Останній тиждень липня та перший тиждень серпня 2024 року для Львівської Національної Філармонії став Фестивальним відкриттям нових молодих виконавців та концертів. Протягом декількох днів відбулися 12 подій фестивалю “Pizzicato e cantabile”, впродовж яких у філармонії звучала органна та камерна музика в різних складах, а програми виконавців охопили світові музичні надбання від доби бароко до сучасності.

Стартував Фестиваль програмою “Апофеоз романтизму” в середу 24 липня, яку солістки вечора – органістка та арт-директорка “Pizzicato e cantabile” Олена Мацелюх та піаністка Меланія Макаревич скомпонували таким чином, щоб слухачі відчули особливу урочистість події, а твори, що прозвучали на концерті були написані представниками різних композиторських шкіл, різних часів, об’єднані у загальний піднесений настрій. Значний акцент в концерті-відкритті зроблено на музиці сучасності: це різні погляди англійського, скандинавського, французького та українського композиторів на сакральну сутність органного мистецтва.

У четвер, 25 липня на слухачів чекала нова програма “Романтичні експресії” від відомих інтерпретаторок камерної музики – скрипальки Наталії Гордєєвої та піаністки Віоліни Петриченко. У виконанні солісток прозвучала наділена високим концертним стилем “Крейцерова” соната Людвіга ван Бетховена, а також два твори українського композитора Станіслава Людкевича: премʼєра віднайдених в архівах Варіацій на народну тему та вишукана, інкрустована українськими мелодіями Соната для скрипки та фортепіано.

Сольну програму “Органної музики Баха” 25 липня представив французький гість Фестивалю – Жан Марі Леруа. У виконанні якого прозвучали хоральні прелюдії, тріо-сонати, віртуозні токати та фуги композитора, а доповнила враження слухачів графіка в реальному часі від художниці Ольги Куц.

Музика харківських композиторів звучала у філармонії 26 липня у програмі “Скрипкові метафори” від молодих львівських музикантів: скрипаля Бориса Коблика та піаністки Єви Куліковської. У рік, коли вечори на Харківщини стали довшими та темнішими, виконавці поставили собі за мету висвітлювати якомога більше культури краю. Тож розпочали програму Варіації для фортепіано сучасного композитора Олександра Щетинського, які продовжили Шість Інтермецо для фортепіано також харківʼянина Валентина Бібіка. На завершення ж прозвучали пʼєса «Ніцше і Вагнер» та Соната для скрипки та фортепіано сучасного турецького композитора Фазіля Сея.

Перший тиждень “Pizzicato e cantabile” завершився фортепіанним речиталем Віталія Дворового з програмою “Враження”. Розпочала подію перша з написаних у воєнні роки Шевченківських прелюдій Бориса Лятошинського та Фантазія до мажор польського композитора Кароля Шимановського. На завершення програми піаніст обрав твори, панівною в яких є чистота мелодії – прозвучали твори композиторів, яким вдалось досягнути омріяної прозорості та мелодійності – французького романтика Сезара Франка та сучасного українського композитора Валентина Сильвестрова.

Перший серпневий вечір у філармонії отримав назву “Крізь час та епохи”. Таку програму представив фортепіанний дует Христини Бенюк та Віталія Дворового. Програма дуету вражала сміливістю, адже музиканти проклали нею маршрут від «Прадавніх гірських танців Верховини» Євгена Станковича до “Нічного потягу” Александра Тансмана та Вальсу Моріса Равеля.

2 серпня відбулись дві фестивальні події, розпочала які сольна програма від органістки Ольги Єфремової “Музика величі”. У виконанні солістки прозвучали твори Джіроламо Фрескобальді, Йоганна Себастьяна Баха, Антоніо Вівальді, Миколи Колесси та Луї В’єрна.

А о 19:00 також сольну програму “Серпневий сонет” представила піаністка Меланія Макаревич. У її виконанні прозвучали твори Йоганна Себастьяна Баха, Ферруччо Бузоні, Ференца Ліста, Моріса Равеля, Клода Дебюссі та Бориса Лятошинського.

3 серпня на слухачів також чекали два концерти ансамблевої музики доби бароко. О 17:00 програму “Тріо-соната” представили Наталія Кожушко-Максимів, флейта, Маркіян Максимів, гобой, Богдан Кожушко, акордеон, Сергій Гаврилюк, барокова скрипка та Оксана Литвиненко, віолончель.

