З натхненням та вдячністю за відданість шанувальникам музики Запорізька обласна філармонія відкрила новий концертний сезон.

Величний, багатобарвний у музиці та оформленні Grand Concert став подарунком Запоріжжю. На святковий захід завітали друзі, колеги, партнери, почесні гості, депутати обласної ради, волонтери та вимушено переміщені особи. “Саме ви надаєте сенсу кожній ноті”, – звертаючись до кожного у залі, промовила ведуча програми Юлія Дар’їна. А її партнер, Юлій Гаврилов, не тільки вів з нею концерт, а й сам виконав пісню.

Самобутніми та яскравими талантами засяяв Grand Concert. Традиційно вражаюча та грандіозна програма об’єднала шанувальників мистецтва, подарувавши яскраві враження від улюблених творів у виконанні професійних артистів.

Класика оперної сцени, улюблені фрагменти мюзиклів прозвучали у виконанні Вікторії Шестакової та Миколи Квєткова. Вразив дует Марії та Тоні з «Вестсайдської історії». Коли вже до любові замість ворожнечі стане уважнішим світ?

Шедеври мюзиклів та популярні світові мелодії наповнила своїм неповторним шармом Юлія Якса.

А ще вона разом із Віктором Храмовим створила практично виставу на тему української пісні «Ой, у полі два дубки».

Вокальні таланти Анастасії Литвин, Катерини Білецької, Дарини Шупранової сяяли точно підібраними, елегантно оформленими номерами у Grand Concert’і. Молодим драйвом наповнений голос Сергія Пивоварова.

Разом із колегами наповнювали присутніх позитивною енергією талановиті музиканти: скрипалі Олексій Шевченко, Анатолій Калітенко, Костянтин Івасенко, Геннадій Музикант (альт), Станіслав Шинкаренко (ударні), Євген Сливко (віолончель), Олег Павлов (соло-ритм гітара), Дмитро Саверов (контрабас, бас-гітара), Юрій Крюков (клавішні), Вікторія Терещенко та Ірина Скляренко (бандура) й прекрасні концертмейстери – Світлана Зеленська, Ольга Семенець, Олена Бекетова, Артур Остапчук.

Класична музика, джазові номери, авторське оформлення вокальних номерів створювало повнозвучну палітру концерту.

Академічний козацький ансамбль пісні і танцю «Запорожці», художній керівник та головний хормейстер – заслужений артист України Сергій Черногор, представив талановиту постановку, яка тільки-но отримала визнання та перемогу на фестивалі «Код нації» – чудові «Стукалки-грюкалки».

Виступ ансамблю ще раз підтвердив неймовірну красу народного мистецтва та захопив сучасними обробками відомих творів.
Фінішував концерт життєствердною піснею «Ліхтарики», яка об’єднала зал та артистів в одному русі, вселила віру і впевненість, що мир обов’язково настане і ми всі знову зможемо разом щиро радіти життю!

Керівник філармонії, заслужений працівник культури України Ірина Конарева привітала всіх із відкриттям концертного сезону, подякувала колегам за відданість обраній справі, побажала вдалого сезону та вкотре відмітила високий професійний рівень виконавської майстерності єдиної незламної прифронтової Філармонії!
Гості насолоджувалися кожним відтінком звучання, підспівували знайомі пісні та нагороджували артистів бурхливими оплесками.
***
Ведучі програми Юлія Дар’їна та Юлій Гаврилов подякували Силам оборони України за захист країни та нагадали, що триває акція Філармонії на підтримку запорожців-захисників, які боронять країну на Запорізькому та Покровському напрямках. Збір коштів триватиме до Дня Захисників і захисниць України, а саме до 1 жовтня включно. До акції можуть приєднатися всі небайдужі.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки та Ірини ЦЕНОВОЇ

Джерело: mig.com.ua

Уряд Японії передав Національній опері України сучасний мультимедійний пульт керування сценічним освітленням. Обладнання презентував та урочисто передав Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме.
Про це повідомляє МКСК та Укрінформ, передає Рубрика.

Новий пульт відкриває широкі можливості для створення візуально складних постановок, що відповідають міжнародним стандартам.

Подія стала продовженням співпраці, започаткованої ще в грудні 2024 року, коли в Національній опері було підписано Угоду про надання сучасного мультимедійного обладнання.

