У суботу, 7 жовтня, о 15:00, у святковій залі Миколаївського обласного краєзнавчого музею відбудеться творчий вечір «Музичні акварелі» композиторки та музикознавиці Еліни Образцової.
Еліна Образцова – лауреат численних всеукраїнських і міжнародних конкурсів композиторів та Міжнародного конкурсу композиторського мистецтва в м. Адрія (Італія). Лауреат фестивалю композиторів «Вечір прем’єр» 2018, 2019, 2020, 2021 рр, авторка та керівник музично-інтелектуального фестивалю мистецького спрямування «Брейн-ринг». Член клубу композиторів «Ad libitum», з 1999 року очолює теоретичну секцію Миколаївського зонального методичного об’єднання.
У творчому доробку композиторки кілька десятків різноманітних творів. Більшість з них у камерно-вокальних та камерно-інструментальних жанрах, а ще є хорові, джазові, естрадні композиції. Деякі вокальні твори авторки створені на власні вірші.
Протягом останніх років композиторкою підготовлено і проведено більш 10 власних творчих вечорів для мешканців Миколаєва. «Музичні акварелі» - один з таких концертів. Присутні почують твори для фортепіано і скрипки, флейти, саксофону. Прозвучать романси на вірші Наталії Стахорської та Євгенії Мішанкіної, буде багато відеонарисів з творчих концертів музикантки, а ще – вірші «шестидесятників»: Костенко, Стуса, Симоненка.
Вхід на концерт безкоштовний.
Довідки за телефоном: (0512) 37 70 14
Джерело: up.mk.ua
8️ жовтня (неділя) о 1️7️:0️0️ пройде другий захід у межах Першого музичного фестивалю «Рівненські класичні резиденції».
Про це повідомляє Рівненська обласна філармонія.
Київський квартет саксофоністів:
Юрій Василевич (заслужений артист України, саксофон-сопрано)
Михайло Мимрик (заслужений артист України, саксофон-альт)
Станіслав Нідзельський (лауреат міжнародних конкурсів, саксофон-тенор)
Роман Фотуйма (лауреат міжнародних конкурсів, саксофон-баритон)
За участю: Тараса Пастушка (лауреат міжнародних конкурсів, сопрано-, альт-саксофон, фортепіано, Рівне)
Квитки можна придбати у касі Органного залу та за номерами телефону: 068 058 6072 та 067 750 1359
Онлайн: https://ticketclub.com.ua/event/5955/
Київський квартет саксофоністів – унікальний вітчизняний колектив. Квартет заснував у 1985 році Юрій Василевич – кларнетист і саксофоніст, музикант оркестру Національної опери України, багаторічний педагог Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, фундатор класу саксофона НМАУ, заслужений артист України, лауреат Премії імені М. Лисенка.
Відомі сучасні українські композитори, надихнувшись творчістю колективу, написали для нього чудові твори. Це Ганна Гаврилець, Віталій Годзяцький, Віталій Губаренко, Євген Дергунов, Жанна й Левко Колодуби, Олександр Козаренко, Володимир Рунчак, Іван Тараненко, Кармелла Цепколенко, Михайло Чембержі, Володимир Шумейко та інші.
Колектив виступав у багатьох містах України, а також у різних країнах світу: Угорщині, Польщі, Франції, Бельгії, Греції, Італії, Німеччині, США та Канаді.
Квартет є лауреатом та переможцем українських та зарубіжних музичних фестивалів та конкурсів.
У репертуарі квартету - українська фольклорна, класична та сучасна авангардна музика, джазові композиції. Колектив має записи на радіо та телебаченні, а також власний аудіоальбом з 3-х дисків.
У програмі:
Енніо Морріконе, ар. О. Ясінського «Одного разу в Америці» (музика до кінофільмів)
- Intro (Mix)
- A Firstful of Dollars
- Gabriel’s Oboe
- Slalom
- Once Upon a Time in America
- Amapola (rhumba!)
Генрі Манчіні – «Місячна ріка», «Рожева пантера»
Леонард Бернстайн «Вестсайдська історія»
- Ouverture, Tonight
- Maria
- Cha-cha
- Jump
- Mambo
Air-Bach - пам’яті рівненських саксофоністів Євгена Самусенка та Віталія Бузана
Джон Грехем Jazz valse
2️-гий відділ:
Джордж Гершвін – Чотири пісні:
1. Nice Work! You Can Get It (фільм «Damselin Distress», 1937)
2. Love Walked In (фільм «Goldwyn Follis» 1938)
3. They All Laughed (фільм «Shall We Dance», 1937)
4. Let’s Call The Whole Thang Off (фільм «Shall We Dance», 1937)
Джордж Гершвін Сюїта на теми опери «Поргі і Бесс»
Астор П’яццолла Закрий очі і слухай!
