланням: https://soldout.ua/booking/1549-pry-svichkakh-alex-pian
Ольга МАКСИМ’ЯК
Джерело: photo-lviv.in.ua
85 років тому у Запоріжжі в єдиному творчому пориві об’єдналася плеяда талановитих музикантів, співаків, хореографів та майстрів художнього слова. Сьогодні Запорізька філармонія – це бренд нашого славетного краю, який створювався протягом десятиріч і здобув визнання серед діячів культури країни та закордоння. Творчий потенціал закладу – це команда яскравих особистостей та професіоналів високого рівня, які втілюють у життя найсміливіші задуми, створюючи якісні мистецькі проєкти.
Запорізька обласна філармонія наразі є єдиною в Україні філармонією, яка продовжує працювати на прифронтових територіях. На додаток, в умовах воєнного стану артисти та керівництво закладу приділяють велику увагу культурному обслуговуванню ВПО, військовослужбовців та бійців, які знаходяться на лікуванні та реабілітації у медичних закладах міста.
Днями на честь 85-річчя філармонії відбувся святковий концерт. На урочисту подію завітала голова Запорізької обласної ради Олена Жук, депутати ЗОР Елліна Позднякова-Кирбят’єва, Ірина Півень та Станіслав Чередниченко. Вони привітали колектив зі святом та нагородили грамотами й дипломами артистів філармонії.
- Запорізька обласна філармонія – одна з найкращих в Україні! Це відчувається у кожному заході, у кожній деталі, адже творча родина філармонії вкладає у свою діяльність душу. Тут працюють люди, які «горять» справою і натхненно, глибинно, креативно занурюються у світ високого мистецтва, передаючи розмаїття вражень своїй аудиторії. Вітаю вас з ювілеєм філармонії й бажаю творчого натхнення щодня та щохвилини! – звернулася до колективу філармонії Олена Жук.
Після урочистостей артисти подарували глядачам чудові емоції від різноманітних виступів. В ювілейному концерті прозвучали кращі фрагменти найцікавіших програм останніх років.
Відділ комунікацій Запорізької обласної ради
Джерело: zor.gov.ua
У Львівському органному залі 6 квітня о 19:00 звучатиме музика молодих львівських композиторів, написана під час повномасштабної війни. Про це повідомляє ЛМР.
Концерт студентів-композиторів – це продовження проєкту «Музика молодих композиторів», який стартував у 2021 році у Львівському органному залі. У рамках стратегії промоції української класики Ukrainian Live спільно з Львівською національною музичною академією імені Миколи Лисенка команда Органного залу дає можливість молодим композиторам почути, як звучить їхня музика наживо, а також отримати досвід запису та презентації своїх творів у мережі.
Твори, які звучатимуть на цьому концерті – це музика на вістрі часу. Це відображення сьогодення і тимчасова втеча у паралельну реальність, це хроніка війни, що переплелася зі спогадами з мирного життя та мріями про перемогу. Це голос молоді, яка живе і рефлексує, мріє, бореться і продовжує творити, зазначають організатори проєкту.
Куратори проєкту:
Тарас Демко, Іван Остапович – співдиректори Львівського органного залу;
Остап Мануляк, Богдана Фроляк – композитори, доценти кафедри композиції Львівської національної музичній академії імені Миколи Лисенка.
Яскраві зразки сучасної камерної музики презентують студенти академії: Марія Верб’яна, Валерія Свирида, Анатолій Бондаренко, Дмитро Горбачов, Анна Гуріна, Ксеня Стеценко, Кирило Степаненко, Захар Озерський, Аліса Формазюк, Ольга Седінкіна, Мар’ян Філь, Денис Кучер.
Молодих композиторів скеровують та консультують досвідчені майстри, викладачі музичної академії Богдана Фроляк, Віктор Камінський та Остап Мануляк.
Виконавцями також будуть студенти академії — а це понад двадцять музикантів. Слухачі почують твори для різних інструментальних складів.
Усього в проєкті задіяні понад півсотні людей – композитори, виконавці, куратори та команда Органного залу.
За підсумками проєкту будуть здійснені якісні записи творів, які будуть презентовані в мобільному додатку з українською класикою Ukrainian Live Classic та на одномейнному YouTube-каналі.
Додамо, що це вже пʼятий концерт із серії «Музика молодих композиторів», організований Львівським органним залом. Проєкт покликаний дати можливість молодим музикантам заявити про себе, втілити свої ідеї через композиторську творчість і водночас популяризувати професійну українську музику.
Перший такий досвід відбувся під час карантину в 2021 році. Тоді проєкт відбувся онлайн, а мережа поповнилася якісними записами творів львівських композиторів. У 2022 та 2023 році Органний зал презентував музику молодих харківських композиторів спільно з Харківським національним університетом мистецтв імені Котляревського.