А о 19:00 на музиці геніального італійця в програмі “Вівальді. Пори року” зосередились Лілія Цура, скрипка, Маріанна Лаба, сопрано, Олена Мацелюх, орган та Ольга Стрілецька, клавесин. Подію доповнив живопис від Ольги Куц.

4 серпня – фінальний день фестивалю також дивував слухачів різноманітною музикою, адже відбулись два концерти: “Іспанська класична гітара” від соліста Андрія Остапенка, в програмі якого прозвучала гітарна музика колоритних регіонів Іспанії, експресивної Бразилії та романтичної Франції.

Завершив вечір грандіозний Концерт-закриття фестивалю “Кіномузика. Інтерстеллар”, на якому слухачі моли змогу зануритись у всесвіти улюблених кінофільмів та мюзиклів. Відчути велич «Гри престолів», спуститися у катакомби «Привида опери», насолодитись містичністю гармоній «Ангелів і демонів» та побувати в глибинах космосу з мотивами фільму «Інтерстеллар». Програму представили: Тетяна Петришина, вокал, Олена Мацелюх, орган, Ольга Стрілецька, фортепіано та Софія Окрутна, віолончель.

Модерували події Фестивалю Поліна Кордовська та Марія Левкович.

Джерело: philharmonia.lviv.ua

Вчора, 2 серпня, нову програму з творів великого австрійського композитора виконав Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” під диригуванням заслуженого діяча мистецтв України Миколи Сукача.

У першому відділенні програми «Вечір з музикою Моцарта» прозвучав Концерт для фортепіано з оркестром №17 соль мажор (солістка — Ольга Шадріна). Твір був написаний у 1784 році. Фахівці відзначають надзвичайну музичну виразність Концерту №17, завдяки чому він став одним з найпопулярніших концертів автора.

Друге відділення стало продовженням нового мистецького проєкту оркестру “Філармонія” “Симфонія тривалістю в життя”, в якому оркестр протягом концертного сезону планує виконати всі симфонії Моцарта.

Прозвучали симфонії 9, 10 і 11, написані на початку 70-х років XVIII сторіччя — у той час юному композитору було 13-14 років.

Вже в серпні Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” планує презентувати свою нову концертну програму з творів Гайдна. Слідкуйте за анонсами!

Джерело: пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

Після короткої літньої перерви українські театри поновлюють роботу. Шалена популярність показів не вщухає: квитки на хітові вистави розкупили вже на жовтень.

Тож які прем’єри очікують нас у новому сезоні? Оперні театри України здебільшого залишаються закритими до сучасного мистецтва: обирають перевірену часом класику, винаходять заміну «Лускунчику». Утім також співпрацюють із сучасними українськими композиторами, найчастіше з Олександром Родіним й Іваном Небесним. Отримаємо відразу дві нові постановки «Весілля Фігаро» Моцарта, декілька опер Верді, різні прочитання найпопулярнішої казки Гофмана та дві опери в постановці Івана Уривського — після спроби в Опереті минулого сезону режисер і далі впевнено заходить на територію музичного театру.

А про прем’єри драматичних театрів ми розповімо в наступному тексті.

Національна опера України
Свій 157-й театральний сезон Національна опера України відкриває 10 серпня оперою Миколи Лисенка «Наталка Полтавка» — уперше на цій сцені її показали ще в 1936-му, а в теперішній редакції Мирослава Скорика вона йде в театрі з 2012 року. Серед запланованих прем’єр — нова постановка опери Джузеппе Верді «Трубадур» режисера Віталія Пальчикова зі сценографією Марії Левитської (осінь); балет «Марна пересторога» в хореографії Фредеріка Аштона (прем’єрні покази — 12 й 14 грудня); балет «Варіації Доніцетті» (робоча назва) в хореографії Джорджа Баланчина (травень). Національна опера також веде перемовини з режисером Іваном Уривським про постановку опери Жака Оффенбаха «Казки Гофмана» (прем’єру планують на кінець цього сезону чи початок наступного) та продовжує роботу з композитором Олександром Родіним над оперою «Конотопська відьма» (складати її планують завершити до травня 2025 року).

