На Різдво, 25 грудня, центральними площами та вулицями Києва пройде хода з зірками, всіх бажаючих запрошують до неї долучитися.

Як розповідають організатори, захід має на меті продовжити давні українські різдвяно-новорічні традиції та підтримати одне одного в час війни.

«До ходи можуть долучитися всі охочі: родини з дітками, фольклорні гурти, хорові колективи, митці. Нести світло Різдва разом ми запрошуємо ветеранів і військових», – зазначили автори ідеї.

Ходу супроводжуватимуть колядки у виконанні київських фольклорних гуртів @shch.uka.ryba, @stodyvnytsia і Різдвяний дзвін на головних дзвіницях столиці. На Софійській площі у спільному виконанні зазвучить «Нова радість стала» сотнями голосів. 

Маршрут ходи буде наступним: Михайлівська площа — Софійська площа — Золоті ворота — вул. Володимирська — Оперний театр — вул. Богдана Хмельницького — Хрещатик — Майдан Незалежності.

Збір розпочинається о 12:00 на Михайлівській площі.

12:00-13:15 — колядування за участі фольклорних гуртів;

13:15-13:30 — спільне фото звіздарів біля Михайлівського золотоверхого монастиря;

13:30 — формування колони; 

13:30-15:00 — Різдвяна хода головними вулицями Києва.

«Цьогоріч ми запрошуємо міста України та світу долучитися до ходи: збирайтеся з друзями, активними спільнотами, щоб пройти із зірками головними площами. Співайте колядки та дзвоніть у дзвони з нами, щоб продовжити українські традиції, об’єднатися в памʼяті та спільній радості свята», – закликають організатори.

Нагадаємо, Київ прийняв цю естафету від Львова та вперше провів ходу в 2014 році під час Революції Гідності. Давня традиція ходіння колядників та Вертепів з зірками відома в Україні з ХVII століття. Нині у багатьох містах та селах діти й дорослі колядують та щедрують із розписаними різнобарвними зірками. Різдвяна зірка уособлює Вифлеємську зорю, яка сповістила про народження Бога, символізуючи перемогу світла над темрявою.

Автор: Вікторія Мілюта
Джерело: bigkyiv.com.ua

Відкриття конкурсу оперного співу та виставки, присвяченої життєвому шляху Василя Сліпака, стало зустріччю молодих талантів, педагогів і культурної спільноти, які продовжують його мистецьку місію.

Про це повідомляє Львівська обласна державна адміністрація.

У Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика відбулося урочисте відкриття V Конкурсу оперного співу серед молодих виконавців імені Василя Сліпака. Подія зібрала молодих вокалістів, педагогів, діячів культури та всіх, кому близька постать видатного оперного співака й Героя України.

У філармонії відкрили V Конкурс імені Василя Сліпака - 1
Перед офіційною частиною гості мали змогу відвідати відкриття виставки «Василь Сліпак. Портрет Героя і Митця» у фоє філармонії. Експозиція представила творчий та життєвий шлях митця, підкресливши силу його голосу, характеру та громадянської позиції.

У філармонії відкрили V Конкурс імені Василя Сліпака - 2

Конкурс відкриває перед молодими виконавцями широкі можливості для професійного зростання, творчого обміну та знайомства з провідними митцями. Захід сприяє популяризації творчої спадщини Василя Сліпака, об’єднав молодих вокалістів із різних країн та дав змогу виявити нові яскраві таланти.

Гості та учасники події занурилися у світ оперної музики різних епох і культур, відкривши для себе багатство української вокальної традиції й різнобарв’я світової оперної сцени.

Автор: Тетяна Короленко
Джерело: dyvys.info

У понеділок, 1 грудня 2025 року, у Національній філармонії України (м. Київ, Володимирський узвіз, 2) відбудеться мистецька програма «Великого бажайте!», присвячена 160-річчю від дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького та 80-річчю від дня арешту патріарха Йосифа Сліпого.

У межах заходу о 16:30 у Залі прийомів Національної філармонії України відбудеться відкрита лекція д-ра Михайла Перуна на тему: «Роль та внесок митрополита Андрея Шептицького та патріарха Йосифа Сліпого у державотворчі процеси ХХ ст.: від ідей до втілення».

Модератор — о. д-р Роман Островський, ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії.

Окремою частиною події стане вшанування ювілею видатного українського композитора, Лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, голови Національної спілки композиторів України Ігоря Щербакова.

