6 листопада 2024 запрошує всіх провести час у компанії улюбленої, витонченої та фантастичної музики фундатора професійного музичного мистецтва Закарпаття Іштвана Мартона, словацького композитора Еугена Сухоня, англійського композитора-класика Едварда Елгара, італійського барокового композитора та священика Франческо Антоніо Бонпорті, італійського композитора епохи Бароко Томазо Джованні Альбіноні та інших.
Цього музичного вечора артисти АКАДЕМІЧНОГО КАМЕРНОГО ОРКЕСТРУ філармонії подарують ритми наповнені поєднанням класичної врівноваженості і романтичної піднесеності, свіжістю гармоній, утаємничими вібраціями та надзвичайною мелодійністю, яка допоможе глядачам розслабитися, заспокоїтися, зняти напругу, покращити настрій, подарувати радість.
Солюватимуть у філармонійні події: СУСАННА ДЯЧЕНКО (скрипка), ТЕТЯНА ЯСІНСЬКА (віолончель), НАТАЛІЯ ТАНЧИНЕЦЬ (скрипка), НАТАЛІЯ САВЧЕНКО (фортепіано).
Керівник – заслужений артист України ВЛАДИСЛАВ ЮРОШ. Ведуча – музикознавець НАТАЛІЯ ПІЦУР.
Початок концерту о 18:30
Локація: велика зала Закарпатської обласної філармонії
Тривалість: одна година. У разі оголошення повітряної тривоги під час концерту його буде перервано, а гостям запропоновано перейти в безпечне місце. Захід проходитиме для підтримки наших доблесних Збройних Сил України. РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! КВИТКИ продаються у КАСІ філармонії (можна замовити за тел.: 050 041 28 55 Ольга Євгенівна) та на CONCERT.UA. ПРИЄМНОГО ПЕРЕГЛЯДУ! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
Джерело: uzhgorod.net.ua
2 листопада, начальник Львівської ОВА Максим Козицький разом з Послом відвідали концерт, що приурочений до 150-річного ювілею від дня народження видатного австрійського композитора, музичного теоретика і диригента Арнольда Шенберга, одного з найвпливовіших композиторів початку XX століття, а також з нагоди Національного дня Австрії, який відзначають 26 жовтня. Про це повідомляє Львівська ОВА.
Фото: Львівська ОВА
На Львівщині з візитом перебував Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні Арад Бенкьо. Вчора, 2 листопада, начальник Львівської ОВА Максим Козицький разом з Послом відвідали концерт, що приурочений до 150-річного ювілею від дня народження видатного австрійського композитора, музичного теоретика і диригента Арнольда Шенберга, одного з найвпливовіших композиторів початку XX століття, а також з нагоди Національного дня Австрії, який відзначають 26 жовтня.
«Кожного разу, коли приїжджаю до Львова, відчуваю, ніби повертаюся додому. Це місто має неймовірний затишок і тепло, які залишаються в серці надовго. Хоча нині, на жаль, ми не можемо реалізувати стільки проєктів, як колись, цей концерт дає нам шанс на певний час забути про важкі часи, у яких ми живемо.
Арнольд Шенберг – найславетніший представник музичного експресіонізму, засновник Нової віденської школи. Кожен концерт Арнольда Шенберга був надзвичайною подією. І сьогодні я хочу подякувати всім, завдяки кому ви зможете почути його музику, а особливо солістці та скрипальці Вірі Жук за її натхненний талант.
Це мій перший візит до Львівської філармонії, і я щиро радий відчути цю атмосферу, сповнену чарівної музики та єдності», – зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Арад Бенкьо.
Концерт «Шенберг. 150 – Бернстайн» відбувся у Львівській національній філармонії. У виконанні академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» під керівництвом австрійського диригента Парвіза Ях’яві за участю української скрипальки-солістки Віри Жук прозвучали «Верклетова ніч» Арнольда Шенберга і «Серенада» американського композитора і диригента Леонарда Бернстайна. Символічно, що Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» днями відзначив 30-літній ювілей.
