У Львівськлму Органному залі відбудеться концерт "Місто Марії".
29 жовт. 2024 р., 19:00 – 20:00
Львівський органний зал, вулиця Степана Бандери, 8, Львів, Львівська область, Україна, 79000
Особливий концерт органної музики українських композиторів, записів якої ви майже ніде не зайдете. Твори Золтана Алмаші, Лесі Дичко, Володимира Губи, Олександра Щетинського, Георгія Куркова прозвучать у виконанні Світлани Позднишевої.
Українські композитори все більше звертаються до найбільшого і найвеличнішого з інструментів – органа. Багато органістів створюють органні перекладення симфонічних та інструментальних творів, чим підкреслюють, що орган – інструмент сучасний та дійсно універсальний, йому підвладні будь-які стилі та жанри.
Запрошуємо почути наживо, як фольклорні мотиви, самобутність та віртуозність, піднесена духовність та актуальність поєдналися у новій програмі Світлани Позднишевої. Назву їй дав твір Золтана Алмаші “Місто Марії”, присвячений Маріуполю, який буквально стерли з лиця землі російські війська в 2022 році під час повномасштабного вторгнення в Україну. Органне аранжування твору здійснив Георгій Курков, провідний органіст і композитор з Вінниці. Цього вечора ви також почуєте його оригінальний твір “Тилинка”.
Колоритні “Карпатські фрески” Лесі Дичко написані для фортепіано також заграють свіжими барвами в органному виконанні.
А “Колискову і фугу” сучасний харківський композитор Олександр Щетинський написав у 2023 році на замовлення Львівського органного залу, з нагоди 90-річчя органа.
Унікальність цього концерту в тому, що він буде записаний для фондів Українського радіо. Адже більшість із цих творів або ніколи не записувалися, або мають один запис. Львівський органний зал активно підтримує розвиток та оновлення національного органного репертуару. Запрошуємо вас стати частиною історичної події в рамках Львівського міжнародного органного фестивалю.
Виконавиця:
Світлана Позднишева – орган
Програма:
Леся Дичко – “Карпатські фрески” (редакція Галини Булибенко)
Золтан Алмаші – “Місто Марії”, присвята Маріуполю (аранжування для органа Георгія Куркова)
Олександр Щетинський – Колискова і фуга
Георгій Курков – “Тилинка”
Володимир Губа – Поема №6 “Голос пам’яті” (Пам’яті жертв війни)
Михайло Шух - Ave Maria, Меланхолія, Різдвяна пісня
У програмі можливі зміни
Ви можете залишити благодій внесок як подяку.
Концерт відбувається у межах ХIV Львівського міжнародного органного фестивалю. Організатор фестивалю – Львівський органний зал.
Почуйте наживо найбільший історичний орган України та відкрийте для себе світ органного мистецтва разом із Львівським органним залом! Десятки програм, запрошені органісти з України та з-за кордону. Органний фестиваль – це висока майстерність, концептуальність та підтримка, яку дає мистецтво.
Про виконавицю:
Світлана Позднишева – органістка, піаністка, солістка Львівського органного залу.
Музичну освіту здобула у Львівському музичному коледжі імені Людкевича та Львівській національній музичній академії імені Лисенка. Завершила асистентуру-стажування в класі доцента Петра Довганя (2017). Навчання гри на органі розпочала у класі Івана Духнича у 2017.
З 2013 року працює концертмейстером у Львівській національній музичній академії, а з 2020 - солісткою-органісткою Львівського органного залу. Виступала з концертами у багатьох містах України, Чехії, Польщі та Німеччини. Виступає як сольно, так і у складі різноманітних ансамблів та з оркестрами.
Світлана проводить різнопланову діяльність:
- виступає з сольними концертами, в камерних ансамблях, з оркестрами
- у фортепіанному та органному дуеті “Світлотінь” із Ольгою Стрілецькою
- проводить концерти-лекції та екскурсії
- створює інтерактивні відеоуроки про клавішні інструменти (“Історії родини Фортепіановичів”)
- веде блог про музику і не тільки
- пише наукові статті
- створює відео про органи
Репертуар Світлани Позднишевої є дуже широким і охоплює всі епохи: від музики XVII століття до найсучасніших творів. Проте улюбленими органістка називає старовинну музику, твори, написані в XX-XXI століттях, а також музику українських композиторів. Тож не дивно, що органістка зробила низку прем’єр творів, написаних на замовлення Львівського органного залу, а також має в репертуарі органні, фортепіанні та дуетні програми, що складаються виключно з української музики.
