Без рубрики - Український Музичнй Світ

24 квітня у Великому залі імені Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії імені Петра Чайковського відбувся концерт з нагоди 80-річчя від дня народження композитора, Героя України (2009), лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1977), Премії імені Бориса Лятошинського (2021), народного артиста України (1986), академіка, професора Євгена Федоровича Станковича

Євген Федорович відсвяткував ювілей 19 вересня 2022 року, але труднощі воєнного часу, розпорошеність студентського і педагогічного колективу Національної музичної академії України завадили належним чином привітати митця в день його уродин. Але, попри все, свято відбулося!

Велика репрезентація музики Євгена Станковича здійснилася завдяки наполегливій творчій праці Студентського симфонічного оркестру НМАУ і його енергійного художнього керівника та головного диригента, заслуженого діяча мистецтв України Ділявера Османа. У концерті було представлено широку панораму симфонічних, інструментальних і вокально-симфонічних творів різних років написання.

Євген Станкович – один із визначних українських композиторів нашого часу, митець світового рівня, чия музика вже кілька десятків років звучить на міжнародних фестивалях і престижних концертних майданчиках, підкорюючи усе нові й нові сцени. Він поєднав у творчості високу духовність, сучасну музичну мову та український фольклор. Євген Станкович є автором опер, балетів, численних вокально-симфонічних, симфонічних, камерно-вокальних та інструментальних, хорових опусів, а також музики до великої кількості кіно- й телевізійних фільмів.

Відкрився концерт раннім твором Євгена Станковича – «Урочистою увертюрою» (1968), яка прозвучала з блиском під темпераментною орудою Ділявера Османа.

Для вітального слова на сцену були запрошені ректор НМАУ, доктор філософії, професор, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України Максим Тимошенко і кандидатка мистецтвознавства, професорка кафедри історії української музики та музичної фольклористки НМАУ, вчений секретар відділення музичного мистецтва НАМ України, заступниця генерального директора – художнього керівника Національного ансамблю солістів «Київська камерата», дочка ювіляра Рада Станкович.

Максим Тимошенко наголосив на глибоких зв’язках музики Євгена Станковича з національним корінням, підкреслив вагомий внесок творчості композитора у розвиток вітчизняної та світової музичної культури. Від імені ректорату НМАУ він вручив Раді Євгеніївні пам’ятну медаль НМАУ. «Головне, щоб звучала музика!» – такими словами завершив вітальне слово ректор.

Симфонічна сюїта з музики до кінофільму «Роксолана» (1996–1997) продовжила концерт. Твори Євгена Станковича незмінно асоціюються у слухачів саме з Україною завдяки глибокій вкоріненості в рідний мелос, а також історичній тематиці, яку обирає композитор. Тендітні ліричні сторінки сюїти просякнуті українською пісенністю, романсовою мелодикою, якій протиставлено образно-інтонаційну сферу войовничої скачки зі східними інтонаціями. Значне місце в партитурі автор доручив духовим інструментам.

Лірико-драматична «Українська поема» (1997) для скрипки з оркестром прозвучала у виконанні відомого в Україні та за кордоном київського скрипаля Дмитра Ткаченка – випускника НМАУ і Ґілдгольської музичної академії (Guildhall School of Music and Drama) в Лондоні, лауреата міжнародних конкурсів.

Крайні розділи поеми – ніби лірична сповідь головного героя, втілена в партії соліста. Скрипка Дмитра Ткаченка насичено й трепетно, ніби живий людський голос, промовляє схвильовану, декламаційно виразну тему, насичену різноманітними розмовними інтонаціями – запитання, відчаю, сподівання… У гостро ритмізованій середній частині, де панують ударні інструменти у сполученні з фортепіано, оркестр уособлює антагоністичну силу, створюючи образ ворожої навали. На завершення твору знову ніби відроджується вокальна, наспівна природа скрипки, її світлий голос, сповнений любові і надії.

Образним контрастом до попередніх композицій прозвучала гостро гротескова Симфонієта (1971) Євгена Станковича на 3 частини. Соло на тромбоні – Антон Карнаух.

Музику Симфонієти відрізняє динамізм, енергійний натиск, кінематографічна стрімкість зміни характерів, подій, несподівані темброві зіставлення, зрима картинність. Фантастично-гротескові образи, образи-гримаси – від комічних до войовничо-агресивних – домінують у творі. Як оазис людяності, теплоти, несподівано виникає кантиленна тема широкого дихання. Однак зло змітає все на своєму шляху… Для відтворення гротескових образів композитор знаходить цікаві темброві сполучення, поєднуючи ударні, духові інструменти з фортепіано.

Драматургічно сильний епізод ІІІ частини – скорботна сарабанда з соло тромбона, в яку вторгаються три різкі, сухі акорди ударних, що асоціюються з реальними пострілами… Заключний розділ звучить як вирок: пульсуючі удари малого барабана на crescendo і оклики відчаю у струнних. Несподівано звучання спадає – стрімке diminuendo й тиша. Трагічний, приголомшливий кінець.

Яскрава, образна музика Симфонієти своєю динамічністю, контрастністю, широким образним діапазоном справляє надзвичайно сильне враження. Здається, що вона створена для втілення на балетній сцені.

Симфонієтою завершився перший відділ концерту.

Другий відділ розпочався «Весняною рапсодією» для кларнета і фортепіано (2021) в аранжуванні для симфонічного оркестру Мар’яна Пукаляка. В оркестровій версії твір виконувався вперше. «Весняну рапсодію» композитор присвятив заслуженому діячу мистецтв, завідувачу кафедри дерев’яних духових інструментів НМАУ, професору Роману Вовку, якому належить редакція партії кларнета. Соло виконував студент Романа Андрійовича, лауреат міжнародних конкурсів Назар Ярмолюк.

Талановитий аранжувальник Мар’ян Пукаляк – так само вихованець Романа Андрійовича – надзвичайно яскраво оркестрував твір, що посприяло розкриттю художнього задуму, передачі цікавими тембральними рішеннями атмосфери пробудження весняної природи.

Партія кларнета в Рапсодії – експресивна, напружена, мінлива, – подібно до партії скрипки в «Українській поемі», є уособленням авторського начала, суб’єктивного бачення світу. Багате оркестрування, завдяки розмаїттю засобів звуконаслідування (переспіви пташок у партії флейти тощо), насиченості містичними, казковими образами, асоціюється зі світом природи. В останньому ж розділі композиції кларнет так само передає звучання пташиних голосів, що, ніби символізує злиття людини з довкіллям.