Органний зал запрошує львівʼян стати свідками народження сучасної української музики!
Квитки на концерти можна придбати на сайті kontramarka.ua або у касі Органного залу.
Джерело: galinfo.com.ua
Симфонічний оркестр Львівської філармонії касовий збір з концерту "Добродіяння" скерує для 48-го окремого штурмового батальйону та Центру спеціальних операцій "Альфа"
Про це повідомила Львівська національна філармонія ім. М. Скорика, інформує Еспресо.Захід.
5 квітня у Львівській філармонії її Академічний симфонічний оркестр (яким цього вечора диригуватиме киянин Володимир Сіренко) зіграє програму з творів Людвіга ван Бетховена та Євгена Станковича під назвою "Добродіяння". Увесь касовий збір з цього концерту організатори спрямують на купівлю комп’ютерної спецтехніки для аеророзвідки, вдалого планування і виконання роботи 48-го окремого штурмового батальйону імені Номана Челебіджіхана та Центру спеціальних операцій "Альфа".
"Симфонія № 5 "Пасторалей", яку я виконаю, - розповів соліст концерт, київський скрипаль Дмитро Ткаченко, - надзвичайно складний твір, що потребує вкрай багато репетицій та підготовки. Тому - як усі твори такого штибу - його не часто можна почути на концертних сценах. Але сподіваюся, що львівська публіка оцінить цю нагоду, адже — це однозначно твір, який дуже важко забути після прослуховування. Євген Станкович написав його близько 50 років тому, будучи дуже молодим. Але просто дивовижно, як цей митець бачив майбутнє. Твір звучить актуально у часи цієї жахливої війни".
Під час благодійного концерту у Львові зібрали 200 тис. грн на підтримку ЗСУ
Джерело: zahid.espreso.tv
Симфонічний вечір під назвою «Добродіяння» пройде уже цієї пʼятниці. Окрім чудового музичного наповнення — програми з творів Людвіга ван Бетховена та Євгена Станковича — Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії пропонує слухачам долучитись до важливої місії підтримки українських військових.
Про це повідомляє пресслужба Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика.
Увесь касовий збір з цього концерту буде спрямовано на купівлю комп’ютерної спецтехніки для аеророзвідки, вдалого планування і виконання роботи 48-го окремого штурмового батальйону імені Номана Челебіджіхана та Центру спеціальних операцій «Альфа».
Придбати квитки та здійснити донат: https://philharmonia.lviv.ua/event/dobro/
Для благодійної місії оркестр запросив відомих київських виконавців, диригента Володимира Сіренка та соліста Дмитра Ткаченка, виступити на сцені філармонії. Скрипаль Ткаченко розповів: «Симфонія № 5 «Пасторалей», яку я виконаю — надзвичайно складний твір, що потребує вкрай багато репетицій та підготовки. Тому як усі твори такого штибу, його не часто можна почути на концертних сценах. Але хочу висловити надію, що львівська публіка оцінить цю нагоду, адже — це однозначно твір, який дуже важко забути після прослуховування.
Євген Станкович написав цей твір близько 50 років тому, будучи дуже молодим. Але просто дивовижно, як цей митець бачив майбутнє. Твір звучить актуально у часи цієї жахливої війни».
Підготувала Ольга Балух
Джерело: leopolis.news
Композитор Віктор Камінський про музику та математику
В інтервʼю зі сучасним композитором Віктором Камінським говорили про два типи композиторів, про Івасюка та Флиса, а також, про премʼєру його Симфонії №2, яка була забута на 40 років, але в цю неділю, 7 квітня, звучатиме у виконанні Луганського філармонійного оркестру і хору «Гомін» в Органному залі.
Пане Вікторе, з чого почався ваш творчий шлях як музиканта?
Важко сказати. Мабуть, від самого дитинства. В мене тато був музикантом. І, власне, музика вдома оточувала мене від самого народження. У мене з дитинства був абсолютний слух. Я як зараз пригадую: мені 3-4-5 років було, коли хтось приходив до тата в гості, то він завжди проводив експеримент. Я мав відвернутися, а колеги його грали різні ноти на фортепіано. Я мусив назвати, які це ноти.
Коли я вже десь був у старших класах школи, мене цікавила кібернетика, математика. Я навіть не знав, чи я піду по музиці, чи ні. Якраз в Київському університеті відкрили новий факультет кібернетики. Думав вступати туди. Але музика перемогла.
Хоча захоплення математикою, фізикою все-таки лишило певний слід. І пізніше я перший не лише в Україні, а на теренах колишнього Союзу написав підручник «Електронна і комп'ютерна музика».
До речі, цей курс я заснував ще в 1990-х роках в нашій консерваторії. І зараз цей курс веде мій випускник, що виконує обов'язки завкафедри композиції, Остап Мануляк.
