23 січня (четвер) в Актовій залі Музею етнографії та художнього промислу ІН НАНУ відбудеться концерт «Шедеври української скрипкової музики».
Про це повідомили на Facebook-сторінці Музею етнографії та художнього промислу.
Віктор Косенко був не лише феноменальним піаністом та композитором, він створив шедевр, призначений для великих сцен – концерт для скрипки з оркестром ля мінор, тв. 6.
Композитор не встиг оркеструвати цей твір. Він оригінально існував як партія сольної скрипки та партія вишуканого клавіру. Згодом оркестровка цього твору появилася з волі двох музикантів – композитора Георгія Майбороди та у варіанті відомого скрипаля-педагога Олексія Горохова.
Виконавці:
Лев Менцінський – талановитий український скрипаль, чия гра вражає музичною виразністю та технічною досконалістю. У віці лише 18 років він зарекомендував себе як один з яскравих артистів нового покоління.
Лауреат численних національних та міжнародних конкурсів, таких як ХІІ Всеукраїнський конкурс камерних ансамблів "Класичний меридіан", Міжнародний конкурс скрипалів "Обрії класики" та "Odesa Music Olymp".
У співпраці з ансамблем солістів "LVIV SOLO" та ініціативою “Музика молоді” Лев прагне зробити класичну музику доступною для широкого загалу.
Юлія Маківничук – українська піаністка та концертмейстер, відома своєю виконавською майстерністю й відданістю мистецтву.
Випускниця Львівської національної музичної академії, Юлія працює концертмейстером на кафедрі скрипки у класі народної артистки України Лідії Шутко та Володимира Заранського, а також на кафедрі духових і ударних інструментів. Лауреатка престижних конкурсів камерної музики, вона співпрацювала з багатьма видатними артистами й оркестрами.
Окрім цього, Юлія активно бере участь у театральних постановках та численних музичних проєктах, постійно розширюючи межі своєї творчої діяльності.
Програма концерту:
Й.С. Бах – Соната №1 соль мінор (Сиціліана і Престо)
В. Косенко – Концерт для скрипки з оркестром Op. 6 ля мінор
М. Равель – Циганська рапсодія (*Циганка*)
Автор проєкту та творчий керівник: професор Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка, народна артистка України - Лідія ШУТКО
Модератор концерту: Соломія ШЕВЧУК
Пориньте у світ класичної музики та відчуйте справжню магію живого виконання!
Локація: м. Львів, проспект Свободи, 15.
16.00.
Вхід - вільний!
Джерело: galinfo.com.ua
22 січня, о 19:00, у Колонній залі Національної філармонії України відбудеться авторський концерт одного з найвідоміших українських композиторів сучасності — заслуженого артиста України та лауреата мистецьких премій Золтана Алмаші. Саме в цей день митець відзначатиме свій 50-річний ювілей.
Музичну подію організовує Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під керівництвом диригента Івана Чередніченка до Дня Соборності України.
У цей вечір на сцені також виступатимуть провідні солісти ансамблю: Богдана Півненко (скрипка), Андрій Тучапець (альт), Назарій Стець (контрабас), Дмитро Кузьмін (флейта), Дмитро Таванець (фортепіано) та сам Золтан Алмаші, який з’явиться у ролі соліста-віолончеліста.
На ювілейному концерті прозвучать найкращі твори Алмаші, серед яких:
Ця програма демонструє багатогранність творчості композитора та дає змогу слухачам простежити його музичну еволюцію.
Нагадаємо, Золтан Алмаші — одна з ключових постатей сучасного українського музичного мистецтва. Його творчість звучить на головних концертних майданчиках України, а також далеко за її межами — у США, Франції, Німеччині, Польщі, Швейцарії та інших країнах.
Композитор майстерно поєднує барокову експресивність, неокласичну строгість, неоромантичну елегантність і автентичність українського фольклору, створюючи багатогранні музичні полотна.
Упродовж чверті століття Алмаші активно співпрацює з «Київською камератою», для якої написав понад 30 творів. Цей творчий тандем збагатив українську музичну культуру численними прем’єрами і масштабними проєктами.
