4 січня о 17:00 в Дніпропетровській обласній філармонії ім. Л. Когана (вул. Воскресенська, 6) відбудеться святковий концерт «Різдвяні шедеври». Про це «Нашому місту» повідомила Вікторія Фурсова, керівник відділу реклами та зв’язків з громадськістю.
Цей захід точно подарує святковий настрій та яскраві емоції. А ще на слухачів чекає чудова фотозона біля ялинки. У програмі твори Фредеріка Шопена, Вольфганга Амадея Моцарата, Антоніна Дворжака, Йоганна Штрауса, Йоганна Себастьяна Баха, Антоніо Вівальді, Івана Небесного.
Виконавці – академічний симфонічний оркестр Дніпропетровської філармонії (диригент – Віктор Плоскіна, заслужений артист України) та камерний хор Дніпропетровської філармонії, керівник – Ганна Харакоз. Солістка – Ганна Проць, лауреатка міжнародних конкурсів та фестивалів
Мій шлях розпочався з інструментального виконання, у минулому я домристка, але спів також був рівноцінним партнером у моєму становленні як музиканта, – розповідає Ганна Проць. – Після закінчення коледжу я вступила у Conservatoire Régional de Paris (Франція) до професорки Fusako Kondo до класу оперного співу. Після двох років навчання у Парижі було прийняте рішення повернутися до України, тож для здобуття вищої музичної освіти я обрала Дніпровську академію музики.
Ганна Проць – учасниця багатьох музичних фестивалів, серед яких “Молодь розправляє крила” та “Музика без меж”. Разом з маестро Віктором Плоскіною за короткий проміжок вона змогла втілити у життя вже декілька масштабних проєктів.
Джерело: nashemisto.dp.ua
У Львові у 269-ті народини Моцарта згадають королеву Шарлотту та зіграють присвячені їй Моцартові сонати для флейти й клавіру
25 січня у Львівській національній філармонії ім. М. Скорика з нагоди уродин Моцарта - уже 269-х - відбудеться концерт-речиталь флейтиста, соліста Національної філармонії Юрія Шутка, який єдиний в Україні грає на золотій флейті. У дуеті з піаністкою Анастасією Бикою він виконає 6 сонат Моцарта, присвячених британській королеві Шарлотті, яку уже в наші часи зробили героїнею нашумілого серіалу "Історія Бріджертонів".
Як розповіли у повідомленні, королева Британії Софія Шарлотта Мекленбург-Стреліцька щедро оспівана як в історії монархії, так і в попкультурі. Саме їй, покровительці медицини, ботаніки та прихильниці мистецтва, країна завдячує відкриттям першого пологового будинку, створенню садів Кʼю та популяризації молодого Моцарта.
"У 1764 році Вольфганг Амадей Моцарт вперше побував у Лондоні, ним заплановані були 15 місяців гастрольних концертів, - йдеться в повідомленні. - Однак вже на четвертий день після приїзду композитора запросили до Букінгемського палацу виступити перед королем Георгом III й королевою Шарлоттою. Відома власним музичним обдаруванням, королева не лише вислухала юного генія, а також сама виконала декілька вокальних творів, чим високо вшанувала талант композитора. Невідомо, чи склались би майбутні лондонські візити Моцарта, якби не передчасна смерть, однак його музика назавжди посіла чільне місце на подіях королівської родини". На знак вдячності Моцарт присвятив королеві Шарлотті шість сонат для флейти й клавіру .
Ярина Коваль
Джерело: zahid.espreso.tv
В Естонії відбувся концерт «Ніч перед Різдвом», на якому зазвучали українські колядки та «Щедрик», відомий на весь світ як «Carol of the Bells». Про це пише МА АСС з посиланням на фейсбук-сторінку посольства України в Естонії. «Концерт «Ніч перед Різдвом» став не тільки доброю нагодою зібрати друзів та партнерів в Embassy of Ukraine in the Republic of Estonia, але й розказати історію про український «Щедрик», який неймовірні виконавці Олена Бражник, Оксана Логінова, Софія Яворська, Марія-Софія Дика та Дмитро Черепов виконали на біс», - прокоментували концерт на сторінці посольства. Історія «Щедрика» Композиція «Щедрик» («Carol of the Bells») народилась у 1919 році разом з Капелою – хором, який, за дорученням Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри, створив диригент Олександр Кошиць.
