9 листопада 2025 року добре відомі шанувальникам класичної музики київські піаністи Дмитро Таванець і Олександра Зайцева виступили перед чернігівською публікою.
Разом з Академічним симфонічним оркестром “Філармонія” під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Миколи Сукача на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру вони виконали два славнозвісні фортепіанні концерти Фридерика Шопена.
Олександра Зайцева, викладачка Національної музичної академії України, — лауреатка багатьох міжнародних конкурсів, зокрема, пам’яті А. Рубінштейна (Польща), ім. А. Дворжака (Чехія), Рим 96 (Італія) та інші. У складі фортепіанного дуету “Kyiv Piano Duo” з Дмитром Таванцем — переможець міжнародних конкурсів CMF (Франція), ім. Ф. Шуберта (Чехія), V Міжнародного конкурсу “Фортепіано у шість рук” в м. Марктобердорф (Німеччина), Міжнародного конкурсу фортепіанних дуетів в м. Каунас (Литва), Міжнародного конкурсу фортепіанних дуетів у м. Вальберг (Франція), Міжнародного конкурсу ім. Е. Гріга (Норвегія). В свою чергу, Дмитро Таванець — лауреат всеукраїнських музичних конкурсів, дипломант I та II Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Працює у Національному ансамблі солістів “Київська камерата”. Олександра Зайцева і Дмитро Таванець — організатори Міжнародного фестивалю камерної музики “Chamber Music Session”.
Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” представив глядачам Концерт для фортепіано з оркестром №1 мі мінор (соліст — Дмитро Таванець) та Концерт для фортепіано з оркестром №2 фа мінор Фридерика Шопена (солістка — Олександра Зайцева). Вони були написані приблизно в один час у 1829-30 роках. Обидва твори вважаються блискучими зразками музичного романтизму, в яких ліризм віртуозно поєднаний з духом героїзму і мужності.
Виконання концертів Фридерика Шопена оркестром “Філармонія”, Олександрою Зайцевою і Дмитром Таванцем стало справжньою музичною подією, що справила незабутні враження на чернігівських глядачів. А на біс піаністи у чотири руки виконали для враженої публіки шопенівський ноктюрн.
Джерело: sknews.net
9 листопада в обласній філармонії відбувся концерт «Шедеври світової оперети». Незважаючи на дощову погоду в Ужгороді, велика зала зібрала багатьох поціновувачів високого мистецтва. Хоча було і чимало вільних місць. Хто не прийшов, той багато втратив.
Музиканти камерно-інструментального ансамблю «Угорські мелодії» під керівництвом заслуженої артистки України Діани Гавати подарували присутнім хороший настрій та відпочинок, незабутні емоції, свято душі, показали ту угорську барву, яку ми так любимо. Кожен твір присутні смакували, як закарпатський боґрач та вино. Вечір сяяв найкращими перлинами жанру – оперети. Організатори свідомо поєднали тільки велику класику, ті мелодії, які від першого такту народжують усмішку.
Солісти Мирослава Швах-Пекар та Поліна Гонтарь виконали уривки з відомих оперет Ференца Легара, Імре Кальмана, Йогана Штрауса, зокрема з «Веселої вдови», «Циганського кохання», «Графині Маріци», «Джудіти», «Королеви чардашу». А Іштван Халус заспівав декілька угорських пісень, зокрема «Запрягни свого коня», «Поцілунок за поцілунком», «Дівчата, дівчата». Артисти співали наживо, вкладаючи всю душу та емоційно проживаючи всі твори. Зал так гаряче аплодував, що аж долоні іскрилися, а Іштвану ще і підспівували знавці угорської та підстукували у ритм ногами.
Танцювальна пара у складі Андреї Торбич та Дмитра Дорчинця приправила концертну програму спочатку сатмарським, а потім угорським чардашем. У середині 19 ст. чардаш виріс із традицій вербунк кошут і став символом угорського темпераменту. Пізніше саме цей ритм додав опереті ту паприку, без якої не мислиться ані Кальман, ані Легар, ані віденський блиск. Особливою перлиною недільного вечора став їхній (танцюристів) шімі з оперети «Баядерка» І.Кальмана.