Те, що ви написали цей посібник у 2001 році, коли переважно більшість українців навіть комп'ютерів не мала вдома, вражає.Але розкажіть найперше про своє навчання в консерваторії. Ви навчалися в класі Володимира Флиса.
Так, і це, мабуть, було найкраще, що сталося в моєму навчанні. В нього на той час ніхто не навчався по композиції. Я перший його випускник. Він досить пізно почав працювати в консерваторії.
Добре, що Зенон Дашак, який був ректором на той час, його взяв, бо я не знаю більше прикладів, коли людей, які відсиділи в таборах, на засланні, потім брали в університет чи інші навчальні заклади. (Володимира Флиса 1947 року ще як студента третього курсу радянська влада заарештувала та засудила на 25 років позбавлення волі за статтею «Зрада Батьківщини та контрреволюційна діяльність». Провівши шість років у виправному таборі в Караганді (Казахстан), Флис був звільнений за станом здоровʼя. Він повернувся до Львова, закінчив консерваторію з відзнакою і почав викладацьку діяльність, – ред.).
Володимир Флис – це людина енциклопедичних знань. Він починав навчатися в Берлінській консерваторії, вступний іспит з гармонії в нього приймав Ріхард Штраус. Флис – людина, яка знала дуже багато. Моє зацікавлення сучасними композиторськими техніками, сонористикою – це все йшло від викладача. Він дав вам найперше – різноманіття поглядів. Він дав свободу вибору.
Викладачі з композиції поділяються на дві категорії. Ті, які вимагають від студента, щоб він робив так, як вони хочуть, як вони бачать, як вони б самі зробили. І другі, які говорять, що може бути так, може бути і так, а може бути інакше. А твоя справа – вибрати з того або щось навіть інше запропонувати.
Цікаво прослідкувати трансформацію ваших захоплень різними композиторськими стилями, жанрами.
Просто в певний період мене цікавило те чи інше. Наприклад, коли я був, мабуть, у вашому віці, мене цікавила додекафонія. Мій другий квартет (я його не дописав) був чисто в додекафонній техніці. Очевидно, це свідчить про те, що я вже відійшов від чистої технології, мене більше цікавили ідеї, драматургія, оригінальність висловлення, а не чиста композиторська техніка.
Елементи додекафонії я використовував, наприклад, в Кончерто Ґроссо для двох скрипок, двох флейт, струнного оркестру, клавесина й органа. До речі, світова прем'єра цього твору відбулася в Органному залі.
Як ви творите, як приходять до вас мелодії, як ви працюєте над композиціями? Що надихає?
Важко назвати щось конкретне. Кожен твір – це якийсь інший варіант праці. Наприклад, Фортепіанний концерт, який виконувала вперше Етелла Чуприк, має таку історію. Якось ми сиділи, розмовляли з Етеллою, і вона каже, що хотіла би заграти концерт, який би я для неї написав. Пройшов деякий час, і в мене влітку 1995 року з'явилася ідея. Цей концерт я написав фактично за 2-3 тижні. І нещодавно були віднайдені плівки того першого запису цього концерту у виконанні Етелли Чуприк.
Як часто вам доводиться працювати на замовлення, коли якийсь виконавець просить вас написати музику, чи інституція – як у випадку з Львівським органним залом?
Якщо це музика до театру, бо я в 1990-х роках багато працював в театрі, і писав кіномузику, там все чітко обумовлено: скільки має бути хвилин чи скільки секунд музики того чи іншого характеру. Далі, коли режисер уже слухає і дивиться, він може запропонувати щось своє. Це все проговорюється.
Коли пишу на замовлення виконавців, то намагаюся врахувати технічні можливості того музиканта.
Хочу з вами поговорити більше про Симфонію №2. Ви її писали у 1983-86-му роках.
Музикознавці завжди краще знають, що композитор зробив. Я так знаю, що це було початок 80-х років, десь другий, третій рік. Вона написана на слова Богдана Стельмаха.
Чи спочатку були слова, на які ви писали музику, чи навпаки?
Так, були тексти. Богдан просто дав матеріал поеми. (Вона першочерговво називалася «Ріка дружби» і головним героєм її був могутній Дніпро. Потужний текст симфонії маніфестує соборність України та єдність українців у боротьбі за вільну й сильну державу. Символи Дніпра, провідників нації Богдана Хмельницького та Тараса Шевченка гуртують та надихають покоління, яке сьогодні в черговий раз доводить свою незламність та незалежність – ред.)
Але в той час, як бачите, симфонія не могла бути виконанна, по-перше, по змісту, а по-друге, творчість Богдана Стельмаха в 80-х роках фактично була заборонена. А в 90-ті роки були фінансові проблеми, адже потрібен був великий виконавський склад – хор, солісти, симфонічний оркестр– було не до того. Так той твір і лежав в рукописі.
