У найважливіший для усіх християн тиждень Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії представить подію “Крізь темряву” із творів, інспірованих духовністю.
Відомі диригент та трійка солістів приїжджають з Америки, щоб засвідчити свою солідарність з українським народом та підтримати в часі війни.
30 квітня о 19:00 разом з диригентом Бенджаміном Лоебом та гостями філармонії: сопрано Еллісон Черні, віолончелістами Пітером Зайденбером та Арі Еваном оркестр презентує пʼять творів композиторів різних генерацій, серед яких поряд з музикою легендарних класиків можна буде почути нову творчість наших сучасників. Особливим номером програми стане композиція володаря Ґреммі Кітта Вейклі, сповнена віри та енергії.
У програмі прозвучать два знакові концерти для віолончелі — перший з яких, Концерт для віолончелі з оркестром ре мажор Йозефа Гайдна, став останнім відомим класичним концертом написаним для цього інструменту. А другий твір Роберта Шумана, створений майже 70 років опісля — першим романтичним твором жанру.
Коротка довідка про виконавців:
Еллісон Черні
Співачка Еллісон Черні — коренями походить з українського Переяслава, виконавиця провідних оперних партій по всій території США, виступала як солістка з шанованим Філадельфійським оркестром, Бостонським поп-оркестром у таких відомих концертних залах, як Карнегі Голл, Еліс Таллі Голл та Ейвері Фішер Голл.
Арі Еван
Віолончелісти Пітер Зайденберг та Арі Еван — регулярно виступають у найбільших концертних залах США, Європи та Азії.
Бенджамін Лоеб
Диригент Бенджамін Лоеб — затребуваний музикант, випускник найвідоміших світових закладів: Джульярдської школи та Гарвардського університету.
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика – колектив із 121-літньою історією. 15 лютого 2023 року Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії зібрав аншлаг у славетному Carnegie Hall у Нью-Йорку з музикою Євгена Станковича, Антоніна Дворжака та Анатолія Кос-Анатольського. У грудні 2023 колектив виступив у Берлінській філармонії, представивши музику українських композиторів. Протягом останніх кількох сезонів оркестр здійснив низку важливих записів для великих міжнародних лейблів, включаючи Naxos та Brilliant Classics.
Джерело: galinfo.com.ua
Як пише «Слобідський край» з посиланням на організаторів KharkivMusicFest, колектив уперше за три роки виступить у рамках фестивальної програми камерним складом.
У програмі заходу із серії «Кольорова класика» твори Моцарта – «Маленька нічна серенада» 1 частина та Концерт для фортепіано з оркестром (версія для камерного оркестру) 1, 2 та 3 частини.
«Рішення грати твори Моцарта прийшло не просто так, адже він з раннього дитинства був генієм, дитиною-вундеркіндом. Багато в чому це стало можливим завдяки старанням його батька, який був дуже уважним до його освіти, – розповідає Віталій Алексейонок, артистичний директор фестивалю KharkivMusicFest. – І ми теж даємо нашим дітям можливість розвиватися, зростати особистісно та професійно, спілкуватися мовою музики. «Маленька нічна серенада» – напрочуд легкий та життєрадісний твір, написаний у період найбільшого розквіту генія композитора. Такий самий надихаючий настрій дарує і його Концерт для фортепіано, який виконуватимуть юні музиканти».
Цікаво, що володар феноменальної пам'яті, Моцарт вів докладний облік своїх творів, записуючи в каталог кожен під певним номером. У «Маленькій нічній серенаді» з 5 частин з невідомих причин збереглося тільки 4. Зі збережених записок автора випливає, що був ще один менует між 1-ю і 2-ю частинами. Але з якої причини він зник, ми вже ніколи не дізнаємося.
До війни в ньому грало близько 60 осіб з різних музичних навчальних закладів Харкова. Мета створення оркестру – об'єднати талановитих дітей та підлітків у віці 10-17 років і дати їм можливість музикувати разом, знайомитися з шедеврами класичної музики, виступати на кращих концертних майданчиках міста, а пізніше – інших міст та країн.
Презентація камерного складу колективу відбулася на сцені органного залу Харківської філармонії в рамках проєкту «Класика для молоді» 3 грудня 2019.
Завдяки фінансовій підтримці Фонду громади Харкова «Толока» участь для дітей є безоплатною.