Мистецький захід організовано під патронатом і у співпраці Київської архиєпархії УГКЦ, Релігійного товариства «Свята Софія» (Рим) та Фундації «Андрей».

У програмі концерту:

Прозвучить ораторія Ігоря Щербакова «Великого бажайте!» для читця, баса, мішаного хору і симфонічного оркестру на тексти «Заповіту» патріарха Йосифа Сліпого та канонічні тексти.
Автор ідеї та лібрето — Михайло Перун.

Виконавці:

хор і симфонічний оркестр Капели Лятошинського, диригент — Назар Яцків
бас — заслужений артист України Тарас Бережанський
читець — народний артист України Євген Нищук
Початок о 18:00.

Квитки можна придбати за цим покликанням.

Джерело: ucu.edu.ua

Юні музиканти ретельно готувалися, аби подарувати слухачам частинку свого внутрішнього світу.

Концерт розпочався з твору, який знає кожен українець, – «Тече річечка». У новій камерній варіації мелодія зазвучала по-особливому: її виконали дуетом Ксенія Шумна (домра) та Богдан Стегній (рояль). Домра стала голосом твору, а фортепіано – простором, що ніжно огортає цей голос.

Своєю майстерністю вразив і восьмирічний Юліан Потапенко, який захоплюється не лише музикою, а й бальними танцями. Він виконав етюд, продемонструвавши впевненість і артистизм.

Наймолодша учасниця концерту — Олександра Овсій, якій лише 7 років, всього за півтора місяця навчання вже сміливо грає етюди. Її виступ став справжнім відкриттям для слухачів.

Яскраво виступила і її сестра — Марія Овсій. Вона виконала низку творів, серед яких: веселий «Танок іграшкового ведмедика» Луі Келлера, ніжну Колискову Корнеліуса Гурлітта та енергійну «Індійську військову пісню» Вільяма Гіллока.

Юліан Потапенко вдруге вийшов на сцену з твором Янна Т’єрсена з фільму «Амелі». М’яка, мрійлива музика в його виконанні буквально оживала під пальчиками.

Ілля Івченко продемонстрував свою техніку у виконанні Сонатини соль мажор М. Клементі, етюду «Політ Баби Яги» та твору «Жонглер» Джузеппе Конконе.

Особливою була поява Олександра Гаражі, який працює в ІТ, але захоплюється естрадним співом і грою на фортепіано. Він поєднує в собі сучасність і барокову стилістику, створюючи неповторний музичний образ.

На завершення концерту виступив Тимур Діхтярьов — учень, який займається менше року, але вже впевнено та творчо підбирає музику на слух. Він мріє професійно опанувати фортепіано, і його виступ став теплим фінальним акордом вечора.

Батьки учасників та відвідувачі концерту долучилися до доброї справи: вони зробили донат на підтримку збору коштів для придбання баггі для 17-ї бригади НГУ.
На завершення зустрічі всі учасники стали частиною важливої ініціативи — маленькі кроки, що творять велику спільну перемогу

Джерело: kultura-poltava.gov.ua

28 листопада на сцені Вінницької обласної філармонії ім. М. Леонтовича зустрінуться два таланти: піаністка Марія Александрова та гість зі столиці, скрипаль, заслужений артист України Кирило Бондар.

На фб-сторінці філармонії анонсують: зала наповниться розкішною і неповторною музикою романтичної Франції. Ліричні мелодії Клода Дебюссі, світлі гармонії Моріса Равеля, пристрасні мотиви Сезара Франка. Кожен твір – це золота колекція зворушливих настроїв, які пробуджують емоції та залишаються в серці надовго. 

"Не пропустіть цю музичну подорож у світ французької витонченості та натхнення! Концерт розпочнеться28 листопада о 19:00", – зазначають у філармонії.

Квитки можна придбати у концертній касі філармонії або за посиланням: https://afisha.vn.ua/events/vechir-frantsuzkoyi-muzyky

Джерело: mistonadbugom.com.ua

У суботу, 6 грудня, у Львові на !FESTrepublic (вул. Старознесенська, 24-26) відбудеться грандіозний різдвяний мюзикл для всієї родини «Пиши листи до Миколая», авторкою якого є відома українська поетка, видавчиня та культурна діячка Мар’яна Савка. Про це Львівському порталу повідомили організатори заходу.