На лютий театр запланував виконання «Воєнного реквієму» Бенджаміна Бріттена: концерт відбудеться 24 лютого, до третіх роковин повномасштабної війни. Крім того, Національна опера планує ряд закордонних подій: зокрема, участь у Нью-Йоркському фестивалі балету з нещодавньою прем’єрою — балетом «Елегія воєнного часу» на музику Валентина Сильвестрова в постановці Олексія Ратманського й участь у Міжнародному оперному фестивалі в Польщі з оперою Джузеппе Верді «Макбет» у постановці Італо Нунціати.

Київська опера
Київський муніципальний академічний театр опери і балету відкриє свій наступний, 43-й театральний сезон 7 вересня. За традицією — прем’єрою: цього разу це буде опера Моцарта «Весілля Фігаро» (раніше вона йшла на цій сцені в концертній версії). На кінець грудня Київська опера запланувала прем’єру балету «Лускунчик Гофмана», музику до якого на замовлення театру пише композитор Іван Небесний.

У січні 2025 року театр готується представити оперу Джузеппе Верді «Фальстаф» — це остання опера композитора, яку допоки не показують інші українські театри. Ще одну прем’єру готують на червень, до закриття сезону: це буде рок-опера; назву й подробиці театр поки що тримає в таємниці.

Національна оперета України
Київський національний академічний театр оперети відкриє ювілейний 90-й сезон традиційним гала-концертом. Серед прем’єр, які театр уже готовий оголосити, — драматичний етюд «Коцюбинський. З глибини» за творами Михайла Коцюбинського (режисер Станіслав Іванов), вистава «Шафранова троянда» за мотивами твору Лопе де Веги «Собака на сіні» (режисер Ігнасіо Гарсіа), вистава для сімейного перегляду «Пригоди Орфея» (режисерка Валері Лесо). Також оперета готує адаптації вистав для глядачів з порушенням зору та слуху за допомогою новітніх технологій.

У новому сезоні театр продовжить покази гучних попередніх прем’єр: мюзиклу «Чикаго» Джона Кандера й оперного етюду «На Русалчин великдень» Миколи Леонтовича в постановці Івана Уривського.

Львівська національна опера
Львівський національний академічний театр опери та балету розпочне 125-й сезон 9 серпня. У жовтні театр святкуватиме 125-річчя, до ювілею підготують декілька видань — від монографій про історію та архітектуру Львівської опери до путівника театром у вигляді фотоальбому.

На грудень Львівська опера запланувала прем’єру оновленого прочитання оперети Йоганна Штрауса «Летюча миша». У лютому-березні відбудеться прем’єра балету «Соляріс» на музику Олександра Родіна за фантастичним романом Станіслава Лема. А на завершення сезону театр готує прем’єру опери Бориса Лятошинського «Золотий обруч», створеної в кооперації з Фундацією Лятошинського. Над її постановкою працює режисер Іван Уривський.

Крім того, театр виношує ідею опери «Мазепа» (музику до неї пише також Олександр Родін), але її прем’єру планують уже на наступний сезон. А ще продовжує покази яскравих прем’єр минулого сезону: опери Франсіса Пуленка «Діалоги кармеліток» з костюмами Оксани Караванської та балету «Тіні забутих предків» на музику Івана Небесного.

Одеська національна опера
В Одеській національній опері новий 215-й сезон стартує вже 4 серпня. На його початок найстарший оперний театр України запланував гранд-концерт «Оперні шедеври» з популярними аріями світової та української класики. А 10 серпня там уперше виступить зірка оперного співу Людмила Монастирська: вона виконає партію Абігайль в опері Джузеппе Верді «Набукко».

24 серпня, до Дня Незалежності, театр відкриє IX Міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері», який триватиме два тижні. Серед подій — чотири століття української музики, від Бортнянського до Вакарчука в імпрезі VLASNE. Ukrainian Project, концертна програма «Музичний всесвіт В. Губаренка», Open Ballet Day та прем’єри попереднього сезону (опера Гаетано Доніцетті «Дон Паскуалє», опера П’єтро Масканьї Cavalleria rusticanа, балет «Танго полум’я та льоду» на музику Астора П’яццоли й Едгардо Донато).

