У Запорізькій обласній філармонії слухачі мандрували крізь час і простір, слухаючи видатні творіння двох геніальних композиторів
Прозвучали два твори - Й. Гайдн Симфонія №45 «Прощальна» (фа-дієз мінор) і М. Равель Концерт для фортепіано з оркестром №1 (соль мажор) у 3 частинах (солістка — лауреатка міжнародних конкурсів Оксана Бекетова).

Академічний симфонічний оркестр під орудою лауреата міжнародних конкурсів Дмитра Мітніка створив атмосферу, що захопила глядачів тонким втіленням двох різних за стилем та образами творів.

Читайте також: Від Павки Корчагіна до чоловічого стриптизу - 45 років тому відкрився відомий запорізький театр

Зазначу, що неймовірно харизматичний музикант, чия диригентська кар'єра в оркестрі розпочалася вже під час повномасштабної війни, став улюбленцем публіки практично з першої появи у цій іпостасі. Раніше публіка знала Дмитра як чудового артиста симфонічного оркестру, керівника і учасника Диксиленду.

Симфонія № 45 Йозефа Гайдна, відома як «Прощальна», — це не просто музичний твір, а справжня історія з тонким гумором і вражаючим символізмом, яка залишається актуальною навіть через кілька століть після її створення.

Як зазначили у філармонії, це - "чудовий приклад того, як музика може розповідати історії і виражати почуття без слів!".

"Концерт для фортепіано з оркестром №1 М. Равеля, написаний у 1929-1931 роках, поєднує елементи джазу та класичні прийоми, що робить його одним з найоригінальніших творів ХХ століття. Музика Равеля занурюючи слухача у світ звуків, які відлунюють багатогранністю людських почуттів.

Читайте також: Італійська музика з українським присмаком - концерт запорізьких виконавців пройшов з аншлагом

Затишне мерехтіння свічок підкреслило емоційний зміст творів і додало магії та вишуканості концертному заходу.

До речі, перший твір виконувався саме так, як задумував "батько симфонії" - у фіналі "Прощальної" сцена залишилася темною та майже порожньою.

Але далі свято музики було продовжено!

Майстерне виконання Концерту М. Равеля оркестром та піаністкою, лауреатом міжнародних конкурсів Оленою Бекетовою, було неймовірно яскравим, чуттєвим та віртуозним.

Музика здатна об'єднувати людей і дарувати надію навіть у найтемніші часи», - зазначили на сайті філармонії.

Враження слухача
Валентина Манжура, відповідальний секретар Запорізької обласної організації НСЖУ:

"Якось у спілкуванні з генеральною директоркою обласної філармонії, заслуженою працівницею культури Іриною Конаревою я сказала, що слово «гармонія» - це не просто музичний термін, це своєрідний Знак якості нашої філармонії.

Бо все в ній довершено і гармонійно – від вхідних дверей і перших зустрічей у фойє, від роботи, навіть найнепомітнішої, кожного працівника – до талановитого різнопланового і яскравого творчого акторського, музично-вокально-танцювального колективу. Тож повторюю сама себе (і це, якщо плагіат, то мій власний!) – наша філармонія і гармонія слово-синоніми.

І це красномовно доводять новаторські програми і виступи академічного симфонічного оркестру і академічного козацького ансамблю пісні і танцю «Запорожці», і джаз-квартету «Music men», і діксіленду артистів симфонічного оркестру, і неперевершених – таких різних і таких яскравих солістів оркестру і вокалістів. І, звичайно ж, їх керівники, бо кожен має свій неповторний почерк, креатив і, я б сказала, власний шарм.

А якщо згадати творчі знахідки звуко- та відеорежисерів, роботу елегантних і вишуканих ведучих, працівників художньо-адміністративного і технічного складу, привітно-ввічливих розпорядників, гардеробниць і невеликий, але єдиний у своєму прагненні до досконалості і творчої самовіддачі колектив керівників філармонії на чолі з Іриною Конаревою – ніяких сумнівів не залишається: оце все разом і є гармонією майстерності і таланту. І щира вам всім за це подяка від запоріжців!