«Пиши листи до Миколая» – яскрава музично-театральна історія про сучасну українську родину, про віру в добро, щирість і дива, що трапляються поруч із нами. Вперше мюзикл поставили на великій сцені взимку 2023-го. Цьогоріч, у День святого Миколая масштабна постановка повертається вже з новими сюжетними поворотами й новими героями.

«Я почала писати цей мюзикл ще у 2011-му – одночасно музику й текст. А в 2022-му, під час блекаутів, коли у нашому домі на довгі години зникало світло, зрозуміла, що мушу його завершити. Писала у темряві, при свічці, думаючи про українські родини, які живуть у час великого випробування і попри все чекають дива та перемоги», – розповідає Мар’яна Савка.

«Пиши листи до Миколая 2025» творитимуть:

солісти Національної хорової капели «Дударик» (керівник –Дмитро Кацал);
Луганський симфонічний оркестр, який вже кілька років працює у Львові;
актори Римма Зюбіна, Олексій Кравчук та Остап Вакулюк;
співаки Зіновій Карач та Дарія Кудрик;
спортивний клуб черлідингу «Ангели Львова» та інші.
Загалом на сцені буде понад 80 артистів. Художницею костюмів є Івона Лобан.

«А після вистави на дітей чекає зустріч зі Святим Миколаєм, – додає Мар’яна Савка. – У Резиденції Миколая кожна дитина зможе обійняти його, поговорити з ним, отримати подарунок і свою частинку щастя. Бо диво – це теж наш спосіб перемагати».

Матиме мюзикл для всієї родини «Пиши листи до Миколая» дві благодійні місії:

«Подаруй квиток дитині». За підтримки небайдужих людей та соціально відповідальних бізнесів виставу зможуть відвідати діти з дитбудинків та прийомних сімей, а також діти з родин захисників, внутрішньо переміщених осіб та інші.
Благодійний аукціон, кошти з якого передадуть на підтримку Родинних домів «Дача». Це простір, який вже понад 16 років приймає сім’ї з усієї України, чиї діти проходять тривале лікування у медичних закладах Києва та Львова.
Так, вистава відбудеться у суботу, 6 грудня, о 17:00 на !FESTrepublic (вул. Старознесенська, 24-26) у Львові.

Автор: Наталія Жолинська

Джерело: portal.lviv.ua

Посеред війни, у місті, яке вміє берегти красу навіть у найтемніші часи, народилася нова «Мавка» — балет-феєрія Львівської національної опери, створений за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки. Прем’єра відбудеться 28, 29, 30 листопада, і це — одна з найочікуваніших подій року, коли театр святкує своє 125-річчя.

«Нашою метою було не інсценізувати сюжет відомого твору, а викристалізувати засобами хореографії основну його ідею — любов, як Всевишній дар, залишивши за лаштунками побутовий маркер і матеріальний світогляд», — ділиться генеральний директор Львівської опери Василь Вовкун.

Мода
Краса
Стосунки
Стиль життя
Люди
ELLE DECORATION
ВСЕСВІТ АІ
Передплата
ЦІ 4 ПАРИ ШТАНІВ СТАНУТЬ ГІДНОЮ ЗАМІНОЮ ДЖИНСАМ ВЗИМКУ —...
ЦІ 4 ПАРИ ШТАНІВ СТАНУТЬ ГІДНОЮ ЗАМІНОЮ ДЖИНСАМ ВЗИМКУ —...

ЧОРНА П’ЯТНИЦЯ: КНИЖКИ, ТЕХНІКА ТА ДЕКОР, ЯКІ ВАРТО...
ЧОРНА П’ЯТНИЦЯ: КНИЖКИ, ТЕХНІКА ТА ДЕКОР, ЯКІ ВАРТО...

У ЧОМУ ФЕНОМЕН ШАЛЕНОЇ ПОПУЛЯРНОСТІ СЕРІАЛУ «ДИВНІ ДИВА»...
У ЧОМУ ФЕНОМЕН ШАЛЕНОЇ ПОПУЛЯРНОСТІ СЕРІАЛУ «ДИВНІ ДИВА»...

РОЖЕВИЙ + КОРИЧНЕВИЙ — СТИЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ, ЩО СТВОРЕНЕ ДЛЯ...
РОЖЕВИЙ + КОРИЧНЕВИЙ — СТИЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ, ЩО СТВОРЕНЕ ДЛЯ...

