Ресторан БарМаки та Рівненська обласна філармонія запрошують на гастрономічний та музичний захід!
Це буде кавовий джаз у виконанні оркестру під час смачної вечері. А ще комплімент усім гостям - кавовий пунш від ресторану «БарМаки».
Дійові особи та виконавці:
▪️ШЛЕНДРІАН — заслужений артист України Микола Швидків
▪️ЛІЗХЕН — Анастасія Янцур
▪️БАРИСТА — Павло Мищук
▪️ВЛАСНИЦЯ КАВ’ЯРНІ — Таніна Позняк
▪️ОФІЦІАНТ — Дмитро Давидчук
А також:
▪️Ірина Козачук (клавесин)
▪️Тарас Пастушок (саксофон)
▪️Леся Островська (флейта)
▪️Академічний камерний оркестр РОФ, диригент Юрій Скрипник
▪️ Режисер-постановник Таніна Позняк
Організаційний збір заходу - 1000 грн. Половину вартості квитків передадуть на потреби ЗСУ за сприяння благодійного фонду «Дар». Щоб забронювати столик, звертайтеся за номером 068 876 58 76.
Усіх гурманів-меломанів чекають 15 березня о 18:30 у ресторані «БарМаки»!
За повідомленням з Рівненської обласної філармонії.
Джерело: ogo.ua
Відомий композитор з родом з Кропивницького Юлій Мейтус створював композиції зокрема і на тексти Тараса Шевченка. Шевченкіану у творчій спадщині композитора дослідила науковця та викладачка Кропивницького музичного фахового коледжу Марина Долгіх.
Вірші Тараса Шевченка у музичних творах Мейтуса
У статті «Музичне відтворення поезій Т.Г. Шевченка в солоспівах композитора Ю.С. Мейтуса» Марина Долгіх зазначає, що у творах Юлія Мейтуса прослідковується глибинне розуміння вагомості творчості Тараса Шевченка для світового музичного мистецтва.
Наприклад, опера на чотири дії «Гайдамаки», написана Юлієм Мейтусом у співавторстві з композиторами Всеволодом Рибальченком і створену упродовж 1941-1943 роках у співавторстві з В.П. Рибальченком і Михайлом Тіцом. Або присвята Тараса Шевченку у творі-меморіалі. До цього науковиця віднесла вокальний цикл для низького голосу й симфонічного оркестру «Кобзареві» у восьми частинах, створений у 1963 році.
Поеми «Сон», Думка» і «Я не нездужаю» у романсах композитора
Щодо власне солоспівів, до шевченкіани у творчості композитора Юлія Мейтуса Марина Долгіх віднесла три романси. Два романси належать до початку композиторської діяльності у 1927 році – це «Я не нездужаю» і «Думка», а романс для низького голосу і фортепіано «Сон» – на 20 років пізніше.
Романс «Думка» композитора Юлія Мейтуса
Романс «Думка» (Сonmoto, e-moll) випустило в друк видавництво «Українське видавництво драматургів і композиторів».
«Перед слухачем розгортається історія козака, який шукає свою долю на стороні, нехтуючи сімейними радощами, турботою про батьків, коханням», – пише науковця.
Марина Долгіх вказує, що текстова частина романсу наближена до жанру кобзарської думи, але цей твір можна визначити як козацьку баладу завдяки його ритміці та мінливості тональних планів. Мелодія змінюється відповідно до змісту вірша. Наприклад, слова «пішов козак» супроводжуються ритмом ходи, «грає синє море» – дисонуючими хвилями, а кульмінаційна зона – контрастом крещендуючих акордів з короткочасними тризвуками та речитативними фразами.
«Епічна природа висловлення, образні паралелі, символізм сюжетних ліній дозволяють закріпити означений солоспів у напрямку психологічно драматичних, насичених внутрішнім протестом», – пише Марина Долгіх.
Вірш Шевченка «Я не нездужаю» у музиці композитора з Кропивницького
Щодо романсу «Я не нездужаю» науковця підкреслює, що вдумливий характер віршу-монологу дав можливість Юлію Мейтусу вийти на новий рівень і створити модернову композицію. Тут відсутня по сутності мелодійна лінія, а замість неї – речитативно декламаційні фрази. Наприклад, у другому розділі цього романсу за назвою «Болить» передає полярність настрою героя поліметрією і химерними динамічними хвилями фортепіано.