Що стосується концерту академічного симфонічного оркестру, де панувала музика Й. Гайдна і М. Равеля – враження незабутні. І якщо оцінювати, спираючись на вже сказане, то це теж була її величність Гармонія.

Бо ж навколо нас, як і в мистецтві музики, гармонійно співіснують повільно-задумливі і світло-печальні (як у Гайдна) і бурлескно-емоційні, з неочікуваними сплесками і громовицями (як у Равеля) мотиви, події, зустрічі і роздуми, які і наповнюють життя людини сенсом і змістом.

Як прекрасно розкрили цей сенс і зміст незрівняні Дмитро Мітнік і кожен музикант оркестру! Тихе полум’я патріархальних свічок, ніжна мелодія, мов тихий шелест падаючого осіннього листя, переносять нас в інші часові виміри, де раділи, сумували і насолоджувалися музикою і життям у всій його багатогранності інші люди.

Вони були на ці землі до нас, але ми, нинішні, відчуваємо те ж хвилювання і ту ж насолоду від краси світу, від таланту, що бере душу в полон – все це дійшло до нас, і піде далі, до тих, хто буде після нас. Бо все проходить, а музика вічна. Музиканти, зберігаючи трепетне полум’я свічок, по черзі йдуть зі сцени, а музика звучить…Це – Й. Гайдн.

І раптом, після кількахвилинної перерви - шквал, вихор, торнадо емоцій, звуки, що піднімаються у піднебесся і падають звідти зірками, які залишають по собі світло.

А потім - час від часу – то тихий шепіт дощу, то змах орлиних крил у прозорому небесному куполі, то кам’яний обвал у високих горах – феєрія високих почуттів і приголомшливих мелодій…

І майже прозорі тонкі пальці піаністки Олени Бекетової легкокрилими райдужними метеликами віртуозно злітають над клавішами, розсипаючи по сцені і далі, в глядацьку залу, чарівний каскад звуків… Це - М. Равель.

А потім – буря, шалений ураган між рядами – з першого і до останнього, до балкону і далі - під самісіньке склепіння високої концертної зали. Це – аплодисменти, ні – овації вдячних глядачів.

Історія створення Симфонії №45, яка має неофіційну назву “Прощальна”
Світлана Холод, мистецтвознавиця, ведуча концерту:

"Коли Гайдну було 29 років, він отримав роботу у найбагатшій родини імперії – Естергазі. Це були справжні поціновувачі музичного мистецтва. При дворі князя був великий оркестр, хор, співаки, якими Гайдн керував 30 років.

Стабільна робота. Стрімка кар’єра. Хороші гроші. Але… відомому на весь музичний світ композитору заборонялося покидати палац. Всі твори належали князю. А робота була така, що «вигорати» творчо він не мав права.

В щоденні обов’язки Гайдна входило: керування капелою, багатогодинні репетиції, виступ на щоденних концертах, навчання та підготовка музикантів, закупівля інструментів.

А ще ж була композиція! Іноді на створення чергової симфонії князь давав всього один день! І… стає зрозумілим, чому у творчому доробку Гайдна 104 симфонії та 24 опери – своєрідний рекорд у світі музики.

А ще ж були камерні твори, концерти, ораторії… Але уявіть собі цей шалений ритм творчого життя, коли за сезон колективом ставилося до 120 опер!

На початку 60х років 18 століття у князя Естергазі з’явилася нова «іграшка» - мисливський палац Шюттер. Місцевість на любителя – навкруги болота, влітку – комари. Але князь хотів затьмарити красою свого палацу Версаль, аби про нього говорив увесь світ.

За 4 роки болота осушили, побудували греблі, звели розкішний палац та великий театр на 400 глядачів.