ЯК СТВОРЮВАВСЯ ФІЛЬМ «ТИ — КОСМОС». ІНТЕРВ’Ю З РЕЖИСЕРОМ ТА...
ЯК СТВОРЮВАВСЯ ФІЛЬМ «ТИ — КОСМОС». ІНТЕРВ’Ю З РЕЖИСЕРОМ ТА...

Не пропустіть: Львівська національна опера презентує балет-феєрію «Мавка»
Від творців балету «Тіні забутих предків»

25 листопада 2025
Посеред війни, у місті, яке вміє берегти красу навіть у найтемніші часи, народилася нова «Мавка» — балет-феєрія Львівської національної опери, створений за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки. Прем’єра відбудеться 28, 29, 30 листопада, і це — одна з найочікуваніших подій року, коли театр святкує своє 125-річчя.

«Нашою метою було не інсценізувати сюжет відомого твору, а викристалізувати засобами хореографії основну його ідею — любов, як Всевишній дар, залишивши за лаштунками побутовий маркер і матеріальний світогляд», — ділиться генеральний директор Львівської опери Василь Вовкун.

«Мавка» зі Львова — не просто сучасна інтерпретація класики. Це історія про духовну красу, яку неможливо знищити. Це мистецький жест, зроблений попри війну, всупереч обставинам — і заради того, що живить нас зсередини.
Авторка музики до балету, одна з найвідоміших сучасних композиторок Вікторія Польова відзначає: «Я вкладала у «Мавку» все моє натхнення до життя. Так, це музика, яка знає, що таке війна. Вона містить у собі весь той біль і всі ті тихі клятви, які ми даємо собі під час обстрілів: жити, свідчити, творити. Але це спроба створити внутрішній світ, де панує інша, ніж зовні, логіка — логіка гармонії».

Тож новий балет «Мавка» — про внутрішнє світло, яке не гасне ні через війну, ні через людську темряву. Про те саме «я в серці маю те, що не вмирає».

Джерело: elle.ua

В Івано-Франківськ вперше завітає пластична вистава “Косачка”, яка вже зібрала аншлаги в Києві та отримала номінацію на Всеукраїнську театральну премію “ГРА” 2024. Показ відбудеться 27 листопада в Івано-Франківській обласній філармонії, пише КУРС.

Вистава присвячена українським захисницям. Вона поєднує сучасний танець, живий спів, електронну музику.

“Косачка” — це пластична вистава-ритуал, міф про подорож людського духу у тілі жінки, безперервне коло життя. Тут легенда зливається з реальністю, минуле перегукується із теперішнім, втілюючись у часі та просторі сучасними засобами театрального мистецтва. Проєкт створено за оригінальним сценарієм режисеркою Юлією Лопатою та незалежною командою мисткинь з Києва, які працюють у напрямку сучасного танцю, музики та візуального мистецтва.

Особливою частиною цього проєкту є благодійна ініціатива команди — реінтеграційна резиденція для жінок-військових. Перед показом в Івано-Франківську команда мисткинь, у супроводі спеціалістів з фізичної терапії та психологів, проведе 6-денну програму “Віднова спільнотою” в Карпатах, яка спрямована на відновлення захисниць через мистецькі та терапевтичні практики. Ця програма реалізується в партнерстві з Креативною резиденцією MC6 у Славському і за підтримки Goethe-Institut Ukraine.

У філармонії Івано-Франківська глядачі побачать оновлену версію “Косачки”, яка продовжує розвиватися з моменту прем’єри, в тому числі через досвід співпраці з військовими.

“Оскільки наш досвід проживання війни не закінчений, кожен новий показ вистави так чи інакше відрізняється від попереднього. Це живий організм, який продовжує розвиток”, – говорить режисерка Юлія Лопата.

Музику до вистави виконають наживо композиторка Олена Шикіна та акторка і співачка Соломія Кирилова. Хореографію створила Галина Пеха. Художниця Ася Сутягіна, відома роботами в українському кіно, розробила унікальні костюми, які підсвічують різні аспекти жіночої сутності. До підготовки показу також долучився американський драматург Пол Барджетто, для якого це вже не перший повоєнний досвід роботи з українськими митцями театру і танцю. Гастролі підтримано фондами GVL та SCARP.

