У Дніпрі до Дня Незалежності України встановили 5 вуличних фортепіано на різних локаціях. Артоб?єкти «ArtPiano» розписали у патріотичному стилі дніпровські митці.
«Вітаючи усіх дніпрян, гостей міста з Днем Незалежності України, ми укріплюємо культурний фронт. Ці фортепіано є символом спротиву, української ідентичності, культури. Вуличні фортепіано вперше з’явилися ще у 2014-му році на Майдані Незалежності. Українська нація є висококультурною. Інструменти, встановлені на всіх п?яти локаціях, від сьогодні у вільному доступі. Кожен охочий може зіграти українську патріотичну музику чи світову класику. А ще хочемо популяризувати вивчення музики, гру на музичних інструментах, запрошуючи до наших мистецьких шкіл», — зазначив начальник управління культури департаменту гуманітарної політики міської ради Євген Хорошилов.
На одній із локацій цього дня грала і дніпрянка Тетяна Парова, яка працює у музичній школі.
«Займаюся музикою з дитинства, а зараз навчаюся в академії. Маю програму сучасних композиторів, пишу своє аранжування. Мене запросили виконати українські музичні твори на фортепіано, з радістю погодилася. Дуже приємно грати для людей!» — додає пані Тетяна.
Локації, де встановлені фортепіано: 1. Січеславська Набережна – поруч з мостом на Монастирський острів; 2. Колони біля парку ім. Лазаря Глоби; 3. Арка в Мистецькому провулку; 4. Майданчик біля літнього театру у парку ім. Тараса Шевченка; 5. Перехід станції метро «Вокзальна».
Джерело: dniprorada.gov.ua
У програму традиційного щорічного гала-концерту увійшли кращі твори української та світової музичної спадщини.
Урочистий вечір розпочався виконанням хорової симфонії-перфомансу сучасного композитора Євгена Петриченка «Осяяні чорним сонцем» у восьми частинах для мішаного хору з оркестром.
Свій твір композитор присвятив воїнам світла, воїнам чорного сонця, які з прадавніх часів і донині боронять Україну-Русь від ворожої навали. Його ідея тісно пов’язана зі «звуками Донбасу», як невіддільної частини української культури.
Перша та остання частини покладені на поезію Василя Стуса «Заходить чорне сонце дня», третя частина — «Розстріляний сонет» — на слова поета Миколи Чернявського, розстріляного в 1938 році «за злочини проти радянської влади».
Друга, четверта, шоста й сьома частини змальовують художні та археологічні пам’ятки, які є справжніми символами Донбасу: «кам’яні баби», історія Рутченкового поля, стінопис «Вчителька української мови та літератури» на багатоповерхівці в Авдіївці.
Партитуру твору доповнюють традиційні народні інструменти — дримба, калімба, бубон, сопілка. Є тут і звуки війни.
Прем’єра твору відбулася у 2021 році у Покровську на Донеччині, однак на сцені Національної опери України він вже виконувався вдруге.
Драматизм музики у поєднанні з візуальним рядом справляли на глядачів надзвичайно сильне враження.
Другий відділ концерту був традиційно представлений фрагментами з відомих оперних та балетних вистав у виконанні провідних артистів театру.
Він розпочався знаменитою увертюрою з опери Джузеппе Верді «Набукко» у виконанні оркестру театру під орудою чарівної Алли Кульбаби.
Глядачі мали змогу послухати Каватину Фігаро з опери «Севільський цирюльник» Джоаккіно Россіні у виконанні Ігоря Євдокименка, арію Даліли з опери «Самсон і Даліла» Каміля Сен-Санса у виконанні Алли Позняк, монолог Чіо-Чіо Сан з опери «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні у виконанні Ксенії Бахритдінової-Кравчук та інші.
Знамениту «переможну» арію Калафа з опери Джакомо Пуччіні Турандот подарував драматичний тенор з Одеси Олег Злакоман, який нещодавно став солістом Національної опери України.
Провідні артисти балету радували глядачів у фрагментах з вистав «Лісова пісня», «Дон Кіхот», а також знаменитим хореографічним номером «Лебідь» на музику Каміля Сен-Санса.
