У День Незалежності України, 24 серпня, відбудеться відкриття Х ювілейного Міжнародного фестивалю мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері – 2025», який триватиме до 14 вересня.
Як передає Укрінформ, про це Міністерства культури та стратегічних комунікацій України повідомляє у Телеграмі.

У програмі — прем’єри, шедеври оперної та балетної класики, сучасні постановки і гала-концерти.

У день відкриття глядачам буде представлено оперу Миколи Лисенка «Наталка Полтавка» в новій сценічній версії.

У рамках фестивалю відбудеться презентація унікального друкованого видання «Одеський національний академічний театр опери та балету: спадок, душа, цитадель». Книга стане мистецьким свідченням про багатовікову історію театру, його духовну силу та вагому роль у культурному просторі України й світу.

Завершиться фестиваль у Грецькій Республіці балетом Адольфа Адана «Жизель» у виконанні провідних артистів Одеської опери. Цей символічний крок — данина єдності культур і відлуння античної естетики в європейській оперній традиції.

Джерело: ukrinform.ua

FBTG
haysyn.online
ГоловнаНовиниНовини від читачівТекстиПривітання та поздоровленняНекрологи
haysyn.online
RECENT COMMENTS
John Moore до AB Shirt White JeansJohn Moore до Beanie BeeLogoJohn Moore до Shirt Pearl Cream for MenJohn Moore до Adventurer DarkBoo
RECENT POSTS
У суботу Гайсин накриє гроза, але день буде сонячнимДвоє учнів з Ладижина отримали 200 балів на НМТ-2025КП “Бершадьводоканал” закликає бершадчан суворо обмежити використання водиВійна забрала життя 34-річного гайсинчанина Максима БардиУ Ладижині проведуть акцію на підтримку полонених та зниклих безвісти захисників
Sithin spread beside the ouch sulky and this wonderfully and as the well and where supply much hyena so

Новини3 Липня, 2025
Тростянецька дитяча музична школа серед кращих на «Кафарські-ART»

Редакція

Учні КЗ “Тростянецька дитяча музична школа” вкотре підтвердили свій високий рівень майстерності та творчості, виборовши призові місця на Всеукраїнському двотуровому дистанційному конкурсі музичного та художнього мистецтва «Кафарські-ART-Весна-Літо 2025», що відбувся з 16 по 21 червня 2025 року.

Змагання проходили за підтримки Управління культури і креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА. Учасники школи отримали нагороди в різних вікових категоріях та номінаціях:

Хор “Перлина” (керівник Оксана Кричковська) — лауреат І премії
Попик Павло (викладач Світлана Тимрієнко) — лауреат І премії
Мазур Поліна (викладач Світлана Тимрієнко) — лауреат І премії
Шнурук Марія (викладач Світлана Тимрієнко) — лауреат І премії
Гріщенко Уляна (викладач Леся Гріщенко, концертмейстер Наталія Шнурук) — лауреат І премії
Шляхтун Юлія (викладач Світлана Тимрієнко) — лауреат ІІ премії
Піюн Софія (викладач Наталія Шнурук) — лауреат ІІ премії
Чудак Олена (викладач Наталія Шнурук) — лауреат ІІ премії
Кутковецька Софія (викладач Людмила Кравець) — лауреат ІІ премії
Власюк Богдана (викладач Людмила Кравець) — лауреат ІІ премії
Кукурудза Евеліна (викладач Людмила Кравець) — лауреат ІІ премії
Ансамбль гітаристів “Співучі струни” (викладач Ліля Шестопал) — лауреат ІІ премії
Бугайов Владислав (викладач Світлана Палій) — лауреат ІІ премії
Фортепіанний дует Попик Павло та Мазурик Маша (викладач Світлана Тимрієнко) — лауреат ІІ премії
Ці високі результати стали можливими завдяки щоденній наполегливій праці учнів, їхній любові до мистецтва та професійному наставництву викладачів.

Авторитетне журі конкурсу складалося з відомих музикантів і провідних педагогів профільних мистецьких навчальних закладів. Особливістю конкурсу є те, що частина благодійних внесків спрямовується на підтримку Збройних сил України.

Джерело: haysyn.online

Львівський муніципальний хор "Гомін" за мить завоював прихильність аудиторії в мережі. Фрагмент переспіву легендарної композиції виконавця Степана Гіги "Цей сон" викликав щире захоплення в українців, а повна версія пісні додала правильних "піків".