Планувалося, що князь з родиною та музикантами взимку будуть жити у Відні, навесні та восени - в палаці міста Айзентшадт, і тільки влітку, в гарну погоду - в палаці Шюттер, на березі озера Нойзідлер.

Але… Міклош Етрегазі настільки полюбив свій «Версаль на болотах», що затримувався там до листопаду. Холоднеча ж у наспіх зведеному палаці була восени нестерпна. Музиканти почали хворіти, хотіли додому.

І тут справжній дипломат та митець Гайдн вирішив не йти на скандал, а м’яко натякнути правителю, що літній сезон пора закривати.

Він написав свою 45 за номером симфонію. Чи не єдину - в драматичному фа-дієз мінорі. І фінал був непередбачуваний!

Музика виконувалася при свічках, що були закріплені на пюпітрах. У останній частині оркестранти один за одним закінчували свою партію, гасили світло та йшли зі сцени. Спочатку зал покинули духові, за ними – струнні.

Останні такти догравали сам Гайдн, перша скрипка Луїджи Томазіні. Такого ще не було… На таке ніхто не очікував! Князь Міклош доброзичливо сприйняв цей творчий демарш та наказав всім збиратися додому. З тих пір Симфонія №45 має неофіційну назву «Прощальна».

Тож, не варто шукати в цій музиці трагедію і натяк на фінальний акорд у житті чи кар’єрі. Варто повчитися у Гайдна вмінню красиво ставити крапку в ситуаціях, які тебе не влаштовують".

Джерело: zprz.city

У рекламному ролику знялась італійська супермодель Вітторія Черетті

Саундтреком до реклами Chanel No 5 стала пісня «Щедрик» українського композитора Миколи Леонтовича. Італійська модель Вітторія Черетті відзнялась в різдвяній зйомці для модного Дому Chanel. Відео опубуліковано на офіційній сторінці модного дому Chanel.

За сюжетом ролика, супермодель перебуває в будинку серед засніжених гір і мріє про казкову зимову атмосферу. Під звуки «Щедрика» її бажання здійснюється – починає падати лапатий сніг.

Зазначимо, Carol of the Bells є однією із найпопулярніших різдвяних пісень у світі. В ролику звучить англомовний текст щедрівки, яку написав американський композитор українського походження Пітер Вільговський.

«Щедрик» – всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, створений на початку XX століття. Після гастролей хору Олександра Кошиця в країнах Європи у 1919 році та в США у 1922 році, «Щедрик» став знаним не тільки в Україні, але й у всьому світі. Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» (Carol of the Bells) стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

В наші часи «Щедрик» можна почути в усіх куточках світу англійською, німецькою, іспанською, японською тощо.

Джерело: glavcom.ua

21 листопада у концертній залі Мукачівської школи мистецтв ім.С. Мартона відбулася друга концертна програма «Спектри української фортепіанної музики» у виконанні лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів, музиканта, композитора, аранжувальника, музичного редактора, викладача і концертмейстера фортепіанного відділу мистецької школи Мирослава Екмана. Головний меседж концерту – знайомство з призабутими та невідомими шедеврами української фортепіанної музики ХХ ст.

У програмі було представлено яскраву художньо-образну палітру рідкісних творів українських композиторів ХХ ст. – О. Зноско-Боровського, М. Лисенка, Я. Степового, Ф. Акименка, С. Борткевича, І. Берковича, А. Штогаренка, Л. Ревуцького, М. Гозенпуда та А. Кос-Анатольського.

Ведуча Мирослава Ганжерлі – викладачка вокально-хорового відділу Мукачівської школи мистецтв ім. С. Мартона зачитувала яскраві авторські поетичні рядки Мирослава Екмана перед фортепіанними творами, готуючи глядачів на художньо-образне сприймання музики.

Концерт пройшов на високому професійному рівні під бурхливі оплески гостей, які завітали на творчу подію.

Про це повідомляє Мукачівська міська рада.