Астор П’яццолла Libertango
Генрі Вуд Ротунда
Гленн Міллер музика до фільму «Серенада сонячної долини»
Іван Тараненко опрацювання пісні «Ой, у лузі червона калина»
Мирослав Скорик Мелодія
Джордж Гершвін Плескаймо в лад!
Джерело: https://rivnepost.rv.ua/news/do-rivnoho-ide-kiivskiy-kvartet-saksofonistivrivnepost.rv.ua
У Львові підготували концерт-реконструкцію опери Сидора Воробкевича «Ольга». У виконанні Луганського симфонічного оркестру під диригуванням Івана Остаповича звучатиме музика, яку не чули слухачі понад 150 років.
Про це повідомили на сайті Львівської міської ради.
Сидір (Ісидор) Воробкевич – український композитор ХІХ століття, священник Української греко-католицької церкви, поет та громадський діяч. Він активно співпрацював з театром товариства «Руська бесіда» у Львові, на замовлення якого писав музику до пʼєс. Цей жанр отримав назву «співогра» за аналогією з німецьким singspiel, котрі тоді називалися «операми». Оперу «Ольга» композитор написав саме для цього театру. Є відомості про те, що премʼєра опери відбулася в 1869 році в Перемишлі, а в 1877 році «Ольга» йшла на сцені театру «Руської бесіди» у Львові.
Рукопис партитури «Ольги» віднайшов директор Органного залу та диригент Іван Остапович в архіві Львівської національної музичної академії імені Лисенка. Як пояснює очільник залу, це не повна партитура, вона містить лише кілька номерів. Також невідомо, чи це оригінал рукопису Воробкевича, чи більш пізня рукописна копія.
Текст пʼєси Яблоновського також не вдалося віднайти, тож судити про фабулу опери сьогодні складно. З тексту арій можна зробити висновок, що йдеться про часи Київської Русі. Команда Органного залу попрацювала над нотним матеріалом, оцифрувала його і виправила помилки.
На концерті у Львівському органному залі ця музика звучатиме у виконанні Луганського симфонічного оркестру та солістів. Їх доповнить розповідь Івана Остаповича про український романтизм, унікальність жанру співогри в українській музиці та феномен композиторів-священників.
«Уся історія культури побудована на шедеврах. Ми рухаємося від шедевра до шедевра. Але для того, щоб зʼявився один геніальний твір потрібні сотні і сотні рядових творів. В історії української музики ми чомусь оминаємо цілий пласт музики Галичини ХІХ століття. Час, коли писав Воробкевич, – це зародження української національної музичної школи. Це перші спроби витворити зразок класичного мистецтва», – говорить директор Органного залу.
Під час першовиконання твору у Львівському органному залі 6 жовтня здійснять професійний аудіо- та відеозапис твору. Надалі він поповнить скарбницю проєкту з промоції української класичної музики Ukrainian Live CLassic. Музика з опери «Ольга» Воробкевича буде доступна для прослуховування у всьому світі.
Джерело: kultura.rayon.in.ua
Рівненська обласна філармонія відкрила 85 концертний сезон першим музичним фестивалем «Рівненські класичні резиденції». До програми фестивалю увійшли сім ексклюзивних імпрез та дві артподії, пов’язані з історією та музичним життям Рівного.
Відкриття пройшло 1 жовтня у Залі камерної та органної музики. Що пов’язує фестиваль з родом князів Любомирських, як з’явилася ідея його заснування та якими прем’єрами дивували гостей події – з’ясовувала журналістка Район.Культура.
Довгий червоний килим, прикрашені квітами арки та живі скульптури зустрічають гостей на задньому дворику органного залу. Це місце повністю змінило своє обличчя, ставши локацією для першої музичної імпрези фестивалю – «Відлуння джазу».
Облаштування «Готичного саду органного залу» – одна з ідей директорки установи Елеонори Стеценко. Його впорядковував колектив Рівненської обласної філармонії. Долучився до облаштування простору і рівненський художник Костянтин Качановський, який створив мурал з дівчинкою, яка грає на фортепіано.
Така синергія не випадкова, адже, за словами організаторів, «Рівненські класичні резиденції» – це фестиваль класичної музики, який не тільки відроджує європейські музичні традиції міста і знайомить широку аудиторію з високим мистецтвом, а й об’єднує митців та діячів культури, котрі люблять Рівне і прагнуть наповнити його культурний простір новими сенсами.
«Я сподіваюся, і наша команда сподівається на те, що фестиваль буде щорічним і буде масштабуватися на інші локації у нашому місті. Напевне, це символічно, що День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День 80 річниці Української повстанської армії, Покрова Пресвятої Богородиці об’єдналися з Міжнародним днем музики. Це символічно, бо наша духовність, наша культура, наша музика, наша сила і Збройні сили України – це спільний шлях до нашої перемоги», – зазначає Елеонора Стеценко.
