"Пори року" Вівальді – цілюща музика бароко – звучить у виконанні львівських музикантів Адріана Боднара та Світлани Позднишевої.
Час та місце
08 вер., 19:00 – 20:00
Львівський органний зал, вулиця Степана Бандери, 8, Львів, Львівська область, Україна, 79000
Про захід
КВИТКИ ТУТ!
Цикл "Пори року" Антоніо Вівальді – справжній бестселер у світі музики. Почути його наживо ви можете у Львівському органному залі у виконанні скрипки та органа.
Подібно до природи, ця музика переповнена емоціями. Цей цикл складається з чотирьох концертів – "Весна", "Літо", "Осінь", "Зима", кожен з яких має по три частини.
Музика Вівальді миттєво впізнається з перших нот і розкриє перед вами атмосферу кожної пори року. А дует скрипки й органа передасть всю гаму почуттів – весняну радість, літню пристрасть, осінню меланхолію та зимовий спокій.
Виконавці:
Адріан Боднар – скрипка
Світлана Позднишева – орган
Програма:
Максим Березовський – Соната до мажор для скрипки і чембало
Антоніо Вівальді – Цикл “Пори року":
Концерт № 1, мі мажор, Op. 8, RV 269, «Весна» («La primavera»)
Allegro
Largo
Allegro Pastorale
Концерт № 2, соль мінор, Op. 8, RV 315, «Літо» («L'estate»)
Allegro non molto
Adagio e piano — Presto e forte
Presto
Концерт № 3, фа мажор, Op. 8, RV 293, «Осінь» («L'autunno»)
Allegro
Adagio molto
Allegro
Концерт № 4, фа мінор, Op. 8, RV 297, «Зима» («L'inverno»)
Allegro non molto
Largo
Allegro
Тривалість концерту — близько години
Просимо мати з собою документ, що посвідчує особу.
У разі оголошення повітряної тривоги під час концерту його буде перервано, а гостям запропоновано перейти в безпечне місце.
2, 3 та 4 вересня відомі солістки Львівської національної філармонії Віоліна Петриченко (фортепіано) та Лілія Нікітчук (мецо-сопрано) блискуче виступили з концертами української музики в кількох німецьких містах.
Рідкісні перлини української камерно-вокальної лірики лунали у Весселінгу, Кельні та Целле.
Невтомна енергія та бажання закохати в українську музику спонукало музиканток відкривати для слухачів програму зі солоспівами композиторів-романтиків: Кирила Стеценка, Григорія Алчевського, класиків ХХ століття Юлія Мейтуса, Костянтина Данькевича та Василя Барвінського, зачаровувати публіку майстерним виконанням прем’єр творів нашого сучасника Валентина Сильвестрова.
Особливу сторінку програми цих концертів становила прем’єра циклу Сильвестрова «П’ять пісень на вірші Івана Франка» (2007).
Уже 8 вересня на відкритті новоствореного Віоліною Петриченко фестивалю “Звуки України” виконавиці знову виступлять з унікальною українською програмою.
Нагадаємо, молода і талановита піаністка Віоліна Петриченко бачить своєю метою популяризацію української класичної музики і культури. Вона розпочала музичну освіту у своєму рідному місті Запоріжжі, як піаністка та теоретик. Далі продовжила навчання в Києві, Ваймарі, Кельні та Ессені. Наразі вона живе і працює у Кьольні. Свої три диски вона присвятила українській фортепіанній музиці ХХ сторіччя. Ці твори стали прем'єрними записами в Європі і отримали високу оцінку в пресі.
Лілія Нікітчук — відома оперна і камерна співачка з Луцька. Вона вдосконалювала професійний співочий талант в Італії. Брала участь в Оперній академії Россіні 2016. З 2011 року бере участь у багатьох проєктах Львівського національного філармонійного оркестру, серед яких Дев’ята симфонія Бетховена, "Месія" Генделя, Реквієм В. Моцарта, Кантата Баха, Ораторія Шумана, "Stabat Mater" і "Salve Regina" Перголезі, "Місячний П'єро" Шенберга, "Te Deum" Кіляра, вокальні цикли Малера, Сильвестрова, Бетховена та ін. Солістка Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика та Львівської національної опери.