Народну творчість називають «вічним двигуном і палким серцем» музики Євгена Станковича. За словами композитора, фольклорні інтонації – не лише свідчення музичної історичної пам’яті. Це доказ ідентичності української нації.

Один із багатьох творів композитора, в якому органічно втілилася ця характерна властивість його музичної мови, – Сюїта з балету «Майська ніч» (1988) стала наступним номером програми. Вона яскраво демонструє сміливі експерименти автора з тембровими можливостями оркестру та окремих інструментів, із відчуттям часу в музиці.

На закінчення концерту прозвучали частини з ораторії Євгена Станковича «Страсті за Тарасом». Виконавці – студентський хор НМАУ (художній керівник і головний дириґент – Герой України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України, академік, професор Євген Савчук, дириґент – Дмитро Савон) і студентський симфонічний оркестр (художній керівник і головний дириґент – Ділявер Осман).

Ораторія «Страсті за Тарасом» – масштабний вокально-симфонічний твір, образний зміст якого проникнутий глибоким символізмом, а музична мова – мелодичним багатством. У лібрето Василя Вовкуна використані тексти Тараса Шевченка, у котрих розкривається драма дегуманізації суспільного життя, розпаду традиційних ідеалів і цінностей. У цьому конфлікті актуалізується і набуває найвищого сенсу людського буття Шевченкова максима «Борітеся – поборете!» як єдиний шлях до визволення.

Євген Станкович передає слово Кобзаря як мудрий філософ і тонкий психолог, лірик і епік, пантеїст і трагік. Через поезію композитор розкриває множинність змістів сьогоднішнього часу, що поєднують минуле з майбутнім і влучають у саму серцевину нашої духовної енергетики. Ось як казав сам композитор про ораторію «Страсті за Тарасом»: «Це для мене масштабна чисто в духовному плані робота, тому що я взяв вірші, які втілюють дуже важливі людські проблеми, філософські проблеми».

Твір складається зі Вступу і семи частин. У концерті виконувалися Вступ «Все упованіє моє…» («Марія»), І частина – «Неначе праведних дітей…(«Пророк»), ІІ частина «У всякого своя доля…» («Сон») і VІІ частина «Не вмирає душа наша» («Кавказ»). Знамениті пророчі слова з Шевченкового «Кавказу» – «борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» – з особливою, могутньою силою прозвучали у музичному прочитанні Євгена Станковича і всього виконавського складу концерту.

Це був яскравий, піднесений фінал. Хочеться висловити безмежну вдячність Євгену Федоровичу за подаровані людям скарби власної душі й побажати йому Многая і благая літа життя і творчої наснаги!

Тетяна ОМЕЛЬЧЕНКО

Фото Сергія НІКОЛАЄВА

Джерело: mus.art.co.ua

Вже другий рік поспіль після повномасштабного цинічного вторгнення російських військ на територію суверенної та незалежної України театр не припиняє свою роботу, даруючи глядачам розраду та співпереживання, а також цінну можливість оновитися емоційно, отримати сили, щоб справлятися із болем щоденних втрат та руйнувань.

Про це пише Четверта студія з посиланням на Львівську національну оперу.

Навіть попри численні ракетні загрози та аварійні вимкнення світла колективу вдалося презентувати одразу декілька знакових премʼєр нових вистав українського оперного та балетного репертуару, абсолютно по-новому переосмислити добре знану українську класику та здобути визнання світової мистецької спільноти, як «Найкращий оперний театр» за версією International Opera Awards!

Про низку мистецьких ініціатив, культурних інновацій, міжнародну співпрацю та підтримку Збройних Сил України – далі:

Відзначення 150-річного ювілею від дня народження однієї з найвідоміших українських оперних співачок, патронеси Львівської національної опери – Соломії Крушельницької (1872-1952).
Соломія Крушельницька – українська оперна співачка та національна легенда, чий надзвичайний голос та неповторність акторського перевтілення підкорили серця мільйонів людей – від Львова до Варшави, від Одеси до Парижа, від Мілана, Неаполю до Каїра, Барселони, Лісабону та Буенос-Айреса.

Львівська національна опера, яка з 2000 року названа іменем співачки, до ювілею патронеси підготувала та реалізувала цикл святкових подій. Зокрема, у день 150-річчя Соломії Крушельницької на сцені Львівської національної опери відбувся Гранд-концерт «Соломія. Brava!». Серед виконавців – запрошені співаки та співачки з усіх оперних театрів України, солісти, хор й оркестр Львівської національної опери і запрошений зірковий диригент – італієць Альберто Веронезі.

Впродовж святкування ювілею Соломії Крушельницької можна було більше дізнатися про її життя і творчість, зокрема, цьому була присвячена виставка «Історія тріумфу», лекція-концерт «Відома та невідома Крушельницька». Також у програмі відзначення 150-го ювілею співачки відбулися покази опери «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, балету «Повернення Баттерфляй» Дж. Пуччіні – М. Скорика, драми «Саломея» Н. Давидовської, а також презентація книги Олександра Балабка «Кімоно для Баттерфляй». Масштабна подія була реалізована під егідою ЮНЕСКО та за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

Найкращі українські пісні для захисників: солісти Львівської національної опери презентували цикл благодійних концертів «Колискова для солдата»
У перші місяці повномасштабного вторгнення солісти Львівської національної опери ініціювали онлайн-проєкт на підтримку українських військових «Колискова для солдата». Ідея та реалізація проєкту належить солістові Львівської національної опери Петрові Радейку. Найкращі оперні співачки, «золоті голоси» України впродовж кількох місяців здійснювали відеозаписи пісень українських композиторів та обробок народних пісень. Символічними були і місця зйомок – укриття оперного театру чи технічні приміщення, де доводиться ховатися артистам під час оголошення повітряних тривог. Відео онлайн-проєкту переглянули тисячі користувачів з усього світу, тож артисти вирішили масштабувати проєкт, та подарувати слухачам можливість насолодитися виконанням творів наживо у вишуканій атмосфері Дзеркальної зали театру. Основною його метою стала не лише підтримка бойового духу наших воїнів, але й можливість подарувати нотки спокою, самозаглиблення та натхнення українською культурою, яку боронять наші захисники. Усі кошти, виручені з продажу квитків, передані у благодійний фонд «Повернись живим».

Прем’єра опери «Страшна помста» Євгена Станковича до 80-річчя композитора

Світова прем’єра опери «Страшна помста» Євгена Станковича стала першою постановкою театру у період повномасштабного російського вторгнення. Присвятили її 80-річчю автора, який є одним з найвидатніших сучасних українських композиторів, та якого вважають справжньою живою легендою української музики.