У Рівному відбуваються великі змінотворчі процеси в сфері культури. Це зауважує голова правління громадської організації «Агенція сталого розвитку міста» Олена Хмельник. Представники різних сфер мистецтва, культури та туризму об’єднуються, щоб напрацьовувати проєкти, які можуть промотувати Рівне та його історію на національному й міжнародному рівнях.
Така співпраця стала однією з рушійних сил, що допомогли заснувати перший фестиваль класичної музики у Рівному.
На честь Збройних сил України фестиваль розпочинають акцією пам’яті та висаджують калину в новоствореному «Готичному саду органного залу».
Музична частина події стартує із твору класики аргентинської музики ХХ століття – сюїти «Буенос-Айрес» у чотирьох частинах композитора й гітариста Максімо Дієго Пуйоля. Переклад твору для саксофона з оркестром спеціально до відкриття фестивалю створив диригент Академічного камерного оркестру Рівненської обласної філармонії Юрій Скрипник. Соло виконує саксофоніст Тарас Пастушок.
Після невеликої перерви, під час якої гості мають можливість випити теплих чи міцних напоїв та поспілкуватися, усіх запрошують до «Мистецького цоколя».
Там на присутніх вже чекають князь Казимир Любомирський та відвідувачі його традиційних музичних салонів. Театралізована постановка від артистів філармонії повертає в XIX століття, коли Рівним керував рід Любомирських. Князь Казимир, який був композитором та написав чимало фортепіанних п’єс, часто збирав прим європейських оперних театрів, поетів та інших представників тогочасної інтелігенції у своєму Палацику на «Гірці».
Ця споруда не збереглася до наших днів, тож створити певну інтерпретовану реконструкцію подібного музичного салону вирішили у іншій будівлі, збудованій за ініціативи князя Казимира Любомирського – костелі святого Антонія, тобто сучасному Органному залі у Рівному.
Лунає поезія Адама Міцкевича – генія польського романтизму, який теж ставав гостем вечірок Любомирського. Його вірші власник Рівного навіть поклав на музику. Виконують також твори Франца Шуберта, Фридерика Шопена, Едварда Гріга та мазурки самого князя Казимира.
«Для того, щоб написати сценарій я тісно співпрацювала з краєзнавицею Світланою Калько. Вона дала мені ці імена, тому що такої інформації у вільному доступі точно немає. Вона шукала її на різних польських сайтах, в архівах. Усі персонажі, які тут були, справді бували на цих вечорах князя Казимира Любомирського. Ми хотіли відтворити цю атмосферу, передати її такими невеличкими діалогами, вокалом. Мені здається, що нам вдалося це зробити. Бо люди змогли поринути й відчути, як воно тоді було в ту епоху, в цих музичних салонах», – ділиться деталями режисерка дійства Таніна Позняк.
Представники княжого роду Любомирських 300 років були власниками міста і зробили чималий внесок у його становлення, економічний та культурний розвиток. Однак небагато рівнян обізнані з історією свого міста. Популяризація цього періоду історії Рівного – одне з головних завдань фестивалю «Рівненські класичні резиденції».
Таніна Позняк стверджує, що зростання уваги та цікавості до цих історичних персоналій зумовлене тим, що знайшлися люди, які готові займатися промоцією цієї справи.
«Я особисто дізналася про князя Любомирського, коли почала працювати у Рівненській обласній філармонії. І наша директорка дуже хотіла розкрити цю історію, щоб про неї дізналися всі. Вона все робить для цього зараз. Ми зробили виставку «300 років князів Любомирських на Рівненщині», проводимо екскурсії. Ми хочемо це популяризувати, тому що почали відкривати такі цікаві факти про створення нашого міста. Якби не Любомирські, воно не було б таким, яким є зараз. Це дуже круто, це треба знати і всім розповідати», – підкреслює режисерка.
За словами Таніни Позняк, фестиваль базується на класичній музиці. Окрім концертів, на глядачів чекають також виставки, зокрема проєкт рівненського фотографа Олександра Харвата і Family Day – свої картини, на яких будуть зображені архітектурні пам’ятки, які залишили по собі Любомирські на Рівненщині, презентуватимуть юні художники.
Після завершення музичного салону в вітражній залі «Мистецького цоколю» можна зробити миттєві фото на пам’ять та поділитися враженнями від події.
«Мені подобається усе таке тематичне, я зрозуміла, що не проти на наступний захід навіть по дрес-коду вдягнутися. Хоча нам взагалі нічого не треба, аби лише кудись піти, гарно вбратися, змінити імідж, зробити зачіску. У Бердянську я мала жіночий клуб і ми там щонеділі мали якийсь захід: панянки готувалися, вибирали образ, чи то був захід, на який ми їхали в інше місто, чи йшли в театр на вистави. Ми не ходимо в церкву, але в неділю відвідуємо такі творчі майстерні. Тому ми дуже вдячні організаторам, дуже щасливі взяти участь і на майбутнє надалі готові сидіти на цих місцях VIP, бо це так атмосферно. Всі артисти з тобою спілкуються, ходять поблизу», – ділиться емоціями гостя фестивалю Поліна.