В ТіkTok з'явилася повна версія пісні, що стала хітом.

Артистизм, харизма та чарівна усмішка Вадима Яценка захоплюють глядача з першої ноти та слова. А квитки на концерти хору "Гомін", що зараз перебуває у турі, "вхопити" майже неможливо. Живий виступ хористів – це справді свято позитиву, таланту та синергії з глядачем, але можна себе потішити хітом і онлайн.

Читайте також: "Коли дихаєш свободою": співачка Lama блиснула точеними ніжками на пляжі в Одесі.

До речі, в нещодавно оприлюдненому ролику видно, що вдячні слухачі на концерті не шкодують аплодисментів для хористів.

Що відомо про хор "Гомін"
З 2024 року хор виступав перед аудиторією з програмою "Цей хор, цей хор". Артисти зазвичай виконували вітчизняні хіти минулого століття. Але цей колектив тривалий час мав доволі обмежену кількість шанувальників. Ситуація кардинально помінялася, коли в соцмережах "Гомону" з'явилася інформація про продаж квитків на фінальні концерти співочого сезону. І звичайно ж, нашуміле відео із переспівом треку "Цей сон" зробило свою справу. Мільйони переглядів. А головна зірка ролику - диригент і художній керівник хору Вадим Яценко.

Автор: Уляна Воліковська

Джерело: apostrophe.ua

Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика» розпочинає один із перших проєктів в Україні, де класична музика стає інструментом відновлення військових, ветеранів та цивільних, які постраждали внаслідок війни. Одним із основних напрямів діяльності Академічного симфонічного оркестру в новому сезоні стане участь в подібних ініціативах.

Починаючи з 13 липня, відбудеться серія заходів у Львівській філармонії та на інших локаціях, зокрема у реабілітаційних центрах.

13 липня о 15:00 год. у концертному залі ім. Людкевича пройде відкрита релаксаційна сесія «Renaissance». Це концерт за участі симфонічного оркестру, де електронна ембієнт-музика поєднається з акустичним звучанням класичних інструментів. Партитуру для оркестру створив відомий британський композитор і музикотерапевт Найджел Осборн на основі матеріалу, що виник під час занять із військовими в реабілітаційному центрі Unbroken.

Вхід на концерт вільний, реєстрація обов’язкова.

13 липня о 18:00 год. у філармонії розпочнеться програма з творів Мирослава Скорика та композитора, виконання якого є візитною карткою оркестру – Моріса Равеля.

Джерело: lvivoblrada.gov.ua

За гроші, зібрані 25 травня та 28 червня на благодійних органних концертах у костелі Святого Йоана Непомука в Дубні, придбають тактичне обладнання для військових.

30 червня після Служби Божої в дубенському костелі Святого Йоана Непомука представники парафії разом із настоятелем храму, отцем-деканом Гжегожем Оважаним відвідали благодійний фонд «Волонтери 4.5.0.», щоб передати йому кошти, зібрані під час двох органних концертів, які у храмі провів український композитор, музикознавець та органіст Богдан Дем’яненко.

Загалом на цих благодійних заходах у костелі зібрали 23 996 гривень та 60 злотих. За ці кошти фонд «Волонтери 4.5.0.» купить тактичне обладнання для 35-ї бригади морської піхоти.

Органні концерти в дубенському костелі представив український музикант Богдан Дем’яненко. Перший, «Прагнення світла», під час якого звучали твори Йоганна Себастьяна Баха та його сучасників, відбувся 25 травня.

Другий, під назвою «1000 років української музики: органна версія», пройшов 28 червня, в День Конституції України. У програму увійшла, зокрема, українська середньовічна і класична музика та сучасні органні твори. Місту Дубну Богдан Дем’яненко присвятив власну композицію «Волинська пастораль». Під час обох концертів йому асистувала керівниця парафіяльного хору Анжела Войцеховська.

Волонтери фонду, якому передали зібрані на органних концертах кошти, працюють із перших днів повномасштабної війни. За цей час вони вже закупили 406 автомобілів для фронту. Їхня діяльність охоплює не тільки Дубно, а й увесь Дубенський район. Організація співпрацює з лікарнями, громадами України та Європейського Союзу. Особливу увагу приділяє реабілітації військових та дітей.

