2 лютого о 19:00 у Львівській національній філармонії відбудеться “Вечір премʼєр” – виняткова подія, до якої Академічний симфонічний оркестр львівської національної філармонії на чолі з диригентом – Володимиром Сивохіпом та солістами: Івоною Глінкою та Володимиром Веретельником готує концентрат різноманіття сучасної музики світу. Звучатимуть твори композиторів Японії, Греції, Італії та США.
“Ця програма є унікальною не лише премʼєрами – вечори симфонічної музики асоціюються в нас з творами великих форм: симфоніями, концертами для соло з оркестром, поемами. Однак оркестр та солісти готують ще один сюрприз – звучатимуть мініатюри. До оркестрових мініатюр композитори звертаються не так часто: не кожному й до снаги настільки лаконічно викласти думку. Історією та ідеєю кожного з творів слухачів майстерно проведуть модератори концерту.

Також таке різноманіття є чудовим доказом того, що сучасна музика є дуже багатогранною і кожен в ній зможе відшукати звучання до душі”, – запрошують у філармонії.

Спеціально для виконання премʼєр до Львова приїздить відома польська флейтистка, інтерпретаторка нової та експериментальної музики – Івона Глінка. Її майстерність стала натхненням для колосальної кількості композиторів Європи, Азії та Америки, які написали для неї понад сто творів!

Дізнатись більше про концерт, а також придбати квитки можна за посиланням.

Ольга МАКСИМ’ЯК

Джерело: photo-lviv.in.ua

До 145-річчя від дня народження композитора відкрили виставку «Дарунки Людкевича»

У Львові, у Музеї імені Станіслава Людкевича відбулася виставка одного дня «Дарунки Людкевича». Зберігачка фондів Мар’яна Зубеляк продемонструвала предмети, які були подаровані митцеві, а також поділилася цікавими фактами їхнього походження.

Станіслав Людкевич — відомий український композитор та музикант. Він є одним з найвпливовіших музичних діячів України ХХ століття. Попри те, що народився у польському Перемишлі, закінчив Львівський університет (відділі української та класичної філології філософського факультету, де основним напрямком його студій була українська філологія, а додатковими — філософія, класична філологія). Паралельно Станіслав Людкевич був вільним слухачем у консерваторії Галицького музичного товариства. Теорію композиції вивчав самостійно у своєї матері-піаністки. Його також називають «людиною-оркестром», адже за своє життя йому довелося попрацювати композитором, диригентом, фольклористом та навіть науковцем.

Станіслав Людкевич — один із організаторів створення Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові. Композитор відійшов у засвіти, коли йому минуло 100 років, залишивши після себе неоціненні скарби творів класичної музики.

Музей відкрили 1995 року у будинку, де жив композитор, за ініціативи дружини композитора — Зеновії Костянтинівни Штундер. Після її смерті у 2016 році будинок функціонує виключно як музей. У музеї проводять, зокрема, концерти класичної музики, наукові лекції та виставки.

При вході у музей одразу можна відчути дух творчості та музики. Тут багато картин та нотних станів, старовинні оригінальні меблі, а також портрети самого композитора та його рідних.

Людкевич не любив отримувати подарунків, і тому завжди наголошував, щоб друзі та знайомі йому нічого не дарували. З цієї причини він навіть відмовився святкувати свій п’ятдесятирічний ювілей. Проте, не всі дослухалися до його прохань, тож за життя він отримав чимало різних дарунків, які вдалося зберегти у музеї. Зазвичай це книги, листи та статуетки. Друзі любили його і називали Станіслава Людкевича ніжно і по-родинному — Сясьо. На виставці представлено багато речей, де написано — «Сясьови», а на одному з дарунків якраз і можна побачити цей підпис — «Сясьови Людкевичу в 25-літню річницю його музичної діяльности».

Мар’яна Зубеляк розповіла, що найвагомішим подарунком серед інших для Станіслава Людкевича був лист від Митрополита Андрея Шептицького. Композитор зберігав цей лист, бо глибоко поважав Митрополита.

Назар Кошлатий, студент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Джерело: wz.lviv.ua

10 лютого о 19:00 у Львівському органному залі звучатиме легендарний «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта. Найвідомішу месу у світі виконає Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії, Львівський муніципальний хор «Гомін» та солісти під управлінням диригента зі Швеції Деніела Ханссона.

«Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта – останній твір великого композитора, не завершений автором й оповитий легендами. У своїй музиці Моцарт наповнив текст заупокійної меси емоціями, які вражають і сьогодні. «Реквієм» бореться з таємницею смерті: створений людиною на краю свідомості, він ніби відкриває перед слухачами подорож від непевності до надії.

Цей твір має особливе значення для Львова. У 1826 році у греко-католицькому кафедральному соборі святого Юра у Львові відбувся концерт, на якому син Вольфганга Амадея, Франц Ксавер Моцарт виконав знаменитий батьківський «Реквієм».

У лютому 2024 року у Львівському органному залі «Реквієм» буде звучати в памʼять про всіх, хто загинув на російсько-українській війні. Виконавцями будуть Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії, що знайшов прихисток у Львові з початку повномасштабного вторгнення, Львівський муніципальний хор «Гомін» та провідні львівські солісти органного залу.

За диригентським пультом цього вечора публіка побачить шведського диригента Деніела Ханссона, великого друга України, який вже багато років співпрацює з Львівським органним залом.

Деніел Ханссон – музичний директор Університету Мальме (Швеція) та художній керівник оркестру, хору та ансамблю SYD університету Мальме. Серед ансамблів, якими він диригував, є Філармонія Монте-Карло, Опера Манаус, Український фестивальний оркестр, Симфонічний оркестр Мальме та Хор Шведського радіо.

Це вже не перший візит диригента зі Швеції в Україну в часи повномасштабного вторгнення.

«Я дуже радий можливості повернутися до Львова в ці важкі часи і продемонструвати нашу вірність Україні. Частинка мого серця – назавжди у Львові. Для мене ви є героями. Усе, що ви робите є натхненням для решти світу. І найменше, що я можу зробити, це прийти і зіграти концерт. Для мене честь приїхати до Львова і стати частиною вашої роботи», – говорить Деніел Ханссон.

Варто додати, що концерт 10 лютого у Львівському органному залі буде записувати «Суспільного Радіо» для Європейської мовної спілки – асоціації телерадіомовників, яка організовує міжнародний пісенний конкурс «Євробачення».

Квитки на подію можна придбати на сайті kontramarka.ua або у касі Органного залу за адресою вул. С. Бандери, 8.

Джерело: city-adm.lviv.ua

Потужний, емоційний та суто український симфонічний вечір від Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії (диригент Володимир Сивохіп) та Йожефа Ерміня (фортепіано) відбувся 26 січня.

Два велети української музики ХХ століття постали у цій програмі: драматичний, ефектний симфоніст Борис Лятошинський та елегантний, колоритний шанувальник фольклору Микола Колесса.

Особливо прикметно, що Микола Філаретович був одним із засновників симфонічного оркестру Львівської філармонії, а також диригентом Львівського театру опери та балету, працював художнім керівником і диригентом хорової капели «Трембіта».

MozArt BirthDay

27 та 28 січня Львівська національна філармонія підготувала серію концертів, присвячених музиці знаменитого віденського класика. Цього разу слухачі мали нагоду насолодитись віртуозними композиціями митця у виконанні відомого Струнного квартету «Фенікс». До нього долучилися Сергій Чубріков та Олександр Холодюк – музиканти, що зіграли на духових інструментах кращі зразки творчості вічно молодого митця.

А також святкували уродини Моцарта разом із музикантами Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» філармонії, під батутою Тараса Вергуна. У виконанні оркестру та солістів: Степана Сивохіпа, Михайла Сосновського та Іванни Гетто прозвучали наповнені світлом та легкістю твори композитора.

28 січня також пройшов черговий концерт з циклу «Автостопом по музичній галактиці» – це серія інтерактивних музичних пригод Дзень-Бума та його друзів по музичній галактиці. Юні слухачі приходять до філармонії, щоб потрапили у дивовижну атмосферу планет музичної галактики, де можуть познайомитися з їхніми мешканцями та особливостями кожної з планет. Щоразу перед кожним концертом, об 11:00 на маленьких слухачів чекатимуть веселі інтерактиви з унікальним музичним реквізитом від Центру музичного розвитку «TEMPO», а знайомить дітей та їхніх батьків з музикою — Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії та диригент Сергій Хоровець.

Джерело: leopolis.news

27 січня у Чернігівському обласному філармонійному центрі відбулася нова програма духового оркестру на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Ткачуком. «З музикою – в майбутнє України».

Оркестр виконав відомі й популярні композиції українських і зарубіжних авторів – Володимира Івасюка, Тоні Роніса, Ігоря Поклада, Карла Дженкінса, Миколи Лисенка, Гленна Міллера, Степана Єднака, Ісаака Альбеніса.