Жінка евакуювалася до Рівного з Бердянська у квітні 2022 року. Каже, спершу було важко адаптуватися. На початку той факт, що в Бердянську люди живуть в окупації, а тут – на Заході України – спокійно п’ють каву та прогулюються вулицями, бентежив і злив. За рік відчуття змінилися. Тепер Поліна з родиною відчувають провину перед її чоловіком-рятувальником, який перебуває в Запоріжжі, але цінують можливість жити у відносних тиші та спокої у Рівному.
«Тепер я розумію, як це прекрасно. Я не виїхала з країни, чоловік на фронті, я тут. Я маю можливість з ним бачитися, їздити далеко. Регіон як потужний тил: приймає всіх, долучає, розважає, намагається придумати ще щось, подарувати. Тому ми приймаємо це з вдячністю. Елеонора каже: «У нас був задум створити щось помпезне». Не стримуйтесь, бо ми підтримуємо!» – закликає Поліна.
Завершальною подією першого фестивального дня стає великий концерт на головній сцені органного залу за участю Академічного камерного оркестру.
«Три імпрези, які ми сьогодні запропонували – це три різні програми, на різних локаціях органного залу. Такий формат першого фестивального дня зовсім не випадковий. Адже міркуючи над назвою фестивалю, ми використали слово «класичний» у його найширшому сенсі, а отже відштовхувалися від його латинського значення – взірцевий. Латиною ми вирішили також назвати заключний концерт першого фестивального дня – Europa Sonore – «Звуки Європи», – розповідає художня керівниця Рівненської обласної філармонії Руслана Шаліга.
Залу наповнюють перші ноти твору Юрія Шевченка «Ми є», який називають одним з найтонших, найоригінальніших трактувань українського національного гімну.
Це не єдиний український композитор, який звучить нині в стінах органного залу. Прем’єрою стає виконання у Рівному твору Антоніни Журак з назвою «Історія одного містечка або Там де живе магія». На момент його створення авторці було 15 років.
Утверджує європейську орієнтацію, зазначену в назві концерту, виконання романтичної «Серенади для струнного оркестру» чеського композитора Йозефа Сука, романс Габріеля Форе, написаний на вірші невідомого тосканського поета, у виконанні Інни Бобомуратової та рапсодія для скрипки з оркестром «Циганка» Моріса Равеля.
«Равель не випадково часто використовує у своїй творчості південний фольклор. Переважно йде мова про іспанські та циганські народні мотиви. Річ у тому, що у цьому французькому композиторі по лінії матері текла кров басків. Народу, що мешкає на території кордону Франції та Іспанії й має дуже самобутню мову й культуру. У своїй рапсодії Моріс Равель не цитує жодної автентичної циганської мелодії, однак у цьому творі є їхній палкий дух, пристрасть і свобода», – пояснює Руслана Шаліга.
Яскраво демонструє гостроту й вир емоцій цього твору соло скрипаля Ігоря Муравйова.
Динамічний та багатий на події перший день дебютного фестивалю класичної музики «Рівненські класичні резиденції» завершується оплесками й подяками від глядачів.
«Ми стартували, далі він буде розвиватися, набирати ще більших обертів. Хтось мені сказав, що хочеться зробити Рівне таким, щоб це було не просто місто між Києвом і Луцьком, а щоб це було знакове місто для України, де відбуваються класні мистецькі проєкти», – розповідає режисерка.
Відвідати наступні концерти та артподії за участю не лише рівненських музикантів, а і запрошених учасників з музичних столиць України, рівняни зможуть протягом трьох тижнів – фестиваль триватиме у Рівному до 22 жовтня.
Джерело: kultura.rayon.in.ua
Геніальна музика віденських класиків звучатиме у Колонній залі Національної філармонії України у виконанні знаних солістів – флейтиста, заслуженого артиста Юрія Шутка та піаністки, лауреатки міжнародних конкурсів Марії Віхляєвої.
У час повномасштабної війни це можна сприймати як музикотерапію. У програмі концерту 7 жовтня представлять перші дитячі композиції Моцарта та знамениті шедеври молодого Бетховена, а також останній прижиттєвий твір Гайдна .
Музика із сарказмом
Соната Гайдна №8, соль-мажор для флейти і фортепіано є копією струнного квартету «Лобковіц», створеного 1799 року, з усіченням третьої частини із чотирьох – Менуету з Тріо. Ця версія твору виявилася диявольськи складною для дуету виконавців як у технічному, так і художньому аспекті. У ньому музичний гумор композитора, який і на старості був знаним веселуном та дотепником, набув гротескного й часом навіть саркастичного забарвлення із нотками ностальгічної лірики.