«Важливою складовою фестивалю KharkivMusicFest від самого його початку була освітньо-просвітницька програма – проєкти для дітей, підлітків та молоді, які допомагають краще розумітись на класичній музиці, сприяють професійному розвитку юних музикантів, – розповідає Марія Горбонос, виконавча директорка фестивалю. – Дитячий симфонічний оркестр KharkivMusicFest є нашою гордістю, на час створення він був такий єдиний в Україні. І особливо важливим та радісним для нас є те, що ми попри війну відновили його роботу».
За словами Марії, більшість із дітей вирішили обрати музику своєю майбутньою професією, тож гра в оркестрі дає їм можливість отримувати серйозний професійний досвід. За три роки існування колективу юні оркестранти встигли попрацювати з диригентами з України, Європи та США. Молодими талантами опікуються професійні музиканти, що мають багаторічний досвід роботи у кращих оркестрових колективах країни.
Репетиції курує Віталій Алексейонок, артистичний директор фестивалю, володар Першої премії Міжнародного конкурсу диригентів імені Артуро Тосканіні (Італія, 2021), лауреат «MDR Conducting Competition 2018» та інших міжнародних конкурсів, головний диригент Німецької опери на Рейні в Дюссельдорфі/Дуйсбурзі з початку сезону 2024-2025.
Підготовкою юних музикантів до концерту займається Юрій Яковенко, заслужений діяч мистецтв України, диригент оркестру Харківського національного академічного театру опери та балету, який буде диригувати в цей вечір Дитячим симфонічним оркестром.
Організатори приділили значну увагу безпеці під час проведення репетицій – усі вони проходять у місцях, обладнаних згідно з безпековими умовами.
Солістами програми концерту «Кольорова класика. Моцарт» є учні Харківського державного музичного ліцею Віра Бондаренко, 9 клас, та Кирило Тарановський, 8 клас.
Нагадуємо, що 13 квітня в Харкові стартував KharkivMusicFest – єдиний музичний фестиваль, що проходить попри війну.
Раніше ми писали, одним з перших у Харкові відновив свою діяльність театр «057». Виставу під час великої війни колектив вигадував під вибухи у центрі рідного міста. Це була перша вистава, яку від початку повномасштабного вторгнення зіграли на сцені Будинку акторів. І хоча зараз у Харкові театральні майданчики не працюють, «057» продовжує займатися улюбленою справою. Зараз колектив активно гастролює Україною й організовує аукціони та збори на підтримку військових.
Автор:Галина Гришко
Джерело: slk.kh.ua
23 квітня на базі Ужгородської музичної школи № 1 відбувся ІІ тур обласного конкурсу індивідуальних виконавців старших класів здобувачів освіти мистецьких шкіл Закарпатської області у номінації «Фортепіано».
У конкурсі взяли участь учениці фортепіанного відділу Мукачівської школи мистецтв ім.С.Мартона та вибороли почесні нагороди.
Джерело: mukachevo.net
Про це йдеться у дослідженні аналітичного порталу YouControl.Market.
Зокрема, театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької у 2023 році посів третє в Україні місці за розмірами доходів.
Відтак, доходи Львівської опери становили 31,5 млн грн. Кращий результат показав лише Національний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка (53,5 млн грн) та Драматичний театр імені Івана Франка (45,8 млн грн). Обидва переможці рейтингу розташовані в Києві.
У 2021 році, за даними сервісу YouControl, Львівська опера заробила 23,68 млн грн. У 2022 році, в рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну, дохід театру зменшився до 19,76 млн грн. Та вже у 2023 році він зріс до 31,5 млн грн, що на 59,4% більше у порівнянні з першим роком великої війни. Додамо, що із цієї суми чатка державних закупівель становить лише 67 тис. грн.
Драматичний театр імені Марії Заньковецької у 2021 році заробив лише 8,77 млн грн, у 2022 – 12 млн грн, а в 2023 ще на 128% більше – 27,37 млн грн.
Окрім того, торік театр опери і балету імені Соломії Крушельницької отримав фінансування від держави на 169,1 млн грн, а театр імені Марії Заньковецької – 83,1 млн грн. Більшість державних коштів ідуть на заробітну плату співробітників та сплату податків. Ще частина з них – на сплату комунальних послуг, а залишки – на нове обладнання чи оновлення декорацій.