За задумом Петлюри, хор мав вирушити на Паризьку мирну конференцію, щоб довести існування окремого українського народу, який має право на самовизначення відповідно до 14 пунктів, проголошених Президентом Сполучених Штатів Вудро Вілсоном. Отримуйте новини в Telegram Але на Паризьку конференцію капела спізнилась. Всі ключові рішення були прийняті до її приїзду. Українську націю не визнали, територію розділили між сусідніми державами. Члени капели, не бажаючи того, стали емігрантами та вже ніколи не побачили Батьківщини. У 1936 році американський композитор і диригент українського походження Пітер Вільговський включив «Щедрик» до репертуару свого шкільного хору і презентував пісню на радіо NBC.
Оскільки, на думку Вільговського, український текст був незрозумілим пересічним американцям, він написав новий текст англійською мовою. Після премʼєри Вільговського завалили проханнями надіслати партитуру. Того ж року він опублікував пісню в нью-йоркському музичному виданні Карелл Фішер і назвав її «Carol of the bells». У партитурі зазначив – це українська різдвяна колядка, музика Миколи Леонтовича, слова та аранжування Пітера Вільговського. Так українська ластівка перетворилася на американські дзвоники, а «Щедрик» на «Carol of the bells».
Джерело: acc.cv.ua
Вистава стала чудовим подарунком харків’янам до новорічних свят. Глядачі отримали можливість насолоджуватись широким розмаїттям емоцій, що несе у собі ця весела історія. До речі, 5 квітня наступного року виповниться 150 років з першого виконання оперети, і за ці десятиліття мало яка вистава змогла скласти конкуренцію за кількістю постановок. І справді, «Летюча миша» – справжня класика, де кожен момент наповнений неперевершеними мелодіями, що відразу ж полонять серце. Музика Штрауса, з її п’янкими вальсами та легкими польками, іронічні ситуації та анекдотичний сюжет переносять глядачів у світ безтурботного святкування і радості.
Два дні при вщент заповненому залі на лофт сцені панувала атмосфера справжнього карнавалу. Публіка не стримувала емоцій, сміючись та аплодуючи жартам і кумедним ситуаціям.
Головні ролі виконували заслужені артисти України Юлія Піскун (Розалінда), Володимир Козлов (Доктор Фальк), лауреати міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (Генріх), Юлія Антонова (Адель), Євгеній Лисицький (Князь Орловський). Образ Доктора Блінда втілювали на сцені 27 грудня дипломант міжнародного конкурсу Сергій Леденьов, а 28-го в цього персонажа перевтілювався лауреат міжнародного конкурсу Роман Гордєєв. Особливо хочемо привітати із вдалим дебютом Віталія Манченка (Альфред) та Святослава Судіка (Франк), які блискуче впоралися зі своїми ролями.
До того ж, не можна не відзначити синергію всього колективу: артисти балету, хору, допоміжного складу та симфонічний оркестр Схід Опера під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка створили справжню магію на сцені, де кожен елемент вистави гармонійно поєднувався один з одним, утворюючи захопливу картину, від якої неможливо відволіктися.
Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян.
Джерело: news.kh.ua
Солістка Львівської національної філармонії Віоліна Петриченко випустила новий запис української музики на персональному каналі в YouTube.
Піаністка зазначає: “У ці святкові, різдвяні дні так хочеться спокою, затишку і тепла. П’єса Станіслава Людкевича «Тихий вечір» ніби створена для таких моментів. Її мрійлива і ніжна атмосфера, навіяна піснею Йоганнеса Брамса «Sommerabend» на вірші Генріха Гейне, переносить у світ гармонії, про яку ми всі зараз так мріємо.
