Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії провів гастрольне турне з 11 концертів у Швейцарії та Німеччині. Завершальний – відбувся 8 січня у місті Фрідріхсгафен. Під батутою Володимира Сивохіпа звучала кіномузика. А вечір перед цим – публіка мала змогу послухати українську класику в Карлсруе.
Загалом у гастрольному турі прозвучало понад 50 творів зі світового та українського репертуару.
Серед солістів вечорів – Євгеній Білецький, флейта, Степан Сивохіп, гобой, Григорій Чепелюк, кларнет, Андрій Ткачук, фагот, Олександр Холодюк, валторна, Анна Шумаріна, сопрано, Віоліна Петриченко, фортепіано. Також, диригентом концертів був Сімон Камартін.
Джерело: philharmonia.lviv.ua
На Різдво у Київській опері (Київському муніципальному академічному театрі опери та балету) відбулася прем’єра балету «Лускунчик Гофмана». Загалом під час різдвяно-новорічних свят цю виставу показали 17 разів при аншлагах.
Чайковський, прощавай!
— Київська опера пропонує нове прочитання відомої казки — прем’єру балетної вистави «Лускунчик Гофмана»! Знаний український композитор Іван Небесний створив оригінальну музику, надавши легендарному твору свіжого сучасного звучання.
Наш балет «Лускунчик Гофмана» поєднує класичні мотиви з новітніми тенденціями, відкриваючи глядачу незвідані глибини історії, знайомої з дитинства. Це унікальна можливість побачити казку Гофмана у неочікуваному ракурсі — із хореографією у неокласичному стилі, яскравим сценічним дизайном та музикою, що проникає у саме серце.
Запрошуємо вас у світ, де класика оживає заново, а мистецтво дарує нові сенси, — зазначив напередодні прем’єри Артем Шошин, автор лібрето та хореографії балету.
Також про нову виставу ми попросили розповісти директора-художнього керівника театру, заслуженого працівника культури України Петра Качанова:
— У кого виникла ідея цієї постановки?
— Це була моя ідея поставити балет «Лускунчик Гофмана». Якщо дивитися з боку менеджменту та маркетингу це був виклик. І цей хід дав свій ефективний результат. А насправді ми цією дією чітко акцентували на рішенні більше не повертатися до Чайковського. Деякі колективи сподіваються, що, коли закінчиться війна і пройде якийсь час, ми почнемо дискутувати над тим варто нам повертатися до російської культури чи ні. Для себе ми цю дискусію вже припинили. Не будемо повертатися до неї у своїх виставах.
Сама ідея у мене виникла відразу після початку повномасштабного вторгнення. А на початку минулого року домовилися з Іваном Небесним, що він напише музику. Не випадково запропонували саме йому. Іван Небесний — відомий, талановитий композитор. Думаю, що рішення було прийнято правильне.
Зізнаюся, що у 2020 році неокласичний «Лускунчик» був поставлений у нашому театрі Артемом Шошиним. Тоді ще на музику Чайковського. Але цього разу постановка має іншу назву й іншу музику. Ми внесли зміни в лібрето, особливо в другій дії — ввели нові сюжетні сцени і, відповідно, змінили хореографію. Якщо пам’ятаєте, у балеті «Лускунчик» Чайковського сюжет закінчується у першій дії, вся друга — є суцільним дивертисментом. У нас же розвиток сценічної дії продовжується. Набагато активнішим і хореографічно цікавішим у «Лускунчику Гофмана» став образ Мишильди, яка тепер відіграє надважливу роль у драматургії вистави.
Нам ніхто фінансово не допомагав здійснити цю постановку. Осягнули її власними силами. Якщо ж говорити про наступну виставу — це буде опера «Фальстаф», то ми взяли фінансову допомогу від Департаменту культури Київської міської державної адміністрації за програмою «Поворотна фінансова допомога». Тепер повинні будемо протягом трьох років повернути ці кошти.