Джерело: galinfo.com.ua
У Старому королівському палаці, розташованому в історичному Празькому Граді, пролунав «Воєнний реквієм» Бенджаміна Бріттена за участю 220 музикантів.
Виконання монументального антивоєнного твору відбулося 3 вересня в урочистій Владиславській залі Старого королівського палацу у символічному об’єднанні оркестрів — Празької філармонії, Чеської філармонії, Київського симфонічного оркестру, а також Празького філармонічного хору, дитячого хору «Радість» та міжнародних солістів під орудою диригента Лукаша Василька.
Подію відвідав президент Чехії Петр Павел та перші особи країни. Напередодні концерту на знак пам’яті жертв війни пролунав символічний масовий передзвін сотень дзвонів Праги. Петр Павел зазначив, що «Воєнний реквієм» британського композитора Бенджаміна Бріттена вперше було виконано у 1961 році в англійському місті Ковентрі в соборі, який був відновлений після його знищення під час Другої світової війни.
«Антивоєнне повідомлення композитора сьогодні, на жаль, так само актуальне, як і тоді. Війна повернулася до Європи, знищуючи будинки, міста, а головне, людські життя вже другий рік. Здається, історія не вчить нас своїм урокам автоматично, тому ми постійно маємо працювати над минулим та пам’ятати про усі його темні прояви. Пам’ятаймо жертви Другої світової війни, а також про тих, хто страждає від війни сьогодні. Пам’ятаймо про наш обов’язок бути пліч-о-пліч з ними в боротьбі за майбутнє всієї Європи», — зазначив президент Чехії Петр Павел.
Культовий музичний твір XX століття, спогад про дві світові війни, чеська столиця вперше почула наживо у лютому цього року до роковин з дня повномасштабного вторгнення росії в Україну.
«Ми з теплотою згадуємо цей концерт. Це був незабутній досвід з мистецької та людяної точки зору. „Воєнний Реквієм“ — композиція не на кожен день, проте її місце на великих концертних сценах. Шкода, що її виконують так рідко», — коментує подію Лукаш Васілек, головний диригент Празького філармонічного хору.
Серед міжнародних солістів у виконанні реквієму взяли участь: сопрано — Сюзанна Бернгард (Німеччина), тенор Кайл ван Шунховен (США) та баритон Арвід Фагерф’ель (Швеція). Концерт відбувся в межах щорічного фестивалю Prague Sounds.
Довідка: Заснований у 1979 році, Kyiv Symphony Orchestra (далі по тексту — KSO) став одним із найцікавіших культурних явищ в Україні за останні роки. Оркестр приділяє особливу увагу збереженню та просуванню українських музичних скарбів.
Після повномасштабного вторгнення відправився в тур «Voice of Ukraine», в межах якого представив українську класичну програму в найважливіших європейських концертних залах, таких як Berliner Philharmonie, Elbphilharmonie в Гамбурзі, Gewandhaus у Ляйпцигу, Cité de la musique в Парижі та у Варшавській філармонії, також — перед лідерами країн NATO на саміті в Мадриді 29 червня 2022 року.
В репертуарі оркестру музика від XVI століття до наймолодшого покоління композиторів. Саме за якість інтерпретацій сучасної музики KSO та головний диригент оркестру Луїджі Ґаджеро у 2022 році отримали нагороду Musical Contest Фондації Принца П’єра в Монако.
З моменту заснування оркестр супроводжує найважливіші державні свята України.
З 2020-го року KSO представляє німецька агенція KD Schmid.
З квітня 2023 року KSO під офіційним патронатом однієї з найстаріших філармоній Європи — Берлінської філармонії.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Авторська програма від музикантів з Одеси, скрипаля Юрія Шундяка та піаністки Олександри Грінченко, демонструє громадянську позицію, а ще – нагадує про трагедії минулого, щоб викликати роздуми про сучасні події.
Час та місце
07 вер., 19:00 – 20:00
Львівський органний зал, вулиця Степана Бандери, 8, Львів, Львівська область, Україна, 79000
Про захід
КВИТКИ ТУТ!
У цьому концерті поєдналися твори неперевершеного майстра української лірики Віктора Косенка, маестро тихої музики Валентина Сильвестрова, а також сонати всесвітньовідомих композиторів Аарона Копленда та Франсіса Пуленка, написані під час Другої світової війни.