«Музика має унікальну силу – вона здатна зцілювати душу, об’єднувати людей і дарувати віру в краще. На третьому році повномасштабної війни, коли кожен з нас потребує підтримки та надії, такі моменти особливо цінні.
Щиро дякую Надзвичайному і Повноважному Послу Австрії в Україні Араду Бенкьо за запрошення на цей вечір. Приємно розділити з вами цю подію та відчути підтримку наших австрійських друзів. Принагідно вітаю пана Посла та весь австрійський народ з Національним Днем Австрії. Процвітання вашій державі», – зазначив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
Джерело: galinfo.com.ua
1 листопада Одеська національна опера розпочала свій гастрольний тур у Королівствах Нідерландів та Бельгії. Першою виставою стала осучаснена версія опери "Богема" Джакомо Пуччіні.
Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій, пише Рубрика.
Міжнародна команда, що складається з митців Нідерландів, Бельгії, Німеччини та України, підготувала цю постановку, підкреслюючи її вічну актуальність. Вона розповідає про життя, мрії та випробування молодих митців.
Під час війни, яка забирає життя молодих та талановитих людей, ця опера стає символом боротьби за мрії та кохання, змушуючи європейську спільноту замислитися над цінністю людських почуттів та втрат.
"Сьогодні «Богема» є актуальною та сучасною, наскільки може бути сучасною історія про кохання. Адже, коли страшна війна кожної миті відбирає життя у молодих та сильних людей, що мають любити і творити, то крізь віки, відчуваєш злободенність цієї музичної історії і важливість донесення її сучасних сенсів до європейської спільноти", — розповідають про виставу в театрі.
"Богема" в постановці Одеської національної опери є прикладом інтернаціональної співпраці та ефективної командної роботи. Цей гастрольний тур прагне інтегрувати українське театральне мистецтво у європейський культурний простір, працюючи над новими проєктами й підтримуючи копродукції з міжнародними митцями.
У гастрольному турі бере участь понад 100 артистів театру. Серед них — заслужений артист України Владислав Горай, Олена Долгіна, Дмитро Фощанки, Марина Наймитенко, Богдан Панченко, Анастасія Голуб, Сергій Узуна, Олексій Жмуденко та Юрій Дудар.
Хор театру, під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Валерія Регрута та асистента хормейстера Віктора Музичка, додасть виставі додаткової емоційної глибини. Музичну атмосферу створить оркестр під керівництвом заслуженого артиста України Ігоря Чернецького.
Нагадаємо, що творче об'єднання МУР під час другої хвилі всеукраїнського туру провело 25 вистав, присвячених розстріляному відродженню, та зібрало значну суму на потреби Збройних сил України.
Також Національна опера України імені Тараса Шевченка розпочала своє історичне турне по Сполучених Штатах Америки, яке стало першим з часів незалежності.
Джерело: rubryka.com
Унікальна подія, що на 100% складатиметься з прем’єр! Національна чоловіча хорова капела «Дударик» запрошує поціновувачів музики на прем’єру своєї нової концертної програми «Пісні п’яти століть. СТРІЛЬЦІ», яка відбудеться 21 листопада у Львівській національній філармонії. Початок події – о 19:00.
За понад 50 років існування «Дударик» став справжньою візитною карткою України, здобувши всесвітнє визнання та прихильність. Капела, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, виконала понад 3000 концертів, популяризуючи український та світовий музичний спадок.
Нова програма капели включає стрілецькі та жовнірські пісні, які звучатимуть у сучасних аранжуваннях. До репертуару увійшли відомі та маловідомі композиції, що розкривають героїчний дух українських воїнів, зокрема твори на слова Олени Теліги та музичні шедеври Михайла Вербицького.
