У Свято-Троїцькому кафедральному соборі Луцька відбувся концерт духовної музики "Оранта скликає друзів". Захід організував Архієрейський хор "Оранта", який цього року відзначає 35-річчя з часу створення.
До спільного виконання церковних пісень запросили п’ять луцьких колективів, розповів Суспільному диригент хору "Оранта" Василь Мойсіюк.
Серед учасників — жіноча хорова капела "Gloria" Луцького педагогічного інституту, чоловічий хор "Аксіос", церковний камерний хор "Credo", хор "ГОЛОСІЯ" Волинського коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського та сам Архієрейський хор "Оранта".
"Це другий наш концерт, присвячений 35-річчю утворення нашого колективу. Ну, безумовно, велич композитора Максима Березовського спонукала нас. Тим більше, що в цьому році відзначається 280 років від дня народження його. І такий проєкт ми собі задумали, організували, запросили наші молодіжні хори", — каже Василь Мойсіюк.
У межах проєкту "Оранта скликає друзів" у Луцькому п’ять хорів виконали духовні твори
Василь Мойсіюк, диригент Архієрейського хору "Оранта". Суспільне Луцьк
У складі Архієрейського хору понад два десятки учасників. Один із них — Віктор Мрочко, який співає в "Оранті" вже 25 років.
"Ми все-таки долучаємо людей до української хорової музики, до духовної української музики. Ми показуємо, що музика українська — вона жива, вона яскрава, що вона різнобарвна, що вона надихає людей на добрі, справжні, хороші діла, особливо в наш теперішній час", — говорить хорист.
У межах проєкту "Оранта скликає друзів" у Луцькому п’ять хорів виконали духовні твори
Понад 20 років співає в "Оранті" й Анна Зарицька. Вона каже, що для учасників важливо було не лише виступити, а й об’єднатися довкола спільної ідеї.
"Це дуже унікальна подія через те, що в одному приміщенні, в один час зібралися дуже талановиті хористи — учасники, які своєю творчістю втішили усіх слухачів, які прийшли і мали бажання послухати", — каже Анна Зарицька.
У межах проєкту "Оранта скликає друзів" у Луцькому п’ять хорів виконали духовні твори
Про важливість таких концертів говорить і Катерина Мойсіюк, начальниця управління туризму та промоції міста Луцька.
"Такі концерти показують красу української хорової музики. Те, що довгий час нам було заборонено і втрачено, — і протягом останніх 30 років у Луцьку хор “Оранта” під керівництвом Василя Мойсіюка відроджував ось цю традицію", — каже Катерина Мойсіюк.
За її словами, гуртування хорів і популяризація духовної музики особливо важливі напередодні 600-річчя Луцького з’їзду європейських монрхів. Саме тоді, у XV столітті, у місті вперше пролунала православна хорова музика для католицьких можновладців Європи.
Автори: Богдана Шевчук, Анна Романчук
Джерело: suspilne.media
Вінницька обласна філармонія ім. М.Д. Леонтовича оголошує конкурс на заміщення вакантної посади головного художнього керівника.
Про це 31 жовтня інформують у самому закладі.
Художній керівник має координувати творчі підрозділи філармонії, розробляти та реалізувати художні проєкти, організовувати концертні програми, фестивалі, культурні ініціативи, підтримувати співпрацю з творчими спілками, розвивати мистецьку діяльність колективів. Якщо маєте візію, натхнення і прагнете творити сучасну культурну історію Поділля – цей конкурс може стати вашим кроком у мистецьке майбутнє, - йдеться у повідомленні.
Вінницька обласна філармонія ім. М.Д. Леонтовича оголошує конкурс на заміщення вакантної посади головного художнього керівника.
Про це 31 жовтня інформують у самому закладі.
Художній керівник має координувати творчі підрозділи філармонії, розробляти та реалізувати художні проєкти, організовувати концертні програми, фестивалі, культурні ініціативи, підтримувати співпрацю з творчими спілками, розвивати мистецьку діяльність колективів. Якщо маєте візію, натхнення і прагнете творити сучасну культурну історію Поділля – цей конкурс може стати вашим кроком у мистецьке майбутнє, - йдеться у повідомленні.