На новий сезон Одеська опера також запланувала ряд прем’єр: балет для родинного перегляду «Снігова королева» на музику фінського композитора Туомаса Кантелінена; опери Джакомо Пуччіні «Сестра Анжеліка» й «Джанні Скіккі»; нову постановку опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського; кантату-симфонію «Кавказ» Станіслава Людкевича на вірші Тараса Шевченка.

ХНАТОБ / СХІД OPERA
Харківський національний академічний театр опери та балету запланував відкриття 149-го сезону на 12–14 вересня. У ньому обіцяє показати декілька прем’єр: балет «Драконові пісні» на музику Максима Коломійця (лібрето Жанни Чепели, хореографія Антоніни Радієвської), оперу Золтана Алмаші «ТГШ. Подорож у часі» про Тараса Шевченка як суперзірку (лібрето Лени Павлової, режисер Армен Калоян) й оперу — філософську казку Дмитра Малого (лібрето Юліти Ран, режисер Армен Калоян).

Дніпро Опера
Дніпровський академічний театр опери та балету відкриє 51-й сезон 22 серпня — покаже балет Михайла Скорульського «Лісова пісня». Головною подією нового сезону стане святкування 50-річчя театру в грудні: ювілей відзначатимуть гранд-концертом за участю гостей з опер Києва, Львова, Одеси й Харкова.

Балет-феєрія «Лісова пісня»Фото: opera-ballet.com.uaБалет-феєрія «Лісова пісня»
Серед найближчих планів — балет Адольфа Адана «Корсар» й оновлена постановка опери Моцарта «Весілля Фігаро».

Ксенія Білаш, редакторка відділу "Культура"

Джерело: lb.ua

КОНЦЕРТИ
вул. Чайковського, 7
Львівська обласна філармонія
24 серпня 2024,
18:00 - 19:30
+38 (032) 235-81-36
190 грн.

У програмі концерту звучатимуть твори українських композиторів Мирослава Скорика, Василя Барвінського, Миколи Лисенка, Костянтина Данькевича, Олександра Родіна, Якова Степового. Виконавці: Наталія Степаняк, сопрано Володимир Щигіль, баритон Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії Володимир Сивохіп, диригент

Джерело: lviv.vgorode.ua

29 липня Міністерство культури та інформаційної політики України затвердило Стандарт початкової музичної освіти, яка здобувається одночасно з початковою та базовою середньою освітою (1-9 роки навчання), за яким будуть працювати музичні ліцеї. МКІП продовжує оновлювати зміст мистецької освіти.

Стандарт розроблений робочою групою, створеною наказом Держмистецтв і орієнтований не тільки на сучасні тенденції в освіті загалом, а й в музичній освіті зокрема. Стандарт проходив процедуру громадського обговорення. Переважну більшість зауважень та пропозицій врахували.

Оскільки стандарт охоплює роки навчання юних музикантів від самого початку їх входження в майбутню професію , ключовим у стандарті стало орієнтування змісту на глибше вивчення української музичної спадщини та зміну підходів до формування музично-теоретичних та музично-історичних компетентностей із збереженням традицій формування виконавських компетентностей.

Стандарт містить обов’язкові результати навчання, які мають досягнути учні музичних ліцеїв та перелік обов’язкових освітніх компонентів, з яких випускники таких ліцеїв мають скласти атестацію для завершення опанування відповідної освітньої програми, а також стане основою для розроблення Типової освітньої програми, яка охоплює перший та другий рівні Національної рамки кваліфікацій.

Правовою базою для розроблення Стандарту є частина шоста статті 21 Закону України «Про освіту», пункт 16 частини першої статті 1 та частини п’ятої статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», пункти 12, 22 Положення про мистецький ліцей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1313 та підпункт 123 пункту 4 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885.

Ознайомитись з наказом МКІП від 29.07.2024 № 524 “Про затвердження Стандарту початкової музичної освіти, що здобувається одночасно з початковою та базовою середньою освітою”

Джерело: mcip.gov.ua

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені В. С. Косенка у 2024 році

Премія імені В. С. Косенка присуджується громадянам України на конкурсних засадах за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості для дітей та юнацтва.
Щороку присуджується лише одна премія у розмірі 20,0 тисяч гривень.

Премією відзначаються професійні композитори – автори музичних творів для дітей та юнацтва.