Концертний зал працює відповідно до безпекових рекомендацій Львівської міської ради.
Квитки можна придбати:
у касі Органного залу щодня з 13:00 до 19:00
онлайн на https://lviv.kontramarka.ua/uk/concert/lvivskij-organnyj-zal-533.html
//ця подія буде цікава відвідувачам від ~7 років//
Джерело: lvivconcert.house
У Львівському меморіальному музеї Соломії Крушельницької представили твори композитора, які ще донедавна були у рукописах
Меморіальний музей Станіслава Людкевича (філія Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові) другий рік поспіль за підтримки Українського культурного фонду, реалізує проєкт «Людкевич. Спадщина». Проєкт має за мету оцифрування, новітнє нотне видання, аудіо-, відеозаписи та популяризацію творчості українського композитора Станіслава Людкевича. Впродовж столітнього життя він створив сотні творів у різних жанрах — від опер та симфонічних творів до великої кількості солоспівів, композицій для хору, фортепіано, ансамблів. На жаль, велика частина спадщини композитора залишається у рукописах, що писані олівцем, тож з часом ноти все важче відчитати.
Музиканти і науковці міста Лева провели низку заходів, щоб представити забуту, але, на щастя, не втрачену скарбницю творів великого українського композитора. Серед інших у Музеї Соломії Крушельницької дует піаністів Наталія Зубко та Петро Довгань — Dovhan & Zubko Piano Duo представив твори Станіслава Людкевича, написані для фортепіано в чотири руки. Музиканти виконали твори «Швачка-марш», січовий марш «Ой, ішли наші славні запорожці», єврейський військовий марш «Бар-Кохба», «Меланхолійний вальс» на тему новели Ольги Кобилянської, а також три «Чабарашки». За словами музикознавиці, комунікаційної менеджерки проєкту Стефанії Олійник, твори, які виконав для львів'ян дует Dovhan & Zubko Piano Duo, ми могли почути завдяки скрупульозній роботі виконавців над віднайденням в архівах нотних записів і реконструкції творів Людкевича.
Цей фортепіанний вечір, справді, був не лише пізнавальним, оскільки музиканти розповідали про кожен твір, а завершився лотерейкою-розіграшем, яку провела менеджерка проєкту Тетяна Продан. Диск із записом фортепіанних дуетів Станіслава Людкевича у виконанні Dovhan & Zubko Piano Duo «витягнула» студентка музичного училища Зореслава.
Ще під час виступу я зауважила, як пані Наталя підморгувала іншому піаністу — Петрові Довганю. Як з’ясувалося, дует — подружжя. І це було видно: вони підтримували одне одного поглядом, жестом руки чи кивком голови — відпрацювали злагоджено, як кажуть, як по нотах.
Про те, чому саме творчість Станіслава Людкевича так зацікавила професійних музикантів — викладачів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Наталю Зубко та Петра Довганя, я запитала у них після концерту.
— Так, ми подружжя, — усміхнулася Наталя Зубко. — Оскільки ми ще й музиканти, шукали способи реалізації творчих ідей. Вирішили, що будемо грати фортепіанним дуетом. І, звісно, шукали репертуар, який би могли виконувати. Наша співпраця почалася 2017-го, коли ми подали заявку на участь у Першому фестивалі «Людкевич FEST». Тоді ми виконували доступні на той час твори. Але ми не хотіли на цьому зупинятися, і вирішили шукати: можливо, ще є якісь твори Станіслава Людкевича. Відтоді і зав’язалася наша співпраця з Музеєм Людкевича. Зберігачка фондів Мар’яна Зубеляк допомагала знаходити рукописи, з дозволу дирекції ми ці ноти сканували, опрацьовували, набирали нотний текст.