Про свою діяльність і те, куди йдуть зібрані кошти, благодійний фонд «Волонтери 4.5.0.» регулярно звітує. У його зборах неодноразово брали участь мешканці Дубенської громади, де, здається, немає жодної родини, в якій хтось не служив би на фронті, а багато військових із нашої громади отримували й отримують допомогу від фонду. Саме тому парафія вирішила передати зібрані кошти цій благодійній організації.

Автор: Яна Климчук,
Дубенське товариство польської культури

Джерело: monitorwolynski.com

Премʼєрою музичної вистави «Патріот» відкриє восени 44-й сезон Київська опера на Подолі.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, про це розповів після гала-концерту закриття 43-го театрального сезону директор - художній керівник театру Петро Качанов.

На сцені Зіновій Карач та Ольга Жмуріна виконали композицію «Місця щасливих людей» з майбутньої прем’єрної постановки.

У новій рок-опері «Патріот» поєднають хіти легендарних українських виконавців: гуртів «Скрябін», «Братів Гадюкіних», Марії Бурмаки, Тараса Петриненка, Ярмака та Костянтина Москальця (пісня «Вона»). Аранжування створюють відомі українські композитори Борис Севастьянов та Іван Небесний.

У завершальному гала-концерті 43-го театрального сезону було задіяно практично весь склад оперної та балетної труп театру. Звучали переклади українською арій Джульєтти з опери Шарля Гуно і Тоски з опери Джакомо Пуччіні, відомих куплетів Мефістофеля з «Фауста» Шарля Гуно, партій з «Дон Жуана» Моцарта та «Богеми» Пуччіні, інші зразки зарубіжної класики.

Артисти виконували твори українських композиторів: Івана Небесного, Євгена Станковича, Юрія Мейтуса, Анатолія Кос-Анатольського. Глядачі побачили балетні сцени з «Історій у стилі танго», «Лускунчика Гофмана», «Майської ночі», «Сойчиного крила».

Упродовж 43-го театрального сезону Київська опера на Подолі успішно представила чотири прем’єри, повідомили у театрі. Це вистава українського композитора, дві постановки світової класики і дитячий проєкт.

За два тижні до оголошеної премʼєри 25 грудня 2024 року балету «Лускунчик Гофмана» вітчизняного композитора Івана Небесного було розпродано квитки на майбутні 17 вистав.

Вперше пролунала на столичній сцені у Київській опері на Подолі у завершеному сезоні комічна опера «Фальстаф» композитора Джузеппе Верді. Полюбилася глядачам також комедійна історія в стилі комікс «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта.

Ще у 43-му сезоні Київська опера на Подолі представила пʼяту виставу проєкту інтерактивних освітніх програм «Музичні класики для дітей та їхніх батьків «Джазова абетка». В ньому задіяні вітчизняний джазовий піаніст Тимур Полянський та 14-разова чемпіонка України, чемпіонка Європи, дворазова чемпіонка світу з американського степу та володарка кубку світу з танців Анастасія Старченко.

Упродовж сезону колектив Київської опери на Подолі активно гастролював. Зокрема, 16 концертів зіграв «The Rock Symphony Orchestra» у таких містах : Діжон, Париж, Шалон-ан-Шампань, Краків, Варшава, Кишинів, Софія, Лодзь, Берлін, Шембері, Ліон, Страсбург, Монпельє, Відень.

Також відбувся гастрольний тур за участі симфонічного оркестру Київської опери найбільшими містами Великої Британії та Ірландії. Показали 79 вистав у таких містах: Ліверпуль, Манчестер, Единбург, Глазго, Оксфорд, Річмонд, Вулвергемптон. Представляли «Мадам Батерфляй» (Джакомо Пуччіні), «Богема» (Джакомо Пуччіні), «Травіата» (Дж. Верді).

Протягом 43-го театрального сезону Київська опера з продажу квитків на вистави передала на потреби ЗСУ понад 400 тисяч гривень.

Джерело: ukrinform.ua

29 червня, виповнилося 9 років від дня трагічної загибелі Василя Сліпака – видатного українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, активного волонтера та бійця російсько-української війни
Василь Сліпак, відомий на фронті під позивним Міф, залишив по собі не лише унікальний голос у численних записах, а й став прикладом для багатьох українців. Більше про його життя, творчий шлях та волонтерську діяльність розповість "Еспресо.Захід".

Від львівського хлопчика до зірки світової опери

Василь Ярославович Сліпак народився 20 грудня 1974 року у Львові в сім’ї робітників. Його унікальний голос – контртенор, найвищий серед чоловічих оперних голосів – успадкований від діда, проявився ще в дитинстві.