Масаші Накаґоме зазначив, що допомога українській культурі є відповіддю Японії на спроби Росії знищити її:

"Сотні культурних і релігійних об'єктів по всій Україні були знищені або ушкоджені Росією з метою стерти ідентичність, історію та спадщину країни. У відповідь на це Японія у партнерстві з ЮНЕСКО надає допомогу Україні у збереженні її культурної спадщини.

Надання обладнання для керування освітленням Національному театру опери та балету – провідному осередку мистецького та культурного життя України – є яскравим прикладом рішучої відданості Японії підтримці культури".

Посол нагадав, що театр є символом глибокої та тривалої дружби між обома країнами, адже українські артисти опери та балету виступають у Японії двічі на рік, влітку і взимку, і щоразу на них із нетерпінням чекає вдячна японська публіка.

Як зазначила т. в. о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, підтримка Японією української культури є особливо цінною в умовах війни.

"Українська культура є нашою національною безпекою та основою національної ідентичності. Ця інвестиція в роботу Національної пери – не просто пульт, а важлива частина української стійкості під час війни. Це обладнання є максимально сучасне й мультимедійне. Ця допомога від уряду Японії є такою, на яку варто рівнятися, і ми раді показувати її, як приклад гарної співпраці двох країн", – наголосила Бережна.

Реалізувати проєкт, зокрема закупити та завезти обладнання, взявся на волонтерських засадах Благодійний фонд «Велика родина».

"Ми дуже вдячні Японії, яка надає нам цю допомогу, і не тільки в цьому гранті. Театр підтримують також дуже багато японських бізнесменів, які розуміють значення культури для національної ідентичності держави. Наш фонд давно працює з культурними організаціями. І ми з великим задоволенням і відповідальністю готові продовжувати цю роботу на волонтерських засадах", – зазначила Віра Ульянченко, голова наглядової ради БФ "Велика родина".

Одразу після урочистої церемонії в Національній опері розпочався балет "Норовлива донька", де було вперше використано новий пульт.

Модернізація обладнання постановочного освітлення Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка – четвертий проєкт уряду Японії, реалізований у рамках Програми підтримки культурних проєктів «Кусаноне», яка надається неприбутковим організаціям для збереження культурної спадщини та розвитку культури, вищої освіти чи спорту. Цей грант є частиною Офіційної допомоги розвитку (ODA) уряду Японії.

Автор: Уляна Гузь

Джерело: rubryka.com

Він присвячений святкуванню 993-річчя від заснування міста.

13 та 14 вересня у Білоцерківському будинку органної та камерної музики відбудеться фестиваль «Вікенд давньої музики. Резиденція».

В рамках фестивалю пройдуть виступи українських колективів, що спеціалізуються на виконанні музики XVI-XVIII ст., майстер-клас із традиційних українських танців і концерт молодих музикантів та музиканток, що долучаються до барокового виконавства.

Розклад фестивалю:
13 вересня:

15:30 — Традиційні танці з гуртом «ДваТри». Цей колектив виконує українську традиційну інструментальну музику з Наддніпрянщини та Полісся. Учасники гурту займаються популяризацією народних танців у їхньому природному середовищі. Мелодії учасники гурту вивчають з архівних записів українських сільських музик максимально наближено до оригіналів, без обробок.

18:00 — МУЗИКА ПАЛАЦІВ (Ансамбль давньої музики Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика «Terra Barocca»). Ансамбль виконує оригінальні прочитання творчості славетних композиторів доби бароко, відкриває музику забутих майстрів. Програма «МУЗИКА ПАЛАЦІВ» пропонує помандрувати до найвеличніших європейських палаців, слухаючи музику, яка звучала при дворах королів, герцогів і графів.

14 вересня:

15:00 — НОВІ ІМЕНА ДАВНЬОЇ МУЗИКИ (концерт резиденток та резидентів)

18:00 — ТІ, ЩО ЩАСЛИВІ (Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble Національного будинку музики). Liatoshynskyi Capella відома історично інформованим виконавством давньої музики. В програмі «ТІ, ЩО ЩАСЛИВІ» звучатиме музика італійських, німецьких та англійських композиторів епохи бароко. Особливістю концерту є використання копій давніх інструментів, зокрема клавесина, теорби, барокових скрипки та віолончелі.

Фестиваль проходить у партнерстві з Національним будинком музики в межах реалізації Гранту Президента України для молодих митців та присвячений святкуванню 993-річчя від заснування Білої Церкви.