У виконанні віртуозного дуету Юрія Шундяка (скрипка) і Олександри Грінченко (фортепіано) почуйте музику, що хвилює та надихає. Ці твори демонструють внутрішню силу та стійкість, й, без сумніву, заряджають ними слухачів.
У жанрі сонати для скрипки та фортепіано композитори закодували послання, що не втратили своїх сенсів крізь роки та століття – людина здатна протистояти будь-яким зовнішнім обставинам, навіть таким драматичним і трагічним, як війна, якщо не буде втрачати людського обличчя та віри у краще.
Запаліть у своїй душі яскравий вогник надії на концерті проникливих скрипкових сонат у Львівському органному залі.
Виконавці:
Юрій Шундяк – скрипка (Україна – Нідерланди)
Олександра Грінченко – фортепіано (Одеса)
Програма:
Віктор Косенко – Соната для альта та фортепіано (1928)
Франсіс Пуленк – Соната для скрипки і фортепіано (1943)
Валентин Сильвестров – Три п‘єси (2005)
Аарон Копланд – Соната для скрипки та фортепіано (1943)
Тривалість концерту — близько години
Просимо мати з собою документ, що посвідчує особу.
У разі оголошення повітряної тривоги під час концерту його буде перервано, а гостям запропоновано перейти в безпечне місце.
Квитки можна придбати:
у касі Органного залу щодня з 13:00 до 19:00
13 грудня у Берлінській філармонії відбудеться концерт Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під назвою «Sound of Ukraine». На його меті — представити звучання одного із найстаріших симфонічних колективів України (оркестру — 120 років!) та відкрити для публіки особливу програму: поєднання сучасної української музики з видатними творами європейського романтизму. Диригуватиме Теодор Кухар, головний диригент колективу, знаний українсько-американський музикант.
Насамперед слухачам пропонується оркестрова сюїта з фолк-опери видатного сучасника Євгена Станковича. Його твір за мотивами давнього ритуалу пошуку чарівної квітки на свято Івана Купала має назву «Так цвіте папороть». Він відзначився складною долею: у 1978 році під час генеральної репетиції вистави її було заборонено радянською владою, а декорації та костюми до постановки знищені. Яскраво самобутній твір з новаторськими звучаннями та народними мотивами тепер живе і в оркестровій версії.
Концерт для скрипки з оркестром Яна Сібеліуса виконає відома українська солістка — Богдана Півненко. Протягом багатьох років Півненко активно пропагує новітню українську музику в Україні та закордоном, зокрема в таких залах як, Berliner Philharmonie, Weill Hall Carnegie Hall, Palau de la Musica Catalana та інших. Цього разу вона зіграє музику, сповнену світлих почуттів, піднесеного й трепетного поривання. Однак не позбавлену моментів драматизму, що втаємничить слухача у всесвіт глибоких особистісних переживань ліричного героя.
Останнім твором програми стане Симфонія № 9 мі мінор Антоніна Дворжака. Вона має підзаголовок “З Нового Світу”. Створюючи у кінці ХІХ століття цей твір, чеський композитор зафіксував у партитурі свої враження від американського континенту, від його музики та фольклору. У той час Америка була для європейців тим новим, незвіданим світом, який викликав неабиякий інтерес та захоплення. Тепер же тим Новим світом для усіх стала Україна та її народ, який мужньо протистоїть агресору, оберігаючи та захищаючи найважливіше — Незалежність.
Джерело: philharmonia.lviv.ua
У межах конкурсу троє переможців та лауреат спеціальної премії отримають грошові винагороди.
Всеукраїнський композиторський конкурс імені Мирослава Скорика започаткували у Львові у 2021 році у пам’ять про видатного українського композитора Мирослава Скорика. Конкурс організовує і проводить Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика спільно з департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.
Партнером конкурсу є Львівська організація Національної Спілки композиторів України (ЛОНСКУ).
На конкурс було подано вісім партитур і передано на оцінювання міжнародному журі. Переможців визначали за шістьма критеріями оцінювання поданих на Конкурс партитур:
Згідно з результатами оцінюваннями, три композиції-переможці отримали по 320, 278 та 246 балів відповідно.