Джерело: vitatv.com.ua
В Українському домі в Києві відбулася пряма трансляція оперної вистави Джузеппе Верді «Макбет» у постановці Вільнюської міської опери та Державного симфонічного оркестру Литви. Паралельний показ також відбувся у Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. М. В. Лисенка.
Про це повідомляє Рубрика, посилаючись на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Подія стала потужним культурним жестом єдності між Україною, Литвою та Європою, нагадуванням про силу культури, що об'єднує народи навіть у найскладніші часи.
З вітальним словом до учасників і глядачів звернулася Віце-прем'єр-міністр з питань гуманітарної політики – Міністр культури України Тетяна Бережна. Вона подякувала литовському народові, уряду та культурним інституціям за багаторічну дружбу й підтримку, яку Україна відчуває від перших днів повномасштабного вторгнення.
Тетяна Бережна відзначила успішну співпрацю України та Литви у реставраційній, науковій та видавничій сферах, а також подякувала за програму Create Ukraine, що допомагає повертати до України молодих фахівців з міжнародним досвідом.
Спікер парламенту Литовської Республіки Юозас Олекас підкреслив, що музика і культура єднають народи у боротьбі проти зла та руйнування.
Про постановку:
У Вільнюсі опера вперше транслювалася наживо просто неба — на Ратушній площі.
у Києві та Харкові відбулася пряма трансляція опери Джузеппе Верді
Фото: Міністерство культури та стратегічних комунікацій
Оперу «Макбет» поставили Вільнюська міська опера та Державний симфонічний оркестр Литви. Проєкт реалізували Laisvės TV, Вільнюська міська опера, Литовське національне радіо і телебачення та Pirmoji kava — за підтримки Посольства України в Литовській Республіці, Посольства Литви в Україні та Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
У виставі взяли участь відомі виконавці: Асмік Григоріан, Едгарас Монтвідас, Тадас Гірінінкас, Габріеле Купшите, Кароліс Кашюба, Жільвінас Степонас Мішкініс та інші. На сцені виступили Каунаський державний хор під керівництвом Р. Шервенікаса та Державний симфонічний оркестр Литви під орудою маестро Гінтаро Рінкявічюса. Режисерка вистави — Даля Ібельхауптайтe.
Джерело: rubryka.com
Класична історія нещасного кохання постала в сучасній інтерпретації одного з найпопулярніших театральних режисерів країни
У Національній опері України 31 жовтня та 2 листопада відбудеться прем’єра опери Жака Оффенбаха «Казки Гофмана» у постановці супермодного режисера Івана Уривського. Усі квитки на ці дати вже розпродані, а наступного разу побачити виставу можна буде 19 та 20 листопада. Чого очікувати від сучасної інтерпретації класики – розповідає «Главком», який побував на допрем’єрному показі.
В основу опери французького композитора Жака Оффенбаха лягли три новели німецького письменника Ернста Теодора Амадея Гофмана – «Пісочна людина», «Казка про втрачене зображення» і «Радник Креспель». «Сам автор не був героєм жодної з них, як це сталося в опері. Крім того, у Гофмана вони набагато похмуріші і романтичніші, ніж їхні трансформації в лібрето опери, музика якої поєднує химерну та гротескну, а часом зловісно-похмуру фантастику з іронією і своєрідно передає деякі сторони творчості письменника», – пояснює творча команда.
За сюжетом, у винному льоху в компанії друзів Гофман згадує свої любовні захоплення. Наразі він закоханий в артистку Стеллу, яку переслідує радник Ліндорф. У Стеллі поєднані образи всіх жінок, яких любив Гофман: ляльки Олімпії, куртизанки Джульєтти та співачки Антонії. Однак усі ці історії кохання закінчуються розчаруванням. Поруч із головним героєм завжди перебуває його Муза, яка не дає йому втратити свій талант. Попри те, що Гофману зовсім не щастить у коханні, опера зовсім не відчувається трагічною та навіть наповнена гумором.
Час і місце дії змінені: історії Гофмана розгортаються в музейному просторі у вигляді трьох живих інсталяцій. На сцені, окрім головних персонажів, майже весь час присутні відвідувачі музею, які спостерігають за дійством.