І я дуже радий і дякую керівництву Органного залу – Івану Остаповичу, Тарасу Демку – за те, що вони зацікавилися цим твором. Бо, чесно кажучи, я за нього вже трохи забув.
Це доволі рідкісно, що симфонія має віршований текст.
Є такі приклади, небагато, але є, в закордонній музиці. В українській я б хіба що називав Євгена Станковича Третю симфонію «Я стверджую». На мене вона справила велике враження наприкінці 1970-х. Мені захотілося зробити щось подібне. І це надихнуло мене написати свою симфонію.
У той час я почав захоплюватися піснями, можливо, під впливом Володі Івасюка, після його смерті. Ми з ним дуже колегували, коли навчалися разом. Тоді я з Богданом Стельмахом почав писати перші пісні. Запропонував написати йому щось такого фундаментального, щоб можна було написати симфонію. Практично це була моя ідея. Але тема Дніпра — це його.
Днями ми з Богданом працювали над текстом, адже пройшло чимало часу. Тоді Україна була колонією Росії. Так, це був кінець 1980-х років, перебудова, ми боролися, відчувалося, що ще трохи – і незалежність, але не було того вільного простору, митці не могли ще вільно висловлюватися.
Тепер Україна – незалежна держава. Для виконання на сцені необхідно було актуалізувати твір. З десяток-півтора десятка слів треба було поміняти. Ми також придумали нову назву цієї симфонії. Раніше вона називалася «Ріка дружби». Це має погані асоціації з радянською «дружбою народів». Богдан запропонував «Славень Славуті». А я кажу: «Славута є місто. Треба –Славутичу». Так і вийшло врешті: «Славень Дніпру-Славутичу».
7 квітня, окрім світової прем'єри Симфонії №2, відбудеться також запис цього твору для фондів Радіо Культура. Його можна буде почути в ефірі, а також він з'явиться в додатку Ukrainian Live Classic. Це додаток з українською класикою, який можна слухати по всьому світі.
Так, це дуже цікавий і оригінальний, і єдиний такого типу в Україні і в світі проєкт про українську музику.
Хочу поговорити з вами про вашу співпрацю з Богданом Стельмахом і взагалі про цю синергію поезії та музики, бо ви автор багатьох пісень. У вас багато творів також на слова Шевченка й інших класиків. Що у вас надихає? Наскільки складно композитору співпрацювати з поетами та писати на поетичні тексти?
З Богданом Стельмахом було завжди дуже легко працювати. Він міг запропонувати текст і навпаки – я міг запропонувати йому мелодію, а він – написати текст. Наприклад, пісня «Три останні дні»: спочатку була мелодія, а на неї Богдан написав текст. До речі, її 14 квітня буде виконувати на фестивалі «Галицький Шлягер» молода співачка Анастасія Чубінська.
Власне, після смерті Володі Івасюка я на декілька текстів написав музику, наприклад, популярна пісня «Калина, калина», яку Оксана Білозір співала, – це одна із перших моїх популярних пісень.
Також варто зазначити, що сьогодні ми відкриваємо багато творів українських композиторів, які були забуті, не виконувалися з різних причин, намагаємося зараз оживити їх, виконати, здійснити якісний запис. І я думаю, що ось ця тенденція має зберігатися. Що ви думаєте з приводу таких ініціатив і з того, що ми повертаємо забуту спадщину?
Це дуже добре і це потрібно, тому що українську музику на Заході майже не знають: не було добрих виконань, не було добрих записів. І до останнього часу навіть українські виконавці, виступаючи на Заході, майже не включали музику українських композиторів в програму.
Я пригадую, яке враження справила на слухачів у Ляйпціґу шість років тому музика Миколи Лисенка. Тоді ж наша скрипалька Соломія Сорока записувала компакт-диск зі скрипковими творами Лисенка. Вона вирішила додати туди кілька сучасних творів і запропонувала написати мені твір для скрипки. Так я зробив «Весняний калейдоскоп», в якому використав десять вокальних творів Миколи Лисенка, пов'язаних із тематикою весни, зробив переклад цих романсів для скрипки і фортепіано. До речі, цей компакт-диск записаний і виданий в Лондоні, а ноти цього циклу видані в Америці минулого року. В Україні його, на жаль, чомусь майже не грають.
Але чи спостерігаєте Ви цю тенденцію, що починаючи з початку російсько-української війни, а особливо після початку повномасштабного вторгнення, світ більше відкривається до України і більше цікавиться українською музикою, українською культурою, виконуються твори українських композиторів?