Виконуватимуть програму чоловічий склад капели «Дударик» разом із автентичним оркестром, а окрасою вечора стануть солісти Дарія Кудрик, Юрій Йсифович, Назар Омельчук, Роман Липак та інші талановиті вокалісти.
Програма створена спеціально для цього заходу, а кожен твір аранжовано й поставлено з метою передати унікальність тематики.
“Не пропустіть нагоди поринути в атмосферу історії та героїчної спадщини, які відтворить на сцені легендарна капела «Дударик» у своїй новій програмі”, – запрошують на подію організатори.
Концерт стане частиною партнерської програми між Національною хоровою капелою «Дударик» та Львівською національною філармонією.
Квитки: придбати за посиланням
Ольга МАКСИМ’ЯК
Джерело: photo-lviv.in.ua
Історія про кохання, самопожертву та силу мрії, яка надихає й сьогодні. 3 листопада о 15:00 Львівській національній опері відбудеться прем’єра камерної опери “Русалонька” Ясухіро Касаматсу. Вона стане першою японською оперою на українській сцені.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Львівську оперу.
Ця прем’єра ознаменує визначну подію в історії театру, що стане справжньою подією року – відкриття нового сценічного простору “Львів Опера: Малярка”. Унікальна мистецька локація розташовуватиметься неподалік головної будівлі театру – у художньо-виробничих майстернях на вул. Куліша, 6а.
“Русалонька” постане в атмосфері місця, що було свідком творення опер та балетів театру впродовж майже 125-ти років. Новий мистецький простір буде розташований у залі імені Євгена Лисика, одного з провідних сценографів в історії Львівської національної опери, який впродовж багатьох десятиліть реалізовував там свої найсміливіші творчі ідеї.
В основі опери “Русалонька” Ясухіро Касаматсу – відома усім з дитинства казка Ганса Крістіана Андерсена. У постановці Львівської національної опери ця історія про кохання, самопожертву та силу мрії перенесе нас у сучасність, а мінімалістична сценографія та костюми, видовищна відеопроєкція і світлові ефекти занурять в атмосферу улюбленої історії дитинства та допоможуть віднайти у ній нові, зовсім не дитячі, незбагненні досі філософські сенси.
На важливості цієї постановки наголошує генеральний директор-художній керівник театру та керівник проєкту Василь Вовкун:
«Перша японська опера на українській сцені – “Русалонька” Ясухіро Касаматсу – це синтез нової музики, мови та простору. Простору малярки, що наповнений кольором і запахом фарби, творчим полем та енергією славнозвісного Євгена Лисика.
Героїня “Русалоньки” встромлює ніж у стіну власних страхів і переживань, тим самим звільняючись від них й знаходячи саму себе… Адже у кожному з нас, за Ясухіро Касаматсу, заховане ціле море…»
Новий мистецький простір театру стане майданчиком для реалізації сміливих і новаторських ідей, експериментів, викликів та провокацій. “Львів Опера: Малярка” стане локацією для творчої синергії виконавців, постановників, художників та глядачів, розповідає Антон Литвинов, режисер-постановник та автор сценографії до опери “Русалонька” Я. Касаматсу:
“Львів Опера: Малярка” – це майданчик нового для нас типу діалогу з глядачем, адже тут він розташовуватиметься дуже близько, тут буде можливість говорити з ним напряму.
У “Русалоньці” залучені художники, які безпосередньо працюють на Малярці, ця синергія роботи дуже надихає. Відповідно, творчий простір “Львів Опера: Малярка” імплементований у театр, бо розташований всередині робочого цеху, що робить нас ближчими до художнього втілення вистав. Адже, як правило, воно відбувається за закритими дверима, а відтепер ці двері будуть відкриті і для нашого глядача!”
Відкриття нової сцени відбудеться 3 листопада о 15:00.
Покази “Русалоньки” відбудуться також 9 та 22 листопада.