Прикметно, що Гайдн працював над струнними квартетами одночасно із молодим Бетховеном. Обидва композитори робили це на замовлення молодого князя-філантропа Франца Лобковіца. Якщо квартет «Лобковіц», який ще за життя класика переробили на сонату №8, виявився для Гайдна останнім у житті твором, то Бетховен на той час написав лише перший такий твір. Відтак не дивно, що останні квартети Гайдна часто називають «бетховенськими», а перші квартети Бетховена – «гайднівськими».
Сонати для королеви
В. А. Моцарт свої перші сонати написав у вісім років під час перебування у Лондоні, де разом із батьком давав концерти місцевим аристократам та особисто королю Георгу ІІІ із дружиною – королевою Шарлоттою. Ця королівська пара дуже любила музику, тому із захватом слухала виступи маленького вундеркінда, який імпровізував на клавесині, скрипці та органі.
Король Георг ІІІ не вважав порушенням етикету сидіти поруч із маленьким Вольфгангом і перегортати йому нотні аркуші, коли той акомпанував на клавірі королеві Шарлотті, яка мала приємний голос і добре співала. Тож, не дивно, що невдовзі вундеркінд саме їй присвятив свої перші твори – шість флейтових сонат. Вона ж на знак подяки звеліла вручити йому п'ятдесят гіней та люб'язного листа.
У концертній програмі прозвучать п’ята та шоста сонати Моцарта для флейти та фортепіано, які є найдовершенішими та найскладнішими творами цього циклу. Вони вражають дитячою безпосередністю, світлістю й щирістю звучання флейтових тем, які перекликаються із грайливою партією акомпанементу.
Спірні назви
Сонату для скрипки і фортепіано № 5, «Весняну» (флейтовий переклад – Ю. Шутка) 31-річний Л. Бетховен написав 1801 року і присвятив її своєму покровителю, успішному промисловцю і банкіру Відня – графу Моріцу фон Фріцу, який був відомим колекціонером картин, книг та монет, а також меценатом віденських музикантів. Відомо, що Бетховен неохоче допускав спроби дати його творам конкретні назви – «Місячна», «Патетична» тощо.
Опираючись «конкретизації» твору, він якось перед прем'єрою Шостої симфонії навіть роздав публіці програмки з поясненням, що ця музика є вираження почуттів, а не живописом. Те саме можна сказати і про сонату, за якої в силу радісної, пасторальної інтонації закріпилася назва «Весняна». Адже цій музиці властива яскрава образність, а не звуконаслідування і натуралістичність.
Серенада Ре-мажор (в оригіналі для флейти, скрипки та альта) була написана Бетховеном близько 1801 року. Прикметно, що через два роки Франц Ксавер Кляйнхайнц зробив її перекладення для флейти та фортепіано. Бетховен перевірив і схвалив цю домовленість до друку.
Невдовзі це аранжування набуло популярності й стало вельми прибутковим для молодого композитора. Той, будучи порядною людиною, написав видавцям у Лейпцигу листа такого змісту листа:
«Аранжування (Серенади Ре-мажор) зроблене не мною. Тому, хоч я його і переглядав, а місцями дуже ґрунтовно підправив, все ж ніяк не можу погодитися на те, щоби ви мені приписали його авторство; бо ви в цьому випадку збрехали б, а крім того, у мене для подібної роботи абсолютно не вистачило б ні часу, ні терпіння». Однак видавець не погодився з інструкцією Бетховена і вказав його в якості автора на титульному аркуші твору.
Усі ці твори становлять золотий доробок Віденських класиків і звучатимуть у майстерному виконанні Юрія Шутка, який єдиний в Україні грає на золотій флейті японської фірми SANKYO і є її обличчям в світі, та піаністки Марії Віхляєвої.
«Це – надто відповідальне завдання виконувати твори Віденських класиків. Адже вони є вершиною музичного мистецтва і вимагають від виконавця довершеного відчуття стилю, форми та часу. Тут фантазія і інтерпретація музиканта скуті дуже чіткими рамками, вихід за які перетворить шедевр генія в абсолютну нісенітницю. Тому не дивно, що на престижних музичних конкурсах майстерність учасників в кінцевому випадку визначається саме за виконанням творів Віденських класиків», – зазначає Юрій Шутко.
Джерело: umoloda.kyiv.ua
Призовий фонд цьогорічного конкурсу склав пів мільйона гривень.
Сьогодні, 1 жовтня, у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика відбулося нагородження переможців Другого Всеукраїнського композиторського конкурсу імені Мирослава Скорика.
Згідно з умовами конкурсу у ньому могли взяти участь композитори, які є громадянами України та яким цьогоріч виповнилося не більше 40 років. На конкурс подавалися твори для симфонічного оркестру без застосування електроніки чи мультимедіа. Однією з умов також була необхідність написання твору у цьому ж році, а він не повинен бути публічно виконаним до подачі на конкурс.