Ведучою заходу була Ріта Шімон, яка своєю майстерністю підкорила серця публіки. Етнічна угорка так добре володіє українською, що філологи, мовники, диктори, українці, які всотують солов’їну з материнським молоком, можуть позаздрити. А її угорський акцент додавав колориту. Хоча, правді бути, у даному випадку не заздрити треба, а вчитися, наполегливо працювати над поведінкою перед аудиторією, шліфувати мовлення, дикцію, а не робити довгі «і» та «а», недоречно жестикулювати та намагатися показати напівоголене тіло, як це роблять «короновані». Додам, що сценарій теж написаний професійно – публіка розуміла, що буде відбуватися на сцені, розширила та поглибила свої знання щодо оперети та відомих композиторів, а хто був уперше, зрозумів, що оперета – легка, яскрава і по-справжньому святкова, і подорож з нею стає незабутньою.
Представляючи наступну композицію, ведуча коротко розповідала про твір та автора, їх значення в історії світового мистецтва та культури. Оскільки концерт проходив у Всеукраїнський день працівників культури, то Ріта привітали усіх причетних з професійним святом: «Дев’яте листопада – день, коли ми з особливою теплотою вітаємо тих, хто з особливою теплотою творить для нас свято щодня: співаків, музикантів, усіх працівників культури та майстрів сцени. Цей концерт – наша щира шана їхній праці й таланту, а водночас нагадування: без них життя було б набагато одноманітнім і технічним. Отож привітаймо оплесками всіх працівників культури і разом з тим тепло привітаймо митців нашого вечора – камерно-інструментальний ансамбль «Угорські мелодії». Після тривалих оплесків глядачів ведуча додала: «Саме вони у власне професійне свято виходять на сцену, щоб подарувати нам музику і відкрити двері у чарівний світ, де сміється серце вальсу і палає пристрасть чардашу».
Навела кілька орієнтирів: «Оперета – це міський сценічний жанр із французько-віденським корінням 19 століття від парижської дотепності Жака Оффенбаха до віденської витонченості Йоганна Штрауса. Угорський вербунк, коші чардаш, що виросте з народної пісні, увійшли в оперету і стали її емблемою, особливо у творчості Імре Кальмана, Ференца Легара». Тож цілком природно, що цей концерт почали саме з автентичних угорських народних наспівів, щоб відчути джерело, з якого постали улюблені опереткові мелодії.
То що ж таке оперета? Це театральна історія, де розмовні сцени чергуються з піснями і танцями. Сюжети легкі, дотепні, про кохання, маленькі інтриги, але в музиці завжди є велика мелодія, що легко запам’ятовується. Якщо опера – це велика драма, де все співають, то оперета – це свято, де говорять, співають і танцюють. Її мова – це вальс, полька, галоп. А в нашому регіоні ще чардаш і вербунк. Особлива рису жанру – усмішка та іронія. І найголовніше – оперета близька до глядача, музика чіпляє з першого такту. Саме за це її люблять уже півтора століття. І коли говорять про оперету, то кажуть: «Її величність – оперета!».
Ведуча нагадала, що цей вечір не відбувся б без мужності тих, хто нас захищає, – воїнів Збройних сил України. Бажаючі могли підтримати армію і занонатити до скриньки, яку волонтери розмістили в фойє філармонії.
Автор: Тетяна Грицищук
Джерело: life.ko.net.ua
За 12 днів відбудеться 42 події: лекції, концерти, майстер-класи та бесіди.
З 10 по 21 листопада 2025 року пройде Друга едиція Kyiv Baroque Fest-2025 — міжнародного фестивалю, який щороку відкриває нові грані ранньої музики. Подія об’єднає зіркових українських та європейських виконавців, дослідників, студентів та меломанів навколо спільного простору барокової музики — її живої присутності, дослідження і натхнення.
Захід проходить у партнерстві Національної філармонії України з Open Opera Ukraine та Національним будинком музики.
Барокова музика (стиль європейської музики в період приблизно між 1600 та 1750 роками) сьогодні стає все більш популярною у світі: її виконують у філармоніях Парижа і Берліна, на фестивалях у Відні, Единбурзі, Глазго, Утрехті, Чикаго, на великих сценах і в камерних залах по всьому світі.
У столиці Kyiv Baroque Fest вперше відбувся у 2023 році у форматі французької увертюри «Рамо / Бортнянський: Галантні Європи», започаткувавши концепцію поєднання української і європейської музики. Перша едиція у 2024 році зібрала аншлаги та утвердився як важлива подія у культурному житті Києва.