Автор: Ксенія Білаш

Джерело: lb.ua

12 вересня о 18.30 у Великій залі Дніпропетровської філармонії ім. Л. Когана відбудеться урочисте відкриття 86 симфонічного сезону. Про це виданню «Наше місто» повідомила Вікторія Фурсова, керівник відділу реклами та зв’язків з громадськістю.

Ця програма поєднує українську та світову класику, демонструючи силу музики як мови, що єднає різні культури. У програмі прозвучать такі твори.

Борис Лятошинський — Концерт для фортепіано з оркестром. Це один із найвизначніших українських композиторів ХХ століття, чия музика поєднує глибину національної традиції та європейський модернізм.
Густав Холст — Симфонічна сюїта «Планети». Один із найяскравіших зразків симфонічної музики ХХ століття, що вражає масштабністю образів і оркестровим блиском.
Виконує Академічний симфонічний оркестр Дніпропетровської філармонії. Головний диригент: Стівен Домінік Еллер І (Велика Британія) — багатогранний музикант, який співпрацює з провідними симфонічними й оперними оркестрами світу та є засновником Польської опери у Лондоні. Соліст: Вітас Кай Юен Лі (фортепіано, Гонконг) — піаніст, органіст і композитор, лауреат міжнародних конкурсів, чия виконавська кар’єра охоплює провідні сцени Європи та Азії.

Автор: Юліанна Кокошко

Джерело: nashemisto.dp.ua

Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика» продовжує один із перших в Україні проєктів, у межах якого класична музика стає інструментом відновлення військових, ветеранів та цивільних, які постраждали внаслідок війни.

Цього разу Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії завітав у «Superhumans Center» із концертом музики Вольфганга Амадея Моцарта.

У складі оркестру – музиканти: Євгеній Білецький (флейта), Марина Громадська (скрипка), Любов Войтович (альт), Василь Іванишин (віолончель), Антоніна Лісогорська (сопрано).

«Важливий напрям діяльності нашого симфонічного оркестру – співпраця з проєктом Victory Beats UA для реабілітації та відновлення українських військових, ветеранів і цивільних – триває й розширюється», – зазначили у філармонії.

Джерело: lvivoblrada.gov.ua

В Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків 7 вересня відбувся концерт «Шедеври української класики».

Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» під керівництвом диригента Володимира Сивохіпа разом із солістками – сопрано Софією Соловій, скрипалькою Катериною Шалайською та піаністкою Віоліною Петриченко – подарували слухачам вечір, сповнений глибоких емоцій і щирої музики. На заході побувала журналістка Район.Культура.

Концерт зібрав повний аншлаг у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.

Усі були в очікуванні початку. І невдовзі тишу простору наповнила мелодія – твір Максима Березовського «Отче наш», яким розпочали програму. Для оркестру це був перший виступ у такому місці, тож виникали певні вагання: як же звучатиме музика в цих стінах?

«У музиці є таке поняття: коли ми виходимо на сцену, то кажемо – «отут намолене місце». Це наш храм, і ми тут молимося. Музей ніби не був нашим храмом до концерту, але ми спробували взяти кілька звуків і зрозуміли, що це місце вже створене для мистецтва. Нам було дуже комфортно», – зауважив Володимир Сивохіп.

Програма концерту охоплювала різноманітні твори – від мелодій середини XVIII століття до композицій сучасних авторів. У певні моменти залу наповнювала жвава музика, в інші – звучали інтонації смутку й навіть приглушені схлипи. Таку зміну настроїв пан Володимир Сивохіп називає «несподіваною модуляцією» – переходом від гармонії до стрімких темпів.

Звучали й твори, що торкалися теми війни, проте всі вони були органічно вплетені у програму. Вибудувати підбірку виключно з українських творів – завдання нелегке й відповідальне. Музиканти хвилювалися, аби правильно передати всі сенси та емоційну наповненість звуку, але впоралися з цим на відмінно.

Голос Софії Соловій пробирав до мурах. У соло Катерини Шалайської та Віоліни Петриченко відчувалося, наскільки глибоко вони проживають музику: кожен її фрагмент ніс емоцію, яку виконавиці майстерно передали слухачам.

Одна композиція змінювала іншу, а між виконаннями звучали коментарі Володимира Сивохіпа.

«Ось у нас є культура, ми її показали. Чого нам бракує, аби жити цією культурою?» – запитав диригент.