"Скорик є неоціненною і можливо навіть не до кінця дослідженою особистістю, тому нам потрібно не лише захоплюватися його творчістю, але й плекати нові таланти. Саме подібні конкурси дають змогу відкрити світові молодих композиторів та познайомити ширше коло поціновувачів класичної музики з їх творчістю. Ми повинні виховувати високоосвідчену та здорову молодь і саме культура у цьому процесі відіграє помітну роль. Я вітаю цьогорічних призерів та бажаю подальших творчих здобутків і музичного визнання", - зазначив у межах вітального слова заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко.
Відтак переможцями цьогорічного конкурсу стали:
лауреат I премії - Юрій Пікуш (м. Дніпро), концерт для віолончелі та оркестру «Concellastra;
лауреатка ІІ премії - Рената Сокачик (м. Ужгород), поема для контрабаса та оркестру «Antonych-fragments»;
лауреат ІІІ премії - Нікіта Іванченко (Маріуполь), концерт для віолончелі та оркестру «Картини війни».
Їх відзначили винагородами у розмірі 200, 170 та 130 тисяч гривень. Також спеціальну премію Конкурсу від Оани та Сімона Камартін (Швейцарія, грошовий еквівалент - 750 євро) присудили львів'янину Остапу Мануляку за його твір для контрабаса та оркестру «Монолог-діалог-полілог».
Джерело: loda.gov.ua
Ім’я композитора Валентина Сильвестрова належить до найвизначніших постатей сучасної української музики.
30 вересня митцю виповнилося 86 років.
До дня народження Валентина Сильвестрова в Культурному кластері «Краків» підготували оригінальну програму, яка знайомить з сьогоднішнім періодом творчості видатного композитора, який у березні 2022 року був змушений залишити Україну і переїхати до Німеччини, де він продовжує активно займатися творчістю.
Відвідувачі заходу мають унікальну можливість почути в записі виконання фортепіанних творів Валентина Сильвестрова, здійснені нашими видатними виконавцями в період російсько-української війни 2022-2023 років: піаністами Євгеном Громовим, Олегом Безбородьком та сопрано Інною Галатенко. Також відвідувачі можуть побачити раритетні записи композитора в домашніх умовах, де він грає власноруч та розповідає про музику.
«На сьогодні Валентин Сильвестров, без перебільшення є найвідомішим українським композитором у світі. Киянин, учень славнозвісного Бориса Лятошинського та мешканець Русанівки з 1966 року, він став одним із засновників музичного руху „Київський авангард“, що мав значний вплив на подальше формування сучасної української класичної музики…» — розповідають у Культурному центрі «Краків».
В радянський час композитор-шістдесятник не раз зіткнувся з професійною опалою та ворожим ставленням до своєї творчості з боку радянського керівництва, а з минулого року Валентин Васильович перебуває в екзилі у Берлині внаслідок російської агресії.
Довідка. Валентин Сильвестров — видатний український композитор, народний артист України, лауреат Шевченківської премії та низки міжнародних премій.
З 1960-х років музика Сильвестрова лунає на міжнародних фестивалях, тоді ж він увійшов до творчої групи «Київський авангард». Офіційна радянська критика писала про його твори: «формалізм», «крайні експериментальні тенденції», «вплив буржуазного Заходу».
Наприкінці 1970-х звернувся до жанрів і стилістичних норм XVII–XIX ст. Знайшов власну форму, що має характерні романсові інтонації класико-романтичної доби, просту гармонію. А специфічна манера виконання — упівголоса — створює ефект напівпрофесійного домашнього музикування, наче це не спів, а наспівування. Цьому стилю в дусі «нової простоти» Сильвестров залишається вірним і сьогодні.
Валентин Сильвестров є автором дев’яти симфоній, писав музику для оркестрів, хорів, фортепіано, а також до фільмів Кіри Муратової та Франсуа Озона.
Його твори звучать на міжнародних фестивалях вже понад півстоліття, входять до репертуару найвідоміших оркестрів і виконавців і щорічно виходять друком у багатьох престижних закордонних видавництвах.
Валентин Сильвестром першим з українських музикантів, хто віддзеркалив у своїй творчості події Революції гідності, створивши хоровий цикл «Майдан 2014», ще до розв’язки трагічних подій, єдиним, хто публічно висловлювався на підтримку Євромайдану і та публічно засудив агресивну політику кремлівського диктатора.
Коли: 2 жовтня з 10.00-22.00
Де: Русанівська набережна, 12
Вхід вільний
Джерело: vechirniy.kyiv.ua
Концерт проведуть у межах 29-го Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти».
1 жовтня у Львівській національній філармонії відбудеться концерт «Діалог зі Скориком», під час якого вперше прозвучать твори переможців другого Всеукраїнського композиторського конкурсу імені Мирослава Скорика, а також відбудеться нагородження переможців.
Водночас, з 29 вересня у філармонії стартує 29-ий Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти», тож концерт «Діалоги зі Скориком» відбудеться саме у межах цього фестивалю, оскільки музичні твори переможців конкурсу є новими і виконуватимуться вперше.
