У Горохові виступить Академічний камерний оркестр «Кантабіле» із програмою «Благодатна музика Різдва».
Культурна програма відбудеться 31 січня, початок о 13:00, про це інформують на фейсбук-сторінці Народного дому «Просвіта».
Солістки: Юлія Єфмчук, Марія Суворова, Тетяна Солонінко, Лариса Гетманчук.
Соліст, народний артист України Василь Чепелюк.
Інформація щодо концерту номером +380 (96) 030 82 10.
Локація: культурно-мистецьке укриття.
Джерело: volyninfa.com.ua
Концертний зал Запорізької обласної філармонії 30 січня о 17.00 запрошує на прем’єру: соліст, скрипаль Костянтин Цацин [з міста Дніпра] у супроводі акалемічного симфонічного оркестру виконає чудову класичну програму. Диригент – молодий запорізький диригент Олександр Горлов.
У програмі концерту увертюра до опери «Лоенґрін» Ріхарда Вагнера [1813-1873]. “Я прагнув створити звуковий образ того, чого людське око не може побачити, але душа відчуває як реальність”, – говорив цей німецький композитор, диригент, теоретик музики, письменник-публіцист.
А також Симфонія №3 «Шотландська» Фелікса Мендельсона [1809-1847] – в кожній ноті відчувається дух цієї землі: меланхолія її туманів та величність гір, драматизм старовинних легенд та таємниці середньовічних замків.
Прозвучить й Фантазія на теми з опери Шарля Гуно «Фауст» Генріка Венявського [1835-1880]. Віртуозна композиція для скрипки з оркестром, що вражає блискучою технікою та емоційністю.
Виконавці готуються до зустрічі з публікою!
Джерело: mig.com.ua
З 2 по 23 лютого сцена Органного залу стане майданчиком для справжніх майстрів органного мистецтва.
В концертах фестивалю візьмуть участь відомі музиканти з різних міст України: Ірина Харечко (орган, Київ), Назар Пилатюк (скрипка,Київ), Богдан Дем'яненко (орган, Київ), Олена Мацелюх (орган, Львів/Рівне), Ірина Криворученко (мецо-сопрано, Рівне), Вероніка Струк (орган, Одеса), Дмитро Морозов (орган, Харків), диригенти Ігор Муравйов та Юрій Скрипник, Академічний камерний оркестр Рівненської обласної філармонії.
Історія фестивалю
Свій перший фестиваль органної музики Рівненська обласна філармонія провела у 2003 році. Відтоді сцена Зали камерної та органної музики стає майданчиком для експериментів та спілкування музикантів із публікою. Головна ідея фестивалю – продемонструвати органну музику в поєднанні з оркестром, вокалом, сольними інструментами, познайомити слухачів з широкою музичною палітрою епох, стилів, жанрів, нагадати відомі та відкрити малознані композиторські та виконавські імена.
За підтримки Управління культури і туризму Рівненської ОДА.
За повідомленням з Рівненської обласної філармонії.
Джерело: ogo.ua
Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” продовжує реалізацію свого унікального мистецького проєкту “Симфонія тривалістю в життя”. Під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Миколи Сукача протягом всього концертного сезону оркестр виконує симфонії Вольфганга Амадея Моцарта в послідовності їхнього написання.
25 січня 2025 року колектив під диригуванням заслуженого артиста України Андрія Шевчуковського презентував програму, в якій прозвучали фортепіанний концерт і чотири симфонії Моцарта.
Виступ оркестру розпочався із блискучого виконання одного із найпопулярніших творів Вольфганга Амадея Моцарта — Концерту для фортепіано з оркестром №8 до мажор, КV 246, що був створений композитором у 1776 році. Солісткою виступила відома чернігівська піаністка Ольга Шадріна, чия виконавська майстерність давно завоювала прихильність у справжніх поціновувачів класичної музики.
“Симфонічна” частина програми була сформована з чотирьох симфоній «раннього» композитора: Симфонія фа мажор, КV 223/19а, Симфонія №14 ля мажор, КV 114, Симфонія №15 соль мажор, КV 124 і Симфонія №16 до мажор, КV 128.
Симфонія фа мажор, КV 223/19а була написана, коли Моцарту було лише дев’ять років. Довгий час вона вважалася втраченою, і лише з 80-х років ХХ століття знову увійшла в репертуари оркестрів.
Симфонії №14, №15 і №16 були написані Моцартом у 1771-72 роках, коли йому було 15-16 років. Кожна з них по-своєму незвичайна. Так, Симфонію №14 фахівці називають однією з найпристрастніших у творчості Моцарта, зразком злиттям віденських традицій з італійськими, Симфонію №15 соль мажор — новаторською, сповненою доброго гумору, Симфонію №16 до мажор — сміливою, витонченою і схвильованою водночас.