Вечір ще раз нагадав, наскільки важливо плекати й цінувати своє. Берегти культуру та передавати її далі. Українська класика живе і має відгомін у серцях сучасних людей.

У мистецтві сакральність постає духовною ниткою, а тема молитви – завжди актуальна. Саме тому на завершення оркестр виконав твір, що у час війни став для українців особливо символічним, – «Мелодію» Мирослава Скорика.

Упродовж усього звучання цього твору зал стояв. Спершу – сльози, а потім – гучні овації.

Текст і фото Наталії СЕНЬ

Джерело: kultura.rayon.in.ua

Сьогодні, 5 вересня у Кафедральному Хрестовоздвиженському соборі, а у вівторок, 9 вересня у Художньому музеї ім.Й.Бокшая пройдуть концерти хорової музики, присвячені 100-річчю Михайла Кречка. Концерт у соборі став першим у серії концертів, присвячених дню народження композитора, керівника та хорового диригента Закарпатського народного хору Михайла Кречка.

— Для мене важливо, що хор “Кантус” окремо шануватиме пам’ять батька, — розповіла Varosh Наталя Кречко, донька композитора, керівниця хору “ANIMA”. — І теж будуть звучати його твори, і твори, які з ним певним чином пов’язані. Для батька твори Лятошинського, Станковича були такими знаковими, він вважав, що диригент український не може бути професіоналом, якщо він не знає достеменно хорової творчості Лятошинського. Зі Станковичем він товаришував, і прем’єрні твори його виконував. Тож такі знакові імена, знакові твори теж будуть звучати 9 вересня на концерті.

Наталя Кречко розповіла, що цього року вийшло друком повне зібрання творів батька: від його авторських творів до обробок. У в цю збірку ввійшли релігійні твори, літургія, вони надруковані вперше і друк такої книги — особливо Літургії — був мрією Михайла Кречка.

— Це було буквально останнє, що він дописував до кінця свого життя, він писав цю літургію більше 10 років. Це було його поклик душі. Він присвячував її пам’яті свого сина, який, на жаль, пішов в життя дитиною. Сьогодні ми не зможемо виконати всю літургію, але один з творів з літургії ми виконаємо. Ще співатимемо один твір веселий, комічний твір, буде героїчний твір, ліричний твір. Тобто його творчість в таких різних жанрово-стильових, скажімо, і емоційних фарбах, — сказала Наталя Кречко.

Михайло Кречко велику частину свого життя був пов’язаний з Ужгородом, Закарпатським народним хором і навіть при після переїзду в Київ, усі можливі відпустки бував тут і не тільки відпустки, чимало гастролів планував з тим, щоби бути саме в Ужгороді. Ужгород був його місцем сили, його вічним коханням. Безліч музичних творів написано ним про природу Закарпаття.

Для Еміла Сокача Михайло Кречко був в першу чергу вчителем у Київській консерваторії. Однак тільки тепер він бачить і розуміє його масштаб як творчої особистості.

— Це була людина, яка не диктувала, що треба робити і куди знімати руку, а вона заставляла думати, шукати.
Це було його головне кредо — оцей пошук. Він неодноразово був в Закарпатті, він придумав таку історію як хорову філармонію. Він сюди приїжджав, і з усіма хормейстерами області збиралися семінари, відкриті заняття, прослуховування колективів, з обговореннями. Це було дуже важливо. Я мав нагоду це чути з його уст, коли він каже народному хору, самостійному, який має йти на підтвердження звання: “А чому в вашому репертуарі програми тільки дві закарпатські пісні?” А то радянський час, то треба обов’язково про партію, про Леніна співати. І не вистачало вже часу співати свою музику. Але він пояснював, що ніхто не буде співати нашу музику крім вас.

Що можна буде почути на концерті хору “Cantus”
На концерті в Художньому музеї хор виконає частини із Літургії Михайла Кречка, деякі його авторські твори, обробки закарпатських пісень і періоду закарпатського хору, і вже київського періоду.

— Будемо співати, звичайно, тих композиторів, з якими він співпрацював, яких він підтримував, і як викладач, яких ставив за приклад, які були для нього дуже важливі, як особистості композиторські. Це і Євген Станкович, і Гаврилець, і Лятошинський. Це та українська класика, на якій ми виросли і виховувались.