Премʼєра такого масштабу стала справжнім викликом для Львівської національної опери. Адже репетиційний процес переривався численними сигналами повітряної тривоги та відключенням електроенергії внаслідок російських ракетних атак. Та попри це артисти продовжували займатися в укриттях, не зупинялися і процеси виготовлення декорацій та пошиття костюмів.

Для постановки до України під час війни, на запрошення театру, наважилася приїхати міжнародна команда на чолі із німецьким режисером Андреасом Вайріхом, сценографкою і дизайнеркою костюмів Анною Шеттль. За диригентським пультом – добре знаний першовідкривач та один із кращих інтерпретаторів творів Станковича – Володимир Сіренко, а також музичний керівник театру Іван Чередніченко. Серед команди Львівської опери: балетмейстер – Сергій Наєнко, хормейстер-постановник – Вадим Яценко, художник світла – Олександр Мезенцев.

Про роль вистави у репертуарі театру та її приховані сенси відгукнулася у своїй рецензії відома музикознавиця, музична критикиня Аделіна Єфіменко: «

Опера «Страшна помста» Євгена Станковича по праву заслуговує на нагороду «Вистава року-2022» […] Трансцендентний ефект опери Гоголя/Станковича «Страшна помста» нагадує про нерозв’язну проблему розв’язування кола української історії з її героями та ворогами, її нищенням і визвольною боротьбою, її святими та демонами.

Концептуальні дискусії, тексти в програмному буклеті, світлини з прем’єри, інтерв’ю з командою режисерів – усе це вказує на герменевтичне коло цієї опери, яке започатковує нові інтерпретації її сюжету. «Страшну помсту» також можна зрозуміти як метафору в чотирьох аспектах (фольклористичному, історичному, біблійному та психологічному). Воно відповідає метафорі «квадратури кола», виходить за рамки та інтелектуальний зміст гоголівської повісті й потрапляє в семантичне поле соціально-психологічних і моральних категорій, таких як право на помсту, насильство, жорстокість, провина та покарання».

Престижна нагорода «Найкращий оперний театр» на міжнародній церемонії International Opera Awards у Мадриді
У листопаді 2022 року у Мадридському Teatro Real відбулась урочиста церемонія вручення «оперних Оскарів» – International Opera Awards. Переможцями у категорії «Найкращий оперний театр» стали два оперні театри України – Львівський та Одеський. Це міжнародне визнання (серед переможців попередніх років – театри Цюриха, Берліна, Мюнхена, Франкфурта, Амстердама, Ліона) засвідчило: оперні театри України сьогодні є феноменом унікальним.

Премію International Opera Awards заснував британський підприємець Гаррі Хайман у 2012 році. Нею нагороджують щорічно, аби підвищити авторитет опери як виду мистецтва, визнавати та винагороджувати успіхи в опері та збирати кошти для надання стипендій талантам-початківцям в опері з усього світу.

Прем’єра модерн-балету «Пізнай себе» до 300-річчя Григорія Сковороди
За декілька тижнів після світової прем’єри опери «Страшна помста» Євгена Станковича, до 300-річчя від дня народження українського мислителя Григорія Сковороди, Львівська національна презентувала модерний балет «Пізнай себе» за мотивами творчості видатного українського філософа. Постановка стала ще одним мистецьким проєктом творчої програми розвитку Львівської національної опери «Український прорив».

Сучасне переосмислення постаті легендарного українського мислителя постало перед глядачами у режисурі Василя Вовкуна та у супроводі електронної музики сучасного композитора Дмитра Данова. Вистава поєднала сучасну хореографію (запрошений балетмейстер Вадим Прокопенко, м. Київ), хоровий спів (хормейстер Вадим Яценко) та елементи повітряної гімнастики. Доповнили балет новітні відеопроекції (художник Олег Кіндратів) та вражаюча світлова партитура (художник Олександр Мезенцев).

Знаний український музикознавець Юрій Чекан зазначив: «Модерн-балет, електронні звучання (композитор Дмитро Данов), сучасні обробки сакральних українських піснеспівів, акробатика, відеопроекції, автентика, – компоненти, здавалося б, непоєднувані та слабо дотичні до образу мандрівного українського філософа. Втім, так само позірно непоєднуваними були зовнішній бік життя та внутрішній світ думок Григорія Савича. А назву дійства – «Пізнай себе» – можна сприйняти як ключ до розуміння ідеї (авторів) та ідей (Сковороди). Тоді саме таким – вільно асоціативним, ірреально-парадоксальним, внутрішньо суперечливим і водночас сердечним, тендітним, безкінечним та всеохопним – постане перед нами світ Сковороди і Світ людства…»

Підготовка до прем’єри відбулася за вкрай непростих умов: репетиції проводили у перервах між ракетними обстрілами та екстреними вимкненнями електроенергії. Попри це вистава стала однією з найбільш відвідуваних вистав із репертуару театру.

«Пам’яті Нескорених». До річниці повномасштабного російського вторгнення Львівська національна опера вшанувала пам’ять жертв війни
Напередодні першої річниці російського повномасштабного вторгнення, 22 лютого 2023 року, у Львівській національній опері відбувся концерт-реквієм, яким вшанували пам’ять полеглих воїнів ЗСУ та всіх невинно убієнних, чиї життя цинічно забрала росія. Подія була ініційована Міністерством культури та інформаційної політики України та Львівською національною оперою.

Концерт-реквієм відбувся за участі солістів, хору та оркестру Львівської національної опери, у виконанні яких прозвучали «Реквієм» Джузеппе Верді (солісти: Софія Соловій – сопрано, Анастасія Поліщук – мецо-сопрано, Максим Ворочек – тенор, Тарас Бережанський – бас) та твір української композиторки Вікторії Польової «Буча. Lacrimosa», написаний у пам’ять безневинним жертвам, що трагічно загинули від рук російських окупантів у Бучі (соліст – Марко Комонько). За диригентським пультом виступила всесвітньо відома Кері-Лінн Вілсон – канадська диригентка українського походження. Саме під її орудою у співпраці з Польською національною оперою та Метрополітен-опера влітку 2022-го відбувся світовий тур «Ukrainian Freedom Orchestra» / «Українського оркестру свободи», під час якого українські музиканти виступили у найбільших містах Європи та Америки.

Після концерту відома диригентка поділилась враженнями про подію у Львівській національній опері: «Це була особлива мить, щоб показати, що я з вами, що весь світ з вами. І мистецтво – це найкращий шлях. Яка музика, окрім «Реквієму» Верді та «Буча. Lacrimosa», найкраще розкаже про це? Ця музика немає меж. Крім того, наш концерт транслювали онлайн у Facebook, YouTube та на радіо, тож його зможуть почути люди у цілому світі! У мене немає слів, щоб висловити своє захоплення! Я дуже рада, що мені вдалося виступити у Львівській національній опері!»