Із 2017 року Львівський національний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької очолює колишній міністр культури України Василь Вовкун, а театр імені Марії Заньковецької у 2023 році очолив Максим Голенко.
Джерело: uzhgorodka.uz.ua
У вівторок, 23 квітня, на концертному майданчику Мерілебон-театрі у Лондоні відбувся благодійний концерт Лондонського струнного оркестру імені Людкевича. Диригентом вечора став генеральний директор Львівської національної філармонії Володимир Сивохіп, соло на фортепіано – Віоліна Петриченко. Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.
Вперше у британській столиці лунали твори львівських композиторів: «Тихий Спомин» Станіслава Людкевича, сюїта «В горах» Миколи Колесси, «Прелюд пам'яті Шевченка» Якова Степового, «Елегія» Алли Сіренко. Разом із солісткою Віоліною Петриченко оркестр виконав Фортепіанний концерт Василя Барвінського, а з молодою українською флейтисткою Софією Матвієнко – концерти Моцарта і Мендельсона.
Читайте також: У Львові відзняли документальний фільм про Квітку Цісик
Також раніше солістка філармонії Віоліна Петриченко представила сольну програму «Дух України» у Лондоні в церкві Святої Віри. Звучала музика Василя Барвінського, Левка Ревуцького, Валентина Сильвестрова та Алли Сіренко, а також твори Гріга, Шумана та Шопена.
Усі зібрані кошти спрямують на допомогу українським дітям-сиротам.
Нагадаємо, що у львівському Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької з’явиться новий музичний простір із оцифрувальною станцією під назвою Solo.
Джерело: tvoemisto.tv
За підсумками 2023 року Львівський національний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької заробив 31,5 млн грн, а національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької – 27,4 млн грн. Таким чином вони увійшли у топ-5 найбільш прибуткових національних театрів України. Про це повідомляє YouControl.market.
На першому місці рейтингу найбільш прибуткових державних театрів – Київський театр опери і балету України імені тараса Шевченка, що заробив 53,5 млн грн. На другому місці – теж київський Драматичний театр імені Івана Франка із заробітком 45,8 млн грн. Після двох львівських театрів іде київський драматичний театр Лесі Українки, що заробив 23,3 млн грн.
Динаміка заробітку львівських театрів
У 2021 році, за даними сервісу YouControl, Львівська опера заробила 23,68 млн грн. У 2022 році, в рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну, дохід театру зменшився до 19,76 млн грн. Та вже у 2023 році він зріс до 31,5 млн грн, що на 59,4% більше у порівнянні з першим роком великої війни. Додамо, що із цієї суми чатка державних закупівель становить лише 67 тис. грн.
Драматичний театр імені Марії Заньковецької у 2021 році заробив лише 8,77 млн грн, у 2022 – 12 млн грн, а в 2023 ще на 128% більше – 27,37 млн грн.
Окрім того, торік театр опери і балету імені Соломії Крушельницької отримав фінансування від держави на 169,1 млн грн, а театр імені Марії Заньковецької – 83,1 млн грн. Більшість державних коштів ідуть на заробітну плату співробітників та сплату податків. Ще частина з них – на сплату комунальних послуг, а залишки – на нове обладнання чи оновлення декорацій.
Із 2017 року Львівський національний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької очолює колишній міністр культури України Василь Вовкун, а театр імені Марії Заньковецької у 2023 році очолив Максим Голенко.
Джерело: zaxid.net
23 квітня у культурному серці Лондона, одному із найошатніших концертних майданчиків Мерілебон-театрі, відбувся благодійний концерт Лондонського струнного оркестру імені Людкевича. Диригентом вечора став генеральний директор Львівської національної філармонії Володимир Сивохіп, соло на фортепіано — Віоліна Петриченко.
Вперше у британській столиці лунали твори львівських композиторів: «Тихий Спомин» Станіслава Людкевича, сюїта «В горах» Миколи Колесси, «Прелюд пам’яті Шевченка» Якова Степового, «Елегія» Алли Сіренко. Разом із солісткою Віоліною Петриченко оркестр виконав Фортепіанний концерт Василя Барвінського, а з молодою українською флейтисткою Софією Матвієнко — концерти Моцарта і Мендельсона. Модерувала подію журналістка ВВС Кася Мадера.