І місце — партитура під кодом “Jupiter141”, Концерт для віолончелі та оркестру «Concellastra» (автор Юрій Пікуш, м. Дніпро)
II місце — твір із символом “siddal”, Поема для контрабаса та оркестру «Antonych-fragments» (авторка Рената Сокачик, м. Ужгород)
III місце — твір із символом “Seishin”, Концерт для віолончелі з оркестром № 1 «Картини війни» (автор Нікіта Іванченко, м. Маріуполь)
Трьох переможців відзначать винагородами відповідно у 200 000 грн (брутто), 170 000 грн (брутто) та 130 000 грн (брутто). Крім цього, їхні твори прозвучать на концерті 29-го Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» (за участі Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії, диригент — Вінсент Козловський).
Спеціальну премію Конкурсу від Оани та Сімона Камартін — присудили твору під кодом «Cookie Monster» («Монолог-діалог-полілог» для контрабаса та оркестру, автор Остап Мануляк, м. Львів). Її грошовий еквівалент складатиме 750 євро.
Нагородження переможців відбудеться 1 жовтня у Львівській національній філармонії.
«Започаткування цього конкурсу вважаю дуже важливим і своєчасним. Це відбулося в перші дні після поховання Мирослава Михайловича, коли ми зустрілись у Львівській обласній державній адміністрації разом з його родиною, з департаментом культури й, очевидно, багато говорили – яким чином ми будемо надалі вшановувати ім'я Скорика і популяризувати його? Як його ім'я може надати імпульс для подальшого розвитку української академічної музики? І ось: Львівська філармонія стала імені Мирослава Скорика, віднедавна філармонія знаходиться на вулиці Мирослава Скорика – вже вдруге філармонія буде проводити конкурс композиторів імені Мирослава Скорика. Ця ініціатива вже дає хороші плоди, але в майбутньому, я певен, їх буде щораз більше.
До роботи в журі Конкурсу ми запросили сучасних українських музичних діячів: не тільки композиторів, виконавців, а й музикознавців, людей, які мають широкий світогляд та досвід у світі сучасної музики. Цьогоріч це Юрій Ланюк, Богдана Фроляк, Іван Небесний, Кармелла Цепколенко та Назарій Стець. Важливо для нас також залучати міжнародних партнерів – з одного боку, щоб використати їхній виконавський та організаційний досвід: наприклад, Єжи Корновіч є багаторічним головою спілки композиторів Польщі, Вінсент Козловський – відомий польський диригент.
Віримо, що переможці з шаною нестимуть високе реноме Конкурсу та пам’ятатимуть внесок Мирослава Скорика, діяча, що виховав цілі покоління українських композиторів», – зазначив генеральний директор Львівської національної філармонії Володимир Сивохіп.
Джерело: loda.gov.ua
З 23 по 31 серпня 2023 року Народний оркестр духових інструментів «CRYSTAL BRASS» Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського перебував у культурно-мистецькій подорожі країнами Європи та став учасником надзвичайного музичного дійства у місті Баньєр-де-Люшон (Франція).
Оркестр духових інструментів, під керівництвом талановитого музиканта та вимогливого диригента Володимира Гришина, за сприяння ГО «Яскрава країна», пройшовши ретельний відбір, мав честь представити музичну Україну та Сумщину світові. Зокрема, учасниками Міжнародного фестивалю стали оркестри з Франції, Великобританії, Іспанії та Польщі.
Надзвичайна атмосфера співдружності та порозуміння, гостинність, щирі слова підтримки та теплі обійми - саме таку зустріч підготувала місцева влада, організатори фестивалю разом з жителями Баньєра-де-Люшона, ГО «Яскрава країна» для колективу студентів-музикантів з України. Своєю чергою, оркестр із Сумщини створив незабутні враження та став справжньою родзинкою свята у Баньєрі!
Учасники Міжнародного фестивалю під час творчої подорожі відвідали Польщу, Німеччину, Францію, Італію, Словенію та Угорщину. Зокрема, надихнулися атмосферою міст Лазурного Берега - Каннами, Ніццою, Марселем, королівством Монако та неперевершеною Венецією.