У шестирічному віці Василь вперше виступив на сільському весіллі, а в дев’ять років старший брат Орест привів його до Львівської державної академічної хорової капели "Дударик". З 1983 по 1994 рік Василь співав у цьому легендарному колективі, який виховав його на творах Дмитра Бортнянського, Артема Веделя, Миколи Лисенка та інших українських композиторів. Цей період заклав фундамент його музичної майстерності та любові до своєї культури.

У 1992–1996 роках Сліпак навчався у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові (тепер Львівська національна музична академія), де професор Марія Байко допомогла розвинути його унікальний голос.

А вже у 19 років Василь здобув міжнародне визнання, вигравши Гран-прі та приз глядацьких симпатій на 10-му Міжнародному конкурсі ораторії й пісні "Гран-Прі France Telecom" у Клермон-Феррані (Франція) в 1994 році. Його виконання українських пісень в обробці Лева Ревуцького та Миколи Лисенка стало сенсацією, а прослуховування у Паризькій академії відкрило двері до світової сцени.

У 1996 році Василь Сліпак став солістом Паризької національної опери, де виступав майже 20 років. Його репертуар включав твори Бізе, Верді, Моцарта, Пуччіні, а найулюбленішою була партія Мефістофеля з опери "Фауст" Шарля Гуно, що й дала згодом йому позивний "Міф" на війні.

За роки успішної кар’єри, він був неодноразово нагороджений за свої таланти. Зокрема, у 2011 році він став фіналістом Міжнародного оперного конкурсу Armel, отримавши нагороду за найкраще чоловіче виконання арії Тореадора з опери "Кармен".

Громадська діяльність: голос України у світі

Василь Сліпак не лише підкорював оперні сцени Європи, а й активно підтримував Україну.

Ще на початку 1990-х, разом із братом Орестом, він долучився до руху "Віра і світло", допомагаючи людям з особливими потребами. Під час Помаранчевої революції 2004 року він брав участь в акціях української діаспори у Франції, а з початком Революції Гідності в 2013 році очолив волонтерський рух у Парижі. Він організовував мітинги на підтримку Майдану, збирав кошти та гуманітарну допомогу, а 12 січня 2014 року провів у Парижі мітинг солідарності з майданівцями.

У травні 2014 року, виступаючи в "Аїді" в Ліонській опері, він вийшов на сцену з українським прапором, демонструючи світу свою позицію.

Разом із колегами-співаками Василь створив асоціацію "Opera friends for children", яка збирала кошти для дітей, постраждалих від війни, та благодійну організацію "Українське братство" для підтримки українських захисників.

У червні 2016 року він організував відомий Міжнародний марш "Stop Putin War in Ukraine!" у Парижі, в якому взяли участь представники 30 країн. Його діяльність об’єднувала українців діаспори та привертала увагу світу до війни в Україні.

Обставини смерті Василя Сліпака

З початком російсько-української війни в 2014 році Василь Сліпак не міг залишатися осторонь. Хоча він продовжував виступати на сцені, як він сам казав, його серце завжди було з Україною.

"Поки буде тривати війна на Сході, мистецтво зачекає. Як то оперний співак пішов воювати? А хто сказав, що Донбас не гламурний? Наші люди люблять героїзувати. Я не бачу нічого страшного в тому, що змінив комфортне ліжко на бліндаж. … Я мушу бути там, на війні. Бо саме там, на Сході, на фронті, пишеться історія України", - згадував Сліпак в одному з інтерв’ю.

Тому у 2015 році він приєднався до Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор" під позивним "Міф". Василь воював у районі Пісків, Донецького аеропорту та Авдіївки, тричі їздив на фронт. У червні 2016 року він привіз зібрану допомогу на Луганщину і залишився там, плануючи пробути пів року.

Однак 29 червня 2016 року, близько 6:00 ранку, Василь Сліпак загинув від кулі російського снайпера в бою поблизу селища Луганське Бахмутського району Донецької області. Йому було всього 41 рік. Його смерть стала потрясінням для багатьох в Україні та Європі, відкривши очі на те, що ця війна забирає всіх.

Поховали Василя на Личаківському кладовищі у Львові, поруч із іншими захисниками України.