Крім цього, 21 квітня солістка філармонії Віоліна Петриченко представила сольну програму «Дух України» у Лондоні в церкві Святої Віри. Звучала музика Василя Барвінського, Левка Ревуцького, Валентина Сильвестрова та Алли Сіренко, а також твори Гріга, Шумана та Шопена.
Усі зібрані кошти будуть направлені на допомогу українським дітям-сиротам.
Джерело: philharmonia.lviv.ua
“Любов до гармонії” — це не просто смисл слова “філармонія”. Це, певним чином, спосіб існування, який визначає сутність музичного колективу. Навесні 1999-го року новостворений чернігівський симфонічний оркестр виступив вперше — і не деінде, а у Національному палаці “Україна”. Так 25 років тому почалася історія Академічного симфонічного оркестру “Філармонія”, який створив і яким донині керує заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач. Чвертьвіковий ювілей оркестр відзначив великою двочасною концертною програмою на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру.
25 років тому “Філармонія” складалася передусім з молодих музикантів. Вже тоді вони разом зі своїм диригентом керувалися гаслом “Тільки краще!”. За чверть століття було підготовлено безліч різноманітних концертних програм. За честь грати з оркестром під орудою Миколи Сукача вважали і вважають, без перебільшення, сотні солістів, диригентів і колективів світу. З оркестром “Філармонія” виступали капела “Думка”, Микола Сук, Олег Криса, Анатолій Баженов, Фудзіко Хеммінг, Девід Андре, Чіє Савада… Микола Сукач диригував такими відомими колективами як симфонічний оркестр Національної опери України, Національний симфонічний оркестр України, симфонічний оркестр Національної філармонії України. Творча мапа “Філармонії” — це, власне, весь світ: від Японії до США, від сходу до заходу.
Великий ювілейний концерт Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” розпочав з вшанування жертв тієї страшної війни, яку зараз веде проти загарбників український народ. Микола Сукач нагадав глядачам основні віхи в історії колективу, яким він керує. І підкреслив головне: “Якби не прихильність глядачів, якби не їх бажання душею відгукуватися на роботу оркестру, мабуть, не все б в нас склалося. Тож дяка всім, хто поділяє з нами почуття, які ми намагаємося донести своєю музикою!”.
Привітали оркестр з ювілеєм колеги, друзі, почесні гості.
У першому відділенні програми прозвучали “Влтава” Бедржиха Сметани, Увертюра до опери “Севільський цирульник” Джоаккіно Россіні, Увертюра до оперети Франца фон Зуппе “Легка кавалерія”, “Танок диявола” Йозефа Хельмесбергера (молодшого). І, що дуже символічно, — твори Сергія Борткевича: частини Концерту для скрипки з оркестром тв. 22 (соліст — народний артист України, лауреат Шевченківської премії Анатолій Баженов) і Симфонії №1 ре мажор “Моя Батьківщина”. Ім’я і творчість видатного композитора повернув мистецькому світу саме художній керівник та головний диригент оркестру “Філармонія” Микола Сукач. Диригували оркестром у першому відділенні разом з очільником колективу начальник військового оркестру військово-музичного центру Сухопутних військ ЗСУ Роман Павлів та другий диригент оркестру, заслужений артист України Андрій Шевчуковський.
У другому відділенні концерту була виконана Симфонія №1 Йоганнеса Брамса — шедевр, який, за словами Миколи Сукача, втілив всю гаму людських почуттів.
З ювілеєм!
Джерело: cheline.com.ua
Учениця 4 класу Херсонської гімназії №20 Дарія Довбиш виборола 3 дипломи першого ступеня на музичних конкурсах, які проходили у Чехії.
Про це повідомляє начальник Херсонської МВА Роман Мрочко.
Зазначається, що Дарія стала першою на Міжнародному музичному конкурсі імені Яна Вихитіла (м.Прага), Міжнародному музичному конкурсі струнних інструментів “Крайське коло” (м.Тепліце) та Національному музичному конкурсі “Злате пасмо” імені Богуслава Мартіне (м.Полічка).
Раніше повідомлялося, що учениця VII хореографічно-образотворчого класу Херсонського Таврійського ліцею Анастасія Гонтарь виборола диплом Лауреата Гран-прі у Міжнародному багатожанровому двотуровому дистанційному фестивалі-конкурсі мистецтв “Star Space”.