Джерело: life.ko.net.ua

У грудні, коли перші вогники на філармонійній ялинці наповнюють залу світлом, музиканти запрошують на особливі музичні події – квінтесенцію святкового настрою, відчуття наближення Різдвяного дива та віри у світлий Новий Рік.
Неділя 15.12.2024 / 18:00. Музика українського Різдва
Презентація унікального видання циклу українських колядок, що стануть знаменитими на весь світ! Рік тому, Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії на чолі з диригентом Сергієм Хоровцем спільно з українською скрипалькою американського походження Соломією Івахів записали диск, що 8 листопада 2024 року оприлюднив один із найкращих міжнародних лейблів — NAXOS. 15 грудня о 18:00 у Львівській національній філармонії відбудеться святковий концерт, на якому вперше в Україні ці композиції, творчо переосмислені відомим композитором Богданом Кривопустом, прозвучить на публіці. Наприкінці слухачі почують і прем’єру оригінальної «Різдвяної фантазії» митця.

Четвер 19.12.2024 / 19:00. Гендель. Месія
Відчуйте велич Різдва крізь музику, яка вже понад три століття несе в собі святкову магію і духовну глибину — «Месія» Георга Фрідріха Генделя. Це не просто музика, це — молитва, це — історія, це — неповторне переживання, яке з кожним роком збирає тисячі сердець у всьому світі. І цього Різдва, у самому серці Львова, ви маєте унікальну можливість стати частиною цієї неперевершеної традиції та почути один з культових різдвяних творів у виконанні Оркестру барокової капели Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, Камерного хору «Глорія», солістів: Анни Шумаріної, Лілії Нікітчук, Вадима Коваля, Володимира Щура та диригента – Володимира Сивохіпа.

Субота 21.12.2024 / 18:00. Різдвяний музичний дарунок
Уже 30 рік поспіль Львівський камерний оркестр «АКАДЕМІЯ», напередодні світлих новорічних свят, презентує львів’янам та гостям міста Лева чарівний і затишний концерт «Різдвяний музичний дарунок». Проєкт ініційований Артуром Микиткою і Львівським Камерним Оркестром у 1995 році напередодні світлих Різдвяних і новорічних свят запрошує львів’ян до концертної зали. Особливий настрій цих святкових вечорів єднає молодих артистів, їх керівників і вдячних слухачів спільною думкою про прожитий рік та надіями на майбутнє. Програма сьогоднішнього вечора різноманітна, як завжди. Не оминемо творів епохи бароко, поряд з якими зазвучить музика українських композиторів і традиційні коляди.

Неділя 22.12.2024 / 18:00. Ніжний шепіт Різдва
Різдво — це час, коли музика відкриває нам двері у світ казкових мрій і улюблених традицій. Концерт об’єднує твори для фортепіано та для скрипки з фортепіано, де звучатимуть мелодії, що створюють особливу святкову атмосферу. У виконанні піаністки Віоліни Петриченко та скрипаля Назарія Пилатюка прозвучать твори Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Валентина Сильвестрова, Богдани Фроляк та Арво Пярта.

Четвер 26.12.2024 / 19:00. Коляда
Національна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» запрошує на новітні коляди, різдвяні гімни, архаїчні щедрівки і віншування. Колядники, різдвяна оркестра – створять феєрію Різдва. Новонародженого годиться пошанувати пишним святкуванням, українці вміють святкувати, а що може бути краще за коляду Дударика? Приходьте пошанувати свято і потішитися музичними премʼєрами і фантастичний настрій вам гарантовано.

Субота 28.12.2024 / 18:00. Різдвяні фантазії
На основі найвідоміших різдвяних мотивів сучасний композитор Іван Небесний створив симфонічний цикл, сповнений глибокої душевності та святкової піднесеності. У “Різдвяних фантазіях” сучасна українська музика зустрічається з тисячолітньою традицією. Ці твори дихають духом Різдва – з його яскравими передзвонами, щирістю та дитячою безпосередністю, спільною дзвінкою колядою, а також моментами зворушливої тиші, які змушують замислитися про найважливіше.