Цей рік був ювілейним для Станіслава Людкевича, і його музика трохи частіше лунала зі сцени. Але все ж таки вона звучить доволі рідко, хоча заслуговує на те, щоб стати ближчою”.
Запис відбувся у Палаці Потоцьких. Над аудіо працював Володимир Пунько, відеограф: Андрій Зелений.
Джерело: philharmonia.lviv.ua
3 січня о 19:00 у Національній філармонії України у колонній залі ім. М. Лисенка відбудеться відкриття фестивалю «Lyatoshynsky Space».
Борис Лятошинський, який є одним із найвидатніших композиторів ХХ століття, залишається символом української музичної ідентичності. Його творчість дедалі більше звучить на міжнародних сценах. Саме тому фестиваль підкреслить значущість української культурної спадщини у світовому мистецькому просторі.
Організатори «Lyatoshynsky Space» пропонують слухачам поміркувати над концептом пам’яті через музику: особистої — спогади композитора про своє життя та творчість, і суспільної — спільної пам’яті про минуле, яке передане через твори видатного митця.
Фестиваль розпочнеться з концерту камерної музики у виконанні «NotaBene Chamber Group», до складу якого входять Максим Грінченко, Андрій Павлов, Ігор Завгородній, Валентина Буграк, Артем Полуденний, Тетяна Гомон і Роман Лопатинський.
Гості зможуть послухати добірку творів, які сам Борис Лятошинський представив на ювілейному концерті 3 січня 1965 року. Унікальні композиції відображають важливі віхи творчого шляху митця, зокрема йдеться про Скрипкову сонату та Український квінтет, який створений під час Другої світової війни і передає тугу за Батьківщиною, глибоку ностальгію за Києвом.
Джерело: mcsc.gov.ua
У різдвяні свята виступи артистів обласного філармонійного центру у храмі Святої Катерини у Чернігові стають вже доброю традицією. 26 грудня 2024 року філармонійний центр та творче об’єднання Єдиний Мистецький Простір Чернігівщини (голова — Оксана Тунік-Фриз) за підтримки Чернігівської ОВА, Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, як і рік тому, презентували вірянам різдвяну концертну програму.
Щира душевність, глибинне відчуття народних святкових традицій, теплота і справжня духовність — різдвяний концерт у стінах старовинного собору вразив глядачів. В основу проєкту лягла програма Академічного камерного хору імені Дмитра Бортнянського (головний диригент — Ігор Найдьон). З артистами хору під диригуванням Єлизавети Куценко і його солістками Ольгою Новик, Олесею Токарук, Наталією Губко, Наталією Мринською, Надією Мовлян програму представили солісти колективу концертних виконавців — заслужений артист України Сергій Сулімовський, Катерина Іващенко-Василяко, Анна і Дар’я Михневич, Марина Маккей, Яна Сидоренко. У сучасній обробці прозвучали народні колядки, щедрівки, духовні твори українських авторів.
З щирими словами подяки і пастирським напутнім словом звернувся до учасників акції настоятель храму Святої Катерини Роман Кіник. І знову-таки, за традицією, акція завершилася спільним виконанням колядки “Добрий вечір тобі, пане господарю”.
Провів концертну програму Дмитро Мельниченко.
Джерело: cheline.com.ua
26 грудня 1974 року урочисті звуки фанфар проголосили відкриття в Дніпропетровську театру опери та балету.
Цією подією була відновлена історична спадкоємність, бо, власне, оперний театр у Дніпропетровську існував і раніше, з 1931 року як ДРОТ (Дніпропетровський робітничий оперний театр) і до Другою Світовою війни.
