Духовий оркестр «Золоті сурми» та ансамбль мажореток «Сузір’я» з Калущини завершили свої виступи на фестивалі духових оркестрів у Франції.

Про це пише Галка з посилання на сторінку голови Калуської міської територіальної громади Андрія Найди.

Прикарпатські колективи виступали поруч з духовими оркестрами Голландії, Індії, Бельгії, Італії, Франції. Колектив «Золоті сурми» під керівництво Івана Шалати та колектив «Сузір’я» під керівництвом Ольги Квецко виступали на фестивалі протягом чотирьох днів. Ці два колективи з Калуша вже не вперше представляють Україну на міжнародному рівні.

“Відрадно, що у цей надскладний для нашої держави час, мистецький тил не зупиняється, продовжує розвиватися, дивувати та захоплювати своїх глядачів, доводячи всьому світові, що українці – незламна нація!”, – написав Андрій Найда.

Джерело: galka.if.ua

У Львові 29 вересня розпочнеться традиційний осінній фестиваль сучасної музики «Контрасти». Міжнародний фестиваль триватиме до 8 жовтня і його цьогорічна тема Pulsus. Цьогоріч у програмі 14 подій, знані колективи Львова, гості з Києва, Польщі й Німеччини приготували твори, які нечасто лунають навіть на наших сценах.

Відкриє фестиваль 29 вересня національний ансамбль солістів «Київська камерата». Програма пропонує більше дізнатись у музичну України нашого часу: від Карабиця до Алмаші, Козаренка й Цепколенко, шістдесятників Грабовського та Сильвестрова, й Станковича.

30 вересня «Контрасти» вшанують Валентина Сильвестрова, одного з найвідоміших українських митців у світі. В день народження композитора піаністка Віоліна Петриченко разом з меццо-сопрано Лілією Нікітчук та симфонічним оркестром Львівської національної філармонії на чолі з Володимиром Сивохіпом виконають низку творів Валентина Сильвестрова, серед яких премʼєра – цикл «Пʼять мелодій на Новий Рік».

1 жовтня на честь корифея новітньої української музики Мирослава Скорикасимфонічний оркестр Львівської національної філармонії під орудою відомого польського диригента Вінсента Козловського прозвучать твори переможців конкурсу його імені.

2 жовтня у виконанні камерного оркестру «Віртуози Львова» прозвучить музика Васкса, Пасічника, Станковича, Сіренка, Скорика, Фроляк та Гаврилець як данина пам’яті тих, хто віддав життя на війні.

3 жовтня програма концерту фестивалю є діалогом двох митців, Мирослава Скорика та Василя Барвінського. Виконавці: скрипалька Наталія Гордєєва, віолончеліст Максим Римар та піаністка Віоліна Петриченко.

4 жовтня прозвучить музика сестер-композиторок Ганни Гаврилець та Богдани Фроляк.

5 жовтня у Домі звуку студенти-композитори випробовуватимуть поєднання препарованого фортепіано та електроніки.

Також 5 жовтня відомий Львівськийкамерний оркестр «Академія» виступить із солістами нової генерації Станіславом Паращуком та Павлом Янушевським. Програма включає лише авангардні твори й прем’єри: твори Коффлера, Скорика, Камінського, Керімова та Курилєвіча.

6 жовтня у програмі Євгена Петриченка «Concerto Grosso з позитивом» виступатиме новостворений Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble Національного будинку музики (Київ).

7 жовтня в буде представлено твір французького митця Арно Фільона, де поєднуються близько 50 мов.

Також цього вечора «Контрасти» пропонують пізнати Харків через майстерність двох його митців: несправедливо забутого композитора минулого століття та піаніста, який досліджує музику рідного міста, Валентина Бібіка та Максима Шадька.

У цей же день виступатиме дует «Duo Sonoro», що презентує обʼємний погляд на музику другої половини ХХ століття. У програмі твори Загорцева, Куртаґа, Сильвестрова, Такеміцу, Іщенка, Тююра, Лютославського.

8 жовтня закриє фестиваль симфонічний оркестр INSO-Львів, солістка Катерина Супрун (альт, Україна) та польський диригент Вінсент Козловський. Вони виконають твори Пендерецького, Щетинського та інших.

Повну програму фестивалю можна побачити на сайті філармонії.

Джерело: zaxid.net

У суботу, 23 вересня, о 18:00 у Львівській національній філармонії пролунали твори видатного українського джазмена Богдана Весоловського. Про це Львівському порталу повідомили організатори.

Оркестр INSO-Львів презентував унікальне музичне прочитання його знаної музики від сучасного молодого композитора Данила Саєнка, який створив свою авторську партитуру для симфонічного оркестру.