Коли: 27 листопада, 18:00
Де: Івано-Франківська обласна філармонія
Квитки: https://concert.ua/uk/event/kosachka-ivano-frankivsk

Автор: Марія Гаврилюк

Джерело: kurs.if.ua

У Запорізькій обласній філармонії з успіхом пройшов концерт академічного симфонічного оркестру
Музиканти і глядачі годину чекали відбою повітряної тривоги і коли вже віра в те, що концерт відбудеться, у деяких запоріжців вже почала згасати, відбій нарешті прозвучав.

Оркестр під орудою лауреата міжнародних конкурсів Олександра Горлова подарував меломанам яскраву музичну подорож країнами Європи.

Як завжди, цікаві факти про композиторів та їхні твори розповили незмінні ведучі симфонічних концертів — Світлана Холод і Микола Петюк.

До слова, Микола Олексійович вперше виходив на сцену у статусі заслуженого працівника культури України — це почесне звання директор-розпорядник академічного симфонічного оркестру отримав напередодні свого професійного свята.

А от диригент Олександр Горлов вперше виходив на сцену з паличкою — раніше він керував оркестром за допомогою рук. Улюбленець публіки традиційно продемонстрував високий професіоналізм і витончений музичний смак.

Розпочалася яскрава подорож з музики, що втілена у «Слов’янських танцях» чеського композитора Антоніна Дворжака.

«В цій музиці – блиск народних танців та пісенна лірика, контрасти та сяйво колориту таких різних і в то й же час рідних слов’янських держав. А ще атмосфера Праги – чарівного та затишного міста на берегах бурної Влтави. Міста, що вабить кожного своєю красою та таємницями!», - анонсували перший твір яскравого вечора класичної музики ведучі.

У програмі прозвучали шедеври, що стали яскравим уособленням культур різних країн: Увертюра з опери «Викрадення з сералю» В. А. Моцарта, вальс «Весняні голоси» Й. Штрауса-сина, Наварський танець з балетної сюїти «Сід» Ж. Массне, «В печері гірського короля» з сюїти «Пер Гюнт» Е. Гріга, «Енігма-варіації» (1 варіація) Е. Елгара, «Угорський танець № 5» Й. Брамса, Інтермеццо з “Сарсуели“ Хер Хіменеса.

Приємно, що в філармонії підтримують молодих перспективних талановитих музикантів, які в програмі виконали перлини епохи бароко: твір Йоганна Себастьяна Баха "Badineriе" з Оркестрової сюїти №2 (солістка — лауреатка міжнародних конкурсів Анастасія Косюк) та найвідомішу частину з циклу «Пори року» Антоніо Вівальді — «Гроза» (соліст — лауреат міжнародних конкурсів Костянтин Івасенко).

Концертна програма об'єднала класичну та романтичну музику, історії з життя митців, легенди і таємниці відомих європейських палаців та фортець.

Глядачі отримали емоційну насолоду і від відеосупровіду, що містив неймовірні краєвиди найвідоміших міст, палаців і парків Європи та створив неповторну атмосферу подорожі континентом.

Слухачі щиро дякували музикантам гучними оваціями за можливість відволіктися від суворої повсякденності прифронтового міста та здійснити подорож часом і простором.

А оркестр в свою чергу на знак подяки зіграв на «біс» - запальний «Угорський танець» №5 Й. Брамса.

А всі разом ми традиційно подякували Силам Оборони України за можливість проводити та відвідувати такі чудові надихаючі концерти!

Враження
Наталія Стіна, головна редакторка газети «Червоний промінь»:

«Надзвичайно світлий і надихаючий концерт «Європейський вояж» відбувся у Запорізькій обласнійа філармонії під керівництвом Ірина Конарева

Академічний симфонічний оркестр Запорізької обласної філармонії під орудою лауреата міжнародних конкурсів Олександра Горлова подарував публіці вечір, сповнений європейського музичного шарму. Це була справжня подорож без кордонів — від бароко до романтизму, від танцювальних ритмів до величних симфонічних полотен.

У програмі прозвучали твори, які давно стали символами національних музичних традицій різних країн: симфонічні танці Антоніна Дворжака та Йоганнеса Брамса, а також глибокі, емоційно багаті композиції Едварда Гріга, Жюля Масне та Едварда Елгара.

Окрасою вечора стали перлини барокової музики: «Badinerie» з Оркестрової сюїти №2 Йоганна Себастьяна Баха у витонченому виконанні солістки Анастасії Косюк, та пристрасна «Гроза» з циклу «Пори року» Антоніо Вівальді, яку віртуозно зігроав Костянтин Івасенко.

