Український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1979), нагороджений медалями.
Біографія
Протягом 1925—1927 років навчався в Київській музичній профшколі по класу скрипки у Я. С. Магазинера.
1932 року закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. Учень Л. Ревуцького.
В 1931—1941 роках працював консультантом Київської кіностудії художніх фільмів — з 1941 в Ашхабаді.
У 1942—1945 роках служив в рядах радянської армії.
У 1945—1963 роках завідував редакцією музики видавництва «Мистецтво» (Київ).
З 1963 року перебував на творчій роботі.
В 1946—1968 був членом правління спілки композиторів України, входив до складу ревізійної комісії, згодом головою правління Українського відділу Музфонду СРСР — в 1958—1968 роках.
Є автором балету «Акпамик» (у співавторстві з Велі Мухатовим), низки симфонічних творів, в тому числі 3 симфоній, великої кількості камерно-інструментальних, камерно-вокальних та хорових творів. Використовував елементи українського та туркменського музичного фольклору. Автор музикознавчих праць.
Донька - відомий український музикознавець і педагог Лідія Кухтіна.
Твори
Балет «Акпамик» (у співпраці з туркменським композитором Велі Мухатовим, 1945)
Симфонічні твори:
Симфонія № 1 (1958)
Симфонія № 2, тв. 30 (1960) — «Джан-Туркменистан»,
Симфонія № 3, тв. 39 (1967)
Концерт для скрипки з оркестром, тв. 26 (1951—1955)
Концерт для віолончелі з оркестром, тв. 43 (1968-69)
Концерт для валторни з оркестром, тв. 54 (1975)
Симфонічна поема «Кос-Арал», тв. 33 (1963)
Симфонічна картина «Біля Мавзолею», тв. 45 (1969)
Увертюри:
«Російська», тв. 10 (1931—1933)
«Привітальна», тв. 24 (1949)
«Свято дружби» (1964)
«Молодіжна» (1970)
«Піонерська» (1970)
Серед камерно-інструментальних творів:
композиції для струнного квартету
три сонати для скрипки-соло
дві сонати для скрипки і віолончелі
сюїти для скрипки і фортепіано
твори для камерного оркестру
Серед камерно-вокальних та хорових творів:
Вокальний цикл «Вірність» на слова В. Сосюри, тв. 16 (1939—1962)
Урочиста кантата «Наша перемога» на слова О. Суркова та А. Софронова, тв. 21 (1946—1947),
музика до радіопостановок та мультиплікаційних фільмів.