— Ми почали ознайомлюватися з творчістю Людкевича ще до теперішнього проєкту, — долучився до розмови Петро Довгань. — У нас була ідея самостійно видати ці ноти, ми вже їх набрали для власного користування. Після кожного виступу до нас зверталися люди із запитанням: де можна взяти ці ноти? Але ми не мали права їх розповсюджувати без дозволу музею. Бо, як відомо, існує авторське право. А потім стартував проєкт «Людкевич. Спадщина», коли видавали симфонічні твори. Наступним етапом стало видання фортепіанних творів. У рамках цього проєкту видали два томи фортепіанної спадщини композитора. Ми з дружиною відповідали за видання другого тому — там фортепіанні дуети.
— Ви розповідали, що Станіслав Людкевич, коли писав черговий твір, робив пропуски, а ви вже дописували пропущені ноти? То ви, пане Петре, вцілили «в десятку»?
— Моя душа може бути спокійна. Я від себе нічого не додав. Один з творів був недописаний для дуету, тож довелося спиратися на твір, що був написаний раніше. На одну й ту ж саму мелодію Людкевич створив два твори: один для скрипки і фортепіано, інший — для фортепіанного дуету в чотири руки. Тому я мав можливість взяти те, що було у рукописі для скрипки, і перенести у фортепіанний дует.
— То чому саме Людкевич? Адже є інші українські композитори, до прикладу, Лисенко чи Барвінський, чия творчість досліджена не до кінця?
— Гарне запитання. Але річ у тому, що ані Лисенко, ані Барвінський не написали для фортепіано в чотири руки творів. Людкевич був першопрохідцем у цьому жанрі. Людкевич професійно цей жанр підняв з побутового рівня такого типу концертів до сценічного представлення. Є поодинокі зразки у творчості композиторів, зокрема це Михайло Завадський, Денис Січинський, які теж потребують вивчення і доопрацювання. Можливо, колись долучимося до цього…
Джерело: wz.lviv.ua
Вже вдруге справжній музичний феномен України FueGo orchestra зазвучить у Органному залі!
У 2021 році «FueGo Orchestra» підірвав культурний простір України, кардинально змінивши уявлення багатьох про стиль танго. Сьогодні це єдиний в Україні танго-оркестр, який виконує музику у традиційному складі: скрипка, бандонеон, рояль і контрабас.
Ви почуєте справжнє аргентинське танго в автентичному виконанні, також поринете в історію музики танго від класичних танго композицій до сучасної популярної музики в дусі танго.
Перед вами постануть пристрасні композиції А. П’яццолли, К.Ґарделя, Л. Кадіамо, Х. Дарьєнсо, М. Леблана, М. Джексона та ін.
В концерті беруть участь:
Юрій Салуха – рояль,
Сергій Курдицький – бандонеон,
Назарій Пилатюк – скрипка,
Дмитро Третяк – контрабас.
Чекаємо 5 листопада о 18:30!
КВИТКИ: Тангоманія.
Джерело: rivnepost.rv.ua
У відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Петровича Котляревського діє книжкова виставка «Ода музиці», підготовлена до 85-річчя від дня народження Лесі (Людмили) Василівни Дичко.
Про це повідомили у Полтавській ОВА.
Народна артистка України, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, членкиня Спілки художників України, професорка Національної музичної академії, авторка чудових різножанрових музичних композицій Леся Дичко – постать, яка сприяє розвитку українського високопрофесійного музичного мистецтва.
Леся Дичко народилась 24 жовтня 1939 року в Києві, її батько родом з Полтавщини. В 1958 році закінчила Київську школу імені М. В. Лисенка за класом теорії музики; 1964 року – Київську державну консерваторію (нині Національна музична академія) за класом композиції К. Д. Данькевича та Б. М. Лятошинського; 1971 року закінчила аспірантуру під керівництвом Б. М. Лятошинського.
Викладала: у Київському педагогічному інституті (1972-1994), у студії при Національній заслуженій капелі бандуристів України з 1965 року музичні та теоретичні дисципліни; в Національній музичній академії України – композицію та теоретичні дисципліни з 1994 року. В 1989-2004 роках виступала в Канаді та Ірані з лекціями та творчими звітами про сучасну українську хорову музику.
Леся Василівна є автором балетів, хорових опер, симфоній, кантат, ораторій, Літургій на канонічні тексти та багатьох творів камерної музики – сюїт, фантазій, творів для камерних ансамблів, фортепіано, органа, скрипки, флейти, 4-х циклів духовної музики для органа та солістів, вокальних циклів для голосу та камерного оркестру, музики до кінофільмів, мультфільмів, пісень. Улюблений жанр – хорова музика.