На здобуття премії висуваються завершені музичні твори/музичний твір (далі – твір), які були написані та оприлюднені (виконані) протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за три місяці до їх висунення на здобуття премії. Не висуваються твори, які вже були відзначені премією або іншими преміями, державними нагородами.

Повторно премія може присуджуватися за наявності нових визначних досягнень у сфері професійної композиторської творчості для дітей та юнацтва, але не раніше ніж через п’ять років після попереднього присудження премії. Премія не присуджується посмертно.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться творчими спілками, вищими навчальними закладами культури і мистецтва, театрально-видовищними закладами, мистецькими колективами. За достовірність поданої інформації відповідальними є керівники творчих спілок, вищих навчальних закладів культури і мистецтва, театрально-видовищних закладів, мистецьких колективів, які подали клопотання щодо претендента на здобуття премії, та претенденти.

На здобуття премії до 01 жовтня 2024 року (включно) до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001, g.gensitskyi@arts.org.ua) подаються:

клопотання про присудження премії за зразком;
письмова згода претендента на висунення його твору на здобуття премії та згода на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;
інформаційна довідка про претендента (прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформація про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, місце роботи, наявність державних нагород, контактний номер телефону та адреса електронної пошти чи інший засіб зв’язку) за підписом керівника творчої спілки, вищого навчального закладу культури і мистецтва, театрально-видовищного закладу, мистецького колективу, що висуває претендента;
творча характеристика претендента за підписом керівника творчої спілки, вищого навчального закладу культури і мистецтва, театрально-видовищного закладу, мистецького колективу, що рекомендує претендента;
копія документа, що посвідчує особу претендента;
копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
копії документів про освіту;
партитура твору (творів);
аудіо-/відеозаписи твору (творів), поданого на здобуття премії;
ксерокопії публікацій/відгуків у засобах масової інформації на представлений твір (твори) та рецензії (за наявності).

У разі невідповідності поданих документів вищезазначеним вимогам, а також якщо їх подано після 01 жовтня 2024 року, такі документи розгляду не підлягають та повертаються із зазначенням причини повернення. У разі усунення недоліків документи може бути подано до Держмистецтв повторно до 01 жовтня 2024 року.

Контактні дані: (044) 202-13-90;

Гліб Генсіцький: g.gensitskyi@arts.org.ua

Джерело: np.pl.ua

25 серпня у Львівському органному залі відбудеться світова премʼєра Симфонії Незламності сучасного українського композитора Олега Безбородька. Твір написаний спеціально на замовлення Львівського органного залу.

Симфонія Незламності, премʼєра якої відбудеться в межах відзначення Дня Незалежності України, розповідає про незламність українців як нації, про всі випробування, які випали на долю громадян в часи великої війни.

Твір стане музичною складовою великого проєкту з підвищення доступності та інклюзивності, який запустив Львівський органний зал.

«Інклюзивність, доступність, незламність – це органічна тріада, яку, на нашу думку, слід комунікувати на широку аудиторію, цю тему варто розвивати. Ми, як інституція, визначили для себе ці три пріорітети. Наше суспільство незламне. І ми є частиною цього суспільства, живемо в ньому, розвиваємо його і розвиваємося в ньому, і звісно – реагуємо на складні життєві обставини сьогодення», – говорить співдиректор Органного залу Тарас Демко.

Твір на замовлення Органного залу пише відомий український композитор Олег Безбородько. Піаніст працює у жанрах симфонічної, камерної, хорової та «легкої» музики. Його творчість відзначає експресивний та експериментальний характер, а його принципи відповідають естетиці постмодернізму.

Зараз Олег Безбородько завершує роботу над твором. Під час перебування у Львові в липні він розповів про задум майбутньої симфонії: «Символічно для мене і те, що в той день, коли я почув про ідею написати Симфонію Незламності, я зустрівся зі своєю студенткою, яка розповіла історію про свого чоловіка, котрий загинув на фронті… Для мене писати таку музику – це мій моральний і навіть громадянський обовʼязок як композитора».

25 серпня о 19:00 Симфонію Незламності виконає Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії під керівництвом диригента Івана Остаповича.

Докладніше про цю та інші події можна дізнатися на сайті Органного залу, а також на сторінках у Facebook та Instagram.