Серед людей, завдяки яким вистава «Лускунчик Гофмана» з’явилася на світ, насамперед хотів би згадати Івана Небесного, оскільки балет ставився на його музику. Потім, безумовно, хореографа, заслуженого артиста України Артема Шошина. А ще Оксану Хамровську, яка безпосередньо займалася постановкою; головного балетмейстера нашого театру, народну артистку України Тетяну Боровик, яка очолила весь процес у царині хореографії та постановки балету; диригента-постановника, народну артистку України Аллу Кульбабу, сценографа Тетяну Бєлік, художника костюмів Катерину Маньковську, другого диригента вистави Романа Будзяка. У нас є кілька складів виконавців головних партій. Маленька Марі це Ангеліна Тютєрєва та Діана Шпирна. Марі доросла — Яна Губанова, Емілія Лєгостаєва та Діана Шпирна — талановита юна танцівниця, яка у чотирьох виставах виконала одночасно партії обох героїнь. Принц — Дмитро Завада, Володимир Михайлов та Данило Шостак. Мишильда — заслужена артситка України Оксана Бондаренко та Анастасія Романицька.
Не приховуватиму, що ніколи не буваю до кінця задоволеним жодним проєктом, який з’являється у нас в театрі. Адже досконалості немає меж. Кожна вистава може потребувати вдосконалення. А наш «Лускунчик Гофмана» потрібно оцінювати ширше, ніж просто виставу у театрі. Це новий тренд у культурних процесах України. Ми не можемо віддавати світову культуру російським загарбникам. Робимо це різними методами. Раніше всі асоціювали «Лускунчика» з Чайковським, а після нашого балету глядачі не будуть цього робити. І мені здається, що глибинні культурні процеси тут важливіші від маркетингових ходів.
— Будь ласка, розкажіть про творчі плани Київської опери.
— 24 січня на сцені нашого театру запланована прем’єра останньої опери Джузеппе Верді «Фальстаф», яка сьогодні ніде не йде на території України. Глядач побачить трішки іншу форму оперної постановки ніж ту, до якої звик. Режисер-постановник — Георгій Ковтун, якого більше знають як хореографа-постановника. Але він робить з виставою те, що можна порівняти з кіношедевром. Всі дії будуть спрямовані на те, щоб реалізувати ідею опери-буфа, де все рухливе, живе та динамічне. Ми звикли, що головне заспівати і не настільки важливо все це добре зіграти. А видовище повинно бути абсолютно рівноцінним. Сподіваюся, що глядач оцінить його намагання зробити оперу живою та цікавою.
Плануємо завершити цей сезон, або розпочати наступний рок-оперою «Патріот». Ми покажемо покоління п’ятдесятилітніх — справжніх патріотів своєї країни. Використаємо музику Марійки Бурмаки, Кузьми Скрябіна та гуртів «Брати Гадюкіни» і «Кому вниз».
— У минулому театральному сезоні у Вашому театрі відбулася прем’єра маловідомого балету «Сойчине крило» на музику Анатолія Кос-Анатольського. А чи є такі плани щодо українських опер?
— З головним диригентом Київської опери, народним артистом України Василем Василенком ще до війни задумали поставити оперу «Ярослав Мудрий» на музику Юлія Мейтуса. Це надзвичайно відповідальна постановка, яку треба зробити ефектно і дуже монументально. Шукаємо можливості і ресурси для реалізації цього задуму.
Ми не знаємо багатьох українських опер і раніше просто не хотіли їх знати. Мовляв італійська, французька, російська опери — це високоякісний продукт, а української начебто немає. Це була хибна політика, яка призвела до того, що на сьогоднішній день ми не маємо можливості продемонструвати справжні глибокі зразки нашої академічної української культури. І це дуже погано.
— З Київською оперою співпрацюю вже давно, — продовжив розмову композитор Іван Небесний. — Раніше переважно не як композитор, а як музичний продюсер. Здебільшого це стосувалося новорічних проєктів, таких як «Фабрика Санти», «Мелодії Різдвяної ночі» та інших.
Було зрозуміло, що назва «Лускунчик Гофмана» не пройде повз увагу українського глядача, особливо зараз. Що буде реакція. І ми свідомо на це пішли. У суспільстві точиться чимало розмов, дискусій з приводу того, що треба робити свій культурний продукт. Отож, сумнівів не було.