Композиторка продовжила українську традицію авторської духовної музики. За твори хорового жанру була неодноразово відзначена почесними нагородами та преміями. Творча спадщина Лесі Дичко давно вже увійшла до української та світової музичної культури і вважається класикою сучасного українського хорового мистецтва.
Леся Дичко – мисткиня, яка створила свій неповторний стиль, наповнений національним колоритом, любов’ю до людей і природи, фольклору, архітектури і образотворчого мистецтва. Композиторка сформувала своє відчуття музики як архітектурної побудови, будь-якого твору як архітектурного проекту, заповненого кольоровою гаммою. Леся Дичко відтворює в кольорі кожен звук, гаму, інтервал, вимальовуючи ними оригінальний барвистий орнамент кожного твору.
Творчий доробок Л. В. Дичко позначений розмаїттям тематики й змісту, настроїв і почуттів, жанрів і форм. Він є цінним внеском талановитої композиторки в українську музику.
Джерело: np.pl.ua
За задумом ініціатора та головного організатора фестивалю – Асоціації першокласних ініціатив у польському Щецині (SPI), цей Фестиваль є жестом солідарності з нацією, яку атакує путінська росія. Організатори проєкту приєднуються до групи волонтерів, які підтримують українських сусідів гуманітарною допомогою, прагнучи донести до них музику, яка може заспокоїти тих, хто страждає, уже понад два роки.
Окрім важливого культурного значення, не менш важливим є символізм Фестивалю. Адже польсько-українська програма та творчий склад солістів і колективів, демонструє неабияку солідарність обох народів, що є надзвичайно важливим в часи жорстокої війни росії проти України. Співорганізаторами фестивалю виступили також Львівська національна музична академія та Музей Кароля Шимановського у Кропивницькому.
Фридерик Шопен (1810–1849) буде великим творцем події. Його твори згадають у жовтні 2024 року в рамках всесвітнього відзначення 175-ї річниці з дня смерті композитора.
28 жовтня о 19:00. Виступ тріо «Animato»
Це унікальний польський гурт із багатим творчим доробком, який є постійним гостем європейських музичних фестивалів. Музиканти тріо виступають у Польщі та за кордоном, дають десятки концертів на рік. За багато років діяльності вони виступали в престижних концертних залах, демонструючи широкі технічні можливості та якості оркестрового звучання концертних гармонік.
Ансамбль має оригінальний виконавський стиль, заснований на власних обробках хітів класичної та попмузики. Завдяки амбітному та багатогранному репертуару музикантів тріо запрошують на престижні музичні заходи, зокрема на фестиваль «Великі творці».
Використовуючи лише кілька непомітних гармонік, музиканти гурту здатні втілити симфонічний звук і досягти чудової гармонії в ефективний спосіб. Виступи тріо – це особлива можливість переконатися, що твори великих майстрів, таких як Фредерік Шопен, Вольфганг Амадей Моцарт чи Йоганн Себастьян Бах, звучатимуть на гармоніках так само захоплююче, як і на оригінальних інструментах, а може, й відкриють слухачеві незвідане й нове глибоке звучання.
30 жовтня о 19:00. Симфонічний вечір Мендельсон / Шопен / Лисенко
Фортепіанні концерти стали першими значними творами, які Шопен створив після закінчення навчання. Твори були представлені музичній еліті Варшави, а потім – широкій публіці в Театрі Народовому. Рецензент Стефан Витвицький, який слухав прем’єру Концерту мі мінор, писав: «Фридерик Шопен створив другий великий концерт […] Цей твір генія». Він створювався під впливом першого кохання композитора до Констанції Гладковської та представляє тип романтичного концерту. Саме його ми і почуємо у виконанні українського оркестру та польського піаніста – лауреата багатьох міжнародних конкурсів Войцеха Кубіци.
Супроводжуватиме цей епохальний шедевр не менш знаменита увертюра Фелікса Мендельсона «Сон в літню ніч», а доповнить вечір добірного європейського романтизму твір українця Миколи Лисенка: вальс «Розлука». Невимовно тонкий, але й промовисто драматичний.