Участь у конференції міжнародної асоціації «Opera Europa»
У перші дні квітня Львівська національна опера в особі Василя Вовкуна – генерального директора-художнього керівника театру та Остапа Громиша – фахівця із міжнародних відносин, взяла участь Весняній конференції організації Opera Europa, яка відбулася у м. Вісбадені (Німеччина).

Цьогоріч у рамках події відбулася низка зустрічей, дискусій, курси оперного менеджменту та півфінал Європейської премії з оперної режисури. Серед членів журі були Василь Вовкун, Алеш Бржезіна, Карен Стоун і Річард Вілласі, які обирали найкращі концепції нової постановки опери «Дві вдови» до 200-річчя чеського композитора Б. Сметани. Фінал відбудеться у м. Бірмінгемі, Великобританія, у липні 2023 року. Прем’єра запланована на 2024 рік, і відбуватиметься у трьох європейських містах, серед яких і Львів.

Прем’єра «Stabat Mater» Олександра Родіна
У Страсну П’ятницю, 14 квітня 2023 року, вперше на сцені Львівської національної опери прозвучала композиція на сюжет, що впродовж багатьох століть неодноразово ставав основою для різних композиторських прочитань. «Stabat Mater» є найвідомішим мистецьким втіленням страждань Діви Марії, яка стоїть біля хреста з розп’ятим сином Ісусом Христом.

Вічна тема знайшла своє відображення і у творчості сучасного українського композитора Олександра Родіна. Його «Stabat mater» був написаний під впливом трагічних подій, що відбувалися на Майдані Незалежності під час Революції Гідності.

Композиція прозвучала у виконанні солісток (Мар’яна Мазур – сопрано, Анастасія Поліщук – мецо-сопрано), та камерного оркестру Львівської національної опери (соло на скрипці – Олександр Божик) під орудою Ірини Стасишин.

Знайди своє музичне відображення. Всеукраїнський фестиваль камерної музики «Дзеркало»

У рамках 123-го сезону у Львівській національній опері також започаткували новий, наймасштабніший фестиваль класичної камерної музики в Україні під назвою «Дзеркало» (28 квітня-7 травня).

Впродовж 10 концертних днів відомі солісти та знані колективи з різних регіонів країни, попри тривоги й загрози, виступали у Дзеркальній залі Львівської національної опери, граючи сучасну музику й визнану, добірну класику. Серед учасників фестивалю: «Київська камерата», Lviv Clarinet Quartet, камерний ансамбль «Київ-Брасс», струнний квартет «Фенікс», «Одеська камерата», Київський квартет саксофоністів, «NotaBene Chamber Group», дует Богдани Півненко та Дмитра Таванця, «DZ’OB» та Камерний оркестр Львівського національного театру опери та балету. У фокусі Фестивалю — неординарні виконавські склади з власним баченням різножанрових програм на смак вибагливих меломанів. Артдиректором фестивалю став заслужений артист України Микола Гречух.

Про важливу роль нового фестивалю зазначила у рецензії Тетяна Новицька: «Безперечно, поява в Україні такого перспективного, підтримуваного європейськими та вітчизняними меценатами фестивалю – подія надзвичайно радісна і обнадійлива. Дана українським музикантам із різних регіонів можливість гастролювати на Батьківщині та забезпечення гідних умов для їхньої праці – справа конче необхідна, особливо під час війни.

Активна комунікація з публікою, успішна рекламна кампанія фестивалю дали свої плоди: майже на кожному концерті зала була наповнена слухачами. Спроба протягом десяти днів представити у концертних програмах музику різних епох, стилів, жанрів, а особливо – якомога ширше презентувати українську музичну культуру, організаторам, попри всі труднощі, вдалась, тож старт фестивалю, поза сумнівами, вельми успішний».

Найгучніша прем’єра сезону. Опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського у новій редакції
У травні 2023 року Львівська національна опера презентувала нову редакцію опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Грандіозна прем’єра 123-го сезону стала вже восьмим прочитанням однієї з найвідоміших українських опер на сцені театру. Постановники заклали нові сенси та підтексти, що відновлюють історичну справедливість та є особливо актуальними у нашому сьогоденні. Виставу присвятили памʼяті Михайла Риндзака (1947-2022), народного художника України, художника-постановника Львівської національної опери.

Опера у режисурі Оксани Тараненко постала перед глядачами у музичній редакції Олександра та Дмитра Саратських, сценографії Тадея Риндзака, колоритних костюмах Людмили Нагорної та сучасній хореографії Олексія Буська під орудою відомої інтерпретаторки української музики Ірини Стасишин. Лібрето – Миколи Бровченка та Оксани Тараненко.

У режисерській візії Оксани Тараненко образ українського козацтва врешті позбувся столітніх стереотипних меншовартісних нашарувань, насильно навʼязаних московитами: «Новий погляд на відому українську класику, з усвідомленням власної гідності та значущості, національної ідеї, сподіванням та вірою у перемогу завдяки Збройним Силам України». Козаки природно постали могутньою, войовничою та свободолюбивою силою, що здатна протистояти будь-яким перешкодам та ворогам.

Прем’єра опери одразу здобула популярність серед публіки: майже усі покази пройшли з аншлагами, а сама опера отримала сотні захоплених відгуків у соцмережах та критичних матеріалах. Також з великим успіхом відбулася київська прем’єра нової постановки Львівської національної опери у Міжнародному центрі культури і мистецтв (Жовтневий палац). До того ж, саме «Запорожцем…» завершиться 123-ій сезон театру та розпочнеться новий 124-ий.

Львівська резиденція класичного і сучасного балету імені Роми Прийми

У травні 2023 року на сцені Львівської національної опери також була започаткована Резиденція класичного та сучасного балету ім. Роми Прийми (28-31 травня). Масштабна подія присвячена одній з найвідоміших балерин.

Рома Прийма була примою Львівської опери, але перед Другою світовою війною балерина виїхала до Австрії, де стала солісткою театру в Інсбруку. Їй аплодували такі міста як Лондон, Париж, Женева, Афіни, Рим. Пізніше Рома емігрувала до Канади, а згодом до Нью-Йорка, де у 1978 році створила ансамбль танцю «Сизокрилі».

Участь у Резиденції взяли понад 320 учасників з державних та приватних балетних шкіл Харкова, Дніпра, Києва, Одеси, Черкас, Івано-Франківська, Львова, Луцька. Навколо цієї події об’єдналися Львівська хореографічна школа, Львівська національна опера та ГО «Яскрава Країна».