«Цього вечора акторка та співачка Марія Онещак та видатні музиканти у залі розгорнули палітру атмосфери Львова 20-30-х років, сповнених ніжного кохання, жагучої пристрасті, вишуканості та глибоких і водночас драматичних моментів любові та втрати», – йдеться у повідомленні.

Богдан Весоловський створював неповторні взірці українського джазу також у час війни, тоді, коли людські почуття максимально загострені. В авторів дійства є віра у те, що усміх коханої людини, який ми бережемо у серці, може стати для нас опорою та надією на краще в часі найбільших випробувань.

Джерело: portal.lviv.ua

У пʼятницю, 22 вересня, у Львівському національному театрі опери і балету ім. Соломії Крушельницької відбувся допрем’єрний показ балету «Даремна обережність» на музику П. Гертеля. Як розповіли під час брифінгу, це перша прем’єра нового театрального сезону.

«Нещодавно ми стикнулись із такою дискусією, що буде з хореографічним жанром, якщо з афіші щезнуть назви балетів Чайковського. Але Львівська національна опера робить і доводить те, що абсолютно нічого театр не втрачає. І цей сезон 2023-2024 років можна назвати балетним сезоном», – зазначив генеральний директор-художник керівник Львівської опери Василь Вовкун.

Відкриває новий сезон балет «Даремна необережність», який бере свій відлік на сцені Львівської опери ще з 1949 року. Однак, варто зауважити, що він має цікаву та захопливу історію. Його написали ще у 1798 році. Це перший балет, де головними героями є прості селяни. Сюжет твору яскраво демонструє, що обережність матері була справді даремною, а мораль селян виявилась вищою за моральність дворян.

За словами Василя Вовкуна, цьогорічна «Даремна необережність» – це не оновлена, а нова і абсолютного авторська робота відомого хореографа з Києва Сергія Бондура. Це нове прочитання балету, який має свою унікальну хореографічну та музичну історію.

Крім того, незвичність цього балету полягатиме в тому, що в першій дії в головних ролях будуть одні виконавці, а в другій – інші. Разом з тим, на сцені Львівської національної опери відбудеться дебют молодої ведучої пари в балеті.

«Я думаю, що ця вистава націлена на те, щоб на ній розвивалися та вдосконалювали свою майстерність нові покоління», – додав балетмейстер-постановник Сергій Бондур.

Окрім оновленої хореографії, прем’єру відрізнятимуть також нові вишукані образи артистів від художниці з костюмів Жанни Малецької та акробатичні елементи. Барвисту картину французького села з його невід’ємними атрибутами довершать колоритні декорації Тадея Риндзака.

Перші покази балету відбудуться уже цих вихідних:

23 вересня (субота) / 18:00
Купити квитки
24 вересня (неділя) / 12:00
Купити квитки

Джерело: lmn.in.ua

Програма з яскравих загальновідомих композицій у виконанні симфонічного оркестру – так святкуватиме свій 80-ювілей Луганська обласна філармонія на сцені Львівського органного залу 30 вересня та 1 жовтня.

Оркестр вразить програмою з шедеврів європейської класики, яка окрилює та дарує надію.

Виконавці:

Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії (дириґент – Іван Остапович, Світлана Позднишева – орган).

Програма:

Джакомо Меєрбер – Коронаційний марш з опери “Протей”

Александр Гільман – Концерт до органу з оркестром №1, 1 частина (соло на органі – Світлана Позднишева)

Феруччо Бузоні – Вступ із сюїти з опери “Турандот”

Михайло Вербицький – Симфонія №10

Каміль Сен-Санс – Вакханалія з опери “Самсон і Даліла”

Левко Колодуб – “Вечірня мелодія” із Другої юнацької танцювальної сюїти

Еріх Конгольд – Любовна сцена із музики до кінофільму “Робін Гуд”

Тривалість концерту: близько години.

Луганська філармонія була заснована у воєнні 1940-ві роки. Майже одразу було створено і симфонічний оркестр, який швидко став провідним колективом області. Цікаво, що Луганський оркестр одним з перших ще в радянські роки активно виконував твори українських композиторів.

З 2002 року оркестр очолив австрійський дириґент і композитор Курт Шмід, завдяки діяльності якого починається новий етап розвитку колективу: гастролі Європою, знакові проєкти в Україні, в тому числі – перший концерт у соляній шахті в Соледарі, місті, яке нині вщент зруйноване російськими військами.

З початку повномасштабного вторгнення оркестр Луганської філармонії був релокований до Львова. Так музиканти вже вдруге з 2014 року були змушені рятуватися від війни та російських загарбників, які спочатку відібрали у них рідний Луганськ, а в 2022 році і Сєвєродонецьк, який дав їм тимчасовий прихисток.