Джерело: mcsc.gov.ua
Упродовж восьми днів, із 27 січня по 03 лютого, у Кропивницькому триватиме традиційний, вже IX Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проєкт», присвячений пам’яті Юлія Мейтуса. В його рамках у звичному та дистанційному форматі відбудеться і IX Всеукраїнський конкурс української академічної музики пам’яті Ю.С. Мейтуса (29 січня -30 січня 2025 р.). - Фестиваль проходитиме з дотриманням усіх необхідних безпекових умов, у приміщенні є укриття на випадок тривоги, - відзначила директорка музичної школи №2 імені Юлія Мейтуса, співорганізатора конкурсу, Олена Надутенко. - Враховуючи воєнний стан окремі складові фестивалю проводитимуться у дистанційному режимі. Організаторами конкурсу є також департамент культури та туризму Кіровоградської ОВА, управління культури і туризму Кропивницької міської ради, Кіровоградське обласне відділення національної всеукраїнської музичної спілки, Кропивницький музичний фаховий коледж. Учасниками фестивалю стануть учні мистецьких шкіл, студій педагогічної практики при мистецьких коледжах та студенти мистецьких фахових коледжів. Конкурс проводиться у трьох номінаціях: композиторська творчість, дослідження музичного мистецтва «Мейтусівські читання», виконавці – інструменталісти. Юні композитори пробуватимуть свої сили у жанрах «Інструментальна музика», «Вокально-інструментальна музика», «Вокальна музика», «Авторська пісня» та «Сучасна молодіжна субкультура». Дослідники музичного мистецтва «Мейтусівські читання» продемонструють власні напрацювання: це будуть «Перші кроки в музичній розвідці» від учнів модних класів чи «Юніори музикознавства» від старшокласників, чи «Молоді дослідники» від студентів мистецьких коледжів. Серед виконавців – інструменталістів поважне журі обере найкращих в категоріях: «Фортепіано», «Струнно-смичкові інструменти», «Народні інструменти», «Інструментальні ансамблі та оркестри». У номінації «Інструментальні ансамблі та оркестри» змагатимуться і виконавці-вокалісти у сольному співі, малих формах та серед вокальних ансамблів і хорів.
Джерело: fotoinform.net
На сцені місцевого театру наші актори 8 разів представлять виставу «Маріупольська драма», засновану на свідченнях очевидців російського воєнного злочину у Маріуполі.
Свого часу своєрідним культурним містком між Україною і західним світом стала створена урядом УНР Українська республіканська капела. Сьогодні роль такого містка виконують наші театрали.
«Маріупольська драма» — це не тільки історія про геноцидну російську війну, але й історія про те, що українська культура живе, незважаючи на всі потуги ворога її знищити.
Прем'єра вистави в Англії вже відбулася — її відвідав радник-посланник Посольства України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії Едуард Фесько.
Впевнений, що решта показів матиме так само заповнену залу, як і перша.
Дякую акторам за те, що зберігають український Маріуполь на порядку денному. І дякую всім, хто зробив ці гастролі можливими - повідомляє голова Донецької ОДА Вадим Філашкін
Джерело: slavinfo.dn.ua
Український культурний фонд оголосив про можливість отримання грантової підтримки для запису синглів або музичних альбомів. Ця ініціатива спрямована на розвиток української музичної індустрії, посилення її потенціалу та культурної ідентичності країни.
Гранти на створення музичних проєктів доступні в межах програм:
«Ми прагнемо підтримати українських музикантів, допомогти їм реалізувати свої ідеї та дати можливість заявити про себе на культурній мапі світу. Грантова підтримка музичної індустрії є особливо актуальною зараз, коли в умовах війни культурний сектор України став важливою частиною міжнародної співпраці та дипломатії», – зазначила виконавча директорка УКФ Анастасія Образцова.
На 2025 рік від УКФ передбачено п’ять грантових програм: «Культура під час війни», «Стійкість суспільства через культуру», «Культурна спадщина», «Культура. Регіони», «Стипендії».
За підтримки УКФ митці можуть реалізовувати найрізноманітніші культурно-мистецькі проєкти: від запису музики до створення вистав, артоб’єктів, цифрових копій пам’яток, подкастів чи телепередач.
Дізнатися більше про грантові програми можна на сайті УКФ.
Джерело: mcsc.gov.ua
Львівська національна філармонія підготувала серію концертів, присвячених музиці віденського класика Вольфганга Амадея Моцарта, який народився у січні. Про це Львівському порталу повідомили організатори заходу.
Масштабний концерт 24 січня за участі Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії та Львівської національної академічної чоловічої хорової капели «Дударик» увінчає виконання «Великої Меси» Моцарта. Солюватимуть Анна Шумаріна (сопрано), Лілія Нікітчук (мецо-сопрано), Вадим Манчук (тенор) та Володимир Шинкаренко (бас). За диригентським пультом — Володимир Сивохіп.