Прагненням команди Резиденції стала деколонізація українського мистецтва, а також мотивація юних танцівників, які навіть під обстрілами не покинули заняття балетом, продовжувати займатися і виступати на великих сценах. Крім того, у планах також розширення цієї події до міжнародного конкурсу у різних вікових категоріях.

Відзначення 170-річчя від дня народження відомого українського оперного співака Олександра Мишуги (1853-1922).

Львівська національна опера також долучилась до відзначення 170-ї річниці від дня народження знаменитого українського співака Олександра Мишуги, яка виповнилась 7 червня цього року.

Артист виступав на кращих сценах світу – у Варшаві, Мілані, Берліні, Лондоні, Відні, Парижі та ін. Не лише публіка та критика називали його «королем тенорів», а й композитори визнавали його кращим виконавцем своїх творів. Саме Олександр Мишуга виконував одну з провідних партій в опері «Янек» В. Желенського, яка була написана та прозвучала спеціально на честь відкриття Міського театру у Львові 4 жовтня 1900 року.

На честь видатного співака у рідному селищі співака, Новому Виткові, у неділю, 11 червня, за участі артистів Львівської національної опери та за підтримки Радехівської міської ради і громади с. Новий Витків, відбулася низка урочистостей, зокрема святковий концерт за участі солістів та оркестру театру. Диригувала Ірина Стасишин.

Стажування в Метрополітен-опера
Двоє представників Львівської національної опери стажувалися в престижному американському оперному театрі The Metropolitan Opera в Нью-Йорку. Керівниця літературно-драматургічної частини Аліна Плахтієнко та помічник генерального директора з питань маркетингу Андрій Сітарський пройшли конкурсний відбір, оголошений восени минулого року Міністерством культури та інформаційної політики України спільно із The Metropolitan Opera, та потрапили до четвірки культурних менеджерів з України, яких було обрано до участі в цій унікальній програмі. Стажування тривало з березня по червень в м. Нью-Йорк.

Працівники мали можливість працювати пліч-о-пліч із командами The Metropolitan opera, побачити тонкощі бекстейджу та різні процеси оперного продакшену, поспілкуватись із керівниками департаментів, а також переглянути всі вистави театру за час програми. Наступним етапом після здобуття цінного досвіду та обміну професійними знаннями стане його імплементація. Під час наради вони поділилися із колегами враженнями від стажування та набутим досвідом, а також обговорили кроки ефективної імплементації отриманих знань.

Ця унікальна можливість була реалізована завдяки ініціативі Міністерства культури та інформаційної політики України, підтримці Першої леді України пані Олени Зеленської та за сприяння Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.

Навіть у складних воєнних реаліях Львівська національна опера продовжує активно розвивати та промоціювати сучасне українське театральне мистецтво. Тож у новому, 124-му сезоні, Львівська національна опера планує представити публіці чимало масштабних проєктів, серед яких презентація нового альбому сценографічних робіт Євгена Лисика, багаторічного головного художника театру; прем’єра балетів «Даремна обережність» П. Гертеля та «Тіні забутих предків» І. Небесного, а також музично-театральне дійство «Псалми війни» Є. Станковича.

Джерело: 4studio.com.ua

13 липня 2023 о 18:30 на сцені театру Опери та балету відбудеться Гала-концерт “Шедеври світового балету” за участю майстрів сцени національних театрів Оперу та балету. Все мистецтво в одній програмі. Справжня насолода Балетом із улюблених постановок! Унікальна програма з одноактних балетів Пуні, Обера, Вебера, Понкієллі – це зібрання музичних історій, які знайшли своє відображення в танці. Чарівні сюжети, незбагненний рівень хореографії та музика, яка проникає у саме серце!
ДИРИГЕНТ-ПОСТАНОВНИК: Заслужений артист України – Ігор Чернецький.

Тільки 1 день і тільки в Одесі! 13 липня 2023 о 18:30 (Чт)
Гала-концерт можливо проводи завдяки ЗСУ, тому частка прибутку буде спрямована на потреби наших захисників!

Квитки за посиланням – https://concert.ua/uk/event/gala-koncert-shedevri-svitovogo-baletu-odesa

Джерело: culturemeter.od.ua

У липні Львівський органний зал запрошує відвідати 32 концерти класичної музики. Слухачів дивуватимуть електроакустикою, сольними речиталями запрошених органістів, хоровими перформансами, концертами камерної музики за участі гітари, віолончелі та квартету роялів

2 липня о 21:00 розпочнеться «Ніч Малера». Два проникливих пісенних цикли Ґустава Малера серед неповторної вечірньої атмосфери Органного залу звучатимуть у виконанні баритона Олексія Кувітанова, соліста Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Акомпануватиме йому піаністка Ірина Кірчанова.

5 й 6 липня на сцені Органного залу співатиме чоловічий хор «Гомін». Перший концерт «Книга життя», де звучатиме європейська хорова музика, пройде під батутою київського дириґента Назарія Тарасенка. Наступного вечора лунатимуть «Пісні про кохання» – добре відомі усім романтичні композиції англійською, німецькою, італійською та, звичайно ж, українською. Хористами дириґуватиме Вікторія Антошевська, акомпанувати на роялі їм буде Єва Куликовська.

9 липня до концертного залу завітає солістка Чернівецької обласної філармонії, Світлана Бардаус, яка виконає «Європейську органну музику».

14 липня в Органному залі планується карнавал. Ні, не костюмований, а «Карнавал тварин» Каміля Сен-Санса. Це органний концерт для всієї родини та найкращий спосіб познайомити малечу із класикою. А ще – унікальна можливість побачити, як грають на органі в чотири руки і ноги. Солістки – Ольга Стрілецька та Світлана Позднишева.

15 липня можна буде відчути пристрасть іспанської гітари та на мить перенестися на сонячні вулиці Іспанії. Запрошує – гітарист Андрій Остапенко, соліст Національної філармонії України.

16 липня Органний готує ще один сюрприз – «Віолончельні сюїти Баха» від віолончеліста, композитора, учасника квартету «Фенікс» Дениса Литвиненка.

18 та 19 липня о 21:00 звучатиме надзвичайно мила, трохи наївна і така щира музика La Belle Epoque у виконанні Іванни Клюби (сопрано) та Ірини Кірчанової (фортепіано).
19 липня «Органні мініатюри» подарує слухачам народний артист України, органіст із Києва Володимир Кошуба.