Квитки за посиланням.
Постановники:
Диригент-постановник – Юрій Бервецький
Режисер-постановник, автор сценографії – Антон Литвинов
Балетмейстер-постановник – Ігор Храмов
Художник-постановник – Ігор Лев (на громадських засадах)
Художниця відео, дизайнерка – Анастасія Миколайчук
Художниця – Наталія Герич
Художниця костюмів – Жанна Малецька
Художник світла – Олександр Мезенцев
Художник-гример – Юрій Кульчицький
Керівник проєкту – Василь Вовкун
Виконавці:
Русалонька – Наталія Степаняк
Оповідач, Бабуся Русалоньки, Принц, Відьма – Петро Радейко
Інструментальний ансамбль
Артистки балету
Артисти мімансу
Джерело: 4studio.com.ua
Прем'єра хореографічних перфомансів "Кассандра" і "Мойсей" за мотивами творів Лесі Українки та Івана Франка відбулася в Києві на сцені Національного академічного театру опери та балету.
"Це історії, на які нас надихнули Леся Українка та Іван Франко, історії про пророків, яким ніхто не вірив, і ці сюжети перегукуються із сучасністю", - сказав художник-сценограф Петро Богомазов журналістам.
За його словами, робота над постановками тривала пів року, а сценографію створювали в останній місяць одночасно з виробництвом і концептуальною розробкою.
"У нас було кілька днів роботи вже на сцені Національної опери України, і ми за це дуже вдячні", - зазначив художник.
Він наголосив, що перфоманси - це насамперед про утвердження української культури.
"Саме культура - найбільший компонент національної безпеки. І ми, всі працівники культури, сьогодні працюємо на її зміцнення, щоб вона була надійною опорою для держави. Хочеться, щоб до застережень, які пролунали в постановках, дослухалися - не пускати до нашої оселі чужу, агресивну та загарбницьку культуру. Щоб ми дотримувалися свого - і культури зокрема", - підсумував Богомазов.
Як зазначила балетмейстерка-постановниця перфомансів і виконавиця партії Гелени в "Кассандрі" Олеся Шляхтич (засновниця і керівниця OSDCDance Theater - ІФ-У), головні герої балетів по-різному говорять про важливе. "Кассандра" і "Мойсей" - це ще й різний погляд на війну, народ і пророка", - наголосила Шляхтич.
Вона розповіла, що, будучи шанувальником синтетичного мистецтва, намагається втілити його на сцені.
"Мені подобається поєднувати балет зі скрипками, з оперним вокалом, анімацію - з картинами ХХ століття і Ренесансу", - зазначила Шляхтич, наголосивши на необхідності продовжувати традицію театру українського модернізму.
"У "Кассандрі" лунає музика Вівальді та сучасних композиторів (зокрема іноземних François Couturier, Anja Lechner - ІФ-У)... Коли я задумувала виставу під їхню музику, то ми написали авторам, і вони відповіли, що підтримують Україну, й ми можемо використовувати їхні твори стільки, скільки хочемо. Вівальді мені просто дуже подобається, під Вівальді добре розкриваються якісь драматичні моменти... А бачення Кассандри оживають у картинах українського художника Євгена Клименка (на їхньому тлі відбуваються дії перфомансів - ІФ-У)", - розповіла балетмейстерка-постановниця.
За її словами, "Кассандра" - це ф'южн, а "Мойсей" - це цілісна хореографічна композиція на музику українського композитора Тимофія Старенкова.
Джерело: interfax.com.ua
На 60-й міжнародній Венеційській бієнале показали оперу GAIA-24. Opera del mondo композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка. Нею завершили публічну програму Українського національного павільйону.
Опера GAIA-24 від лабораторії сучасної опери Opera Aperta апелює до давньогрецької богині землі Гайї, а також до наукової гіпотези, що розглядає Землю як живий організм. Її автори відзначили, що твір "рухається водяними маршрутами" – раніше її показували у Києві, Роттердамі та Відні, тож чергова зупинка у Венеції має особливу символіку.