«Музика, написана Моцартом для Великої меси, неймовірно щільна, як звучання цілого собору, де кожна нота сприяє духовному піднесенню. Великі контрасти, віртуозний хор і витончений оркестр створюють враження урочистої велич», – йдеться у повідомленні.
Для твору Моцарт написав піднесену партію сопрано, делікатну навіть у найвищих нотах для голосу його молодої дружини, Констанції Вебер. Констанція, яка на момент написання цієї партитури хворіла, була об’єктом усієї уваги юного Моцарта, і він присвятив їй цей замовний шедевр – справжній пам’ятник духовної музики.
«Меса до мінор Моцарта сьогодні є одним з найбільш виконуваних творів у світі. Твір людської драми і божественної надії. Сповнений усіх ораторійних барв і інструментарію епохи класицизму, імітаційної поліфонії та кращих зразків контрапункту Гайдна і Баха, віртуозних партій солістів, надзвичайно глибокої мелодики тощо. Число учасників складає більше 150. Маємо велику насолоду мати в постійному репертуарі цей твір і подарувати його виконання львівській публіці. Радіємо співпраці із Львівською національною філармонією, що дає можливість генерувати такі величні і знакові події у Львові – повідомив директор та художній керівник хорової капели «Дударик» Дмитро Кацал.
Квитки доступні за посиланням: Soldout.ua
Джерело: portal.lviv.ua
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії провів гастрольне турне з 11 концертів у Швейцарії та Німеччині. Завершальний – відбувся 8 січня у місті Фрідріхсгафен. Під батутою Володимира Сивохіпа звучала кіномузика. А вечір перед цим – публіка мала змогу послухати українську класику в Карлсруе.
Загалом у гастрольному турі прозвучало понад 50 творів зі світового та українського репертуару.
Серед солістів вечорів – Євгеній Білецький, флейта, Степан Сивохіп, гобой, Григорій Чепелюк, кларнет, Андрій Ткачук, фагот, Олександр Холодюк, валторна, Анна Шумаріна, сопрано, Віоліна Петриченко, фортепіано. Також, диригентом концертів був Сімон Камартін.
Джерело: philharmonia.lviv.ua
На Різдво у Київській опері (Київському муніципальному академічному театрі опери та балету) відбулася прем’єра балету «Лускунчик Гофмана». Загалом під час різдвяно-новорічних свят цю виставу показали 17 разів при аншлагах.
Чайковський, прощавай!
— Київська опера пропонує нове прочитання відомої казки — прем’єру балетної вистави «Лускунчик Гофмана»! Знаний український композитор Іван Небесний створив оригінальну музику, надавши легендарному твору свіжого сучасного звучання.
Наш балет «Лускунчик Гофмана» поєднує класичні мотиви з новітніми тенденціями, відкриваючи глядачу незвідані глибини історії, знайомої з дитинства. Це унікальна можливість побачити казку Гофмана у неочікуваному ракурсі — із хореографією у неокласичному стилі, яскравим сценічним дизайном та музикою, що проникає у саме серце.
Запрошуємо вас у світ, де класика оживає заново, а мистецтво дарує нові сенси, — зазначив напередодні прем’єри Артем Шошин, автор лібрето та хореографії балету.
Також про нову виставу ми попросили розповісти директора-художнього керівника театру, заслуженого працівника культури України Петра Качанова:
— У кого виникла ідея цієї постановки?
— Це була моя ідея поставити балет «Лускунчик Гофмана». Якщо дивитися з боку менеджменту та маркетингу це був виклик. І цей хід дав свій ефективний результат. А насправді ми цією дією чітко акцентували на рішенні більше не повертатися до Чайковського. Деякі колективи сподіваються, що, коли закінчиться війна і пройде якийсь час, ми почнемо дискутувати над тим варто нам повертатися до російської культури чи ні. Для себе ми цю дискусію вже припинили. Не будемо повертатися до неї у своїх виставах.
Сама ідея у мене виникла відразу після початку повномасштабного вторгнення. А на початку минулого року домовилися з Іваном Небесним, що він напише музику. Не випадково запропонували саме йому. Іван Небесний — відомий, талановитий композитор. Думаю, що рішення було прийнято правильне.