Ольга МАКСИМ’ЯК
Джерело: photo-lviv.in.ua
25 жовтня світ відзначає Всесвітній день опери (World Opera Day). Тож, Рівненська обласна філармонія напередодні цього дня підготувала для гостей показ комічної опери італійського композитора Джованні Баттіста Перґолезі «Служниця-пані».
Сюжет опери розповідає про хитру служницю, яка давно відчуває себе господинею дому багатого Уберто, прагне одружити його на собі. Це весела історія про жіночі хитрощі, чоловічі забаганки та логічний happy end , без якого комічна італійська опера не могла б існувати.
На сцені ваші улюблені артисти: Анастасія Янцур, Микола Швидків, Павло Мищук та Академічний камерний оркестр, диригент — Юрій Скрипник.
Чекаємо в Органному - 24 жовтня, 18:30.
КВИТКИ: https://ticketclub.com.ua/event/6053/?session=15560
Джерело: rivne1.tv
«У Грі Престолів ти перемагаєш або вмираєш» – одна з найвідоміших фраз книг та серіалів світу Льоду та Полум’я, як зазначає художня керівниця оркестру LUMOS Orchestra – Діана Коваль. У 2023 році відбулась грандіозна прем’єра шоу до серіалів “Гра Престолів” та “Дім Дракона” і цьогоріч, на прохання слухачів, організатори повторюють свою концертну програму.
“Гра Престолів: симфонія Льоду та Полум’я” це авторське шоу по мотивам книг Дж. Мартіна про світ де триває постійна боротьба: як між свіітлом та вічною темрявою, так і між пануючими при владі Домами. Та дане шоу – не просто концерт”, – доповнює Діана.
“Глядачі зможуть побачити на 5 екранах авторські картини, анімації та ілюстрації, що доповнюватимуть музику Рамін Джаваді: а це більше 40 різних композицій з усіх сезонів серіалів “Гра Престолів” та “Дім Дракона”. Також гості вечора зможуть насолодитись тематичними костюмами музикантів, декораціями та почути не лише класичні симфонічний оркестр та хор, а й багато старовинних музичних інструментів: лютню, дудук, бузукі, крумгорн та ін.
Окрім того, подія інтерактивна: кожен бажаючий може долучитись до боротьби Престолів, обрати свій Дім та допомогти його коронувати, а наприкінці вечора визначити долю світу – чи він відродиться у Вогні Життя чи загине у пітьмі Льоду”.
Молодіжний, неймовірно професійний та талановитий колектив LUMOS Orchestra, складається з кращих музикантів країни і вже не перший рік тішить слухачів атмосферними та якісними проєктами по: “Гаррі Поттеру”, “Володарю Перснів”, відеоіграх, фільмах Хаяо Міядзакі та ін. Ба більше – цьогоріч оркестр виступав на одній сцені з Шарон ден Адель (“Within Temptaion”) і був хедлайнером Atlas Weekend 2024! Також грав з фантастичним Полом Ромеро (композитор музики до культових ігор “Герої Меча та Магії”) та брав участь у кращих гік фестивалях України – FANCON, Comic Con Ukraine, Dice Con. З молодіжним хором “Євшан” вони творять на сценах справжню магію: втілюють свою щиру любов до фантастичних світів у високопрофесійне та емоційне музичне виконання і неповторні враження у серцях кожного.
Долучайтесь до події і разом ми створіть унікальне й незабутнє шоу!
Диригент концерту — Роман Кресленко
Художня керівниця оркестру — Діана Коваль
Художня керівниця хору — Ірина Кресленко
Гра Престолів розпочнеться 26 жовтня о 18:00 у Львівській філармонії (квитки доступні у касі філармонії та за посиланням:
kontramarka.ua: https://soldout.ua/event/1709-symphony-of-ice-and-flame-by-lumos-orchestra
soldout.ua:https://lviv.kontramarka.ua/uk/simfonia-lodu-ta-poluma-vid-lumos-orchestra-96201.html
Ольга МАКСИМ’ЯК
Джерело: photo-lviv.in.ua
Гастрольне турне музичного колективу присвячене двом ювілейним датам: 100-річчю «Українського радіо» та 95-річчю заснування самого симфонічного оркестру.
Протягом двох тижнів виступи симфонічного оркестру «Українського радіо» пройшли у Черкасах, Полтаві, Житомирі, Хмельницькому, Чернівцях, Тернополі, Рівному та Луцьку. Львів став заключним дев’ятим містом у концертному турі.