У третьому розділі романсу композитор через ритміку і підвищений тонус вказує на емоційний вибух, який обривається при словах «вона [воля] заснула». А фінальна частина романсу «Я не нездужаю» нагадує притишену поховальну ходу з барабанним дробом.
Романс «Сон» на поему Шевченка
Солоспів Юлія Мейтуса на поему Тараса Шевченка «Сон» вирізняється глибиною драматизму й речитативністю мелодики наближений до попередніх шевченківських композицій композитора. Марина Долгіх вказала на цікаве композиторське рішення у частині, де йдеться про колисання дитини мамою-кріпачкою.
«Це не спокійний рух колиски, що заспокоює дитинку, а пунктирний – ніби рваний, надривчастий крик малюка, який спочатку голоснішає, а отримавши мамину увагу – стишується», – йдеться у статті.
У розділі, де йдеться про сон кріпачки, в якому вона бачить сина дорослим заможним і щасливим чоловіком, що контрастує із сьогоденням. Тут мелодика композитора переходить на мажорний, майже святковий, струмінь. Але завершальний тритакт твору відтворює зойк болю, що визначає безпросвітність страждань.
«Таким чином, сфера шевченківських солоспівів у творчості Юлія Мейтуса – це напрямок, де сфокусовані серйозні, вдумливі композиції. Композитор одним з перших в українському музичному мистецтві досягнув наскрізності в драматургічному розвитку кожного з вищеозначених творів», – підкреслила науковця Марина Долгіх.
Джерело: gre4ka.info
9 березня Президент України Володимир Зеленський затвердив список лауреатів Національної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка 2024 року. Серед лауреатів одеська композитор Кармелла Цепколенко. Відповідний указ опублікували на сайті Президента України.
Кармелла Цепколенко здобула нагороду за кантати "Читаючи історію" за поезією Оксани Забужко, "Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?" за поезією Сергія Жадана, Дуель-Дует для скрипки і контрабасу та Симфонію №5. Усі ці твори Кармелла написала під час повномасштабного вторгнення. Зокрема, кантату "Читаючи історію" для сопраністки, віолончеліста та піаніста вона написала в березні 2022 року. За формою цей музичний твір нагадує мініоперу із сольними епізодами віолончелі та фортепіано. Уперше "Читаючи історію" виконав у травні 2022 року в Одесі ансамбль SENZA SFORZANDO. Протягом кількох днів запис із виконанням кантати набрав понад тисячу переглядів на YouTube. Пізніше цей твір виконували не лише в Україні, а й за її межами.
Шевченківська премія – державна нагорода, заснована 1961 року. Її вручають за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Нагороду присуджує Президент України на підставі рішення Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Одна людина може здобути премію раз у житті.
Крім Кармели Цепколенко, лауреатами премії 2024 року стали:
поети Дмитро Лазуткін (за книгу поезій "Закладка") та Ярина Чорногуз (за книгу поезій "[dasein: оборона присутності]");
журналісти Євген Малолєтка, Мстислав Чернов та Василиса Степаненко (за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя, зокрема фільм "20 днів у Маріуполі");
співачка Джамала (за альбом Qirim);
режисер-постановник Іван Уривський, художник-постановник Тетяна Овсійчук та хормейстер Сусанна Карпенко (за виставу "Конотопська відьма" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка);
художник Андрій Єрмоленко (за серію мистецьких робіт "Ukrainian resistance//Український опір").
Джерело: od.vgorode.ua
Львівська національна філармонія запрошує на два дні вшанування пам’яті українського пророка, генія, Кобзаря.
Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради
Зокрема, 9 березня відбудеться масштабний захід до 210-річчя дня народження Тараса Григоровича: «Поет свободи» за участі солістів: Софії Соловій, Романа Страхова та Олега Созанського, Галицького академічного камерного хору, Академічного камерного оркестру «Віртуозів Львова» під керівництвом Тараса Вергуна та Октету «Орфей». У програмі композиції українських авторів на тексти Тараса Шевченка. Початок – о 16:00.