Олександр Горлов яскраво розкрив кожен твір — його точна, виразна диригентська манера дозволила оркестру продемонструвати повну палітру нюансів і характерів європейської музичної культури.

Особливої атмосфери додав відеоряд, який супроводжував концерт. На екрані змінювалися неймовірні краєвиди старовинних міст, парків та королівських резиденцій Європи, створюючи ефект справжньої мандрівки континентом.

Глядачі дякували музикантам тривалими оплесками — за можливість бодай на мить вирватися з важкої реальності прифронтового міста та поринути у світ краси й гармонії.

Низький уклін захисникам України за можливість жити і творити"

Цікаві факти
1. 19 століття змінило музичний стиль Австрії. На зміну класикам – Гайдну, Моцарту, Бетховену – прийшли романтики. Світ почуттів став головною темою мистецтва.

Символом віденського романтизму стали твори Йоганна Штрауса. Його вальси та польки сповнені грацією, легкістю. Колись народні танці були запрошені Штраусом до палаців та перетворилися на справжні симфонічні шедеври.

Кожен з творів – маленька історія про великі почуття! У виконанні оркестру прозвучав чудовий вальс «Весняні голоси» Й. Штрауса-сина.

2. У середині 19 століття у французькому містечку Монто народився хлопчик, якому згодом судилося стати одним з найвідоміших композиторів Франції.

Жуль Еміль Фредерік Массне в 11 років вступив до Паризької консерваторії за класом фортепіано.

Через кілька років здобув престижну Римську премію як композитор, а незабаром став наймолодшим (36 років) академіком Академії образотворчих мистецтв в Парижі.

За все життя він створив понад 30 опер, 3 балети. Писав ораторії, симфонії, фортепіанні твори, близько 200 романсів і пісень. Став найяскравішим представником французької ліричної опери.

Найсильніша сторона його музики – мелодії - яскраві, що проникають у душу, та залишаються там назавжди. «Музика- це мова, яка звертається до душі без слів», - казав справжній романтик Массне.

Глядачі спробували відчути це під час звучання Наварського танцю з балету "Сід".

3. У XIX столітті на світовому художньому небосхилі засяяв феномен під назвою «норвезька культура». Яскравим представником музики країни фіордів став Едвард Гріг.

Його творчість, мов зірка, освітлює все навколо, стаючи справжнім художнім відкриттям для мільйонів людей у всьому світі.

Складно уявити, як серед суворої природи, раптом народилися ці самобутні, терпкі мелодії та незвичайні ритми, які зафіксував у своїх творах композитор.

«Я просто записав народну музику моєї країни», скромно сказав Гріг. І за цією фразою ховається благоговійне ставлення композитора до народного мистецтва та норвезького епосу…

А в кожній ноті – блиск, таємниці і ніжне північне сяйво. У концертній програмі прозвучав відомий твір Едварда Гріга «В печері гірського короля» з сюїти «Пер Гюнт».

Підготувала мистецтвознавиця Світлана Холод

Джерело: zprz.city

Життєдайною силою музичного мистецтва була сповнена атмосфера непересічної події, що відбулась недільного вечора 2 листопада у приміщенні Львівського органного залу – відкриття ювілейного XV Львівського органного фестивалю. Переповнений публікою увесь концертний простір став свідком ще одного прояву незламності духу українського суспільства, який всупереч складності часу захопливо виявляє себе не лише характерним для нашої ментальності чуттєвим світосприйняттям, а й тяжінням до духовно-емоційного єднання, в якому беззаперечно твориться новий виток розвитку національного мистецтва. Звісно, ідея утвердження української культури під час війни є і особливо важкою, і важливою. Адже в часі, коли базовою потребою кожного передусім є вижити і для цього забезпечити найнеобхідніше, звернення до мистецтва стає виявом внутрішньої сили народу, утвердженням його здатності не втрачати духовний орієнтир за будь-яких обставин.