Сучасний театр збудовано на місці парку імені Войцеховича за проєктом авторського колективу на чолі з Борисом Жежериним. Під час проєктування архітектори спирался на проєкт Житомирського музично-драматичного театру (зведеного у 1966 теж Жежериним), утім і зовнішнє, і внутрішнє оформлення Дніпровської опери унікальне. Виразним акцентом притеатральної площі, запроєктованої архітектором Павлом Нірінбергом, став світло-музичний фонтан «Муза» (автор скульптури Музи — Юрій Павлов).
Джерело: dv-gazeta.info
Львівська обласна філармонія
вулиця Чайковського П., 7
5 січня 2025
18:00
Фестиваль «Bach Contemporary» відбувається вже всьоме і є чудовою нагодою заново відкрити для себе шедеври майстра.
Знаний всім без винятку шанувальникам музики, безсмертний Йоганн Себастьян в різні періоди свого життя втілив стільки музичних ідей, що ця творчість набула значення безмежності Всесвіту. А якщо зібрати в єдине ціле всіх тих, на кого вплинула творчість Баха, хто одержимий його ідеями на різний спосіб старався їх дати їм життя і трактувати на власний лад, то одразу сформується ціла спільнота закоханих в музику генія ентузіастів. А це – ніщо інше, як окрема гілка християнської релігії!
Виконавці:
Олена Мацелюх, орган
Ольга Стрілецька, фортепіано, орган
Єва Куліковська, фортепіано
Августа Шишкіна, фортепіано, клавесин
Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»
Сергій Бурко, диригент
Програма:
Йоганн Себастьян Бах. Концерт ре мінор BWV 1063, транскрипція для двох фортепіано і органу
Концерт фа мінор BWV 1056 для органа та струнних
Концерт до мінор BWV 1062, транскрипція для органу, фортепіано і камерного оркестру
Концерт ре мінор BWV 1059, транскрипція для органу і камерного оркестру
Концерт до мажор BWV 1064, транскрипація для двох фортепіано і органу
Якби геніальний Йоганн Себастьян жив сьогодні, він точно став би зіркою першої величини для молоді всього світу. Але навіть у час бароко цей двадцятирічний юнак був визнаний найкращим органістом Європи. Звичайний хлопець з династії музикантів, він залишив шедеври, де кожна написана нота, кожен заграний звук ще й сьогодні, 300 років після створення – залишаються неперевершеними.
Джерело: 032.ua
У січні 2025 року відбудеться фестиваль на честь українського композитора й класика ХХ століття Бориса Лятошинського – Liatoshynsky Space 2025. Його організовує Національна філармонія спільно з Фундацією Лятошинського.
"2025 для української культури є роком відзначення 130-ліття від дня народження Бориса Лятошинського (1895-1968), чия творчість є невід’ємною унікальною частиною нашої класичної музики. Нині, коли Україна набуває суб’єктності у міжнародному культурному просторі, саме ім’я Лятошинського все більше привертає увагу, репрезентуючи виразну самобутність української музики ХХ століття", – наголосили організатори.
Головна мета фестивалю – посилити уваги до спадку композитора та відобразити цілісне сприйняття його різноманітного доробку. Тому зі сцени прозвучать визначні композиції Лятошинського, серед яких Друга і Четверта симфонії, Український квінтет, Перша фортепіанна соната, Скрипкова соната, Слов’янський концерт та інші модерні твори.
"При зверненні до культурного спадку завжди постає питання його актуальності для нас і нашого часу. Життя і творчість Лятошинського, які припали на дві світові війни, більшовицький переворот, національно-визвольні змагання, період українського мистецького Ренесансу, сталінський терор, ставлять перед нами складні питання, відповіді на які шукаємо під час Великої війни, спрямованої на знищення українців як нації", – розповідає команда фестивалю.
Подія триватиме з 3 по 26 січня та включає п'ять ключових подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії, а заключна – у Меморіальному кабінеті-музеї композитора, який знаходиться у будинку РОЛІТ. Кожна з них матиме свою окрему тему: пам'ять, ідентичність, генеза, усвідомленість, дім.
Джерело: life.pravda.com.ua