Локацією для показу стала церква Сан-Лоренцо. "На артистів опери GAIA-24 у Венеції чекала особлива локація – церква Сан-Лоренцо, та її багатовікова історія, що охоплює зниклу могилу Марко Поло, мощі Папи з Константинополя, жіночий монастир із фривольною репутацією, знищену Наполеоном дзвіницю та галерею сучасного мистецтва Ocean space.
Ця історія має також і особливий музичний компонент: 25 вересня 1984 року тут відбулась прем'єра двогодинної квадро музичної опери Луїджі Ноно "Прометей, трагедія слухання" – одного із найскладніших творів XX століття", – розповів композитор Ілля Разумейко.
Опера, прем'єра якої відбулася в Києві у травні цього року, присвячена руйнівним наслідкам підриву Каховської ГЕС російськими окупантами 6 червня 2023 року. Це створене Разумейком та Григорівим відображення екологічної катастрофи та війни, через поєднання теми Землі та Води.
Показ опери тривав близько двох годин. GAIA-24 складається з трьох актів: Songs of Mother Earth з етнічною музикою різних народів, Cabaret Metastasis – пластичні сцени з оголеними тілами та Dance for Mother Earth, де поєднано різноманітні жанри – від репу до народних пісень.
За словами продюсерки вистави Ольги Дятел, венеційська локація стала особливою, бо церква складалася з двох частин. Першу дію показували в одній частині, а щоб подивитися продовження, глядачі мусили перейти в іншу локацію.
Наступний показ опери GAIA-24 заплановано в Берліні наступного року.
Джерело: life.pravda.com.ua
За два з лишком роки повномасштабної війни такої кількості глядачів зал Лютеранської церкви Христа Спасителя, у Миколаєві, ще не бачив.
27 жовтня, в останню неділю місяця тут зібралося близько 100 глядачів. Усі вони прийшли на концерт камерного оркестру “Аrs-Nova” Миколаївської обласної філармонії. Подібного ажіотажу у цій локації останні два роки не спостерігалося. І це невипадково. Адже вплив музичної арт-терапії у наш непростий час безцінний.
Вплив музики на духовний і фізичний стан людини сприятливий і цілющий. Музика діє на людину розслаблююче, знімає втому, заспокоює, покращує настрій і сон, підвищує здатність до інтелектуальної діяльності, зміцнює імунний захист організму, допомагає зняти стрес та тривожність.
Провідний колектив Миколаївської обласної філармонії камерний оркестр “Аrs-Nova” порадував глядачів унікальною музичною програмою. Миколаївці та гості міста побували на справжньому святі музичного мистецтва.
А відкрив програму твір всесвітньо відомого Георга Генделя, композитора, який жив 300 років тому, але релакс музики якого актуальний і сьогодні.
Его особливий почерк відрізняється інтонаційною виразністю, пластичною гнучкістю, кантиленністю, досконалістю музичних звуків, винахідливістю мелодики, взаємопроникненням інструментального т звучання. Блискуча віртуозність поєднується у його творах з одухотвореністю та витонченістю. Слухачі отримали насолоду від його твору Concerto grosso II F-dur RWV 320 у 4-х частинах: 1.Andanto. 2. Allegro.3.Largo. 4. Allegro, ma non troppo. Соло в оркестрі виконували Ольга Кухаренко (скрипка), Ольга Ситник (скрипка), Лариса Скорикова (віолончель).Гості також зуміли насолодитися ще однією гранню таланту великого Генделя – оперною музикою. У супроводі оркестру арію Роделінди “Mio caro bene” з опери “Роделінда” та арію Альміри “Lachia ch’io pianga” з опери “Рінальдо” чудово виконала солістка філармонії Юлія Бендер (сопрано).Почули глядачі і мелодії не настільки відомих широкому колу композиторів, як наприклад британського композитора Пітера Уорлока. Він пішов у інший світ у віці 36 років. Його композиторська спадщина складається переважно з пісень та творів для хору. Крім того, він є автором невеликої кількості творів для фортепіано та для струнного оркестру.