15 жовтня Львівська національна філармонія приймала у своїй камерній залі столичних музикантів. Глядачі збираються у фоє задовго до початку концерту, у повітрі розлите радісне передчуття від зустрічі з прекрасною музикою. Тиха вуличка старого центру міста ніби оживає та заповнюється поціновувачами мистецтва. Гості заходу радіють можливості почути шедеври української та світової класики у виконанні Заслуженого академічного симфонічного оркестру «Українського радіо» під орудою Володимира Шейка.
Симфонічний оркестр, який має таку ж багату історію, як і «Українське радіо», був заснований третім серед усіх радійних оркестрів Європи. Він записав десятки тисяч творів української та світової класики, які зберігаються у фондах звукозаписів. У серпні 2005 року Заслужений академічний симфонічний оркестр «Українського радіо» очолив Володимир Шейко, відкривши нову сторінку у творчому житті колективу.
Творчий колектив співпрацював із відомими оперними співаками та виконавцями-інструменталістами, серед яких Джон Лорд, Кейко Мацуї, Анатолій Кочерга, Людмила Монастирська. Симфонічний оркестр «Українського радіо» мав гастрольні тури головними залами 17 країн Європи, Азії та Африки. А от турне містами України відбулося вперше за кілька десятиліть.
«Цей тур для мене є якоюсь місією, певним творчим відкриттям маршруту Україною, бо ми весь час їздимо за кордон, а зараз уперше за кілька десятиліть їздимо Україною. Я вважаю, що цей тур об’єднав навколо Суспільного, навколо радіо українську громаду, українських людей. Програма спеціально підібрана й виконує три місії Суспільного: просвітництво, інформування, розваги. Вона повністю вкладається в концепцію нашого туру. Програма підібрана так, що вона може бути цікавою як для фахового слухача, так і для широкого загалу. Для усіх тих, хто слухає “Українське радіо”, бо це радіо українського народу. Це дуже важливо, це об’єднує», — розповів «Детектору медіа» художній керівник і головний диригент, народний артист України Володимир Шейко.
На глядачів чекала особлива програма, яка побудована так, щоб кожен знайшов щось для себе — композиції різні за стилем і жанром. За словами Володимира Шейка, це не класичний філармонійний концерт, а скоріше формат живого радіоефіру, що близький багатьом слухачам «Українського радіо».
«Добрий вечір, Львів! Ми щасливі бути сьогодні на цій сцені, продовжуючи ювілейний тур симфонічного оркестру “Українського радіо”», — привітав глядачів ведучий концерту Роман Коляда. Зал відгукнувся оплесками, які супроводжували музикантів упродовж майже трьох годин виступу.
Глядачі, які прийшли на концерт, разом із Заслуженим академічним симфонічним оркестром «Українського радіо» попрямували у мандрівку в часі та просторі. У першому відділенні звучали музичні твори української та світової класики 19-го століття. Друге відділення завдяки симфонічному аранжуванню Володимира Івасюка, перенесло глядачів у сучасність, у 21-ше століття.
Розпочався виступ із музики, яка вперше прозвучала в той рік, коли почалося мовлення «Українського радіо», — у 1924 році. Це увертюра до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка. Далі звучав твір, який німецька композиторка українського походження Ліза Гессе написала, відреагувавши на російський обстріл Полтави та Львова на початку вересня, цю композицію симфонічний оркестр виконав лише у цих двох містах. Музична мандрівка продовжилася «Симфонією №1» Левка Ревуцького. Симфонічна поема «Фінляндія» Яна Сібеліуса перенесла глядачів на північ Європи. «Соло для оркестру» Євгена Станковича та «Симфонія №9» Антоніна Дворжака оркестр виконав на завершення першого відділення концерту.
Упродовж концерту ведучий Роман Коляда між представленням наступного номера програми розповідав про історію «Українського радіо», доповнюючи її цікавими фактами, яких за сто років існування було чимало. «16 листопада 1924 року вперше пролунало “Алло, алло, алло! Говорить Харків, перша в Україні радіотелефонна станція”. Це був початок сторічної історії, а симфонічний оркестр створює золотий фонд української музики», — розповів Роман Коляда.