Джерело: most.ks.ua
18 квітня у Львівському оперному театрі відбулась вистава-дефіле "Розмова птахів": модне чи вічне?"
У несподівано холодний весняний вечір присутніх у Дзеркальній залі Львівського оперного театру зігрівала затишна атмосфера, яка ґрунтувалась на дійствах, які заворожували. Спів, театральне дійство, балет, музика, слово та мода - тісне сплетіння цих елементів лунало тихою залою.
Авторами проєкту є одна з найвідоміших українських дизайнерок Оксана Караванська та українська співачка, актриса театру і кіно, лауреатка Шевченківської премії Наталія Половинка. У Львівській опері вони представили спільну роботу - виставу-дефіле "Розмова птахів": модне чи вічне?", у якій тісно сплели мистецтво моди і театру.
“Вся суть цієї події – це великий знак питання: модне чи вічне? І чи може бути вічне модним, або чи може модне стати вічним? І, фактично, в цій виставі, яку прекрасно зробила частина театру Наталії Половинки, я особисто собі поставила це запитання і сама з собою вступила в батл. Тому що я представляю дві колекції: одна, яка вже давним-давно визнана вічною, - це все, що пов'язане з нашими українськими вишиванками. А друга – це абсолютно новітня історія. Я завжди робила дві лінійки і це представлення другої лінійки, де є сучасна вишивка, абсолютно космополітична. Вона пов'язана з тим, що відбувається сьогодні в Україні, але не з тим, що є етнікою. І чи вона стане вічною? Можливо, через 300 років її також в музеї будуть показувати?”, - поділилась Оксана Караванська.
На імпровізованій сцені, на відстані кількох метрів, а то й сантиметрів, від глядачів творили магічне дійство актори Театрального центру Наталії Половинки «Слово і голос». Шість героїнь вистави перевтілились у пташок з усього світу, які, за словами Наталії Половинки, зібралися, аби говорити про вічне текстами Григорія Сковороди. В основу вистави “Розмова птахів” лягли твори українського філософа, зокрема з книги “Сад божественних пісень”.
Трохи на віддалі від акторів розташувався музичний колектив “Хорея Козацька” під керівництвом Тараса Компаніченка, а поруч із ними - Лабораторія степового розспіву «Євшан-зілля» із Запоріжжя та окупованих сіл. Долучився до виконання пісень також народний співак Олексій Заєць. Акомпонував учасникам вистави-дефіле піаніст Сергій Кудринецький.
Представляли нову колекцію Оксани Караванської артисти балету Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької: і жінки, і чоловіки. Вони поволі кружляли сценою, здавалось, серед інших акторів, глядачів, проте насправді - серед глибоких слів, музики та смислів.
“Скільки в тебе облич?”, -, питає Оксана Караванська своєю колекцією. От скільки в тебе облич, ти серед них можеш загубити себе справжнього. А Григорій Сковорода говорить про те, що зазирни, як він каже, глянь всередину себе. Ось це “зазирни в себе” - це основний меседж сьогоднішнього дня. Тому що тільки та людина, яка сьогодні згадає своє призначення, - переможе. І чим більше цих людей буде, тим швидше буде наша перемога в цій війні. Перемога для всього світу, перемога людини над масою”, - зазначила Наталія Половинка.
Авторкою сучасної вишивки нової колекції української модельєрки вкотре стала дизайнерка Ксенія Уманська. За словами Оксани Караванської, створення нових робіт у сфері високої моди зайняло близько 9-ти місяців.
“Друга частина закінчення вистави - це буде представлення абсолютно модної колекції, але яка теж трошки барокова і абсолютно сучасна, і яка може носитися і на тих, хто танцює, і на тих, хто ходить просто по вулицям. По суті, насправді, це і є та мода, яку можна купувати, можна носити. Моє особисте бачення в sustainable fashion - що я створюю той одяг, який можна носити поза часом”, - розповіла Оксана Караванська.
Організатори зазначають, що виставу-дефіле "Розмова птахів": модне чи вічне?" представлять також у садах Софії Київської. А влітку команда планує їхати із цим проєктом до Риму.
Джерело: galinfo.com.ua