Робота над музичним матеріалом розпочалася ще до пандемії ковіду. У 2021 році в Національній опері відбулася прем’єра концертного виконання «Казок Гофмана». Це стало своєрідним ескізом до сценічного її втілення у постановці Івана Уривського.
«Для мене опера — це щось нове взагалі в моєму житті. І я вчуся це робити. Я не розумію багатьох нюансів, але я мріяв колись поставити тексти Гофмана на драматичній сцені, і так вийшло, що я потрапив в оперу поставити цю чудову музику», – сказав на допрем’єрному показі Іван Уривський.
Режисер визнав, що любить короткі вистави, тоді як оперний жанр вимагає більшої розлогості. І тим не менш, на прохання Уривського команда частково скоротила матеріал.
«Були прохання режисера стосовно скорочення опери, але ми їх виконали частково, оскільки я вважаю, що текст, написаний композитором, повинен бути цілком представлений», – наголосив диригент-постановник Микола Дядюра. На його думку, опера вийшла дуже контрастною: «Це начебто драма, тому що всі три історії драматичні. У той же час у цих драмах немає ніякої трагедії. Люди виходять з таким натхненним станом після прослуханої музики».
Народна артистка України та виконавиця ролі Музи й Нікляуса Анжеліна Швачка зізналася, що мріяла попрацювати з Іваном Уривським, а на його найвідомішій виставі «Конотопська відьма» була вже двічі. «Хоч Нікляус написаний як чоловік, але, як ви бачите, я жінка. Трошки ми скоротили матеріал, я зараз не муза Гофмана, але я жінка, яка його витягує з усіх халеп. Усі жінки, яких ви бачите на сцені, є не дуже позитивними і втягують його в ці халепи. А я його гіпнотерапевт, психолог, психотерапевт. Я єдиний, мабуть, позитивний персонаж, який намагається всіх помирити», – описує свого персонажа Анжеліна Швачка.
Автор: Єлизавета Жабська
Джерело: glavcom.ua
16 листопада о 18:00 у стінах Івано-Франківської обласної філармонії “INSO-Львів” презентує концерт “Спогад”, присвячений маестро Мирославу Скорику. У цьому проєкті звучатиме музика до створення якої долучилися одразу кілька поколінь музикантів: композитори Нікколо Паганіні, Мирослав Скорик та артисти оркестру INSO. За диригентським пультом заслужений артист України Юрій Бервецький.
Оркестр “INSO-Львів” запрошує франківців насолодитися відомими “Каприсами для симфонічого оркестру” Нікколо Паганіні, доповненими композитором Мирославом Скориком.
«Мирослав Скорик зумів збагатити відоме творіння італійського романтика. Його транскрипція циклу 24 каприсів Нікколо Паганіні для симфонічного оркестру є однією з найграндіозніших. Неповторне враження справляє барвисте оркестрування, де значна роль належить ударній групі оркестру (майже 30 інструментів, серед яких флексатон, звук грому, звук вітру, коров’ячі дзвіночки), а ритми сициліана і тарантели органічно поєднуються із запальними латиноамериканськими танцями, інтонаціями естрадної музики і джазу», – зазначають організатори.
25 жовтня “Спогад” прозвучав у Львові. Так музиканти вшановують маестро Мирослава Скорика, який з 2009 року був художнім керівником оркестру «INSO-Львів». Це пам’ять, що живе у диханні його музики, а ще — у добрі та світлі, які відчуваються поміж нотами.
До 80-річчя Скорика музиканти підготували особливий подарунок – запис та випуск диску «Paganini by Arrangement», до якого увійшли всі 24 каприси Нікколо Паганіні в обробці для великого симфонічного оркестру Мирослава Скорика. Диск випустив британський лейбл Toccata Classics в жовтні 2018, а вже в листопаді його було представлено на престижному британському радіо BBC Radio 3 в програмі «Record Review».
ДОВІДКОВО
Мирослав Скорик (1938-2020) — видатний композитор, педагог, диригент і піаніст. Мирослав Скорик народився у Львові у 1938 році. Його бабуся рідна сестра всесвітньо відомої оперної співачки Соломії Крушельницької. Навчався у Львові в музичній школі з 1945 року. У 1947 році сім’ю Скориків було репресовано та вислано у Сибір.