У своїй програмі Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” зумів глибоко розкрити драматичні образи, закладені в музику молодого Моцарта. Талановите виконання музикантів викликало у глядачів справжнє захоплення та бурхливі овації.
Джерело: cheline.com.ua
Український композитор Дмитро Тьомкін з Кременчука отримав 4 "Оскари" за музику до голлівудських фільмів, зокрема "Сьогодні опівдні" та "Високий та могутній".
Тьомкін здобув 6 премій "Золотий глобус" і його музика звучала у фільмі "Безславні виродки" Квентіна Тарантіно.
Багато людей вважають, що до 2024 року українці не отримували найпрестижнішу у світі кінопремію "Оскар". Однак український композитор з Кременчука здобув аж 4 статуетки й був найвідомішим у Голлівуді творцем музики до фільмів.
І мова йде про Дмитра Тьомкіна, який народився наприкінці ХІХ століття, а після більшовицького перевороту в Російській імперії виїхав спершу до Європи, а згодом – до США. Про успіхи видатного українця розповідає 24 Канал з посиланням на блог Руслана Ляча у TikTok.
Що відомо про Дмитра Тьомкіна
Дмитро Тьомкін народився у 1894 році і мав єврейське походження – його матір була представницею однієї з найвідоміших родин тогочасного Кременчука та викладала гру на піаніно, тому любов до музики в майбутнього композитора зявилася ще з дитинства. У юному віці він навчався у Санкт-Петербурзі.
Після більшовицького перевороту Дмитро Тьомкін виїхав до Європи, а далі – до США. Там він починав як піаніст балетної трупи, але його помітили імениті режисери, то ж все частіше українця запрошували створювати музику до голівудських фільмів. У 1952 році Дмитро Тьомкін отримав одразу 2 премії "Оскар" за музику до фільму "Сьогодні опівдні". А пізніше отримав ще 2 найпрестижніші премії за музику до фільмів "Високий та могутній" і "Старий і море". Також Тьомкін свого часу здобув аж 6 премій "Золотий глобус".
Джерело: 24tv.ua
26 січня, у неділю, у НД “Просвіта” (вул. Міцкевича. 10) для ковельчан виступатиме Волинський академічний український народний хор. Початок концерту о 15.00 год.
Квитки можна придбати у касі НД “Просвіта”. Уся додаткова інформація за номером телефону: 7-10-25.
Запрошуємо ковельчан на зустріч з зі справжнім мистецьким скарбом Волині.
Національна опера України підкорила Японію: гастролі з тріумфом
У період з 28 грудня 2024 року по 19 січня 2025 року Національна опера України провела гастролі в Японії, залишивши незабутнє враження на японську публіку. Міста Японії, від Токіо до Хіросіми, стали свідками виступів українських артистів, і театральні майданчики, такі як Tokyo Opera City Concert Hall, Kyoto Rohm Theatre та багато інших, приймали вражаючі вистави.
Балетні шедеври на японських сценах
Гастрольний тур став справжнім святом для поціновувачів класичного балету. Однією з найважливіших подій стала постановка балету «Жізель» у новій редакції Віктора Яременка. Ця вистава була виконана у співпраці з талановитими артистами балетної трупи Національної опери України, зокрема Лілією Гревцовою, Анжеліною Швачкою, Дмитром Кузьміним та Сергієм Магерою, які виконали головні партії.
Окрім «Жізелі», японська публіка мала можливість насолодитись іншими чудовими балетами, серед яких «Весна і Осінь» Джона Ноймаєра, фрагменти з «Коппелії», «Пахіти», а також один з найбільш очікуваних номерів — балет «Корсар». Анонсована також майбутня прем’єра спільного українсько-британського проєкту — балет «Норовлива дочка» у хореографії Фредеріка Аштона.
Симфонічні та балетні виступи
Виступи Національної опери України не обмежувались лише балетними номерами. Тур також розпочався з концертів, на яких виконувалися 9-та та 5-та симфонії Людвіга ван Бетховена, які стали чудовим вступом до балетних постановок. Згодом, під орудою головного диригента Миколи Дядюри, оркестр та солісти, разом з балетною трупою, продовжили вражати публіку у різноманітних постановках.
Японські враження та плани на майбутнє
Гастролі в Японії стали справжнім тріумфом для Національної опери України, привернувши увагу міжнародної аудиторії та зміцнивши культурні зв'язки між Україною та Японією. Японські критики та глядачі високо оцінили рівень виконання та майстерність артистів.