21 та 28 липня ціла лавина вражень та емоцій чекає на слухачів концерту «Чотири роялі» у Львівському органному залі. Піаністи Андрій Макаревич, Світлана Позднишева, Ольга Стрілецька, Меланія Макаревич здивують квартетом роялів.

У липні до Львова на запрошення Органного залу та на підтримку України й українців приїде литовський органіст Відас Пінкевічус. 22 і 23 липня він дасть усього два концерти європейської органної музики. Слухачі стануть свідками премʼєри – органних варіацій на тему Національного Гімну України авторства виконавця. Подія відбуватиметься за підтримки Почесного консульства Литовської Республіки у Львові.

29 липня Львівський органний зал презентує проєкт «Електроакустика» від української композиторки Алли Загайкевич. Це буде дуже незвичайна подія як для слухачів, так і для концертного залу. Свої креативні ідеї презентуватимуть композитори Франції та України, серед яких Алла Загайкевич, Остап Мануляк та Олена Ільницька. Музика звучатиме з акустичних систем, за пультом – Алла Загайкевич. Унікальний концерт сучасної електроакустичної музики – це неповторний мистецький досвід.
Подію організовано спільно з Асоціацією електроакустичної музики України, в рамках EM-VISIA у Львові.

Бестселер усіх часів і сезонів – концерт «Вівальді “Пори року”». Солісти Органного залу Адріан Боднар (скрипка) та Світлана Позднишева (орган) щоразу дивують публіку майстерною грою і чарівною музикою великого композитора. Почуйте й ви це неймовірне поєднання звуків 7, 12 та 30 липня.

Проведення вечірніх концертів класичної музики при свічках стало доброю традицією Органного залу. У липні слухачі матимуть можливість поринути у незвичайну, дещо містичну, але неодмінно приємну атмосферу на таких концертах органної музики при свічках: 4 липня о 22:00 – «Бах при свічках», Олена Мацелюх (орган); 27 липня о 22:00 – «Старовинна органна музика при свічках», Світлана Позднишева (орган).

А також інші сольні концерти цього місяця: 1 й 30 липня – «Музика Баха», Олена Мацелюх (орган); 2 липня о 14:00 – «Ваґнер. Ліст», Олена Мацелюх (орган); 2 та 29 липня о 19:00 – «Філіп Ґласс. Мінімалізм», Олена Мацелюх (орган); 8 та 13 липня – «Вальси Шопена», Андрій Макаревич (фортепіано); 9 липня – «Музика Вівальді», Олена Мацелюх (орган); 16 липня – «Органна музика бароко», Ольга Стрілецька (орган); 20 та 26 липня – «Бах. Брамс. Бізе», Віталій Дворовий (орган).

У разі оголошення повітряної тривоги концерт буде перервано, а гостям запропоновано перейти в безпечне місце.

Джерело: mus.art.co.ua

Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди» Чернігівського обласного філармонійного центру (в.о. художнього керівника та головний балетмейстер Андрій Лоєвець) 5 липня 2023 року презентував концертну програму «На Йвана Купала».

Шанувальники української культури мали змогу насолодитися народними танцями, співом та інструментальною музикою, які є традиційними для Чернігово-Сіверщини та інших регіонів України.

До перегляду пропонуємо фрагмент вокально-хореографічної містерії «На Йвана Купала»:

Джерело: sknews.net

Джерело: ukrinform.ua

Молоді виконавці сучасної музики з Канади й України зібралися на Концерті пам'яті Василя Сліпака в Культурному центрі України у Франції, щоб вшанувати пам'ять Героя України, який загинув від ворожої кулі 29 червня 2016 року.
Як передає Укрінформ, про це Культурний центр України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France) повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
Зауважується, що цей захід вже всьоме був організований в рамках Міжнародного музичного марафону пам'яті Василя Сліпака WLive завдяки брату Василя, Оресту Сліпаку, який також був присутній на концерті.
У своєму виступі він підкреслив, що дуже пишається тим, що цього року в концерті пам'яті його брата беруть участь артисти сучасної музики, адже Василь завжди любив і підтримував новаторство в музиці та з радістю опікувався молодими людьми в цій царині.
Під час концерту глядачі мали можливість ознайомитися з творами, що поєднують інструментальну та електроакустичну музику, які нікого не залишили байдужими завдяки своїй атмосферності й емоційності.
«Завдяки сучасним технологіям ми навіть мали змогу почути голос Василя Сліпака, який ніби співав прямо перед нами, у поєднанні з електроакустичною музикою, створеною Аллою Загайкевич», – повідомили у центрі.
Завдяки феноменальному виконанню талановитого скрипаля Іллі Бондаренка цей оригінальний електроакустичний та інструментальний твір став родзинкою вечора.
Український культурний центр у Франції висловив подяку всім музикантам, композитору Аллі Загайкевич, монреальській групі та членам міжуніверситетського комітету Vivier, а також їхньому наставнику та куратору проєкту Джеффрі Стоунхаусу, які змогли викликати щирі почуття у кожного присутнього.
Захід відбувся за підтримки Посольства України у Франції, групи Le Vivier (Монреаль), Асоціації електроакустичної музики України, Фонду Василя Сліпака, CIDMA.
Організатори Міжнародного відкритого музичного марафону пам'яті Василя Сліпака: Львівська національна філармонія, Посольство України у Франції, Фундація Василя Сліпака у співпраці з Національною філармонією України.
Василь Сліпак був відомим оперним співаком, жив і працював у Франції, проте після початку вторгнення Росії на Донбас приїхав та став на захист України.
Доброволець з позивним «Міф» воював у Пісках біля Донецького аеропорту, брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

Загинув 29 червня 2016 року у бою від кулі снайпера біля смт Луганське Бахмутського району. Нагороджений орденами «За мужність» І ступеня та «Золота Зірка», також Василю Сліпаку надано звання Герой України.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому за ініціативи Культурного центру України у Франції та Франко-української асоціації «Ідеї без Кордонів» у Парижі відбулася прем’єра моновистави «Отвєтка.ua», присвяченої Василю Сліпаку.

Фото: Centre Culturel d'Ukraine en France / Фейсбук

У день державності Литви, колектив Національної опери України представив оперу «Литовці» (або «Литвини») італійського композитора Амількаре Понк’єллі у Вільнюсі.

Гастролі колективу з великим успіхом відбулися 6 липня в межах почесної культурної місії, присвяченої відзначенню Дня Державності у Литві.