Концерти, присвячені 100-річчю Михайла Кречка продовжаться і в Києві: 1 жовтня концерт організовує Муніципальний театр опери і балету. Одним із його засновників був саме Михайло Кречко, тож це буде концерт пам’яті. 17 листопада планується теж великий концерт у Будинку Національного радіо: участь у ньому братимуть знакові хорові колективи.

Джерело: varosh.com.ua

У Чернівецькому музично-драматичному театрі 3 жовтня відбудеться світова прем'єра сценічної постановки опери Дмитра Бортнянського "Креонт", яка майже 250 років вважалася втраченою.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про підготовку до світової прем'єри постановки опери у Чернівцях розповіли її учасники.

"Саме 3 жовтня виповнюється 120 років із дня заснування нашого театру. До цієї дати ми готуємо кілька заходів. Але центровою подією, яка відбудеться у стінах нашого театру, в рамках проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського "Креонт" відбудеться світова прем'єра сценічної постановки цього твору", - розповів директор Чернівецького обласного муздрамтеатру Іван Бутняк, який також виступає режисером-постановником опери "Креонт".

За його словами, сценічна постановка цього твору передбачає співпрацю митців із Києва, Львова та Чернівців. Зокрема, автором проєкту є диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка та Артист ЮНЕСКО в ім'я миру Герман Макаренко. Над світовою прем'єрою постановки працюють солісти Чернівецької обласної філармонії, Національної філармонії України і Львівського національного академічного театру опери та балету.

"Варто відзначити і політичну складову цієї події. Адже ми знаємо, що росіяни полюбляють присвоювати собі чужі здобутки. Там вважають Дмитра Бортнянського своїм композитором і також готують постановку цієї опери, щоб заявити на увесь світ. Але наразі ми їх прекрасно випереджуємо за всіма етапами", - додав Бутняк.

Опера "Креонт" у Чернівцях звучатиме італійською мовою із українськими субтитрами. Постановка відбудеться 3 та 5 жовтня. У разі успіху автори планують повторювати постановку опери і поїхати із нею у гастролі.

Квитки напередодні уже поступили у вільний продаж. За перший день продали більше половини квитків партеру театра.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2024 року після віднайдення рукопису опери, яка вважалася втраченою, музикознавицею Ольгою Шуміліною в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), вона вперше була представлена світові в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії України.

Як відомо, опера "Креонт" була написана 25-річним композитором у Венеції 1776 року під наставництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі, який забрав Бортнянського зі собою з Санкт-Петербурга як свого учня, повертаючись до Італії. Лібрето Марко Кольтелліні створене на основі трагедії Софокла, однак, на відміну від першоджерела і поширених оперних традицій другої половини XVIII століття, опера Бортнянського завершується щасливо. Прем’єра відбулась у театрі Сан-Бенедетто та її хотіли ставити в інших Європейських країнах. Однак з незрозумілих причин ноти зникли на майже 250 років.

Дмитро Бортнянський народився 28 жовтня 1751 року в місті Глухів, що входило до складу Козацької Гетьманщини (тепер Сумська область, Україна). Його батько, Стефан Скурат (також відомий як Шкурат), був лемко-русинським православним утікачем із села Бартне в Мальопольському воєводстві Польщі. Оселившись у Гетьманщині, він узяв прізвище Бортнянський – від назви свого рідного села – та служив козаком під проводом гетьмана Кирила Розумовського. Мати Дмитра походила з козацької родини глухівського міщанства, що забезпечило йому міцні культурні та духовні корені в Гетьманщині.

Джерело: ukrinform.ua

Вереснева афіша Національної опери України наповнена найпопулярнішими зразками не лише української, а й світової оперної та балетної класики. Протягом місяця киян та гостей столиці запрошують відвідати сучасні постановки та вечори-присвяти. Так, наприклад, всі охочі зможуть насолодитися балетом “Весілля Фігаро”, оперою Дж. Верді “Трубадур”, легендарною “Наталкою Полтавкою” та іншими шедеврами театрального мистецтва. Попри те, що виставки залишаються виключно “денними”, Нацопера обіцяє глядачам піднесений настрій.

Про це КВ розповіли у театрі.