Крізь призму усвідомлення значимості культурних подій команда Львівського органного залу, зокрема її ідейно-ключові постаті – директори Іван Остапович і Тарас Демко є справжніми подвижниками сучасного мистецького життя. Красномовним свідченням такого факту виявляються численні анонси концертних програм з частими прем’єрами, якими рясніють афіші Органного залу – однієї з найпопулярніших культурних інституцій Львова, що безсумнівно формує нові тенденції творчого середовища. У цьому контексті відкриття фестивалю органної музики стало яскравим продовженням тієї послідовної культурної місії, яку здійснює вся команда. Тож не дивно, що вечір відкриття презентував слухачам не просто концертну програму з цікавої підбірки різножанрових композицій для органа, він подарував справді визначну імпрезу, яка представила публіці відразу дві знакові події! Перша – звучання відреставрованої 12-ти регістрової частини органа, відомої під назвою Fernwerk, що понад 60 років зберігалася у будівлі Органного залу в мовчазному очікуванні свого повернення до музикування у просторі концертного холу (до слова, реставрацію здійснив відомий український професійний органний майстер Шандор Шрайнер, який вже близько 15 років дбає за якість звучання органів на теренах західної частини України). Потрібно зазначити, що фернверк передусім вирізняється своєрідністю свого просторового розміщення – ця частина інструмента розташовується на певній відстані від основного корпусу – зазвичай навпроти нього, що забезпечує цікаві ефекти віддаленого звучання. Природно, що для повноцінного розкриття акустичних можливостей фернверка особливо важливими є музичні твори, здатні продемонструвати ці унікальні властивості інструмента. Тож варто додатково підкреслити, що презентація звучання оновленого органа створила чудові звукозображальні ефекти передусім завдяки вдало обраній композиції – «Ехо-фантазії» Яна Пітерсона Свелінка, що пролунала у майстерному трактуванні львівської органістки Світлани Позднишевої, яка була солісткою усього концертного вечора.

Другій знаковій події, що стала, без перебільшення, справжньою сенсацією заходу, передували твори французької органної музики періоду романтизму – «Хай буде світло» (із циклу «12 нових п’єс для органа») Теодора Дюбуа, «Молитва до Богородиці» та Токата з «Готичної сюїти» (op. 25) Леона Боельмана. Звуки органа занурили слухачів не лише у чуттєво-промовистий, образно-картинний світ музики кінця XIX століття, а й в усе розмаїття тембрально-регістрових барв інструмента, наповнивши навколишній простір характерним каскадом органного багатоголосного звукопису, що немовби зависає в повітрі.

У такій атмосфері музично-органної містерії очікуваною кульмінацією, позначеною розмахом відкриття фестивалю, стала світова прем’єра нового Концерту для органа з оркестром, створеного відомим українським композитором сучасності Олександром Родіним. Однак появі цього масштабного твору уся мистецька спільнота завдячує не лише таланту автора, а й ініціативі команди Львівського органного залу, котра не тільки зорганізувала концертне представлення композиції публіці, а також ініціювала ідею написання твору, здійснивши відповідне замовлення знаному композитору. Мабуть, передісторія створення Концерту заслуговує на окрему увагу, тож варто бодай побіжно згадати події, котрі виявились тим імпульсом, що призвів до народження творчого задуму.

В серпні цього року у просторі Львівського органного залу відбувся черговий резонансний мистецький захід, що сконцентрував та виявив суспільні філософсько-емоційні настрої українського сьогодення крізь рефлексії творця – композитора та художника Олександра Родіна. Подія синергійно об’єднала дві сфери творчої індивідуальності митця – композиторську та художню – музичну та образотворчу відповідно: у стінах Органного залу відбувся концерт та відкриття персональної виставки живопису. Дуже символічно, що мистецький захід був названий так само, як і музичний твір, котрий став його смисловим ядром – «Реквієм за майбутнім» (“Requiem for the Future”). Також слід зауважити, що «Реквієм» як традиційно-музичний жанр був скомпонований автором для сопрано та органа, а виконавицею інструментальної партії була органістка Світлана Позднишева.

Після презентації цього заходу, у творчій атмосфері, що панувала по його завершенні, в дирекції Львівського органного залу зародилася думка стосовно продовження співпраці з композитором. Метою такої ідеї була не тільки мистецька взаємодія, а й необхідність збагачення сучасної української музики новими творами для органа – інструменту, амплуа якого надзвичайно тісно повʼязане із багатовіковою традицією європейської духовної музики, а відтак – із цариною глибинних духовних сенсів. Тож, як знаковий голос духовності, як символічний виразник духовно-опертого стержня, що особливо потрібний українському народові у воєнному періоді численних поневірянь, звучання органа відкриває обширні можливості для втілень творчих ідей та їх смислових наповнень.