Протягом гастролей артистам вдалося завоювати серця японців, і вже зараз анонсовані нові гастролі, які відбудуться в липні 2025 року. Це ще одна чудова можливість для українських артистів продемонструвати свої таланти та продовжити культурний обмін між Україною та Японією.
Гастролі Національної опери України в Японії стали справжньою культурною подією не лише для артистів, а й для усіх, хто мав можливість побачити ці неймовірні вистави. Місяць гастролей став важливою віхою в історії української культури, а для багатьох глядачів Японії це була незабутня зустріч з високим мистецтвом.
Джерело: life.kyiv.ua
Львівська національна філармонія у партнерстві з концертним залом Вестерльовста та Українським інститутом у Швеції проведуть конкурс фортепіанної музики для молодих піаністів, йдеться на сайті філармонії.
Ukrainian Piano Awards організовує українська піаністка Наталія Пасічник, засновниця і директорка Українського інституту у Швеції. Головною метою конкурсу є підтримка і промоція молодих виконавців та популяризації академічної української музики.
Тому для основного прослуховування у вимогах зазначили виконання творів українських композиторів: Лисенка, Косенка, Ревуцького, Лятошинського або Барвінського та один твір сучасного українського композитора ХХІ століття.
До складу журі увійшли: Наталія Пасічник, Голова асоціації Шведських Фестивалів, член Королівського Філармонічного Оркестру Петер Еріксон, Представник Фонду Андерса Валя, Голова Фонду Вестерльовста, артистичний директор Вестерльовста Карі Хілдербранд.
Конкурс відбудеться у період з 21 квітня по 3 травня у Львівській національній філармонії та концертному залі Вестерльовста в Швеції.
Переможці конкурсу отримають грошову премію у розмірі 50 тисяч шведських крон (приблизно 191 тис. гривень), а також можливість виступити з оркестром та взяти участь у майстеркласах з провідними музикантами. У Скандинавії проведуть речиталь з виконанням творів.
Для того, щоб взяти участь в конкурсі учасник або учасниця має бути громадянином або громадянкою України. Допускають тих піаністів, що народилися з 2000 по 2010 рік.
Розглянувши заявки та відеозапис журі обере учасників конкурсу, який відбyдеться у період між 21 квітня – 3 травня 2025 року у Львівській національній Філармонії та концертному залі Вестерльовста в Швеції.
Анастасія Большакова
Джерело: life.pravda.com.ua
19 січня у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій відкрили виставковий проєкт, присвячений українському художнику-сценографу Євгенові Лисику.
Розіп’ятий Христос на двадцятиметровому полотні від землі до неба. Це перше, що бачать відвідувачі виставкового проєкту “ЛИСИК” у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій у Львові. Представлена сценічна завіса авторства Євгена Лисика була частиною вистави “Ромео і Джульєтта” у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької у 1988 році. Як розповіла донька художника-сценографа, співавторка проєкту Анна Лисик, цю завісу демонстрували лише кілька секунд, проте вона мала унікальний вплив на свідомість глядачів, адже люди тоді ще не звикли до тієї відвертості та релігійності.
Автор проєкту, співкуратор Микола Молчан розповів, що під час знайомства з роботами Євгена Лисика у нього одразу виникла ідея продемонструвати зблизька глядачеві сценічні завіси, які можна побачити в оперному залі на відстані 20 метрів. Анна Лисик відзначила, що вони не призначені для близького огляду, проте є цінними, аби дослідити майстерність їхнього виконання.
“Ми бачимо надзвичайну майстерність, виконану художниками, виконану і татом особисто, бо тато завжди стояв на тих полотнах. Він ніколи не здавав ескіз, і потім його вже тільки наглядав. Ні, він завжди стояв фізично на тих полотнах, у таких самих черевиках для малювання, таких капцях, які з тканини зроблені, з довгим пензлем, поруч з іншими художниками, які це виконували”, – розповіла Анна Лисик.
Саме завіси, за словами автора проєкту Миколи Молчана, є першою “родзинкою” виставкового проєкту. Для експонування їх надала Львівська національна опера, яка розпочала свій ювілейний 125-ий рік саме з відкриття цієї символічної виставки.
“А друга родзинка для мене – це нереалізований макет до сценографії балету “Спартак”, який для мене особисто відкрив Лисика зовсім інакшого, якого я не міг навіть собі уявити. Я його знав як віртуозного класного рисувальника, театрального художника, живописця, і раптом я побачив ще й надзвичайно філософську і надзвичайно сміливу річ, яку не змогли, побоялись, поставити в Києві. І це було зроблено на випередження від всіх подій, у яких ми живемо сьогодні”, – розповів Микола Молчан.