Головні партії виконали провідні солісти Національної опери України: Вікторія Ченська (Альдона), Геннадій Ващенко (Арнольдо, литовський принц), Сергій Магера (Альбано), Дмитро Кузьмін (Вальтер, Конрад Валленрод) та Володимир Тишков (Вітольдо) під керівництвом головного диригента театру Миколи Дядюри.
«Показово, що під час тогорічного святкування Дня державності Литви на сцені ІІ Міжнародного фестивалю Литовського національного театру опери та балету „Литвинами“ диригував український маестро — Микола Дядюра, але тоді твір виковувався колективом литовської опери…» — розповіли у пресслужбі Національної опери України.

Також у театрі зазначили, що твір виконується досить рідко, однак цей виступ є знаковою подією для митців і щирою подякою Литві за неймовірну підтримку і всебічну допомогу, котрі Україна відчуває з початку повномасштабного російського вторгнення.
«Український глядач невдовзі також матиме можливість почути твір Амількаре Понк’єллі. Прем’єра (концертне виконання) у Національній опері України відбудеться на початку наступного сезону», — розповіли у Національній опері України.

Також, перед початком вистави українські артисти долучилися до виконання литовського національного гімну у прямому етері.

Прем’єра опери «Литовці» відбулася в знаменитому міланському театрі «Ла Скала» у 1874 році. Твір, який розповідає про героїзм литовців під час воєн з хрестоносцями, мав великий успіх і став символом боротьби за свободу.

В основі сюжету опери італійського композитора лежить історична поема Адама Міцкевича «Конрад Валленрод», де описуються патріоти-литовці, що б’ються з головним своїм ворогом — Тевтонським орденом.
Тетяна АСАДЧЕВА

Джерело: vechirniy.kyiv.ua

Джерело: ukrinform.ua

Народну артистку України Богдану Півненко призначили виконуючою обов'язки генерального директора - художнього керівника Національного ансамблю солістів «Київська камерата».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.
"7 липня її привітав з призначенням та представив колективу як нову керівницю перший заступник міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. Він побажав новій очільниці ансамблю плідної й ефективної роботи на благо народу України, натхнення та примноження здобутків творчого колективу", - йдеться у повідомленні.

Богдана Півненко – солістка Національного Ансамблю солістів «Київська камерата», лауреатка міжнародних конкурсів, завідувачка кафедри скрипки 2016-2023, професорка Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Також вона виступила продюсеркою та солісткою аудіопроєкту «Антологія сучасної української музики».
Протягом багатьох років Півненко активно пропагувала новітню українську музику в Україні та закордоном, зокрема в таких залах як, Berliner Philharmonie, Weill Hall Carnegie Hall, Palau de la Musica Catalana та інших.

Крім того, артистка неодноразово брала участь у прем’єрному виконанні творів сучасних українських композиторів. Активно співпрацювала з Героєм України Мирославом Скориком, Валентином Сільвестровим та Валерієм Матюхіним. З початку війни зіграла багато благодійних концертів на підтримку України.

Попередником на посаді директора і художнього керівника Національного ансамблю солістів «Київська камерата», а також її засновником був народний артист України Валерій Матюхін, який помер у травні 2023 року.

З 24 червня по 2 липня на запрошення владики Мілана Стіпича, ординарія Крижевецької греко-католицької єпархії, у Хорватії, Словенії, Боснії та Герцеговині перебував духовий оркестр Львівської духовної семінарії на чолі з о. Михайлом Лесівим, проректором семінарії.
Перебуваючи у Хорватії, семінаристи мали можливість відвідати парафіяльні спільноти, культурні та навчальні осередки як Греко-Католицької, так і Римо-Католицької Церкви. І щоразу чисельні слухачі з великою увагою та захопленням слухали музичні твори у виконанні духового оркестру семінарії. Концерти відбулися в таких містах: Загребі, Джаково, Славонському Броді, Ліпіку, Задарі та Крижевцях. У програмах концертів були як духовні твори, так і національні пісні України та Хорватії.

Одним із важливих елементів цієї поїздки була участь семінаристів у спільних богослужіннях, котрі відбувалися в катедральних соборах чи відпустових місцях. Так, зокрема, українська делегація молилася в катедральному соборі м. Крижевці (Літургію очолював владика Мілан Стіпич), у катедральному соборі міста Джаково (Літургію очолював митрополит Марин Сракич) та базиліці Святого Антонія в місті Загребі.

Семінаристи мали цікаві зустрічі в греко-католицькій семінарії у Загребі, римо-католицьких семінаріях міста Джаково та Задара. Частина семінарійної делегації взяла участь у відкритті міжнародної студентської літньої школи в місті Шибинік, організованої Католицьким університетом у Загребі та Українським католицьким університетом.
Відбулася поїздка духового оркестру Львівської духовної семінарії до Хорватії
5 липня 2023, 12:45277
З 24 червня по 2 липня на запрошення владики Мілана Стіпича, ординарія Крижевецької греко-католицької єпархії, у Хорватії, Словенії, Боснії та Герцеговині перебував духовий оркестр Львівської духовної семінарії на чолі з о. Михайлом Лесівим, проректором семінарії.

Відбулася поїздка духового оркестру Львівської духовної семінарії до Хорватії
Перебуваючи у Хорватії, семінаристи мали можливість відвідати парафіяльні спільноти, культурні та навчальні осередки як Греко-Католицької, так і Римо-Католицької Церкви. І щоразу чисельні слухачі з великою увагою та захопленням слухали музичні твори у виконанні духового оркестру семінарії. Концерти відбулися в таких містах: Загребі, Джаково, Славонському Броді, Ліпіку, Задарі та Крижевцях. У програмах концертів були як духовні твори, так і національні пісні України та Хорватії.

Надзвичайно теплими були зустрічі із вимушеними переселенцями з України, котрі знайшли прихисток та допомогу в гостинній Хорватії.

На всіх зустрічах семінарійна делегація відчувала велику підтримку українського народу в його боротьбі за свободу і мир. Владика Мілан Стіпич зазначив: «Карітас Хорватії надіслав більше як 120 вантажних автомобілів гуманітарної допомоги до України, на суму понад шість мільйонів євро».

На всіх заходах і зустрічах лунала молитва за перемогу та справедливий мир.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами Львівської духовної семінарії Святого Духа

Джерело: ugcc.ua

Джерело: ukrinform.ua

159-й сезон для Національної філармонії України можна назвати історичним: не кожного року музиканти грають твори українських і світових композиторів під роботу ППО та волання сирен. Через ракетні обстріли довелося ремонтувати приміщення філармонії й боротися з блекаутами, але це не завадило музичному закладу запустити десять нових проєктів для дорослих і дітей, дати 1375 концертів, ще й прийняти у своїх стінах трійко іноземних гастролерів. Укрінформ побував на фінальному концерті першого «воєнного» сезону в Національній філармонії, аби підбити підсумки останніх десяти місяців.