Він нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення кілька місяців «Українське радіо» мовило зі Львова, який став місцем евакуації, але не припинило роботи ні на мить. «“Українське радіо” у 2022 році не вперше мовило з евакуації, йому вже траплялося переживати війни, зокрема Другу світову. Був такий період, коли “Українське радіо” мовило з поїзда, розміщуючись у кількох вагонах», — говорив Роман Коляда.
Глядачі слухали, однаково уважні й до музики, й до його слів.
«Знаєте, Україна вражає. Я був ведучим концертів у Черкасах, Полтаві, Рівному, Луцьку та Львові. Ніби скрізь українська доброзичлива публіка, але водночас у кожному місті щось своє. Різні зали, різний темперамент. Десь більше молоді, десь більше людей старшого віку. Десь мало не весь колектив “Українського радіо” за весь час існування прийшов на концерт, як на Волині. У Рівному прийшло мало не все музичне училище. Тут, у Львові, дуже по-особливому, тому що ми звідси в евакуації мовили. Для мене це дуже особливі відчуття, так кожного разу, коли я потрапляю у Львів. Сьогодні це був дуже потужний сеанс терапії, і для мене також», — поділився своїми відчуттями «Детектору медіа» Роман Коляда.
У антракті глядачі мали змогу залишити побажання «Українському радіо», написавши їх на спеціальній дошці або ж доєднатися до збору, який Суспільне разом із фондом «Повернись живим» розпочали для підтримки батальйону безпілотних авіаційних систем 14 окремої механізованої бригади ЗСУ.
Друге відділення концерту повернуло глядачів із минулих століть у сучасність завдяки симфонічним роздумам про музику Володимира Івасюка. У залі була присутня сестра українського композитора та виконавця Галина Івасюк, яку зал привітав гучними оплесками. І далі розпочалася музична феєрія з добре відомих кожному композицій. Цього вечора прозвучали: «Незване моє кохання», «Я піду в далекі гори», «Я твоє крило», «Нестримна течія», «Балада про мальви», «Балада про дві скрипки», «Відлуння твоїх кроків», «У долі своя весна», «Колискова для Оксаночки», «Тільки раз цвіте любов», «Водограй». Звичайно, не обійшлось і без «Червоної рути». Її співав весь зал, не стримуючи емоцій.
«Львів і Івасюк — це особлива історія. Так, “Червону руту” співають в усіх містах, співають по-різному. У Львові це особливо, бо сестра Івасюка на балконі, бо тут усі розуміють, що за постать Івасюк», — говорить Роман Коляда.
«Івасюк — неймовірний мелодист, неймовірний психолог, реноватор людських душ. Це підсвідоме бажання співати “Червону руту” об’єднує всю Україну», — говорить Володимир Шейко.
Львів’яни дякували Заслуженому академічному симфонічному оркестру «Українського радіо» оплесками та довго не розходилися після концерту.
«У жодної зали немає дверей на сцену, я завжди стояв за кулісами. Коли відкриваєш кулісу — тебе ніби зносить цією хвилею оплесків глядачів. Єдине, що хочу сказати: “Хочу ще!”. Сподіваюся, що гастролі ще будуть, є ще міста, в які ми не їздили, є ще куди їхати: і на схід, і на північ. Я розумію всі безпекові виклики, але ми обов’язково будемо про це думати, тому що цей контакт із публікою віч-на-віч є дуже цінним», — розповів «Детектору медіа» Роман Коляда.
А вже найближчим часом зустріч із Заслуженим академічним симфонічним оркестром «Українського радіо» чекає на киян. 15 листопада творчий колектив виступатиме у Національній опері України, 18 листопада — у Будинку звукозапису «Українського радіо».
Джерело: stv.detector.media
У Рівному 2️0️ жовтня в органному залі о 1️7️ год. пройде концерт «Голоси крізь століття».
В програмі прозвучать вокальні твори композиторів епохи бароко (Бах- дует з Магніфікату,Беліні Angiol di pace; С.Франк " Panis Angelikus",композиторів класиків: Бізе-Хабанера, Верді дует Віолетти і Альфреда, Пуччіні арія Лауретти та музичні номери з опери "Запорожець за Дунаєм" Гулака Артемовського.