Там Скорик навчався гри на фортепіано в учениці Рахманінова Валентини Канторової. Після смерті Сталіна родина змогла повернутися до Львова. Скорик навчався у Львові та Москві (аспірантура).
Після цього викладав у Львівській та Київській консерваторії. З 2011 року – художній керівник Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка. З 2009 року Мирослав Скорик є художнім керівником Молодіжного академічного симфонічного оркестру «INSO-Львів».
Скорик – один з найяскравіших представників сучасного покоління композиторів. Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, увійшла до репертуару багатьох українських і зарубіжних виконавців і колективів. Це, зокрема, «Гуцульський триптих» і «Карпатський концерт» для симфонічного оркестру, три фортепіанні та вісім скрипкових концертів, а також концерт для віолончелі з оркестром, дві сонати для скрипки і фортепіано, численні композиції для фортепіано, скрипки та камерних ансамблів.
Симфонічний оркестр «INSO-Львів» заснований у 1998 році. Колектив працює на межі між класикою та сучасністю: від симфонічних шедеврів та оперної драматургії до джазових імпровізацій та популярної музики. Гастролює Україною та світом.
«INSO-Львів» запрошує до співпраці іноземних диригентів та солістів. У серпні 2024 року оркестр здійснив прорив на міжнародній сцені, випустивши альбомна престижному лейблі Pentatone. Разом із легендарним скрипалем Джошуа Беллом та талановитою диригенткою Далею Стасевською вони створили запис, який підкорив серця критиків та слухачів усього світу. Альбом увійшов до списку найкращих класичних релізів за версією The Times та The Sunday Times, а його трансляцію викупили такі гіганти, як Mezzo та Medici.tv.
Оркестр не обмежується концертною діяльністю, також активно створює волонтерські ініціативи, організовує благодійні концерти та культурні події.
Автор: Ігор Василик
Джерело: pravda.if.ua
В Одеському національному академічному театрі опери та балету тривають прем’єрні покази оновленої постановки опери Семена Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". У виставі прагнули переосмислити знайомий сюжет, позбавивши його радянських нашарувань і повернувши історичний контекст твору.
Від малоросійського анекдоту до національного символу
Опера Семена Гулака-Артемовського, створена ще 1862 року, десятиліттями залишалася однією з найвідоміших українських постановок. Та в радянський час, зазначала музикознавиця Наталя Мендюк, її трактували як комічну історію про "недолугих, але веселих малоросів".
"Це був зручний сюжет, у якому можна було висміяти українців, показати їх наївними та другорядними. Водночас це дозволяло радянській владі демонструвати нібито турботу про українську культуру", — писала дослідниця.
Проте сьогодні режисери і музиканти намагаються повернути твору первісний зміст — історію про волю, втрату і шлях до повернення додому.
Історичний контекст: як жили запорожці за Дунаєм
Докторка історичних наук, завідувачка відділу історії козацтва на Півдні України Олена Бачинська пояснює: у реальності задунайські запорожці — це люди, які не змирилися з ліквідацією Січі у 1775 році й перейшли на територію Османської імперії.
"Вони не зникли після зруйнування Січі. Козаки створили новий центр, продовжили традицію. Так, вони служили в османському війську, виконували допоміжні функції, але залишалися окремою спільнотою з власними звичаями і вірою", — зазначила історикиня.
За словами дослідниці, султан справді дозволив запорожцям оселитися на його землях, видавши спеціальний фірман.
"Вони отримували платню, фураж для коней, харчі. Це була форма домовленості між двома сторонами. Але їхній вільний дух зберігався навіть у чужій державі", — розповіла вона.
Бачинська наголошує: пам’ять про задунайських козаків і досі жива в Добруджі, на території сучасної Румунії, де стоїть пам’ятний знак на місці останньої Задунайської Січі.
"Тамтешні жителі досі пам’ятають про запорожців. І коли дивишся на Дунайські плавні, здається, що ось-ось із туману випливе човен із козаками", — сказала вона.
Музика і сучасне бачення
Головний диригент Одеської опери, музичний керівник постановки Василь Коваль розповів, що нова версія опери поєднала класичну музику Гулака-Артемовського з новими оркестровими обробками Івана Небесного та Тимофія Старенкова.