Зізнаюся, що у 2020 році неокласичний «Лускунчик» був поставлений у нашому театрі Артемом Шошиним. Тоді ще на музику Чайковського. Але цього разу постановка має іншу назву й іншу музику. Ми внесли зміни в лібрето, особливо в другій дії — ввели нові сюжетні сцени і, відповідно, змінили хореографію. Якщо пам’ятаєте, у балеті «Лускунчик» Чайковського сюжет закінчується у першій дії, вся друга — є суцільним дивертисментом. У нас же розвиток сценічної дії продовжується. Набагато активнішим і хореографічно цікавішим у «Лускунчику Гофмана» став образ Мишильди, яка тепер відіграє надважливу роль у драматургії вистави.
Нам ніхто фінансово не допомагав здійснити цю постановку. Осягнули її власними силами. Якщо ж говорити про наступну виставу — це буде опера «Фальстаф», то ми взяли фінансову допомогу від Департаменту культури Київської міської державної адміністрації за програмою «Поворотна фінансова допомога». Тепер повинні будемо протягом трьох років повернути ці кошти.
Серед людей, завдяки яким вистава «Лускунчик Гофмана» з’явилася на світ, насамперед хотів би згадати Івана Небесного, оскільки балет ставився на його музику. Потім, безумовно, хореографа, заслуженого артиста України Артема Шошина. А ще Оксану Хамровську, яка безпосередньо займалася постановкою; головного балетмейстера нашого театру, народну артистку України Тетяну Боровик, яка очолила весь процес у царині хореографії та постановки балету; диригента-постановника, народну артистку України Аллу Кульбабу, сценографа Тетяну Бєлік, художника костюмів Катерину Маньковську, другого диригента вистави Романа Будзяка. У нас є кілька складів виконавців головних партій. Маленька Марі це Ангеліна Тютєрєва та Діана Шпирна. Марі доросла — Яна Губанова, Емілія Лєгостаєва та Діана Шпирна — талановита юна танцівниця, яка у чотирьох виставах виконала одночасно партії обох героїнь. Принц — Дмитро Завада, Володимир Михайлов та Данило Шостак. Мишильда — заслужена артситка України Оксана Бондаренко та Анастасія Романицька.
Не приховуватиму, що ніколи не буваю до кінця задоволеним жодним проєктом, який з’являється у нас в театрі. Адже досконалості немає меж. Кожна вистава може потребувати вдосконалення. А наш «Лускунчик Гофмана» потрібно оцінювати ширше, ніж просто виставу у театрі. Це новий тренд у культурних процесах України. Ми не можемо віддавати світову культуру російським загарбникам. Робимо це різними методами. Раніше всі асоціювали «Лускунчика» з Чайковським, а після нашого балету глядачі не будуть цього робити. І мені здається, що глибинні культурні процеси тут важливіші від маркетингових ходів.
— Будь ласка, розкажіть про творчі плани Київської опери.
— 24 січня на сцені нашого театру запланована прем’єра останньої опери Джузеппе Верді «Фальстаф», яка сьогодні ніде не йде на території України. Глядач побачить трішки іншу форму оперної постановки ніж ту, до якої звик. Режисер-постановник — Георгій Ковтун, якого більше знають як хореографа-постановника. Але він робить з виставою те, що можна порівняти з кіношедевром. Всі дії будуть спрямовані на те, щоб реалізувати ідею опери-буфа, де все рухливе, живе та динамічне. Ми звикли, що головне заспівати і не настільки важливо все це добре зіграти. А видовище повинно бути абсолютно рівноцінним. Сподіваюся, що глядач оцінить його намагання зробити оперу живою та цікавою.
Плануємо завершити цей сезон, або розпочати наступний рок-оперою «Патріот». Ми покажемо покоління п’ятдесятилітніх — справжніх патріотів своєї країни. Використаємо музику Марійки Бурмаки, Кузьми Скрябіна та гуртів «Брати Гадюкіни» і «Кому вниз».
— У минулому театральному сезоні у Вашому театрі відбулася прем’єра маловідомого балету «Сойчине крило» на музику Анатолія Кос-Анатольського. А чи є такі плани щодо українських опер?
— З головним диригентом Київської опери, народним артистом України Василем Василенком ще до війни задумали поставити оперу «Ярослав Мудрий» на музику Юлія Мейтуса. Це надзвичайно відповідальна постановка, яку треба зробити ефектно і дуже монументально. Шукаємо можливості і ресурси для реалізації цього задуму.