Нагадаємо, Конкурс заснували у 2021 році Львівська національна філармонія і департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА, у тому ж році й провели перший конкурс. Цьогоріч з обласного бюджету для преміювання переможців виділили 1 млн грн.
Про самих переможців, про їх твори і про особливості цьогорічного Конкурсу розповіли учора, 28 вересня, співорганізатори Конкурсу на брифінгу в офіційному медіацентрі при Львівській ОВА.
Метою конкурсу є формування зацікавлення широкої аудиторії до сучасної класичної музики та творчості молодих українських композиторів, і підтримка митців, які працюють в симфонічному жанрі сучасної класичної музики. Про це зазначив заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко.
«Культура – це ще один фронт, який на Львівщині є одним із пріоритетних. Львівська ОВА підтримує добрі ідеї та ініціативи. Зокрема, обласною програмою розвитку культури на цей рік було передбачено 1 мільйон гривень – щоби популяризувати діяльність видатного композитора і щоб молоді композитори могли представити свої твори.
Необхідно докладати зусиль, щоби примножувати українську культуру заради майбутнього. Мирослав Скорик – це ціла історія, людина, яка дала дорогу в життя не одній особистості», – додав Іван Собко.
Особливістю цьогорічного конкурсу була вимога до учасників подавати для участі лише нові твори, які ніколи не виконувалися раніше. Окрім того, це мав бути інструментальний концерт для струнного інструменту соло і симфонічного оркестру. Директор Львівської філармонії, диригент Володимир Сивохіп, який є також головою оргкомітету Конкурсу, зазначив, що написання такого твору є складним завданням, проте Мирослава Скорика знають зараз як видатного майстра саме інструментального симфонічного оркестру.
«Скорик розпочався, написавши два свої найбільш відомі концерти – «Карпатський концерт» для симфонічного концерту, і також це був концерт для віолончелі. Зараз ми його знаємо, як видатного майстра інструментального симфонічного оркестру, тому таким нашим напрямком, вимогою до цьогорічного конкурсу було писати інструментальний концерт для струнного інструменту соло і симфонічного оркестру. Очевидно, це було важке завдання, але наші конкурсанти впорались. Тож вже в неділю, 1 жовтня, коли буде вручення нагород і премій, ми почуємо твори переможців, і на цьому вже новому прикладі нового виконання живого концерту ми зрозуміємо , що проведення таких мистецьких акцій має великий сенс», – розповів під час брифінгу Володимир Сивохіп.
Диригент наголосив, що твори, які за кілька днів прозвучать, будуть ставати продовженням тих традицій, які залишив Мирослав Скорик, адже інвестуючи у молодих митців, ми інвестуємо в майбутнє.
Як розповіла секретарка Конкурсу, музикознавиця Дзвенислава Саф’ян, на Конкурс подали 8 партитур. Географія учасників включає Ужгород, Львів, Київ, Дніпро, Маріуполь.
Переможцями Конкурсу стали:
І місце – партитура під кодом «Jupiter141», Концерт для віолончелі та оркестру «Concellastra» (автор Юрій Пікуш, м. Дніпро).
II місце – твір із символом «siddal», Поема для контрабаса та оркестру «Antonych-fragments» (авторка Рената Сокачик, м. Ужгород)
III місце – твір із символом «Seishin», Концерт для віолончелі з оркестром № 1 «Картини війни» (автор Нікіта Іванченко, м. Маріуполь).
Переможців відзначать винагородами відповідно у 200 000 грн (брутто), 170 000 грн (брутто) та 130 000 грн (брутто).
Спеціальну премію Конкурсу від Оани та Сімона Камартін, швейцарських партнерів Конкурсу, присудили твору під кодом «Cookie Monster» («Монолог-діалог-полілог» для контрабаса та оркестру, автор Остап Мануляк, м. Львів). Її грошовий еквівалент складає 750 євро.
Виконавчий директор Конкурсу Богдан Сегін додав, що цього року повністю оновився склад журі з українського боку, натомість залишились промоутери українського мистецтва за кордоном, які були серед членів журі і в першому конкурсі. Це польський диригент і композитор Вісент Козловський, який диригуватиме концертом 1 жовтня, та відомий польський композитор і музичний діяч Єжи Корновіч, який є директором фестивалю сучасної музики «Варшавська осінь».
Джерело: loda.gov.ua
10 концертів, де представимо програми зі світовими кінохітами, репертуаром Гала-опера, концертним виконанням «Кармен».
Однак, центральною темою гастрольного туру є презентація саме українських композиторів, зокрема у класичній симфонічній програмі “Sound of Ukraine” звучатиме Фортепіанний концерт Василя Барвінського, Гражина Бориса Лятошинського, а також Дев’ята Симфонія Антоніна Дворжака.
Дириґентом подій буде Володимир Сивохіп, солісткою симфонічних програм класичної музики – Віоліна Петриченко.