Довідка
Премʼєра Симфонії Незламності Олега Безбородька, яка відбудеться 25 серпня о 19:00, – частина стратегії Львівського органного залу замовлення музики провідним сучасним українським композиторам. Починаючи з 2019 року менеджмент концертної установи в особі директорів Івана Остаповича та Тараса Демка впроваджують практику замовлення творів українським композиторам з їх подальшим публічним виконанням, звуко- та відеозаписом та популяризації перед українською та іноземною аудиторією. За ці роки було виконано вже 11 творів сучасних українських композиторів, ще дві премʼєри відбудуться до кінця 2024 року.

Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії, який виконуватиме прем’єру, знайшов домівку у Львові після початку повномасштабного вторгнення. Вдруге рятуючись від російської навали з 2014 року, колектив філармонії евакуювався спочатку у Сєверодонецьк, а в 2022 році у Львів. Працюючи із менеджментом Львівського органного залу, колектив здійснив величезний прорив: регулярно виконує світові та всеукраїнські премʼєри, бере участь у закордонних гастролях, де гідно представляє українську музику світові, грає десятки нових програм за сезон та презентує якісні відеозаписи на YouTube-каналі Ukrainian Live Classic

Джерело: city-adm.lviv.ua

З 12 по 15 вересня 2024 року культуру Харкова буде «релоковано» до Івано-Франківська – в рамках мультижанрового фестивалю відбудуться покази вистав, концерт музики харківських композиторів, виставки, літературна та дискусійна панелі. Організовує кроссекторальний проєкт «Харків: (не) релокована культура» Національна спілка театральних діячів України за підтримки Українського культурного фонду.

Харків сьогодні є єдиним обласним центром країни, де діють заборони влади на проведення масових заходів у приміщеннях театрів, концертних установ, клубів, філармоній, музеїв і бібліотек. Тому головним завданням проєкту є підтримати митців, презентувати життя мистецького Харкова після повномасштабного вторгнення, сприяти посиленню культурних зв’язків між регіонами, створити умови для обміну досвідом і подальших копродукцій.

Події будуть відбуватися у приміщеннях Національного драматичного театру імені Івана Франка, Академічного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки, Обласної філармонії та Мистецької галереї «Ваґабундо».

Незабаром опублікуємо детальну афішу фестивалю і познайомимо з усіма його учасниками. Тому слідкуйте за нашими дописами у соцмережах Facebook та Instagram.

Джерело: nstdu.com.ua

Суто дитячий і юнацький формат театру трансформувався у культурний заклад для всіх категорій глядачів.

У столиці планують перейменувати комунальний заклад «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери та балету», скорочене найменування театру – Київська опера. Про це повідомляє пресслужба Київради.

«Теперішня назва театру не відповідає напрямкам його діяльності, є застарілою і не розкриває його сучасний профіль», – зазначила депупатка Київради Вікторія Муха.

Проєкт рішення підтримали на засіданні постійної комісії Киїради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій 23 липня.

Театр створили у 1982 році. Попри війну театр зберіг колектив і продовжує працювати. Загалом за час існування у театрі поставили понад 200 постановок і понад 40 вистав показали вперше.

«За понад 40 років роботи театр зазнав колосальних змін, оскільки суто дитячий і юнацький формат театру трансформувався у культурний заклад для всіх категорій глядачів», – наголошують у Київраді.

За останні роки з репертуару також вилучили твори російських і радянських композиторів.

Джерело: tvoemisto.tv

У Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла на лучан та гостей міста чекає відкриття VI Волинського фестивалю органної музики «Luchesk Organum».

Подія відбудеться у неділю, 28 липня, о 16:00. Про це повідомляє Волинська обласна філармонія.

У концертній програмі «Органна музика Й. С. Баха» звучатимуть твори німецького генія у виконанні патріота і друга України, композитора і диригента, головного органіста церкви Нотр-Дам де Назарет Жана Марі Леруа.

Квитки продаються на Театральному майдані в касі філармонії.

Телефони для довідок: 24-02-41, (095) 206-75-88. VOLYNCONCERT.NET. Офіційні квитки можна також придбати на сайті KARABAS.com.

Ціна квитків – 150 гривень.

Джерело: m-r.co.ua