Прозвучали й авторські твори художнього керівника та головного диригента оркестру Анатолія Ткачука – «Фантазія на теми українських пісень», «Дитячий світ», «Ми діти твої, Україно!»

«Людство залежне від музики стільки, скільки існує: вона як духовне світло, що проникає в нас та створює своєрідну магію, – зазначають музиканти колективу. – Сьогодні, під час війни, ця магія музики потрібна абсолютно всім».

Також у програмі «З музикою – в майбутнє України» взяли участь солісти філармонійного центру заслужений артист України Сергій Сулімовський, Яна Сидоренко, Андрій Рекун. Провів програму Сергій Сидоренко.

За інформацією прес-центру Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

Відбувся концерт Полтавського академічного симфонічного оркестру для дитячої аудиторії «Казковий світ Діснею».
Джерело: Полтавська ОВА.

За диригентським пультом – диригент Єлізар Пащенко. Ведуча – Аліна Синяговська.

У виконанні симфонічного оркестру відбулася захоплива музична подорож у світ відомих та улюблених мультфільмів Walt Disney Company у супроводі цікавих відеороликів.

Джерело: np.pl.ua

Два велети української музики ХХ століття постануть у цій програмі: драматичний та ефектний симфоніст, фундатор українського модернізму Лятошинський, а також елегантний, колоритний шанувальник фольклору, засновник української диригентської школи Колесса.

Це символічна подія для світу високої музики. Вона відбудеться 26 січня о 19:00 год у Львові.

Як видатний музикант, Колесса проявив себе не лише в композиторстві. Митець постійно виступав і в якості диригента: сучасники запам’ятали його, як талановитого інтерпретатора музики різних стилів і жанрів. Микола Філаретович був одним із засновників симфонічного оркестру Львівської філармонії, а також диригентом Львівського театру опери та балету, працював художнім керівником і диригентом хорової капели “Трембіта”.

Цього вечора його музика повернеться у рідний зал та стане окрасою симфонічної програми від Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою Володимира Сивохіпа.

На першому курсі я був учасником симфонічного оркестру консерваторії, і в нас була обов’язково дисципліна, ми грали зі студентами, а Микола Філаретович мав своїх студентів і показував, як потрібно диригувати. Це було незабутньо, як він вибігав на пульт. Родзинкою його диригування були дві симфонії – симфонія Дворжака "З Нового світу" і Третя симфонія Бетховена, – про композитора ділиться спогадами Біщко Юрій, скрипаль оркестру.

Микола Філаретович прожив більше як 100 років, тобто все XX століття. Він мав про що згадати і мав про що говорити.

Коли я вже був у складі симфонічного оркестру філармонії, і я пам’ятаю як Колесса диригував Другу Симфонію свою – він вже старенький був. Це був, напевно, 1985/86 рік і мав проблеми з руками. Але дуже весело й цікаво було за ним спостерігати. Він картини такі малював в тій симфонії… Незабутню картину я пам’ятаю, про скерцо третьої частини. Там є така собі гумористична картина: “Я собі так то малював, що гуцул зайшов собі в корчму, трошки випив і хотів потанцювати, але забагато випив і впав, і не може встати – і раз впав, і другий раз впав, і третій…Ото така картина, я б хотів, аби ви то все показали в оркестрі, відзначили як це може бути…, – розповів він.

Квитки можна придбати за посиланням: https://soldout.ua/booking/1331-liatoshynskyj-kolessa

Джерело: maximum.fm

Володимир Івасюк – видатний український композитор, поет та співак, чиї пісні стали справжніми класиками української музичної культури. Він мав неймовірний талант, що проявився у його творчості, наповненій глибиною почуттів, емоційною силою та красою виразу. Що саме робить пісні Володимира Івасюка такими вражаючими? У цій статті ми розглянемо декілька ключових чинників, що роблять його творчість неперевершеною.

1. Глибокий зміст та емоційна сила
Першим і, можливо, найважливішим фактором, який робить пісні Володимира Івасюка вражаючими, є їхній глибокий зміст. В кожній пісні він розкриває складні емоції, пов’язані з любов’ю, тугою, розчаруванням та надією. Тексти його пісень будуються на реальних життєвих ситуаціях та проблемах, що додає їм ще більшу емоційну силу та автентичність.

Крім того, Володимир Івасюк майстерно використовував музику, щоб підкреслити емоційний навантаження його пісень. Кожна нота та мелодія передають силу слова та посилюють вплив, який вони мають на слухача. Його музика нерідко встигає до самої душі, залишаючи незабутнє враження.