У Львівському Органному залі оркестр швидко відновив концертну діяльність, за півтора року зіграв феноменальну кількість нових яскравих та історичних програм і щиро полюбився львівській публіці.

«Для нас війна почалася в 2014 році, вона у нас не припиняється», — каже директор Луганської філармонії Ігор Шаповалов.

На запрошення дирекції Львівського органного залу оркестр отримав можливість виступати на сцені. У Львівському органному залі оркестр швидко відновив концертну діяльність, за півтора року зіграв феноменальну кількість нових яскравих та історичних програм і щиро полюбився львівській публіці.

«Ми всі щиро віримо, що скоро Україна здобуде перемогу та поверне свої території, а Луганська філармонія нарешті повернеться додому. Тож поспішайте почути наживо легендарний оркестр Луганської філармонії у Львові», – запрошує на концерти співдиректор Органного залу Тарас Демко.

Свій ювілей, котрий символічно припав на День захисників та захисниць України, оркестр відзначатиме програмою з шедеврів європейської класики. Зокрема, звучатиме Концерт для органа з оркестром №1 Александра Гільмана, де солюватиме органістка Світлана Позднишева.

Урочистий настрій передаватиме Коронаційний марш Джакомо Меєрбера та сюїта з опери «Турандот» Феруччо Бузоні. Звичайно ж, не обійдеться без української музики – твори Михайла Вербицького та Левка Колодуба стануть окрасою програми.

Концерти відбудуться 30 вересня о 19:00 та 1 жовтня о 17:00.

Свій ювілей музиканти святкують не вдома, проте в колі своїх. Концерт має показати різні періоди у житті оркестру, у ньому беруть участь знакові для колективу особистості. Диригуватимуть Іван Остапович та Назар Яцків.

Про те, як минув цей рік, майбутній ювілей, відтік музикантів з України та розвиток культури «Сєвєродонецьк онлайн» розповів директор Луганської обласної філармонії, Заслужений артист України Ігор Шаповалов.

- Яким цей рік був для колективу?

- За рік ми змогли урізноманітнити нашу програму. Через те, що ми проводили у вересні минулого та у квітні цього року конкурси на заміщення вакантних посад, трохи добрали музикантів, яких нам не вистачало. Тому з’явилася можливість у виконанні нових програм.
До того ж, ми вже виступили на всіх концертних майданчиках Львова, окрім театру ім. Марії Заньковецької. З різними програмами, з різними диригентами.

Постійно беремо участь у різноманітних фестивалях. З останнього – був концерт на фестивалі «Музика в старому Львові». Там представляли октет тромбонів. На базі оркестру робимо деякі камерні колективи невеликі, ансамблі. Щоб і програми були цікавіші, і щоб музикантам був додатковий досвід, який впливає на загальну якість виконання програми.

Також за цей рік було багато благодійних концертів. Ми збирали гроші для дітей, що постраждали від агресії росії, виступали адресно для ЗСУ – для підрозділів, частин. Давали концерти у Соборі св. Петра та Павла для військових капеланів, теж збирали гроші. Октет нещодавно грав у шпиталі, де проходять реабілітацію поранені військові.

За цей рік було декілька прем’єр різноманітних українських програм. Робили сценічну постановку опери «Зоря» Ігоря Соневицького. Зіграли віолончельний та фортепіанний концерти Скорольского та Барвінського.

Кожного місяця хоча б одна прем’єра є. Це твори, які виконувалися або один раз, або взагалі не гралися. Знаходимо цікаві партитури.

- Минулого року восени, коли ми спілкувалися, колектив складався з 26 людей. Яка наразі ситуація?

- Я точно цифру не скажу, бо вона постійно змінюється. Хтось доїжджав, хтось звільнявся та їхав. Зараз у нас десь близько 50 музикантів. Це разом з тими, що переїхали, і тими, хто тут вже пройшов конкурс. З адміністрації лишилися я, двоє бухгалтерів, кадровик та музичний редактор.

Ігор Шаповалов

Ігор Шаповалов

- Люди, які прийшли до вас, це здебільшого місцеві музиканти?