10 березня у програмі «Шевченко. Сьогодні» прозвучать твори у виконанні двох провідних оркестрів — Військового оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії, а також солістів: баритонів Романа Страхова, Олексія Кувітанова та бандуриста Олега Созанського. Час: 18:00.
Джерело: 1zahid.com
Український інститут у Швеції визначив двох молодих перспективних піаністів, які отримають стипендію від фонду шведського мецената Андерса Валля.
“Ми надзвичайно вдячні Андерсу Валлю за запровадження премії для українських молодих музикантів. Як піаністка я завжди розуміла, наскільки важливо подати руку допомоги молодим піаністам на початку кар'єри, особливо украінським піаністам, які завжди “приліплялися” до російських, навіть репертуарно, бо там було більше можливостей. З 2017 року, коли я почала бути дотична до конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця, я надавала можливість двом українським піаністам представити себе на різних майданчиках Скандинавії. Але ця нова премія звичайно привертає набагато більше уваги і надає набагато більше можливостей. Бути поміченим в міжнародному середовищі, особливо на початку карʼєри, є надзвичайно важливим”, – розповіла директорка Українського інституту у Швеції та концертуюча піаністка Наталія Пасічник.
У рамках підтримки України Фонд Андерса Валля Вестерльовста (Anders Wall's Västerlöfsta) започаткував щорічну премію у 100 000 шведських крон – приблизно 10 000 євро – для підтримки молодих украінських піаністів.
Першими одержувачами стипендії Anders Wall's Västerlöfsta для молодих українських піаністів стали 19-річний Роман Федюрко з Києва та 21-річний Антон Бондаренко із Запоріжжя.
“Мета стипендій – надати перспективним українським талантам більше можливостей для подальшого розвитку в дуже складний для України час, але це також спосіб привернути увагу та підтримати українську культуру. Війна здебільшого полягає в тому, що російське керівництво заперечує існування української нації з власною культурою”, – зазначила Шарлотта Уолл, голова Музичного фонду церкви Вестерлефста.
Стипендії будуть вручені під час концерту у церкві Вестерльовста в Хебю 4 травня. Концерт стане частиною програми фестивалю української культури “Європейський фестиваль: Українська весна”, що почнеться у Швеції 24 квітня та триватиме два тижні.
Довідка:
Роман Федюрко почав займатися фортепіано в музичній школі Києва у п'ять років. У 2021 році Роман отримав першу премію на онлайн-конкурсі піаністів Центру Ференца Ліста, онлайн-конкурсі Wiener Klassiker та конкурсі піаністів Ісидора Баджі в Нові-Саді, а також отримав стипендію для молодих митців від президента України. У 2022 році Роман отримав першу премію на Міжнародному конкурсі піаністів імені Володимира Горовиця.
Антон Бондаренко почав займатися музикою у п'ять років у музичній Запоріжжя. Він став лауреатом кількох національних та міжнародних конкурсів піаністів серед молоді, виступав із Запорізьким симфонічним оркестром та Київським державним симфонічним оркестром. У 2017 році отримав звання “Артист Запорізької філармонії”. Зараз Антон навчається в Академії музики у прифронтовому місті Дніпро.
17 березня Полтавська обласна філармонія запрошує на концерт Камерного оркестру ім. Дмитра Ахшарумова та соліста Національної філармонії України Максима Шадька (фортепіано). Початок о 17:00.
Про це повідомили у Полтавській обласній філармонії.
Художня керівниця оркестру Лідія Шкаровська. Диригент Олег Тищик.
Програма:
1. Джозеф Сук “Серенада” (1ч);
2. Вольфганг Амадей Моцарт Симфонія № 25;
3. Ференц Ліст “Angelus”;
4. Фридерик Шопен Концерт фа мінор № 2, Op.21.
Джерело: np.pl.ua
Гімном України у німецькому Фрайбурзі вчора закінчились гастролі Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії з програмою української та світової класики. Диригував Володимир Сивохіп. Про це повідомили в пресслужбі філармонії.
Цього разу головними акцентами поїздки колективу стало вшанування річниці російсько-української війни та її жертв, а також прем’єрні виконання української музики у польській Варшаві, німецьких Пфорцгаймі та Фрайбурзі.