Його твір “Capriol Suite” для камерного оркестру: 1. Base-Danse. 2. Pavane.3.Tordion. 4. Bransles. 5.Pieds-en-I’air. 6. Mattachins (Sword Dansce) гості почули сьогодні.А завершували програму сьогоднішнього концерту твори основоположника сучасної датської композиторської школи Карла Августа Нільсена та бельгійського композитора, нашого сучасника Ян Ван дер Руста, відповідно парафраз для струнного оркестру “Bohemian-Danish Folksong” та інструментовка Флорента ван де Вонделя. «Rikudim»: 1. Andante moderato. 3.Allegretto con eleganza. 4. Con moto e follemento.
Професійно впоралася з роллю ведучої сьогоднішнього заходу заслужена діячка мистецтв України Тамара Півень.На завершення програми глядачі довго оплесками не відпускали музикантів із імпровізованої сцени та змусили їх виконати номер на “біс”.
Можна не сумніватися, що глядачі отримали заряд бадьорості та оздоровились і тілом, і духом.
Джерело: nikpravda.com.ua
У Львівськлму Органному залі відбудеться концерт "Місто Марії".
29 жовт. 2024 р., 19:00 – 20:00
Львівський органний зал, вулиця Степана Бандери, 8, Львів, Львівська область, Україна, 79000
Особливий концерт органної музики українських композиторів, записів якої ви майже ніде не зайдете. Твори Золтана Алмаші, Лесі Дичко, Володимира Губи, Олександра Щетинського, Георгія Куркова прозвучать у виконанні Світлани Позднишевої.
Українські композитори все більше звертаються до найбільшого і найвеличнішого з інструментів – органа. Багато органістів створюють органні перекладення симфонічних та інструментальних творів, чим підкреслюють, що орган – інструмент сучасний та дійсно універсальний, йому підвладні будь-які стилі та жанри.
Запрошуємо почути наживо, як фольклорні мотиви, самобутність та віртуозність, піднесена духовність та актуальність поєдналися у новій програмі Світлани Позднишевої. Назву їй дав твір Золтана Алмаші “Місто Марії”, присвячений Маріуполю, який буквально стерли з лиця землі російські війська в 2022 році під час повномасштабного вторгнення в Україну. Органне аранжування твору здійснив Георгій Курков, провідний органіст і композитор з Вінниці. Цього вечора ви також почуєте його оригінальний твір “Тилинка”.
Колоритні “Карпатські фрески” Лесі Дичко написані для фортепіано також заграють свіжими барвами в органному виконанні.
А “Колискову і фугу” сучасний харківський композитор Олександр Щетинський написав у 2023 році на замовлення Львівського органного залу, з нагоди 90-річчя органа.
Унікальність цього концерту в тому, що він буде записаний для фондів Українського радіо. Адже більшість із цих творів або ніколи не записувалися, або мають один запис. Львівський органний зал активно підтримує розвиток та оновлення національного органного репертуару. Запрошуємо вас стати частиною історичної події в рамках Львівського міжнародного органного фестивалю.
Виконавиця:
Світлана Позднишева – орган
Програма:
Леся Дичко – “Карпатські фрески” (редакція Галини Булибенко)
Золтан Алмаші – “Місто Марії”, присвята Маріуполю (аранжування для органа Георгія Куркова)
Олександр Щетинський – Колискова і фуга
Георгій Курков – “Тилинка”
Володимир Губа – Поема №6 “Голос пам’яті” (Пам’яті жертв війни)
Михайло Шух - Ave Maria, Меланхолія, Різдвяна пісня
У програмі можливі зміни
Ви можете залишити благодій внесок як подяку.