Справжнім святом для шанувальників класичної музики став виступ зірки світової опери, української співачки Людмили Монастирської, яка подарувала глядачам Молитву Флорії Тоски з однойменної опери Джакомо Пуччіні, а також арію Леонори з опери Джузеппе Верді «Трубадур».
Людмила Монастирська. Фото: Олександра Злуніцина
За словами художнього керівника опери Анатолія Солов’яненка, у планах колективу на поточний сезон є нова постановка цього геніального оперного твору. Для реалізації цього мистецького проєкту керівництво театру запросило сучасного українського оперного режисера Віталія Пальчикова, відомого створенням успішних оперних проєктів на сцені Київської опери на Подолі та в інших музичних театрах.
Побачити нову постановку опери «Трубадур» Джузеппе Верді глядачі зможуть побачити у травні-червні наступного року.
Ілона Кравченко та Олександр Скулкін виконали фрагмент з балету «Дон Кіхот». Фото: Олександра Злуніцина
Концерт завершився спільним виконанням духовного гімну України «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» Миколи Лисенка, об’єднавши артистів та глядачів, що підсилювало впевненість у наближенні нашої Перемоги та подальшому процвітанні нашої держави.
До теми: Прем’єра забутого шедевра: в Національній опері вперше виконали маловідомий твір італійського композитора.
Тетяна АСАДЧЕВА
Джерело: vechirniy.kyiv.ua
З 17 вересня по 1 жовтня в Ужгороді відбудеться XII міжнародний фестиваль органної музики імені Наталії Висіч
23 серпня президент Володимир Зеленський нагородив вісьмох українців відзнакою «Національна легенда України». Серед нагороджених — український музикант Тарас Петриненко. Про це йдеться на офіційному сайті президента.
Тарас Петриненко на церемонії нагородження
Цю відзнаку президент щорічно вручає громадянам, які зробили внесок у розвиток національної економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, спорту, охорони здоров’я, а також за активну благодійну та громадську діяльність.
Під час нагородження Володимир Зеленський зазначив, що відзнака — це подяка громадянам за їхню самовіддану працю:
«Вдячність за те, що ви прославляєте, прославляли нашу державу, нашу історію. За те, що ви сьогодні працюєте, служите, бороните нашу державу, наші кордони. Ми вам за це надзвичайно вдячні. Знайте, що вас високо цінують».
Тарас Петриненко — український музикант, співак, композитор, поет і народний артист України. Автор пісні Україно, яку прийнято вважати неофіційним гімнлм України. Також автор пісень Пісня про пісню, Господи, помилуй нас, Там за обрієм, Любов моя, Новий рік та Ми не закінчили розмову. Член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Був учасником Помаранчевої революції, де виконував свої пісні на Майдані Незалежності. Був відзначений Орденом Свободи у 2019 році. Має звання заслуженого діяча мистецтв України.
Окрім Петриненка відзнаку отримали Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло (посмертно), нейрохірург Андрій Сірко, волонтерка керівниця фонду Leleka Foundation Ірина Гук, японський волонтер Фумінорі Цучіко, заслужена тренерка України, Герой України Альбіна Дерюгіна, журналіст Андрій Цаплієнко та енергетик із Краматорська Володимир Летенко.
Минулоріч відзнаку «Національна легенда України» отримали лейтенант служби цивільного захисту Ігор Івасиков, нейрохірург Андрій Свист, провідник пасажирського вагона станції Київ-Пасажирський АТ «Українська залізниця» Анатолій Бабічев, викладачка Мелітопольського професійного аграрного ліцею Ганна Бут, футболіст Андрій Шевченко, народний артист та Герой України Анатолій Солов’яненко (посмертно) та інші.
Дарія Подвишенна
Джерело: liroom.com.ua
У суботу, 26 серпня, у фоє концертного залу Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика, у межах Міжнародного фестивального проєкту «Музика в старому Кракові та Львові», відбудеться концерт відомого німецького органіста Бйорн О’Віде. Про це Львівському порталу повідомили організатори заходу.
Органні імпровізації від Бйорн О’Віде перенесуть вас у таємничий світ органних звучань, де вирують гулкі баси барокових хоралів, стрімкі пасажі прелюдій та токат з’єднаються у вихорі нового погляду визнаного музиканта. Митець приїздить до Львова висловити свою солідарність з українцями посередництвом високого мистецтва.