1.1 Підсвідоме сприйняття
Одним з особливих аспектів творчості Володимира Івасюка є його вміння створювати музику та тексти, які впливають на підсвідомий рівень сприйняття. Він використовує ритмічні та мелодійні прийоми, щоб захопити увагу слухача та створити глибокий емоційний зв’язок.

Це особливо помітно в його піснях, які мають піднесений темп та потужні ритми. Коли слухаєш його творчість, відчуваєш, що музика буквально оживає, заповнюючи кожну клітинку організму ритмом та енергією.

2. Універсальність тем та музичних жанрів
Ще один аспект, який робить пісні Володимира Івасюка вражаючими, – це їхня універсальність. Він вдало поєднує різні жанри музики, від популярної до фольклорної, створюючи твори, які здатні сподобатися слухачам різного віку та музичного смаку.

Також варто відзначити, що тематика пісень Володимира Івасюка є універсальною та актуальною навіть у сучасному світі. Вони стосуються таких важливих питань, як любов, мир, свобода, які є важливими для кожної людини, незалежно від часу та місця.

2.1 Вплив на покоління
Творчість Володимира Івасюка мала великий вплив на покоління західної України, а також на людей по всій країні. Його пісні стали гімном багатьох романтиків та тих, хто вірили у справжнє значення музики. Вони надихали на подолання труднощів, викликали почуття національної самосвідомості та показували, що краса та мистецтво можуть подолати будь-які кордони.

Саме завдяки своїй талантливості та незламній волі, Володимир Івасюк став символом національного відродження. Він зумів знайти універсальну мову, яка об’єднала багатьох людей та надала їм силу й надію на краще майбутнє.

3. Суперечливість та оригінальність
Ще одна риса, що робить творчість Володимира Івасюка вражаючою, – це її суперечливість та оригінальність. Його пісні часто містять складні, несподівані поєднання музичних ідей та сильних емоцій, які знаходяться в протиріччі один з одним.

Така суперечливість робить його творчість цікавою та непередбачуваною. Кожен його твір – це своєрідний шедевр, що знаходиться на кордоні між геніальністю та експериментом. Його пісні завжди відрізнялися від усіх інших, що робить його творчість незабутньою та унікальною.

3.1 Контрастність мелодій
Одним з особливих моментів у творчості Володимира Івасюка є його вміння поєднувати контрастні мелодії. Він використовує яскраві перепади в темпі, динаміці, тональності та інтенсивності звучання, щоб створити особливу атмосферу у своїх піснях.

Це додає його музиці додаткову напругу та емоційну глибину, роблячи її більш енергійною та запальною. Такі контрасти надають пісням Володимира Івасюка неповторного шарму та вражаючої магії, яка зачаровує слухача з перших нот.

Висновок
Пісні Володимира Івасюка вражають своєю глибиною, емоційною силою та унікальністю. Вони мають вразливу частину, яка доторкається до душі кожного слухача, незалежно від його смаку та відвертості до музики. Кожна нота та слово, створене Володимиром Івасюком, несе в собі почуття, емоції та думки і це робить його музику незабутньою.

Джерело: reporter.zp.ua

Відома піаністка, уродженка України Наталія Пасічник додала своє ім’я та бачення до видатного списку майстрів, що звертались до вічного фортепіанного шедевру Йоганна Себастьяна Баха “Добре темперований клавір”.

19 січня вийшов подвійний альбом “Переосмислення “Добре темперованого клавіру”, який став втіленням і підсумком багатьох років творчості піаністки.

“Її інтелектуальний і водночас духовний погляд на це питання, ймовірно, буде саме таким, яким передбачав композитор. Керуючись твердженням Баха про те, що кінцева мета музики – прославляти Бога та омолоджувати дух, Пасічник досліджує перетин божественного натхнення та людського існування. Результат – справжній tour de force сили та чутливості; раціональної прозорості, але з найніжнішим почуттям; припливу сили й могутності, але й безтурботної легкості. Тріумф”, – так характиризує доробок Navona Records, американський музичний лейбл, що випустив платівку.

Альбом складається з двох частин по 48 композицій. Перша частина записана у колаборації із Calmus Ensemble – одним із найуспішніших вокальних колективів Німеччини. Друга частина – виключно фортепіанна інтерпретація Баха.