- У Львові ситуація інакша, ніж була у Сєвєродонецьку. Тут є декілька симфонічних оркестрів. Також тут ще є музична академія. І ось в нас є тепер її студенти. Достатньо перспективні. Тут є така тенденція, саме у Львові, – ніхто на одному місці не сидить. Всі мігрують з колективу в колектив. Це не Сєвєродонецьк, де був один оркестр та Музичне училище. Тут є уставні співробітники, є сумісники. Ситуація така, що з музикантами в країні важка ситуація. Багато з них виїхали, а молодь мігрує за кордон просто катастрофічними темпами. Я не знаю, де братимуть кадри філармонії та театри України у майбутньому. Зараз ми вже почали відчувати це, але поки вибірково. У Львові, наприклад, є проблема з віолончелями, валторнами. У всіх оркестрів. Наприклад, той же Львівський театр опери та балету має гідну зарплатню, тому що це національний оркестр - і то їм не вистачає музикантів, постійно йдуть конкурси в них. Ми їздимо Західною Україною – теж дуже помітний брак кадрів. Навіть в Києві те саме, як кажуть колеги.

Можновладці повинні збагнути, що культура важлива. Тому що знищити та втратити все - дуже легко та швидко. Відновити – дуже складно. Це нереальні зусилля. У Львові є десятирічка. Набирали кожного року по 2-3 класи дітей, це до 90 осіб. Цього року набрали 15 чи 20 дітей. А таких шкіл в Україні було 3. Харківська, Київська, Львівська. Туди брали найталановитіших дітей. Це звичайна школа, але там протягом всіх років поглиблено вивчаються всі музичні дисципліни. Після неї діти йшли одразу в Консерваторію. З них виростали найталановитіші музиканти. Тепер отака ситуація. Років за 5 такими темпами матимемо повний крах культури.
Це проблема державного рівня. Заробітна плата музикантів не дає можливості нормально жити. У нас змушені тут винаймати житло дві родини на одну квартиру. На жаль, тут у Львові оренда житла шалена. Та й саме життя тут недешеве.

- У минулому році музиканти жили в гуртожитках?

- Спочатку ми жили в гуртожитках, але потім повернулися студенти, довелося шукати житло. Через брак людей колектив не міг грати все, що хотів.

- Зараз музикантів вистачає?

- Ми донабрали людей, скільки нам бюджет дозволяє. І цього нам практично вистачає. Бувають різні моменти, запрошуємо додаткових музикантів на якісь програми окремі. У вересні буде концерт з джазовими елементами, наприклад. Потрібні саксофоністи, яких в оркестрі немає. Будемо запрошувати. А так майже вистачає на наші програми.

- А з інструментів, обладнання вдалося щось придбати?

- Нічого не вдалося придбати.

- Ви подавали заяву до правоохоронних органів стосовно знищеного майна. Рахували приблизні збитки?

- Близько 3-4 мільйонів гривень збитків – обладнання, інструменти. Ми подали заяву до правоохоронних органів.

- Скільки концертів колектив має на місяць зараз?

- На початку у нас було 7-8 концертів, бо ми робили меншими формами. Таким чином виходили на більшу кількість заходів. Зараз ми маємо повний оркестр, тож ансамблі використовуємо не часто. Більше робимо концерти оркестру. Приблизно це 5-6 заходів у середньому на місяць. У вересні, наприклад, 5-6 концертів буде. Це Львові та один виїзний у Луцьку.
Більше концертів поки оркестр не в змозі підготувати. Бо, наприклад, театр зробив виставу і показує її. Оркестр так не може. Тому кожна програма готується наново, як прем’єра. Підготовка – це 5 репетицій мінімально.

Колектив

- А є відмінність сприйняття між Сєвєродонецьком та Львовом? Як приймають глядачі на новому місці?

- Єдине, що можна виокремити, – більше на концерти ходить молоді. У Сєвєродонецьку на суто класичні концерти ходили переважно люди середнього та старшого віку. Тут же на концерти навіть складні, серйозні, для більш підготовленого слухача приходить дуже багато молоді. Не знаю, чому така тенденція. Але таке є. Звісно, Львів – культурна столиця. Тут більше різноманіття, можливо, тому молодь більше цікавиться. Адже це елітний вид мистецтва.
Плюс багато приходять переселенців з Луганщини. У нас є квота безкоштовних квитків для ВПО, їх можна отримати у хабі. Але це треба робити заздалегідь. Бо я давно не пам’ятаю, щоб на концертах оркестру було мало людей. Постійно аншлаги. Навіть Органний зал докупив вже стільці, щоб поставити додатково. До того ж, ціна квитків збільшилась, але людей стало ходити навіть більше.

- А за кордон їздите з гастролями?

- За кордон їздили у квітні минулого року в Австрію, влітку на фестиваль до Словаччини, у листопаді тріо наше їздило у Швецію. Поки не їздимо, бо є деякі складнощі, порушені певні зв’язки. Ті, хто у Львові, роблять це частіше. А ми трохи випали з цього струменя.