Як розповіли в Нацопері, перший місяць осені відкриває балет “Весілля Фігаро”, який відбудеться 4 вересня о 17:00. Комічний балет на музику Вольфганга Амадея Моцарта у постановці Віктора Яременка впродовж багатьох років є беззаперечним фаворитом у київських глядачів. У головних ролях: Даниїл Пащук (Фігаро), Каріна Тельвар (Сюзанна), Ян Ваня (Граф Альмавіва), Олена Карандєєва (Графиня), Євген Логвиненко (Марцеліна), Клеман Гійом (Керубіно). Диригент — Олексій Баклан.

5 вересня (п’ятниця) о 17:00 на глядачів чекає опера Дж.Верді “Трубадур”. Головну жіночу партію Леонори виконає Національна легенда України Людмила Монастирська, а партію Манріко — блискучий тенор Олег Злакоман. Ще одну центральну жіночу партію — Азучени — виконає володарка глибокого мецо-сопрано Алла Позняк. Справжні непримиренні пристрасті буяють у цьому “романтичному середньовічному трилері” — в сюжеті, в музиці, в сценографії, в акторській грі. Також в головних партіях заявлені: Геннадій Ващенко (Граф ді Луна), Сергій Магера (Феррандо), Тетяна Пімінова (Інес). Диригуватиме виставою Микола Дядюра.

6 вересня (субота) о 15:00 відбудеться балет Людвіга Мінкуса “Баядерка”. Вистава займає особливе місце в історії українського хореографічного мистецтва, бо саме вона ще в жовтні 1926 року започаткувала історію київського балету. У головних партіях: Наталія Мацак (Нікія, баядерка) та Сергій Кривоконь (Солор, воїн).

7 вересня (неділя) о 15:00 киян запрошують на безсмертний шедевр української класики — оперу Семена Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм” в музичній редакції Мирослава Скорика, сценічна редакція Анатолія Солов’яненка. У головних ролях: Богдан Тарас (Іван Карась), Наталія Николаїшин (Одарка), Ксенія Бахрітдінова-Кравчук (Оксана), Дмитро Кузьмін (Андрій), Олександр Киреєв (Султан). Диригент — Віктор Олійник.

11 вересня (четвер) о 17:00 та 25 вересня (четвер) о 17:00 відбудуться 4-й та 5-й прем’єрні покази балету “La Fille mal gardée” (Норовлива донька) на музику Луї-Жозефа Фердинана Герольда в хореографії сера Фредеріка Аштона. Музичне аранжування балету подарував Джон Ланчбері, а художнє оформлення — сер Оскар Ланкастер. Балетмейстер-постановник вистави — Жан Крістоф Лесаж, диригент-постановник — Віктор Олійник.

Як зазначили у театрі, “La Fille mal gardée” — шедевр балетної класики. Це одна з найтепліших і найдотепніших історій у класичному балеті, сповнена гумору, ніжності та енергії сільського життя. Сьогодні ця версія є частиною репертуару провідних театрів світу — Королівського балету в Лондоні, Паризької опери, Австралійського балету, American Ballet Theatre, San Francisco Ballet, Національного балету Канади, Голландського національного балету та інших. За підтримки Івана Путрова та фонду Inspiration in Motion, а також завдяки сприянню Жана-П’єра Гаскета та інших друзів України, ця постановка увійде на багато років у репертуар балетної трупи Національної опери України. В головних партіях 11 вересня заявлені: Ілона Кравченко (Ліза), Микита Сухоруков (Колас), Олександр Габелко (Вдова Сімона) та Клеман Гійом (Алан). В головних партіях 25 вересня заявлені: Катерина Курченко (Ліза), Володимир Кутузов (Колас), Євген Логвиненко (Вдова Сімона), Олексій Швидкий (Алан) та інші.

12 вересня (п’ятниця) о 17:00 розпочнеться опера Дж.Пуччіні “Мадам Баттерфлай” (Чіо-Чіо-Сан). Ця трагічна історія японської дівчини з Нагасакі вже понад сторіччя зворушує шанувальників опери з усього світу. Однією з найбільш відомих виконавиць Мадам Баттерфлай була видатна українська співачка Соломія Крушельницька, яка принесла твору світове визнання. З великим успіхом вистава неодноразово ставилася на сцені Національної опери України. Постановницею вистави є видатна режисерка Ірина Молостова — одна з корифеїв українського музичного театру другої половини XX сторіччя. Виконавці: Вікторія Ченська (Чіо-Чіо-Сан), Олег Злакоман (Лейтенант Пінкертон), Тетяна Пімінова (Сузукі), Олександр Бойко (Шарплес), Богдан Тарас (Бонза), Ольга Матушенко (Кет). Диригент — Віктор Олійник.