У програмі органні імпровізації Бйорн О’Віде: Карл Філіпп Емануель Бах (1714-1788). Sonate a-moll Wq 74/4, Йоганн Себастьян Бах (1685-1750). Токата і фуга F-Dur BWV 546, Ференц Ліст (1811-1886). Фантазія та фуга на тему “B-A-C-H”, Райнер Кунад (1936-1995). Фантазія для органу.
Початок концерту о 18:00.
Квитки за посиланням: Philharmonia.
Джерело: portal.lviv.ua
У Львові до 60-ліття відомого піаніста та композитора Олександра Козаренка видали книгу спогадів: "Олександр Козаренко: Недочитана партитура життя… "
Про це повідомила Львівська національна філармонія ім. М. Скорика, інформує Еспресо.Захід.
24 серпня відомий піаніст та композитор, доктор мистецтвознавства і завідувач кафедрою філософії мистецтв Львівської музичної академії ім. М. Лисенка Олександр Козаренко мав би святкувати своє 60-ліття. 21 березня цього року о 5 ранку його не стало. 22 серпня у Львівській національній філармонії ім. М. Скорика його пам'ять вшанували представленням науково-публіцистичного видання "Олександр Козаренко: Недочитана партитура життя… Спогади про митця", зініційованого та упорядкованого доктором філософії та диригентом симфонічного оркестру Івано-Франківської обласної філармонії ім. Іри Маланюк Романом Дзундзою. Окрім, власне, презентації вечір пам'яті також передбачив виставку світлин з Олександром Козаренком та концерт, де твори цього композитори прозвучали у виконанні Ірини Ключковської та Мар’яни Самотос.
Як повідомили у філармонії, модерував зустріч-спомин про геніального митця генеральний директор філармонії Володимир Сивохіп, який написав до книги статтю-спогад "Перерваний політ комети над Львовом". "Для всіх нас він був і близькою людиною і недоступною. І водночас був яскравим митцем, - сказав Володимир Сивохіп. Висота польоту цієї людини була надзвичайна".
Джерело: zahid.espreso.tv
Цього літа Академічний хор Українського радіо відсвяткував 90-ту річницю з дня заснування, представивши на сцені Будинку звукозапису концертну програму «За крок до Перемоги».
На сьогодні Академічна хорова капела Українського Радіо є одним з найавторитетніших хорових колективів України і Європи. Впродовж своєї багаторічної творчої діяльності легендарний колектив здійснив кілька тисяч концертних виступів, безліч прямих ефірів на радіо та телебаченні, створив понад 10 тисяч фондових записів, серед них музика до кінофільмів — наукових, художніх, документальних та анімаційних кінострічок.
Наприкінці червня колектив з великим успіхом представивши яскраву ювілейну концертну програму з творів відомих українських композиторів на сцені Будинку звукозапису українського радіо.
З нагоди 90-ї річниці з дня заснування Академічного хору Українського радіо, «Вечірній Київ» поспілкувався з Юлією Ткач, щоб дізнатися цікаві факти про уславлений колектив та його творчість.
Хормейстерка Юлія Ткач під час ювілейного концерту у Будинку звукозапису. Фото: Yuriy Priyatselyuk
— Пані Юліє, розкажіть, як розпочалася Ваша робота з хором українського радіо?
— Я прийшла в хор Українського радіо ще у роки навчання в Аспірантурі Національної музичної академії України у 2002 році. Тоді його очолював відомий український диригент Віктор Петрович Скоромний. Завдяки йому мені випала чудова можливість скласти аспірантський іспит з Хором Українського радіо. А у 2003 році мене запросили на посаду хормейстера колективу, де я впродовж наступних семи років продовжила працювати під орудою Віктора Петровича Скромного. Це були роки мого творчого становлення, як хормейстерки та музикантки, а здобуті за цей час важливі навички та вміння у роботі з хоровим колективом мали надалі надзвичайно важливе значення, коли я вже очолила Хор Українського радіо.
— Пам’ятаєте цей момент?
— Звичайно, призначення на посаду художнього керівника та головного диригента хору Українського радіо стали для мене несподіванкою. Тоді моєму молодшому синові було лише півтора року. Я приїхала на Хрещатик, щоб написати заяву про поновлення на роботі після декретної відпустки, але зустріла Віктора Петровича Скоромного, який повідомив, що отримав запрошення очолити Національну капелу бандуристів імені Георгія Майбороди.