- Курт Шмід постійно, протягом вже понад 20 років, підтримує оркестр. Він приїде у жовтні?

Зараз у Курта виникли проблеми зі здоров’ям. Він мав приїхати навесні, його лікарі відпустили. І ось на ювілейні концерти. Але нещодавно він написав, що його кардіолог не відпускає так далеко. Проте домовилися, що виступить диригент Назар Яцків. Він зараз захищає нашу країну, але на ювілейний концерт зможе приїхати.

Це буде не такий формат, як це було, наприклад, у Сєвєродонецьку. Тут все інакше відбувається. Ми брали участь у концерті, коли 90 років виповнювалося Львівському органу. Зробили ювілейні заходи. Просто готується цікава програма. Все без пафосу.

Ми хотіли, щоб на концерті виступили диригенти. Курт Шмід, Назар Яцків та Іван Остапович. Це ті люди, які опікуються оркестром, зробили для нього щось значне, гарні музиканти. На жаль, Курта не буде. Але будуть Назар та Іван. Тобто покажемо зв'язок певних періодів. Назар багато зробив у наш сєвєродонецький період, а Іван врятував нас у цій ситуації, очолив оркестр як диригент, підтримує, працює з колективом. Єдине, що не вистачає ланцюга від Луганська. От Курт був би тією ланкою, яка йде саме звідти. Бо ми з ним працюємо з 2002 року. На жаль, не вийшло.
Готуємо цікаву програму, більше буде саме української музики, трішки західноєвропейської. Ми знаємо, що нам 80. То буде написано в програмках та афішах. І люди прийдуть, порадіють за нас, а ми зіграємо для них приємну музику.

До речі, у Львові не прийнято, щоб на концерті були ведучі. І в нас немає. Є програма, де все написано з описом. Це європейський підхід.

- Наостанок не можу не поцікавитися подальшими планами…

- Плани, безумовно, є. Але хай вони поки залишаться планами. 21 вересня джазовий концерт «Джаз у Львівському органному залі» і 30 вересня - 1 жовтня – ювілейні концерти.

За матеріалами: Львівський академічний будинок органної та камерної музики - https://www.lvivconcert.house/event-details/yuvileyniy-simfonichniy-kont... та Сєвєродонецьк онлайн - https://sd.ua/news/20702

Джерело: sed-rada.gov.ua

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької — театр у Львові, в історичному центрі міста, на проспекті Свободи, 28. Названий він на честь відомої української оперної співачки Соломії Крушельницької.

Львівський театр опери і балету відкрили в центрі міста 21 вересня 1940 року. Це один з найгарніших театрів України і Європи загалом.

Міський театр став однією з найвизначніших споруд Львова, збудованих наприкінці періоду, який в історії архітектури характеризується як «історизм», або «еклектика». Стилістично споруда відноситься до неоренесансу та необароко, але присутні також елементи модерну. Застосовано велику кількість форм обидвох стилів та рясне скульптурне декорування. Ретельно опрацьовані і декоровані усі фасади, а не лише головний, оскільки споруда не входить у жодну лінійну забудову і має достатньо добрий круговий огляд. Будівля на залізобетонному фундаменті і кам'яному цоколі збудована переважно з цегли. У перекриттях застосовано залізобетонні конструкції. Займає територію розмірами 45×95 метрів. Застосовано сучасні станом на 1900-й рік інженерні рішення у комунікаціях.

Наприкінці 2013 року будівлю обладнали спеціальною підйомною платформою, яка уможливлює самостійне відвідування опери людьми в кріслах колісних.

Основою головного фасаду є складний портик, опертий на коринфських колонах колосального ордеру і потрійній аркаді, архівольти якої в свою чергу стоять на іонічних колонах. Уся будівля і зокрема головний фасад має почленований глибоким горизонтальним рустом перший ярус. Три входи влаштовані у нішах. Входи фланкуються тосканськими колонами, також заглибленими у ніші. Портик вінчає утворений гербовими щитами фриз і трикутний, багато декорований скульптурою фронтон.

Найбільш декорованою частиною головного фасаду є поле трикутного фронтону розмірами 4,2×20 м. Його прикрашає скульптурна композиція Антонія Попеля «Радощі та страждання життя». Виготовлена з гідравлічного вапна з домішками цементу. На краях фронтону розміщені дві бронзові скульптурні групи з крилатими символічними постатями. Зліва — «Комедія і драма», справа — «Музика». На вершині — статуя «Слави» з позолоченою пальмовою гілкою піднятою над головою. Гілка символізує нагороду тим, хто присвятив себе мистецтву. Усі скульптури авторства Петра Війтовича.