Однією з ключових ідей Kyiv Baroque Fest є посилення та оприявнення взаємозв’язків між Україною та іншими європейськими та світовими культурами, зокрема, участь у фестивалі музикантів з різних куточків світу, спільні освітньо-просвітницькі ініціативам, нові фестивальні формати.
Цьогорічна тема фестивалю — Take Five! — пропонує розімкнути простір ранньої музики і відкрити його для експериментів та несподіваних стильових з’єднань. Водночас, це нагадування про п’ять імен композиторів: Генріха Шютца, Георга Фрідріха Генделя, Доменіко Скарлатті, Йоганна Себастьяна Баха та Максима Березовського. Кожен із них — важлива постать в історії європейського бароко.
На фестиваль приїдуть всесвітньовідомі зірки барокової музики: Андреас Шолль (контратенор, Німеччина); Ансамбль Festina Lente (Італія); Хосуе Мелендес Пелае (корнетто, Швейцарія-Мексика); Хана Блажикова (сопрано, Чехія); Марек Топоровський (клавесин, орган, Польща); Ян де Вінне (флейта траверсо, Бельгія), Саломе Ґаслен (віола да гамба, Франція); Марк Кодл (барокова віолончель, Велика Британія/Польща) та ін.
Ідея Kyiv Baroque Fest — розкрити бароко не як музейну епоху, а як живу територію свободи, відкриту для діалогу з сучасністю. Тому на фестивалі не лише звучатиме музика, а й проводитимуться освітні події, присвячені як композиторам, так й тогочасній літературі, філософії, богослов’ю, історії читання, сучасній трактовці, постановкам опер та використанню барокової музики у кіно.
Цього року Kyiv Baroque Fest вперше співпрацює з українським інклюзивним брендом одягу FREEki, який створив дизайн мерчу для фестивалю, спробувавши передати специфіку музики через тканину, фактуру й деталі.
ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ
10 листопада
14:00 Музичний салон НФУ Лекція «Граційність у музиці: базова орнаментація від ренесансу до романтизму», Хосуе Мелендес Пелае (Швейцарія/Мексика).
Лекція відкриває фестиваль і знайомить слухачів із базовими принципами музичної орнаментації кількох епох європейського музичного мистецтва. Хосуе Мелендес Пелае — швейцарсько-мексиканський корнетист та дослідник ранньої музики, що поєднує історичну точність із живим виконавським підходом. Відвідувачі дізнаються про історичний контекст, технічні прийоми та роль прикрас у музичній мові минулих століть.
Вхід вільний за попередньою реєстрацією
18:00. Колонна зала НФУ Концерт «Відлуння співу корнетто». Дует M& J Meléndez, Хосуе Мелендес Пелае (Швейцарія/Мексика); Марія Морозова-Мелендес (Швейцарія/Україна)
Концерт поєднає голоси корнетто, двох органів і клавесина у поліфонічному плетеві переважно вокальних творів XVI–XVIII століть, сполучаючи оригінальні тексти із авторськими імпровізаціями, натхненними знанням історичних традицій та багаторічним досвідом ансамблювання.
Корнетто — інструмент, максимально наближений до людського голосу. Його тембр і вокальна артикуляція дозволяють передавати найтонші відтінки почуттів без слів, лише диханням і музикою. У програмі звучатимуть різноманітні, переважно вокальні, твори, що демонструють вибагливу незліченність мелодійних знахідок ренесансово-барокової музики, їхню здатність до часом парадоксальних перетворень, спонукаючи слухачів розширювати хронологічні межі власних плей-листів.
Вартість квитків: 400-1000 грн.
11 листопада
13:00. Музичний салон НФУ. Майстерклас Марека Топоровського (Польща)
Майстер-клас присвячено одним із ключових творів клавірного спадку Й. С. Баха — його інвенціям та симфоніям.
Марек Топоровський — польський органіст, клавесиніст, піаніст, диригент, викладач, дослідник та популяризатор ранньої музики, що поєднує історичну обізнаність із сучасними педагогічними підходами. Він поділиться зі студентами класів клавесина (С. Шабалтіної та О. Шадріної-Личак) Національної музичної академії України поради щодо техніки, стилістики виконання, розуміння та ймовірних інтерпретаційних підходів до цих хрестоматійних для клавірного репертуару творів.