"Ми додали лише пролог і кілька танців, щоб глядач краще розумів історичний контекст. Але музичний стиль збережено. Це не переосмислення, а радше розширення — повага до оригіналу, виконаного на високому рівні", — пояснив Коваль.
Він підкреслив, що театр свідомо взяв курс на українську класику.
"За пів року ми поставили "Наталку Полтавку", "Лісову пісню" і тепер — "Запорожця за Дунаєм". Це наш внесок у популяризацію української музики, яка нічим не поступається світовій", — наголосив диригент.
Погляд режисера: між минулим і сьогоденням
Для соліста театру Дмитра Павлюка ця робота стала режисерським дебютом. Він також виконує головну партію — Івана Карася.
"Мені хотілося відійти від радянського образу п’яного козака. Ми показуємо мужнього воїна, який пройшов війну, вижив і любить свою землю. Бо справжній козак — це людина честі, а не анекдот", — пояснив режисер.
Павлюк зізнався, що у постановці свідомо провів паралель між історією 1775 року і подіями сьогоднішньої війни.
"Як тоді імперія нищила козацтво, так тепер сусідня держава намагається знищити нас як народ. Але ми знову боремося за своє, і тому ця опера звучить дуже сучасно", — сказав він.
Прем’єра під час тривоги
Під час першого показу виставу перервала повітряна тривога — глядачі та артисти спустилися в укриття. Але після сигналу "відбій" дія продовжилася.
"Було дуже багато молоді, багато військових. І це, мабуть, найцінніше — коли національна пам’ять оживає просто на сцені, коли українська культура звучить серед війни як нагадування, хто ми є", — поділилася враженнями історикиня Олена Бачинська.
Автори: Олена Концевич, Ірина Сечковська
Джерело: suspilne.media
Напередодні, Міжнародного дня опери в Харкові лунали твори композиторів-ювілярів 2025 року: Бетховена, Шамо, Скарпатті, Лятошинського, Генделя, Чюрльоніса, Сен-Санса, Бізе, Венявського, Чюрльоніса.
Юні дарування з Харківського державного музичного ліцею подарували глядачу чуттєвий концерт в рамках XXXI Міжнародного музичного фестивалю виконавського мистецтва “Музика – наш спільний дім”, який відбувся 24 жовтня в театрально-концертному центрі (ТКЦ, вул. Сумська, 25).
В залі були найдоржчі – близкі, викладачі, люди мистецтва – усі, хто вірить в майбутнє наших дітей і дарує їм можливість навіть під час війни розвивати свою творчу осибистість.
У концерті брали участь учні і учениці усіх відділів Харківського державного музичного ліцею:
1. Даніїл Карслов (Л. ван Бетховен «Походна пісня», викладач Вадим Карєлов, концертмейстер Галина Карслова);
2. Юлія Комендант (Л. ван Бетховен «До Елізи», викладач Галина Карслова);
3. Ілля Гафіч (І. Шамо «Скерцо», викладач Ніна Руденко);
4. Даніл Михайличенко (А. Скарпатті «La farfaletta», викладач Руслана Сидорова, концертмейстер Світлана Котляр);
5. Емма Мамасва (І. Шамо «Гумореска», викладач Марина Трембовлева);
6. Богдан Кусков (Б. Лятошинський «Мелодія», викладач Людмила Вареніна, концертмейстер Ірина Кускова);
7. Ровчак Павло (І. Шамо Прелюдія №8 «Quasi campana», викладач Галина Карслова);
8. Анастасія Ступак (Ф. Гендель Соната №2 соль мінор. І та ІІ частини, викладач Ірина Гребнева, концертмейстер Ірина Кускова);
9. Роман Довгаль (М. Чюрльоніс «Ноктюрн» до дієз мінор, викладач Наталія Скребцова);
10. Поліна Струміленко (К. Сен-Санс «Лебідь», викладач Сергій Котляр, концертмейстер Олена Твердохліб);
11. Богдана Василевська (І. Шамо «Веснянка» з Української сюїти, викладач Марина Трембовлева);
12. Юлія Вірясова (Ф. Гендель Соната №4 Ре мажор, 3 та 4 частини, викладач Людмила Вареніна, концертмейстер Ірина Кускова);
13. Гафіч Анна (Ж. Бізе «Болеро», викладач Руслана Сидорова, концертмейстер Світлана Котляр);
14. Вероніка Бородінова (І. Шамо «Токката», викладач Наталія Скребцова);
15. Марія Демиденко (Г. Венявський «Романс», викладач Дмитро Амстібовський, концертмейстер Станіслав Калінін);
16. Анна Бурель (М. Чюрльоніс «Ноктюрн» фа-дієз мінор, викладач Ігор Седюк);
17. Олена Серік (К. Сен-Санс «Інтродукція і Рондо-каприччіозо», викладач Ірина Грінькова, концертмейстер Галина Зуб).