Концерт відбувається у межах ХIV Львівського міжнародного органного фестивалю. Організатор фестивалю – Львівський органний зал.
Почуйте наживо найбільший історичний орган України та відкрийте для себе світ органного мистецтва разом із Львівським органним залом! Десятки програм, запрошені органісти з України та з-за кордону. Органний фестиваль – це висока майстерність, концептуальність та підтримка, яку дає мистецтво.
Про виконавицю:
Світлана Позднишева – органістка, піаністка, солістка Львівського органного залу.
Музичну освіту здобула у Львівському музичному коледжі імені Людкевича та Львівській національній музичній академії імені Лисенка. Завершила асистентуру-стажування в класі доцента Петра Довганя (2017). Навчання гри на органі розпочала у класі Івана Духнича у 2017.
З 2013 року працює концертмейстером у Львівській національній музичній академії, а з 2020 - солісткою-органісткою Львівського органного залу. Виступала з концертами у багатьох містах України, Чехії, Польщі та Німеччини. Виступає як сольно, так і у складі різноманітних ансамблів та з оркестрами.
Світлана проводить різнопланову діяльність:
- виступає з сольними концертами, в камерних ансамблях, з оркестрами
- у фортепіанному та органному дуеті “Світлотінь” із Ольгою Стрілецькою
- проводить концерти-лекції та екскурсії
- створює інтерактивні відеоуроки про клавішні інструменти (“Історії родини Фортепіановичів”)
- веде блог про музику і не тільки
- пише наукові статті
- створює відео про органи
Репертуар Світлани Позднишевої є дуже широким і охоплює всі епохи: від музики XVII століття до найсучасніших творів. Проте улюбленими органістка називає старовинну музику, твори, написані в XX-XXI століттях, а також музику українських композиторів. Тож не дивно, що органістка зробила низку прем’єр творів, написаних на замовлення Львівського органного залу, а також має в репертуарі органні, фортепіанні та дуетні програми, що складаються виключно з української музики.
Концертний зал працює відповідно до безпекових рекомендацій Львівської міської ради.
Квитки можна придбати:
у касі Органного залу щодня з 13:00 до 19:00
онлайн на https://lviv.kontramarka.ua/uk/concert/lvivskij-organnyj-zal-533.html
//ця подія буде цікава відвідувачам від ~7 років//
Джерело: lvivconcert.house
У Львівському меморіальному музеї Соломії Крушельницької представили твори композитора, які ще донедавна були у рукописах
Меморіальний музей Станіслава Людкевича (філія Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові) другий рік поспіль за підтримки Українського культурного фонду, реалізує проєкт «Людкевич. Спадщина». Проєкт має за мету оцифрування, новітнє нотне видання, аудіо-, відеозаписи та популяризацію творчості українського композитора Станіслава Людкевича. Впродовж столітнього життя він створив сотні творів у різних жанрах — від опер та симфонічних творів до великої кількості солоспівів, композицій для хору, фортепіано, ансамблів. На жаль, велика частина спадщини композитора залишається у рукописах, що писані олівцем, тож з часом ноти все важче відчитати.
Музиканти і науковці міста Лева провели низку заходів, щоб представити забуту, але, на щастя, не втрачену скарбницю творів великого українського композитора. Серед інших у Музеї Соломії Крушельницької дует піаністів Наталія Зубко та Петро Довгань — Dovhan & Zubko Piano Duo представив твори Станіслава Людкевича, написані для фортепіано в чотири руки. Музиканти виконали твори «Швачка-марш», січовий марш «Ой, ішли наші славні запорожці», єврейський військовий марш «Бар-Кохба», «Меланхолійний вальс» на тему новели Ольги Кобилянської, а також три «Чабарашки». За словами музикознавиці, комунікаційної менеджерки проєкту Стефанії Олійник, твори, які виконав для львів'ян дует Dovhan & Zubko Piano Duo, ми могли почути завдяки скрупульозній роботі виконавців над віднайденням в архівах нотних записів і реконструкції творів Людкевича.