Вхід вільний за умови реєстрації
16:00. Музичний салон НФУ Лекція Ольги Шуміліної «Творчість Максима Березовського у просторі української культури»
Одна з провідних дослідниць творчості Максима Березовського розкриє перспективи осмислення творчості митця у контексті української культури як невід’ємної частини загальноєвропейської. У своєму підході Ольга Шуміліна базується на вивченні автентичних джерел доби життя композитора, у такий спосіб спростовуючи міти, властиві його біографії та зафіксовані у численних джерелах.
Вхід вільний за умови реєстрації.
Джерело: vechirniy.kyiv.ua
4 листопада відбувся концерт SOUNDS, VOICES, AND DREAMS FROM UKRAINE у виконанні Національного академічного духового оркестру України під орудою диригента Івана Стецького. Музичний вечір присвятили захисникам та захисницям України.
Програма концерту розкрила історію України через творчість сучасних і класичних композиторів. Урочисті фанфари «Слава Україні» Ірини Алексейчук задали піднесений тон вечора, а симфонічна поема «Байда» Анатолія Жульєва та яскравий «Запорізький марш» Богдана Решетілова підкреслили героїчний характер програми.
У другій частині публіка почула емоційний твір Катерини Ліхути Bury and Rise («Поховайте та вставайте»), а також світову прем’єру однойменної композиції SOUNDS, VOICES, AND DREAMS FROM UKRAINE американського композитора Кевіна Полкінга, створеної у співпраці з українським письменником і воїном Павлом Вишебабою.
Як зазначив сам композитор, пропозиція створити твір про Україну стала для нього «однією з найбільших почестей у кар’єрі»: «Сподіваюся, ця робота надихне дізнатися більше про цю унікальну й прекрасну культуру. Вона допомогла мені відчути зв’язок з українцями й зробила світ трохи тіснішим і більш згуртованим».
На назву твору маестро надихнули слова з інтерв’ю українського воїна й поета Максима Кривцова, який загинув у боротьбі за незалежність України. Кевін Полкінг підкреслив, що створював музику упродовж року, спираючись на досвід українських колег: «Ця композиція не повинна розглядатися як точне відображення української музики, а скоріше як робота одного композитора, який знайшов натхнення в українській культурі, історії та народі».
Завершив концерт життєствердний твір Юрія Шевченка «Ми є» у виконанні заслуженої артистки України Ольги Рукавішнікової.
Вечір – мистецьке свідчення вдячності й пошани до тих, хто боронить Україну.
Джерело: mcsc.gov.ua
Запрацював офіційний сайт Вінницької обласної філармонії ім. М.Д. Леонтовича
06.11.2025 Новини міста
Філармонія
Вінницька обласна філармонія ім. М.Д. Леонтовича відкрила для шанувальників музики новий цифровий простір – офіційний сайт закладу: https://filarm.vn.ua.
Як повідомляють у філармонії, новий ресурс покликаний стати зручним і сучасним інструментом для знайомства з колективами, подіями та історією закладу, пише ЦВД.
«Тепер музика звучить не лише у залі, а й онлайн – у чистому, зрозумілому та гармонійному форматі», – зазначають у філармонії.
На сайті відвідувачі можуть ознайомитися з творчими колективами філармонії та їхніми проєктами, отримати актуальну інформацію про оренду концертного залу, переглянути розклад заходів, офіційні новини та оголошення. Окрім цього, ресурс містить інформацію про історію закладу, керівництво та контакти.
«Це простір, де кожен може швидко і зручно отримати всю потрібну інформацію про філармонію, її подих і внутрішній світ», – додають у Вінницькій обласній філармонії.
Відтепер усі охочі можуть стежити за подіями філармонії, планувати відвідування концертів та відкривати для себе нові грані музичного життя Вінниці просто онлайн.
Джерело: cvd.vn.ua
Почуйте, як звучать майже пʼять тисяч труб найбільшого історичного органа України! Відчуйте потужну енергію від шедеврів європейських композиторів у виконанні Ольги Чундак на закритті ювілейного Органного фестивалю у Львові. А чарівна атмосфера при свічках зробить ваші враження незабутніми!
Орган може звучати урочисто, велично, потужно. Цей інструмент, що здатен передати найтонші нюанси звучання, приваблював композиторів Європи з давніх часів. Вся палітра музичних можливостей львівського органа постане перед вами у барвистій програмі солістки Закарпатської обласної філармонії Ольги Чундак. У програмі концерту почуйте віртуозні твори, які здатні торкнутися найпотаємніших струн душі. Магію вечора творитимуть мерехтіння свічок і звуки орган.