В концерті беруть участь:
-Natalia-maria Faryna, Народна артистка України
-Марія Червоній, Заслужена артистка України
-Володимир Полторацький соліст Вінницької обласної філармонії
-Ірина Козачук-концертмейстер
-Хор студентів Рівненського музичного фахового коледжу РДГУ, диригент Олександр Одинець
-Академічний камерний оркестр Рівненської обласної філармонії, головний диригент Юрій Скрипник
Квитки у касі Органного залу (13:00-18:00)
або тут: https://ticketclub.com.ua/event/6058/?session=15584
068 058 6072, 067 750 1359
Джерело: rivnepost.rv.ua
У Львові під егідою антикризового проєкту "Україна. Музи не мовчать" відбудеться щорічний міжнародний фестиваль давньої музики. Уже 21-й раз
Про це повідомила Львівська національна філармонія ім. М. Скорика, інформує Еспресо.Захід
Від 31 жовтня по 3 листопада у Львові триватиме щорічний Міжнародний фестиваль давньої музики, який цього разу відбудеться уже 21-й раз. І вкотре під егідою антикризового проєкту "Україна. Музи не мовчать", що його з повномасштабним військовим вторгненням Росії в Україну започаткувала Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика.
У філармонії нагадують, що це - єдиний в Україні фестиваль, який у такому об’ємі й на такому професійному рівні представляє давню музику різних європейських країн — вокальну та інструментальну, церковну і світську, оперну та ораторійну. Заснований у 2003 році відомим музикантом Романом Стельмащуком, фестиваль пережив загрозу згасання через передчасну смерть його ініціатора. Однак ідею підхопила керівниця знаного вокального ансамблю "A cappella Leopolis" Людмила Капустіна. Уже два роки поспіль подію супроводжує міжнародна мистецька рада, що складається з почесних опікунів — відомих знавців історично інформованого виконавства з Польщі, Німеччини та Франції, а також українських музикантів, представників Львівської національної філармонії.
Організатори наголошують, що фестиваль запрезентує шанувальникам 5 виняткових програм з творів українського та європейського бароко й раннього класицизму у виконанні відомих українських виконавців, а також учасників з Польщі - органіста Марека Топоровського, клавесиністки Уршулі Ставіцької та диригента Павела Осуховського.
КАЛЕНДАР ПОДІЙ
Концертний зал Людкевича
31 жовтня, четвер / 19:00
Музика надії. Відкриття Фестивалю
Виконавці:
Ансамбль давньої музики «Terra Barocca»:
Софія Соловій, сопрано
Михайло Сосновський, флейта
Степан Сивохіп, гобой
Андрій Ткачук, фагот
Сергій Гаврилюк, барокова скрипка
Максим Римар, віолончель
Анна Іванюшенко, клавесин
У програмі твори Георга Філіппа Телеманна, Георга Фрідріха Генделя, Джованні Батіста Мартіні, Ніколи Маттейса, Марена Маре, Антоніо Вівальді
1 листопада, пʼятниця / 19:00
A cappella Leopolis
Виконавці:
A cappella Leopolis
Людмила Капустіна, диригентка
У програмі твори Джованні П’єрлуїджі да Палестріни, Джованні Марія Наніно, Лодовіко Ґроссі да Віадани, Феліче Анеріо, Ґреґоріо Аллеґрі, Антоніо Лотті
2 листопада, субота / 17:00
Музей історії релігії
Акордеон & бароко
Виконавець:
Богдан Кожушко, акордеон
У програмі твори Жана-Філіппа Рамо, Доменіко Скарлатті та Йоганна Себастьяна Баха
2 листопада, субота / 20:00
Латинський катедральний собор
Органні фантазії
Виконавець:
Марек Топоровський, орган (Польща)
У програмі твори Ернста Кьолера, Йоганна Себастьяна Баха, Миколи Колесси
3 листопада, неділя / 18:00
Закриття Фестивалю
Виконавці:
Назар Шутко, скрипка
Сергій Гаврилюк, барокова скрипка, концертмейстер оркестру
Уршуля Ставіцька, клавесин (Польща)
Анна Іванюшенко, клавесин, керівниця оркестру
Оркестр Барокової капели Львівської національної музичної академії
Павел Осуховський, диригент (Польща)
У програмі твори Йоганна Адольфа Гассе, Георга Філіппа Телеманна, Йоганна Себастьяна Баха, Йоганна Бернгарда Баха
Джерело: zahid.espreso.tv