“Це зовсім новий погляд на дуже відому річ. Я пропоную поціновувачам класичної музики фактично нові твори та нову аранжацію, яка має українське підґрунтя. Адже натхненням для мене була концепція українського музикознавця і композитора Болеслава Яворського”, – розповіла Пасічник.

“Переосмислення “Добре темперованого клавіру” вийшло на усіх основних музичних платформах: Spotify, Amazon Music, Apple Music, YouTube, Deezer, Tidal.

Довідка:

Наталія Пасічник – лауреат кількох міжнародних конкурсів піаністів, працює у Стокгольмі та концертує по всьому світу. Завдяки своїм глибоким інтелектуальним і творчим інтерпретаціям утвердила себе як одна з провідних піаністок Європи. Найбільший шведський журнал класичної музики OPUS magazine двічі (у 2014-му та 2022 роках) включав її до списку найвпливовіших культурних діячів Швеції.

Піаністка присвячує багато енергії розкриттю невідомого українського музичного скарбу для західної аудиторії. Пасічник виступає в Європі, США, Японії та Аргентині з провідними оркестрами, такими як Симфонічний оркестр Шведського радіо, Камерний оркестр Ковент-Гарден, Ельбська філармонія Laeiszhalle Hamburg, Orchester d'Auvergne, Львівський національний філармонічний оркестр, Краківський філармонічний оркестр та Познанський філармонічний оркестр. Піаністка працює з такими диригентами, як Крістофер Гоґвуд, Євгеній Свєтланов, Ар’є ван Бек, Яцек Каспшик, Марек Мос, Б. Томмі Андерссон, Роберт Штелі.

Пасічник має вчені ступені доктора мистецтва та доктора мистецтвознавства.

У 2014 році піаністка заснувала Український інститут у Швеції – платформу для зустрічей шведів та українців, що підвищує обізнаність про значущу спадщину та багате культурне життя України. Організація працює над зміцненням шведсько-українських культурних зв'язків. Значну частину своїх гонорарів Пасічник спрямовує на діяльність Інституту.

VIII Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проєкт», присвячений памʼяті Юлія Мейтуса, урочисто відкрився у великій залі Кропивницького музичного фахового коледжу у понеділок, 22 січня.

Увазі шанувальників музичного мистецтва власну програму «Нехай мої струни лунають» презентували артисти Національного будинку музики. Присвята Юлію Мейтусу, створена до 120-річчя видатного українського композитора, земляка, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, народного артиста України.

Зі щирими словами вітання до учасників фестивалю звернулася заступниця начальника обласної військової адміністрації, депутатка Кропивницької міської ради Катерина Колтунова.

- Організація подібних фестивалів важлива тому, що це забезпечує стабільний розвиток української музичної культури та дозволяє зберегти і поширювати спадщину великих українських композиторів. – наголосила Катерина Колтунова. - Фестивальні сцени стають майданчиком для творчого обміну, стимулюють творчу активність та сприяють підтримці талановитих артистів. Такі ініціативи важливі також для підтримки українського мистецтва загалом та виховання нового покоління музикантів, які продовжуватимуть розкривати красу української класичної музики.

Яскраві емоції та щирі захоплення глядачів викликали вокальні твори Юлія Мейтуса у виконанні заслуженої артистки України, сопрано Іванни Пліш з акомпанементом лауреата міжнародних конкурсів Андрія Васіна. Це ліричні романси на слова Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить», «Розсипає сонце» на слова Володимира Сосюри, зврорушлива драматична балада « Ксеня» на слова Андрія Малишка. Яскравим відкриттям фестивалю стало виконання пʼяти романсів на слова Лесі Українки «Сім струн я торкаю».

Камерно-інструментальні твори Юлія Мейтса - три пʼєси для скрипки і фортепіано: «Поема», «Ноктюрн», «Алегро» представив у майстерному виконанні лауреат міжнародних конкурсів Михайло Білич.

- Музика Юлія Мейтуса кожного разу відкривається новими гранями, надихає та викликає бажання пізнавати і досліджувати різноманітну і цікаву мистецьку спадщину композитора, - відзначила начальниця управління культури та туризму міської ради Анна Назарець.

А фестиваль продовжується і з нетерпінням очікує слухачів на своїх наступних заходах. Вже сьогодні, 23 січня о 16.00 в залі Музею мистецтв розпочнеться вечір українського романсу «Співають, плачуть солов’ї», на якому прозвучать твори Юлія Мейтуса, українські народні пісні, романси та солоспіви українських композиторів у виконанні учнів, студентів та викладачів мистецьких закладів Кропивницького.

Джерело: kr-rada.gov.ua