Спадщина: голос, що не змовкає
Василь Сліпак залишив по собі не лише музичну спадщину, а й приклад великої любові до Батьківщини. Тому не дивно, що його життя й досі надихає митців, волонтерів і захисників. У 2017 році він був посмертно відзначений званням Героя України та орденом "Золота Зірка", а також орденом "За мужність" І ступеня (2016).

На його честь названо вулиці у Львові, Тернополі, Дніпрі, Києві та інших містах, а також сквери та зали, зокрема Велику залу Оперної студії Національної музичної академії України ім. Чайковського та Культурно-інформаційний центр при Посольстві України у Франції. У 2018 році вийшов документальний фільм "Міф", створений режисерами Леонідом Кантером та Іваном Яснієм, який розповідає про життя і подвиг Сліпака. У 2021 році Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні на честь воїна-співака.

Слова Василя Сліпака, сказані в інтерв’ю "Громадському" у 2015 році, звучать пророче: "Україна є сильною завдяки своєму народу. Маємо базуватися в майбутньому саме на людях. "Почути свій народ" – насправді це і є суть". Його голос, який "поєднував сяйво українського неба та золото полів", як згадувала колега Гоша Ковалінська, продовжує лунати в серцях українців.

Тож Василь Сліпак став символом того, як мистецтво і боротьба за свою країну можуть об’єднатися в ім’я свободи. Як кажуть люди, що знали Сліпака, його життя – це історія про те, як один голос може змінити світ, а одна людина – надихнути націю.

Цитати Василя Сліпака
Наведемо кілька відомих цитат артиста-воїна Василя Сліпака, які він повторював за життя:

"Усі найкращі моменти свого життя я проживаю на Батьківщині, і думаю, багато українців зараз би мали відчувати унікальність історичного моменту";
"Це так мало і так багато – любити свою землю";
"Є люди інтересів і люди принципів. Між ними – прірва. Перші ніколи не зрозуміють других і навпаки";
"Нам потрібно залишатись позитивними і вірити в нашу силу. Вона є. Європейські друзі почудовуються нею. Ми змогли і ми зможемо";
"Дивна ситуація, коли половина країни живе у війні, а інша – взагалі абстрагована від неї".
"Ми – нація дуже миролюбна. Але ми вміємо захищатися. Маємо генетичне відчуття справедливості і своєї країни, землі";
"Уся кров, що сьогодні проливається за Україну, не повинна зупинити або увергнути в депресію. Вона повинна дати імпульс для подальшої боротьби";
"Перемога буде обов’язково! При одній умові: коли кожен з нас буде робити все необхідне для цього від найменшого до найбільшого і у всьому! Уявити собі: всі українці світу одночасно думають про це і діють? Це ж бомба, перед якою не встоїть ніщо на світі!"
"Нерви здають у багатьох, але потрібно триматися. Я – оперний співак, а це робота нервів. Стрес постійно є при виході на сцену, треба контролювати себе. Це допомагає і на війні".

Автор: Юрій Мартинович

Джерело: zahid.espreso.tv

За три дні відео з концерту хору "Гомін" у Львівському органному залі зібрало понад 4,8 мільйона переглядів та 225 тисяч лайків у TikTok. В кадрі – молодий соліст у чорній сорочці, а навколо нього учасники хору. Усі разом вони співають "Цей сон" Степана Гіги а капела (без музичного супроводу).

Квитки на концерти "Гомону" розібрали на усі події, включно до грудня.

Глядачі в коментарях захоплено цікавляться, що це за концерт та як на нього потрапити. Коментарі рясніють словами на кшталт: "Від цього виконання аж мурашки", "бомбезний акапельний спів", "найкращий інструмент – людський голос".

Але більшість все ж звертає увагу на важливого героя відео – соліста з бородою та на його харизматичний виступ з руками в кишенях й чарівною посмішкою.

"Дівчата, не дякуйте. Отой прекрасний чоловік, чий неймовірний голос та чарівна зовнішність вже добу змушують нас слухати Львівський муніципальний хор "Гомін" – Вадим Яценко. Художній керівник колективу та диригент.

А пісня, яка усім так запала до душі – в програмі "Цей хор, цей хор". Там українські ретро пісні", – пише користувачка Facebook Василіса Мазурчук.

Програма "Цей хор, цей хор", з якою виступають герої відео, існує з 2024 року, й лишалася непомітною для такого широкого кола публіки. Втім після вірусного відео завершення сезону дещо розширили. Як повідомили у Львівському органному залі, за численними проханнями хор проведе ще кілька концертів цієї програми.