Так, значно зросла кількість виконань. Зрештою, тепер усі українські музиканти, коли їдуть на Захід, поряд з закордонними композиторами виконують музику українських композиторів. І це для слухача там є великим відкриттям. Там фактично до останнього часу не знали ані Лятошинського, ані Скорика, ані Сільвестрова та інших. Зараз їх вже включають у концертні програми.
Як Ви бачите місію сучасних українських композиторів? У чому полягає головна мета українського композитора?
Працювати, писати музику, і щоб ця музика звучала. Кожен композитор – це індивідуальність. Немає двох подібних, і не може бути. У мистецтві не може бути так, як в спорті: хтось кращий, бо біжить швидше чи стрибає вище. В мистецтві кожен твір є оригінальний, і його не варто порівнювати з іншими.
Зараз в Європі почали слухати українську музику, розуміти її та бачити, що, наприклад, музика Вербицького до його вистав є не гірша, ніж музика Штрауса, який писав у той самий час.
Як ви виховуєте молодих композиторів? Які настанови їм даєте? Про що мрієте, коли плекаєте це молоде покоління?
Повернемось до тієї фрази, яку казав: бувають композитори-викладачі двох типів. Перший, який каже: «роби так, як я». А другий дає свободу творчості, свободу вибору.
І це дуже добре. Я також по такому принципу працюю, тому що я за свій вік бачив багатьох викладачів і багатьох студентів, випускників класу композиції. І, як правило, той студент, який навчається по композиції в другого типу викладача, завжди буде творити після завершення навчання. Ті композитори, які навчаються в дуже вимогливого та авторитарного викладача, як правило, після завершення навчання майже не працюють, не можуть самі писати музику, бо самі не можуть робити вибір. Для них потрібна зовнішня якась сторона, зовнішній погляд на те, що є краще, а що є гірше, і що в цьому випадку потрібно вибрати.
А що б ви порадили молодим митцям, які тільки планують пов'язувати свій професійний шлях із музикою і з композицією?
У першу чергу – освоювати різні композиторські техніки, слухати багато музики.
І в результаті завжди талановитий студент, талановитий митець вибере те, що йому ближче і що він хоче розвивати далі.
Джерело: zaxid.net
13 квітня 2024 року у концертному залі Палац «Україна» та 23 квітня 2024 року у Львівській Національній опері заплановано проведення ювілейних концертів НАОНІ.
У 2024 році Національному академічному оркестру народних інструментів України виповнюється 55 років з моменту створення, а Генеральний директор-художній керівник Віктор Гуцал, який очолює провідний і унікальний національний колектив протягом 50 років, відзначає 80-річчя! Митець з 1969 по 1979 був диригентом Київського оркестру народних інструментів, а з 1984 року художній керівник Національного академічного оркестру народних інструментів України.
Крім того, Віктор Гуцал підготував текстову частину власної нової книги під назвою «Музичні і «не музичні» історії». В ній він ділиться поглядом на історію утвердження національної ідеї в українській культурі, особистими підходами й методами роботи з колективом, солістами, окремими музикантами, аналізує пройдене життя з його моментами зростання, падінь та досягнень.
Джерело: mcip.gov.ua
Щомісяця концерти оркестру «Ars-Nova» викликають аншлаг.
Не став винятком і березень. 30 березня у художньо-музичній вітальні Миколаївського обласного художнього музею імені В.В. Верещагіна відбувся черговий концерт камерного оркестру Миколаївської обласної філармонії «Ars – Nova».
І знову практично повністю заповнений зал для глядачів – аншлаг.Вплив музики на духовний і фізичний стан людини сприятливий і цілющий. Музика діє на людину розслаблююче, знімає втому, заспокоює, покращує настрій і сон, підвищує здатність до інтелектуальної діяльності, зміцнює імунний захист організму, допомагає зняти стрес та тривожність. Концерти цього колективу є своєрідними сеансами арт-терапії.
Провідний колектив Миколаївської обласної філармонії камерний оркестр “Аrs-Nova” подарував глядачам концерт “Від бароко до класицизму”.
Бароко, як стиль у музиці, був популярним у Європі протягом понад 150 років. Він прийшов на зміну Ренесансу і, у свою чергу, змінився Класицизмом. Глядачі були присутні при об’єднанні двох стилів бароко та класицизму, яке збагатило темброву палітру музичних інструментів.
В програмі концерту пролунали твори італійського скрипаля і композитора Арканджело Кореллі ;
венеціанського композитора, скрипаля-віртуоза, педагога, диригента Антоніо Лучо Вівальді;
німецького композитора епохи бароко, відомого своїми операми, ораторіями та концертами Георга Фрідріха Генделя;
італійського композитора, скрипаля і органіста, представника Неаполітанської оперної школи, одного із найраніших і найважливіших композиторів опери-буффа Джованні Баттіста Перголезі;
австрійського композитора, представника віденської класичної школи, одного із основоположників таких музичних жанрів, як симфонія та струнний квартет, автора мелодії, що згодом лягла в основу гімнів Німеччини та Австро-Угорщини Франца Йозефа Гайдна.