Кожен учасник отримав квіти та оплески, а, наостанок, ведуча заходу – заступниця директора з виховної роботи Ольга Губко запросила усіх на урочитсе відкриття фестивалю 15 листопада.
До речі, для Ольги цей захід був особисти, бо вона його вперше проводила на керівній засаді ХДМЛ (з чим її щиро вітає й колектив GX).
Нагадаємо, XXXI Міжнародний музичний фестиваль виконавського мистецтва “Музика – наш спільний дім” триватиме до кінця грудня!
“Вкотре на нас чекає свято, що об’єднує у любові до музики талановитих дітей, молодь і відомих митців.
У фестивалі візьмуть участь виконавці та виконавиці всіх відділів, а також запрошені особливі гості, тож ви зможете насолодитися різнобарвною й цікавою програмою.
Попри темні часи, промінь світла нашого ліцею не згасає, а наші голоси сьогодні звучать ще виразніше.
Приходьте почути нас! Ми з нетерпінням чекаємо зустрічі з вами!” – запросив на фестиваль від імені колективу Харківського державного музичного ліцею директор, заслужений діяч мистецтв України Олег Оріщенко.
Вхід на заходи фестивалю – вільний! Благодійні внески – за бажанням, з метою підтримати юних артистів! Попередня реєстрація у полі для придбання квитків – слідкуйте на офіційній сторінці закладу.
Автор: Наталя Бойченко
Джерело: gx.net.ua
На сцені зібралися юні та досвідчені виконавці з різних куточків області
Зразкова капела бандуристів «Веснянка» Малинського Центру культури і дозвілля, керівники — заслужений працівник культури України Світлана Майданович та Тетяна Гузенко, представила Малинську громаду на Першому фестивалі бандурного мистецтва «Bandura Today». Подія відбулася 22 жовтня у стінах Житомирської обласної філармонії імені Святослава Ріхтера.
Про це повідомляє Малинський Центр культури і дозвілля.
Фестиваль став справжнім святом української пісні, музики та духовності. На сцені зібралися юні та досвідчені виконавці з різних куточків області, щоб популяризувати бандурне мистецтво та підтримати культурні традиції Полісся.
Для учасників «Веснянки» це була особлива подія — можливість виступити на професійній сцені, відчути атмосферу великого мистецтва та обмінятися творчим досвідом з однодумцями.
«Щиро дякуємо організаторам фестивалю — Управлінню культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації та Житомирській обласній філармонії за чудову ініціативу, підтримку молодих талантів і внесок у збереження та популяризацію українського бандурного мистецтва. Окрема подяка Малинській міській раді та Управлінню освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Малина за допомогу в організації поїздки», — зазначили у Центрі культури і дозвілля.
Як уточнили в Управлінні культури ОВА, перший фестиваль бандурного мистецтва «Bandura Today» став подією, що об’єднала минуле й сучасність, традицію й експеримент. Протягом дня у філармонії панувала атмосфера натхнення, єдності й справжнього українського духу.
Фестиваль започаткований Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації та Житомирською обласною філармонією як символ шани до бандури — національного інструмента, який століттями супроводжував українців у радості й боротьбі.
У межах події відбулися майстер-класи, виставка унікальних інструментів, концерт старовинної музики, а фінальним акордом став гала-концерт, де поруч із традиційним звучанням пролунала і сучасна електробандура.
На сцені виступили провідні бандуристи України — Світлана Ніконорова (ініціаторка фестивалю), Олександра Талько, Тетяна Лобода, Іван Ткаленко, Світлана Кузьменко, а також дитячі колективи, серед яких — зразкова капела бандуристів «Веснянка» з Малина та ансамбль Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Особливе захоплення викликав виступ Івана Ткаленка, який продемонстрував потужне сучасне звучання електробандури, довівши, що український інструмент може звучати драйвово й світового рівня.