INSO-Lviv – це оркестр, який завжди вміє створити особливу атмосферу. У його виконанні “Різдвяні фантазії” перетворяться на свято музики та любові і стануть символом Світла й Перемоги, що ніби Вифлеємська зоря, обовʼязково здолає пітьму будь-яких випробувань.

Неділя 29.12.2024 / 18:00. Сильвестрові рефлексії
Цей проєкт з’явився 10 років тому і невпинно набуває популярності. І не лише тому, що тут завжди звучить прекрасна музика, близька і зрозуміла кожному. І навіть не тому, що автори проєкту, улюбленці міста Лева «Віртуози Львова» запрошують до участі у концерті найкращих музикантів. А ще й тому, що ця подія непереможною силою Різдва та Музики об’єднує серця! Проєкт має на меті об’єднати світлі події і відзначити народження Спасителя разом з улюбленими різдвяними композиціями: від класичних творів присвячених Різдву до майстерних опрацювань українських колядок.

Ольга МАКСИМ’ЯК

Джерело: photo-lviv.in.ua

Уперше в Києві «Трубадур» зазвучав на сцені міського театру в сезоні 1863/64 років у виконанні італійської оперної трупи. Опера “Трубадур” – одна з найяскравіших опер Джузеппе Верді.

У прем’єрному показі опери “Трубадур” приймуть участь диригент і тенор з Італії
Про це розповіли у Національній опері України імені Т. Г. Шевченка.

Диригент Стефано Торболі й тенор Франческо Конджу – запрошені гості у наступному прем’єрному показі опери “Трубадур” – спільному українсько-італійському мистецькому проєкті
за підтримки Посольства Італії в Україні та Istituto Italiano di Cultura Kiev.

Окрім італійських митців головні партії у виставі виконають Оксана Крамарєва (Леонора), Анжеліна Швачка (Азучена), Олександр Мельничук (Граф ді Луна). Повний склад виконавців за лінком:
https://opera.com.ua/afisha/trubadur-2?spectators=spectators

Вистава запланована на 1 грудня, квитки ще можна придбати на сайті або у касі театру.

Автор: Любава Лисичкіна

Джерело: musical-world.com.ua

Вінницький академічний міський камерний хор імені В. І. Газінського відзначив свій 40-річний ювілей. Унікальний концерт, наповнений мистецтвом та емоціями, став знаковою подією для культурного життя нашого міста. Зібрані під час благодійного заходу кошти будуть спрямовані на підтримку колег-хористів, які нині захищають Україну на передовій.

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

“Творчий колектив відомий далеко за межами нашого міста та й України, адже здобував Гран-прі міжнародних конкурсів. Їхня майстерність, професіоналізм і унікальне звучання є гордістю Вінниці та України”,- зазначив Перший заступник директора департаменту культури Вінницької міської ради Олексій Циганков

Художня керівниця та головна диригентка Вінницького академічного міського камерного хору імені Віталія Газінського Христина Бедзір зазначила, що сьогодні в лавах Збройних Сил України служать і її колеги з колективу і саме для них збирали кошти під час виступу артистів.

Протягом двох годин сцена наповнювалась обʼємним і потужним звучанням хору, яке торкнулося глибини душі. Кульмінацією дійства стало виконання хором композиції «Многая літа», що є багаторічною доброю традицією, започаткованою засновником та колишнім художнім керівником хору, маестро Віталієм Івановичем Газінським. Цей музичний дарунок став зворушливим завершенням концерту, сповненим вдячності й шани до творчої спадщини видатного митця. На завершення учасники хору отримали Подяки від департаменту культури Вінницької міської ради, які стали визнанням їхнього внеску у розвиток музичної культури Вінниці.