У концерті взяли участь солісти оркестру Ірина Демченко (клавір), Ольга Ситник (скрипка), Каріне Рукавиця (скрипка), Лариса Скорикова (віолончель).Справжньою окрасою концерту стали виступи солістів філармонії Віктора Макушина (флейта), Юлії Бендер (сопрано), Василя Ілєчко (гобой),Софії Криворучко (віолончель).Як завжди професійно впоралася зі своїми обов’язками, ведуча сьогоднішнього концерту, заслужена діячка мистецтв України Тамара Півень.Можна не сумніватися, що глядачі сьогодні отримали заряд бадьорості та оздоровились і тілом, і духом.
А ми вкотре констатуємо, що миколаївські діячі культури та мистецтва гідно тримають культурний фронт.
Джерело: nikpravda.com.ua
Вечори єдності, підтримки, часу разом з найріднішими, добрих справ та відкриття незнаних сторінок власної історії. Львівська філармонія готує по-справжньому весняний та затишний квітень для слухачів. Про це Львівському порталу повідомили організатори заходу.
Львів’ян запрошують на 20 концертів, серед яких — благодійні вечори на підтримку ЗСУ, дебюти молоді в рамках «Талантів ІІІ тисячоліття», виступи солістів оркестру, дитячий балет та насичені симфонічні програми.
П’ятниця 05.04.2024 / 19:00. Добродіяння
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії проведе благодійний концерт, кошти від якого буде спрямовано на потреби армії. Зберімось разом, щоб добра стало більше, і його сила множилась! Змінити історію — в наших силах.
Цей концерт — про місце затишку й добра, а також прихистку в теплому колі однодумців, коли суворі вітри близького жаху лютують назовні. Два спеціально дібрані твори програми — музика геніального Бетховена та нашого видатного сучасника Станковича — переповнені любов’ю до природи та пасторалі. У основі цього жанру лежить прийом зведення складності людського буття до його основних, зрозумілих кожному понять. Ідея добра — такого банального та унікального водночас — віддзеркалює те, що ми можемо робити вже зараз для наших близьких та особливо — українських захисників.
Субота 06.04.2024 / 18:00. Конфронтація
Пориньте у безперервне звучання симфонічного оркестру INSO-Lviv, що надихає, заряджає та звільняє від важких думок. Відкрийте музику, що змушує дихати на повні груди, відчувати неповторні миті і радіти кожній хвилині в колі друзів та однодумців.
Сучасний світ давно потонув у конфронтаціях. Сутички, протистояння, ворожнеча, конкуренція — це реальність, від якої не сховаєшся. І українці на третьому році війни знають про це, як ніхто інший. Та цього вечора на сцені Львівської філармонії обійдеться без конфронтацій. Адже за вже доброю традицією симфонічний оркестр INSO-Lviv виступить під батутою нового запрошеного диригента, познайомивши з ним львівську публіку. У виконанні оркестру INSO-Lviv та Робіна Енгелена прозвучить масштабна Четверта симфонія Брукнера — один з найвидатніших творів композитора, виконання якого — завжди особлива подія. У названу «романтичною» музику закладений цілий комплекс емоцій та образів, у якій кожен віднайде ключі до розвʼязання внутрішніх конфронтацій.
П’ятниця 12.04.2024 / 19:00. Солісти оркестру
Музиканти Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії та диригент Сергій Хоровець запрошують на концерт солістів. Спільно з оркестром у їхньому виконанні ви почуєте водночас вишукану та екстравагантну програму.
Розпочне вечір романтична поема французького композитора Каміля Сен-Санса «Муза і поет», в якій солюватимуть Олександра Мороз та Дмитро Ніколаєв. За словами композитора, ідеєю твору стало передати «розмову двох інструментів замість змагань двох віртуозів», наголосивши цим на значення виразності тембрів скрипки та віолончелі.
Продовжить представляти струнну групу оркестру альтист Андрій Савич як соліст в Концерті для альта з оркестром Бели Бартока, а завершить вечір ще один концерт — Концерт для тромбона з оркестром українця Левка Колодуба, соло в якому виконає Богдан Лущ.
Субота 13.04.2024 / 18:00. Сила мистецтва 3.0. Благодійний аукціон
Благодійний аукціон «Сила мистецтва» вже втретє відбувається за участі Академічного симфонічного оркестру INSO-Львів Львівської національної філармонії та галереї «Home of Arts Lviv» за підтримки «Ветеран Медіа». На слухачів чекатимуть: унікальні твори мистецтва від галереї «Home of Arts Lviv», незабутній вечір у супроводі симфонічного оркестру INSO-Львів та особлива атмосфера та цінні миті спілкування у колі однодумців.