Ми не знаємо багатьох українських опер і раніше просто не хотіли їх знати. Мовляв італійська, французька, російська опери — це високоякісний продукт, а української начебто немає. Це була хибна політика, яка призвела до того, що на сьогоднішній день ми не маємо можливості продемонструвати справжні глибокі зразки нашої академічної української культури. І це дуже погано.
— З Київською оперою співпрацюю вже давно, — продовжив розмову композитор Іван Небесний. — Раніше переважно не як композитор, а як музичний продюсер. Здебільшого це стосувалося новорічних проєктів, таких як «Фабрика Санти», «Мелодії Різдвяної ночі» та інших.
Було зрозуміло, що назва «Лускунчик Гофмана» не пройде повз увагу українського глядача, особливо зараз. Що буде реакція. І ми свідомо на це пішли. У суспільстві точиться чимало розмов, дискусій з приводу того, що треба робити свій культурний продукт. Отож, сумнівів не було.
Створення вистави — це спільна робота. Бачив, як працював балетмейстер, ми обмінювалися думками, щось змінювали, щось додавали від сцени до сцени. Це була рутинна постановча робота. З Артемом Шошиним знайомі давно. У нас був спільний досвід роботи у Львівській національній опері, разом працювали над балетом «Тіні забутих предків». Якщо у процесі роботи над новою постановкою виникали якість питання, то ми їх швидко вирішували. Немає окремо балетмейстера чи композитора. І коли всі пазли сходяться, маємо якісну виставу.
У цілому результатом задоволений. Звичайно, є якісь нюанси. Але головна мета досягнута — ми створили новий український продукт.
Маю достатньо планів на наступні два роки з різними жанрами. Через певний час зможу їх конкретизувати.
Джерело: i-ua.tv
У грудні 2024 року світ побачив реліз солістки Віоліни Петриченко та Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою Володимира Сивохіпа. Два масштабні українські концерти для фортепіано видав всесвітньо відомий лейбл з Німеччини ARS Produktion.
Своєю місією музиканти вважають відродження партитур українських композиторів минулих століть. Один з найдавніших українських оркестрів з більш як 120-річною історією — Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, неодноразово прем’єрував твори українських митців і відомий завдяки популяризації їхньої музики в світі. За пультом оркестру виступали видатні диригенти й композитори — Ріхард Штраус, Ґустав Малєр, Руджеро Леонкавалло, Мечислав Карлович, Лоренцо Перозі, Моріс Равель, Бела Барток, Кароль Шимановський та ін.
Про надважливе значення у виконанні партитур добре знає й диригент та музикознавець Володимир Сивохіп, що неодноразово керував прем’єрами музики Збіґнєва Буярського, Арво Пярта, Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець, Володимира Рунчака, Вікторії Польової, Богдани Фроляк та ін. Окремої уваги заслуговує піаністка та сподвижниця української музики у світі Віоліна Петриченко, за участі якої неодноразово були записані релізи Миколи Лисенка, Віктора Косенка, Якова Степового, Василя Барвінського та Лева Ревуцького. Тому музиканти спільно вирішили гучно поділитись зі світом звукописом української культури переломного часу, і презентувати запис двох концертів для фортепіано з оркестром.
У силу історичних обставин становлення академічного мистецького середовища в Україні відбувалось лише на початку ХХ століття внаслідок поширення модернізму та властивого йому загальнокультурного пожвавлення, а також змін в інфраструктурі виконавського життя.
Тоді ж виникає ряд прикладів (у творчості Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, М. Вериківського та ін.), серед яких одними з перших визначних є твори Василя Барвінського та Віктора Косенка. У обох зразках романтична генеза диктує типові форму та структуру концертів, однак стилістика та образний світ кожного — відкривають завісу як естетичних універсалів їхньої власної творчості, так і ціннісного поля культури епохи.
Ольга МАКСИМ’ЯК
Джерело: photo-lviv.in.ua
Для військових, які проходять лікування після важких поранень у Військовому шпиталі, виступив струнний квартет Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика: Надія Турянин (скрипка), Тетяна Іващук (скрипка), Роксоляна Дубова (альт) та Ніаль Халілова (віолончель). У їхньому виконанні прозвучали українські колядки та світові різдвяні хіти.
У пресслужбі зазначили: “Музика лунала лікарняними коридорами, слухачі були зовсім поряд і за прочиненими дверима лікарняних палат, хтось спішив, проте сповільнювався на мить, хтось – прийшов на завершення. Такий-от по-справжньому особливий час.
Дякуємо усім військовим, що маємо можливість жити і творити”.
Джерело: philharmonia.lviv.ua