Філармонія підкреслює:
«Бандура — це не просто інструмент. Це голос української землі, її пам’ять, ніжність і сила. Вона звучить — отже, звучить Україна».
Джерело: malyn.media
У Чернівцях 15 листопада відбудеться вечір пам’яті відомого диригента Володимира Шнайдера. Початок о 14:00.
Вхід вільний.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Чернівецький музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської.
"У день, коли йому мало б виповнитися 40 років, ми зберемося, щоб згадати Володимира Шнайдера — композитора, аранжувальника, диригента, друга. Його музика продовжує звучати — навіть у тиші", - йдеться у повідомленні.Прозвучать хорові твори, інструментальні композиції та аранжування Володимира у виконанні:
"Цей вечір — про вдячність, про пам'ять і про музику, яка не закінчується. Запрошуємо всіх, хто знав Володю, хто цінує справжнє мистецтво, і тих, кому близьке його звучання. Приходьте почути музику, що живе навіть у тиші", - додають організатори.
Джерело: promin.cv.ua
24 жовтня, у Хмельницькій обласні філармонії відбудеться прем’єра другого сезону культурно-благодійного проєкту "Ода стійкості — симфонії свободи в часи випробувань". У його межах, зокрема, звучатиме музика українських композиторів, написана під час повномасштабного вторгнення, серед яких є дві світові прем'єри. Автор проєкту — диригент Харківської обласної філармонії Сергій Лихоманенко, який наразі служить у ЗСУ.
Про це Суспільному розповів директор Хмельницької обласної філармонії Тарас Малик.
"Особливо знаково є те, що у межах цього концерту відбудуться дві світові прем'єри українських композиторів Влада Солодовникова та Євгена Золотухіна. Це дуже приємно для нас зокрема і для української музики в цілому. Під час концерту слухачі будуть мати змогу послухати дуже доступну і зрозумілу музику, яка написана цікавою мовою, яка торкнеться кожного. Ці твори зрозуміє кожен: і той, хто має певну базу музичну, і той, хто не зовсім орієнтується в класичній чи академічній музиці".
Автор проєкту "Ода стійкості — симфонії свободи в часи випробувань" — диригент Харківської обласної філармонії Сергій Лихоманенко, який наразі служить у ЗСУ
"Ідея проєкту — виконання творів, які корелюють з військовим часом, повномасштабним вторгненням. І композитори, і музиканти, і виконавці, і диригент, і солісти, пропускаючи ці події через свою душу, демонструють, як це відзначається на творчості. Мета — документування цих творів. Хотілося, щоб їх почули не лише українці, а й увесь світ".
За словами Сергія Лихоманенка, у програмі проєкту світові прем’єри та нові твори сучасних українських композиторів Влада Солодовникова, Єлизавети Волошиної, Володимира Машіки, Олексія Ревенка, Євгена Золотухіна, а також твір, що став символом проєкту, — Концерт для фортепіано №1 "Український" італійського композитора Габріеле Денаро, який з 2014 року у своїй творчості підтримує боротьбу українців за свободу.
"Влад Солодовников для цього сезону написав симфонічну увертюру "Там, де Схід". Це моє особисте замовлення. Це меморіалізація одного з моїх побратимів, який, на жаль, загинув. Виконаємо дуже цікавий твір "Архітектурні портрети" молодої дівчини з Харкова Єлизавети Волошиної, який вона написала у 2024 році. Наприклад, також представлена творчість Володимира Машіка — композитора і військовослужбовця, який наразі служить у ЗСУ, як і я".
Сергій Лихоманенко розповів, для нього "Ода стійкості — симфонії свободи в часи випробувань" — це можливість розвивати спільноту задля збереження і примноження української композиторської спадщини й симфонічної музики.
"Це така надмета моєї діяльності, як диригента, не просто виконувати класику, а виконувати саме новітню українська академічну музику. Тому це не лише музична подія, а документування симфонічної спадщини, створеної в ці буремні часи".
Диригент зазначив, проєкт реалізується для підтримки ЗСУ та 5-ї окремої штурмової бригади.
Джерело: suspilne.media