З двох боків під куполом також розміщено бронзові скульптурні групи Едварда Подгурського. Під фронтоном проходить фриз із гербових щитів з прізвищами відомих польських акторів, виконаний Едмундом Плішевським за ескізами Ґорґолевського. Фриз двічі розривається парними постатями муз, виконаних Антонієм Попелем, Тадеушем Вісньовецьким, Юліушем Белтовським та Юліаном Марковським. Між статуями муз уміщено барельєфи міфологічної тематики. В архівольтах арок лоджії розташовано алегоричні фугури авторства Станіслава Вуйцика. Замкові камені арок виконані у вигляді голів левів. На краях другого ярусу головного фасаду в півциркульних, завершених конхами нішах встановлено дві триметрові сидячі алегоричні статуї з полянського пісковика. Зліва жінка з маскою авторства Антонія Попеля уособлює Комедію, справа жінка з ножем — Трагедію, скульптор Тадеуш Баронч. Дах театру двосхилий, над сценою влаштовано чотирикутний у плані купол. Наріжні вежечки купола — це замасковані вихідні вентиляційні отвори. Масивні обеліски тильного фасаду — замасковані комини.

Розташування
Ще на стадії обговорення ідеї, коли місце під будівництво лише обиралось, одним з основних питань було впорядкування території навколо театру, його взаємодія з навколишнім архітектурним середовищем. 1905 року існував проєкт створення пам'ятника Шевченкові перед оперним театром за проєктом Богдана Лепкого, за спонсорування Костянтина Володковича. Довго тривала справа спорудження пам'ятника Юліушу Словацькому, також не доведена до кінця. Автором мав виступити Едвард Віттіг. До 1939 року було лише обрано місце. Пам'ятник, але уже В. І. Леніну було встановлено 1952 року (скульптор Сергій Меркуров, архітектори В. Шарапенко, І. Француз), а у вересні 1990 року — демонтували. Непростим був шлях появи фонтану. Проєкт Міхала Лужецького від 1905 року, як і пізніший задум світлового фонтану 1930 року реалізовано не було. На початку 1980 років фонтан збудовано, але він так ніколи і не запрацював. На його місці влаштовано клумбу. У 2000-х роках відбулась перебудова колишнього готелю «Дніпро» на проспекті Свободи, 45 (за австрійських часів — «Нью-Йорк»), зведеного 1912 за проєктом Романа Фелінського у помірковано-неокласичних формах модерну. Було споруджено ще кілька поверхів і споруда готелю стала візуально конкурувати з головною домінантою проспекту — театром. При цьому було порушено елементарні дозвільні процедури. Висвітлення незаконного будівництва у пресі не дало результатів.

У жовтні 2020 року площу навпроти театру відбулась реконструкція площі перед Львівським Національним Академічним театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Нова площа і сухий фонтан стали подарунком жителям і гостям міста Львів від компанії «Сокар Благо».

Історія
Будівництво театру розпочалось у червні 1897 року за проєктом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського — автора багатьох монументальних споруд Польщі й Німеччини.

Відкрився театр для глядачів 4 жовтня 1900 р. прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського — про життя карпатських верховинців. Головну партію співав український тенор Олександр Мишуга. В урочистому відкритті взяли участь письменник Генрик Сенкевич, композитор Ігнацій Ян Падеревський та делегації з різних європейських театрів.

1892 року закінчувався 50-літній привілей на використання містом давнього театру, що належав фундації Станіслава Скарбека. Задовго до цієї дати розпочали пошуки місця під будівництво нового міського театру. У Політехнічному товаристві Львова відбувалася публічна дискусія. Розглядали ділянки на місці колишнього Низького замку, площі Святого Духа (нині площа Підкови), площі Голуховських, парку Костюшка (нині парк ім. Івана Франка), площі Смольки (нині Генерала Григоренка), площі Галицької, Губернаторських Валів (територія між вулицями Винниченка і Підвальною). Кожна з ідей упиралася в потребу викупу доволі дорогих ділянок, часто зі знесенням вже існуючих споруд, таких як, наприклад, дім Зиберта (нині відомий як готель «Відень»), палацу Бесядецьких, Порохової вежі з гімназією чи частини оборонних споруд бернардинського монастиря. При цьому цінність пам'яток не брали до уваги (характерна особливість містобудівних проєктів того часу). Але брак коштів унеможливив будь-який із варіантів.