13 вересня (субота) о 13:00 всі охочі зможуть відвідати балет “Дама з камеліями” у постановці Аніко Рехвіашвілі. Хореографія балету “Дама з камеліями” винятково авторська, значно збагачена сучасною пластикою, що дозволяє віднести перший показ вистави до статусу світової прем’єри. На думку Аніко Рехвіашвілі, в основі балету переплетіння сюжетної лінії роману із реальною історією із життя письменника. Це історія кохання автора до однієї з найвитонченіших жінок Парижа, куртизанки Марі Дюплессі.

“Це новий підхід до музичної концепції. Ми не адаптуємо музичний матеріал до опери “Травіата” Дж. Верді, хоча це очікувано. Не використовуємо твори одного автора, наприклад, Шопена чи Ліста, як це робили інші постановники, які до нас інтерпретували роман А. Дюма. В нашій виставі звучить музика Л. Бетховена, І. Брамса, І. Пахельбеля, Г. Форе, Е. Елгара”, — зазначила Аніко Рехвіашвілі.

На думку Олексія Баклана, відмова від музичного матеріалу Дж. Верді зумовлена тим, що постановники вирішили не пропонувати глядачеві “протанцьовану оперу”. Основна музика, яка звучить у балеті, — це твори Бетховена. Вистава побудована на суто класичній музичній основі. Постановників зацікавили “дзеркальні паралелі”: теперішні пластичні й віртуальні засоби виразності — класична музика; історія, яка була написана у середині XIX століття, та сучасна театральна мова.

В головних партіях: Тетяна Льозова (Марі Дюплессі, паризька куртизанка), Ярослав Ткачук (Александр, молодий письменник – прем’єра), Ілля Морозов (Герцог де Гіз), Руслан Авраменко (Александр, батько молодого письменника), Катерина Курченко (Кларисс, юна дівчина), Іван Авдієвський (Ференц Ліст), Людмила Мельник (Нінон, мати Кларисс). Диригент – Олексій Баклан.

14 вересня (неділя) о 15:00 відбудеться опера “Флорія Тоска” Джакомо Пуччіні, яка вважається однією з найпопулярніших вистав у світі. У титульній партії цього разу заявлена Оксана Крамарєва. Також у головних ролях: Дмитро Кузьмін (Каварадоссі), Олександр Мельничук (Скарпіа) та Дмитро Агеєв (Ризничий). Диригент – Алла Кульбаба.

18 вересня (четвер) о 17:00 киян запрошують на романтичний балет Адольфа Адана “Жізель”. За сюжетом твору, граф Альберт закохався в просту селянську дівчину Жізель. Однак він вже заручений із заможною аристократкою Батильдою, тож змушений удавати з себе селянина. Дівчину також кохає лісник Ганс, який розкриває їй правду про графа. Не витримавши жахливої зради коханого, Жізель божеволіє і помирає. Альберт не може її забути, тож він таємно відвідує цвинтар. Там його чекає остання зустріч з духом коханої, що рятує його від смерті.

Нині балетмейстер театру Віктор Яременко переосмислив сценографію та сюжет цього безсмертного балетного шедевра, тому створив власну версію вистави. Прем’єра цієї постановки з величезним успіхом 2 роки тому пройшла в Японії, а тепер ця вистава збирає аншлаги в Києві.

19 вересня (п’ятниця) о 17:00 відбудеться одна з найкращих постановок театру — опера Дж.Верді “Набукко”. Її режисер-постановник — Анатолій Солов’яненко, диригент-постановник — Микола Дядюра, художник-постановник — Марія Левитська, хормейстер-постановник — Богдан Пліш. У титульній партії цього разу на сцену вийде Геннадій Ващенко. Також в головних партіях заявлені: Вікторія Ченська (Абігайль), Володимир Тишков (Захарія), Алла Позняк (Фенена) та Олександр Нікіфоров (Ісмаель). Диригент — Микола Дядюра.

20 вересня (субота) о 15:00 у театрі пропонують відвідати вечір двох одноактних сучасних балетів “Кассандра” та “Мойсей” у постановці Олесі Шляхтич.