Неділя 14.04.2024 / 11:30. Пригоди дівчинки Веснянки
«Пригоди дівчинки Веснянки» — унікальний балет відомої української композиторки Жанни Колодуб, написаний спеціально для дітей!
Спільно з балетною школою-театром «L.Stage» Львівська філармонія готує особливу подію — дитячий балет на сюжет відомої казки Г. К. Андерсена «Дюймовочка». Чарівне яскраве дійство, яке окрім вишуканих костюмів, невагомої хореографії та прекрасної музики готує для глядачів ще багато сюрпризів. Ніхто краще не розповість казкову історію, ніж діти. Переосмислюючи казку, композиторка додає яскравих національних ознак цій історії завдяки музичній мові, а головне — називаючи головного персонажа Веснянкою.
Четвер 18.04.2024 / 19:00. Бандура. Трибʼют
Берегти історію та звучання своєї країни, бути її голосом, поширювати її пісню — саме таке призначення для себе обрали учасники концерту. Усіх їх обʼєднали роки навчання в класі бандури Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, адже класу цьогоріч виповнюється 70 років.
У стінах філармонії ювілей збирає студентів, викладачів, випускників, які стали знаними артистами, а також запрошує усіх закоханих у звучання бандури слухачів. Неможливою бандура є без пісні, тож виконавці готують низку українських співанок: від фольклорних обробок до хітів 80-х. У супроводі бандури прозвучать пісні Володимира Івасюка, Анатолія Кос-Анатольського, Ігоря Білозіра та інших.
П’ятниця 19.04.2024 / 19:00. Ремінісценції.UA
«Ремінісценції.UA» — це мікс різних жанрів: слово, пластика, музика, пісня, поезія, відеоінсталяція… Унікальність цього історично-музичного проєкту — у тому, що сучасними сценічними засобами ми розповідаємо глядачеві 300-літню історію нищення України російською імперією… Проєкт складається із десяти новел, своєрідних персональних історій про Війну, Страх, Репресії, Смерть, але водночас — про Віру, Життя, Надію, Боротьбу за Україну.
У проєкті звучатимуть твори українських композиторів: Богдана Весоловського, Анатолія Кос-Анатольського, Ярослава Барнича, Володимира Івасюка та інших.
Субота 20.04.2024 / 18:00. Взаємодія
Програма концерту INSO-Львів зіткана зі справжніх хітів у світі класичної музики — хвилюючої Симфонії № 40 Вольфганга Амадея Моцарта та вражаючої Симфонії № 3 Йоганнеса Брамса.
Сьогодні, коли ми потребуємо тотального перезавантаження та наповнення, пропонуємо відчути вам потужну силу взаємодії, яка маніфестує — обʼєднавшись, ми примножуємо свою міць, значення та досягнення. Взаємодія музикантів та диригента народжує єдність у способі відтворення музичного твору, а взаємодія двох геніальних симфоній в одному концерті викликає бажання негайно купити квиток. Що й казати — лише на концерті у вас є можливість взаємодіяти з живим звучанням симфонічного оркестру, яке безвідмовно резонує у серці. То чи не це є вірним способом взаємодії з самим собою?
Неділя 21.04.2024 / 11:30. Автостопом по музичній галактиці. Планета Інструментів
Продовжується цикл інтерактивних музичних пригод «Автостопом по музичній галактиці»! Протягом 10 концертів разом із Дзень-Бумом юні слухачі побувають на дивовижних планетах музичної галактики, де зможуть познайомитися з їхніми мешканцями та особливостями кожної з планет. Також перед кожним концертом, об 11:00 на маленьких слухачів чекатимуть веселі інтерактиви від Центру музичного розвитку «TEMPO»
Чи легко самотужки виготовити музичний інструмент? Якщо вас влаштує звичайний маленький інструмент із простеньким звучанням — тоді так, легко! Однак, якщо вас вражають різнобарвні звуки справжнього оркестрового інструменту, ви захоплюєтеся його виглядом і зачаровуєтеся майстерністю гри на ньому — тоді над виготовленням такого інструменту потрібно попрацювати. Цим і займеться дослідник музичного космосу Дзень-Бум під час подорожі на чергову музично-галактичну планету.
Неділя 21.04.2024 / 18:00. Якщо любиш Україну
Віктор Камінський працює в найрізноманітніших стилях та жанрах, його перу належать як симфонії, так і фантазії на теми відомих пісень; як музика у бароковій стилістиці, так й модерністичні досліди. Секрет успіху і привабливості пісень Віктора Камінського впродовж понад тридцяти років полягає в тому, що він ніколи не трактував «легкий» жанр як меншовартісний у порівнянні з академічною сферою. Він переконаний, що композитор-професіонал повинен з такою ж мірою креативністю та шаною підходити до популярних пісень, як і до симфонії.