Джерело: sorada.gov.ua
Про це повідомляє пресслужба Рівненської обласної філармонії
"Якби геніальний Бах жив сьогодні, він без сумніву був би зіркою першої величини.Свого часу цей 20-ти річний юнак був визнаний найкращим органістом Європи. Кожна нота ним написана, кожен заграний звук залишаються неперевершеними і сьогодні, через 300 років після створення.",- зазначає художній керівник Руслана Варнава
У концерті беруть участь:
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Ольга СТРІЛЕЦЬКА – фортепіано, клавесин
Ірина КОЗАЧУК – клавесин
Академічний камерний оркестр Рівненської обласної філармонії
диригент Юрій СКРИПНИК
У програмі:
Й. С. Бах Концерт f-moll BWV 1056 у перекладі для органа
Й. С. Бах Концерт с-moll BWV 1060 у перекладі для клавесина і органа
У програмі на вересень - джазові обробки Баха, фестиваль «Камерні акценти осені», Кадиш Равеля.
Ювілейний 160-й концертний сезон Національної філармонії України відкриється 8 вересня. Про це повідомила пресслужба закладу. Також філармонія оприлюднила повний розклад концертів на вересень.
Соліст Шимон Нерінг (фортепіано, Польща) виконає П’яту симфонію Людвіга ван Бетховена, Другий фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса, а також інспіровану польським фольклором «Малу сюїту» Вітольда Лютославського. Відкриє концертну програму «Рубікон» для симфонічного оркестру Сергія Пілютікова: композитор написав його 2023 року у Києві на замовлення диригента Миколи Дядюри. Це одночастинний твір, де слухач упізнає як класичні принципи композиції, так і техніку авангарду.
Що спільного між музикою Баха й джазом? Паралелі неодноразово проводили як дослідники джазу, так і джазові музиканти. Знаменитий американський саксофоніст Лі Конітц взагалі називав Йоганна Себастьяна Баха родоначальником джазу.
Імпровізаційність пронизує бахівські клавірні твори; є тут і характерні свінгові ритми. Та й сам Бах чудово імпровізував на органі й чембало. Є думка, що «Гольдберг-варіації» Баха – це певна універсальна модель музичних варіацій. Конструкція бахівських тем, які часто являють собою так званий квадрат, складаються із восьми чи дванадцяти тактів (як у блюзі), або із шістнадцяти чи тридцяти двох тактів (як у джазових стандартах).
У концерті солістів Національного будинку музики Ірини Харечко й Максима Сидоренка прозвучить як духовна, так і світська музика Баха, зокрема авторські джазові парафрази його творів.
Національний ансамбль «Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова представить музику від епохи Відродження до сучасності. Розпочнуть концерт Старовинні танці й арії італійського композитора початку ХХ століття Отторіно Респіґі: він досліджував старовинну музику і написав три оркестрові сюїти на основі мелодій епохи Відродження. Одна з них прозвучить на концерті.
Також у програмі два скрипкові концерти Баха, рання композиція Шенберґа та твір українського композитора Юрія Шевченка (1953 – 2022) «Ми є!», що є парафразом на тему національного гімну України.
Центром програми цього концерту філармонічного симфонічного оркестру під орудою диригента Антонія Кедровського стане Другий скрипковий концерт польського композитора початку ХХ століття Кароля Шимановського. Солістом буде український скрипаль-віртуоз Андрій Павлов.
Музика Шимановського не так часто звучить на українських сценах, хоча він є виходцем з України. Скрипкових концертів у Шимановського всього два, проте обидва в силу витонченості рис пізнього романтизму й імпресіонізму, майстерності використання гуральського фольклору належать до найкращих взірців жанру.
Програма «Concerti Grossi» диригентки Наталії Пономарчук за участю Київського камерного оркестру відкриває фестиваль «Камерні акценти осені».
Сoncerto grosso – різновид інструментального концерту, своєрідне «змагання» між невеликою групою солістів й оркестром. Концерт продемонструє, як розвивався цей жанр у ХХ столітті. Прозвучать concerto grosso трьох авторів: швейцарсько-американського композитора Ернеста Блоха, британця Ральфа Воана-Вільямса та американця Генрі Діксона Ковелла.
Прозвучить музика двох титанів художньої думки своєї доби: головного оперного реформатора ХІХ століття Ріхарда Вагнера й основоположника нової української музики, видатного композитора-модерніста Бориса Лятошинського.