Джерело: misto.vn.ua

У програмі прозвучали фортепіанні квінтети Роберта Шумана, Василя Барвінського та самого Лятошинського, які виконали ансамбль «Фенікс» та піаністка Віоліна Петриченко.

Напередодні, 18 листопада, у бельгійському Антверпені Львівська національна філармонія відзначила 130-річчя від дня народження Бориса Лятошинського. Це один з найвидатніших українських композиторів ХХ століття. Поряд з твором Лятошинського були виконані два інші надзвичайні фортепіанні квінтети, що репрезентують багату та складну спадщину європейської музичної традиції.

Концерт розпочався з новаторського фортепіанного квінтету мі-бемоль мажор, тв. 44 Роберта Шумана, який вважається етапною віхою романтичної камерної музики. Після цього виконали фортепіанний квінтет соль мінор українського композитора Василя Барвінського. Його композиційна робота, яка інколи демонструє вплив імпресіонізму, часто ґрунтується на українських народних мелодіях та містить елементи мінімалізму. Наприкінці музиканти виконали фортепіанний квінтет тв. 42 Бориса Лятошинського. Написаний у 1942 році за складних умов евакуації, твір відображає ностальгію та тугу композитора за рідною землею. Шедевр Лятошинського характеризується глибокою емоційною напруженістю та технічною досконалістю, що робить його одним із найвизначніших камерних творів ХХ століття.

Ансамбль «Фенікс» та піаністка Віоліна Петриченко виконали ці твори з глибоким зв’язком з історичною та культурною значущістю музики.

«Зараз я перебуваю у престижному концертному залі AMUS в центрі бельгійського Антверпену. З гордістю і великою насолодою спостерігаю за аншлагом і оваціями, що призначені не тільки нашим прекрасним солістам філармонії, а й музиці, яка тут звучить вперше — це два унікальні українські квінтети Василя Барвінського та Бориса Лятошинського.

Так було і вчора — в серці німецького Кельна на завершенні фестивалю української музики. Я впевнений, завдяки таким маленьким перемогам нашої культурної місії і дипломатії — наша справжня національна, по-справжньому європейська культура стане відомою. Це спосіб, у який музиканти-українці борються за перемогу та незалежність», – прокоментував подію Генеральний директор Львівської філармонії Володимир Сивохіп.

Джерело: loda.gov.ua

Українсько-французький проєкт знайомить маленьких глядачів з класичною музикою у незвичному форматі.

Учора, 16 листопада на головній сцені Національної оперети України відбулася прем’єра вистави з ляльками «Пригоди Орфея» на основі опери «Орфей і Еврідіка» К. В. Глюка.

Про це «Вечірньому Києву» повідомили у театрі.

Історія кохання та смерті розповідає про поета і музиканта Орфея, який сміливо спускається у підземну країну Аїд, щоб за допомогою ліри переконати богів дозволити його коханій Еврідіці повернутися у світ живих.

Виставу створила Валері Лесо — французька режисерка, яка працювала в найвідоміших театрах Франції, як Опера-комік та Комеді Франсез. Її постановки «Двадцять тисяч льє під водою», «Муха», «Подорож Гуллівера» та «Міщанин» стали культовими та принесли Валері Лесо шість театральних премій «Мольєра».

Особливість цієї музичної адаптації в тому, що актори і співають, і говорять одночасно. Самі ж співаки з’являються у вигляді гібридних ляльок заввишки 80 сантиметрів (тіло ляльки, а голова — живої людини). У подорожі їх супроводжують дивні тварини.

Підземний світ, сповнений чарівними епізодами та кумедними пригодами, та змінюються найкрасивішими аріями з опери Глюка, які знайомлять дітей з оперним мистецтвом.