Створення вистави — це спільна робота. Бачив, як працював балетмейстер, ми обмінювалися думками, щось змінювали, щось додавали від сцени до сцени. Це була рутинна постановча робота. З Артемом Шошиним знайомі давно. У нас був спільний досвід роботи у Львівській національній опері, разом працювали над балетом «Тіні забутих предків». Якщо у процесі роботи над новою постановкою виникали якість питання, то ми їх швидко вирішували. Немає окремо балетмейстера чи композитора. І коли всі пазли сходяться, маємо якісну виставу.
У цілому результатом задоволений. Звичайно, є якісь нюанси. Але головна мета досягнута — ми створили новий український продукт.
Маю достатньо планів на наступні два роки з різними жанрами. Через певний час зможу їх конкретизувати.
Джерело: i-ua.tv
У грудні 2024 року світ побачив реліз солістки Віоліни Петриченко та Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою Володимира Сивохіпа. Два масштабні українські концерти для фортепіано видав всесвітньо відомий лейбл з Німеччини ARS Produktion.
Своєю місією музиканти вважають відродження партитур українських композиторів минулих століть. Один з найдавніших українських оркестрів з більш як 120-річною історією — Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, неодноразово прем’єрував твори українських митців і відомий завдяки популяризації їхньої музики в світі. За пультом оркестру виступали видатні диригенти й композитори — Ріхард Штраус, Ґустав Малєр, Руджеро Леонкавалло, Мечислав Карлович, Лоренцо Перозі, Моріс Равель, Бела Барток, Кароль Шимановський та ін.
Про надважливе значення у виконанні партитур добре знає й диригент та музикознавець Володимир Сивохіп, що неодноразово керував прем’єрами музики Збіґнєва Буярського, Арво Пярта, Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець, Володимира Рунчака, Вікторії Польової, Богдани Фроляк та ін. Окремої уваги заслуговує піаністка та сподвижниця української музики у світі Віоліна Петриченко, за участі якої неодноразово були записані релізи Миколи Лисенка, Віктора Косенка, Якова Степового, Василя Барвінського та Лева Ревуцького. Тому музиканти спільно вирішили гучно поділитись зі світом звукописом української культури переломного часу, і презентувати запис двох концертів для фортепіано з оркестром.
У силу історичних обставин становлення академічного мистецького середовища в Україні відбувалось лише на початку ХХ століття внаслідок поширення модернізму та властивого йому загальнокультурного пожвавлення, а також змін в інфраструктурі виконавського життя.
Тоді ж виникає ряд прикладів (у творчості Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, М. Вериківського та ін.), серед яких одними з перших визначних є твори Василя Барвінського та Віктора Косенка. У обох зразках романтична генеза диктує типові форму та структуру концертів, однак стилістика та образний світ кожного — відкривають завісу як естетичних універсалів їхньої власної творчості, так і ціннісного поля культури епохи.
Ольга МАКСИМ’ЯК
Джерело: photo-lviv.in.ua
Для військових, які проходять лікування після важких поранень у Військовому шпиталі, виступив струнний квартет Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика: Надія Турянин (скрипка), Тетяна Іващук (скрипка), Роксоляна Дубова (альт) та Ніаль Халілова (віолончель). У їхньому виконанні прозвучали українські колядки та світові різдвяні хіти.
У пресслужбі зазначили: “Музика лунала лікарняними коридорами, слухачі були зовсім поряд і за прочиненими дверима лікарняних палат, хтось спішив, проте сповільнювався на мить, хтось – прийшов на завершення. Такий-от по-справжньому особливий час.
Дякуємо усім військовим, що маємо можливість жити і творити”.
Джерело: philharmonia.lviv.ua
Показ пройде 15 січня на сцені Національного оперного театру.
15 січня на сцені Національної опери України пройде показ однієї з найрезонансніших премʼєр минулого сезону – опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка у постановці Львівської національної опери.
В основі лібретто – історія про молоду аристократку Бланш, яка, переживаючи складні події та обставини у часи Французької революції, перемагає власні страхи, сумніви та безпорадність. Неокласична музика Франсіса Пуленка прозвучить під орудою Івана Чередніченка. Режисер-постановник – гендиректор та художній керівник Львівської національної опери Василь Вовкун. Мінімалістичну сценографію до вистави створив Микола Молчан, костюми – дизайнерка Оксана Караванська, світлову партитуру – Олександр Мезенцев.