Для мене це був справжній шок, але завдяки підтримці моєї родини та самого творчого колективу я відчула у собі сили це зробити і погодилася очолити хоровий колектив.
Призначення на посаду головного диригента колективу стали для Юлії Ткач несподіванкою. Фото: Yuriy Priyatselyuk
— У репертуарі хору Українського радіо є багато творів української та західноєвропейської класики, популярної та народної музики. Розкажіть, будь ласка, трохи про репертуар колективу та як він формується?
— Наш колектив є універсальним в плані репертуару, бо наші можливості дозволяють нам співати майже все в контексті української, європейської та світової музики. Від маленьких мініатюр до масштабних кантато-ораторіальних творів. На сьогодні таких хорових колективів в Україні лише два.
Ще однією нашою родзинкою є те, що називається мистецька лабораторія українських композиторів. Оскільки ми працюємо в студії, то досить часто ми стаємо першими виконавцями щойно написаних творів, музики молодих та сучасних українських композиторів. І так було впродовж усього часу існування нашого колективу. Тобто, по суті, нашими устами, якщо можна так сказати, пишеться звукова історія України від того, як почалася епоха музичного звукозапису.
— Як війна вплинула на творчість колективу та на подальший вибір репертуару колективу?
— Звичайно наші реалії сьогодення мають надзвичайно великий вплив на кожного з нас. У перші місяці війни наші музиканти знаходилися в евакуації в різних куточках нашої країни, Європи та навіть світу. Для тих, хто лишився у Києві було просто нереально зібратися. Звичайно працювати у таких умовах було неможливо.
Але, я вам скажу, що настільки ми згуртувалися духовно, душевно. По-перше, у вайбер-групі хору ми слідкували за усіма нашими колегами: де хто знаходився, в якому стані тощо. По-друге, багато артистів колективу активно долучилися до волонтерського руху. Я думаю, це рятувало їх від надзвичайно великого психологічного стресу, який ми всі переживали в перші місяці війни.
У нас багато чоловіків вступили до тероборони, зараз наш наймолодший артист хору продовжує нести службу на фронті в лавах ЗСУ. На той час йому було лише 20 років, він разом із батьком пішов добровольцем. Це викликало особисто у мене і у всього колективу надзвичайне захоплення, відчуття гордості та сльози.
Тож, у перші місяці війни кожен з нас мав можливість оцінити цінність нашої роботи — творчості як рятівну силу. І важливість нашої мистецької місії для суспільства.
Мистецтво неабияк згуртувало колектив під час війни. Фото: Yuriy Priyatselyuk
— Як формувалася програма ювілейного концерту?
— На мою думку зараз у час війни люди особливо потребують духовної та навіть психологічної підтримки, яку може дати саме мистецтво, зокрема і хоровий спів.
Науковці стверджують, що саме хоровий спів має унікальні терапевтичні властивості. Він здатний гармонізувати стан людей та абстрагуватися від якихось негативних новин та моментів, різних турбот та життєвих негараздів.
Водночас зараз суспільство має унікальний попит на виконання саме української музики. Тож, готуючи програму ми зробили акцент виключно на творах наших композиторів. Частину концерту капела виконувала у співпраці із Заслуженим академічним симфонічним оркестром Українського Радіо, а також Тріо бандуристок Українського Радіо.
В першому відділі це була виключно українська класика, зокрема Дмитро Бортнянський, Микола Леонтович, Борис Лятошинський, а також знакові твори-символи, наприклад «Реве та стогне Дніпро широкий» в обробці Данила Крижанівського, «Думи, мої думи» в аранжуванні Віталія Кирейка. Ці твори на мою думку містять у собі унікальну духовну підтримку нашого народу, окрім того, вони є знаковими й для нашого колективу.
Під орудою Юлії Ткач відбулися прем’єри знакових творів сучасних українських композиторів. Фото: Yuriy Priyatselyuk
Також наш колектив приділяє значну роль виконанню творів сучасних українських композиторів — другий відділ ми присвятили їхній музичній спадщині. Зробили акцент саме на вокально-симфонічних творах. Ми представили публіці кантату Мирослава Скорика «Гамалія»на вірші Тараса Шевченка. Хор та Оркестр Українського радіо, солісти — Ксенія Бахритдінова-Кравчук та Сергій Бортник. За диригентським пультом — я. Це велике щастя, знаходячись за пультом, мати можливість передати глибину української душі, велич шевченкового слова через свої власні емоції, відчуття, думки.