Цей концерт стане закриттям ювілейного XV Львівського міжнародного органного фестивалю, організатором якого є Львівський органний зал. Це зустрічі з музикою, що наповнює енергією життя. На фестивалі ви почуєте найбільший історичний орган України та відкрийте для себе багатогранний світ органного мистецтва. Ювілейний фестиваль подарує десятки концертів, виступи провідних органістів з України та з-за кордону. Кожна програма XV Львівського міжнародного органного фестивалю містить в собі світло та чисту енергію мистецтва, які допомагають відчути життя.
Виконавиця:
Ольга Чундак – орган (Ужгород)
Програма:
Йоганн Себастьян Бах – Прелюдія і фуга мі мінор, BWV 548
Фелікс Мендельсон – Соната №4 сі-бемоль мажор:
Allegro con brio
Andante religioso
Allegretto
Allegro maestoso e vivace
Теодор Дюбуа – “У раю” та “Хай буде світло” з циклу “12 пʼєс для органа”
Сезар Франк – Хорал №3 ля мінор
Луї Лефебюр-Велі – Sortie мі-бемоль мажор
Шарль-Марі Відор – Органна симфонія №6 ре мінор, ор.42, №2, Фінал (Токата)
У програмі можливі зміни
Тривалість: близько години
Джерело: 032.ua
Львівський музей історії релігії запрошує на цикл витончених музичних вечорів. Осінь у Львові зазвучить органом, скрипкою, фортепіано, вокалом — і навіть музикою з кінофільмів, що оживатиме поруч із шедеврами класики.
8 листопада, 19:00 — «Музика до кінофільмів»
Чарівна мандрівка у світ кіно – музика з культових стрічок, які закохали у себе мільйони. «Привид опери», «Амелі», «Гладіатор», «Титанік», «Пірати Карибського моря», «Володар перснів», «Інтерстеллар» тощо – шедеври кіномузики пролунають у виконанні знаних львівських музикантів.
На сцені: Олена Мацелюх (орган), Ігор Мацелюх (флейта Пана, саксофон), Ольга Стрілецька (фортепіано). Ведуча — Катерина Назар.
9 листопада, 19:00 — «Музика Йоганна Себастьяна Баха при свічках»
Велич і духовна глибина генія бароко звучатиме в органному виконанні заслуженої артистки України Олени Мацелюх. Це вечір, де кожен акорд торкається душі, а простір свічкового світла переносить в атмосферу європейських соборів XVIII століття. Ведуча — Катерина Назар.
15 листопада, 18:00 — «Антоніо Вівальді. Чотири пори року при свічках»
Славетний цикл Вівальді оживе у виконанні скрипальки Марти Гереги та органістки Олени Мацелюх. До музичного вечора долучиться й мистецький перформанс — художниця Ольга Куц створюватиме живопис просто під час концерту, перетворюючи звук на колір та світло. Ведуча — Катерина Назар.
Організатори зазначають, що на гостей чекає не лише унікальний концертний досвід, а й келих ігристого та солодкий подарунок, аби зробити вечір ще теплішим і святковішим.
“Запрошуємо вас на вечори, де музика оживе у свічковому сяйві, а кожна нота веде у світ краси, натхнення та емоцій. Приходьте, щоб прожити ці моменти разом – вони стануть вашою осінньою магією”, – зазначають організатори.
Квитки на https://soldout.ua/category/%5Bobject%20Object%5D/by-candles та у касі Львівської національної філармонії
Джерело: lvivoblrada.gov.ua
У Національній опері України відбулася прем’єра останньої опери французького композитора Жака Оффенбаха «Казки Гофмана» (фр. Les contes d’Hoffmann).
Все своє творче життя Жак Оффенбах мріяв створити «серйозний твір», проте, знаходячись у полоні охочої до розваг мінливої паризької публіки, був змушений писати затребувані водевілі, музичні комедії, оперети. Наприкінці жовтня 2021 року на сцені Національної опери України відбулася прем’єра «Казок Гофмана» в концертному форматі й з того часу глядачі з нетерпінням очікували сценічну версію цієї опери. І ось нарешті довгоочікувана прем’єра!