ЩОБ МУЗИКА БУЛА ДОСТУПНА ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ІНКЛЮЗИВНА

Спекотного літнього вечора люди збираються біля історичної будівлі XIX століття, що на Володимирському узвозі. Зараз близько 18:20, але поки всі двері до закладу зачинені. Якась жінка методично допитується, чи є в когось із присутніх зайвий квиток.
Ми стоїмо біля входу до Національної філармонії України та чекаємо, допоки зможемо увійти в просторі зали. Головне – не запізнитися: закриватиме сезон польський скрипаль-віртуоз Маріуш Патира. Його виконання творів Паганіні одне з італійських видань характеризує як «дотик янгола до скрипки» – інтригує, чи не так?
Нарешті двері відчиняють, і всі поціновувачі музики активно прямують усередину, до події ще хвилин 15. У залі зустрічаю виконувача обов'язків генерального директора Національної філармонії України Михайла Шведа, і ми проходимо в приймальню, аби обговорити підсумки сезону, що завершився.

Швед каже, що головним було налагодити роботу в більш-менш нормальному режимі та убезпечити слухачів, бо, наприклад, ракетний удар у жовтні минулого року дістав і пішохідний міст, й адміністративні приміщення філармонії.

“Довелося долати наслідки. Й облаштувати укриття, де ми відкрили музичний салон, як нову, цікаву, вишукану концертну камерну залу. Як і всі, ми долали блекаути завдяки забезпеченню альтернативного безперебійного енергоживлення», – згадує Швед.
Разом із оновленим салоном-укриттям, де навіть вибухи не зупинять гру музикантів, у філармонії обладнали простір для безбар’єрного доступу маломобільних гостей – для цивільних і військових, які знаходяться на лікуванні та реабілітації у шпиталях міста.
Господарчі проблеми, авжеж, не єдиний виклик для установи. Ким замінити професійних музикантів, які виїхали або служать у лавах ЗСУ? – ось у чому питання. Тож у філармонії активно працюють над залученням молодих інструменталістів. З цією метою з січня 2023 року запущено проєкт «Відкрита репетиція». Студенти музичних вишів можуть відвідати «репетиційну кухню» під час генерального прогону – і чудову музику послухати, і подивитися, як диригент співпрацює з оркестром та солістами.
«Це надзвичайно важливо для їхнього професійного розвитку. Найперше для майбутніх диригентів симфонічного оркестру. Музикознавці, виконавці – кожен може взяти щось для себе цікаве і корисне», – каже Швед.
Але ж мистецтво самими проблемами жити не може: воєнний 159-й сезон відзначився також запуском цікавих мистецьких проєктів. Наприклад, «Філармонія нескорених» присвячена підтримці музикантів із прифронтових територій. Подбали і про малих діток: інтерактив «Квест-концерт з кроликом Філармоном» – популярний захід для дітей від трьох років.
У філармонії по-своєму осмислюють досвід російсько-української війни, що виливається в поетичну месу «Слово – зброя» на тексти Анатолія Матвійчука. Війна та смерть – нерозлучні товариші, які, зокрема, забирають добровольців-митців. Їхню пам'ять вшановує концерт «Янголи мистецтва». Перемога України – також у думках музикантів. Грають музику кримськотатарської композиторки Ельвіри Емір (концерт «Симфонії Криму. Повернення»), також музиканти виконують «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Загалом за цей сезон дали 1375 концертів.

«Артисти філармонії активно відвідували з концертами прифронтові території, госпіталі, а наших захисників залучаємо до відвідування наших програм у Колонному залі філармонії», – підсумовує Швед.
Попри війну до України приїздять артисти з-за кордону. Восени-взимку була перерва, а з квітня гастролі іноземців поновилися. Так, у травні до столиці завітав гітарист Рафаель Серралет.

«Він зворушив просто до глибини душі, виконавши власну обробку української колискової «Ой ходить сон», яку присвятив українським дітям», – згадує Швед.
Іспанський диригент Рамон Торрельєдо на початку червня вперше приїхав до Києва. Він зіграв з музикантами Симфонічного оркестру НФУ твори Федеріко Чуека, Едуара Лало, Мануеля де Фалья, Пабла Соросабаля, Федеріка Морено-Торроба та Хуана Хіменеса.

Закрити ж сезон не побоявся польський скрипаль Маріуш Патира – один із найкращих інтерпретаторів музики Паганіні.
«Участь закордонних виконавців у концертах – це важливий чинник підтримки українців у боротьбі за нашу державу, бажання бути поряд і підтримати нас. Для іноземців приїхати в країну, де триває війна – це подвиг», – підкреслює Швед.

МУЗИКА ПРОСТО ДИВОВИЖНА

З коридору чути другий дзвоник – вже час іти займати місце в залі. Наостанок мій співрозмовник запевняє, що робота філармонії не припиниться ні на мить. У липні слухачів чекають на концертах у новому музичному салоні, а в серпні – знову запрацює Колонний зал, де зіграють Малера, Штрауса, Бортнянського, Вівальді, Моцарта, Баха, Ревуцького, Березовського, Бетховена, Козаренка, Шуберта, Лятошинського, Шопена, Колодуба, Волтона, Елгара, Ліста.
Вестибюль спорожнів. На сходах бачу ту жінку, що шукала квиточок – у когось все ж таки знайшовся зайвий для завзятої меломанки. За програмою – виступ Патири, а далі – оркестр філармонії зіграє «Фантастичну симфонію» до мажор Луі Гектора Берліоза.
Зала повна. Виходить оркестр філармонії, і приміщення заповнюється гучними оплесками, які лише підсилюються, коли на сцену виходить диригент Микола Дядюра та скрипаль-соліст Патира.

Музиканти виконують Концерт №1 для скрипки з оркестром ре мажор Паганіні. А на біс звучить ноктюрн №20 до-дієз мінор Фридерика Шопена. Музика просто дивовижна! Словами описати складно, тому, напевно, і вдаються до метафор, які ще більш заплутують (ви чули, як янголи торкаються струн скрипки? Я – ні). Якщо казати приземлено, соло Патири – це години наполегливої роботи з інструментом, відданість і любов до музики. Ось це і вражає, це й змушує повну залу вставати з п'ятихвилинними оваціями.

Концерт закінчився – оркестр філармонії не менш блискуче відіграв Берліоза. Зала розходиться у піднесеному настрої і з великими сподіваннями на ювілейний 160-й сезон.

Світлана Ткачук, Київ

Фото Дмитра Головченка