Крім цього, у другій половині січня в Національна опера України покаже наступні вистави:
16 січня – одноактні балети «Шопеніана» Фредеріка Шопена «Пахіта» Едуара Дельдевеза та Людвіга Мінкуса
17 січня – опера «Травіата» Дж.Верді у постановці Анатолія Солов’яненка
18 січня – балет «Сильфіда» Х.Левенсхольда
19 січня – опера «Кіт у чоботях» Юрія Шевченка
22 січня – концерт до Дня Соборності України
23 січня – балет «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса
24 січня – опера «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського в музичній редакції Мирослава Скорика та сценічній редакції Анатолія Солов’яненка
25 січня – балет «Вечори на хуторі біля Диканьки» Є.Станковича у постановці Віктора Литвинова
26 січня – опера «Трубадур» Джузеппе Верді у постановці Віталія Пальчикова
30 січня – балет «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта у постановці Віктора Яременка
31 січня – опера «Набукко» Джузеппе Верді у постановці Анатолія Солов’яненка.
Джерело: lb.ua
Національна філармонія України оголосила про запуск Молодіжної академії – унікальної освітньої програми для молодих музикантів віком від 16 до 25 років. Ця ініціатива покликана створити місток між талановитою молоддю та професійним світом музики, пропонуючи співпрацю з двома провідними оркестрами:
Переваги Молодіжної академії:
Національна філармонія прагне виховувати нове покоління музикантів, які будуть визначати майбутнє української культури. Академія покликана стати платформою для розвитку молодих талантів і забезпечити їм доступ до професійного середовища.
Прослуховування в Молодіжну академію відбудеться 3 лютого 2025 року у Колонному залі імені Миколи Лисенка.
Для участі у прослуховуванні необхідна попередня реєстрація.
Кінцевий термін подачі заявок – 31 січня 2025 року.
Джерело: mcsc.gov.ua
РІЗДВЯНІ ХІТИ – музична подія, яка створить справжню атмосферу зимового дива!
10 січня о 18:30 запрошуємо до Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера на святковий концерт, який об’єднає улюблені новорічні та різдвяні пісні.
Придбати квитки онлайн: https://ticketsbox.com/checkout/a5abb2331eb6722bb595aca4da6447948c2b8511/
Для вас виступатимуть найяскравіші колективи та артисти філармонії:
Академічна хорова капела «Орея»
Камерний оркестр
Солісти філармонії
ФАНО «Родослав»
Гурт «Древляни»
Поліський академічний ансамбль пісні і танцю «Льонок» імені І. Сльоти
Цей концерт – більше, ніж просто музична подія. Це можливість відчути святкову атмосферу у кожній ноті, побачити майстерність найкращих артистів та насолодитися різдвяним настроєм, що об’єднує традиції та сучасність.
Нехай ці «Різдвяні хіти» стануть для вас джерелом натхнення та радості, адже саме музика здатна об’єднати серця і подарувати віру в дива. Розпочніть 2025 рік яскраво, святково та натхненно разом із філармонією!
Джерело: zhitomir-online.com
З 30 грудня по 22 січня найкращі сцени Японії приймають колектив Національної опери України. У рамках традиційного зимового гастрольного туру японська публіка має унікальну можливість насолодитися шедеврами світової класики у виконанні провідних українських артистів.
Серед репертуару: балет «Жізель» у новій редакції Віктора Яременка, хореографічна поема «Весна і Осінь» Джона Ноймаєра, «Пахіта», концертні програми з фрагментами балетів «Норовлива дочка», «Коппелія», «Корсар» та інших.
Провідні партії виконують: Анастасія Шевченко, Еліна Бідна, Ілона Кравченко, Катерина Миклуха, Олександра Панченко, Каріна Тельвар, Ян Ваня, Микита Сухоруков, Володимир Кутузов, Даниїл Пащук, а також запрошений соліст театру Олександр Омельченко.