1894 року місто отримало позику в 10 млн крон, з яких 700 000 планували витратити на будівництво театру. Для цього зрештою було обрано площу Голуховських, що, зокрема, визначалося тим, що ділянка повністю належала місту. 12 липня 1895 року був оголошений конкурс із доволі специфічними умовами — проєкт мав бути виконаний лише «архітекторами польської та руської національності». Останній термін надсилання проєктів — 1 січня 1896 року. Журі складалося з 11 членів, серед яких, зокрема президент міста Едмунд Мохнацький та 6 архітекторів, обраних міською радою. На конкурс надійшло лише два проєкти, які розглядали без розкриття авторства під умовними «гаслами». Першу премію присуджено проєктові Зиґмунта Ґорґолевського, хоч із поважними засторогами щодо переробки. Оскільки Горголевський займав посаду директора цісарсько-королівської Державної промислової школи у Львові, щоб уникнути звинувачень про зловживання службовим становищем, свій проєкт він спочатку надіслав у Лейпциг, звідки вже анонімно його переслали до Львов. Не бажаючи прийняти поразку, суперник по конкурсу Ян Завейський ініціював активну громадську дискусію. З цього приводу відбулося два засідання Політехнічного товариства за участі Завейського і провідних львівських архітекторів. Було прийнято рішення модифікувати обидва проєкти і повторно розглянути. Після модифікації перевагу Горголевського було лише підтверджено. Після цього продовжувалося внесення змін до проєкту, які однак хоч і були численними, але загало́м не змінили вигляду майбутнього театру. На вулиці Сонячній, 6 (нинішня Куліша) за проєктом Горголевського спільно з Іваном Левинськи було також заплановано будівництво дому для зберігання декорацій. 1898 року для уточнення питань пластичного декорування фасадів скульптор Петро Гарасимович виготовив гіпсову модель.

На початку будівництва гостро постало питання фундаментів. Через складні геологічні умови випробування ґрунту тривало довго. Точка зору фахівців магістрату, які пропонували будівництво на стрічковому фундаменті, принципово розходилася з позицією членів Політехнічного товариства, яке вважало такий спосіб ненадійним і пропонувало два альтернативні проєкти фундаментів, що загрожувало підняттям вартості будівництва майже на 25 %. Однак рішення залишалось за магістратом, і 5 червня 1897 року було розпочато земляні роботи, а від 21 серпня 1897 — бетонування. Детальний проєкт фундаменту та керівництво бетонуванням виконав професор Львівської політехніки Ян Богуцький. 26 січня 1898 року на засіданні Політехнічного товариства він виголосив доповідь про хід робіт, де вкотре критиками був атакований сам задум стрічкових фундаментів. Земляні, мулярські, каменярські роботи та бетонування доручено фірмі Івана Левинського, асфальтову гідроізоляцію виконало підприємство Станіслава Лишкевича. Бляхарські роботи виконала львівська фірма Генрика Богдановича, металеві конструкції перекриттів виготовлено на вагонному заводі в Сянку.

Джерело: dyvys.info

Family concerts – цікаві інтерактивні концерти за участю Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії. Вони не тільки познайомлять вас з усіма музичними інструментами симфонічного оркестру, але і створять приємні спогади на все життя. Розкрийте любов дитини до оркестрової музики в ранньому віці завдяки веселим, інтерактивним сімейним заходам. Концерти тривають менш як годину, а теми спеціально підібрані для дітей віком від 2 до 9 років.

У новому сезоні-2023 Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика запустила концерти під назвою “Автостопом по музичній галактиці” – це цикл інтерактивних музичних пригод Дзень-Бума та його друзів по музичній галактиці.

Протягом 10 концертів разом із Дзень-Бумом юні слухачі побувають на дивовижних планетах музичної галактики, де зможуть познайомитися з їхніми мешканцями та особливостями кожної з планет. Також перед кожним концертом, об 11:00 на маленьких слухачів чекатимуть веселі інтерактиви з унікальним музичним реквізитом від Центру музичного розвитку “TEMPO” ___ Уявіть собі цілісіньку планету, вкриту різноманітними стежками, шляхами, дорогами та автострадами. По них можна не лише їздити чи ходити, але й котитися і стрибати, мчати чимдуж і спроквола повзти.

Яку дорогу обрати для мандрівки підкажуть вам добрі і милі музичні знаки, що проживають на цій планеті. А якою саме буде ця подорож – швидкою чи стриманою, плавною чи непосидючою – визначатимуть повелителі доріг – музичні темпи. Тож чекаємо тебе на спільну подорож по музичній галактиці!

Джерело: philharmonia.lviv.ua

У жовтні у Рівному перше відбудеться музичний фестиваль "Рівненські класичні резиденції", який відвідають гості з інших українських міст
Про це повідомляє Рівненська обласна філармонія, передає "Еспресо.Захід".