І наостанок ми виконали фрагмент із пророчого і знакового твору Євгена Станковича на вірші Кобзаря «Страсті за Тарасом».
Наш ювілейний концерт продемонстрував наскільки зараз люди стали емоційніше сприймати музику, і ця неабияка згуртованість нашого суспільства надзвичайно сильно відчувалася навіть в мистецтві. Це було якесь неймовірне посилення енергетики, піднесення бойового духу та усвідомлення важливості нашої мистецької місії.
Юлія Ткач приймає вітання з нагоди ювілею колективу. Фото: Yuriy Priyatselyuk
— Під час війни багато творчих колективів проводять різні заходи на підтримку військових. Чи були у Вас такі концерти?
— Так, за цей час ми зробили чимало культурних заходів, пов’язаних з війною. Переважно це були наші медіапроєкти на Суспільному. Зокрема, концерт «Музика незламних» до річниці нашого героїчного спротиву 24 лютого. Також були не менші знакові проєкти: «Боже, Україну збережи», «Зродились ми великої години», «Молитва за Перемогу», «За крок до Перемоги» та інші.
Окрім того, в жовтні 2022 року Хор Українського Радіо представляв Україну у Швейцарії, в місті Базелі, на Міжнародному мистецькому фестивалі. Це було незабутньо — наскільки тепло й щиро нас зустрічали, з неймовірним захопленням сприймаючи українське хорове виконавство.
Надзвичайно цікавим був проєкт «Щедрик проти руського міру», де наш колектив став прообразом знаменитого хору Олександра Кошиця, який 100 років тому представляв Україну у Карнегі-хол та на гастролях у багатьох країнах світу. Знімальний процес тривав декілька днів. Також у проєкті були використані наші фондові записи тих творів, які свого часу з величезним успіхом виконував хор Кошиця.
Зараз у планах колективу чимало творчих планів на майбутній сезон. Фото: Yuriy Priyatselyuk
— Пані Юліє, що є у планах Вашого хорового колективу на майбутнє?
— Зараз творче життя колективу залишається дуже активним та динамічним, попри війну. Однак, щодо подальших творчих планів, враховуючи нашу нинішню ситуацію, маємо перспективи досить близькі.
Звичайно у планах є і виступи та гастролі, щоб представити Україну в різних країнах.
Готуємо також наші великі концертні програми. Хочемо взяти участь у цьогорічних фестивалях «Прем’єри сезону» і у «Kyiv Music Fest». Ну у звичайно продовжимо працювати над нашими контентними проєктами у Будинку звукозапису, який тепер є контентом Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Хормейстерка та головна диригентка Хору Української радіо Юлія Ткач. Фото: Yuriy Priyatselyuk
Довідка. Юлія Ткач народилася 19 червня 1977 року у Києві. Закінчила диригентсько-хоровий факультет (клас професора В. А. Дженкова), асистентуру-стажування (клас професора Євгена Савчука) кафедри хорового диригування, оперно-симфонічний факультет (клас професора В.Ф.Сіренка) Національної музичної академії України ім. П. Чайковського.
Хоровий та симфонічний диригент України, педагог, музикознавець, громадський діяч; заслужена артистка України; кандидат мистецтвознавства; доцент кафедри хорового диригування Національної музичної академії України ім. П. Чайковського; лауреат мистецької премії імені Миколи Лисенка; член Національної всеукраїнської музичної спілки України; член Координаційної ради Хорового товариства імені М. Леонтовича.
В творчому доробку Юлії Ткач більше 500 високопрофесійних записів до Фонду Українського радіо; близько 600 виступів на концертних майданчиках Києва, України, Європи, світу. Більша частина репертуару — твори сучасних українських композиторів, світова класика; діяльність мисткині направлена на промоцію сучасного національного мистецтва в світі. Юлія Ткач є автором та диригентом-постановником медіапроєктів Українського радіо та UA: Суспільного за участю Хору Українського радіо, що промотують високе академічне мистецтво для багатомільйонної національної аудиторії.