Доцільно наголосити, що ініціатива створення нової композиції для органа одразу відгукнулася у творчій уяві Олександра Родіна, і вже за лічені тижні (близько двох місяців) світ побачила партитура Концерту для органа з оркестром. Цікаво, що під час праці над твором композитор вів активний творчий діалог із плановими виконавцями прем’єри – диригентом Іваном Остаповичем та солісткою Світланою Позднишевою, оскільки Концерт створювався спеціально для львівського інструмента «Rieger-Kloss», з його неповторним тембральним обличчям – найбільшого концертного історичного органа в нашій державі. Ретельне занурення Олександра Родіна в технічну природу цього музичного інструмента і відповідні особливості прийомів гри на ньому дало відчутні результати: партія органа у Концерті вирізняється надзвичайною рельєфністю, багатством палітри тембральних барв та великою амплітудою динамічного нюансування, що безпосередньо корелює із гнучкістю драматургійної лінії композиції в цілому. Як наслідок, обширний спектр різножанрової творчості О. Родіна поповнився не лише новим твором, а й цікавим оновленням композиторського арсеналу тембрової колористики звучань.

За структурою Концерт для органа з оркестром являє собою тричастинний циклічний твір, побудований за принципом класичного зразка. Перша частина містить авторські темпові позначки Largamente-Allegro, друга – Adagio-Andante mosso, а третя (фінал) – Allegro molto-Andante. Таке чергування темпів розгортання частин Концерту природно дало змогу композитору розвинути контрастно-емоційні пласти в межах стрункої архітектоніки усього циклу. Уже з перших співзвуч автором невимушено задається тон розгортання драматургійної лінії за принципом наростаючих, хвилеподібних епізодів у поєднанні з контрастними співставленнями, які наскрізно пронизують усю тканину твору. Докладністю музичного вислову, з однієї сторони, та виразною рельєфною пластичністю – з іншої, характеризується музична мова композиторського стилю, в якому інтелектуальна зосередженість поєднується із емоційною насиченістю та «живим» диханням музичної думки. Загалом фразування обох партій – оркестрової та органної, відзначається естетикою чуттєво-романтичного типу, хоча гармонії притаманні модерністичні риси: насиченість альтерованими співзвуччями, схильність до полігармонічних нашарувань, що надають звучанню особливої глибини й драматичної напруженості. Композитор невимушено поєднав оркестрове звучання із партією органа, утворивши цілісний музичний організм, в якому, попри поліфонічну насиченість фактури, зберігається тонка рівновага між тембровими площинами.

Звісно, представлення усього багатства музики Концерту відбулося завдяки переконливій майстерності виконавців – Академічного симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії та солістки-органістки Світлани Позднишевої, творча постать якої стала справжньою окрасою концертного життя Львова. Під професійною батутою диригента Івана Остаповича постала досконало вибудувана та по-справжньому «пережита» інтерпретація твору, в якій музикантам вдалось «оживити» калейдоскоп яскравої картинності – тієї художньо-образної сфери, до якої так природно тяжіє і сам автор як митець-живописець. Загалом драматургійний розвиток композиції у прем’єрному виконанні створив певну алюзію до жанру поетичного фільму-трилогії – з яскравою образністю, чуттєвістю та тонкою настроєвістю, що в поєднанні із сонорною палітрою засобів музичної виразності надає звучанню метафоричності й об’ємності. Варто відмітити, що образну асоціативність музики Концерту особливо визначають вкраплення звукозображальних епізодів окреслено мілітарного характеру, які вирізняються маршоподібними, ритмічно-пульсаційними формулами у поєднанні з тембрами мідних духових інструментів. Цей художній прийом створює хоч і трепетну, однак чітку паралель із подіями українського сьогодення, підкреслюючи актуальність та життєву силу музичного висловлювання. І на підтвердження цього – зал просто «вибухнув» шквалом овацій!

У такій емоційній кульмінації природно постає висновок: прем’єра Концерту для органа з оркестром Олександра Родіна продемонструвала здатність сучасної української музики глибоко й тонко резонувати зі слухацькою аудиторією, утверджуючи духовну опору в силі мистецтва, а відтак є яскравим підтвердженням принципу, що став гаслом команди Львівського органного залу: «Українська музика має звучати!».

Наталія Посікіра-Омельчук, кандидат мистецтвознавства, доцент