«Цікавість над нас в тому, що тут задіяні як живі актори, так і ляльки, тобто наші актори грають за принципом лялькового театру. Це новий досвід для оперети. Саме такої форми в українському театру не було ніколи, — зауважив генеральний директор-художній керівник театру Богдан Струтинський. — Ця постановка демонструє дітям: якщо вірити в себе, свій талант та сили, попри будь-які обставини та ситуацію можна прийти до перемоги. Для нас це дуже символічна історія. Окрім того, в ній звучить класична музика на основі Глюка, тож дітей ми виховуємо на високому мистецтві».

Співаки з’являються у вигляді гібридних ляльок заввишки 80 сантиметрів. Фото: Національний театр оперети
Після прем’єрної вистави спеціалісти БФ «Голоси дітей» провели для дітей, які живуть в умовах війни, арттерапію. Тож французько-український проєкт «Пригоди Орфея» в один день об’єднав у собі культурну подію, благодійність та підтримку дітей, що потребують сьогодні особливої уваги.

На постановкою працювали: авторка ідеї та лібрето — Валері Лесо, музика — Марін Торо Ла Сал, режисер-постановник — з. а. України Вадим Прокопенко, музичний керівник — Ярослав Близнюк, хормейстер-постановник — Максим Ковальчук, художник-сценограф — Паскаль Лаахілі (Франція).

У вистави задіяні солісти, артисти хору та балет Національної оперети України.

Проєкт здійснений за підтримки UKRSIBBANK BNP Paribas Group, мережі клінік «Добробут» та Французько-української торгово-промислової палати.

Наступний показ вистави «Пригоди Орфея» відбудеться 5 січня о 14:00 та 17:00. Вартість квитків: від 200 грн.

Нагадаємо, у грудні у столиці пройде фінал фестивалю-премії «GRA» та назвуть переможців. За перемогу у чотирьох номінаціях змагаються шість київських вистав.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Джерело: vechirniy.kyiv.ua

Музей Ханенків і проєкт «Спадок» представили альбом романсів на тексти класиків й оброблення народних пісень XX століття.

До альбому ввійшли твори українських композиторів: Лесі Дичко, Левка Колодуба, Марка Кропивницького, Леопольда Ященка й Миколи Стецюна. Деякі з романсів композитори написали на тексти Лесі Українки й Тараса Шевченка. «Нині ми можемо інтерпретувати їх у контексті нашого часу й розуміння, що створює звʼязок між минулим і сьогоденням», – каже команда проєкту.

Запис проходив в Музеї Ханенків у залі Середньовіччя з фортепіано, на якому грали акомпанемент для вокалу. Партію сопрано виконала авторка проєкту «Спадок» і солістка Національного академічного театру оперети в Києві Катерина Левицька. Партію на фортепіано зіграла концертмейстерка Національної опери України Юлія Ященко.

Послухати альбом можна на YouTube Music і Spotify.

Проєкт «Спадок» популяризує українську вокальну академічну музику в Україні й світі.
У жовтні 2022 року Музей Ханенків пошкодила російська ракета. Віледж поспілкувався з виконавицею обов’язків директорки Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлією Вагановою про війну, життя й роль музеїв і мистецтва в цьому.

АвторДарина Головань

Джерело: village.com.ua

Декілька яскравих подій потішать завсідників Одеського Національного театру опери та балету найближчим часом. Це масштабна симфонія-кантата Станіслава Людкевича «Кавказ» на слова Тараса Шевченка (21 листопада), оновлена версія легендарного «Реквієму» Джузеппе Верді (24 листопада), вистава «в очікуванні» у новому перформативному просторі «Сховище» (28 листопада, українська прем’єра) та балет «Снігова Королева» (29 та 30 листопада, 7 грудня).

«Не скує душі живої», «Встане правда! Встане воля!», «Борітеся – поборете!», — завжди актуальні заклики Шевченка звучали зі сцени під час репетиції у виконанні хору, а головний диригент театру Василь Коваль нагадав оркестрантам: на прем’єрі, яка відбудеться у День Гідності та Свободи, всі мають бути у вишиванках.

Джерело: dumskaya.net