Юлією Ткач засновано цикли класичних програм на Українському радіо та UA: Суспільному — «ЗУСТРІЧ ЕПОХ», «ПОСТАТІ» та інших. Серед основних проєктів: «Зустріч епох: «Шнітке-Брукнер», «Гайдн-Вівальді», «Україна-Європа»; «IN PARADISUM»; «Вогонь Купала»; «ОДА МУЗИЦІ» до 80-річчя Л.Дичко; «Ера Романтизму»; «LoveCoverStory»; «Сучасна легенда»; «Christmas Carol»; «RADIO CHOIR_UА»; «Дивовижне Різдво», «Постаті: Шевченко-Станкович», «Постаті: Моцарт-Россіні-Дичко», «Сучасна Україна в звуках», «Музика Незламних», «Зродились ми великої години», «Боже, Україну збережи: Різдво 2023», «Молитва за Перемогу», «За крок до Перемоги» та інших.
Тетяна АСАДЧЕВА
Джерело: vechirniy.kyiv.ua
Першого місяця осені для полтавців та гостей міста підготують п'ять святкових концертів.
Про це повідомили в Департаменті культури та туризму.
У вересні на відвідувачів закладу чекають концерт просто неба, концерт камерного ансамблю, а також відкриття 24-го концертного сезону.
Джерело: poltavawave.com.ua
21 серпня в Берліні відбувся концерт Молодіжного симфонічного оркестру України/YsOU в рамках фестивалю Young Euro Classic. За диригентським пультом — засновниця та головна диригентка оркестру Оксана Линів, солісти — Олексій Семененко, Андрій Мурза (скрипка) та Дарина Бачинська (флейта). Захід відбувся за організаційної підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.
Концерт з успіхом пройшов на одній з найкращих сцен Європи. Це понад 1000 слухачів, довгі овації стоячи, жовто-блакитний прапор та «Слава Україні» з кожного куточка Konzerthaus Berlin.
Молодіжний оркестр виконав потужну програму: Симфонія n.5 Л. ван Бетховена, Концерт для флейти М. Арнольда, твори сучасних українських композиторів. Публіка була в захваті від розвитку боротьби світла та темряви у творі «Шлях» Богдани Фроляк та колоритної «Одеської Рапсодії» Євгена Оркіна для двох скрипок з оркестром.
Виконання Одеської рапсодії мало за мету привернути увагу всього світу на атаку росії на культурну спадщину України, а також нагадати про відому скрипкову традицію Одеської виконавської школи.
Концерт наживо транслювався на міжнародному культурному каналі ARTE. Запис доступний тут.
На заході були присутні представники Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина, а також багато прихильників України та міжнародної преси.
Джерело: mkip.gov.ua
Цьогоріч музика українських композиторів, народні пісні у виконанні оркестру звучатимуть у церкві Матері Божої Неустанної Помочі в Тернополі, що на бульварі Данила Галицького,1Б.
Виступ розпочнеться 24 серпня 2023 року о 12 годині.
Галицький камерний оркестр з нагоди Дня Незалежності України виступить з концертом патріотичної музики у храмі Матері Божої Неустанної Помочі в Тернополі, повідомили на Фейсбук-сторінці Муніципального Галицького камерного оркестру.
Вже другий рік поспіль Муніципальний Галицький камерний оркестр з нагоди великого державного свята – Дня Незалежності України, із особливою патріотичною концертною програмою виступатиме у храмі. Цьогоріч музика українських композиторів, народні пісні у виконанні оркестру звучатимуть у церкві Матері Божої Неустанної Помочі в Тернополі, що на бульварі Данила Галицького,1Б. Виступ розпочнеться 24 серпня 2023 року о 12 годині.
— Як відомо, нести слухачеві те, що переповнює серце, для артиста – найлегше і, водночас, найвідповідальніше, — кажуть артисти. — І якщо це любов до рідної землі, повага та щирість, турбота за її майбутнє, переживання про її сьогодення, це відданість і бережливе ставлення до традицій, та ще й передані у музиці, то виникає особливе за емоційним та духовним наповненням дійство. Сподіваємося, що піднесена та щира музика у виконанні Муніципального Галицького камерного оркестру внесе свій яскравий голос у святкування в Тернополі Дня Незалежності України.
Джерело: te.20minut.ua