"Це знаковий мистецький проєкт, що включатиме сім ексклюзивних імпрез та дві арт-події, пов’язані з історією та мистецьким життям нашого міста", – кажуть у філармонії.

Відкриття фестивалю відбудеться 1 жовтня на трьох концертних майданчиках Органного залу. У програмі виступи провідних артистів Рівненської обласної філармонії, а також відомих гостей з інших міст. А саме Київського квартету саксофоністів, Львівського фортепіанного дуету (Оксана Рапіта-Мирослав Драган) та Національного ансамблю солістів "Київська камерата".

Джерело: zahid.espreso.tv

Розпочала програму духова музика композитора, а саме молитва “Te Deum”, соло в якій виконав керівник та концертмейстер оркестру Володимир Дуда

Друзі, колеги-композитори, знані музиканти та студенти ввечері 14 вересня наповнили залу імені Станіслава Людкевича. Всі вони прийшли привітати з ювілеєм відомого українського композитора Віктора Камінського.

Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу філармонії.

Програму концерту до 70-річчя, яку склали кращі твори Маестро виконував оркестр, з яким Віктора Камінського пов’язують довгі роки плідної співпраці

Академічний камерний оркестр “Віртуози Львова” під орудою Тараса Вергуна. Солювали Софія Соловій, Оксана Рапіта, Катерина Шалайська та Олена Мацелюх.

Твори вибрані до програми якнайкраще розкривали талант Віктора Камінського в різних жанрах його творчості.

За словами української музикознавиці, докторки мистецтвознавства Любові Кияновської: ““Щодо творчості Віктора Камінського можна перефразувати відомий вислів Бетховена “Більше виразу, аніж зображення”, як “Більше виразу аніж експерименту”. Тому він не цурається жодних джерел, жодних жанрів і однаково добре почуває себе в інструментальному концерті, літургії, естрадній пісні, театральній музиці, чи фортепіанній мініатюрі. Для нього не існує високих та низьких жанрів”.

Розпочала програму духова музика композитора, а саме молитва “Te Deum”, соло в якій виконав керівник та концертмейстер оркестру Володимир Дуда.

Продовжив вечір твір-присвята Мирославу Скорику “Leopolis concerto grosso” Віктора Камінського, який ще називають зізнанням в любові до міста, ця музика якнайкраще увібрала в себе звукові ландшафти Львова: звучання органу, яке в творів відтворила солістка Олена Мацелюх, величних храмів, раптові зміни динаміки та настроїв єднаються в музиці, як і контрастні барви історії самого Леополіса.

Вечір продовжили пʼєса за однойменною працею Фрідріха Ніцше “Мандрівник і його тінь” та “Супергармонія в ритмах Океану” на тему пісні Святослава Вакарчука, в яких солювала Катерина Шалайська.

Також вперше за довгий час прозвучав один із найзагадковіших творів композитора Диптих “З Жюлі д’Аспермон” для мецо-сопрано і камерного оркестру на вірші Лідії Мельник, який разом з “Віртуозами Львова” виконала Софія Соловій.

Завершувала вечір ще одна присвята – Концерт “Памʼяті Василя Барвінського” для фортепіано та камерного оркестру. Солювала в якому Оксана Рапіта. Трагічна доля та великий талант Барвінського продовжують плекати мужність, відданість своїй країні та незламність. Для Віктора Камінського, також уродженця Тернопільщини, Барвінський став одним з орієнтирів на творчому шляху.

Джерело: 4studio.com.ua

16 вересня Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва відкрив 42-й театральний сезон мюзиклом «Піноккія» Бориса Севастьянова. Подію відвідав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Прем'єрна вистава є виключно українським продуктом, який створений на замовлення Київської опери за мотивами знаменитої казки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо».

Основа лібрето – італійська, але постановникам вдалося створити самобутній та оригінальний твір. Його головною героїнею є дівчинка, на ім’я Піноккія. Лібретист театру Дмитро Тодорюк ввів багато нових змістовних акцентів у постановку, вигадав нові сцени та пригоди героїні. Це додало глибини та креативності виставі.

Всі герої цього мюзиклу дуже сучасні. Постановникам вдалося підняти вічні й актуальні теми. Водночас завдяки новим прийомам всесвітньо відома історія прозвучала на новий лад».

Як зазначають у театрі, головний меседж «Піноккії» – це постійний пошук себе та робота над собою, аби стати досконалішою версією себе.

Нагадаємо, створенню вистави передував конкурс, оголошений Київською оперою. У ньому взяли участь 30 композиторів. Серед них були як вже відомі імена, так і молодь. Переможцем став Борис Севастьянов.

Джерело: mkip.gov.ua