Цей фортепіанний вечір, справді, був не лише пізнавальним, оскільки музиканти розповідали про кожен твір, а завершився лотерейкою-розіграшем, яку провела менеджерка проєкту Тетяна Продан. Диск із записом фортепіанних дуетів Станіслава Людкевича у виконанні Dovhan & Zubko Piano Duo «витягнула» студентка музичного училища Зореслава.
Ще під час виступу я зауважила, як пані Наталя підморгувала іншому піаністу — Петрові Довганю. Як з’ясувалося, дует — подружжя. І це було видно: вони підтримували одне одного поглядом, жестом руки чи кивком голови — відпрацювали злагоджено, як кажуть, як по нотах.
Про те, чому саме творчість Станіслава Людкевича так зацікавила професійних музикантів — викладачів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Наталю Зубко та Петра Довганя, я запитала у них після концерту.
— Так, ми подружжя, — усміхнулася Наталя Зубко. — Оскільки ми ще й музиканти, шукали способи реалізації творчих ідей. Вирішили, що будемо грати фортепіанним дуетом. І, звісно, шукали репертуар, який би могли виконувати. Наша співпраця почалася 2017-го, коли ми подали заявку на участь у Першому фестивалі «Людкевич FEST». Тоді ми виконували доступні на той час твори. Але ми не хотіли на цьому зупинятися, і вирішили шукати: можливо, ще є якісь твори Станіслава Людкевича. Відтоді і зав’язалася наша співпраця з Музеєм Людкевича. Зберігачка фондів Мар’яна Зубеляк допомагала знаходити рукописи, з дозволу дирекції ми ці ноти сканували, опрацьовували, набирали нотний текст.
— Ми почали ознайомлюватися з творчістю Людкевича ще до теперішнього проєкту, — долучився до розмови Петро Довгань. — У нас була ідея самостійно видати ці ноти, ми вже їх набрали для власного користування. Після кожного виступу до нас зверталися люди із запитанням: де можна взяти ці ноти? Але ми не мали права їх розповсюджувати без дозволу музею. Бо, як відомо, існує авторське право. А потім стартував проєкт «Людкевич. Спадщина», коли видавали симфонічні твори. Наступним етапом стало видання фортепіанних творів. У рамках цього проєкту видали два томи фортепіанної спадщини композитора. Ми з дружиною відповідали за видання другого тому — там фортепіанні дуети.
— Ви розповідали, що Станіслав Людкевич, коли писав черговий твір, робив пропуски, а ви вже дописували пропущені ноти? То ви, пане Петре, вцілили «в десятку»?
— Моя душа може бути спокійна. Я від себе нічого не додав. Один з творів був недописаний для дуету, тож довелося спиратися на твір, що був написаний раніше. На одну й ту ж саму мелодію Людкевич створив два твори: один для скрипки і фортепіано, інший — для фортепіанного дуету в чотири руки. Тому я мав можливість взяти те, що було у рукописі для скрипки, і перенести у фортепіанний дует.
— То чому саме Людкевич? Адже є інші українські композитори, до прикладу, Лисенко чи Барвінський, чия творчість досліджена не до кінця?
— Гарне запитання. Але річ у тому, що ані Лисенко, ані Барвінський не написали для фортепіано в чотири руки творів. Людкевич був першопрохідцем у цьому жанрі. Людкевич професійно цей жанр підняв з побутового рівня такого типу концертів до сценічного представлення. Є поодинокі зразки у творчості композиторів, зокрема це Михайло Завадський, Денис Січинський, які теж потребують вивчення і доопрацювання. Можливо, колись долучимося до цього…
Джерело: wz.lviv.ua