Гастролі розпочав «оперний десант» у складі симфонічного оркестру Національної опери України під керівництвом Миколи Дядюри, а також солістів: Лілії Гревцової, Анжеліни Швачки, Дмитра Кузьміна та Сергія Магери.
Японська публіка приймає артистів з неймовірним теплом. Гастролі є важливим кроком у розвитку культурних зв’язків між Україною та Японією. Крім того, вони підтверджують високий рівень українського виконавського мистецтва.
Джерело: mcsc.gov.ua
У Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика розпочинається VII фестиваль органної та камерної музики Bach Contemporary, який триватиме до 10 січня
Про це повідомила Львівська Національна філармонія ім. М. Скорика, інформує Еспресо.Захід.
5 січня у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика урочисто відкрили фестиваль органної та камерної музики Bach Contemporary. Цього року він відбудеться уже всьоме.
"Якби геніальний Йоганн Себастьян жив сьогодні, то точно став би зіркою першої величини для молоді всього світу, - зауважують у філармонії Але навіть у час бароко цей двадцятирічний юнак був визнаний найкращим органістом Європи. Звичайний хлопець з династії музикантів, він залишив шедеври, де кожна написана нота, кожен заграний звук ще й сьогодні, 300 років після створення – залишаються неперевершеними".
На урочистому відкритті фестивалю музика Баха зазвучить у виконанні Олени Мацелюх (орган), Ольги Стрілецької (фортепіано, орган), Єви Куліковської (фортепіано), Августи Шишкіної (фортепіано, клавесин) та академічного камерного оркестру "Віртуози Львова" під батутою Сергія Бурка.
Фестиваль, який складають 8 концертів, триватиме у місті Лева до 10 січня
Львівська філармонія розпочне свій новий рік з фестивалю Bach Contemporary
Джерело: zahid.espreso.tv
Легендарний Національний заслужений академічний український народний хор імені Г. Г. Верьовки разом із благодійним фондом «Перемоги та Відновлення» запускають унікальний челендж «Коляда для ЗАХИСНИКА».
Це добра можливість підтримати українських військових та популяризувати автентичну українську традицію – коляду.
Організатори челенджу закликають всіх долучитися та заколядувати в рідних домівках або онлайн. Запишіть відео своєї колядки, викладіть її у соцмережі та передайте естафету друзям, рідним, колегам. Кожна коляда має стати символом уваги та шани до захисників.
Умови челенджу «Коляда для ЗАХИСНИКА»:
Запишіть відео колядки. Виконайте українську різдвяну колядку самостійно, з родиною чи друзями.
Викладіть відео у соцмережі. Опублікуйте своє відео з хештегом #КолядаДляЗахисника та коротким коментарем підтримки для наших Героїв.
Передайте естафету. Відмітьте у публікації щонайменше трьох людей чи організацій, закликавши їх долучитися до челенджу.
Зробіть донат. Підтримайте Благодійний Фонд «Перемоги та Відновлення», щоб допомога дійшла до захисників на фронті.
Хто вже долучився до челенджу «Коляда для ЗАХИСНИКА»:
Національний хор ім. Г. Г. Верьовки – ініціатори челенджу.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій
Військовий оркестр Оперативного командування «Схід»
Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ
Київський академічний театр Українського фольклору “Берегиня”
Соломія Вітвіцька, журналістка та телеведуча.
Олег Скрипка, музикант та лідер гурту «Воплі Відоплясова».
Ансамбль «Київська Русь» – народний вокально-інструментальний колектив.
Громада міста Львів – активні учасники колядування.
Діти з музичних шкіл Київської області – наймолодші учасники челенджу
Діти з музичних шкіл Львівщини
Діти з музичних шкіл Харківщини
Лісапетний батальйон
Концерт “Передріздвяна звістка”, де було майже 500 осіб
Школи та бібліотеки різних громад.
Крім того, челендж «Коляда для ЗАХИСНИКА» привертає увагу світу до війни в Україні та ролі культури у сучасному світі. Одна пісня здатна перетнути кордони, зробити справу більшою та підтримати героїв, які ризикують своїм життям.
Джерело: nday.te.ua