Вагнера не часто можна почути на українських сценах. Композитор використовував розширений (почасти потрійний, а то й четверний) склад оркестру, що вимагає відповідних можливостей та умов. Поза тим, далеко не кожному співаку під силу виконання його опер, вже не кажучи про постановку. Щодо Лятошинського, то його музика усе ж звучить. Водночас, як це не парадоксально, його симфоній немає у постійному репертуарі жоден український оркестр.
Оркестрова музика Вагнера й Лятошинського прозвучать у перекладенні для двох фортепіано. Гратимуть Марія Клименко, Олександр Олійник, Максим Шадько та Гліб Фаренюк.
Астор П’яццолла подарував танго нове життя. Видатний аргентинський композитор відродив цей танець, що виник наприкінці ХIX століття у найбідніших кварталах Буенос-Айреса. Він додає танго елементи джазу і класичної музики. Програму «Астор П’яццолла Forever» представить Національний ансамбль «Київська камерата» під керівництвом диригента Олега Маринченка.
У часи Баха твори для голосу й органа не вважалися чимось надзвичайним, а були радше буденною практикою композиторів та виконавців. Орган був невіддільно пов'язаний із церковною культурою. Крім музики барокових композиторів, Баха й Вівальді, у концерті прозвучать композиції для органа відомих і менш відомих митців кінця ХІХ й ХХ століть, зокрема Йозефа Райнбергера, Антоніна Дворжака, Александра Гільмана, Шарля-Марі Відора.
Концерт виконають лауреатки міжнародних конкурсів Тетяна Жук-Сєдова (орган) та Єлізавета Ліпітюк (сопрано).
Артисти музичної формації Nota Bene Chamber Group Національного будинку музики за підтримки Фундації Лятошинського виконають камерні твори видатного українського модерніста Бориса Лятошинського, а також його сучасника, угорця Бели Бартока.
Попри вагомий внесок Бориса Лятошинського у розвиток української симфонічної музики, унікальним явищем українського модернізму є також його камерні твори. Як і старші сучасники Лятошинського, він опирається у власній творчості на пізньоромантичні витоки, безпосередньо пов‘язані з іменами Ваґнера, Ліста, Малера. Водночас, у його камерних композиціях доволі помітний вплив як пізнього Скрябіна, так і естетики австрійського експресіонізму й композиційних принципів нововіденської школи (перш за все Шенберґа й Берґа). Також у музиці Лятошинського відчувається народнопісенна основа, що базується на українському фольклорі. Зокрема, це можна почути й в «Українському квінтеті», одному з найяскравіших творів у доробку камерної музики мистця.
Разом із філармонічним симфонічним оркестром під орудою головного диригента Миколи Дядюри Поліна Сасько виконає Перший фортепіанний концерт Моріса Равеля.
Поліна народилася в Києві у родині музикантів, закінчила Національну музичну академію України й Університет музики та театрального мистецтва Ґраца в Австрії, де наразі є доценткою фортепіанного факультету. 2017-го вона блискуче дебютувала у Stefaniensaal у місті Ґрац з оркестром під орудою маестро Патріка Лянґе. Як солістка, вона регулярно виступає на європейських й українських фестивалях. Має широкий сольний та камерний репертуар у якому є, зокрема, твори багатьох сучасних композиторів – зокрема, Олега Безбородька, Михайла Степаненка, Ганни Гаврилець, Жан-Фредеріка Нюбуржера, Хао-Фу Джана, Тошіо Хосокави, Андраша Ґеллері.
Камерний хор «Moravski» під орудою диригентки Олени Радько представляє розмаїту програму із творів українських та зарубіжних композиторів. Також прозвучить народна музика в оригінальних обробках для хору.
Хор «Moravski» створено 2017 року, названо на честь видатного українського хорового диригента Павла Муравського. Хор об’єднує людей різноманітних професій, більшість із яких не мають професійної музичної освіти.
У концерті «Музика єднає світ» Національного духового оркестру України диригент Олексій Рощак розділить сцену зі своїм колегою з Литви. Вітаутас Пілібавічус – диригент, композитор і тромбоніст. Відтак і програма концерту – українсько-литовська: складається із авторських творів українських композиторів, Миколи Лисенка й Миколи Леонтовича, Левка Колодуба й Івана Карабиця, Ігоря Шамо й Володимира Матвійчука, українських народних пісень, а також із литовських народних пісень в обробці Вітаутаса Пілібавічуса.