Вівторок 23.04.2024 / 19:00. Я йду, Христе!
Пам’яті митрополита УГКЦ Андрея Шептицького Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика та сучасний український експериментальний театр ТМ «Театр у кошику» підготували спільний проєкт — виставу «Я йду, Христе!» у живому супроводі відомих музикантів.
Текстову основу вистави складають епістолярна повість Григора Лужницького «Дванадцять листів о. Андрея Шептицького до матері» і фрагменти спогадів Софії Шептицької, з роду Фредрів «Молодість і покликання Романа Шептицького».
Сюжет зосереджується на переломному моменті, коли молодий Роман Шептицький, у майбутньому митрополит Андрей, приймає рішення йти духовним шляхом. Вистава може бути зрозумілою людині будь-якого віросповідання чи конфесії, адже йдеться в ній про пошук віри, про дорогу до Бога, про усвідомлення своєї місії в житті і її незречення.
Середа 24.04.2024 / 19:00. Вечір інструментальних дуетів
Запрошуємо послухати знамениті інструментальні концерти у виконанні учнів Львівського державного музичного ліцею імені Соломії Крушельницької! У Львівській національній філармонії продовжується традиційна серія виступів молодих талантів.
24 квітня ви почуєте їх у супроводі Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» під диригуванням Тараса Вергуна. У програмі — концерти Антоніо Вівальді, Йоганна Себастьяна Баха, п’єса Пабло де Сарасате про його рідне містечко «Наварра», а також особливий твір нашого сучасника, композитора Костянтина Віленського. Закордонна преса називає його «бароном джазу» та піаністом-віртуозом «світової слави», однак і у жанрі варіацій, тим паче на тему віденського класика Йозефа Гайдна автор пише блискуче.
Послухайте музикування майбутніх зірок, які здобувають відзнаки українських та міжнародних змагань!
П’ятниця 26.04.2024 / 19:00. Вечір прем’єр 3.0
Не секрет, що кожен концерт у філармонії є справді неповторним, бо щоразу музиканти готують нові програми до зустрічі з публікою. Та особливе місце серед творів займають премʼєри. Довірити перше виконання свого дітища — знак великої прихильності та поваги від композитора і ми пишаємось тим, що в стінах філармонії прозвучали сотні українських та світових премʼєр. Саме це й надихнуло ідею Вечорів премʼєр, перший з яких з великим успіхом відбувся у вересні-2023, а другий — на початку лютого 2024 року.
Цього ж разу Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії в тандемі з солістами — Іриною Ключковською, Лідією Футорською, Іванною Гетто, Модестом Менцінським — та диригентом Сергієм Хоровцем представлять новітні твори наших закордонних сучасників, а також вже відому, хоч і рідкісну на українських сценах, композицію українського митця Левка Колодуба.
Субота 27.04.2024 / 18:00. Stabat Mater
«Stabat Mater» — твір уельського композитора Карла Дженкінса для симфонічного оркестру, хору та двох солістів, заснований на середньовічній католицькій секвенції «Stabat Mater».
У цьому творінні Дженкінс поєднав традиційну західну музику (оркестрову і хорову) з народними інструментами і піснями зосередивши свою увагу на музиці Близького Сходу. На відміну від більшості перекладень, в роботі уельського композитора використовується не тільки вихідний латинський текст, а і текст з інших джерел. У це число входять: «Ave verum», «Плач» («Lament») — вірш дружини композитора Керол Барретт і «Заклинання» («Incantation») — частково виконується на стародавньому арабському, два поетичних твори — вірш Румі і уривок з «Епосу про Гільгамеша», перекладені на англійську та арамейську.
Вівторок 30.04.2024 / 19:00. Крізь темряву
У час, коли канонічна боротьба добра зі злом схрестила мечі не на життя, а на смерть, віра в порятунок є також викликом. Насамперед — всепоглинаючому відчаю.
У найважливіший для усіх християн тиждень Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії представить програму творів, інспірованих духовністю. Разом з американським диригентом Бенджаміном Лоебом та гостями філармонії: сопрано Еллісон Епштей, віолончелістами Пітером Зайденбером та Арі Еваном оркестр презентує пʼять творів композиторів різних генерацій, серед яких поряд з музикою легендарних класиків можна буде почути творчість наших сучасників. Символічно й те, як поєднаються в одному вечорі романтична людиноцентричність з піднесеним спокоєм покладених на мелодії псалмів, подібно до того, як високе звучання сопрано переплітається з глибоким тембром солюючої віолончелі.
Джерело: portal.lviv.ua