Напередодні прем’єри відбулася зустріч представників ЗМІ з творцями цієї опери. Пропонуємо основне з їхніх виступів.
Петро Чуприна, генеральний директор-художній керівник Національної опери України:
«Вважаю цю прем’єру помітною подією в культурному житті не лише Києва, а й усієї України. Ми сподіваємося, що наша нова робота отримає високу оцінку театральної публіки».
Анатолій Солов’яненко, художній керівник опери Національної опери України:
«Головний диригент нашого театру Микола Дядюра розпочав роботу над музичним матеріалом цієї опери ще до ковіду. Ми вже кілька разів показували її в концертному виконанні. Дуже радий, що режисер Іван Уривський знайшов час і можливості долучитися до нашого проєкту. А головне, що він знайшов себе в оперному жанрі. Приємно згадати, що він мій колишній учень. Свого часу я викладав у нього режисуру музичного театру. Іван здійснив велику роботу на головній оперній сцені країни. Також хотілося б відзначити художника-постановника Петра Богомазова та художницю з костюмів Дарію Білу».
Іван Уривський, режисер-постановник:
«Для мене опера — це взагалі щось нове. Я лише вчуся це робити, допоки ще не розумію всіх нюансів. Колись мрів поставити тексти Гофмана на драматичній сцені. Але вийшло так, що потрапив до Національної опери України, аби поставити цю чудову музику. Дякую за запрошення і дякую команді, що ми разом збираємо цю велику історію».
Микола Дядюра, диригент-постановник:
«Ми лише частково виконали побажання режисера щодо скорочення опери. Особисто я вважаю, що текст композитора має бути представлений цілком. Відразу відчули розуміння музики Іваном Уривським. Тут дуже серйозний контраст. Всі три історії драматичні, у той же час в них немає ніякої трагедії. Люди виходять після вистави з натхненням від прослуховування такої прекрасної музики. Це дуже світлий матеріал. Ми з режисером розуміли один одного і сподіваюся, що глядач належним чином оцінить нашу роботу. Працюємо в екстримальних умовах війни. Проте театр зробив все для того, аби ця постановка відбулася».
Анжеліна Швачка (Нікляус, Муза):
«Зізнаюся, що я є прихильницею Івана Уривського, передивилася всі його вистави. Була в абсолютному захваті від „Конотопської відьми“. Мріяла, що ми попрацюємо разом і нарешті ця мрія здійснилася. Мій образ дуже цікавий, неоднозначний. Я жінка, яка виручає головного героя з усіх халеп. Напевне я є єдиним позитивним персонажем, який намагається всіх помирити».
Ольга Фомічова (Олімпія):
«Скажу чесно, що працювати було дуже складно. Багато завдань, складні вокальні партії, багато режисерських вимог. І ці вимоги від репетиції до репетиції трішки змінювалися. Приходили нові ідеї і до режисера, і до хореографа Ксенії Іваненко. Тут немає танцювальних номерів як таких, але є пластика і пластика достатньо складна. Вважаю, що ми повинні бути вдячними керівництву театру, що пішли на такий експеримент. І, звісно, вдячні нашим воїнам, завдяки яким змогли це зробити. У запропонованих обставинах завжди хочемо навчитися чогось нового. Це була суперцікава робота».
Автор: Едуард Овчаренко
Джерело: i-ua.tv
Учні органного класу Ужгородської музичної школи №1 під керівництвом солістки філармонії Катерини Гажо подарували слухачам вечір щирих емоцій та гармонії. У їхньому виконанні прозвучали твори, які розкрили красу й силу «короля інструментів» — органа, що наповнив залу величчю та світлом.
Концерт став ще одним доказом того, що органне мистецтво на Закарпатті живе, розвивається і надихає нове покоління музикантів.
Про це інформує Закарпатська обласна філармонія.
Джерело: life.ko.net.ua
На Рівненщині визначили цьогорічного лауреата премії імені Федора Гощука, заслуженого працівника культури України,композитора, художнього керівника та диригента.
Ця щорічна обласна відзнака присуджується в галузі народного хорового мистецтва з 2020 року і присвячена пам’яті видатного хорового диригента, композитора, педагога, заслуженого працівника культури України Федора Гощука.
Претендентами можуть бути колективи та митців, які зробили вагомий внесок у популяризацію кращих зразків народного хорового мистецтва – композитори, керівники і диригенти народних хорових колективів, а також окремі виконавці (вокалісти, інструменталісти).