За основу балету “Кассандра” взяли найзагадковішу поему Лесі Українки, що змалювала протистояння між добром та злом через призму видінь доньки троянського царя Кассандри. Ролі виконують: Ліна Володіна (Кассандра), Анастасія Шевченко (Єлена), Даниїл Пащук (Паріс), Клеман Гійом (Долон), Микита Кайгородов (Гектор), Олександра Панченко (Андромаха), Каріна Тельвар (Поліксена), Іван Авдієвський (Сінон), Ернест Кирсенко (Гелен).

Балет “Мойсей” на музику Тимофія Старєнкова, створений за мотивами поеми Івана Франка — про прагнення нації зберегти свою землю, пошук “маленького раю” та віру у Перемогу. Ролі виконують: Микита Кайгородов (Мойсей), Ілля Морозов (Авірон), Андрій Скляр (Датан), Катерина Крук та Клеман Гійом (Демони).

21 вересня (неділя) о 17:00 відбудеться опера Вінченцо Белліні “Норма”. У своєму знаменитому творі композитор багатогранно розкрив характер головної героїні — сильної, жагучої жінки, яка гаряче і беззастережно кохає та глибоко страждає. Перлиною опери є молитва Норми “Casta diva”, яка довгий час вважалася візитівкою Марії Каллас. Проте наразі критики вважають, що Людмила Монастирська своїм виконанням перевершила її.

26 вересня (п’ятниця) о 17:00 киян запрошують на перлину українського оперного мистецтва “Наталку Полтавку” Миколи Лисенка. Музична редакція виконана Мирославом Скориком, а сценічна редакція — Анатолієм Солов’яненком. Ця вистава сповнена гумору, танців та фольклору історії кохання. Проте навіть у класичні твори час вносить свої корегування: у виставу зайшов відомий мем про паляницю.

У титульній партії Наталія Николаїшин, яку журналісти вже давно “охрестили” “заслуженою Наталкою України”. Також в головних ролях: Наталя Кисла (Терпелиха, її мати), Дмитро Кузьмін (Петро, коханий Наталчин), Сергій Пащук (Возний, жених Наталчин), Володимир Тишков (Виборний) та Петро Приймак (Микола, родич Терпилишин).

27 вересня (субота) о 17:00 відбудеться Вечір іспанської музики. Це мистецький проєкт за підтримки Посольства Іспанії в Україні. Диригент — Фелікс Арданас.

28 вересня (неділя) о 15:00 розпочнеться Вечір одноактних балетів, присвячених ювілею Раїси Хилько. Так, кияни зможуть насолодитися “Шопеніаною” — витонченим, ліричним видовищем на музику великого польського композитора Фредеріка Шопена. В цьому балеті немає традиційного сюжету з гострими драматичними конфліктами чи стрімкого розвитку подій. Тут головне — саме мистецтво танцю — легкого, повітряного, сповненого гармонії та натхнення. Саме ця пластична мова стала об’єктом захоплення та поклоніння багатьох поколінь глядачів.

Також відбудеться “5 танго” на музику Астора П’яццолли у постановці одного з найвидатніших хореографів сучасності Ханса ван Манена. Тут хореограф дозволив собі відмовитися від високих підборів, які зазвичай притаманні танцю танго, а замість них використати пуанти. Він поєднав іспанські елементи, притаманні музиці Астора П’яццоли, з класичним танцем, сплітаючи дивовижні ритми та почуття, що ллються разом зі звуками музики.

Джерело: kyivvlada.com.ua

За диригентським пультом — засновниця Ukrainian Freedom Orchestra Кері-Лінн Вілсон.

18 вересня Національний ансамбль солістів «Київська камерата» зіграє у Національній філармонії концерт «Сталь. Фіалка. Лють». У програмі — світові прем’єри творів Вікторії Польової («Софія») та Олега Безбородька («Сталь. Фіалка. Лють»), а також знакові композиції українських класиків ХХ–ХХІ ст.: Івана Карабиця, Володимира Загорцева, Богдани Фроляк, Олександра Родіна.

Диригуватиме маестро Кері-Лінн Вілсон (США–Канада), засновниця Ukrainian Freedom Orchestra, чиї гастролі провідними сценами Європи та США зробили вагомий внесок до популяризації української класичної музики.

На сцені виступлять Камерний хор «Київ», солістки Сюсанна Чахоян і Ірина Петрова, скрипаль Кирило Бондар та дует Kyiv Piano Duo — Олександра Зайцева й Дмитро Таванець.Тривалість концерту - 120 хвилин з перервою.

Джерело: lb.ua