Причиною такого стрімкого злету може бути зміна іміджу диригента і художнього керівника хору Вадима Яценка – нещодавно він змінив вуса на бороду. Цей спалах уваги – приклад того, як соціальні мережі здатні повертати інтерес до академічної сцени, але за своїми правилами, через чіпкий образ і харизму.

Хто такі хор "Гомін"
Невідомо, чи відео призведе до сталої популярності академічної музики, чи лише перетвориться на мемний контент з бородатим чоловіком. Однак варто розповісти, хто ж такі хор "Гомін".

Львівський муніципальний хор "Гомін" створили у 80-х роках, щоб популяризувати хоровий спів. Хор працює з українською музикою різних років. Репертуар хору складають пісні українських композиторів, народні та повстанські пісні, твори хорових композиторів Європи та Америки, сучасна музика.

Із 2023 року хор "Гомін" увійшов до складу Львівського органного залу, а з серпня 2023 року головним диригентом та художнім керівником хору став Вадим Яценко, під керівництвом якого "Гомін" в оновленому складі у жовтні цього ж року успішно представив Україну на Міжнародному хоровому фестивалі у місті Лунд (Швеція).

Львів славиться своїми акапельними хорами. Згадаймо хоча б акапельну чоловічу формацію "Піккардійська Терція", яка 2008 року здобула Національну премію Шевченка.

Автор: Анастасія Большакова

Джерело: life.pravda.com.ua

29 червня 2025 року о 19:00 у Національній філармонії України відбудеться урочисте закриття 161-го концертного сезону.

Як повідомляє МКСК, для фінального концерту обрано програму з двох шедеврів німецької романтики: Скрипкового концерту Йоганнеса Брамса та Шостої («Трагічної») симфонії Густава Малера, які розкривають теми людських випробувань і вічних цінностей.

Твори виконає Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під керівництвом маестро Теодора Кухаря — диригента українського походження зі США, відомого завдяки понад 115 записам для лейблів Naxos, Brilliant Classics та Ondine.

Солісткою у Скрипковому концерті Брамса виступить відома скрипалька Владислава Лученко (Україна–Швейцарія), яка здобула освіту в Цюриху, Берліні та Брюсселі. Її гра вражає поєднанням технічної майстерності та глибокого емоційного діапазону.

Скрипковий концерт Брамса, створений у період розквіту композитора, вирізняється технічною складністю та симфонічним характером, піднімаючи вічні філософські питання.

Шоста симфонія Малера доповнить програму своєю драматичною глибиною.

У міністерстві зауважили, що упродовж 161-го сезону Національна філармонія України провела низку знакових подій і впровадила інновації, підтверджуючи свою стійкість в умовах війни. Зокрема, вона стала однією з перших мистецьких інституцій в Україні, яка долучилася до проєкту Luminify від Aspichi VR, спрямованого на відновлення ментального здоров’я військовослужбовців за допомогою технологій віртуальної реальності.

Автор: Галина Ворона

Джерело: bigkyiv.com.ua

У самому серці Харкова прозвучить твір, який започаткував українську оперу.

Про це повідомив Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. Лисенка, передає "Думка".

У п’ятницю, 27 червня, на сцені ХНАТОБу LOFT STAGE у Харкові відбудеться вистава "Запорожець за Дунаєм" — перша українська опера, створена композитором Семеном Гулаком-Артемовським.

Цей твір понад століття не втрачає своєї актуальності, поєднуючи у собі мелодику народної пісні, дотепний сюжет і дух волелюбного козацтва.

Дія розгортається на Задунайській Січі — території під владою Османської імперії.

Головні герої — українські козаки, які опинилися в чужих землях, але не втратили мрії про повернення додому.

Постановка відбудеться 27 червня о 17:00 на LOFT STAGE ХНАТОБу.

Опера виконується українською мовою, триватиме 2 години 20 хвилин з антрактом.

Довідка. "Запорожець за Дунаєм" — перша українська опера, написана композитором, співаком і драматургом Семеном Степановичем Гулаком-Артемовським у 1863 році.

Твір розповідає про життя запорожців після зруйнування Січі, коли частина козаків опинилася в османських володіннях — Задунайській Січі. Опера сповнена гумору, патріотизму, українських пісень і народного колориту. Вона поєднує драму, ліричні сцени й національні музичні мотиви, що зробило її символом становлення української оперної традиції.

Джерело: dumka.media