Цьогоріч лауреата обирали з-поміж трьох претендентів. За підсумками обговорення комітет з присудження премії визнив лауреаткоюкерівницю народного аматорського хору «Оберіг», викладачку факультету музичного мистецтва РДГУ Світлану Пані Світлана є заслуженою працівницею культури України, має понад 50 наукових публікацій та чотири навчальні посібники з питань музичної педагогіки, які затверджені Міністерством освіти та науки. Хор «Оберіг» Будинку культури с. Малий Шпаків Дядьковицької громади Світлана Якимчук очолює з 2000 року. В історії колективу – сотні виступів на міських, обласних та всеукраїнських заходах, участь у фестивалях і конкурсах.
Відповідно до положення, вона отримає звання лауреата обласної премії в галузі народного хорового мистецтва імені Федора Гощука, а також – грошову винагороду в розмірі двадцяти тисяч гривень від родини Гощуків.
До слова, першою лавреаткою обласної премії у 2020 році стала солістка народного аматорського хорового колективу імені Федора Гощука центру дозвілля відділу культури та туризму виконавчого комітету Вараської міської ради Мирослава Воробей. Минулого року це звання комітет присвоїв Богданові Столярчуку – заслуженому діячеві мистецтв України, професорові, завідувачу кафедри музичного фольклору інституту мистецтв РДГУ.
Нагадаємо, цьогоріч У Березнівському краєзнавчому музеї відкрили виставку присвячену життю Федора Гощука.
Довідково:
Гощук Федір Васильович (19 липня 1955 — 29 червня 2016) — композитор, художній керівник та диригент, заслужений працівник культури України, член РОАК Всеукраїнської музичної спілки, лауреат обласної мистецької премії ім. Германа Жуковського.
Народився 19 липня 1955 року в селі Ділове Рахівського району Закарпатської області. З відзнакою 1978 року закінчив Ужгородське музичне училище (клас викладача П.Марка), а у 1986 року — Рівненський державний інститут культури (клас заслуженого артиста України, доцента Б.Дерев’янка).
З 1986 року був художнім керівником та диригентом Березнівського народного хору «Богуш».
Автор сотень оригінальних пісень та обробок українських народних пісень.Березнівський хор під керівництвом Ф.Гощука був лауреатом та володарем гран-прі всеукраїнських фестивалів-конкурсів «Український хоровий спів» (1993 р.), хорового конкурсу ім. П.Демуцького (1995, 1998, 2004 р.). Переможець обласного конкурсу ім.нар.артиста України Є.Кухарця. Учасник XVI фестивалю української культури в Підляшші (Польща) «Підляська осінь» (2007 р.) та ІІ регіонального фестивалю пісенної творчості «Барви древнього міста» (м. Старокостянтинів). Дві програми авторських пісень Федора Гощука були записані на Рівненському обласному радіо.
Автор музики гімну Березнівського району Рівненської області та м. Вараш (Кузнецовськ).З 2006 року — керівник народного аматорського хору Центру культури та дозвілля м. Кузнецовська (Вараш). Колектив був учасником багатьох всеукраїнських та обласних фестивалів, володар гран-прі обласного фестивалю хорових колективів «Пісня — доля моя!» ім. Є.Кухарця (м. Дубровиця), З 2008 року — директор Кузнецовської дитячої музичної школи.
Також був керівником народного жіночого хору Березнівського ВПУ-4 Рівненської області (нагороджений дипломом II ступеня Міністерства освітиі науки України, 2004 р.), студентського хору Березнівського лісотехнічного коледжу, народного самодіяльного колективу ансамблю «Зорина» Зірненської туберкульозної лікарні (Березнівський район), хорового колективу лікарів Березнівської центральної лікарні. Впродовж восьми років (2000—2008 рр.) працював в Березнівській ЗОШ № 2 — був вчителем музики та керівником дитячого хору.Автор збірок пісень «Птахом над Поліссям полечу» (Рівне, 1993 р.), «І собі калину посадіть» (Здолбунів, 1993 р.), «В госточки прийшли співаночки» (Київ, 2005 р.).
Був одружений. Мав двох дітей. Помер на 61 році життя від невиліковної хвороби. Похований в м. Березне Рівненської області.
Джерело: horyn.info