Звучали фортепіанний концерт Василя Барвінського, музика Миколи Колесси і Бориса Лятошинського, а також Дев’ята симфонія Антоніна Дворжака. Солювала українська піаністка Віоліна Петриченко
«Через війну ми маємо особливу потребу показати людям у світі, що наша музика неймовірно красива, а наша культура велика і глибока. Ми записуємо якомога більше творів українських композиторів і робимо ці записи доступними для широкої аудиторії через наш офіційний канал YouTube», — сказав диригент та генеральний директор Львівської філармонії Володимир Сивохіп.
Джерело: portal.lviv.ua
Сьогодні геніальному композитору мало б виповнитися 75 років
4 березня виповнилося б 75 років Володимиру Івасюку. Його творчість досі вражає і захоплює. Він зумів зробити українську пісню впізнаваною, і разом із тим показав милозвучність і чарівність української мелодики та слова, показав світові через пісню Україну. Хоч життя музиканта було коротким, вплив на українську культуру залишається і досі вагомим. До 75-річчя Чернівці віддали шану легендарному композитору. Зранку сурмач зіграв найпопулярніші мелодії Володимира Івасюка на вежі Чернівецької ратуші.
Про це пише міська рада.
Нагадаємо, щодня о 12.00 лунає "Марічка” з вежі ратуші, у виконанні сурмача Миколи Блищука. Дане дійство захоплює як чернівчан так і гостей нашого міста.
Сьогодні о 18:00 Чернівці вшановують памʼять Володимира Івасюка на гала-концерті Всеукраїнського багатожанрового фестивалю-конкурсу «VodograyFest» в кіноконцертній залі «Чернівці» (вул.Університетська 10). У виконанні конкурсантів звучатиме «Червона рута», «Водограй», «Пісня буде поміж нас», «Я піду в далекі гори», та інші шедеври спадщини, що багато років живуть у серцях українців.
Головою журі буде соліст «Піккардійської Терції» Андрій Капраль з авторською програмою «Зустрічай». Також серед членів журі є композиторка і співачка Олена Токар, джазовий піаніст Олег Петрович, флейтист Роман Марусяк, а також актриса Інна Мірошниченко.
На головній сцені театру відбудеться театралізований концерт до 75-ліття від дня народження Володимира Івасюка.
Володимир Івасюк - професійний лікар, скрипаль, грав на гітарі, фортепіано, віолончелі і був виконавцем пісень. Народився відомий композитор 4 березня 1949 у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків.
Його "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" стали новим подихом у світі музичного мистецтва, перетворившись на легенди.
Джерело: promin.cv.ua
У місті Асколі Пічено відбувся хоровий симфонічний концерт «Iustitia et Pax» до другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Про це повідомляється на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України.
На сцені Театру Вентідіо Бассо об’єдналися музиканти Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії та Симфонічного оркестру Пуччіні і Хору Ventidio Basso Ascoli Piceno.
В програмі звучали твори українських композиторів: як класика, так і сучасна музика. Італійська публіка почула твори Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Ганни Гаврилець, Мирослава Скорика та «Місто Марії» Золтана Алмаші.
Варто зазначити, що глядачі концерту мали змогу відвідати й виставку робіт українських художників, яка відбулась у театрі.
Підготував Сергій ВАСИЛЕВИЧ.
Фото з сайту Міністерства культури та інформаційної політики України.
Джерело: golos.com.ua
До концертної програми увійдуть твори трьох українських музичних геніїв.
Організатор – Національний центр «Український Дім» и Dom Майстер Клас.
В день народження Тараса Шевченка, 9 березня, о 17:00 Камерний хор «Київ» під орудою Миколи Гобдича представить в Українському Домі програму «Сакральний Шевченко: Станкович, Скорик, Сильвестров».
До концертної програми увійдуть твори трьох українських музичних геніїв — Євгена Станковича, Мирослава Скорика та Валентина Сильвестрова — на вірші Тараса Шевченка: хорали, псалми та піснеспіви.
Організатори запрошують почути такі затребувані нині тонкі, трепетні, глибокі одкровення, сповнені болю, любові й віри.
Коли: 9 березня, о 17:00
Де: вул. Хрещатик, 2.
Джерело: bigkyiv.com.ua