Поруч із українськими солістами, Єлізаветою Ліпітюк (сопрано) та Євгеном Бортником (тенор) виступить також литовська вокалістка Лорета Сунгайлєне.
29 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві розпочалися масові розстріли, які тривали протягом двох років. Відтак Бабин Яр, ставши мовчазним свідком злочину нацистської Німеччини, перетворився на один із всесвітніх символів Голокосту. Концерт пам’яті жертв у Бабиному яру – «Kaddish» – ініціюють артисти Національного будинку музики, Liatoshynskyi Capella: orchestra and choir під орудою диригента Богдана Пліша за участю солістів Артема Полуденного (віолончель), Романа Лопатиньского (фортепіано), Ірини Харечко (орган), Олени Яковенко (арфа) та Дмитра Ульянова (ударні).
Кадиш – єврейська поминальна молитва, одна з найважливіших і центральних молитов у єврейській літургії. Основною ідеєю поминальної молитви є звеличення імені Бога, публічне свідчення Його величі й вічності: «Нехай Його велике ім’я буде благословенне назавжди і навіки». Музику до Кадиша писали чимало композиторів. Одну із найкрасивіших музичних інтерпретацій створив французький композитор першої половини ХХ століття Моріс Равель. Це дві єврейські мелодії, дві жалобні пісні, які композитор використовує із мінімальним супроводом, декламаційним (близьким до речитативу) характером мелодики й довгими мелізмами.
Існує декілька варіантів Равелевої молитви. Прем’єра однієї з перших версій відбулася у червні 1914 року у виконанні Альвіни Альві (яка виступила замовницею) у супроводі фортепіано (виконував автор). Пізніше – у 1919-1920 роках – Равель оркестрував свій «Кадиш». У нинішньому концерті Кадиш Равеля прозвучить у версії для віолончелі, фортепіано та струнних.
Джерело: https://lb.ua/culture/2023/08/30/572568_natsionalna_filarmoniya_ukraini.htmllb.ua
Уперше українська опера «Запорожець за Дунаєм» в афіші Європейського театру. З нагоди Дня Незалежності України Вроцлавська опера разом з українськими артистами представила виставу «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського у постановці Йоланти Денейко та Олени Савчук. До вистави залучили діток, які тимчасово знайшли притулок у Польщі через війну, яку розв’язала рф.
«Саме ці діти сьогодні є послами української культури в той час, коли їхня Батьківщина бореться за свободу», — сказав директор Оперного театру Томаш Янчак, звертаючись до гостей.
«Артемовський і його «Запорожець» досі актуальний, навіть пронизливо-реальний і зворушливий. Таким «Запоріжжям» для багатьох українців стали польські будинки. Вони шукають контакту зі своєю культурою, традиціями та мовою. Музика є клеєм цих світів. Завдяки цьому польський глядач може пізнати українську чутливість, а українцям це нагадує про дім, за яким вони так сумують. Мистецтво виступає тут як засіб, який об’єднує, інтегрує та дарує емоції, які часто неможливо передати словами», — поділився артистичний директор Міхал Знанецький.
Фонд Марії Дідковської «Відкрита музика міста» став партнером прем’єри та допоміг з оцифруванням партитури, котра тепер має сучасний вигляд. А це — важливий крок, без якого українські твори не могли звучати на європейській сцені.
Для глядачів також підготувала відеозвернення перша леді України Олена Зеленська. А оркестр грав під батутою диригента Андрія Савчука.
«Для того щоб іноземні оркестри могли виконувати українські твори, потрібно мати оцифровані партитури, яких, на жаль, у нас немає… Якщо точніше, не було, адже за справу взялася команда фонду «Відкрита музика міста». Ми хочемо зберегти музичний спадок і культурний зв’язок поколінь. Оцифрована партитура «Запорожця за Дунаєм» — це наша маленька перемога», — поділилася засновниця фонду «Відкрита музика міста» Марія Дідковська.
Почесний патронат над виставою «Запорожець за Дунаєм», яка відбулася 24 серпня, узяв пан Василь Зварич — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща.
Джерело: jetsetter.ua