Організатором є агенція Open Music Project. За підтримки Посольства України у Німеччині
Більше інформації щодо подій на сайті
Дати проведення подій:
07/11/23 in Apostle Paul Church Schöneberg, Grunewaldstraße 77a, 10823 Berlin 08/11/23 Graf Zeppelin Konzerthaus, Friedrichshafen
09.11/23 Stadtpfarrkirche Mariae Himmelfahrt, Weilheim
10/11/23 Stadthall, Biberach an der Riß
11/11/23 Simultane Stadtpfarrkirche St. Martin - Gemeinschaftl. Kirchenpflege Biberach an der Riß, Biberach an der Riß
12/11/23 Basilika St. Martin, Weingarten
13/11/23 Parktheater Lahr, Lahr
14.11/23 Konzerthaus, Ravensburg
15.11/23 Konzerthalle, Sigmaringen
16/11/23 Graf Zeppelin Konzerthaus, Friedrichshafen
У Кропивницькому триває ХХІ Мистецький фестиваль «Осінь з музикою Кароля Шимановського». Він стартував 25 вересня аншлаговим концертом камерної музики «Кароль Шимановський: війна в житті артиста».
Головними організаторами фестивалю виступили ГО „Об’єднання поляків “Полонія” ім. К.Шимановського” та Кропивницький музей музичної культури імені Кароля Шимановського.
Концерт "Кароль Шимановський: війна в житті артиста" є складовою проєкту «Закохані в Україну. Відомі поляки з пограниччя Київщини та Херсонщини», підтриманого Товариством "Одра-Німан" (Вроцлав, Польща) в рамках конкурсу малих грантів, які надаються Канцелярією Прем’єр-міністра Республіки Польща. Ще однією складовою проєкту стане відкриття однойменної виставки в кінці жовтня. А з програмою "Кароль Шимановський: війна в житті артиста" матимуть змогу познайомитися також слухачі в Черкасах та Львові.
- Його "Солдатські пісні" - це прем'єра в Україні, решта - просто гарна, захоплююча музика. Грали і співали талановиті музиканти, а я розповів, як життя композитора висіло на волосинці та як він поєднав мистецтво з політикою і війною, а також провів аналогії із сучасністю, - повідомив директор Кропивницького музею музичної культури імені Кароля Шимановського Олександр Полячок.
«Судячи з реакції публіки, задум побудувати його в формі рондо, де рефреном були твори для скрипки й фортепіано, а епізодами - фортепіанний та вокальні, цілком виправдав себе. Модератор вечора звернув увагу слухачів на те, що скрипкова Соната була написана у першій половині 1904 року, коли (в лютому!) вибухнула російсько-японська війна. 21-річний Кароль, на щастя, за півроку до війни був звільнений від військової повинності через серйозну травму коліна (дитячу травму, через яку він шкутильгав усе життя). Емоційна, переважно бурхлива й лірична музика співзвучна почуттям, які сьогодні, під час російської навали, переживають українці. Скрипкові Соната та Каприси Шимановського-Паганіні, фортепіанний Менует (з Першої сонати для фортепіано) виконувалися автором в місті на Інгулі під час Першої світової війни (композитор виступав також у Києві та Умані в благодійних заходах на користь біженців). Шимановський брав участь в організації концертів для військових, а під час наступу більшовиків на Варшаву написав три солдатські пісні (в грудні 1919 він та його родина через Одесу й Румунію дісталися Польщі, фактично як біженці). Виконання солдатських пісень Шимановського в Кропивницькому стало всеукраїнською прем’єрою», - відзначають організатори фестивалю.
Щирими оплесками підтримали шанувальники музичного мистецтва у Кропивницькому виступ талановитого дуету в складі магістрантки Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка скрипальки Марії Полячок та піаніста, випускника цієї ж академії Євгена Романова. Успішно дебютували на престижному музичному форумі троє перспективних вокадістів, студентів Кропивницького музичного фахового коледжу Даніїл Сергеєв, Максим Анохін та Павло Задорожний.
Відомо, що музика резонуючи, накопичує енергію і стає універсальною мовою спілкування, яка не потребує слів, - підкреслила слухачка концерту Оксана Горбенко. - Саме таку енергетику і відчуття приналежності до найвищих цінностей мистецтва - музики, залишив про себе цей чудовий вечір.
Подальша програма фестивалю передбачає виступи в Кропивницькому, Черкасах та Львові артистів та музикознавців із Лодзі, Познані та Катовіц (Польща), Львова, Києва та ін. Головним акцентом фестивалю буде тема боротьби та захисту незалежності, а також польсько-українська солідарність під час російської агресії.
Фестиваль продовжиться у четвер, 28 вересня, у великій залі Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка.
Подальша його програма, враховуючи воєнний стан і загрозу безпеці артистів та слухачів, буде публікуватися поетапно.
Джерело: kr-rada.gov.ua