Після знайомства з першою завісою, яка одразу розкриває масштабність робіт Євгена Лисика, відвідувачі можуть продовжити свій шлях знайомства з його творчістю через кілька залів, у яких представлені інсталяції, макети до вистав, фотографії, ескізи костюмів і сценографій, які створив митець.
“Усі ці речі завжди пронизує одна така загальнолюдська тема – це боротьба добра зі злом. Вона має різні варіанти, різне втілення, але завжди ця тема проходить через всі етапи його роботи. Завжди проходить тема співпереживання до людства, не є таке відсторонення від будь-яких проблем: духовності, проблеми, як людина має в цьому світі втілитися, як зрештою людина має стати людиною у цьому світі”, - поділилась Анна Лисик.
Генеральний директор - художній керівник Львівської національної опери Василь Вовкун розповів, що роботи видатного митця продовжують жити у сучасних постановках. У неділю, поки у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій, тривало відкриття виставкового проєкту, у Львівській опері тривала вистава “Есмеральда”, сценографію до якої створив саме Євген Лисик. У 2026-2027 роках у театрі планують також створити постановку “Отелло”, у якій також використають інсталяції, костюми та завіси, створені українським митцем.
“Євгена Лисика вела Господня рука. Це була доля визначена, тому що в радянський час, коли відкривалася завіса, ми бачили чи цей хрест, чи Христа, який нас зустрічає тут, на виставці… Як це могло пройти повз радянську ідеологію? Бог оберігав Лисика. Ми не бачимо соцреалізму взагалі! І це працюючи в радянський час, коли у Львові, у Західній Україні, як до “інакомислячого” ставилися, їх просто вишукували! То Лисика, власне, вберегла Божа рука”, - розповів Василь Вовкун.
Зазначимо, що Євген Лисик працював у Львівському оперному театрі упродовж 1961-1991 років, а від 1967 року став головним художником театру. Роки його діяльності припали якраз на період радянської влади, тож чимало сценографічних робіт були створені саме до творів російських авторів. Їхнє представлення і у межах виставкового проєкту у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій прокоментував арт-директор Центру Богдан Мисюга.
“Дуже багато мені закинуть, чому тут є “Хованщина” – російська вистава, чому тут є “Війна і мир”. Так Лисика ніколи не цікавило лібрето [словесний текст твору, - ред.]. Лібрето – це тільки привід, а Лисик знайде свободу. Для нього простір театру – це територія свободи. Уявіть, людину у 1959 році відрахували за формалізм. Він попадає в оперу, де йому не зв'язують руки. І він один раз йде ва-банк – йому це пропускають. Другий раз він знову йде ва-банк. Це людина, яка все життя ризикувала… Коли ми заходимо на виставку “Лисика”, що ми бачимо? Подивіться, звідки почалося зло – місто на болотах, москва. Початок, перша завіса “Війни і мир” – це місто на болоті. Болото – джерело зла. Так, її зроблено в радянський час, але ти розумієш, звідки є джерело зла.
Анна на відкритті попереджала, що тут не ввійшли роботи виразно національного спрямування. Дуже добре! Ми маємо інший вимір. У абсолютно ворожому ідеологічному середовищі будучи зобов’язаним творити на музику російських композиторів, маючи лібрето, яке опиралося на Толстого “Війну і мир”, Лисик писав історію України. Це унікальна річ", – розповів Богдан Мисюга.
Зазначимо, що триватиме виставка до 9 березня у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій, за адресою: площа Міцкевича, 10. Під час виставки запланована супровідна програма подій, з якою можна буде ознайомитися в соціальних мережах ЦІММу (@cia.mercury)
Джерело: galinfo.com.ua
Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика» запрошує у неділю, 9 лютого, на концерт «Найкращі пісні при свічках», присвячений творчості Назарія Яремчука. Прозвучать найулюбленіші пісні маестро, які стали справжнім надбанням української культури: «Водограй», «Родина», «Я піду в далекі гори», «Смерекова хата», «Стожари», «Писанка» та багато інших.
«Назарій Яремчук – один із найяскравіших представників української естради. Його пісні стали народними і продовжують надихати нові покоління слухачів. Концерти, присвячені його творчості, завжди проходять з аншлагами та залишають незабутні враження.
Унікальна атмосфера концерту буде створена завдяки тисячам свічок, які перетворять філармонію на казковий світ музики та спогадів.
На сцені філармонії виступлять: Павло Дворський, його сини Павло та В'ячеслав, Мар’ян Шуневич, Ірина Доля, Анастасія Чубінська, Оля Верхоляк, Петро Радейко та ансамбль «Високий Замок» - розповіли в Львівській філармонії.
На 9 лютого заплановано два концерти. Початок: 16:00 і 19:00 год.
Джерело: lvivoblrada.gov.ua
